Рішення

від 29.11.2011 по справі 2-4390/11

ПАВЛОГРАДСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області

м. Павлоград, вул. Дніпровська, 135, 51400, (05632) 6-28-66

Справа №2-4390/2011

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 листопада 2011 року Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі: головуючого судді - Юдіної С.Г.

при секретарі - Поночковій О.І.

за участю представника відповідача - Веременича Д.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Павлограді Дніпропетровської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про відшкодування моральної шкоди завданої каліцтвом, суд

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовною заявою до відповідача в якій просив суд стягнути з ВЧ НОМЕР_1 на його користь моральну шкоду у зв`язку з каліцтвом та судові витрати по справі.

В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначив що призовною комісією м. Івано- Франковськ 17.05.2006 року він був призваний на строкову службу та направлений в військову частину НОМЕР_1 . Перед направленням проходив медичний огляд і у нього патології з боку внутрішній ірганів не було виявлено. Під час проходження військової служби у відповідача він отримав захворювання пов`язане з проходженням військової служби, через що був визнаний інвалідом З руни. Постановою військової-лікарської комісії від 14.05.2007 року він визнаний не придатним до військової служби в мирний час та обмежено придатним у військовий час. 16.05.2007 року на підставі наказу Міністерства оборони № 2-94 ( по хворобі) його звільнено в запас. Внаслідок отримання інвалідності, від військової частини НОМЕР_1 , він отримаводноразову грошову допомогу в листопаді 2010 року в сумі 5700 грн. Вважає, що медична службавідповідача належним чином не виконала вимоги законодавства щодо створення належних умов військовослужбовцям, та незабезпечила його кваліфікованою медичною допомогою, внаслідок чого він, будучи хворим, продовжував перебувати на службі, що призвело до стійкої втрати ним працездатності та отримання інвалідності. Таким чином зазначає, що відповідачем йому була завдана моральна шкода яку оцінює в 20000 грн.

Позивач в судове засідання не з`явився, надав суду заяву про розгляд справи без його

щасті.

Представник відповідача в судовому засіданні позов не визнав, надав суду заперечення до позову відповідно до змісту яких вважає позовні вимоги не обґрунтованими та такими що відповідають дійсності. Пояснив, що вини ВЧ НОМЕР_1 у заподіянні позивачу моральних страждань немає. Позивач був призваний на військову службу 17.05.2006 року. 11.08.2006 року він звернувся зо полкового медичного пункту, того ж дня ОСОБА_1 було зроблено рентгенограму, проведено дообстеження, консультація фтізіатра, а 17.08.2006 року йому був встановлений діагноз. З 11.08.2006 року позивач на території ВЧ НОМЕР_1 не знаходився, він знаходився на лікуванні з обласному ППД м. Павлограда до 14.05.2007 року. Зазначив, що у відповідності до діючого законодавства строк строкової військової служби становить до 12 місяців. Початком служби є день відправлення у військову частину з міського військового комісаріату, а закінченням служби вважається виключення військовослужбовців зі списків особового складу військової частини. Звільнення зі служби за станом здоров`я можливо лише на підставі висновку (постанови) військово-лікарської комісії. 14.05.2007 року Військово-лікарською комісією ОСОБА_1 було видано свідоцтво про хворобу № 83, а 16.05.2007 року він був звільнений з військової служби. В п. 8 свідоцтва про хворобу № 83 вказано: Знаходився на лікуванні в обл. ППД м. Павлограда з 11.08.2006 року по теперішній час». Військово-лікарська комісія винесла рішення про те, що хвороба ОСОБА_1 пов`язана з проходженням військової служби, але факту винив/ч НОМЕР_1 в заподіянні такої шкоди чи протиправних діянь та наявності причинного зв`язку між протиправними діяннями і заподіяною шкодою не встановлює. При винесенні рішення військова лікувальна комісія керувалася Наказом МО № 2 від 04.01.1994 року, де по військовослужбовцям строкової служби передбачено лише два формулювання винесення рішення: захворювання пов`язане з виконанням службових обов`язків, захворювання пов`язане з проходженням військової служби. Зазначив, що ОСОБА_1 знаходився на лікуванні у ППД м. Павлограда з моменту звернення до медичної служби військової частини до проходження ним Військово- лікарської комісії та видачі йому свідоцтва про звільнення в запас.

Вислухавши представника відповідача, з`ясувавши обставини справи, та перевіривши їх письмовими доказами, суд доходить висновку що позовні вимоги не підлягають задоволенню з огляду на таки підстави.

ІНФОРМАЦІЯ_1 призовною комісією м. Івано - Франковська, Івано - Франковської області позивач визнаний придатним до військової служби призваний на строкову військову службу та направлений у військову частину ВЧ НОМЕР_1 , що підтверджується копією військового квитка серія НОМЕР_2 (а.с. ).

Згідно довідки МСЕК серія МСЕ-ДНА-01 № 565171 від 24.07.2007 року ОСОБА_1 встановлена 3 група інвалідності з 16 квітня 2007 року, захворювання пов`язано з проходженням військової служби, (а.с. ).

На підставі свідоцтва про хворобу № 83 від 14 травня 2007 року ОСОБА_1 встановлений діагноз : ВДТХ ( 17.08.2006 р.) легень (дисементований) дестр +, МВТ +, М +, К +, рез +,(Я) гіст (), кат 1, ког 3 (2006 р.). - Захворювання, так пов`язане з проходженням військової служби. Постанова військово-лікарської комісії: на підставі ст. стос. ст. 2 в гр. 11 Розкладу хвороб і фізичних вад Наказу МО від 04.01.1994 р. № 2 Не придатний до військової служби в мирний час, обмежено придатний у воєнний час. (а.с. )

Як вбачається з зазначеного вище свідоцтва про хворобу, ОСОБА_1 знаходився на лікуванні у ППД м. Павлограда з 11.08.06 по 14.05.2007 року.

14 травня 2007 року Військово-лікарською комісією позивачу було видано Свідоцтво про хворобу № 83, а 16 травня 2007 року ОСОБА_1 на підставі виданого йому свідоцтва про хворобу був звільнений з військової служби.

На підставі наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 15 листопада 2010 року № 522 позивачу була сплачена одноразова грошова допомога, передбачена Постановою КМУ від 25.05.2008 року № 499 в сумі 5700 грн.

Приймаючи рішення по суті заявлених позовних вимог суд вважає, що позивачем не виконані вимоги ст. 60 ЦПК України, відповідно до якої «кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень», та не надані суду докази, які б підтверджували завдання йому моральної шкоди відповідачем.

Згідно ст. 23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, внаслідок порушення її прав.

Відповідно до ст. 1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

Згідно ч. 1 ст. 23 Закону України «Про військовий обов`язок та військову службу» ... строки строкової військової служби в календарному обчисленні встановлюються: для солдатів і матросів, сержантів і старшин, які проходять строкову військову службу в Збройних силах України та інших військових формуваннях, - до 12 місяців.

У відповідності до п. 1 ч. 1 ст. 24 Закону України «Про військовий обов`язок та військову службу», початком проходження військової служби вважається: 1) день відправлення у військову частину з районного (міського) військового комісаріату - для громадян, призваних на строкову військову службу...

Згідно ч. 2 ст. 24 Закону України «Про військовий обов`язок та військову службу», закінченням проходження військової служби вважається день виключення військовослужбовця зі списків особового складу військової частини (військового навчального закладу, установи тощо) у порядку, встановленому положеннями про проходження військової служби громадянами України.

У відповідності до підпункту а) ч. З ст. 26 Закону України «Про військовий обов`язок та військову службу», військовослужбовці строкової військової служби та особи офіцерського складу, які проходять військову службу за призовом, звільняються зі служби достроково : а) за станом здоров`я - на підставі висновку (постанови) військово-лікарської комісії.

Військово-лікарська комісія, керуючись Наказом Міністерства оборони України № 2 від 04.01.1994 року відповідно до якого для військовослужбовцям строкової служби передбачено лише два формулювання винесення рішення: захворювання пов`язане з виконанням службових обов`язків, захворювання пов`язане з проходженням військової служби, однак факту вини військової частини НОМЕР_1 в заподіянні такої шкоди чи протиправних діянь та наявності причинного зв`язку між протиправними діяннями і заподіяною шкодою не встановила.

В матеріалах справи відсутні будь які докази, які б засвідчували факт протиправних дій або бездіяльності військової частини НОМЕР_1 стосовно ОСОБА_1 , або підтверджували факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, відсутній причинний зв`язок між діями відповідача та захворюванням позивача, відсутні докази, що підтверджували б заподіяння позивачу моральної шкоди відповідачем.

Таким чином, суд вважає що позовні вимоги не підлягають задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 23, 1167 ЦК України, 23, 24, 26 Закону України «Про військовий обов`язок та військову службу», ст.ст. 58, 59, 60, 131, 212, 213, 215 ЦПК

України, суд -

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про відшкодування моральної шкоди завданої каліцтвом - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дняотримання копії цього рішення.

Суддя С.Г. Юдіна