Постанова

від 16.01.2018 по справі 910/15072/17

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@kia.arbitr.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" січня 2018 р. Справа№ 910/15072/17

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Власова Ю.Л.

суддів: Буравльова С.І.

Андрієнка В.В.

за участю секретаря судового засідання Вага В.В.

за участю представників:

від позивача: Гордієнко А.В.,

від відповідача: Баранов Ю.Є.,

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Центр сучасного зодчества" на рішення Господарського суду міста Києва від 06.11.2017р., м. Київ (повний текст складено 13.11.2017р.) у справі №910/15072/17 (суддя Спичак О.М.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Нот"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Центр сучасного зодчества"

про стягнення 8688,28 грн,

за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Центр сучасного зодчества"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Нот"

про визнання договору оренди недійсним,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом до Відповідача про стягнення неустойки (пені) по договору оренди нерухомого майна №1611011 від 01.11.2016р. у сумі 8688,28 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що Відповідачем постійно порушувались зобов'язання, передбачені умовами договору, зокрема, не вчасно здійснювалось відшкодування витрат на комунальні послуги та оплата орендних платежів, внаслідок чого, Позивач, керуючись п.9.2 договору, нараховувало та просить стягнути з Відповідача за первісним позовом пеню.

22.09.2017р. Відповідач звернувся до суду із зустрічним позовом до Позивача про визнання договору оренди нерухомого майна №1611011 від 01.11.2016р., укладеного між Позивачем та Відповідачем, недійсним.

Зустрічні позовні вимоги обґрунтовані тим, що при укладанні зазначеного договору сторони допустилися порушень п.1 ст.181 Господарського кодексу України. За твердженнями Відповідача договір оренди нерухомого майна №1611011 від 01.11.2016р. не було укладено у формі єдиного документу, оскільки зазначений договір складено на окремих дев'яти сторінках формату А4 не скріплених між собою у формі єдиного документу, а також на сторінках 1-8 відсутні печатки обох сторін. Враховуючи наведене, Відповідач просить суд визнати недійсним договір оренди нерухомого майна №1611011 від 01.11.2016р.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 06.11.2017р. у справі №910/15072/17 первісні позовні вимоги задоволено частково. Стягнуто з Відповідача на користь Позивача 7865,83 грн пені та 1448,54 грн судового збору. У задоволенні решти первісних позовних вимог відмовлено. У задоволенні зустрічних позовних вимог відмовлено повністю.

Рішення обґрунтоване неналежним виконанням Відповідачем умов договору оренди нерухомого майна №1611011 від 01.11.2016р. щодо вчасної та повної орендної плати, компенсацію комунальних платежів, внаслідок чого на підставі п.9.2 договору з Відповідача на користь Позивача підлягає до стягнення пеня.

Відмовляючи у задоволенні зустрічних позовних вимог, місцевий суд зазначив, що чинним законодавством України, в тому числі ст.181 Цивільного кодексу України, на яку посилається Відповідач, не встановлено обов'язкове оформлення договорів, вчинених у письмовій формі, шляхом засвідчення сторонами кожної сторінки договору печаткою. З огляду на зазначене у сукупності, місцевий суд вважає недоведеними твердження Відповідача про порушення норм чинного законодавства України при укладанні договору оренди.

При цьому, місцевий суд зазначив, що Відповідач не довів та не надав суду доказів, які підтверджують, що в момент вчинення правочину стороною (сторонами) були недодержані вимоги, які встановлені ч.1-3, 5, 6 ст.203 Цивільного кодексу України, тобто не доведено підстав, в силу яких договір має бути визнаний недійсним.

Не погоджуючись із прийнятим рішенням суду, Відповідач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 06.11.2017р. у справі №910/15072/17 та прийняти нове рішення, яким у задоволені первісних позовних вимог відмовити повністю, зустрічні позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

Апеляційна скарга мотивована тим, що (з врахуванням заяви від 19.12.2017р.) договір не було укладено у формі єдиного документу, як того вимагає ст.181 Господарського кодексу України, що є підставою для визнання недійсним правочину. При укладенні вказаного договору сторони не дійшли згоди щодо істотних умов договору.

Крім того, Відповідач зазначає, що місцевим судом здійснено невірний розрахунок пені, оскільки відповідно до ч.6 ст.232 Господарського кодексу України припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 04.12.2076р. апеляційну скаргу Відповідача прийнято до провадження та призначено розгляд справи на 19.12.2017р. У судовому засіданні 19.12.2017р. оголошено перерву до 16.01.2018р.

11.01.2018р. Позивачем подано до суду відзив на апеляційну скаргу, у якому він просить відмовити в задоволенні апеляційної скарги, а рішення місцевого суду залишити без змін. Так, Позивач зазначає, що договір оренди викладено у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого їх печатками у відповідності до законодавства. Також Позивач звернув увагу на те, що місцевим судом здійснено власний розрахунок пені, який відповідає вимогам законодавства.

Розглянувши у судовому засіданні апеляційну скаргу, заслухавши пояснення Сторін, дослідивши матеріали справи та зібрані у ній докази, суд встановив :

01.11.2016р. між Позивачем та Відповідачем було укладено договір оренди нерухомого майна №1611011, відповідно до п.1.1 якого Позивач передає, а Відповідач приймає у тимчасове оплатне користування частину будівлі ОЦ (нежитловий будинок, який знаходиться за адресою: Україна, 01033, м. Київ, вул. Жилянська, 31, і є цілісним майновим комплексом, що має власну необхідну інфраструктуру та дозволяє Відповідачу використовувати об'єкт оренди і здійснювати в ньому свою діяльність відповідно до мети і умов даного договору), а саме: приміщення №15-24 на четвертому поверсі площею 119,9 кв.м. (сто дев'ятнадцять цілих та дев'ять десятих квадратних метрів), іменоване далі за текстом "Об'єкт оренди".

Згідно з п.1.2 договору об'єкт оренди може використовуватися Відповідачем винятково для здійснення господарської діяльності відповідно до статуту Відповідача, обумовленої сторонами у додатку №2 до даного договору (для розміщення робочих місць та побутового забезпечення працівників Відповідача).

Згідно з п.3.1 та 3.2 договору останній вступає в силу з моменту підписання сторонами, скріплення печатками сторін і діє до закінчення виконання зобов'язань. Строк оренди складає 2 (два) календарних місяці та 10 (десять) календарних днів з дати підписання акту прийому-передачі в орендне користування об'єкту оренди (акт №1).

Відповідно до п.4.1 договору об'єкт оренди передається Відповідачу по акту №1 протягом 10 (десяти) календарних днів після укладення даного договору.

Відповідно до п.4.3 договору Відповідач передає Позивачу об'єкт оренди в день закінчення строку дії даного договору або дострокового розірвання даного договору. Передача об'єкту оренди оформлюється актом №2, який складається в двох примірниках та підписується уповноваженими представниками сторін та скріплюється печатками сторін.

Згідно з п.5.2.2 договору сторони домовились, що на дату початку орендного користування орендна плата за використання 1,00 (одного) кв.м загальної площі об'єкта оренди за 1 (один) календарний місяць становить 180,00 грн (сто вісімдесят гривень 00 копійок), в тому числі 20% ПДВ в розмірі 30,00 грн (тридцять гривень 00 копійок). За 1 (один) календарний місяць Відповідач сплачує Позивачу орендну плату за користування об'єктом оренди у сумі 21582,00 грн (двадцять одна тисяча п'ятсот вісімдесят дві гривні 00 копійок), у тому числі ПДВ у сумі 3597,00 грн (три тисячі п'ятсот дев'яносто сім гривень 00 копійок).

Відповідно до п.5.2.3. договору сторони погодили, що орендна плата сплачується наперед наступним чином: 1) орендна плата за перший неповний місяць оренди сплачується пропорційно фактичним календарним дням у поточному місяці протягом 20 (двадцяти) робочих днів з дня підписання акту №1 прийому-передачі в орендне користування об'єкта оренди (пп.5.2.3.1 п.5.2.3. договору); 2) починаючи з першого повного календарного місяця оренди, Відповідач зобов'язується сплачувати орендну плату не пізніше 20 (двадцятого) числа поточного місяця оренди. У разі відсутності у Відповідача рахунка на оплату орендної плати за будь-якими причинами Відповідач зобов'язаний сплатити орендну плату у зазначений в цьому пункті термін на підставі даного договору в чинному розмірі орендної плати (пп.5.2.3.2 п.5.2.3. договору).

Відповідно до п.5.2.4 договору в орендну плату не входять та оплачуються Відповідачем окремо за спожиту Відповідачем електроенергію, витрати за водопостачання, водовідведення та теплопостачання, які визначаються на підставі додатку №4 до даного договору ("Розрахунок вартості комунальних послуг").

Згідно з п.5.3.1. договору Відповідач відшкодовує Позивачу витрати на комунальні послуги, якими він користується, а саме витрати за спожиту Відповідачем електроенергію, витрати за водопостачання, водовідведення та теплопостачання, які визначаються на підставі додатку №4 до даного договору ("Розрахунок вартості комунальних послуг"). Оплата зазначених у даному пункті витрат, проводиться Відповідачем не пізніше 5 (п'яти) робочих днів з моменту виставлення Відповідачеві рахунків.

Відповідно до п.9.2 договору у випадку несвоєчасної або не в повному обсязі сплати орендної плати або витрат на комунальні послуги, Відповідач сплачує Позивачу пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного Банку України, що діяла на момент прострочення, від суми прострочених платежів за кожний день прострочення.

01.11.2017р. на виконання умов договору Позивач передав, а Відповідач прийняв у тимчасове орендне користування об'єкт оренди, що підтверджується актом №1 приймання-передачі об'єкту оренди від 01.11.2017р.

Відповідно до актів здачі-прийняття робіт (послуг) №ОУ-0000634 від 30.11.2016р. на суму 2730,96 грн, №ОУ-0000692 від 31.12.2016р. на суму 2920,38 грн, №ОУ-0000048 від 31.01.2017р. на суму 1323,20 грн підтверджується отримання Відповідачем комунальних послуг за місцезнаходженням об'єкта оренди.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що апеляційна скарга Відповідача підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

Згідно з ч.1 ст.283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Відповідно до ч.6 ст.283 Господарського кодексу України до відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч.1 ст.759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Згідно з ч.1 ст.762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Відповідно до ст.525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст.610, ч.1 ст.612 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням визначених змістом зобов'язання умов (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у встановлений договором або законом строк.

Відповідно до ч.1 ст.546 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Згідно зі ст.549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ст.3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до ч.6 ст.232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Як вбачається із матеріалів справи, між Позивачем та Відповідачем було укладено договір оренди нерухомого майна №1611011 від 01.11.2016р., відповідно до якого Позивач передав, а Відповідач прийняв у тимчасове оплатне користування частину будівлі ОЦ (нежитловий будинок, який знаходиться за адресою: Україна, 01033, м. Київ, вул. Жилянська, 31, і є цілісним майновим комплексом, що має власну необхідну інфраструктуру та дозволяє Відповідачу використовувати об'єкт оренди і здійснювати в ньому свою діяльність відповідно до мети і умов даного договору), а саме: приміщення №15-24 на четвертому поверсі площею 119,9 кв.м.. що підтверджується актом №1 приймання-передачі об'єкту оренди від 01.11.2017р. При цьому, за користування об'єктом оренди Відповідач зобов'язаний сплатити Позивачу орендну плату у сумі 21582,00 грн за кожен місяць оренди та відшкодувати Позивачу витрати за спожиту електроенергію, водопостачання, водовідведення та теплопостачання.

Як вірно встановлено місцевим судом, на підставі п.5.2.3.2 договору Відповідач зобов'язаний був здійснити оплату оренди за листопад 2016р. до 20.11.2016р. включно, за грудень 2016р. - до 20.12.2016р. включно та за січень 2017р. - до 20.01.2017р. включно.

Відповідно до абз.2 п.5.3.1 договору оплата витрат за комунальні послуги, проводиться Відповідачем не пізніше 5 (п'яти) робочих днів з моменту виставлення Відповідачеві рахунків.

У матеріалах справи наявні рахунки-фактури №СФ-0000625 від 30.11.2016р. на суму 2730,96 грн, №СФ-0000676 від 31.12.2016р. на суму 2920,38 грн та №СФ-0000060 від 31.01.2017р. на суму 1323,20 грн. Проте, доказів виставлення зазначених рахунків Позивачем Відповідачу матеріали справи не містять.

Разом з тим, актами здачі-прийняття робіт (послуг) №ОУ-0000634 від 30.11.2016р. на суму 2730,96 грн, №ОУ-0000692 від 31.12.2016р. на суму 2920,38 грн, №ОУ-0000048 від 31.01.2017р. на суму 1323,20 грн підтверджується погодження Відповідача на компенсацію витрат за комунальні послуги у сумі 6974,54 грн, що відповідає вказаним рахункам-фактури.

За вказаних обставин, апеляційний суд погоджується із висновком місцевого суду, що оскільки у вищезазначених актах здачі-прийняття робіт (надання послуг) є посилання на відповідні рахунки-фактури та кожен акт містить дату складання, а також з боку Відповідача згадувані акти підписані без зауважень та заперечень, тому дата виставлення рахунків-фактури Відповідачу відповідає даті підписання актів здачі-прийняття робіт (послуг).

Отже, місцевий суд дійшов вірного висновку, що Відповідач за первісним позовом був зобов'язаний здійснити відшкодування витрат на комунальні послуги за листопад 2016р. до 07.12.2016р. включно (30.11.2016р.+5 р.д.), за грудень 2016р. - до 10.01.2017р. включно (31.12.2016р.+5 р.д.) та за січень 2017р. - до 07.02.2017р. включно (31.01.2017 + 5 р.д.).

При цьому, наявними матеріалами справи підтверджується порушення Відповідачем своїх зобов'язань щодо вчасності здійснення оплат по договору, на доказ чого Позивачем було долучено до матеріалів справи копії банківських виписок. Вказане Відповідачем не заперечується.

У зв'язку із несвоєчасною та не в повному обсязі сплатою Відповідачем орендної плати, витрат на комунальні послуги на підставі п.9.2 договору, Відповідач повинен сплатити Позивачу пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного Банку України, що діяла на момент прострочення, від суми прострочених платежів за кожний день прострочення.

Як вбачається із розрахунку Позивача, за прострочення Відповідачем внесення орендної плати за листопад, грудень 2016р. та січень 2017р. Позивач визначає період нарахування пені з 22 числа місяця, в якому повинна була бути здійснена така оплата, зазначаючи дату сплати по договору 21 число.

Разом із тим, відповідно до п.5.2.3. договору сторони погодили, що орендна плата сплачується наперед не пізніше 20 числа поточного місяця оренди. Отже прострочення починається з 21 числа, тобто Позивач невірно визначив початок прострочення орендних платежів за договором.

Також Позивачем не вірно визначено початок прострочення Відповідачем відшкодування витрат за комунальні послуги. Як вбачається із розрахунку Позивача, за прострочення Відповідачем відшкодування за комунальні послуги за листопад, грудень 2016р. та січень 2017р. Позивач визначає період нарахування пені з 22 числа місяця наступного за поточним.

Разом із тим, як вірно встановлено місцевим судом Відповідач був зобов'язаний здійснити відшкодування за комунальні послуги 1) за листопад 2016р. до 07.12.2016р. включно (прострочення починається з 08.12.2016р.); 2) за грудень 2016р. до 10.01.2017р. (прострочення починається з 11.01.2017р.); 3) за січень 2017р. до 07.02.2017р. включно (прострочення починається з 08.02.2017р.).

Апеляційний суд здійснив власний розрахунок пені та не погоджується із розрахунками місцевого суду та Позивача. При цьому, апеляційним судом враховано межі періодів, заявлених Позивачем, та ч.6 ст.232 Господарського кодексу України, згідно з якою нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Так, розрахунок пені за прострочення Відповідачем внесення орендної плати за листопад 2016р. наведено у наступній таблиці.

Сума боргу (грн)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір облікової ставки НБУРозмір подвійної облікової ставки НБУ в деньСума пені за період прострочення 21582.00 22.11.2016 - 08.12.2016 17 14.0000 % 0.077 %* 280.68 21582.00 09.12.2016 - 26.01.2017 49 14.0000 % 0.077 %* 809.03 21582.00 27.01.2017 - 01.03.2017 34 14.0000 % 0.077 %* 562.91 21582.00 02.03.2017 - 13.04.2017 43 14.0000 % 0.077 %* 711.91 21582.00 14.04.2017 - 20.05.2017 37 13.0000 % 0.071 %* 568.82

Розрахунок пені за прострочення Відповідачем внесення орендної плати за грудень 2016р. наведено у наступній таблиці.

Сума боргу (грн)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір облікової ставки НБУРозмір подвійної облікової ставки НБУ в деньСума пені за період прострочення 21582.00 22.12.2016 - 26.01.2017 36 14.0000 % 0.077 %* 594.39 21582.00 27.01.2017 - 01.03.2017 34 14.0000 % 0.077 %* 562.91 21582.00 02.03.2017 - 13.04.2017 43 14.0000 % 0.077 %* 711.91 21582.00 14.04.2017 - 25.05.2017 42 13.0000 % 0.071 %* 645.69 21582.00 26.05.2017 - 20.06.2017 26 12.5000 % 0.068 %* 384.34

Розрахунок пені за прострочення Відповідачем внесення орендної плати за січень 2017р. наведено у наступній таблиці.

Сума боргу (грн)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір облікової ставки НБУРозмір подвійної облікової ставки НБУ в деньСума пені за період прострочення 6961.93 22.01.2017 - 26.01.2017 5 14.0000 % 0.077 %* 26.70 6961.93 27.01.2017 - 01.03.2017 34 14.0000 % 0.077 %* 181.58 6961.93 02.03.2017 - 13.04.2017 43 14.0000 % 0.077 %* 229.65 6961.93 14.04.2017 - 25.05.2017 42 13.0000 % 0.071 %* 208.29 6961.93 26.05.2017 - 06.07.2017 42 12.5000 % 0.068 %* 200.27 6961.93 07.07.2017 - 20.07.2017 14 12.5000 % 0.068 %* 66.76

Отже, загальна сума пені за прострочення Відповідачем внесення орендної плати за договором складає 6745,83 грн.

Розрахунок пені за прострочення Відповідачем здійснення відшкодування за комунальні послуги за листопад 2016р. наведено у наступній таблиці.

Сума боргу (грн)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір облікової ставки НБУРозмір подвійної облікової ставки НБУ в деньСума пені за період прострочення 2730.96 22.12.2016 - 26.01.2017 36 14.0000 % 0.077 %* 75.21 2730.96 27.01.2017 - 01.03.2017 34 14.0000 % 0.077 %* 71.23 2730.96 02.03.2017 - 13.04.2017 43 14.0000 % 0.077 %* 90.08 2730.96 14.04.2017 - 25.05.2017 42 13.0000 % 0.071 %* 81.70 2730.96 26.05.2017 - 07.06.2017 13 12.5000 % 0.068 %* 24.32

Розрахунок пені за прострочення Відповідачем здійснення відшкодування за комунальні послуги за грудень 2016р. наведено у наступній таблиці.

Сума боргу (грн)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір облікової ставки НБУРозмір подвійної облікової ставки НБУ в деньСума пені за період прострочення 2920.38 22.01.2017 - 26.01.2017 5 14.0000 % 0.077 %* 11.20 2920.38 27.01.2017 - 01.03.2017 34 14.0000 % 0.077 %* 76.17 2920.38 02.03.2017 - 13.04.2017 43 14.0000 % 0.077 %* 96.33 2920.38 14.04.2017 - 25.05.2017 42 13.0000 % 0.071 %* 87.37 2920.38 26.05.2017 - 06.07.2017 42 12.5000 % 0.068 %* 84.01 2920.38 07.07.2017 - 10.07.2017 4 12.5000 % 0.068 %* 8.00

Розрахунок пені за прострочення Відповідачем здійснення відшкодування за комунальні послуги за січень 2017р. наведено у наступній таблиці.

Сума боргу (грн)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір облікової ставки НБУРозмір подвійної облікової ставки НБУ в деньСума пені за період прострочення 1323.20 22.02.2017 - 01.03.2017 8 14.0000 % 0.077 %* 8.12 1323.20 02.03.2017 - 13.04.2017 43 14.0000 % 0.077 %* 43.65 1323.20 14.04.2017 - 25.05.2017 42 13.0000 % 0.071 %* 39.59 1323.20 26.05.2017 - 06.07.2017 42 12.5000 % 0.068 %* 38.06 1323.20 07.07.2017 - 03.08.2017 28 12.5000 % 0.068 %* 25.38 1323.20 04.08.2017 - 07.08.2017 4 12.5000 % 0.068 %* 3.63 Отже, загальна сума пені за прострочення Відповідачем здійснення відшкодування за комунальні послуги складає 864,06 грн.

За вказаних обставин, апеляційний суд приходить до висновку, що загальна сума пені за прострочення Відповідачем внесення орендної плати та здійснення відшкодування за комунальні послуги за період листопад, грудень 2016р. та січень 2017р. складає 7609,89 грн, тому позовні вимоги підлягають частковому задоволенню у вказаному розмірі.

Як вбачається із матеріалів справи, 22.09.2017р. Відповідач звернувся до суду із зустрічним позовом до Позивача про визнання договору оренди нерухомого майна №1611011 від 01.11.2016р., укладеного між Позивачем та Відповідачем, недійсним.

Зустрічні позовні вимоги обґрунтовані тим, що при укладанні зазначеного договору сторони допустилися порушень п.1 ст.181 Господарського кодексу України. За твердженнями Відповідача договір оренди нерухомого майна №1611011 від 01.11.2016р. не було укладено у формі єдиного документу, оскільки зазначений договір складено на окремих дев'яти сторінках формату А4 не скріплених між собою у формі єдиного документу, а також на сторінках 1-8 відсутні печатки обох сторін. Враховуючи наведене, Відповідач просить суд визнати недійсним договір оренди нерухомого майна №1611011 від 01.11.2016р.

Згідно з ч.1-3, 5 та 6 ст.203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Відповідно до ст.204 Цивільного кодексу України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Відповідно до ч.1 ст.215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені ч.1-3, 5 та 6 ст.203 цього кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Вирішуючи спір про визнання угоди (правочину) недійсною, господарський суд встановлює наявність тих обставин, з якими закон пов'язує визнання угод недійсними та настання відповідних наслідків, а саме: відповідність змісту угоди вимогам закону, додержання встановленої форми угоди, правоздатність сторін за угодою, у чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. При цьому обставини, що мають істотне значення для вирішення спору повинні підтверджуватись сторонами належними та допустимими доказами відповідно до вимог статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України.

Як вірно встановлено місцевим судом, договір оренди складено в двох примірниках на 9 (дев'яти) сторінках, які пронумеровані, по одному примірнику для кожної із сторін, про що зазначено в п.13.5 договору. На кожній сторінці зазначеного документу містяться підписи Позивача та Відповідача; на останній сторінці договору, а саме на дев'ятій, містяться реквізити сторін, наявні підписи контрагентів та печатки товариств, які засвідчують, що між сторонами договору досягнуто згоди щодо всіх умов, в тому числі і істотних умов договору оренди. Від Позивача договір підписано директором Гордієнко А.В., а від Відповідача - директором Барановим Ю.Є.

Згідно з ч.1 ст.205, ч.2 ст.207 Господарського кодексу України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства.

Як вбачається із договору оренди, останній відповідає вимогам ч.1 ст.205, ч.2 ст.207 Господарського кодексу України. Крім того, договір оренди було викладено у формі єдиного документу, підписаного сторонами та скріпленого їх печатками. При цьому, враховуючи, що вказаний договір неможливо викласти на одній сторінці, сторони пронумерували всі сторінки договору та завірили їх своїми підписами. Також апеляційний суд зазначає, що законодавством не вимагається скріплення печатками кожної сторінки договору.

За вказаних обставин, апеляційний суд погоджується із висновком місцевого суду, що Відповідач не довів та не надав суду доказів, які підтверджують, що в момент вчинення правочину стороною (сторонами) були недодержані вимоги, які встановлені ч.1-3, 5, 6 ст.203 Цивільного кодексу України, тобто не доведено підстав, в силу яких договір має бути визнаний недійсним, а тому зустрічні вимоги Відповідача про визнання недійсним договору оренди №7517 від 18.08.2016р. не підлягають задоволенню.

На підставі вищевикладеного, враховуючи здійснений місцевим судом невірний розрахунок вимог Позивача, апеляційний суд приходить до висновку, що рішення місцевого суду підлягає відповідній зміні.

Керуючись ст. 73, 74, 76-79, 86, 129, 269-270, 273, 275, 277, 281, 282 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Центр сучасного зодчества" на рішення Господарського суду міста Києва від 06.11.2017р. у справі №910/15072/17 задовольнити частково.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 06.11.2017р. у справі №910/15072/17 змінити.

3. Позов задовольнити частково.

4. Стягнути Товариства з обмеженою відповідальністю "Центр сучасного зодчества" (02095, м. Київ, проспект Петра Григоренка, 28, квартира 27, код ЄДРПОУ 34770576) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Нот" (01033, м. Київ, вул. Жилянська, 31, код ЄДРПОУ 32525334) пені у сумі 7609 (сім тисяч шістсот дев'ять) грн 89 коп та судового збору у сумі 1401 (одну тисячу чотириста одну) грн 41 коп.

5. В іншій частині рішення Господарського суду міста Києва від 06.11.2017р. у справі №910/15072/17 залишити без змін.

6. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Нот" (01033, м. Київ, вул. Жилянська, 31, код ЄДРПОУ 32525334) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Центр сучасного зодчества" (02095, м. Київ, проспект Петра Григоренка, 28, квартира 27, код ЄДРПОУ 34770576) судовий збір за розгляд апеляційної скарги у сумі 218 (двісті вісімнадцять) грн 45 коп.

7. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена відповідно до ст.287, ст.288 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст складено та підписано 25.01.2018р.

Головуючий суддя Ю.Л. Власов

Судді С.І. Буравльов

В.В. Андрієнко