Рішення

від 17.01.2018 по справі 908/5041/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 33/118/15-17/134/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.01.2018 Справа № 908/5041/15

Господарський суд Запорізької області у складі головуючого судді - Корсун В.Л.,

при секретарі судового засідання - Юсубовій Д.В.,

розглянувши матеріали справи № 908/5041/15:

за позовною заявою: приватного виробничого підприємства «Авто-дізель сервіс» , 72502, Запорізька область, Якимівський р-н, смт Якимівка, вул. 40 років Перемоги, б. 14

адреса для листування: 72311, Запорізька область, м. Мелітополь, вул. Каховське шоссе, б. 2

до відповідача: товариства з обмеженою відповідальністю «ВТА-Транспорт» , 69081, м. Запоріжжя, вул. Паторжинського, буд. 98

про відшкодування шкоди

За участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1, довіреність від 01.11.17 б/н

ОСОБА_2, довіреність від 01.11.17 б/н

від відповідача: не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

15.09.15 до господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява приватного виробничого підприємства «Авто-дізель сервіс» (далі ПВП «Авто-дізель сервіс» ) до товариства з обмеженою відповідальністю «ВТА-Транспорт» (ТОВ «ВТА-Транспорт» ) про (з урахуванням заяви позивача про зміну предмету позову) відшкодування суми матеріальної шкоди в розмірі 101 171,00 грн., яка складається з: 100 104,42 грн. суми завданої шкоди у вигляді відновлювального ремонту напівпричепу SCHMITZ, суми 750,00 грн. шкоди у вигляді витрат по сплаті вартості експертних послуг, суми 316,58 грн. вартості пошкодженого внаслідок ДТП майна.

Рішенням господарського суду Запорізької області від 11.01.17 (суддя Мірошниченко М.В.) позов задоволено частково. Вказаним рішенням судом присуджено до стягнення:

- з ТОВ «ВТА-Транспорт» на користь ПВП «Авто-дізель сервіс» - 12 304,40 грн. збитків та 185,83 грн. судового збору,

- з ПВП «Авто-дізель сервіс» на користь ТОВ «ВТА-Транспорт» - 3 868,48 грн. витрат за проведення судової експертизи.

Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 24.05.17 апеляційні скарги ПВП «Авто-Дізель-Сервіс» та ТОВ «ВТА-транспорт» на рішення господарського суду Запорізької області від 11.01.17 у справі №908/5041/15 залишено без задоволення, а рішення господарського суду Запорізької області від 11.01.17 у справі №908/5041/15 - без змін.

Постановою Вищого господарського суду від 17.10.17 касаційну скаргу ПВП «Авто-дізель сервіс» задоволено частково. Постанову Донецького апеляційного господарського суду від 24.05.17 та рішення господарського суду Запорізької області від 11.01.17 у справі №908/5041/17 скасовано, справу передано на новий розгляд до господарського суду Запорізької області.

У зв'язку із поверненням матеріалів справи з Вищого господарського суду України до місцевого господарського суду протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями, справу № 908/5041/15 передано на новий розгляд судді Корсуну В.Л.

Ухвалою від 07.11.17 прийнято справу № 908/5041/15 до провадження суддею Корсун В.Л., якій присвоєно № провадження 33/118/15-17/134/17. Судове засідання призначено на 29.11.17.

Ухвалою суду від 29.11.17 розгляд справи № 908/5041/15 відкладено на 19.12.17.

Законом України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» від 03.10.17 № 2147-VIII внесено зміни до Господарського процесуального кодексу України (далі ГПК України), який набрав чинності з 15.12.17.

Згідно з п. 9 Перехідних положень вказаного ГПК України, справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких порушено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

А тому, в судовому засіданні 19.12.17 суд заслухавши (з'ясувавши) думку присутніх представників сторони (у даному випадку позивача), визначив форму господарського процесу та стадію подальшого розгляду вказаної справи.

Так, ухвалою від 19.12.17 судом визначено, що подальший розгляд цієї справи буде здійснюватись в порядку загального позовного провадження зі стадії розгляду справи № 908/5041/15 по суті в порядку визначеному чинним ГПК України у новій редакції. Розгляд справи відкладено на 17.01.18.

При винесенні вказаної ухвали судом було прийнято до уваги те, що: із 15.12.17 набрав чинності ГПК України у новій редакції; розгляд цієї справи по суті спору розпочато 29.11.17. А тому, з'ясувавши в судовому засіданні 19.12.17 думку представників позивача щодо подальшого розгляду справи в рамках чинного ГПК України в новій редакції та враховуючи відсутність заперечень оголосив про відкриття судового засідання, яке буде проводитись в порядку глави 6 (розгляд справи по суті) ГПК України (в редакції чинній з 15.12.17) за правилами загального позовного провадження.

Судові засідання 19.12.17 та 17.01.18 здійснювались із застосуванням технічних засобів фіксації (не в режимі відеоконференції) судового процесу за допомогою ПАК «Оберіг» .

У засіданні суду 17.01.18, на підставі ст. 240 ГПК України, судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення. Представників позивача повідомлено про дату виготовлення рішення у повному обсязі.

Позивачем (в особі уповноважених представників) в судових засіданнях заявлені позовні вимоги підтримано у повному обсязі з підстав викладених у позовній заяві за вих. від 10.09.15 з урахуванням уточнення до позову від 09.10.15 (яке було прийнято до розгляду та задоволене судом ухвалою від 03.11.15) і обґрунтування позовних вимог з урахуванням вказівок викладених у постанові ВГСУ від 17.10.17. Просив суд стягнути з відповідача на свою користь суми матеріальної шкоди в розмірі 101 171,00 грн., яка складається з: 100 104,42 грн. - суми завданої шкоди у вигляді відновлювального ремонту напівпричепу SCHMITZ, 750,00 грн. шкоди у вигляді витрат по сплаті вартості експертних послуг та 316,58 грн. вартості пошкодженого внаслідок ДТП майна.

Відповідач в судові засідання жодного разу не з'явився, про причини своєї неявки суд не повідомив, відзив на позов до суду не надав. Про дату, час та місце судового засідання відповідача повідомлено належним чином.

Так, зокрема, згідно з безкоштовним витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань отриманих судом з офіційного сайту Міністерства юстиції України, який долучено судом до матеріалів справи № 908/5041/15, станом на час прийняття справи до свого провадження суддею Корсун В.Л., місцезнаходженням ТОВ «ВТА-Транспорт» є: 69081, м. Запоріжжя, вул. Паторжинського, буд. 98.

З метою повідомлення відповідача про дату, місце та час розгляду справи № 908/5041/15 господарським судом на юридичну адресу відповідача в порядку ст.ст. 64, 77 ГПК України (в редакції ГПК України, яка була чинною станом на 07.11.17 та 29.11.17 відповідно) направлялись копії ухвал господарського суду Запорізької області від 07.11.17 про прийняття справи до провадження та від 29.11.17 про відкладення розгляду справи на 19.12.17.

Крім того, відповідачу направлена ухвала від 19.12.17 в порядку ст. 216 ГПК України (в редакції ГПК України, яка є чинною з 15.12.17).

Відповідно до повідомлення про вручення поштового відправлення (рекомендованого), ТОВ «ВТА-Транспорт» отримало ухвалу від 19.12.17 (про відкладення розгляду справи на 17.01.18 об 10 год. 30 хв.) - 26.12.17.

Таким чином, відповідні процесуальні документи надіслані судом згідно з поштовими реквізитами відповідача.

Зазначене свідчить, що судом були вжиті всі заходи щодо повідомлення відповідача про дату, місце і час розгляду (нового) справи № 908/5041/15.

В матеріалах цієї справи знаходяться письмові заперечення відповідача від 20.10.15, в яких представник останнього зазначав, що позивачем не надано належних доказів встановлення вини ОСОБА_3 у вчиненні ДТП (вирок суду в кримінальній справі, постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, якою водія було б притягнуто до адміністративної відповідальності за правопорушення, передбачене ст.124 КУпАП). Постанова суду про закриття справи про адміністративне правопорушення у зв'язку із закінченням строків притягнення винної особи до адміністративної відповідальності, а не за відсутністю складу адміністративного правопорушення, прийнята на підставі п.7 ч.1 ст.247 КУпАП), у зв'язку з чим, ОСОБА_3, на думку відповідача, не є в розумінні ч. 1 ст. 1188 ЦК України винною особою і право вимоги до відповідача виникло у позивача у заявленому розмірі відшкодування.

Відповідач вказує, що позивачем, в якості обґрунтування шкоди спричиненої ДТП було надано акт № 1 пошкодження продукції, складений ФОП ОСОБА_4 Проте, ФОП ОСОБА_4 не є суб'єктом правовідносин, які виникли внаслідок ДТП між сторонами даної справи.

Також, відповідач вважає, що позивачем не було надано доказів понесення останнім реальних витрат, щодо компенсації пошкодженої продукції внаслідок ДТП.

Відповідач наголошує, що наданий позивачем на підтвердження вартості відновлювального ремонту належного позивачу напівпричепу SCHMITZ, д/н АР 8946 XX та матеріальної шкоди спричиненої ДТП, Звіт № 653 суб'єкта оціночної діяльності ОСОБА_5, відповідно до рецензії виконаної ОСОБА_6, не відповідає вимогам нормативно-правових актів з оцінки майна, є неякісним та непрофесійним і не може бути використаним.

Крім того, відповідач звертає увагу суду на те, що Договір на ремонт пошкодженого напівпричепу виконало на замовлення ЧПП Авто-Дизель Сервіс - підприємство ТОВ Мелітополь-автотранс , співвласником якого, згідно даних з ЄДРПОУ є ЧПП Авто-Дізель Сервіс , керівником обох підприємств та кінцевим бенефіціаром є ОСОБА_7, тобто вказані особи є пов'язаними.

Також, відповідач відзначає, що на огляд пошкодженого напівпричепу після ДТП, до відновлювальних робіт, та після, відповідача не було запрошено (дані про даний факт відсутні). Майно перебуває у власності позивача, вільного доступу відповідача, для дослідження реальності виконаних робіт щодо його відновлення у первісний стан, не має. У рецензії на звіт рецензент звернув увагу, що згідно даних фото таблиці пошкодженому напівпричепу встановлені двері не заводу-виробника, а СОД ОСОБА_5І. у звіті використовує в якості заміненої деталі оригінальні двері, які значно дорожче. Ці дані у подальшому використовує у наряд-замовленні ТОВ Мелітополь-автотранс ", та по одній двері взагалі не зазначається код заводу виробника деталі (тобто з'ясувати що це за деталь неможливо), тому, на думку відповідача, наявні ознаки завищення вартості ремонту.

Таким чином, у зв'язку з наведеним, у відповідача існують обґрунтовані сумніви щодо обсягу, вартості, реальності виконаних відновлювальних робіт.

Згідно із ч. 1 ст. 202 ГПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Відповідно до пунктів 1 і 2 ч. 3 ст. 202 ГПК України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі: 1) неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки; 2) повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки.

З огляду на викладене, враховуючи чергову неявку в судове засідання відповідача (його представника), а також приймаючи до уваги вимоги ч. 2 ст. 178 ГПК України, суд дійшов висновку про наявність підстав для розгляду справи за відсутності такого учасника справи за наявними у матеріалах справи доказами.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до довідки № 62413856 про дорожньо-транспортну (том 1, а.с. 11) пригоду (зареєстровану ВДАІ Яготинського РВ ГУМВС України в Київській області за вих. від 27.06.15 № 261вих), 25.04.15 о 6 год. 51 хв. на трасі М-03, Київ - Харків - Довжанський (на Ростов-на-Дону ), 118 км., 400 м сталась дорожньо-транспортна пригода (вид ДТП) - зіткнення, за участі автомобіля - сідельний тягач DAF 85 СF 380, державний номерний знак НОМЕР_1 з напівпричепом РАСТОN LXD 336, державний номерний знак АР 4707 XX під керуванням ОСОБА_3 та автомобіля - сідельний тягач DAF 95 ХF SPR 24, державний номерний знак НОМЕР_2 з бортовим тентованим напівпричепом SСНМІТZ, державний номерний знак АР 8946 XX під керуванням ОСОБА_8.

З матеріалів справи вбачається, що водій ТОВ «ВТА - Транспорт» - ОСОБА_3, керуючи сідельним тягачем DAF 85 СF 380, державний номерний знак НОМЕР_1 з напівпричепом РАСТОN LXD 336, державний номерний знак АР 4707 XX, рухаючись в попутному напрямку, заснув за кермом та скоїв зіткнення з автомобілем підприємства позивача - сідельним тягачем DAF 95 ХF SPR 24, державний номерний знак НОМЕР_2 з бортовим тентованим напівпричепом SСНМІТZ, державний номерний знак АР 8946 XX під керуванням водія ОСОБА_8, який здійснював перевезення вантажу.

Внаслідок зіткнення транспортні засоби отримали механічні пошкодження, водій ОСОБА_3 був травмований та доставлений до Яготинської ЦРЛ.

Згідно з Довідкою про пошкодження транспортного засобу внаслідок ДТП (том 1, а.с. 16), транспортний засіб марки SСНМІТZ SPR 24 номерний знак АР 8946 XX отримав механічні пошкодження : розбито задні блоки фонарів, деформовано задні двері, бампер, рама в задній частині, пластикові ящики .

Постановою слідчого (том 1, а. с. 21) СВ Яготинського РВ ГУМВС України в Київській області ОСОБА_9 від 27.04.15 - закрито кримінальне провадження внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12015110320000204 від 25.04.15 за фактом дорожньо-транспортної події, що мала місце 25.04.15 на автомобільній дорозі сполученням «Київ-Харків» в напрямку м. Харкова на 118 км., у зв'язку із відсутністю в діянні ОСОБА_3 складу кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України.

При цьому, у вказаній постанові слідчим було зазначено, що своїми діями ОСОБА_3 порушив п. 2.3.б, п. 2.9.б, п. 12.1 Правил дорожнього руху, у зв'язку з чим в його діях вбачається склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.

ОСОБА_3 за вих. від 10.06.15 № 10/16-2386 (том 1 а. с. 22) заступник начальника ВДАІ з обслуговування м. Запоріжжя ГУМВС України в Запорізькій області ОСОБА_10 повідомив директора ПВП «Авто-дізель сервіс» , що (дослівно):

… матеріали ДТП, яка мала місце 25.04.15 на 118 км. + 400 м. а/д Київ-Харків, разом з постановою про закриття кримінального провадження від 27.04.15 р. повернуто назад до ВДАІ з обслуговування Яготинського району УДАІ ГУМВС України в Київській області за вих. № 10/16-2358 від 09.06.15. При цьому, встановлено, що ДТП мала місце 25.04.15, постанова про закриття кримінального провадження була винесена 27.04.15, а супровідний лист та копії матеріалів ДТП, на адресу ВДАІ з обслуговування м. Запоріжжя ГУМВС України в Запорізькій області, були зареєстровані за вих. № 277 тільки 04.06.15, тобто коли копії матеріалів ДТП відсилалися, вже закінчились строки до притягнення винної особи до адміністративної відповідальності … .

Відповідно до Акту (том 1 а. с. 32) від 28.04.15 № 1, пошкодження продукції комісією у складі ОСОБА_11А (комірник, представник вантажоодержувача), ОСОБА_12 (водій перевізника), ОСОБА_13 (менеджер, представник перевізника) та ОСОБА_14 (стороння особа) при перевірці вантажу встановлено пошкодження 1 ящика (6 пляшок) при транспортуванні внаслідок ДТП на суму 316,58 грн.

Згідно із Звіту (том 1 а. с. 24-30) від 22.06.15 № 659 про визначення вартості матеріальної шкоди спричиненої власнику колісного транспортного засобу, складеного суб'єктом оціночної діяльності (аварійним комісаром) ОСОБА_5, вартість відновлювального ремонту напівпричепу SСНМІТZ, державний номерний знак АР 8946 XX визначена в розмірі 148 617,87 грн.

Відповідно до Акту приймання-передачі виконаних робіт (том 1 а. с. 31) від 22.06.15 № 659, експертні послуги згідно договору (рахунку) № 659 від 12.05.15, звіт № 659 від 22.06.15 надані в термін, якісно і в повному обсязі. Виконавцем (ОСОБА_5 (аварійний комісар) була проведена наступна робота: розрахунок вартості матеріального збитку заподіяного власнику напівпричепа SСНМІТZ SPR 24 реєстраційний номер АР 8946 XX. Договірна ціна за надані експертні послуги становить 750,00 грн.

Вказана сума була перерахована позивачем на користь ОСОБА_5 у повному обсязі, що підтверджується платіжним дорученням від 23.06.15 № 399 (том 1 а. с. 92).

02.06.15 між ТОВ «Мелітополь-Автотранс» (Виконавцем) та ПВП «Авто-дізель сервіс» (Замовником) було укладено договір № 28 на виконання ремонтних робіт (том 1 а. с. 89-90) за умовами якого (п. 1.1. договору), Виконавець зобов'язався виконати ремонт транспортного засобу (далі ТС) SСНМІТZ SPR 24 (напівпричеп бортовий тентований) номерний знак АР 8946 XX за замовленням Замовника, а Замовник зобов'язався своєчасно прийняти та оплатити виконані роботи, які визначені в Наряді-Заказі.

Як слідує з Наряду-Заказу (том 1 а. с. 87), ТОВ «Мелітополь-Автотранс» від 07.07.15 № АД-6634, загальна вартість робіт, запчастин та матеріалів з відновлювального ремонту напівпричепу SСНМІТZ SPR 24 номерний знак АР 8946 XX, становить 149 104,42 грн.

07.07.15 ТОВ «Мелітополь-Автотранс» виставлено позивачу ОСОБА_15 № 6634 на суму 149 104,42 грн. за виконані роботи з ремонту напівпричепу SСНМІТZ SPR 24 номерний знак АР 8946 XX (том 1, а. с. 91).

Вказана сума перерахована позивачем на користь ТОВ «Мелітополь-Автотранс» у повному обсязі, що підтверджується платіжним дорученням (том 1 а. с. 88) від 28.07.15 № 469 на загальну суму 149 104,42 грн.

Як зазначено в позовній заяві, Договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю, майну третіх осіб під час експлуатації наземного транспортного засобу ТОВ «ВТА - Транспорт» уклало із ПрАТ «СК Арсенал страхування» (поліс АІ 1074225 терміном дії до 16.05.15), згідно якого розмір страхового відшкодування становить 50 000,00 грн., що зменшується на суму франшизи (1 000,00 грн.)

Сума страхового відшкодування в розмірі 49 000,00 грн. була сплачена ПрАТ «СК Арсенал страхування» на користь ПВП «Авто-дізель сервіс» 19.08.15, що підтверджується платіжним дорученням від 19.08.15 № 31425 (том 1, а. с. 33).

19.05.15 позивачем на адресу відповідача була направлена Претензія за вих. від 12.05.15 № 1 про сплату шкоди у розмірі 316,58 грн. (вартість пошкодженого вантажу) та про сплату франшизи у розмірі 1 000,00 грн. (докази направлення вказаної претензії та отримання її відповідачем знаходяться в матеріалах цієї справи, том 1 а. с. 35).

Претензія позивача була залишена відповідачем без задоволення.

Оцінивши фактичні обставини справи та надані докази, а також приймаючи до уваги вимоги викладені в постанові Вищого господарського суду України від 17.10.17 у цій справі суд вважає позовні вимоги такими, що знайшли своє підтвердження з огляду на наступне.

Згідно із ст.15 Цивільного кодексу України (далі ЦК України), … кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до п. 8 ч. 2 ст. 16 ЦК України, одним зі способів захисту цивільних прав та інтересів є відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.

Частинами 1 та 2 ст. 1166 ЦК України передбачено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Таким чином, вбачається, що для стягнення шкоди необхідною умовою є наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме: протиправної поведінки, шкоди, причинного зв'язку між протиправною поведінкою боржника та шкоди, вини. За відсутності хоча б одного із цих елементів цивільно-правова відповідальність не настає.

Згідно із ч. 1 ст. 1188 ЦК України, шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: 1) шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою; 2) за наявності вини лише особи, якій завдано шкоди, вона їй не відшкодовується; 3) за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення.

Частинами 2 та 5 ст. 1187 ЦК України закріплено, що шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку. Особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.

Відповідно до ч. 1 ст. 1172 ЦК України, юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків.

Судом враховано, що звільнення від відшкодування можливе лише у разі, якщо той, хто заподіяв шкоду, доведе, що шкоду заподіяно не з його вини.

Під володільцем джерела підвищеної небезпеки розуміється юридична особа або громадянин, що здійснюють експлуатацію джерела підвищеної небезпеки в силу права власності, повного господарського відання, оперативного управління або з інших підстав (договору оренди, довіреності тощо).

Не вважається володільцем джерела підвищеної небезпеки і не несе відповідальності за шкоду перед потерпілим особа, яка управляє джерелом підвищеної небезпеки в силу трудових відносин з володільцем цього джерела (шофер, машиніст, оператор і т.п.).

Відповідно до довідки № 62413856 про дорожньо-транспортну пригоду від 25.04.15 року власником транспортного засобу - сідельного тягача DAF 85 СF 380, державний номерний знак НОМЕР_1 з напівпричепом РАСТОN LXD 336, державний номерний знак АР 4707 XX, є ТОВ ВТА-Транспорт , відповідач у цій справі. Вказане не заперечувалось в ході розгляду цієї справи жодною із сторін. Доказів зворотнього матеріали цієї справи також не містять.

Із матеріалів справи вбачається, що водій вищевказаного транспортного засобу ОСОБА_3 працював водієм-експедитором в ТОВ ВТА-Транспорт , тобто знаходився в трудових відносинах з відповідачем. Вказане не спростовано жодним чином відповідачем та доказів зворотнього не містять матеріали цієї справи.

Вина працівника ТОВ «ВТА-Транспорт» ОСОБА_3 в скоєнні ДТП та спричиненні ушкоджень транспортному засобу позивача підтверджуються матеріалами справи.

Так, зокрема, відповідно до постанови слідчого СВ Яготинського РВ ГУМВС України в Київській області ОСОБА_9 від 27.04.15, останнім винесено вказану постанову про закриття кримінального провадження, яке було внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12015110320000204 від 25.04.15 за фактом дорожньо-транспортної події, що мала місце 25.04.15 на автомобільній дорозі сполученням Київ-Харків в напрямку м. Харкова на 118 км. 400 м., у зв'язку із відсутністю в діянні ОСОБА_3 складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України.

При цьому, у вищевказаній постанові від 27.04.15 слідчим зазначено, що … своїми діями ОСОБА_3 порушив п. 2.3.б, п. 2.9.б, п. 12.1 Правил дорожнього руху, у зв'язку з чим в його діях вбачається склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

З протоколу допиту свідка від 25.04.15 (копія якого знаходиться в м матеріалах справи № 908/5041/15 господарського суду том 1 а. с. 13-14 ) вбачається, що ОСОБА_3 визнав свою вину у вчиненні ДТП, а також зазначив, що вищевказана дорожньо-транспортна пригода сталось через те, що він заснув за кермом, у зв'язку із чим він допустив зіткнення із транспортним засобом позивача по справі. Також, ОСОБА_3 зазначив, що не має претензій до водія автотранспортного засобу ПВП Авто-Дізель-Сервіс .

Вказане вище надає суду підстави для висновку про те, що матеріалами цієї господарської справи підтверджується наявність вини водія підприємства відповідача у цій справі у скоєнні вищевказаної дорожньо-транспортної пригоди, внаслідок якої було завдано шкоду ПВП Авто-Дізель-Сервіс , позивачу у цій справі.

Відповідно до п. 4 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 4 від 01.03.13 Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки , розглядаючи позови про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки, суди повинні мати на увазі, що відповідно до статей 1166, 1187 ЦК України шкода, завдана особі чи майну фізичної або юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її завдала. Обов'язок відшкодувати завдану шкоду виникає у її завдавача за умови, що дії останнього були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв'язок та є вина зазначеної особи, а коли це було наслідком дії джерела підвищеної небезпеки, - незалежно від наявності вини .

Відсутність складу злочину, наприклад, у разі відмови у порушенні кримінальної справи, закриття кримінальної справи за правилами Кримінально-процесуального кодексу України чи закриття кримінального провадження за правилами Кримінального процесуального кодексу України 2012 року не означає відсутність вини для цивільно-правової відповідальності. При цьому постанова (ухвала) слідчого, прокурора, суду про відмову в порушенні кримінальної справи або її закриття, закриття кримінального провадження є доказом, який повинен досліджуватися та оцінюватися судом.

Матеріали справи № 908/5041/15 свідчать, що відповідач не надав суду жодних належних доказів, які б свідчили про відсутність його вини, як власника джерела підвищеної небезпеки та особи, яка відшкодовує шкоду, завдану її працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків. Також відповідач не довів, що завдана позивачу шкода була спричинена внаслідок непереборної сили або умислу позивача.

Посилання відповідача на те, що довідка ДАІ та постанова слідчого про закриття кримінального провадження від 27.04.15 не можуть вважатись належними доказами на підтвердження наявності (відсутності) вини ОСОБА_3 у вчиненні ДТП, а доводять лише ознаки порушення Правил дорожнього руху України, не приймаються судом, враховуючи наступне:

- як вже зазначалось вище, водій відповідача - ОСОБА_3 визнав свою вину у скоєнні ДТП, а також зазначив, що вищевказана дорожньо-транспортна пригода сталось через те, що він заснув за кермом, у зв'язку із чим и допустив зіткнення із транспортним засобом позивача по справі про що свідчить протокол допиту свідка від 25.04.15. Тобто, цим додатково підтверджується причинно-наслідковий зв'язок між протиправними діями відповідача та завданою шкодою;

- із матеріалів справи вбачається, що вина водія відповідача - ОСОБА_3 у вчиненні вищевказаного ДТП не була встановлена в судовому порядку через помилку державного органу . Так, із листа відділу ДАІ Запорізького міського управління від 10.06.15 вбачається, що матеріали пригоди ДТП, яка сталася 25.04.15 разом з постановою про закриття кримінального провадження повернуто назад до ВДАІ з обслуговування Яготинського району УДАІ ГУМВС України в Київській області за вих. № 10/16 - 2358 від 09.06.15. Також зазначено, що супровідний лист та копії матеріалів ДТП були зареєстровані тільки 04.06.15, тобто коли копії матеріалів ДТП відсилалися, вже закінчились всі строки притягнення ОСОБА_3 до адміністративної відповідальності.

Судом враховано, що у рішенні Європейського суду з прав людини від 20.10.11 в справі Рисовський проти України зазначений суд дійшов висновку про те, що ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються.

За таких обставин, постанова про притягнення ОСОБА_3 до адміністративної відповідальності не була прийнята судом через помилку державного органу (ДАІ), у зв'язку із чим відсутність вказаної постанови про притягнення до адміністративної відповідальності не може бути підставою для звільнення відповідача від обов'язку відшкодувати завдану шкоду його працівником, з огляду на наявність в матеріалах справи інших належних доказів, які свідчать про наявність в діях ОСОБА_3 вини у скоєнні вищевказаної дорожньо-транспортної пригоди.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку щодо наявності в діях відповідача всіх елементів складу цивільного правопорушення, що покладає на останнього обов'язок відшкодувати шкоду, завдану його працівником.

Під час визначення розміру шкоди, яка підлягає відшкодуванню ТОВ ВТА-Транспорт на користь ПВП Авто-Дізель-Сервіс судом враховано наступне.

Згідно із ст. 1194 ЦК України, особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Статтею 1192 ЦК України унормовано, що з урахуванням обставин справи суд, за вибором потерпілого, може зобов'язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі. Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Відповідно до п. 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 6 від 27.03.92 «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» (із подальшими змінами), якщо для відновлення попереднього стану речі, що мала певну зношеність (наприклад, автомобіля), були використані нові вузли, деталі, комплектуючі частини іншої модифікації, що випускаються взамін знятих з виробництва, однорідних виробів, особа, відповідальна за шкоду, не вправі вимагати врахування зношеності майна або меншої вартості пошкоджених частин попередньої модифікації. Зношеність пошкодженого майна враховується у випадках стягнення на користь потерпілого його вартості (при відшкодуванні збитків).

Враховуючи наведене, на відповідача покладається обов'язок відшкодувати позивачу завдану шкоду в розмірі реальної вартості виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженого транспортного засобу.

Судом враховано, що ухвалою господарського суду Запорізької області від 22.03.16 у цій справі призначено судову автотоварознавчу експертизу, проведення якої було доручено Запорізькому відділенню Дніпропетровського науково-дослідного інституту судових експертиз. На вирішення експерта було поставлено наступні питання:

1) який розмір складає вартість відновлювальних робіт напівпричепу Schmitz, державний номер НОМЕР_3?

2) Який розмір складає вартість запчастин та матеріалів, використаних при ремонті напівпричепу Schmitz, державний номер НОМЕР_3?

3) Який розмір складає загальна вартість відновлювального ремонту напівпричепу Schmitz, державний номер НОМЕР_3?

Відповідно до Висновку експерта від 31.10.16 за результатами проведення судової автотоварознавчої експертизи № 105-16 у справі № 908/5041/15 вбачається:

По першому питанню:

Відповідно до п. 7.9 Методики визначення обсягу ремонтних дій при встановленні розміру матеріального збитку, заподіяного власнику колісного транспортного засобу [3], за даними матеріалів справи величина вартості ремонтно-відновлювальних робіт складає -17 143,46 грн., відповідно до наряд-заказу від 07.07.15 № АД-6634 та платіжного доручення від 28.07.15 № 469.

По другому питанню:

Відповідно до п. 7.9 Методики визначення обсягу ремонтних дій при встановленні розміру матеріального збитку, заподіяного власнику колісного транспортного засобу [3], за даними матеріалів справи:

- величина вартості необхідних для ремонту матеріалів складає - 5 008,68 грн., відповідно до наряд-заказу від 07.07.15 № АД-6634 та платіжного доручення № 469 від 28.07.15;

- величина вартості нових складників, що підлягають заміні під час ремонту без урахування фізичного зносу складає - 126 952,28 грн., відповідно до наряд-заказу від 07.07.15 № АД-6634 та платіжного доручення від 28.07.15 № 469, а встановлена в ході проведення дослідження величина вартості нових складників, що підлягають заміні під час ремонту з урахуванням фізичного зносу складає - 38 085,68 грн.

По третьому питанню:

Відповідно до п. 7.9 Методики визначення обсягу ремонтних дій при встановленні розміру матеріального збитку, заподіяного власнику колісного транспортного засобу [3], за даними матеріалів справи величина вартості відновлювального ремонту без урахування фізичного зносу складає - 149 104,42 грн. , відповідно до наряд-заказу від 07.07.15 № АД-6634 та платіжного доручення від 28.07.15 № 469, а встановлена в ході проведення дослідження величина вартості відновлювального ремонту з урахування фізичного зносу складає - 60 237,82 грн.

Отже, експертом встановлено, що величина вартості відновлювального ремонту без врахування фізичного зносу складає - 149 104,42 грн.

Також, матеріалами цієї справи підтверджується факт понесення позивачем витрат на оплату вартості експертних послуг в розмірі 750,00 грн. та наявності пошкодженого товару на суму 316,58 грн.

Так, зокрема, наявний в матеріалах справи Акт приймання-передачі виконаних робіт від 22.06.15 № 659, підписаний між ПВП Авто-Дізель-Сервіс (Замовник) та ОСОБА_5 (Виконавець), свідчить, що Виконавцем була виконана, а Замовником прийнята робота з виконання розрахунку вартості матеріального збитку заподіяного власнику напівпричепа SСНМІТZ SPR 24 реєстраційний номер АР 8946 XX. Вартість експертних послуг визначена в розмірі 750,00 грн., яка була перерахована позивачем на користь ОСОБА_5 у повному обсязі, відповідно до платіжного доручення від 23.06.15 № 399.

Факт пошкодження продукції при транспортуванні внаслідок дорожньо-транспортної пригоди на суму 316,58 грн. підтверджується долученим до матеріалів справи Актом № 1 пошкодження продукції від 28.04.15, складеного комісією у складі представників вантажоодержувача, перевізника та сторонньою особою.

Згідно із ст. 979 ЦК України, за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 988 ЦК України, страховик зобов'язаний у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату у строк, встановлений договором.

Із матеріалів справи вбачається, що ПрАТ Страхова компанія Арсенал страхування виплатило на користь ПВП Авто-Дізель-Сервіс страхове відшкодування в розмірі 49 000,00 грн., що підтверджується відповідним платіжним дорученням від 19.08.15 № 31425.

Згідно з вимогами ст. 316 ГПК України в редакції чинній із 15.12.17, вказівки, що містяться в постанові суду касаційної інстанції є обов'язковими для суду першої та апеляційної інстанції під час нового розгляду справи (ч. 1).

У зв'язку із вказаним, під час нового розгляду справи судом з'ясовувалось, з урахуванням вказівок викладених у постанові Вищого господарського суду України від 17.10.17 у справі № 908/5041/15, фактичні спірні правовідносин, що стосуються ремонту транспортного засобу - напівпричепу SСНМІТZ SPR 24 реєстраційний номер АР 8946 XX за наслідками ДТП, що сталось 25.04.15, з урахуванням вимог ст. 29 Закону України Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів .

За наслідками з'ясування вказаного суд погоджується із доводами представників позивача в суді в засіданні 17.01.18 стосовно того, що … спеціальна норма - ст. 29 Закону України Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів , підпадає та повинна застосовуватись при стягненні страхового відшкодування страховою компанією, а різниця між виплатою страхової компанії та величина вартості відновлювального ремонту, без урахування фізичного зносу, повинна виплачувати особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

З підстав викладених вище суд визнає обґрунтованими доводи позивача викладені у позовній заяві з урахуванням уточнення, щодо порушення відповідачем своїх прав та інтересів.

Таким чином, з урахуванням вищевикладеного, а також приймаючи до уваги факт сплати ПАТ Страхова компанія Арсенал страхування страхового відшкодування в розмірі 49 000,00 грн., суд дійшов висновку про те, що шкода (її розмір), котрий підлягає відшкодуванню відповідачем на користь позивача щодо вартості відновлювального ремонту напівпричепу SСНМІТZ SPR 24 реєстраційний номер АР 8946 XX, становить 100 104,42 грн.

Крім того, суд вважає обґрунтованими та доведеними доводи щодо стягнення з відповідача суми 750,00 грн. вартості експертних послуг з розрахунку вартості заподіяного матеріального збитку та 316,58 грн. вартості пошкодженого майна, що знаходилось у напівпричепі SСНМІТZ SPR 24 реєстраційний номер АР 8946 XX.

А тому, позовні вимоги ПВП «Авто-дізель сервіс» про стягнення з відповідача 101 171,00 грн. матеріальної шкоди (збитків) підлягають задоволенню судом у повному обсязі.

Оскільки на виконання вимог ч.ч. 1, 4 ст. 74 ГПК України, відповідачем у цій справі не надано суду доказів на підтвердження тих обставин, на які він посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (у даному випадку про його сумніви щодо обсягу вартості реальності виконаних відновлювальних робіт), а також враховуючи, що суд не може збирати докази, що стосуються предмету спору, з власної ініціативи (крім витребуванні доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їх процесуальних прав, або виконанні обов'язків щодо доказів), судом залишено поза увагою твердження відповідача викладені у запереченнях проти позову від 20.10.15 (том 1, а.с. 99-101) стосовно того, що керівником і кінцевим бенефіціаром ТОВ Мелітополь-автотранс та ПВП «Авто-дізель сервіс» є ОСОБА_7

Відповідно до роз'яснень викладених у абз. 1 п. 4.4. постанови Пленуму Вищого господарського суду України, у випадках скасування рішення господарського суду і передачі справи на новий розгляд, розподіл судового збору у справі, в т.ч. й сплаченого за подання апеляційної та/або касаційної скарги або заяви про перегляд рішення за нововиявленими обставинами, здійснює господарський суд, який приймає рішення за результатами нового розгляду справи, керуючись загальними правилами розподілу судових витрат.

Відповідно до ст. 129 ГПК України, судовий збір покладається на відповідача.

У справі, яка розглядається, ПВП «Авто-дізель сервіс» сплачено судовий збір в розмірі:

- 1 517,56 грн. за подання позовної заяви (платіжні доручення від 10.09.15 № 562 та від 06.10.15 № 614;

- 1 670,00 грн. за подання апеляційної скарги (платіжне доручення від 24.01.17 № 15);

- 1 920,00 грн. за подання касаційної скарги (платіжне доручення від 07.06.17 № 72).

Отже, загалом, позивачем сплачено у цій справі 5 107,56 грн. (1 517,56 грн. + 1 670,00 грн. + 1 920,00 грн. = 5 107,56 грн.).

Таким чином, із відповідача на користь ПВП «Авто-дізель сервіс» підлягають стягненню судові витрати у розмірі 5 107,56 грн.

Керуючись ст. ст. 11, 13, 14, 15, 24, 129, ч. 2 ст. 178, ст. ст. 236, 237, 238, 240 та Розділом ХІ Перехідних положень ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «ВТА-Транспорт» (69081, м. Запоріжжя, вул. Паторжинського, буд. 98, код ЄДРПОУ 35842709) на користь приватного виробничого підприємства «Авто-дізель сервіс» (72502, Запорізька область, Якимівський район, смт Якимівка, вул. 40 років Перемоги, буд. 14, код ЄДРПОУ 20472557) 100 104 (сто тисяч сто чотири) грн. 42 коп. вартості відновлювального ремонту напівпричепу, 750 (сімсот п'ятдесят) грн. 00 коп. вартості експертних послуг з розрахунку вартості заподіяного матеріального збитку, 316 (триста шістнадцять) грн. 58 коп. вартості пошкодженого майна, що знаходилось у напівпричепі, 1 517 (одну тисячу п'ятсот сімнадцять) грн. 56 коп. судового збору за подання позовної заяви у цій справі, 1 670 (одну тисячу шістсот сімдесят) грн. 00 коп. судового збору за подання апеляційної скарги та 1 920 (одну тисячу дев'ятсот двадцять) грн. 00 коп. судового збору за подання касаційної скарги про перегляд судових рішень у справі № 908/5041/15. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Відповідно до ч.ч. 1. 2 ст. 241 ГПК України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено у апеляційному порядку відповідно до вимог ст.ст. 253-285 ГПК України.

Повний текст рішення складено 25.01.18

Суддя В.Л. Корсун