Рішення

від 18.01.2018 по справі 917/1717/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м. Полтава, вул. Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.01.2018. Справа № 917/1717/17

м. Полтава

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Таурус Фуд" вул. Каунаська, 13, м. Київ, 02160

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ІР-Агроторг" вул. Пушкіна, 42, офіс 106, м. Полтава, 36011

про стягнення 413144,33 грн.,

Суддя Семчук О.С.

Секретар судового засідання Лепій О.В.

Представники:

від позивача: ОСОБА_1 (довіреність б/н від 06.11.2017.);

ОСОБА_2 (директор);

від відповідача: ОСОБА_3 (довіреність б/н від 22.09.2017.)

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Таурус Фуд" (далі - позивач/ ТОВ "Таурус Фуд") звернулось до Господарського суду Полтавської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "ІР-Агроторг" (далі - відповідач/ ТОВ "ІР-Агроторг") про стягнення 413144,33 грн. заборгованості. В обґрунтування позову позивач посилається на те, що він поставляв відповідачу товар по видаткових накладних, за який відповідач не розрахувався у повному обсязі.

Ухвалою господарського суду Полтавської області від 18.10.2017. порушено провадження у справі, розгляд якої призначено на 09.11.2017.

09.11.2017. суд за клопотанням відповідача відклав розгляд справи на 12.12.2017. та за клопотанням позивача витребував у Державної податкової інспекції у м. Полтаві додаткові докази по суті спору, про що виніс відповідну ухвалу.

Ухвалою від 12.12.2017. суд за клопотанням відповідача продовжив строк розгляду спору на 15 днів та відклав розгляд справи на 20.12.2017.

20.12.2017. у зв'язку з набранням чинності новою редакцією Господарського процесуального кодексу України, викладеною у розділі І Закону України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" від 03.10.2017. N 2147-VIII (далі - ГПК України), суд ухвалив розглядати справу № 917/1717/17 за правилами загального позовного провадження та продовжити розгляд справи по суті. В судовому засіданні 20.12.2017. була оголошена перерва до 18.01.2018.

Відповідач у відзиві позов заперечує, посилаючись на те, що позивачем при поставці товару в порушення умов договору жодного разу не було надано ТОВ "ІР-Агроторг" повного пакету супровідних документів згідно умов договору, а саме не надавалися документи, що засвідчують якість та безпечність товару та підлягають переданню разом із товаром відповідно до вимог чинного законодавства. Враховуючи це відповідач вважає, що позов подано передчасно.

Представники позивача в судовому засіданні позов підтримують у повному обсязі.

Представник відповідача проти позову заперечує.

В судовому засіданні 18.01.2018. суд оголосив вступну та резолютивну частини рішення на підставі ч. 1 ст. 240 ГПК України та повідомив дату виготовлення повного тексту рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

Позивач стверджує, що в період з 29.07.2016. по 23.12.2016. він здійснив поставку товарів (бактеріальних заквасок) відповідачу на підставі видаткових накладних на загальну суму 541566,27 грн. На підтвердження вказаного позивачем надано копії видаткових накладних № 229 від 23.12.2016. на суму 174063,53 грн. (а.с. 18), № 200 від 25.11.2016. на суму 140774,11 грн. (а.с. 23), № 162 від 07.10.2016. на суму 126806,69 грн. (а.с. 28), № 139 від 26.08.2016. на суму 52706,10 грн. (а.с. 32), № 117 від 29.07.2016. на суму 47215,84 грн. (а.с. 37).

Судом встановлено, що у вказаних видаткових накладних відмітки про отримання товару відповідачем наявні лише у видаткових накладних № 139 від 26.08.2016. на суму 52706,10 грн. (а.с. 32) та № 117 від 29.07.2016. на суму 47215,84 грн. (а.с. 37).

Також на підтвердження факту здійснення поставок товару відповідачу позивачем надано копії товарно-транспортних накладних № Р229 від 23.12.2016. на суму 174063,53 грн. (а.с. 19-20), № Р200 від 22.11.2016. на суму 140774,11 грн. (а.с. 24-25), № Р162 від 04.10.2016. на суму 126806,69 грн. (а.с. 29-30), № Р139 від 23.08.2016. на суму 57661,57 грн. (а.с. 34-35), № Р117 від 26.07.2016. на суму 39346,53 грн. (а.с. 38-39). При цьому, відмітки про прийняття товару відповідальною особою вантажоодержувача (відповідача) наявні лише у товарно-транспортних накладних № Р200 від 22.11.2016. на суму 140774,11 грн. (а.с. 24-25), № Р139 від 23.08.2016. на суму 57661,57 грн. (а.с. 34-35), № Р117 від 26.07.2016. на суму 39346,53 грн. (а.с. 38-39), № Р162 від 04.10.2016. на суму 126806,69 грн. (а.с. 29-30).

Як зазначає позивач, відповідач прийняв поставлений позивачем товар на загальну суму 541566,27 грн., і тим самим вчинив дію спрямовану на підтвердження вчинення відповідного правочину, не заявивши при цьому претензій щодо кількості, асортименту та якості поставлених позивачем товарів. При цьому оплату отриманого товару відповідач здійснив лише частково, сплативши позивачу 54921,94 грн. платіжним дорученням № 185 від 15.09.2016., 45000,00 грн. платіжним дорученням № 208 від 28.09.2016. та 28500,00 грн. платіжним дорученням № 243 від 22.06.2017.

На підтвердження оплат позивачем надано копії вищевказаних платіжних доручень (а.с. 13-14) та копію довідки банку (а.с. 15). У вказаних платіжних дорученнях в призначенні платежу є посилання на рахунки, виписані позивачем.

Судом встановлено, що позивачем було виставлено відповідачу наступні рахунки на оплату товару (бактеріальних заквасок):

- № 164 від 21.11.2016. на суму 140774,11 грн. (а.с. 21);

- № 134 від 04.10.2016. на суму 126806,69 грн. (а.с. 26);

- № 113 від 23.08.2016. на суму 52706,10 грн. (а.с. 31);

- № 117 від 29.07.2016. на суму 47215,84 грн. (а.с. 37).

Платіжним дорученням № 185 від 15.09.2016. було оплачено рахунки № 113 та № 94, платіжним дорученням № 208 від 28.09.2016. - рахунок № 113, платіжним дорученням № 243 від 22.06.2017. - рахунок № 134.

Сторонами було підписано та скріплено печатками акт звірки взаєморозрахунків від 16.03.2017., за яким заборгованість відповідача перед Позивачем на той час становила 441644,33 грн.

Враховуючи те, що відповідач розрахувався за отриманий товар частково, позивач просить стягнути з ТОВ "ІР-Агроторг" заборгованість за поставлений товар, яка на день прийняття даного рішення становить 413144,33 грн.

Представник відповідача у заяві від 12.12.2017. (а.с. 73) вказав про те, що він не заперечує факт поставки товару за видатковими накладними № 117 від 29.07.2016., № 139 від 26.08.2016., № 162 від 03.10.2016., № 200 від 25.11.2016., № 229 від 23.12.2016. Водночас він заперечує проти задоволення позовних вимог в зв'язку з ненаданням позивачем всіх необхідних товарно-розпорядчих документів. А саме, відповідач зазначає, що позивачем при здійсненні поставки товару в порушення умов договору жодного разу не було надано ТОВ "ІР-Агроторг" документів, що засвідчують якість та безпечність товару та підлягають переданню разом із товаром відповідно до вимог чинного законодавства. Враховуючи це відповідач вважає, що позов подано передчасно.

Згідно ч. 1 ст. 75 Господарського процесуального кодексу України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, можуть бути зазначені у заявах по суті спору, поясненнях учасників справи, їх представників.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що факт поставки товару по вищевказаних видаткових накладних не підлягає доказуванню, оскільки він визнаний представником відповідача.

Таким чином, при прийнятті рішення суд виходить з того, що позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 541566,27 грн. по вищевказаних видаткових накладних.

З приводу заперечень відповідача стосовно того, що йому під час передання товару позивачем не було надано документів, що засвідчують якість та безпечність товару суд зазначає наступне.

В матеріалах справи дійсно відсутні докази отримання покупцем (відповідачем) належним чином оформлених документів, що засвідчують якість та безпечність товару по кожній поставці, що ним несплачена.

Правові наслідки невиконання продавцем обов'язку передати приналежності товару та документи, що стосуються товару, визначені статтею 666 ЦК України згідно якої, якщо продавець не передає покупцеві приналежності товару та документи, що стосуються товару та підлягають переданню разом з товаром відповідно до договору купівлі-продажу або актів цивільного законодавства, покупець має право встановити розумний строк для їх передання. Якщо приналежності товару або документи, що стосуються товару, не передані продавцем у встановлений строк, покупець має право відмовитися від договору купівлі-продажу та повернути товар продавцеві.

Виходячи з наявних у справі доказів, відповідач не скористався правом, визначеним цією нормою ЦК України.

Враховуючи це, суд вважає, що строк оплати товару настав відразу після отримання відповідачем товару від позивача. Факт отримання товару від позивача, а також суму заборгованості за поставлений товар відповідач не заперечує.

Крім цього, позивачем направлялася відповідачу претензія-вимога вих. № 003 від 09.06.2017. (а.с. 6-11) про сплату заборгованості в сумі 441644,33 грн. за товар поставлений по видаткових накладних.

Відповідач заперечень на претензію, зокрема, щодо якості товару, позивачу не надав. І навіть сплатив частину боргу, вказаного в претензії (оплата на суму 28500,00 грн. платіжним дорученням № 243 від 22.06.2017. врахована вище).

Вирішуючи питання щодо стягнення з відповідача заборгованості за поставлений товар, суд виходить з наступного.

Згідно ст. 638 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Частиною 1 ст. 639 ЦК України встановлено, що договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.

Судом встановлено, що спірні зобов'язання за своєю правовою природою є договором поставки.

Відповідно до ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч. 2 ст. 712 ЦК України).

Відповідно до ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Статтями 525 та 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено законом або договором.

Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (стаття 610 ЦК України).

Судом встановлено факт наявності простроченої заборгованості у відповідача за поставлений позивачем товар по вищевказаних видаткових накладних.

Окрім цього, суд звертає увагу на інформацію, що отримана від Головного управління ДФС у Полтавській області (лист від 12.01.18, а.с. 93-99) про те, що відповідно до податкових декларацій (копії в матеріалах справи) та наявної інформації ІС "Податковий блок" ТОВ "ІР-Агроторг" суми податку на додану вартість по вказаним податковим накладним в повному обсязі включено до складу податкового кредиту відповідних звітних періодів.

Отже, зважаючи на встановлені обставини справи та вимоги правових норм викладених вище, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги є нормативно та документально доведені, а тому підлягають задоволенню у повному обсязі в сумі 413144,33 грн.

Судові витрати відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України покладаються на відповідача у повному обсязі.

Керуючись статтями 232,233, 237,238, 240 ГПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ІР-Агроторг" (вул. Пушкіна, 42, офіс 106, м. Полтава, 36011; код ЄДРПОУ 40163927) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Таурус Фуд" (вул. Каунаська, 13, м. Київ, 02160; код ЄДРПОУ 39923330) 413 144 грн. 33 коп. заборгованості за поставлений товар та 6197 грн. 17 коп. судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч.1,2 ст.241 ГПК України). Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції (ст.256, 257 ГПК України). Відповідно до п.17.5 Перехідних положень ГПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Повне рішення складено 24.01.2018.

Суддя О.С. Семчук