Рішення

від 17.01.2018 по справі 826/6909/17

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

місто Київ

17 січня 2018 року справа №826/6909/17

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Кузьменка В.А., за участю секретаря Яцюти М.С. та представників:

позивача: Крайньої Л.В.;

відповідача: не з'явились;

третьої особи 1: П'ятибрат Н.С.;

третьої особи 2: не з'явились

розглянувши у судовому засідання адміністративну справу

за позовомДепартаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (далі по тексту - позивач, Департамент містобудування та архітектури) доГоловного інспектора будівельного нагляду відділу нагляду за діяльністю уповноваженого органу з питань архітектури та містобудування Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у місті Києві Гончарова Володимира Валерійовича (далі по тексту - відповідач, інспектор Гончаров В.В.) треті особи 1. Товариство з обмеженою відповідальністю "Житлобудінвест" (далі по тексту - третя особа 1, ТОВ "Житлобудінвест"); 2. Державна архітектурно-будівельна інспекція України (далі по тексту - третя особа 2) про 1) скасування рішення відповідача від 20 березня 2017 року про скасування дії Містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки на вул. Новоселицька, 23, 25/4 та вул. Буслівська, 12, 14/2 у Печерському районі м. Києва від 02 червня 2014 року №7/14/12-3/009-14 (для будівництва житлового будинку з вбудованими нежитловими приміщеннями та підземним паркінгом) 2) скасування припису відповідача від 20 березня 2017 року На підставі частини третьої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 17 січня 2018 року проголошено вступну та резолютивну частини рішення (скорочене рішення).

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з підстав незаконності оскаржуваних рішення та припису, посилаючись на наступне: в порушення пункту 29 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного нагляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19 серпня 2015 року №698, відповідачем під час перевірки не складено протоколу про правопорушення, а, отже, не було підстав для винесення припису; відповідачем не зазначено у чому полягає невідповідність намірів забудови земельної ділянки та яке функціональне призначення земельної ділянки мало бути вказано; спірні містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки видані відповідно до вимог Порядку надання містобудівних умов і обмежень забудови земельної ділянки, їх склад та зміст, затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 07 липня 2011 року №109; містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки є ненормативним актом індивідуальної дії та вичерпують свою дію після реалізації, а тому не можуть бути скасовані чи змінені владним органом; здійснюючи позапланову перевірку дій позивача, вчинених до 09 листопада 2012 року, тобто до набуття ним статусу об'єкта нагляду відповідно до Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо децентралізації повноважень у сфері архітектурно-будівельного контролю та удосконалення містобудівного законодавства", відповідач порушив статтю 58 Конституції України; в акті перевірки та оскаржуваних рішеннях не наведено мотивів неможливості усунення виявлених відповідачем порушень; законодавство, що діяло на момент виникнення спірних правовідносин, не передбачало можливості скасування чи зупинення дії містобудівних умов та обмежень; містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки не належать до переліку рішень, скасування чи зупинення яких прямо передбачене повноваженнями органів державного архітектурно-будівельного нагляду.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 24 липня 2017 року відкрито провадження в адміністративній справі №826/6909/17; залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Державну архітектурно-будівельну інспекцію України; закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

Відповідач подав до суду відзив на позовну заяву, у якому зазначив про відсутність підстав для задоволення позовних вимог, з огляду на правомірність оскаржуваних рішень та вказав, що протокол не складався у зв'язку із тим, що на момент перевірки відповідна норма статті 96 1 Кодексу України про адміністративні правопорушення не набрала чинності.

Третя особа 1 подала пояснення щодо позову, в якому підтримала позовні вимоги Департаменту містобудування та архітектури та мотиви адміністративного позову.

Третя особа подала пояснення, у якому зазначила про необґрунтованість позовних вимог з підстав, зазначених у відзиві відповідача.

Позивач також подав відповідь на відзив, у якому висловив незгоду із позицією відповідача на спростування ним доводів позову.

Відповідач подав заперечення на відповідь позивача, в якому підтримав мотиви раніше поданого відзиву.

В судовому засіданні 17 січня 2018 року представник позивача заявив клопотання про невідкладний розгляд справи та підтримав позовні вимоги; представники відповідача та третьої особи 2 до суду не прибули, попередньо заявивши клопотання про розгляд справи за їх відсутності; представник третьої особи 1 позовні вимоги підтримав.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, звертає увагу на наступне.

Згідно з рішенням інспектора Гончарова В.В. від 20 березня 2017 року про скасування дії Містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки на вул. Новоселицька, 23, 25/4 та вул. Буслівська, 12, 14/2 у Печерському районі м. Києва від 02 червня 2014 року №7/14/12-3/009-14 під час проведення перевірки Департаменту містобудування та архітектури встановлено, що містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки на вул. Новоселицька, 23, 25/4 та вул. Буслівська, 12, 14/2 у Печерському районі м. Києва від 02 червня 2014 року №7/14/12-3/009-14 підписані директором Целовальником С.А., прийнято з порушенням вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, а саме: порушено абзац другий пункту 2.4 Порядку надання містобудівних умов і обмежень забудови земельної ділянки, їх склад та зміст, затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 07 липня 2011 року №109, у зв'язку із чим прийнято рішення про скасування вказаних містобудівних умов та обмежень.

Відповідачем видано Департаменту містобудування та архітектури припис про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності від 20 березня 2107 року, в якому зазначено, що за результатами позапланової перевірки встановлено наступні порушення:

"містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки від 02.06.2014 №7/14/12-3/009-14 (далі - містобудівні умови та обмеження) на об'єкт будівництва: "Будівництво житлового будинку з вбудованими нежитловими приміщеннями та підземним паркінгом за адресою: вул. Новоселицька, 23, 25/4 та вул. Буслівська, 12, 14/2 у Печерському районі м. Києва", надані на підставі заяви на отримання містобудівних умов та обмежень, яка зареєстрована в Департаменті містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація) (далі - Департамент) 22.05.2014 №6878/0/7-1-14 та додатків до неї, а саме:

- витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності на земельну ділянку (кадастровий номер 8000000000:82:135:0016), індексний номер витягу 10603038 від 10.10.2013, номер запису про право власності 2074405 від 10.08.2013, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 130019380382;

- витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності на земельну ділянку (кадастровий номер 8000000000:82:135:0015, індексний номер витягу 10209460 від 30.09.2013, номер запису про право власності 2074690 від 10.08.2013, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 130086780382;

- витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності на земельну ділянку по вул. Новоселицька, 25/4 (кадастровий номер 8000000000:82:135:0017), індексний номер витягу 10211669 від 30.09.2013, номер запису про право власності 2074924 від 10.08.2013, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 130141980382;

- витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності на земельну ділянку по вул. Буслівська. 14/2 (кадастровий номер 8000000000:82:135:0019). індексний номер витягу 10608322 від 10.10.2013, номер запису про право власності 2068374 від 09.08.2013. реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 129709480382;

- витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності на земельну ділянку по вул. Буслівська. 14/2 (кадастровий номер 8000000000:82:135:0018), індексний номер витягу 10617785 від 10.10.2013, номер запису про право власності 2068956 від 09.08.2013, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 129635580382;

- ситуаційного плану (схеми) щодо місцезнаходження земельної ділянки М 1:2000;

- містобудівного розрахунку розробленого TOB "Проектно-інвестиційна сервісна компанія" в 2013 році.

В п. 7 "Загальні дані" визначено цільове призначення земельної ділянки - для будівництва і обслуговування житлових будинків, господарських будівель і споруд; землі житлової забудови.

Відповідно до Генерального плану міста Києва до 2020 року, затвердженого рішенням Київської міської ради від 28.03.2002 №370/1804 функціональне призначення земельної ділянки - житлова садибна забудова (існуюча).

Згідно п. 3.19* ДБН 360-92** "Містобудування. Планування і забудова міських і сільських поселень", район садибної забудови може бути сформований окремими житловими чи блокованими будинками з присадибними (приквартирними) ділянками з господарськими будівлями або без них. Забудова цих районів не повинна перевищувати 4-х поверхів.

Водночас у п. 10 "Загальні дані" в Основних техніко-економічних показниках об'єкта будівництва відповідно до намірів, наданих замовником у складі містобудівного розрахунку розробленого у 2013 році TOB "Проектінвестсервіс" зазначено: кількість поверхів - 17-23.

Таким чином Департаментом містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація) 02.06.2014 надано містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки "Будівництво житлового будинку з вбудованими нежитловими приміщеннями та підземним паркінгом за адресою: вул. Новоселицька, 23, 25/4 та вул. Буслівська, 12, 4/2 у Печерському районі м. Києва" за №7/14/12-3/009-14 при невідповідності намірів забудови земельної ділянки положенням відповідної містобудівної документації на місцевому рівні, чим порушено абз. п. 2.4. Порядку надання містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки, їх склад та зміст, затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 07.07.2011 №109".

У зв'язку із наведеними порушеннями відповідач у приписі вимагає: усунути причини та умови, що стали підставою для вчинення виявлених порушень, в термін до 20 червня 2017 року та вжити заходи щодо притягнення посадових осіб Департамент містобудування та архітектури, винних у вчинені порушень, що зафіксовані в акті перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 20 березня 2017 року, до передбаченої законодавством України відповідальності в установлені законодавством порядку та строки.

Вказані рішення та припис прийняті на підставі акта перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 20 березня 2017 року, складеного відповідачем за результатами проведення позапланової перевірки, під час якої зафіксовано викладені вище порушення.

Згідно з частиною другою статті 41 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) державний архітектурно-будівельний нагляд - сукупність заходів, спрямованих на дотримання уповноваженими органами містобудування та архітектури, структурними підрозділами Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій та виконавчими органами сільських, селищних, міських рад з питань державного архітектурно-будівельного контролю, іншими органами, що здійснюють контроль у сфері містобудівної діяльності (далі - об'єкти нагляду), вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил під час провадження ними містобудівної діяльності.

Державний архітектурно-будівельний нагляд здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, через головних інспекторів будівельного нагляду в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві і Севастополі у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Механізм здійснення державного архітектурно-будівельного нагляду визначає Порядок здійснення державного архітектурно-будівельного нагляду, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 19 серпня 2015 року №698 (далі по тексту - Порядок).

Відповідно до пункту 2 Порядку нагляд здійснюється Держархбудінспекцією через головних інспекторів будівельного нагляду в Автономній Республіці Крим, областях, мм. Києві і Севастополі (далі - головні інспектори будівельного нагляду) шляхом проведення планових, позапланових, документальних і камеральних перевірок.

Перевірки проводяться головним інспектором будівельного нагляду або кількома головними інспекторами будівельного нагляду.

Пункт 4 Порядку передбачає, що з метою здійснення нагляду головні інспектори будівельного нагляду зокрема перевіряють законність рішень у сфері містобудівної діяльності, прийнятих об'єктами нагляду.

Згідно з пунктом 5 Порядку у разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, вчинених об'єктами нагляду, головні інспектори будівельного нагляду мають право:

1) видавати обов'язкові до виконання об'єктами нагляду приписи про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності;

2) притягати посадових осіб об'єктів нагляду до відповідальності за вчинені правопорушення відповідно до закону;

3) письмово ініціювати притягнення посадових осіб об'єктів нагляду до дисциплінарної відповідальності;

4) вносити письмове подання про звільнення посадової особи об'єкта нагляду до органу, який здійснив її призначення;

5) вносити письмове подання про позбавлення посадової особи об'єкта нагляду права виконувати певні види робіт до органу, яким таке право надавалося;

6) скасовувати чи зупиняти дію прийнятих об'єктами нагляду відповідно до визначених Законом України "Про регулювання містобудівної діяльності" повноважень рішень, які порушують вимоги законодавства у сфері містобудівної діяльності, з подальшим оприлюдненням такої інформації на офіційному веб-сайті Держархбудінспекції.

Відповідно до пункту 23 Порядку за результатами планової або позапланової перевірки головний інспектор будівельного нагляду, який проводив перевірку, складає акт перевірки за формою згідно з додатком 4.

Пункт 29 Порядку встановлює, що у разі виявлення головним інспектором будівельного нагляду під час проведення перевірки порушення, відповідальність за яке встановлена законом, складається протокол про правопорушення за формою, встановленою Мінрегіоном. У разі виявлення головним інспектором будівельного нагляду під час проведення перевірки порушення, яке може бути усунуто, видається припис про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності (далі - припис) за формою згідно з додатком 5.

Припис складається у двох примірниках. Один примірник надається керівнику об'єкта нагляду, або його заступнику, або уповноваженій керівником особі, другий залишається у головного інспектора будівельного нагляду, який його видав.

Відповідно до пункту 32 Порядку якщо рішення об'єкта нагляду порушує вимоги законодавства у сфері містобудівної діяльності, таке рішення скасовується або його дія зупиняється в разі можливості усунення виявлених порушень.

Про скасування або зупинення дії рішення об'єкта нагляду головним інспектором будівельного нагляду приймається рішення за формою згідно з додатком 6, яке надсилається об'єкту нагляду протягом трьох робочих днів з дати його прийняття рекомендованим листом з описом вкладення з повідомленням про вручення.

Інформація про скасування або зупинення дії рішення об'єкта нагляду оприлюднюється на офіційному веб-сайті Держархбудінспекції.

Наведені правові норми вказують, що за результатами виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, вчинених об'єктами нагляду, головні інспектори будівельного наділені правом видавати обов'язкові до виконання об'єктами нагляду приписи про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, скасовувати чи зупиняти дію прийнятих об'єктами нагляду відповідно до визначених Законом України "Про регулювання містобудівної діяльності" повноважень рішень, які порушують вимоги законодавства у сфері містобудівної діяльності, з подальшим оприлюдненням такої інформації на офіційному веб-сайті Держархбудінспекції.

Досліджуючи у межах спірних правовідносин питання обґрунтованості виявлених відповідачем порушень на наявність правових підстав для прийняття оскаржуваних рішень, суд керується наступними мотивами.

ТОВ "Житлобудінвест" є замовником та генеральним підрядником об'єкта будівництва "Будівництво житлового будинку з вбудованими нежитловими приміщеннями та підземним паркінгом на вул. Новоселицькій, 23, 25/4 та вул. Буслівській, 12, 14/2 у Печерському районі м. Києва".

Відповідно до частини першої статті 26 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" забудова територій здійснюється шляхом розміщення об'єктів будівництва.

Частина п'ята статті 26 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" визначає, що проектування та будівництво об'єктів здійснюється власниками або користувачами земельних ділянок у такому порядку:

1) отримання замовником або проектувальником вихідних даних;

2) розроблення проектної документації та проведення у випадках, передбачених статтею 31цього Закону, її експертизи;

3) затвердження проектної документації;

4) виконання підготовчих та будівельних робіт;

5) прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів;

6) реєстрація права власності на об'єкт містобудування.

Відповідно до частини першої статті 29 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" основними складовими вихідних даних є: 1) містобудівні умови та обмеження; 2) технічні умови; 3) завдання на проектування.

Згідно з положеннями частин другої та третьої статті 29 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" фізична або юридична особа, яка подала виконавчому органові сільської, селищної, міської ради або у разі розміщення земельної ділянки за межами населених пунктів - районній державній адміністрації заяву про намір щодо забудови земельної ділянки, що перебуває у власності або користуванні такої особи, повинна одержати містобудівні умови та обмеження для проектування об'єкта будівництва.

Містобудівні умови та обмеження надаються відповідними спеціально уповноваженими органами містобудування та архітектури на безоплатній основі.

Відповідно до частин четвертої-сьомої статті 29 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" спеціально уповноважений орган містобудування та архітектури визначає відповідність намірів щодо забудови земельної ділянки вимогам містобудівної документації на місцевому рівні.

Розгляд заяви і надання містобудівних умов та обмежень або прийняття рішення про відмову у їх наданні здійснюються спеціально уповноваженим органом містобудування та архітектури протягом семи робочих днів з дня реєстрації заяви.

Рішення про відмову у наданні містобудівних умов та обмежень приймається у разі невідповідності намірів щодо забудови земельної ділянки вимогам містобудівної документації на місцевому рівні.

До містобудівних умов та обмежень можуть включатися вимоги щодо архітектурних та інженерних рішень.

Склад, зміст, порядок надання містобудівних умов та обмежень визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері будівництва, містобудування та архітектури.

Наявні у справі докази підтверджують, що Департамент містобудування та архітектури за заявою ТОВ "Житлобудінвест" видав містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки на вул. Новоселицька, 23, 25/4 та вул. Буслівська, 12, 14/2 у Печерському районі м. Києва від 02 червня 2014 року №7/14/12-3/009-14.

За твердженням відповідача Департаментом містобудування та архітектури надано вказані містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки при невідповідності намірів забудови земельної ділянки положенням відповідної містобудівної документації на місцевому рівні, чим порушено абзац другий пункту 2.4 Порядку надання містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки, їх склад та зміст, затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 07 липня 2011 року №109, а саме: цільове призначення земельної ділянки - для будівництва і обслуговування житлових будинків, господарських будівель і споруд; землі житлової забудови, не відповідає Генеральному плану міста Києва до 2020 року; згідно з пунктом 3.19 ДБН 360-92** "Містобудування. Планування і забудова міських і сільських поселень" забудова не повинна перевищувати 4-х поверхів, водночас згідно наданого замовником розрахунку кількість поверхів 17-23.

Відповідно до пункту 2.2 Порядку надання містобудівних умов і обмежень забудови земельної ділянки, їх склад та зміст, затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 07 липня 2011 року №109, для отримання містобудівних умов та обмежень до заяви замовником додаються:

засвідчена в установленому порядку копія документа про право власності (користування) земельною ділянкою;

ситуаційний план (схема) щодо місцезнаходження земельної ділянки (у довільній формі);

викопіювання з топографо-геодезичного плану М 1:2000;

кадастрова довідка з містобудівного кадастру (у разі наявності);

черговий кадастровий план (витяг із земельного кадастру - за умови відсутності містобудівного кадастру);

фотофіксація земельної ділянки (з оточенням);

містобудівний розрахунок з техніко-економічними показниками запланованого об'єкта будівництва.

Абзац другий пункт 2.4 вказаного Порядку передбачає, що підставою для відмови у видачі містобудівних умов та обмежень є невідповідність намірів забудови земельної ділянки положенням відповідної містобудівної документації на місцевому рівні.

Таким чином, у разі надання необхідних документів замовником, підставою для відмови у видачі містобудівних умов та обмежень є невідповідність намірів забудови земельної ділянки положенням відповідної містобудівної документації на місцевому рівні.

Відповідно до статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Частиною другою статті 74 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Разом з тим, відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не надав суду доказів, які б спростовували факт надання третьою особою 1 усіх необхідних документів для отримання містобудівних умов та обмежень та доказів, які б підтверджували невідповідність намірів забудови земельної ділянки положенням відповідної містобудівної документації на місцевому рівні.

Суд встановив, що у пункті 7 загальних даних спірних містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки цільовим призначенням земельної ділянки зазначено будівництво і обслуговування житлових будинків, господарських будівель і споруд, землі житлової забудови; у пункті 10 загальних даних спірних містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки зазначено кількість поверхів 17-23.

Разом з тим, суд звертає увагу, що пункт 3.19* ДБН 360-92** "Містобудування. Планування і забудова міських і сільських поселень" регулює питання садибної забудови, разом з тим, у справі відсутні докази того, що ТОВ "Житлобудінвест" має намір здійснення садибної забудови; відповідачем не доведено, що цільове призначення земельної ділянки, на якій здійснюється забудова, не відповідає Генеральному плану міста, не зазначено, яке саме цільове призначення слід зазначити; крім того, у справі відсутні докази, що свідчать про інші невідповідності намірів забудови земельної ділянки положенням відповідної містобудівної документації на місцевому рівні.

Враховуючи викладене, висновки акта перевірки про порушення порядку надання позивачем містобудівних умови та обмеження забудови земельної ділянки на вул. Новоселицька, 23, 25/4 та вул. Буслівська, 12, 14/2 у Печерському районі м. Києва від 02 червня 2014 року №7/14/12-3/009-14 є необґрунтованими.

Крім того, суд вважає, що відповідач не наділений правом скасування містобудівних умови та обмеження забудови земельної ділянки з огляду на наступне.

За визначенням пункту 8 статті 1 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки (далі - містобудівні умови та обмеження) - це документ, що містить комплекс планувальних та архітектурних вимог до проектування і будівництва щодо поверховості та щільності забудови земельної ділянки, відступів будинків і споруд від червоних ліній, меж земельної ділянки, її благоустрою та озеленення, інші вимоги до об'єктів будівництва, встановлені законодавством та містобудівною документацією.

Як встановлює частина восьма статті 29 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", містобудівні умови та обмеження є чинними до завершення будівництва об'єкта незалежно від зміни замовника.

Тобто, містобудівні умови та обмеження за своєю правовою природою є складовою частиною вихідних даних для проектування та будівництва об'єктів, які визначають комплекс планувальних та архітектурних вимог до проектування і будівництва у відповідності до вимог, встановлених законодавством та містобудівною документацією, тобто, гранично допустимі (дозволені) вимоги до майбутнього проекту, та є чинними до завершення будівництва об'єкта.

Оскільки містобудівні умови та обмеження мають на меті закріплення вимог до конкретного об'єкта будівництва (мають констатуючий характер), фактично вони вичерпують свою дію одночасно з їх прийняттям.

Суд звертає увагу, що містобудівні умови та обмеження не є рішенням Департаменту архітектури та містобудування в контексті Порядку, яке може бути скасоване чи зупинене за результатами перевірки у порядку державного архітектурно-будівельного нагляду.

Таким чином, приймаючи рішення про скасування дії містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки, інспектор Гончаров В.В. вийшов за межі наданих йому повноважень.

Крім того, чинна на момент видання спірних містобудівних умов та обмежень редакція Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", не передбачав можливості скасування містобудівних умов та обмежень.

Таку можливість законодавець передбачив лише у Законі України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення містобудівної діяльності", який набрав чинності 10 червня 2017 року.

Суд також погоджується із твердженням позивача про порушення відповідачем приписів статті 58 Конституції України щодо незворотності дії закону у часі.

Так, Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо децентралізації повноважень у сфері архітектурно-будівельного контролю та удосконалення містобудівного законодавства" від 09 квітня 2015 року №320-VIII, який набрав чинності 01 вересня 2015 року, зокрема внесено зміни до Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" в частині здійснення архітектурно-будівельного нагляду центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, через головних інспекторів будівельного нагляду в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві і Севастополі у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

У свою чергу Порядок здійснення державного архітектурно-будівельного нагляду, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 19 серпня 2015 року №698, набрав чинності 25 вересня 2015 року.

Як вбачається з обставин справи, відповідач провів позапланову перевірку Департаменту містобудування та архітектури щодо видачі спірних містобудівних умов та обмежень 20 березня 2017 року, разом з тим, містобудівні умови та обмеження видані 02 червня 2014 року.

Наведене підтверджує, що перевірка правомірності видачі позивачем спірних містобудівних умов та обмежень у порядку архітектурно-будівельного нагляду здійснена з поширенням нових правил на минуле.

Разом з тим, відповідно до частини першої статті 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.

У Рішенні Конституційного Суду України від 09 лютого 1999 року №1-рп/99 (справа про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів) зазначено, що дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.

З таких підстав, на думку суду, дія положень щодо здійснення архітектурно-будівельного нагляду не може поширюватись на правовідносини, що виникли до набрання чинності Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо децентралізації повноважень у сфері архітектурно-будівельного контролю та удосконалення містобудівного законодавства" від 09 квітня 2015 року №320-VIII та Порядком здійснення державного архітектурно-будівельного нагляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19 серпня 2015 року №698.

Крім того, відповідно до пункту 32 Порядку передбачено зупинення рішення об'єкта нагляду, яке порушує вимоги законодавства у сфері містобудівної діяльності, в разі можливості усунення виявлених порушень; проте, відповідач не довів неможливість усунення виявлених перевіркою порушень, та обов'язковість скасування містобудівних умов та обмежень без попереднього зупинення їх дії.

Так само суд погоджується із доводами позивача про порушення відповідачем пункту 29 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного нагляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19 серпня 2015 року №698, в частині не складення протоколу, виходячи з того, що відповідач визнає факт відсутності відповідного протоколу.

З урахуванням наведеного суд приходить до висновку, що рішення інспектора Гончарова В.В. від 20 березня 2017 року про скасування дії Містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки на вул. Новоселицька, 23, 25/4 та вул. Буслівська, 12, 14/2 у Печерському районі м. Києва від 02 червня 2014 року №7/14/12-3/009-14 та припис про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності від 20 березня 2107 року прийняті за відсутності законних підстав, а тому підлягають скасуванню як протиправні.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

На думку Окружного адміністративного суду міста Києва, відповідачем не доведено правомірність оскаржуваних рішень з урахуванням вимог, встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, адміністративний позов Департаменту містобудування та архітектури підлягає задоволенню.

Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 72-77, 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Адміністративний позов Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (01001, м. Київ, вул. Хрещатик, 32; код 26345558) задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним та скасувати рішення Головного інспектора будівельного нагляду відділу нагляду за діяльністю уповноваженого органу з питань архітектури та містобудування Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у місті Києві Гончарова Володимира Валерійовича (01113, м. Київ, бул. Лесі Українки, 26; код 37471912) від 20 березня 2017 року про скасування дії Містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки на вул. Новоселицька, 23, 25/4 та вул. Буслівська, 12, 14/2 у Печерському районі м. Києва від 02 червня 2014 року №7/14/12-3/009-14.

3. Визнати протиправним та скасувати припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності від 20 березня 2017 року, виданий Головним інспектором будівельного нагляду відділу нагляду за діяльністю уповноваженого органу з питань архітектури та містобудування Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у місті Києві Гончаровим Володимиром Валерійовичем.

4. Стягнути на користь Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) понесені ним витрати по сплаті судового збору у розмірі 3 200,00 грн. (три тисячі двісті гривень нуль копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Державної архітектурно-будівельної інспекції України.

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Суддя В.А. Кузьменко