ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"15" січня 2018 р. Справа № 809/1588/17
м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:
судді Панікара І.В.,
за участю секретаря судового засідання Подольської Т.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом Приватного підприємства "Веста-Електронікс" до Головного управління Державної фіскальної служби в Івано-Франківській області про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень №№ 0041601306, 00411701306, 0041611306 від 05.09.2017 року, № 0069211306 від 30.11.2017 року та вимоги про сплату боргу (недоїмки) за № Ю-0069211306 від 30.11.2017 року,-
за участю: представника позивача - ОСОБА_1, представника відповідача - ОСОБА_2, свідків - ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5,
ВСТАНОВИВ:
22.11.2017 року Приватне підприємство Веста-Електронікс (далі - позивач) звернулося до суду з адміністративним позовом до Головного управління Державної фіскальної служби в Івано-Франківській області (далі - відповідач) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень за №№ 0041601306, 00411701306, 0041611306 від 05.09.2017 року.
До початку розгляду справи по суті, 11.12.2017 року через канцелярію Івано-Франківського окружного адміністративного суду збоку позивача подано заяву про зміну позовних вимог, згідно змісту якої, позивач просить додатково визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення рішення відповідача за № 0069211306 від 30.11.2017 року та вимогу про сплату боргу (недоїмки) за № Ю-0069211306.
Позовні вимоги мотивовані невідповідністю висновків акту фактичної перевірки за № 932/09/19/13-06/30450681 від 22.08.2017 року, складеного службовими особами відповідача, фактичним обставинам справи, і, як наслідок, необґрунтованістю оскаржуваних податкових повідомлень-рішень та вимоги про сплату податкового боргу.
Представник відповідача - директор Приватного підприємства Веста-Електронікс ОСОБА_1, в судовому засіданні вимоги викладені в адміністративному позові підтримав з підстав викладених в позовній заяві та заяві про зміну (збільшення) позовних вимог. Додатково суду пояснив, що він є власником готельного комплексу Монарх . Він також оформлений як приватний підприємець та здійснює в приміщенні данного готельного комплексу власну підприємницьку діяльність. Водночас, ПП Веста-Електронікс , як підприємство з ліцензією на право продажу алкогольної продукції, орендує у нього частину приміщення кафе готельного комплексу Монарх в якому розміщена барна стійка з алкоголем. На час проведення перевірки, барменом барної стійки ПП Веста-Електронікс та адміністратором готелю працював його син - гр. ОСОБА_6 Про випадок проведення гр. ОСОБА_3 розрахунків з клієнтами закладу на реєстраторі розрахункових операцій, що розташований в приміщенні кафе, йому стало відомо вже по закінченні перевірки. Зазначив, що такого права остання не мала, однак зробила це ймовірно за відсутності бармена та адміністратора через власну необізнаність. Порушення проведення порядку розрахунків в сфері громадського харчування за фактом визнав, вказавши при цьому, що вже сплатив застосовані до нього у зв'язку з цим судом штрафні санкції. Водночас, позивач повністю заперечив факт перебування гр. ОСОБА_3, на момент перевірки, в будь-яких трудових відносинах з ПП Веста-Електронікс , зазначивши, що остання проходила у нього як підприємця навчально- виробничу практику.
Представник відповідача щодо задоволення вимог адміністративного позову заперечив з мотивів викладених у запереченні, що міститься в матеріалах адміністративного позову (а.с. 55-60). Додатково звернув увагу суду на наявність письмових пояснень гр. ОСОБА_3 в яких остання вказала на факт перебування в трудових відносинах з позивачем.
Розглянувши матеріали адміністративної справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні докази, судом встановлено наступне.
Головним управлінням Державної фіскальної служби в Івано-Франківській області 11.05.2017 року проведено фактичну перевірку Приватного підприємства Веста-Електронікс , а саме, його господарської одиниці - кафе-готелю Монарх , на предмет здійснення суб'єктом господарювання розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, патентів, свідоцтв, виробництва та обігу підакцизних товарів, дотримання законодавства щодо укладання трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками.
За результатами перевірки складено акт (довідка) за № 376/09/17/РРО/30450681 від 13.05.2017 року, у змісті якого поряд із порушеннями вимог Закону України Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зазначено, що Приватним підприємством Веста-Електронікс використовується праця найманих працівників без укладення трудових угод, зокрема, праця в якості бармена - ОСОБА_3 (а.с. 57-58).
В подальшому, враховуючи акт фактичної перевірки та на підставі вимог статей 20,78 та 82 Податкового Кодексу України, наказу на проведення документальної позапланової невиїзної перевірки за № 1364 та повідомлення №27 від 09.08.2017 року, службовою особою відповідача проведено документальну позапланову невиїзну перевірку позивача з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податку на доходи фізичних осіб, військового збору та єдиного соціального внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування із заробітної плати виплаченої найманій особі ОСОБА_3 за період з 01.03.2017 року по 30.04.2017 року. За наслідками перевірки складено відповідний акт за № 932/09/19/13-06/30450681 від 22.08.2017 року (а.с. 9-12).
Згідно змісту вищевказаного акту, для цілей перевірки використовувався акт (довідка) за № 376/09/17/РРО/30450681 від 13.05.2017 року, службова записка управління аудиту від 31.05.2017 року вх. № 74/09-19-14-07-26 та пояснення гр. ОСОБА_3
Відповідачем констатовано факт перебування в трудових відносинах гр. ОСОБА_3 в кафе-готелі Монарх на посаді бармена впродовж двох місяців, з одержанням заробітної плати в розмірі 3000 грн. без утримання та нарахування податку на доходи фізичних осіб, військового збору та єдиного соціального внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування. Внаслідок чого, у висновках акту за № 932/09/19/13-06/30450681 від 22.08.2017 року відповідачем відображено порушення позивачем вимог статей 167, 168, 171, 176, п. 16 прим. 1 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України та статті 8 Закону України Про збір та облік єдиного соціального внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування .
На підставі вищенаведеного акту проведення документальної позапланової невиїзної перевірки, відповідачем у спосіб винесення оскаржуваних податкових повідомлень - рішень за №№ 0041601306, 00411701306, 0041611306 від 05.09.2017 року та за № 0069211306 від 30.11.2017 року, донараховано позивачу грошових зобов'язань:
- з податку на доходи фізичних осіб - в розмірі 1080 грн. основного зобов'язання та 405 гривень штрафних санкцій;
- з податку на доходи фізичних осіб - в розмірі 510 грн. штрафних санкцій;
- з податку на доходи фізичних осіб (військовий збір) - в розмірі 90 гривень основного зобов'язання та 33 гривні штрафних санкцій;
- з єдиного соціального внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування в розмірі 1320 гривень основного та 594 гривні штрафних санкцій (а.с.13-15, 42).
Окрім того, 30.11.2017 року відповідачем щодо позивача винесено вимогу № Ю-0069211306 про сплату недоїмки в сумі 1320 гривень єдиного внеску.
Надаючи правову оцінку обгрунтованості вищевказаним рішенням суб'єкта владних повноважень, суд виходив з наступного законодавчого регулювання спірних правовідносин.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів регулює Податковий кодекс України (надалі - ПКУ), зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.
Оподаткування доходів фізичних осіб регламентується розділом ІV ПКУ.
У відповідності до підпункту 162.1.3. пункту 162.1. статті 162 ПКУ платником податку на доходи фізичних осіб є податковий агент.
Згідно п. 18.1. та п. 18.2. статті 18 ПКУ податковим агентом визнається особа, на яку цим Кодексом покладається обов'язок з обчислення, утримання з доходів, що нараховуються (виплачуються, надаються) платнику, та перерахування податків до відповідного бюджету від імені та за рахунок коштів платника податків. Податкові агенти прирівнюються до платників податку і мають права та виконують обов'язки, встановлені цим Кодексом для платників податків.
У поєднанні з вищенаведеним, п. 171.1. статті 171 ПКУ визначено, що особою, відповідальною за нарахування, утримання та сплату (перерахування) до бюджету податку з доходів у вигляді заробітної плати, є роботодавець, який виплачує такі доходи на користь платника податку.
Згідно п.п.14.1.222. п. 14.1 ст. 14 ПКУ роботодавець - юридична особа (її філія, відділення, інший відокремлений підрозділ чи її представництво) або самозайнята особа, яка використовує найману працю фізичних осіб на підставі укладених трудових договорів (контрактів) та несе обов'язки із сплати їм заробітної плати, а також нарахування, утримання та сплати податку на доходи фізичних осіб до бюджету, нарахувань на фонд оплати праці, інші обов'язки, передбачені законами.
Для цілей розділу IV цього Кодексу до роботодавця прирівнюються юридична особа (її філія, відділення, інший відокремлений підрозділ чи її представництво), постійне представництво нерезидента або самозайнята особа, які нараховують (виплачують) дохід за виконання роботи та/або надання послуги згідно із цивільно-правовим договором у разі, якщо буде встановлено, що відносини за таким договором фактично є трудовими.
З урахуванням вищевикладених законодавчих положень, в контексті встановлення обов'язку позивача як ймовірного роботодавця за нарахування, утримання та сплату (перерахування) до бюджету податку з доходів у вигляді заробітної плати , а також наявності факту заперечень з його збоку та заявлених клопотань сторін щодо виклику свідків, з метою усунення суперечностей та реалізації принципу змагальності сторін, диспозитивності та офіційного з'ясування всіх обставин у справі, судом викликано та допитано в якості свідків громадян ОСОБА_3, ОСОБА_5 та ОСОБА_4.
Допитатана в якості свідка гр. ОСОБА_3 в судовому засіданні засвідчила суду, що в період з 10.04.2017 по 30.06.2017 року, навчаючись в Отинійському професійному ліцеї енергетичних технологій, проходила навчально-виробничу практику в готелі Монарх , належного приватному підприємцеві ОСОБА_1, про що 03.03.2017 року між зазначеним підприємцем та навчальним закладом заключено відповідну угоду. В її обов'язки входило: допомога діючому персоналу та виконання безпосередньої роботи в якості кухаря та офіціанта. Зранку, 11.05.2017 року в кафе-бар, що знаходиться в середині готелю Монарх , зайшло 2-є відвідувачів, які замовили обід та спиртне. Пообідавши, зазначені особи відрекомендувались працівниками ДФС України, повідомили про проведення фактичної перевірки та попросили їх розрахувати. Бармена та адміністратора закладу, який проводить операції з касовим апаратом, на той час у закладі не було, про що ОСОБА_3 повідомила відвідувачів. Однак, вони попросили її самостійно роздрукувати касовий чек на апараті, попередньо показавши комбінації клавіш, що вона і зробила. На прохання перевіряючих ОСОБА_3 написала пояснення на наданому їй бланку, в якому: у графі місце роботи, посада вказала - бармен кафе Монарх , у графі стаж роботи на даній посаді - 2 місяці, одержувана заробітна плата -3000 грн., трудові відносини згідно - на практиці, проданий товар належить - ПП Веста-Електронікс . При цьому суду пояснила, що фактично барменом жодного дня не працювала, коштів за свою роботу не одержувала, а суму в 3000 тис. заробітної плати вказала в розумінні своєї домовленості із власником - ПП ОСОБА_1 про те, що по досягненню нею повноліття, вона буде працевлаштована у заклад офіційно із розміром заробітньої плати 3000 грн. Посаду бармена вказала помилково, оскільки думала, що так потрібно написати, внаслідок факту продажу нею спиртного. Також засвідчила, що в офіційних чи фактичних трудових відносинах ні з ПП Ткачуком , ні з ПП Веста-Електронікс ніколи не перебувала та заробітної плати від них не одержувала. З 13.05.2017 року офіційно працевлаштована на посаду бармена до ФОП ОСОБА_1
Допитаний в судовому засідання в якості свідка гр. ОСОБА_5 суду пояснив, що працює на посаді заступника начальника відділу ДФС в Івано-Франківській області. На підставі направлення № 783 від 10.05.2017 року на перевірку ПП Веста-Електронікс кафе та готелю Монарх , спільно із головним державним ревізором-інспектором ГУ ДФС в Івано-Франківській області ОСОБА_4 ними проведено фактичну перевірку на предмет здійснення суб'єктами господарювання розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, патентів, свідоцтв, виробництва та обігу підакцизних товарів, дотримання законодавства щодо укладання трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками. В ході проведення перевірки, здійснено контрольне придбання порцій обіду та спиртного, після чого службовій особі закладу пред'явлено службові посвідчення та вищевказане направлення на проведення перевірки. Обслуговувала їх гр. ОСОБА_3, якій і надавалися документи перевірки, оскільки нікого з керівництва закладу у той час не було. На прохання перевіряючих їх розрахувати гр. ОСОБА_3 роздрукувала денний Х-звіт на касовому апараті, після чого добровільно погодилась написати пояснення. Зазначене пояснення писала власноручно, без будь-якого примусу. За наслідками проведеної перевірки складено Акт (довідку) №090075 від 13.05.2017 року вже в присутності власника закладу ОСОБА_1
Допитаний в судовому засідання в якості свідка гр. ОСОБА_4 надав аналогічні покази до свідка гр. ОСОБА_5
Окрім того, в судовому засіданні досліджено договір про навчально-виробничу практику від 03.03.2017 року, укладеного між Отинійським професійним ліцеєм енергетичних технологій та установою готель Монарх в особі ОСОБА_1 у відповідності до змісту якого підприємство зобов'язується надати учениці ОСОБА_3 обладнані робочі місця або навчально-виробничі ділянки для проходження виробничого навчання та виробничої практики з 10.04.17 року по 30.06.2017 року та розпорядження ПП ОСОБА_1 про допуск з 10 квітня 2017 року ОСОБА_3 до проходження навчально-виробничої практики з вільним режимом відвідування без нарахування заробітної плати. (а.с. 19,20).
Також в судовому засіданні встановлено, що на підставі розпорядження позивача за №2 від 12.05.2017 року гр. ОСОБА_3 згідно трудового договору від 13.05 2017 року прийнято на роботу на посаду бармена про що поінформовано органи ДФС України повідомленням від 12.05.2017 року (а.с. 21-23).
Частиною 2 статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до вимог частини 2 статті 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).
При цьому суд зазначає, що системний аналіз положень вимог діючого законодавства України в розрізі обов'язку особи сплачувати належні їй до сплати податки і збори в якості податкового агента, виникає у неї, в тому числі, і тоді коли вона наділена статусом роботодавця.
З урахуванням вищевикладеного суд зазначає, що проаналізовані в судовому засіданні докази в своїй сукупності, на переконання суду, свідчать про відсутність доведеного факту перебування гр. ОСОБА_3 у дійсних чи фактичних трудових відносинах з ПП Веста-Електоронікс .
Суд критично сприймає посилання відповідача на письмові пояснення гр. ОСОБА_3 в яких остання вказала на факт перебування в трудових відносинах з позивачем, як на доказ. Зокрема з підстав того, що пояснення викладені неоднозначно та суперечливо, як такі що не дають однозначно зрозуміти чи дійсно остання працювала та одержувала заробітну плату. Окрім того, зміст пояснень повністю спростований свідченнями самої громадянки ОСОБА_3, допитаної в судовому засіданні в якості свідка та попередженої про кримінальну відповідальність за дачу завідомо неправдивих показів.
Таким чином, за умов відсутності в позивача статусу податкового агента - роботодавця стосовно громадянки ОСОБА_3 за період з 01.03.2017 року по 30.04.2017 року у відповідача, як у податкового органу, не було передумов для донарахування позивачу податкових зобов'язань, відображених в оскаржуваних податкових повідомленнях-рішеннях за №№ 0041601306, 00411701306, 0041611306 від 05.09.2017 року, за № 0069211306 від 30.11.2017 року, а також не було правових підстав для винесення та направлення позивачу вимоги про сплату боргу (недоїмки) за № Ю-0069211306. В силу чого, такі рішення суб'єкта владних повноважень, як необґрунтовані, такі, що винесені без урахування всіх обставин по справі підлягають визнанню протиправними та скасуванню, а вимоги позивача до повного задоволення.
Відповідно до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Документально підтвердженими судовими витратами в даній справі є витрати позивача на сплату судового збору в розмірі 1 600 гривень згідно платіжного доручення № 133 від 17.11.2017 року.
Як наслідок, на користь Приватного підприємства "Веста-Електронікс" за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної фіскальної служби України в Івано-Франківській області підлягає стягненню сплачений судовий збір в розмірі 1 600 гривень.
На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ВИРІШИВ:
Позов задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати податкові повідомлення рішення Головного управління Державної фіскальної служби в Івано-Франківській області за № 0041601306, № 0041701306, № 0041611306 від 05.09.2017 року та № 0069211306 від 30.11.2017 року.
Визнати протиправним та скасувати вимогу про сплату боргу (недоїмки) Головного управління Державної фіскальної служби в Івано-Франківській області за № Ю-0069211306 від 30.11.2017 року.
Стягнути на користь Приватного підприємства "Веста-Електронікс" (код ЄДР 30450681, вул. Чернівецька 2, с. Корнич, Коломийський район, Івано-Франківська область, 78215) судові витрати в розмірі 1 600 (одна тисяча шістсот) гривень 00 копійок за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної фіскальної служби України в Івано-Франківській області (код ЄДРПОУ 39394463, вул. Незалежності 20, м. Івано-Франківськ 76000)
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку. Відповідно до статтей 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення.
Апеляційна скарга подається безпосередньо до Львівського апеляційного адміністративного суду.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Приватне підприємство "Веста-Електронікс" (код ЄДР - 30450681) - вул. Чернівецька 2, с. Корнич, Коломийський район, Івано-Франківська область, 78215;
Головне Управління Державної фіскальної служби України в Івано-Франківській області (код ЄДРПОУ 39394463) - вул. Незалежності 20, м. Івано-Франківськ 76000.
Суддя Панікар І.В.
Рішення складене в повному обсязі 22 січня 2018 р..
Суд | Івано-Франківський окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 15.01.2018 |
Оприлюднено | 28.01.2018 |
Номер документу | 71813727 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Львівський апеляційний адміністративний суд
Хобор Романа Богданівна
Адміністративне
Львівський апеляційний адміністративний суд
Хобор Романа Богданівна
Адміністративне
Львівський апеляційний адміністративний суд
Хобор Романа Богданівна
Адміністративне
Івано-Франківський окружний адміністративний суд
Панікар І.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні