Постанова

від 23.01.2018 по справі 297/1445/17

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 січня 2018 рокуЛьвів№ 876/11802/17

Львівський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Святецького В.В.,

суддів Гудима Л.Я., Довгополова О.М.,

з участю секретаря судового засідання Гнідець Р.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Берегівського районного суду Закарпатської області від 03 листопада 2017 року (прийняту о 09:30 год. у м. Берегове Закарпатської області, головуючий суддя Ільтьо І.І.) у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2, ОСОБА_3 до виконавчого комітету Берегівської міської ради Закарпатської області, треті особи на стороні відповідача, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору - ОСОБА_1, ОСОБА_4, про зобов'язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В :

30 червня 2017 року ОСОБА_2 та ОСОБА_3 звернулись до суду з адміністративним позовом, в якому просили зобов'язати виконавчий комітет Берегівської міської ради Закарпатської області видати будівельний паспорт на реконструкцію літньої кухні під літерою ,,М» , що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, в окрему житлову квартиру.

Постановою від 03 листопада 2017 року Берегівський районний суд Закарпатської області позовні вимоги задовольнив в повному обсязі.

Не погодившись з таким рішенням суду першої інстанції, третя особа - ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, оскільки вважає, що оскаржена постанова прийнята з порушенням норм матеріального права та порушує його права.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 зазначає, що приймаючи оскаржену постанову, суд першої інстанції залишив поза увагою його доводи про те, що позивачі самочинно провели реконструкцію кухні під літерою ,,М» в житлову квартиру без отримання згоди подружжя Лобойко, чим грубо порушили їхні законні права та інтереси як суміжних власників житлового будинку і земельної ділянки. В наслідок вищезгаданої реконструкції літньої кухні подружжя Лобойко було повністю позбавлене доступу до горища та підвального приміщення.

Позивачі повторно звернулись до Берегівської міської ради із проханням видати їм будівельний паспорт, однак, виконавчий комітет Берегівської міської ради обґрунтовано відмовив у видачі будівельного паспорту на реконструкцію літньої кухні в житлову квартиру у зв'язку із відсутністю згоди співвласників земельної ділянки.

З огляду на викладене ОСОБА_1 просить скасувати оскаржену постанову та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

У зв'язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу відповідно до ч. 4 ст.229 Кодексу адміністративного судочинства України не здійснюється.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи та доводи скарги, апеляційний суд вважає, що скарга належить до задоволення з таких підстав.

Суд першої інстанції встановив та підтверджується матеріалами справи, що згідно розпорядження № 1635-ГЖ від 24 листопада 2010 року комісія по приватизації житла виконавчого комітету Берегівської міської ради Закарпатської області передала у спільну часткову власність ОСОБА_2 та ОСОБА_3 квартиру № 1 в багатоквартирному будинку № 32, що знаходиться на вулиці Шевченка в місті Берегове Закарпатської області.

На підставі вказаного розпорядження виконавчий комітет Берегівської міської ради Закарпатської області видав свідоцтво про право власності на нерухоме майно серії САС № 233882 від 16 грудня 2010 року, згідно якого зазначена квартира належить ОСОБА_2 та ОСОБА_3 у рівних частках - по 1/2 кожному (а.с.6).

Згідно інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборони відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна № 87730914 від 23 травня 2017 року, земельна ділянка за кадастровим номером: 2110200000:01:006:0065, на якому розташована квартира № 1 в багатоквартирному будинку № 32, що знаходиться на вулиці Шевченка в місті Берегове Закарпатської області, належить на праві спільної часткової власності позивачу ОСОБА_3 та третій особі ОСОБА_1 (а.с.18).

Рішенням виконавчого комітету Берегівської міської ради Закарпатської області від 26 серпня 2011 року позивачам наданий дозвіл на виконання будівельних робіт з реконструкції належних до квартири гаража, літньої кухні та веранди. В подальшому на підставі вищевказаного рішення відділ містобудування та архітектури Берегівської міської ради Закарпатської області видав позивачам будівельний паспорт на реконструкцію літньої кухні (а.с. 20-24).

Позивачі звернулися до комунального підприємства ,,Берегівське бюро технічної інвентаризації Берегівської районної ради» , оскільки вирішили перевести належну до їхньої квартири літню кухню, позначену в технічному паспорті від 19 квітня 2016 році літерою ,,М» , у житлову квартиру.

27 лютого 2017 року КП ,,Берегівське БТІ БРР» провело технічний огляд літньої кухні, за результатами якого складена довідка від 07 березня 2017 року № 60, згідно якої переведення літньої кухні в житлову квартиру можливе (а.с. 25-31).

Крім того, 27 лютого 2017 року експерт з технічного обстеження будівель і споруд ОСОБА_5 склав акт технічного обстеження літньої кухні, згідно якого таку можливо перевести в житлову квартиру без втручання в існуючі несучі конструктивні елементи будинку.

Після цього ОСОБА_2 та ОСОБА_3 звернулися до виконавчого комітету Берегівської міської ради Закарпатської області з заявою про видачу їм будівельного паспорта на реконструкцію літньої кухні в житлову квартиру (а.с. 9).

Проте, листом № Т-401 від 24 травня 2017 року відповідач відмовив позивачам у видачі будівельного паспорта на реконструкцію літньої кухні в житлову квартиру. Відмова мотивована тим, що для видачі будівельного паспорта необхідна засвідчена в установленому порядку згода співвласників земельної ділянки (житлового будинку) на забудову (а.с. 32).

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що відмова у видачі будівельного паспорта є протиправною, оскільки згода співвласників земельної ділянки (житлового будинку) на реконструкцію, реставрацію або капітальний ремонт існуючих об'єктів будівництва не потребується для отримання будівельного паспорта на виконання зазначених видів будівельних робіт.

Такі висновки суду першої інстанції, на думку апеляційного суду, не відповідають фактичним обставинам справи, нормам матеріального і процесуального права та є помилковими.

Так, частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 27 Закону України від 17 лютого 2011 року №3038-VI ,,Про регулювання містобудівної діяльності» забудова присадибних, дачних і садових земельних ділянок може здійснюватися на підставі будівельного паспорта забудови земельної ділянки (далі - будівельний паспорт). Будівельний паспорт визначає комплекс містобудівних та архітектурних вимог до розміщення і будівництва індивідуального (садибного) житлового будинку, садового, дачного будинку не вище двох поверхів (без урахування мансардного поверху) з площею до 300 квадратних метрів, господарських будівель і споруд, гаражів, елементів благоустрою та озеленення земельної ділянки. Будівельний паспорт складається з текстових та графічних матеріалів. За наявності плану зонування території розроблення будівельного паспорта здійснюється на його підставі.

Проектування на підставі будівельного паспорта здійснюється без отримання містобудівних умов та обмежень. Для об'єктів, зазначених у частині першій цієї статті, розроблення проекту будівництва здійснюється виключно за бажанням замовника.

Надання будівельного паспорта здійснюється уповноваженим органом містобудування та архітектури на безоплатній основі протягом десяти робочих днів з дня надходження відповідної заяви та пакета документів, перелік яких визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування.

Порядок видачі та форма будівельного паспорта визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування.

На виконання вимог ч.4 ст. 27 Закону №3038-VI наказом Міністерства регіонального розвитку будівництва та житлово-комунального господарства України №103 від 5 липня 2011 року розроблено та затверджено Порядок видачі будівельного паспорта забудови земельної ділянки (далі - Порядок № 103).

Пунктом 1.1 Порядку № 103 визначено, що цей Порядок розроблений відповідно до статті 27 Закону України ,,Про регулювання містобудівної діяльності» і призначений для використання уповноваженими органами містобудування та архітектури та іншими суб'єктами містобудування при вирішенні питань забудови присадибних, дачних і садових земельних ділянок.

Будівельний паспорт забудови земельної ділянки (далі - будівельний паспорт) визначає комплекс містобудівних та архітектурних вимог до розміщення і будівництва індивідуального (садибного) житлового, садового, дачного будинку не вище двох поверхів (без урахування мансардного) з площею до 300 квадратних метрів, господарських будівель, споруд, гаражів, елементів інженерного захисту, благоустрою та озеленення на земельній ділянці (пункт 1.2 Порядку № 103).

Відповідно до п.2.1 цього Порядку, видача будівельного паспорта здійснюється уповноваженим органом містобудування та архітектури безпосередньо через центри надання адміністративних послуг та/або через Єдиний державний портал адміністративних послуг.

Будівельний паспорт надається уповноваженим органом містобудування та архітектури на безоплатній основі протягом десяти робочих днів з дня надходження пакета документів, до якого входить заява на видачу будівельного паспорту зі згодою замовника на обробку персональних даних за формою, наведеною у додатку 1 до цього Порядку, засвідчена в установленому порядку копія документа, що засвідчує право власності або користування земельною ділянкою, або договір суперфіцію, ескізні наміри забудови (місце розташування будівель та споруд на земельній ділянці, відстані до меж сусідніх земельних ділянок та розташованих на них об'єктів, інженерних мереж і споруд, фасади та плани поверхів об'єктів із зазначенням габаритних розмірів, перелік систем інженерного забезпечення, у томі числі автономного, що плануються до застосування, тощо), проект будівництва (за наявності), засвідчена в установленому порядку згода співвласників земельної ділянки (житлового будинку) на забудову.

Поняття реконструкції надано у ДБН А.2.2-3-2012 ,,Склад та зміст проектної документації на будівництво» , затверджених наказом Мінрегіонрозвитку України від 03.03.2012р. № 98. Так, у пункті 3.10 зазначених будівельних норм визначено, що реконструкція - це перебудова введених експлуатацію в установленому порядку об'єктів будівництва, яка передбачає удосконалення виробництва, підвищення його техніко-економічного рівня та якості продукції, що виготовляється, поліпшення умов експлуатації для проживання, якості послуг, зміну основних техніко-економічних показників (кількість продукції, потужність, функціональне призначення, геометричні розміри тощо). Реконструкція передбачає збереження елементів несучих і огороджувальних конструкцій та призупинення на час виконання робіт експлуатації об'єкта в цілому або його частин.

Виходячи з системного аналізу наведених нормативно-правових актів та буквального тлумачення Порядку № 103 , колегія суддів дійшла висновку, що будівельний паспорт видається саме для забудови земельної ділянки і в цих нормативно-правових актах визначений саме як ,,будівельний паспорт забудови земельної ділянки» .

Таким чином, однією із обов'язкових умов отримання будівельного паспорта забудови земельної ділянки є засвідчена в установленому порядку згода співвласників земельної ділянки (житлового будинку) на забудову.

Позивачі звернулись до відповідача з заявою про видачу будівельного паспорта, а тому зобов'язані були надати засвідчену в установленому порядку згоду співвласників земельної ділянки (житлового будинку) на забудову.

Оскільки такої згоди не було, виконавчий комітет Берегівської міської ради Закарпатської області правомірно відмовив у видачі будівельного паспорта.

Суд першої інстанції на вказані обставини не звернув належної уваги, не дав їм відповідної правової оцінки, а тому дійшов помилкового висновку щодо протиправності такої відмови.

Мотивуючи своє рішення, суд першої інстанції вказав, що згода співвласників земельної ділянки (житлового будинку) на реконструкцію, реставрацію або капітальний ремонт існуючих об'єктів будівництва не потребується для отримання будівельного паспорта на виконання зазначених видів будівельних робіт.

При цьому суд не зазначив яким нормативно-правовим актом регулюється порядок видачі будівельного паспорта на виконання зазначених видів будівельних робіт (реконструкція, реставрація або капітальний ремонт існуючих об'єктів будівництва).

Крім того, поза увагою суду першої інстанції залишилась та обставина, що будівельний паспорт позивачам на реконструкцію літньої кухні вже був виданий відділом містобудування та архітектури Берегівської міської ради 29.07.2015 року.

Згідно із пунктом 2.2 Порядку № 103 у разі зміни намірів забудови земельної ділянки (розміщення нових або реконструкція існуючих об'єктів), реалізація яких не перевищує граничнодопустимих параметрів, до будівельного паспорта можуть вноситись зміни. Внесення змін до будівельного паспорта здійснюється відповідним уповноваженим органом містобудування та архітектури у порядку та на умовах, визначених для його отримання, протягом десяти робочих днів з дня надходження пакета документів, до якого входять: заява на внесення змін до будівельного паспорта за формою, наведеною у додатку 1 до цього Порядку; примірник будівельного паспорта замовника; ескізні наміри змін (місце розташування будівель та споруд на земельній ділянці, фасади та плани поверхів нових об'єктів із зазначенням габаритних розмірів тощо); засвідчена в установленому порядку згода співвласників земельної ділянки (житлового будинку) на забудову.

Таким чином, позивачі у відповідності до приписів п.2.2 Порядку № 103 мали звернутись до виконкому із заявою про внесення змін до будівельного паспорта, виданого 29.07.2015 року.

При цьому пунктом 2.2 Порядку № 103 прямо передбачений обов'язок заявника надати засвідчену в установленому порядку згоду співвласників земельної ділянки (житлового будинку) на забудову (розміщення нових або реконструкція існуючих об'єктів).

Підсумовуючи викладене, колегія суддів визнає надуманими висновки суду першої інстанції щодо відсутності необхідності згоди співвласників земельної ділянки на реконструкцію існуючих об'єктів та такими, що суперечать наведеним нормативно-правовим актам.

За таких обставин колегія суддів дійшла переконання щодо обґрунтованості апеляційної скарги та її задоволення.

Статтею 242 Кодексу адміністративного судочинства (КАС) України визначено, що рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідно до ч.1 ст. 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: 1) неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Враховуючи вищенаведене, апеляційний суд визнає, що суд першої інстанції, вирішуючи даний публічно-правовий спір, неповно з'ясував обставини, що мають значення для справи та дійшов помилкового висновку щодо протиправності відмови відповідача у видачі позивачам будівельного паспорта, а тому вважає правильним скасувати судове рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог.

Керуючись ч.3 ст. 243, ст. 310, п. 2 ч. 1 ст.315, ст. ст. 317, 321, 322 , 325, 329 КАС України, суд,-

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу третьої особи - ОСОБА_1 задовольнити.

Постанову Берегівського районного суду Закарпатської області від 03 листопада 2017 року у справі № 297/1445/17 - скасувати та ухвалити нове рішення.

В задоволенні позову ОСОБА_2, ОСОБА_3 до виконавчого комітету Берегівської міської ради Закарпатської області, треті особи на стороні відповідача, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору - ОСОБА_1, ОСОБА_4, про зобов'язання вчинити певні дії - відмовити повністю.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя В.В. Святецький

Судді Л.Я. Гудим

ОСОБА_6

Постанова в повному обсязі складена 25 січня 2018 року.