Рішення

від 15.01.2018 по справі 825/207/17

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 січня 2018 року Чернігів Справа № 825/207/17

Чернігівський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Баргаміної Н.М.,

при секретарі Вершняк Л.Л.,

за участю представника позивача ОСОБА_1, представника відповідача ОСОБА_2, розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Фідленс Фармінг до Головного управління ДФС у Чернігівській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

У С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю Фідленс Фармінг звернулось до суду з адміністративним позовом до Головного управління ДФС у Чернігівській області, в якому просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення відповідача форми Р № НОМЕР_1 від 09.11.2016, відповідно до якого було збільшено суму грошового зобов'язання позивача за платежем податок на прибуток на загальну суму 1925619,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що висновки, зроблені в акті перевірки № 388/14/39909892 від 17.10.2016, на підставі яких винесено оскаржуване податкове повідомлення-рішення про відсутність фактичного здійснення господарських операцій між ТОВ Фідленс Фармінг та ПП Сан-Райф є необґрунтованим і безпідставним. Вказує, що договір про надання послуг має реальний характер, підприємство має всі необхідні та належним чином оформлені документи, які підтверджують реальність господарської операції, а саме звіти про виконання робіт, розшифровки роботи менеджерів ТОВ Фідленс Фармінг , які контролювали надання представниками ПП Сан-Райф послуг, акти здачі-прийняття робіт, платіжні доручення. Зазначає, що в акті перевірки не наведено жодних обставин та належних доказів, які б свідчили про невідповідність господарських операцій між ТОВ Фідленс Фармінг та ПП Сан-Райф цілям та завданням статутної діяльності ТОВ Фідленс Фармінг , незвичності цих операцій, збитковості здійснених операцій, або інших обставин, які б окремо або в сукупності могли б свідчити про фіктивність вчинених операцій, а також про те, що вчинення зазначених операцій не було обумовлено розумними економічними причинами (цілями ділового характеру), а дії ТОВ Фідленс Фармінг та ПП Сан-Райф були спрямовані на отримання необґрунтованої податкової вигоди. Крім того вказує, що відповідачем не було проведено з ПП Сан-Райф зустрічної звірки з метою перевірки реальності операцій. ТОВ Фідленс Фармінг вважає, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення є протиправним та підлягає скасуванню.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив суд їх задовольнити.

Представники відповідача в судовому засіданні позов не визнали повністю та пояснили, що в ході перевірки позивача було встановлено декларування ним взаємовідносин з ПП Сан-Райф на підставі договору про надання послуг із інформаційно-маркетингового, рекламного та промоутерського супроводу продажу товарів замовника в межах України. Вказує, що позивачем під час перевірки були надані: додаток до основного договору, в якому не вказано конкретний обсяг послуг, строків виконання, вартість кожної послуги окремо, порядок і строки оплати; звіти про виконання робіт за період з 11.09.2015 по 31.12.2015 та за період з 01.01.2016 по 31.03.2016, які мають однакову форму та різні показники у стовпчиках погоджений об'єм продажу за місяць та винагорода виконавця ; акти здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 31.12.2015 б/н і від 31.03.2016 б/н, які не містять необхідних даних про зміст господарської операції (деталізацію об'єкта наданих послуг), докладного опису виконаних завдань, не розкривають суть (в чому полягають, які етапи включають) послуги, не містять якісних і кількісних характеристик послуг. Зазначає, що ТОВ Фідленс Фармінг відповідно до свого штатного розпису, мало можливість самостійно здійснювати інформаційно-маркетинговий, рекламний та промоутерський супровід з продажу своїх товарів, а згідно поданих ТОВ Фідленс Фармінг форм 1ДФ, менеджери, що вказані в розшифровках роботи по території України, працювали або працюють на ТОВ Фідленс Фармінг та отримують заробітну плату за свою роботу і ніяк не могли виконувати роботу/послуги для ТОВ Фідленс Фармінг від імені ПП Сан-Райф , яке взагалі не подавало податковий розрахунок сум доходу, нарахованого, сплаченого на користь фізичних осіб і утриманого з них податку за формою 1-ДФ, що свідчить про відсутність найманих працівників.

Постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 23.03.2017, адміністративний позов було задоволено в повному обсязі, визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Чернігівській області форми Р № 003811400 від 09.11.2016.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 06.06.2017 було скасовано постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 23.03.2017 та прийнято нове рішення, яким у задоволенні адміністративного позову ТОВ Фідленс Фармінг відмовлено.

Ухвалою Вищого адміністративного суду від 04.10.2017 постанови Чернігівського окружного адміністративного суду від 23.03.2017 та Київського апеляційного адміністративного суду від 06.06.2017 були скасовані, а справу направлено на новий розгляд до Чернігівського окружного адміністративного суду.

Ухвалами Чернігівського окружного адміністративного суду від 09.11.2017 та від 27.11.2017 провадження у справі зупинялося у зв'язку з задоволенням клопотань представника позивача про зупинення провадження у справі для надання додаткових доказів.

Ухвалою суду від 15.01.2018, занесеною до протоколу судового засідання, представнику позивача було відмовлено в задоволенні клопотання про залучення ПП Сан-Райф в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, з огляду на його необгрунтованість.

Вислухавши пояснення представників сторін, розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що відповідачем була проведена документальна планова виїзна перевірка ТОВ Фідленс Фармінг , що зареєстровано в якості юридичної особи 23.07.2015 (код ЄДРПОУ 39909892), з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 23.07.2015 по 30.06.2016 та правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за період з 23.07.2015 по 30.06.2016, за результатами якої складено акт від 17.10.2016 № 388/14/39909892 (т. 1 а.с. 15- 44).

Згідно висновків, викладених у вищевказаному акті, перевіркою було встановлено, зокрема, порушення вимог пунктів 4, 7, 18, 19, 29 Положень (стандартів) бухгалтерського обліку 16 Витрати , підпункту 134.1.1, пункту 134.1 статті 134 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на прибуток за період з 23.07.2015 по 30.06.2016 на загальну суму 1925619 грн., в тому числі занижено податок на прибуток за 2015 рік на суму 2304000 грн., завищено податок на прибуток за І півріччя 2016 року на суму 378381 грн. та занижено від'ємне значення об'єкта оподаткування на загальну суму 12772867 грн., в тому числі за І півріччя 2016 року на суму 12772867 грн.

Такі висновки відповідача ґрунтуються на неправомірності формування позивачем складу витрат за результатами господарських операцій з ПП Сан-Райф , оскільки правочин укладений позивачем з вказаним контрагентом не спричиняє реального настання правових наслідків, обумовлених ним.

На підставі вказаного акту відповідачем було винесено податкове повідомлення-рішення форми Р № НОМЕР_1 від 09.11.2016, яким ТОВ Фідленс Фармінг збільшено грошове зобов'язання з податку на прибуток на суму 1925 619,00 грн. (т. 1 а.с. 45).

Державною фіскальною службою України за результатами розгляду скарги позивача було прийнято рішення від 16.01.2017 № 741/6/99-99-11-01-01-25, яким вищевказане податкове повідомлення-рішення було залишено без змін, а скаргу без задоволення (т. 1 а.с. 50-53).

Даючи правову оцінку обставинам вказаної справи, суд зважає на наступне.

Частиною першою статті 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні визначено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Згідно з абзацом одинадцятим статті 1 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. Первинні документи, складені в електронній формі, застосовуються у бухгалтерському обліку за умови дотримання вимог законодавства про електронні документи та електронний документообіг (частина друга статті 9 вказаного Закону).

Отже, для бухгалтерського обліку мають значення лише ті документи, які підтверджують фактичне здійснення господарських операцій.

Відповідно до пунктів 4, 6, 7 Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 16 Витрати , затвердженого Наказом Міністерства фінансів України № 318 від 31.12.1999, прямі витрати - витрати, що можуть бути віднесені безпосередньо до конкретного об'єкта витрат економічно доцільним шляхом. Витратами звітного періоду визнаються або зменшення активів, або збільшення зобов'язань, що призводить до зменшення власного капіталу підприємства (за винятком зменшення капіталу внаслідок його вилучення або розподілу власниками), за умови, що ці витрати можуть бути достовірно оцінені. Витрати визнаються витратами певного періоду одночасно з визнанням доходу, для отримання якого вони здійснені. Витрати, які неможливо прямо пов'язати з доходом певного періоду, відображаються у складі витрат того звітного періоду, в якому вони були здійснені.

В силу підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 Податкового кодексу України (далі - в редакції, чинній на час проведення господарської операції) об'єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього розділу. Якщо відповідно до цього розділу передбачено здійснення коригування шляхом збільшення фінансового результату до оподаткування, то в цьому разі відбувається: зменшення від'ємного значення фінансового результату до оподаткування (збитку); збільшення позитивного значення фінансового результату до оподаткування (прибутку). Якщо відповідно до цього розділу передбачено здійснення коригування шляхом зменшення фінансового результату до оподаткування, то в цьому разі відбувається: збільшення від'ємного значення фінансового результату до оподаткування (збитку); зменшення позитивного значення фінансового результату до оподаткування (прибутку). Для цілей цього підпункту до річного доходу від будь-якої діяльності, визначеного за правилами бухгалтерського обліку, включається дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), інші операційні доходи, фінансові доходи та інші доходи.

У відповідності до пункту 135.1 статті 135 Податкового кодексу України базою оподаткування є грошове вираження об'єкту оподаткування, визначеного згідно із статтею 134 цього Кодексу з урахуванням положень цього Кодексу.

Згідно пункту 137.1 статті 137 Податкового кодексу України податок нараховується платником самостійно за ставкою, визначеною статтею 136 цього Кодексу, від бази оподаткування, визначеної згідно зі статтею 135 цього Кодексу.

За приписами пункту 44.1 статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Отже із положень зазначених норм законодавства вбачається, що формування платником податку об'єкту оподаткування здійснюється шляхом врахування витрат підприємства за умови підтвердження відповідних сум належним чином оформленими первинними документами, а також використання отриманих за договором послуг у власній господарській діяльності.

З матеріалів справи вбачається, що між ПП Сан-Райф (виконавець) та ТОВ Фідленс Фармінг (замовник) було укладено договір № 01/09/15-01 від 01.09.2015, згідно умов якого виконавець зобов'язується за дорученням замовника і відповідно до його замовлень надати протягом строку дії договору послуги із інформаційно-маркетингового, рекламного та промоутерського супроводу продажу товарів замовника в межах України, а замовник зобов'язувався прийняти та оплатити надані послуги. Перелік послуг, які виконавець надає замовнику, їх обсяги, строки виконання, вартість, порядок і строки оплати у кожному конкретному випадку визначаються сторонами в додатках до договору, які є його невід'ємною частиною (т. 1 а.с. 66-70).

На виконання умов договору, сторонами було погоджено у додатку № 1 до договору № 01/09/15-01 від 01.09.2015 (т. 1 а.с. 71) перелік послуг: популяризація товарів 3амовника у визначеного ним кола споживачів; сприяння збільшенню обсягів продажу товарів замовника; організація презентацій товарів замовника; організація виставок зразків товарів замовника; доставка зразків товарів замовника споживачам; збір відзивів та зауважень від споживачів товарів замовника; аналіз замовлень відзивів та зауважень від споживачів товарів замовника; надання консультацій та розповсюдження інформаційних матеріалів замовника щодо його товарів серед необмеженого кола осіб.

Згідно пункту 2.2 вищевказаного договору, замовник, якщо інше не обумовлено сторонами у додатку, здійснює оплату послуг виконавця на умовах 100% передоплати безготівковим шляхом на поточний рахунок виконавця на підставі виставленого виконавцем рахунку протягом 3 (трьох) банківських днів з моменту виставлення рахунку-фактури.

Водночас, сторонами було укладено додаткову угоду № 1 від 15.01.2016, якою сторони погодили, що замовник здійснює оплату послуг виконавця в національній валюті України - гривні, шляхом безготівкового перерахування коштів на поточний рахунок виконавця не пізніше червня 2016 року (т. 1 а.с. 72).

Позивачем на підтвердження виконання умов даного договору було надано звіти про виконання робіт за період з 11.09.2015 по 31.12.2015 та за період 01.01.2016 по 31.03.2016, розшифровки роботи менеджерів, акти здачі-приймання робіт (надання послуг) від 31.12.2015 та від 31.03.2016, платіжні доручення № 4196 від 19.02.2016, № 4199 від 19.02.2016, № 4671 від 01.03.2016, № 4680 від 02.03.2016, № 6191 від 21.04.2016, № 6268 від 21.04.2016, № 6269 від 21.04.2016, № 6271 від 22.04.2016, № 6272 від 22.04.2016, № 6273 від 22.04.2016, № 6307 від 22.04.2016, № 6319 від 25.04.2016, № 6336 від 25.04.2016, № 6341 від 25.04.2016, № 6369 від 25.04.2016 (т. 1 а.с. 73-89, 153-252, т. 2 а.с. 1-248, т. 3 а.с. 1-250, т. 4 а.с. 1-250, т.5 а.с. 1-251, т. 6 а.с. 1-250, т. 7 а.с. 1-250, т. 8 а.с. 1-251, т. 9 а.с. 1-251, т. 10 а.с. 1-255, т.11 а.с. 1-181).

Так, відповідно до частини першої статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Тобто, договір не є первинним обліковим документом для цілей бухгалтерського обліку, а лише свідчить про намір виконання дій (операцій) в майбутньому, а тому господарська операція має бути пов'язана не з фактом підписання договору, а з фактом руху активів платника податків та руху його капіталу.

З урахуванням частини другої статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України суд вважає, що предметом доказування у даній справі мають бути саме обставини, які свідчать зокрема, про реальність господарських операцій, що є підставою для виникнення права на формування податкового кредиту; добросовісність дій платника податку, яка полягає у відповідності вчинених ним дій, а також реальність усіх даних, наведених у документах, що надають позивачу право на податковий кредит.

При цьому, дослідженню підлягають усі первинні документи, які належить складати залежно від певного виду господарської операції. Документи та інші дані, що спростовують реальність здійснення господарської операції, яка відображена в податковому обліку, повинні оцінюватися з урахуванням специфіки кожної господарської операції - умов та змісту послуг, що надаються, реальності їх виконання протягом певного часу тощо.

Так, в наданому суду додатку № 1 до договору № 01/09/15-01 від 01.09.2015 між сторонами договору визначено лише загальний перелік послуг, що виконавець буде надавати замовнику, та не зазначено жодної інформації щодо обсягу послуг, строків виконання, вартості послуг, порядку і строків оплати.

Інших доказів щодо замовлення ТОВ Фідленс Фармінг у ПП Сан-Райф відповідних послуг не було надано, а тому позивачем не доведено суду яким чином здійснювалося оформлення конкретного замовлення у виконавця, а саме не надано суду доказів на підтвердження: які товари позивача повинен був популяризувати, сприяти збільшенню обсягів продажу яких товарів, організовувати презентації та виставки ПП Сан-Райф ; яким чином інформувався виконавець про коло споживачів, серед яких здійснювалась популяризація товарів тощо.

В зазначених вище актах здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 31.12.2015 та від 31.03.2016 зазначено загальну інформацію щодо наданих послуг, а саме: послуги з інформаційно-маркетингового, рекламного та промоутерського супроводу продажу товарів Замовника в межах України.

При цьому, акти не містять необхідних даних про зміст господарської операції (деталізацію об'єкта наданих послуг); докладного опису виконаних завдань; не розкривають суть (в чому полягають, які етапи включають) послуги; не містять якісних та кількісних характеристик послуг.

Також, позивачем не було надано суду доказів виконаної роботи згідно переліку послуг, зокрема, результатів аналізу відзивів та зауважень від споживачів товарів замовника, які ПП Сан-Райф мав би підготувати та надати ТОВ Фідленс Фармінг у разі реального виконання такої послуги.

Так, позивач надає суду документи, що на його думку, підтверджують надання ПП Сан-Райф послуг згідно договору № 01/09/15-01 від 01.09.2015 вже з вересня 2015 року, водночас з наданих суду платіжних доручень вбачається, що розрахунок з ПП Сан-Райф позивач почав проводити лише з 19.02.2016, що є порушенням пункту 2.2 договору № 01/09/15-01 від 01.09.2016, який, до укладення додаткової угоди в січні 2016 року, передбачав 100% передоплату наданих послуг.

Крім того, як встановлено в судовому засіданні з пояснень представника позивача, господарською метою ТОВ Фідленс Фармінг було, зокрема, підвищення якості та ефективності роботи менеджерів даного підприємства, проте будь-яких доказів на підтвердження досягнення цієї мети не було надано.

З наведеного можна зробити висновок про формальний характер такого договору.

Також, надані звіти про виконання робіт та розшифровки роботи менеджерів жодним чином не можуть бути підтвердженням надання ПП Сан-Райф послуг з інформаційно-маркетингового, рекламного та промоутерського супроводу продажу товарів ТОВ Фідленс Фармінг в межах України, оскільки складені вони відносно працівників ТОВ Фідленс Фармінг .

Згідно звіту за формою 1-ДФ Податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб і сум утриманого з них податку поданого ТОВ Фідленс Фармінг судом встановлено, що всі менеджери працювали або працюють на ТОВ Фідленс Фармінг та отримують заробітну плату за свою роботу, і при цьому суд позбавлений можливості встановити розмежування обсягу робіт, виконаних для позивача та виконаних для ТОВ Фідленс Фармінг від імені ПП Сан-Райф , за відсутності відповідних доказів (т. 12 а.с. 91-95).

В ході проведення перевірки позивача контролюючим органом було встановлено, що ПП Сан-Райф зареєстроване Суворовським районним управлінням юстиції у м. Херсоні 16.07.2013 за № 10741020000046180. Основний вид діяльності: 46.90 - неспеціалізована оптова торгівля. Перебуває на обліку в Херсонській ОДПІ ГУ ДФС у Херсонській області. Вид діяльності: - 46.90 - неспеціалізована оптова торгівля; - 01.11 - вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур; 43.91 - покрівельні роботи; - 46.21 - оптова торгівля зерном, необробленим тютюном, насінням і кормами для тварин; - 46.36 - оптова торгівля цукром, шоколадом і кондитерськими виробами; - 46.38 - оптова торгівля іншими продуктами харчування, у тому числі, рибою, ракоподібними та молюсками; - 46.71 - оптова торгівля твердим, рідким, газоподібним паливом і подібними продуктами. З наведених вище видів діяльності вбачається, що ПП Сан-Райф не здійснює діяльність у сфері надання інформаційно-маркетингових, рекламних та промоутерських послуг.

Крім того, ПП Сан-Райф не подавало податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб і утриманого з них податку за формою 1-ДФ, що свідчить про відсутність найманих працівників. Протягом І півріччя 2016 року ПП Сан-Райф не подавало ніякої податкової та фінансової звітності, що свідчить про відсутність декларування підприємством здійснення господарської діяльності.

Водночас, згідно ухвали Богунського районного суду м. Житомира у справі № 295/11382/16-К від 31.08.2016, проведеним досудовим розслідуванням встановлено, що на території Херсонської області діє група осіб, крім вищевказаних СГД, організували реєстрацію та перереєстрацію ризикових підприємств, а саме: …ПП Сан-Райф … та інших СГД, з метою надання послуг по незаконному формуванню податкового кредиту для платників ПДВ у т.ч. для ТОВ Кундан . Таким чином, по вказаному ланцюгу фіктивних та транзитних підприємств проводиться лише документообіг та перерахування коштів по рахунках відкритих в АТ ОТП Банк , ПАТ Ідея Банк .

За таких обставин, податкові зобов'язання по сплаті до державного бюджету податку на додану вартість від діяльності підприємств-платників ПДВ різних регіонів України, незаконно перекладались на підприємства з ознаками фіктивності і до бюджету не сплачувались. У подальшому в період 2014-2016 років, вказані кошти в сумі понад 200 млн. відповідно до договорів купівлі-продажу/надання послуг, накладних, рахунків фактур та інших документів, були перераховані на рахунки вищевказаних фіктивних та транзитних суб'єктів підприємницької діяльності, після чого зняті з рахунків готівкою.

У ході досудового розслідування, проведеними обшуками за адресами розташування офісних приміщень транзитно-конвертаційної групи , а саме: м. Херсон, вул. Торгова, 37, АДРЕСА_1, м. Херсон, вул. Кості Хетагурова, 68 були виявлені печатки наступних СГД: … ПП Сан-Райф .

У постанові від 12.01.2016 у справі № 21-3706а15 Верховний Суд України зазначив, що статус фіктивного, нелегального підприємства несумісний з легальною підприємницькою діяльністю. Господарські операції таких підприємств не можуть бути легалізовані навіть за формального підтвердження документами бухгалтерського обліку.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що надані позивачем докази не є належними первинними бухгалтерськими документами, в розумінні Податкового кодексу України та Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , які підтверджують реальність господарських операцій та дають позивачу право на включення відповідних витрат до складу витрат підприємства, що є наслідком відсутності факту реального вчинення господарських операцій між ТОВ Фідленс Фармінг та ПП Сан-Райф .

Таким чином, суд дійшов висновку, що наведені обставини в сукупності з доказами, в тому числі у зв'язку з відсутністю у ТОВ Сан-Райф трудових ресурсів на виконати умов укладеного з ТОВ Фідленс Фармінг договору свідчать про відсутність факту здійснення даних господарських операцій та реальної зміни майнового стану платника податків.

Відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, надано достатньо доказів, які ставлять під сумнів реальність надання послуг за договором ТОВ Фідленс Фармінг з ПП Сан-Райф .

При вказаних обставинах, суд дійшов висновку, що відповідач мав всі правові підстави для винесення оскаржуваного позивачем податкового повідомлення-рішення.

Згідно з частиною другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач, заперечуючи проти позову, спростував доводи позивача і довів правомірність прийнятого рішення.

З урахуванням зазначеного, суд, на підставі наданих доказів в їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України приходить до висновку, що в задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю Фідленс Фармінг необхідно відмовити повністю.

Відповідно до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України у зв'язку з відмовою позивачу в задоволенні позову понесені ним судові витрати, пов'язані зі зверненням до суду, не відшкодовуються.

Керуючись статтями 72-74, 77, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

У задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю Фідленс Фармінг (вул. Шевченка, буд. 82, кімната 5-Б, смт. Варва, Варвинський район, Чернігівська область, 17600, код ЄДРПОУ 39057541) до Головного управління ДФС у Чернігівській області (вул. Реміснича, 11, м. Чернігів, 14000, код ЄДРПОУ 39392183) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Чернігівській області № НОМЕР_1 від 09.11.2016 відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Київського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя Н.М. Баргаміна