У Х В А Л А
Іменем України
№ 610/2710/17 № 1-кс/610/37/2018
м. Балаклія 23.01.2018 року
Балаклійський районний суд Харківської області -
слідчий суддя: ОСОБА_1
за участі
прокурора: ОСОБА_2 ,
власника майна: ОСОБА_3 ,
секретаря: ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання старшого слідчого СВ Балаклійського ВП ГУНП в Харківській області ОСОБА_5 за кримінальним провадженням № 12017220190001180 про арешт майна,
в с т а н о в и в:
Предметом клопотання є майно: 1) електронний пристрій «ОВИС КП-1», 2) електронний пристрій МПМП «ОВИС», 3) сигналізатор рівня СУ-1М-3-3, 4) електронний пристрій «САМО 221454-015-22», 5) «акт установки комплектующего оборудования на мельницу Р6-АВМ-50 от 25.03.2011 г.», 6) «акт установки комплектующего оборудования на мельницу Р6-АВМ-50 от 25 марта 2011 г.», 7) «акт установки комплектующего оборудования на мельницу Р6-АВМ-50 от 25 марта 2011 г.», 8) «акт установки комплектующего оборудования на мельницу Р6-АВМ-50 от 05.03.2011 г.», 9) «акт установки комплектующего оборудования на мельницу Р6-АВМ-50» от 02 февраля 2011 г.», 10) фотографічні зображення у кількості 16 шт. із зображенням механічних пристроїв (млина Р6-АВМ-50), 11) електронний пристрій «Pt LTD», 12) трубопровід аспірації, 13) апарат для видобутку манки, 14) блок керування, 15) металеві конструкції для кріплення млина, 16) пристрій «циклон» у кількості 16 шт., 17) пристрій для очистки повітря млина, 18) вентилятори 2 шт., 19) повітряні трубопроводи, 20) частина цепного пристрою млина, 21) бункер для збору продукції, 22) цепний транспортер, 23) розсіва 52 деталі, 24) фільтр аспірації, 25) рама помольно-розсівного вузла, 26) вузол відділення висовибойного (некомплектний), 27) вузол збору висівків (некомплектний), 28) фільтр аспірації, 29) транспортерна лента, 30) приймальне відділення (у комплектному стані), 31) відділ очистки (у комплектному стані), 32) відділ зволоження (у комплектному стані).
Клопотання обґрунтовано тим, що в ході проведення досудового розслідування за ст. 356 КК України 10.10.2017р. при проведенні обшуку за адресою: АДРЕСА_1 було вилучено вказане майно, яке є речовими доказами.
За цим майном необхідно провести товарознавчу експертизу для встановлення його вартості і експертизу щодо встановлення чи є майно частинами вказаного млина.
Незастосування цього заходу буде перешкоджати встановленню істини по справі внаслідок того, що вилучене майно може бути відчужене, спотворене чи знищене (а.с. 1-3).
В суді прокурор клопотання підтримала з наведених у ньому підстав. Власник майна просив задовольнити клопотання.
Як убачається з матеріалів клопотання та кримінального провадження, слідчим відділенням Балаклійського ВП ГУНП в Харківській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні №12017220190001180. Відомості про вчинене кримінальне правопорушення з кваліфікацією за ст. 356 КК України до Єдиного реєстру досудових розслідувань (ЄРДР) було внесено 06.10.2017р.
Відповідно до фабули: 05.10.2017р. до Балаклійського ВП ГУНП в Харківській області надійшло повідомлення від ОСОБА_3 про те, що 05.10.2017р. близько 10.00 години невстановлена особа, перебуваючи по АДРЕСА_1 , діючи всупереч установленому законом порядку самовільно користується млином «86 АВМ 50», що належить ОСОБА_3 (а.с. 4).
Статтею 356 КК України передбачено кримінальну відповідальність за самоправство, тобто самовільне, всупереч установленому законом порядку, вчинення будь-яких дій, правомірність яких оспорюється окремим громадянином або підприємством, установою чи організацією, якщо такими діями була заподіяна шкода інтересам громадянина, державним чи громадським інтересам або інтересам власника.
На підставі ухвали слідчого судді Балаклійського районного суду Харківської області від 09.10.2017р. був проведений обшук земельної ділянки, нежитлового об`єкта з усіма будівлями і спорудами, з яких він складається, розташованих за адресою: АДРЕСА_1 , з метою відшукання млина Р6АВМ-50, його частин та деталей, засобів для його розукомплектації та порізки, документів про право власності на млин Р6АВМ-50, його частини та деталі, на користування та розпорядження ними (а.с. 20-21).
Протоколом обшуку від 10.10.2017р. було вилучено зазначене у клопотанні майно, яке за версією заявника ОСОБА_3 і органу досудового розслідування, є демонтованими частинами млина Р6-АВМ-50, який був встановлений і зберігався за місцем проведення обшуку (а.с. 22-24).
Це майно визнано речовими доказами (а.с. 30).
За ухвалою слідчого судді Балаклійського районного суду Харківської області від 12.10.2017р. на вказане майно було накладено арешт (а.с. 26-28).
За ухвалою апеляційного суду Харківської області від 11.12.2017р. вказану ухвалу було скасовано, а клопотання повернуто прокурору для усунення недоліків (а.с. 30-32).
За ухвалою слідчого судді Балаклійського районного суду Харківської області від 05.01.2018р. було відмовлено в арешті вказаного майна (а.с. 33-34).
З того часу майно вже не є тимчасово вилученим.
З наданих суду документів убачається про те, що власником вказаного майна є ОСОБА_3 .
Це право він отримав на підставі ухвали господарського суду Харківської області від 30.11.2009р., Договору про відступлення вимоги від 02.08.2010р. і Акту приймання-передачі майна від 07.12.2013р. (а.с. 11,12).
19.01.2018р. слідчим призначено товарознавчу експертизу для встановлення вартості млина (а.с. 35).
П. 7 ч. 2 ст. 131 КПК України регламентує арешт майна як один з заходів забезпечення кримінального провадження.
Відповідно до ч. 3 ст. 132 КПК України застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що:
1)існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження;
2)потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора;
3)може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається із клопотанням.
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
Крім того, ч. 2ст. 170 КПК Українипередбачено, що арешт майна допускається з метою збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна, як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Згідно до ч. 3ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи при наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним уст. 98 цього Кодексу.
Як убачається з матеріалів клопотання, досудове розслідування проводиться ще з 06.10.2017р., а це протягом вже 3,5 місяців, однак на підтвердження існування обґрунтованої підозри щодо вчинення кримінального правопорушення суду надано: протоколи допиту потерпілого від 07.10.2017р., 16.01.2018р. та вищезазначені документи.
По факту, кримінальне провадження не розслідувано, по ньому допущено тяганину, слідчі (розшукові дії) для встановлення події кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення) не проведені, вартість майна та його належність до частин млина до цього часу не встановлені, товарознавча експертиза призначена лише 19.01.2018р., суду не надано доказів того, що мали місце спроби або незаконне заволодіння зазначеним у клопотанні майном, воно могло бути об`єктом кримінально протиправних дій, може не зберегтися з цих причин.
Накладення арешту майна на підставі таких даних було можливим на первинній стадії досудового розслідування, однак зараз їх очевидно вже недостатньо.
Арешт майна є заходом забезпечення кримінального провадження, а воно фактично не здійснюється з дотриманням вимог ст.ст. 2, 9 КПК України, зокрема швидко, повно і всебічно.
Слідчим не зазначено у клопотанні і прокурором не доведено при розгляді клопотання, що існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження та потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого.
Одночасно суд вважає за необхідне звернути увагу керівника органу досудового розслідування, прокурорів та слідчих у цьому кримінальному провадженні на те, що допущено тяганину та фактичну бездіяльність при здійсненні досудового розслідування та необхідність належного обґрунтування клопотань.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 170-174 КПК України,
у х в а л и в:
Повністю відмовити у задоволенні клопотання.
Ухвала виконується неґайно, може бути оскаржена безпосередньо до апеляційного суду Харківської області протягом п`яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1
Суд | Балаклійський районний суд Харківської області |
Дата ухвалення рішення | 23.01.2018 |
Оприлюднено | 31.05.2023 |
Номер документу | 71802135 |
Судочинство | Кримінальне |
Кримінальне
Балаклійський районний суд Харківської області
Стригуненко В. М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні