Рішення

від 15.01.2018 по справі 910/21167/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

15.01.2018Справа № 910/21167/17 Суддя Мудрий С.М. розглянувши справу

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Сквирський комбінат хлібопродуктів"

до товариство з обмеженою відповідальністю "Торгівельно-промисловий дім "Цезар"

про стягнення 21 660,00 грн.

При секретарі судового засідання: Єрмоловій Р.М.

Представники сторін:

від позивача : Кваша О.Ю., довіреність № 33 від 22.12.17;

від відповідача: не з'явився.

ВСТАНОВИВ:

На розгляд господарського суду м. Києва передані позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю "Сквирський комбінат хлібопродуктів" до товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельно-промисловий дім "Цезар" про стягнення 21 660,00 грн.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що між ним та відповідачем 17.03.2015 року укладено договір поставки №17/03/15.

На виконання умов договору позивач надав відповідачу товар на суму 119 668,00 грн.

Проте, відповідач частково розрахувався за поставлений товар на суму 101 368,00 грн.

Станом на 30.05.2017 року заборгованість становить 18 300,00 грн.

У зв'язку з чим, позивач звернувся в суд з вимогами про стягнення з відповідача основного боргу в розмірі 18 300,00 грн., штраф в розмірі 20 % від суми заборгованості згідно п.8.2 договору на загальну суму 3 360,00 грн.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 29.11.2017 року порушено провадження у справі, призначено розгляд справи на 15.01.2017 року.

10.01.2017 року до канцелярії суду від позивача надійшли матеріали по справі.

В судове засідання 15.01.2018 року представник відповідача не з'явився, вимоги ухвали суду від 29.11.2017 року не виконав, про поважні причини неявки суд не повідомив, хоча про час та дату судового засідання повідомлені належним чином, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення №01030 44276805.

15.12.2017 року набрав чинності Закон України від 03.10.2017р. N2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів", яким зокрема, Господарський процесуальний кодекс України викладений в новій редакції.

Пунктом 9 Розділу ХІ "Перехідні положення" ГПК України передбачено, що справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких порушено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Згідно зі ст. 12 Господарського процесуального кодексу України, в редакції Закону України від 03.10.2017 № 2147VІІІ, чинної з 15.12.2017, спрощене позовне провадження призначене для розгляду малозначних справ, справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетом є швидке вирішення справи.

Враховуючи віднесення процесуальним законом даної справи до категорії малозначних (до 100 прожиткових мінімумів для працездатних осіб), було постановлено здійснювати розгляд справи в порядку спрощеного провадження.

Відповідач не скористався наданим йому законом правом подати письмові заперечення проти позову або направити представників у судове засідання.

До матеріалів справи (до позовної заяви) залучені належні докази виконання позивачем вимог ст. 172 ГПК України - надіслання відповідачу копії позовної заяви та копій доданих до неї документів листом з описом вкладення на адреси місцезнаходження відповідача, яке також є офіційною адресою його місцезнаходження згідно Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

Судом, також були вчинені всі належні дії для повідомлення відповідача про призначене судове засідання - відповідна ухвала суду надсилалася на адресу місцезнаходження відповідача, яка відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань станом на 29.11.2017 рокує офіційним місцезнаходженням відповідача.

Як вбачається з повернутого конверта №01030 44276805 з направленням ухвали про порушення провадження у справі від 29.11.2017 року, він повернувся в суд у зв'язку з закінченням встановленого строку зберігання.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що неотримання ухвали про порушення провадження у справі відповідачем та повернення її до суду з поміткою "повернуто відправнику за закінченням терміну зберігання" є наслідками свідомого діяння (бездіяльності) відповідача щодо їх належного отримання, тобто є власною волею відповідача.

У зв'язку з чим, відповідач вважається повідомленим про порушення провадження у справі та призначене судове засідання належним чином, оскільки судом було виконано всі покладені на нього обов'язки, а відповідач, натомість проявили протиправну процесуальну бездіяльність, тому судове засідання проводиться за відсутності його повноважних представників і причини неявки цих представників у засідання судом не визнаються поважними.

Зважаючи на те, що неявка представника відповідача не перешкоджає всебічному, повному та об'єктивному розгляду всіх обставин справи, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами.

Представник позивача підтримав позовні вимоги, просив суд позов задовольнити.

Відповідно до ч. 9 ст. 165 ГПК України суд вирішує справу за наявними матеріалами.

В судовому засіданні 15.01.2018 року на підставі ст. 240 Господарського процесуального кодексу України проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню.

Відповідно до ч.1 статті 202 ЦК України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно з ч.1 статті 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Частина 2 статті 509 ЦК України передбачає, що зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно п.1 ч. 2 статті 11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно з ч. 1 статті 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

17.03.2015 року між товариством з обмеженою відповідальністю "Сквирський комбінат хлібопродуктів" (продавець) та товариством з обмеженою відповідальністю "Торгівельно-промисловий дім "Цезар" (покупець) укладено договір №17/03/15.

Відповідно до п.1.1 договору, продавець зобов'язується поставити та передати у власність (повне господарське розпорядження) покупця продовольчі товари, надалі - товар, а покупець зобов'язується прийняти товар та оплатити його за умовами даного договору. Асортимент, ціна та кількість товару узгоджується сторонами на кожну конкретну партію і зазначається в товарних накладних.

Відповідно до п. 1 ст. 265 ГК України, за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Пунктами 1, 2 статті 712 ЦК України передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно із п. 6 статті 265 ГК України, до відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.

Положеннями ч. 1 статті 656 ЦК України встановлено, що предметом договору купівлі-продажу може бути товар, який є у продавця на момент укладення договору або буде створений (придбаний, набутий) продавцем у майбутньому.

Відповідно до п.3.3 договору, датою поставки товару та переходу права власності є дата підписання накладної на товар представниками сторін.

Загальна вартість договору визначається в гривнях та складає суму вартості товару, поставленого за строк дії договору (п.4.1 договору).

Згідно з п.9.1 договору, даний договір діє з дати його підписання обома сторонами до 41 грудня 2016 року.

У разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору за тридцять календарних днів до закінчення його дії, він вважається продовженим на термін до кінця наступного року і на тих умовах, які були передбачені цим договором (п.9.2 договору).

Позивачем на виконання умов договору поставлено відповідачу товар на загальну суму 119 668,00 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи видатковими накладними, які підписані та скріплені печатками сторін, а саме:

- №1431 від 18.03.2015 року на суму 6 003,00 грн.,

- №2111 від 21.04.2015 року на суму 4 590,00 грн.,

- №2198 від 24.04.2015 року на суму 4 240,00 грн.,

- №6409 від 06.11.2015 року на суму 10 733,40 грн.,

- №6912 від 24.11.2015 року на суму 12 441,60 грн.,

- №7123 від 01.12.2015 року на суму 17 280,00 грн.,

- №7971 від 22.11.2016 року на суму 20 520,00 грн.,

- №1498 від 03.03.2017 року на суму 7 260,00 грн.,

- №2225 від 31.03.2017 року на суму 36 600,00 грн.

Частинами 1-3 статті 692 ЦК України передбачено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Згідно з п.5.1 договору, розрахунок за товар здійснюється покупцем шляхом попередньої оплати 100% вартості товару на розрахунковий рахунок (або готівкову касу) продавця.

Додатковою угодою від 31.02.2017 року до договору №17/03/15 від 17.03.2015 року сторони прийшли згоди: розрахунок за борошно кукурудзяне тонкого помелу (25 кг) в кількості 2500,00 кг, на суму 18 300,00 грн. в т.ч. ПДВ 3050,00 грн. здійснюється покупцем шляхом оплати 100% вартості товару на розрахунковий рахунок (або готівкою в касу) продавця протягом 7 календарних днів з моменту відвантаження товару із складу продавця.

Як зазначено позивачем, відповідач здійснив частковий розрахунок за товар на загальну суму 101 368,00 грн.

На підтвердження вищезазначеного в матеріалах справи наявні банківські виписки, а саме:

- від 18.03.2015 року на суму 6 003,00 грн.,

- від 21.04.2015 року на суму 4 590,00 грн.,

- від 23.04.2015 року на суму 550,00 грн.,

- від 05.11.2015 року на суму 10 733,40 грн.,

- від 23.11.2015 року на суму 45,00 грн.

- від 23.11.2015 року на суму 12 495,60 грн.,

- від 01.12.2015 року на суму 8 640,00 грн.,

- від 02.12.2015 року на суму 8 568,00 грн.,

- від 17.11.2016 року на суму 20 520,00 грн.,

- від 02.03.2017 року на суму 7 260 грн.,

- від 30.03.2017 року на суму 18 300,00 грн.

19.07.2017 року на адресу відповідача направлено претензію вих. №486 в якій позивач пропонував в добровільному порядку протягом 7 банківських днів погасити заборгованість в сумі 18 300,00 грн.

Будь-яких інших доказів оплати по договору за оспорюваний період матеріали справи не містять.

Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Зазначене також кореспондується зі ст.ст.525, 526 ЦК України, відповідно до яких зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

У відповідності до ст.610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 ЦК України).

Враховуючи вищезазначене, факт наявності основної заборгованості у відповідача перед позивачем в сумі 18 300,00 грн. належним чином доведений, документально підтверджений та не спростований відповідачем.

Також, позивач просить стягнути з відповідача у відповідності до п.8.2 договору штраф в розмірі 3 360,00 грн.

Відповідно до п.8.2 договору, у разі затримки оплати товару понад 30 календарних днів, покупець сплачує продавцеві штраф у розмірі 20% від суми заборгованості.

Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання (ч.1 ст. 230 ГК України).

Згідно ч. 1, 2 статті 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Суд погоджується з розрахунком штрафу в розмірі 3 360,00 грн. наданим позивачем і вважає його обґрунтованим, а вимоги такими, що підлягають задоволенню.

Частинами 3, 4 статті 13 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ч.1 ст.73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Судовий збір згідно ст. 129 Господарського процесуального кодексу України підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

На підставі викладеного, керуючись ч. 3,4 ст. 13, ч.1 ст. 73, ст.. 129, ч.9 ст.165, ст.ст. 236-238, 240-241, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

11. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельно-промисловий дім "Цезар" (01030, м. Київ, вулиця Богдана Хмельницького, будинок 26, офіс 402, ідентифікаційний код 38824593) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Сквирський комбінат хлібопродуктів" (09000, Київська обл., м. Сквира, вул. Київська, будинок 25, код ЄДРПОУ 00954544) основний борг в розмірі 18 300 (вісімнадцять тисяч триста) грн. 00 коп., штраф у розмірі 3 360 (три тисячі триста шістдесят) грн. 00 коп., та судовий збір в розмірі 1 600 (одна тисяча шістсот) грн. 00 коп.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Дата підписання рішення: 22.01.2018 року.

Суддя С.М. Мудрий