Вирок

від 24.01.2018 по справі 538/1565/16-к

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 538/1565/16-к Номер провадження 11-кп/786/104/18Головуючий у 1-й інстанції ОСОБА_1 Доповідач ап. інст. ОСОБА_2

Категорія:ч.3 ст.185 КК України Т.З.

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 січня 2018 року м. Полтава

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Полтавської області в складі:

головуючого судді ОСОБА_2 ,

суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

з секретарем ОСОБА_5 ,

з участю прокурора ОСОБА_6 ,

обвинуваченого ОСОБА_7 ,

законного представника

неповнолітнього ОСОБА_8 ,

захисника ОСОБА_9 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження, внесене до ЄРДР за № 12016170230000668, за апеляційною скаргою прокурора Лохвицького відділу Лубенської місцевої прокуратури ОСОБА_10 на вирок Пирятинського районного суду Полтавської області від 18 квітня 2017 року,-

ВСТАНОВИЛА:

Вироком суду,

ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, уродженця м. Лохвиця Полтавської області, мешканця АДРЕСА_1 , освіта неповна середня, не працюючого, неодруженого, раніше не судимого, засуджено:

-за ч. 1 ст. 185 КК України до покарання у виді 30 годин громадських робіт.

На підставі ст. 105 КК України звільнено від призначеного покарання та передано під нагляд матері ОСОБА_8 , за її згодою, до досягнення ОСОБА_7 повноліття.

Відмовлено потерпілому Сенчанське СККП «Паросток» у задоволенні позову про відшкодування майнової шкоди до ОСОБА_8 .

Стягнуто з обвинуваченого ОСОБА_7 витрати на залучення експерта для проведення судово-товарознавчої експертизи у розмірі 351 грн. 84 коп.

Долю речових доказів вирішено в порядку ст. 100 КПК України.

За вироком суду ОСОБА_7 визнаний винуватим в тому, що у кінці серпня 2016 року близько 23 години він, шляхом відкриття вхідних дверей, зайшов до побутової кімнати, що розташована у приміщенні Сенчанської сільської ради, по вул. Героїв України, 8, с. Сенча Лохвицького району Полтавської області, звідки таємно викрав бензокосу марки «Тайга БГ-3400», яка належить СККП «Паросток» вартістю із врахуванням ступеня зносу 780 грн., завдавши СККП «Паросток» збитків на вищезазначену суму.

Не погоджуючись з вироком, до апеляційного суду з апеляційною скаргою звернувся прокурор Лохвицького відділу Лубенської місцевої прокуратури ОСОБА_10 .

В апеляційній скарзі прокурор ставить питання про скасування вироку Пирятинського районного суду Полтавської області від 18 квітня 2017 року відносно ОСОБА_7 , у зв`язку неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність, а саме невідповідності висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження, застосуванням закону, який не підлягав застосуванню при призначенні покарання та невідповідність призначеного покарання ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого через його м`якість. Просить ухвалити новий вирок, яким засудити ОСОБА_7 за ч. 3 ст. 185 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 3 роки, на підставі ст.ст. 75,104,76 КК України звільнити від відбування покарання з іспитовим строком на 1 рік.

Вказує на помилковість висновку суду щодо того, що у обвинуваченого ОСОБА_7 умисел на заволодіння майном (бензокосою) виник під час його перебування у приміщенні сараю, а тому кваліфікуюча ознака як проникнення в приміщення - відсутня, оскільки показання обвинуваченого не узгоджуються з доказами, які наявні в матеріалах кримінального провадження.

Вважає, що ОСОБА_7 змінив показання з метою уникнення кримінальної відповідальності за вчинення тяжкого злочину.

Зазначає, що ОСОБА_7 вчинив злочин, передбачений ч. 3 ст. 185 КК України, що відноситься до категорії тяжких злочинів, а тому обвинувачений не може бути звільнений від покарання на підставі ст. 105 КК України.

Крім того, призначене судом покарання у виді 30 годин громадських робіт також є порушенням кримінального законодавства.

Інші учасники судового провадження вирок суду не оскаржували.

Заслухавши суддю-доповідача, виступ прокурора на підтримку поданої апеляційної скарги, обвинуваченого ОСОБА_7 , його законного представника ОСОБА_8 , захисника ОСОБА_9 , які заперечили проти задоволення апеляційної скарги прокурора та прохали вирок суду першої інстанції щодо ОСОБА_11 залишити без змін, перевіривши матеріали провадження, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла до наступного.

У відповідності до ч.1ст.404 КПК України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Висновки суду першої інстанції про вчинення ОСОБА_7 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України, при обставинах, викладених у вироку суду та кваліфікація його дій за вказаною статтею є помилковими та апеляційним судом не можуть бути визнані обґрунтованими з таких підстав.

Колегія суддів звертає увагу на те, що згідно з роз`ясненнями, викладеними в п. 22Постанови Пленуму Верховного Суду України № 10 від 6 листопада 2009 року «Про практику у справах про злочини проти власності»під проникненням у житло, інше приміщення чи сховище слід розуміти незаконне вторгнення до них будь-яким способом (із застосуванням засобів подолання перешкод або без їх використання; шляхом обману; з використанням підроблених документів тощо або за допомогою інших засобів), який дає змогу винній особі викрасти майно без входу до житла, іншого приміщення чи сховища. Поняття «інше приміщення» включає різноманітні постійні, тимчасові, стаціонарні або пересувні будівлі чи споруди, призначені для розміщення людей або матеріальних цінностей (виробниче або службове приміщення підприємства, установи чи організації, гараж, інша будівля господарського призначення, відокремлена від житлових будівель, тощо).

Зі змісту ч. 3ст. 185 КК Українита вищезазначеної постанови Пленуму Верховного Суду України випливає, що обов`язковою ознакою проникнення є його незаконність, тобто відсутність у особи права перебувати у перелічених місцях, де знаходиться майно, на заволодіння яким спрямовані її дії, а також наявність у винної особи умислу на входження до житла, приміщення чи іншого сховища для реалізації свого злочинного плану, незважаючи на режим доступу до нього (вільний чи заборонений).

В ході апеляційного розгляду обвинувачений ОСОБА_7 суду пояснив, що дійсно, наприкінці літа 2016 року, близько 23 год. він йшов на спортивний майданчик повз приміщення сараю Санчанської сільської ради, та з цікавості вирішив зайти всередину приміщення. При цьому зазначив, що двері сараю були зачинені на засув з навісним замком, які він відчинив, відсунувши засув. Всередині приміщення сараю він помітив бензокосу та лише в цей момент вирішив її викрасти. Вийшовши з сараю зачинив двері на засув.

Як вбачається із матеріалів кримінального провадження, в ході судового розгляду свідок ОСОБА_12 суду пояснив, що працює різноробочим СККП «Паросток» та виявив крадіжку бензокоси з господарського приміщення. Зазначив, що слідів злому дверей не було, замок був не пошкоджений та знаходився в замкненому положенні.

З протоколу огляду місця події від 25.08.2016 року з фото таблицею до нього вбачається, що побутова кімната, розташована в приміщенні Сенчанської сільської ради має засоби охорони від доступу до них сторонніх осіб. Дане приміщення призначено саме для зберігання майна, яке використовується виключно у службових справах.

Виходячи з наведеного, часу вчинення кримінального правопорушення, незаконного вторгнення обвинуваченого до приміщення, шляхом відкриття вхідних дверей, які були зачинені на засув з навісним замком, колегія суддів критично ставиться до показань обвинуваченого в частині моменту виникнення умислу на вчинення крадіжки, оскільки вони є нелогічними та суперечать наявним в матеріалах провадження доказам.

Таким чином, колегія суддів погоджується з доводами апеляційної скарги прокурора та приходить до висновку про необхідність кваліфікації дій ОСОБА_7 за ч. 3 ст.185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), поєднана з проникненням в інше приміщення.

З огляду на зазначене, апеляційний суд вважає встановленим, що у кінці серпня 2016 року близько 23 години ОСОБА_7 таємно, шляхом відкриття вхідних дверей, проник до побутової кімнати, що розташована у приміщенні Сенчанської сільської ради, звідки викрав бензокосу марки «Тайга БГ-3400», яка належить СККП «Паросток» вартістю із врахуванням ступеня зносу 780 грн., завдавши СККП «Паросток» збитків на вищезазначену суму.

Призначаючи обвинуваченому покарання за ч.3ст.185 КК України колегія суддів враховує тяжкість указаного злочину, який відповідно дост. 12 КК Українивідноситься до категорії тяжких, а також бере до уваги розмір шкоди, заподіяної потерпілому злочинними діями ОСОБА_7 , дані про особу винного, який вину свою фактично визнав, розкаявся в скоєному, до кримінальної відповідальності притягується вперше. за місцем проживання характеризується посередньо, не працює.

Обставинами, що пом`якшують покарання є вчинення злочину неповнолітнім та його каяття в скоєному.

Обставин, які б обтяжували покарання ОСОБА_7 колегією суддів не встановлено.

З урахуванням наведеного судова колегія вважає необхідним призначити обвинуваченому за ч. 3ст. 185 КК Українипокарання у виді позбавлення волі в мінімальному розмірі, передбаченому санкцією частини зазначеної статті, що буде достатнім та сприятиме його виправленню і попередженню вчинення ним нових злочинів.

Підстави для застосування до обвинуваченого положеньстатті 69 КК Україниколегією суддів не встановлено.

Оцінюючи як тяжкість злочину, так і особу винного та конкретні обставини справи, колегія суддів приходить до висновку про можливість виправлення засудженого без відбування покарання, в зв`язку з чим вважає за можливе на підставі статті 75 КК України, з урахуванням положень ст.104 КК України, звільнити ОСОБА_7 від його відбування з випробуванням, поклавши на нього відповідні обов`язки.

Керуючись ст.ст. 404, 405, 407, 420 КПК України, колегія суддів апеляційного суду ,-

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу прокурора Лохвицького відділу Лубенської місцевої прокуратури ОСОБА_10 задовольнити.

Вирок Пирятинського районного суду Полтавської області від 18 квітня 2017 року відносно ОСОБА_7 скасувати, постановити новий вирок, яким ОСОБА_7 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.185 КК України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на 3 (три) роки.

На підставі положень ст.75 КК України, з урахуванням положень ст.104 КК України, звільнити ОСОБА_7 від відбування призначеного покарання з випробуванням, встановивши іспитовий строк 1 рік.

На підставі положень ч.1 ст.76 КК України покласти на ОСОБА_7 обов`язки, а саме: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи.

В іншій частині вирок Пирятинського районного суду Полтавської області від 18.04.2017 року відносно ОСОБА_7 залишити без змін.

Вирок набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржений в касаційному порядку протягом трьох місяців з дня його проголошення.

СУДДІ:

ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4