Ухвала

від 19.01.2018 по справі 463/6460/17

ЛИЧАКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЛЬВОВА

Справа №463/6460/17

Провадження №2/463/944/18

УХВАЛА

про забезпечення позову

19 січня 2018 року Личаківський районний суд м. Львова

в складі: головуючого судді Стрепка Н.Л.

з участю секретаря судових засідань ОСОБА_1

у м. Львові

у відкритому судовому засіданні,

розглянувши заяву ОСОБА_2 про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до товариства з обмеженою відповідальністю УФК Обрій про стягнення боргу, -

в с т а н о в и в:

позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про стягнення боргу в розмірі 285 036 грн.

Ухвалою суду від 19 січня 2018 року відкрито провадження у даній справі.

Разом з позовом позивачем було подано заяву про забезпечення позову у справі шляхом накладення арешту на квартиру №16 у будинку №1 на вул. Тютюнників у м. Львові, яка була повернута заявнику ухвалою суду від 9 січня 2018 року.

18 січня 2018 року позивачем було повторно подано заяву про забезпечення позову, якою просить накласти арешт на квартиру №16 у будинку №1 на вул. Тютюнників у м. Львові.

Подану заяву мотивує тим, що відповідач на даний час володіє нерухомим майном, добровільно повернути борг відмовляється, сума боргу є значною, відтак є підстави вважати, що відповідачем будуть вжиті заходи щодо відчуження наявного у нього майна, що у випадку позитивного рішення суду утруднить його виконання.

Оглянувши матеріали справи та заяви про забезпечення позову, приходжу до наступного.

З матеріалів позовної заяви та заяви про забезпечення позову вбачається, що предметом спору є невиконання відповідачем умов договору позики від 15 січня 2016 року, згідно з яким позивач надав відповідачу грошову суму у розмірі 10 000 доларів США строком на 3 місяці під 3%, що стверджується розпискою від 15 січня 2016 року.

У заяві про забезпечення позову вказано, що відповідачеві належить на праві власності нерухоме майно, а саме: квартира №16 у будинку №1 на вул. Тютюнників у м. Львові, загальною площею 44,1 кв.м.

У відповідності до вимог ч.2 ст. 149 ЦПК України забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Відповідно до п. 6 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22 грудня 2006 року Про практику застосування судами процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову , особам, які беруть участь у справі, має бути гарантована реальна можливість захистити свої права при вирішенні заяви про забезпечення позову. Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише у разі необхідності, оскільки, безпідставне звернення до даних дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу.

Згідно з п.1 ч.1 ст.150 ЦПК України позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно або грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього або в інших осіб.

Крім того, відповідно до ч. 3 ст. 150 ЦПК України передбачено, що види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 29 червня 2006 року у справі Пантелеєнко проти України зазначив, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом.

У рішенні від 31 липня 2003 року у справі Дорани проти Ірландії Європейський суд з прав людини зазначив, що поняття ефективний засіб передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права. Причому, як наголошується у рішенні Європейського суду з прав людини у справі ОСОБА_3 проти Нідерландів , ефективний засіб - це запобігання тому, щоб відбулося виконання заходів, які суперечать Конвенції, або настала подія, наслідки якої будуть незворотними. При вирішенні справи Каіч та інші проти Хорватії (рішення від 17.07.2008) Європейський Суд з прав людини вказав, що для Конвенції було б неприйнятно, якби ст.13 декларувала право на ефективний засіб захисту але без його практичного застосування. Таким чином, обов'язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.

Як вбачається із матеріалів заяви, позивач просить накласти арешт на квартиру, яка належить відповідачу, позивачем заявлено вимоги майнового характеру, відповідач тривалий час не здійснює виконання своїх зобов'язань перед позивачем за договором позики, у зв'язку із чим, як вважає позивач, існує заборгованість в розмірі 285 036 гривень, яка є значною, відповідач має реальну можливість реалізувати належне йому майно, що в подальшому може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

З врахуванням наведеного, а також беручи до уваги ціну позову, розмір статутного капіталу відповідача, співмірність заходів забезпечення позову із заявленими позовними вимогами, суд приходить до висновку, що заяву слід задовольнити частково та в забезпечення позову до вирішення судового спору накласти арешт на квартиру, загальною площею 44,1, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 823789146101, що знаходиться за адресою: 79011, м. Львів, вул. Тютюнників, 1/16, та належить на праві власності товариству з обмеженою відповідальністю УФК Обрій , в межах суми заборгованості, що становить 285 036 гривень, оскільки такий вид забезпечення позову буде розумним, співмірним та відповідатиме обставинам справи.

Як передбачено положеннями частини 7 статті 153 ЦПК України, в ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову і підстави його обрання, а також вирішує питання зустрічного забезпечення.

Станом на час розгляд судом заяви про забезпечення позову у суду відсутні підстави вважати, що існують обставини, з якими законодавець встановив обов'язок суду на застосування зустрічного забезпечення, згідно з частиною 3 статті 154 ЦПК України.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 1-18, 149-150, 153, 154, 157 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -

у х в а л и в:

заяву ОСОБА_2 про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до товариства з обмеженою відповідальністю УФК Обрій про стягнення боргу - задовольнити частково.

Накласти арешт в межах суми позовних вимог у розмірі 285 036 (двісті вісімдесят п'ять тисяч тридцять шість) гривень на квартиру, загальною площею 44,1, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 823789146101, що знаходиться за адресою: 79011, м. Львів, вул. Тютюнників, 1/16, та належить на праві власності товариству з обмеженою відповідальністю УФК Обрій .

В задоволенні решти вимог - відмовити за безпідставністю.

Дані стягувача: ОСОБА_2, місце проживання: 79020, м. Львів, вул. Петра Панча, 5/78, РНОКПП НОМЕР_1.

Дані боржника: товариство з обмеженою відповідальністю УФК Обрій , місцезнаходження: 79005, м. Львів, вул. Костомарова, 1-3, ЄДРПОУ 00630729.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею, тобто 19 січня 2018 року, та підлягає негайному виконанню у порядку, встановленому для виконання судових рішень.

Виконання ухвали суду покласти на Личаківський відділ державної виконавчої служби м. Львів головного територіального управління юстиції у Львівській області (адреса: 79058, м. Львів, пр. В. Чорновола, 39).

Строк пред'явлення до виконання ухвали суду про забезпечення позову 3 (три) роки.

Ухвала може бути оскаржена протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення до Апеляційного суду Львівської області через Личаківський районний суд м. Львова.

Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання.

Ухвала складена 19 січня 2018 року.

Суддя: Стрепко Назар Любомирович