Ухвала

від 25.01.2018 по справі 372/2540/16-к

ОБУХІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 372/2540/16-к

Провадження 1-кс-89/18

ухвала

Іменем України

25 січня 2018 року Слідчий суддя Обухівського районного суду Київської області ОСОБА_1 ,

при секретарі судового засідання ОСОБА_2 ,

розглянувши у залі судових засідань Обухівського районного суду Київської області клопотання слідчого СВ Обухівського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Київській області про арешт майна,

В С Т А Н О В И В:

25.01.2018 року слідчий Обухівського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Київській області, лейтенант поліції ОСОБА_3 звернувся до суду із клопотанням про арешт майна у кримінальному провадженні внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12016110230001242 від 06.09.2016 року за ознаками злочину, передбаченого ч. 1 ст. 358, ч.1 ст. 189 КК України, яке обґрунтовує тим, що 06.09.2016 року до ЧЧ Обухівського ВП ГУНП в Київській області надійшла заява від ОСОБА_4 про те, що посадові особи ЖКП «Енергетик» підробили офіційні документи на квартиру АДРЕСА_1 з метою її реалізації.

Житлово-будівельний кооператив « ІНФОРМАЦІЯ_1 » створений згідно Статуту житлово-будівельного кооперативу, затвердженого Постановою Ради Міністрів УРСР від 23 червня 1972 року №297, прийнятого загальними зборами членів ЖБК «Енергетик» у відповідності до Протоколу загальних зборів №1 від 12 жовтня 1973 року, зареєстрованого у виконавчому комітеті Обухівської районної Ради депутатів трудящих 20 лютого 1974 року Рішенням виконкому №65.

Відповідно до п. 1 Статуту ЖБК «Енергетик» організований з метою задоволення потреб працівників і будівельників Трипільської ДРЕС та їх сімей у житлі.

На сьогодні, ЖБК «Енергетик» діє у відповідності до Статуту ЖБК «Енергетик», який затверджений на загальних зборах ЖБК «Енергетик», згідно Протоколу загальних зборів №1 від 09.04.2014 (код юридичної особи 20596957).

У 1979 році ОСОБА_5 за квартиру АДРЕСА_1 було внесено пай (паєнакопичення) в повному обсязі 4400 рублів.

ОСОБА_4 після одруження з ОСОБА_5 у 1982 року почав разом з нею проживати в квартирі АДРЕСА_1 де також разом з ними почав проживати син ОСОБА_6 . Вказана квартира на праві спільної власності належала ОСОБА_5 та ОСОБА_4 , оскільки вони разом входили до членів житлово-будівельного кооперативу «Енергетик».

26.07.1987 шлюб між ОСОБА_5 , та ОСОБА_4 було розірвано.

В лютому 1988 року ОСОБА_5 звернулася до суду про розділ паю та повернення грошей за квартиру АДРЕСА_1 .

Відповідно до рішення виконкому Обухівської районної ради народних депутатів №201 від 12.06.1990 року яким було затверджено рішення ЖБК «Енергетик» від 19.05.1985 ()протокол без номеру, ОСОБА_6 визнано членом ЖБК «Енергетик» з усіма відповідними правами та обов`язками.

01.03.2016 відповідно до протоколу засідання ЖБК «Енергетик» №01/03/2016 та Протоколу зборів уповноважених ЖБК «Енергетик» №07/06/2016 від 06.07.2016, право власності за квартирою АДРЕСА_1 було зареєстровано за ЖБК «Енергетик» (відповідно до інформаційної довідки № 62187315 від 24.06.2016).

29.06.2016 між Житлово-будівельним кооперативом «Енергетик» в особі в особі Голови правління Кооперативу ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , яка зареєстрована в АДРЕСА_2 , було укладено договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1 , який внесено до реєстру за №466 та посвідчено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_9 ..

Таким чином, право на квартиру АДРЕСА_1 незаконно перейшло до ОСОБА_8 .

Відповідно до статті 170 КК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Арешт може бути накладено, в тому числі, на майно у вигляді речей, документів, грошей, якщо вони відповідають критеріям, зазначеним у ч. 2 ст. 167 КПК, а саме: надані особі з метою схилити її до вчинення кримінального правопорушення, фінансування та (або) матеріального забезпечення кримінального правопорушення чи як винагорода за його вчинення; є предметом кримінального правопорушення, у тому числі пов`язаного з їх незаконним обігом; одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення та (або) є доходами від них, або на які було спрямоване кримінальне правопорушення.

Зважаючи на те, що особи, які організували незаконну схему щодо заволодіння майном, дізнались про те, що потерпілий почав захищати свої права та охоронювані законом інтереси, існує висока ймовірність подальшого відчуження згаданого майна третім особам, щоб уникнути його (майна) фізичного повернення у власність потерпілого, а також знищення речових доказів по справі.

Арешт майна допускається з метою забезпечення:

1) збереження речових доказів;

2) спеціальної конфіскації;

3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи;

4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

У випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Арешт може бути накладений і на майно, на яке раніше накладено арешт відповідно до інших актів законодавства. У такому разі виконанню підлягає ухвала слідчого судді, суду про накладення арешту на майно відповідно до правил цього Кодексу.

Відповідно до ст.98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

31.08.2017 слідчим винесено постанову про визнання речовим доказом у кримінальному провадженні квартири, що за адресою: АДРЕСА_3 , реєстраційний номер квартири АДРЕСА_4 як об`єкта нерухомого майна є 956699532231, що знаходиться у власності ЖБК «Енергетик», код ЄДРПОУ 20596957.

На розгляд клопотання слідчий не з`явився, в клопотанні зазначив про розгляд клопотання слідчим суддею у судовому засіданні без участі слідчого та прокурора та просив задовольнити його.

Згідно норми ч. 1ст. 107 КПК Українифіксація під час розгляду клопотання слідчим суддею за допомогою технічних засобів не здійснювалась.

Дослідивши матеріали справи приходжу до наступного.

Судом встановлено, що СВ Обухівського ВП ГУ НП в Київській області здійснюється досудове розслідування в кримінальному провадженні, зареєстрованому в Єдиному реєстрі досудових розслідувань під № 12016110230001242 від 06.09.2016 року за ознаками злочину, передбаченого ч. 1 ст. 358, ч.1 ст. 189 КК України.

Згідно ст. 170 ч.1 КПК України арештом майна є тимчасове позбавлення підозрюваного, обвинуваченого або осіб, які в силу закону несуть цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, можливості відчужувати певне його майно за ухвалою слідчого судді або суду до скасування арешту майна у встановленому цим Кодексом порядку. Відповідно до вимог цього Кодексу арешт майна може також передбачати заборону для особи, на майно якої накладено арешт, іншої особи, у володінні якої перебуває майно, розпоряджатися будь-яким чином таким майном та використовувати його. Арешт може бути накладено на нерухоме і рухоме майно, майнові права інтелектуальної власності, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковому вигляді, цінні папери, корпоративні права, які перебувають у власності підозрюваного, обвинуваченого або осіб, які в силу закону несуть цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, i перебувають у нього або в інших фізичних, або юридичних осіб з метою забезпечення можливої конфіскації майна або цивільного позову.

Відповідно до ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Відповідно до ч. 3 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Відповідно до ч.2ст.173 КПК Українипри вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) достатність доказів, що вказують на вчинення особою кримінального правопорушення; 3) розмір можливої конфіскації майна, можливий розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, та цивільного позову; 4) наслідки арешту майна для інших осіб; 5) розумність та співмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.

Згідно вимог ч.5ст.173 КПК Українив ухвалі про арешт майна має бути зазначено: а) перелік майна, яке підлягає арешту; б) підстави застосування арешту; в) перелік тимчасово вилученого майна, яке підлягає поверненню особі; г) заборону розпоряджатися або користуватися майном у разі її передбачення та вказівку на таке майно; д) порядок виконання ухвали.

Внесене клопотання відповідає вимогам ст.171 КПК України, матеріалам клопотання, доведено достатність даних про здійснення досудового розслідування вказаного кримінального правопорушення, тому з метою запобігання можливим фактам приховування, зникнення, втрати, використання, пересування, передачі, відчуження майна, а його арешт передбачає заборону особам, у володінні яких перебуває майно, розпоряджатися будь-яким чином таким майном та використовувати його, є підстави для задоволення клопотання, оскільки у судовому засіданні встановлено усі, передбачені ст.132, 173 КПК України, підстави до задоволення внесеного слідчим клопотання.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 132, 170, 171-173, 309, 369-372, 532 КПК України, слідчий суддя,

У Х В А Л И В:

Клопотання слідчого Обухівського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Київській області про арешт майна, задовольнити.

Накласти арешт на квартиру, що розташована за адресою: АДРЕСА_3 , реєстраційний номер квартири АДРЕСА_5 , код ЄДРПОУ 20596957.

Ухвалу може бути оскаржено в апеляційному порядку безпосередньо до апеляційного суду Київської області шляхом подачі апеляційної скарги в 5-денний строк з дня проголошення ухвали; у разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом 5 днів з дня отримання копії цієї ухвали.

Слідчий суддя: ОСОБА_10