Постанова

від 23.01.2018 по справі 815/469/15

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ВЕРХОВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23.01.2018 Київ К/9901/6239/18 815/469/15 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Гончарової І.А., суддів - Олендера І.Я., Ханової Р.Ф.,

здійснивши попередній розгляд касаційної скарги Одеської митниці ДФС

на постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 10.09.2015 (головуючий суддя - Романішин В.Л., судді - Димерлій О.О., Єщенко О.В.) у справі № 815/469/15

за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Полімерна Компанія

до відповідача Південної митниці Міністерства доходів і зборів України

про визнання протиправними дій, скасування картки відмови в прийнятті митної декларації та рішення про коригування митної вартості , -

В С Т А Н О В И В:

20 січня 2015 року Товариство з обмеженою відповідальністю Полімерна Компанія (далі - ТОВ Полімерна Компанія ) звернулося до суду з адміністративним позовом до Південної митниці Міністерства доходів і зборів України (правонаступник - Одеська митниця ДФС), в якому просило:

- визнати протиправними дії Південної митниці щодо складання картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 13.11.2014 №500060804/2014/00139 та дії щодо визначення митної вартості товару згідно з рішенням про коригування митної вартості товарів від 13.11.2014 №500060804/2014/000025/2;

- визнати протиправним та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 13.11.2014 №500060804/2014/00139;

- визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів від 13.11.2014 №500060804/2014/000025/2.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що рішення про коригування митної вартості товарів не відповідає вимогам чинного законодавства України, оскільки відповідачем не надано достатнє обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість товарів не може бути визнано та не визначено конкретних підстав, що призвели до сумнівів у правильності визначення останньої.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 20.05.2015 у задоволенні адміністративного позову відмовлено. Суд першої інстанції дійшов висновку про доведеність митним органом наявності розбіжностей у поданих позивачем до митного оформлення документах, у зв'язку з чим у митного органу були всі підстави ставити під сумнів заявлену декларантом митну вартість товару.

Постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 10.09.2015 рішення суду першої інстанції скасовано та прийнято нове рішення про задоволення адміністративного позову.

Рішення суду апеляційної інстанції обґрунтовано тим, що подані ТОВ Полімерна Компанія документи не містять розбіжностей та є достатніми для визначення митної вартості імпортованого товару за ціною договору. При винесенні картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення та рішення про коригування митної вартості товарів відповідач діяв з порушенням норм Митного кодексу України (далі - МК України); визначення відповідачем митної вартості за другорядним методом, при наявній можливості для застосування методу визначення митної вартості за ціною договору, є порушенням порядку визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України.

Не погодившись з постановою суду апеляційної інстанції, Одеська митниця ДФС звернулась до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального та процесуального права, просила скасувати постанову Одеського апеляційного адміністративного суду та залишити в силі постанову Одеського окружного адміністративного суду. При цьому в касаційній скарзі зазначено, що оскільки в документах, які надані позивачем, були відсутні всі відомості щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, то у митниці, відповідно до п. 2 ч. 6 ст. 54 МК України, були підстави для прийняття рішення про коригування митної вартості та відмови у митному оформленні товарів за заявленою декларантом митною вартістю.

Від ТОВ Полімерна Компанія надійшли заперечення на касаційну скаргу, в яких позивач зазначив, що постанова суду апеляційної інстанції є законною, в той час як підстави для задоволення касаційної скарги відсутні.

19.01.2018 справу, в порядку, передбаченому пунктом 4 частини 1 Розділу VІІ Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, що діє з 15.12.2017) передано до Верховного Суду.

Відповідно до п. 4 ч. 1 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) касаційні скарги (подання) на судові рішення в адміністративних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Судами попередніх інстанцій встановлено та матеріалами справи підтверджено, що 07.02.2013 між продавцем XINJIANG ZHONGTAI CHEMICAL CO., LTD. та покупцем ТОВ Полімерна Компанія укладено контракт купівлі-продажу № ZTWM1302-P, за умовами якого продавець зобов'язується передати у власність покупця, а покупець прийняти і оплатити хімічну продукцію в порядку та на умовах даного контракту. Найменування, кількість, асортимент, ціна поставленого товару, а також строки поставки та інші умови узгоджуються сторонами в додатку до контракту, який є невід'ємною частиною контракту.

Згідно з додатком №4 від 12.08.2014 до контракту №ZTWM1302-P, позивач придбав полівінілхлорид суспензійний марки SG-5 у кількості 520 000 кг., за ціною 1,024 дол. США за 1 кг., на умовах СІF- Одеса, Україна. Загальна вартість продукції складає 532 480 дол. США.

З метою здійснення митного оформлення товару, що постачався, декларантом позивача ТОВ Юніко Лоджистікс Україна подано до Південної митниці митну декларацію №500060804/2014/001840, у якій митна вартість визначена за ціною договору (контракту).

На підтвердження обґрунтованості заявленої у митній декларації митної вартості товарів та обраного методу її визначення позивач надав митному разом з декларацією наступні документи: зовнішньоекономічний контракт, додатки до зовнішньоекономічного контракту, комерційний інвойс від 16.08.2014 № ZTWM1302-PINV2, лінійний коносамент № ZIMUXNG1009181 від 31.08.2014, сертифікат якості, страховий поліс PYIE201412010037002818 від 30.08.2014, пакувальний лист та інші.

При здійсненні митного оформлення товару відповідач виявив розбіжності у поданих позивачем документах, тому на підставі ч. 3 ст. 53 МК України направив декларанту вимогу про надання додаткових документів для підтвердження задекларованої митної вартості.

На вимогу митниці позивачем додатково були надані наступні документи: інформацію біржових організацій про вартість товару (липень, серпень, жовтень), копію митної декларації країни відправлення №0202201405200950081 з перекладом, прайс-лист б/н, довідку про ціну № 11/1215 від 07.11.2014 та інші документи.

13.11.2014 Південною митницею Міндоходів прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №500060804/2014/000025/2, відповідно до якого збільшено митну вартість товару з 532 480 дол. США до 717 600 дол. США, а також картку відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №500060804/2014/00139.

При цьому, рішення про коригування митної вартості товарів від 13.11.2014 обґрунтовано тим, що подані декларантом документи містять розбіжності, а саме: печатка та підпис на інвойсі від 16.08.2014 № ZTWM1302-PINV2 не відповідає печаткам та підписам, якими завірено зовнішньоекономічний договір від 07.02.2013 № ZTWM1302-P; цінова довідка від 07.11.2014 №11/1215 містить посилання на неіснуючий інвойс.

Згідно з частиною восьмою статті 257 МК України митне оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення здійснюється митними органами на підставі митної декларації, до якої декларантом залежно від митних формальностей, установлених цим Кодексом для митних режимів, та заявленої мети переміщення вносяться відомості про митну вартість товарів та метод її визначення.

Статтею 49 МК України визначено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Приписами статті 53 МК України визначено перелік документів, які підтверджують митну вартість товарів, а також перелік документів, які має право вимагати митний орган від декларанта у разі якщо вказані документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно з ч. 6 ст. 54 МК України орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до органу доходів та зборів документально підтвердженої офіційної інформації органів доходів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Системний аналіз наведених норм свідчить про те, що встановивши вiдсутнiсть достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митний орган повинен вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові, та які документи необхiднi для підтвердження того чи іншого показника.

Ненаведення митницею в рішенні про коригування митної вартості товарів належних та допустимих доказів того, що документи, подані декларантом для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовiрностi наданої iнформацiї, витребовування митницею додаткових документів без зазначення обставин, які ці документи повинні підтвердити, свідчить про протиправність рішення щодо застосування іншого, ніж основний метод, визначення митної вартості товарів.

Так, однією з підстав для здійснення відповідачем коригування митної вартості за митною декларацією № 500060804/2014/001840 стало встановлення відповідачем тієї обставини, що в поданих декларантом документах містяться розбіжності, а саме: печатка та підпис на інвойсі від 16.08.2014 № ZTWM1302-PINV2 не відповідає печаткам та підписам, якими завірено зовнішньоекономічний договір від 07.02.2013 № ZTWM1302-P.

Судом апеляційної інстанції під час розгляду справи встановлено, що представник відповідача не ставив під сумнів ідентичність підписів на зовнішньоекономічному договорі від 07.02.2013 та інвойсі від 16.08.2014, однак зазначав про розбіжність печаток, проставлених на вказаних документах. Так, в інвойсі від 16.08.2014 №ZTWM1302-PINV2 наявний підпис та штамп XINJIANG ZHONGTAL CHEMICAL CO., LTD, а на контракті №ZTWM1302-P від 07.02.2013 наявні підпис та печатка XINJIANG ZHONGTAL CHEMICAL CO.,LTD. Тобто на інвойсі взагалі ніяких печаток не проставлено, що свідчить про відсутність розбіжностей в даних документах.

Колегія суддів погоджується з висновком суду апеляційної інстанції, що відмінність підписів на печатці і штампі сама по собі не може бути підставою для коригування митної вартості товарів, так як виготовлення іноземним контрагентом документів, що підтверджують митну вартість товарів, на різних бланках та підписання їх різними особами за відсутності розбіжностей у числових значеннях не можуть бути підставою для коригування митної вартості товарів. Такі розбіжності не свідчать про невірні числові значення складових митної вартості товарів та можуть бути зумовлені особливостями організації бухгалтерського обліку та розподілу обов'язків між працівниками відповідного підприємства.

Доводи відповідача про наявність у ціновій довідці від 07.11.2014 № 11/1215 посилання на неіснуючий інвойс також є необґрунтованими, оскільки судом апеляційної інстанції встановлено, що до митниці позивач подавав комерційний інвойс №ZTWM1302-PINV2 від 16.08.2014 та інвойс - проформа №1302-PINV4 від 12.08.2014р, в яких ідентичні опис товару, загальна його вартість, найменування та реквізити продавця товару.

Суд касаційної інстанції не бере до уваги посилання відповідача на те, що в митній декларації експортних вантажів КНР не заповнено графу витрати на страхування , тоді як до митниці декларантом було подано інформацію про страхування ввезеного товару, з огляду на наступне.

Із положення, закріпленого у ч. 1 ст. 2 КАС України випливає, що метою адміністративного судочинства є ефективний захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень. При цьому, адміністративний суд не призначений для виконання функцій суб'єктів владних повноважень у випадках, коли ці суб'єкти з якихось причин не виконали покладені на них функції.

Дослідження судом обставин, які не були досліджені митним органом при прийнятті рішення про коригування митної вартості товарів, є не що інше, як виконання судом функції митного контролю замість фіскального органу, а тому суперечить ч. 1 ст. 2 КАС України, а також не відповідає конституційному принципу розподілу влад.

Отже, суд не має права досліджувати обставини, які стосуються митної вартості, але які не були предметом дослідження фіскального органу при прийнятті рішення про коригування митної вартості товарів.

Разом з тим, відповідно до ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Суд апеляційної інстанції поміж іншого також встановив, що митна вартість імпортованого позивачем товару була відкорегована на підставі митної вартості, зазначеної у митній декларації №500060804/2014/001766 від 05.11.2014. Однак така митна вартість не є ціною товару, яку визначили контрагенти договірних відносин, а є ціною, яка відкоригована митницею на підставі рішення про коригування митної вартості товарів № 500060804/2014/000024/2 від 05.11.2014. При цьому, вказане рішення визнано протиправним та скасовано постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 17.06.2015 у справі № 815/251/15.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Зі змісту ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України вбачається, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); розсудливо.

Враховуючи вищевикладені обставини у сукупності, колегія суддів вважає, що рішення про коригування митної вартості товарів від 13.11.2014 №500060804/2014/000025/2 не відповідає вказаним вимогам, а, відтак, є протиправним та підлягає скасуванню.

Відповідно до частини 3 статті 343 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції, здійснивши попередній розгляд справи, залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Згідно з частиною 1 статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Таким чином, колегія суддів дійшла висновку, що постанова суду апеляційної інстанцій є законною та не підлягає скасуванню, оскільки суд, всебічно перевіривши обставини справи, вирішив спір у відповідності з нормами матеріального та процесуального права; у ньому повно відображені обставини, що мають значення для справи, висновки суду щодо встановлених обставин і правових наслідків є правильними, натомість доводи касаційної скарги не спростовують висновків суду апеляційної інстанції, тому підстави для задоволення касаційної скарги відсутні.

Керуючись статтями 343, 350, 356 Кодексу адміністративного судочинства України, -

П О С Т А Н О В И В :

Касаційну скаргу Одеської митниці ДФС залишити без задоволення, постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 10.09.2015 - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач І.А. Гончарова

Судді І.Я. Олендер

Р.Ф. Ханова