ПОСТАНОВА
Іменем України
08 серпня 2018 року
Київ
справа №809/1588/17
адміністративне провадження №К/9901/49308/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду :
судді - доповідача - Олендера І.Я.,
суддів: Гончарової І.А., Ханової Р.Ф.,
розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Головного управління ДФС в Івано-Франківській області на рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 15.01.2018 (суддя - Панікар І.В.) та постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 27.03.2018 (судді: Хобор Р.Б (головуючий), Попко Я.С., Сеник Р.П.) у справі №809/1588/17 за позовом Приватного підприємства "Веста-електронікс" до Головного управління ДФС в Івано-Франківській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,
У С Т А Н О В И В:
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
1. Приватне підприємство "Веста-електронікс" (далі - позивач, ПП Веста-електронікс ) звернулось до суду з позовом до Головного управління ДФС в Івано-Франківській області (далі - відповідач, контролюючий орган) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень.
2. Позовні вимоги обґрунтовані безпідставністю доводів контролюючого органу щодо використання праці найманих працівників без укладення трудових угод, зважаючи на відсутність факту перебування найманого працівника у трудових відносинах з позивачем за перевіряємий період.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
3. Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 15.01.2018, залишеним без змін постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 27.03.2018, задоволено адміністративний позов. Визнано протиправними та скасовані податкові повідомлення рішення №0041601306, №0041701306, №0041611306 від 05.09.2017 та № 0069211306 від 30.11.2017. Визнано протиправним та скасовано вимогу про сплату боргу (недоїмки) №Ю-0069211306 від 30.11.2017. Стягнуто на користь позивача судові витрати в розмірі 1 600,00 грн.
4. Суд першої інстанції, з рішенням якого погодився суд апеляційної інстанції, дійшов висновку, що за умов відсутності в позивача статусу податкового агента - роботодавця стосовно громадянки ОСОБА_3 за період з 01.03.2017 по 30.04.2017 у відповідача були відсутні підстави для донарахування позивачу податкових зобов'язань, відображених в оскаржуваних податкових повідомленнях-рішеннях №№0041601306, 00411701306, 0041611306 від 05.09.2017, №0069211306 від 30.11.2017, а також не було правових підстав для винесення та направлення позивачу вимоги про сплату боргу (недоїмки) № Ю-0069211306.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
5. Не погодившись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, контролюючий орган подав касаційну скаргу, де посилаючись на порушення судами норм матеріального права, просить скасувати рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 15.01.2018 та постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 27.03.2018 та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог Приватного підприємства "Веста-електронікс".
6. Касаційний розгляд справи проведено у попередньому судовому засіданні, відповідно до статті 343 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції Закону від 3 жовтня 2017 року №2147-VІІІ, що діє з 15 грудня 2017 року).
СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
7. Судами попередніх інстанцій встановлено, що фактичною підставою для збільшення сум грошових зобов'язань згідно оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, з приводу правомірності яких виник спір у цій справі, стали висновки контролюючого органу, викладені в акті перевірки №932/09/19/13-06/30450681 від 22.08.2017, оформленого за результатами проведення документальної позапланової невиїзної перевірки позивача з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податку на доходи фізичних осіб, військового збору та єдиного соціального внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування із заробітної плати виплаченої найманій особі ОСОБА_3 за період з 01.03.2017 по 30.04.2017, яким встановлено факт перебування позивача у трудових відносинах з ОСОБА_3 у кафе-готелі Монарх на посаді бармена впродовж двох місяців, з одержанням заробітної плати в розмірі 3 000,00 грн без утримання та нарахування податку на доходи фізичних осіб, військового збору та єдиного соціального внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, що спричинило порушення позивачем статей 167, 168, 171, 176, п. 16 прим. 1 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України та статті 8 Закону України Про збір та облік єдиного соціального внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування .
За результатами перевірки, контролюючий орган прийняв податкові повідомлення-рішення №№ 0041601306, 00411701306, 0041611306 від 5 вересня 2017 року та за №0069211306 від 30 жовтня 2017 року, якими донараховано позивачу грошові зобов'язання: з податку на доходи фізичних осіб - в розмірі 1 080,00 грн основного зобов'язання та 405 гривень штрафних санкцій; з податку на доходи фізичних осіб - в розмірі 510,00 грн штрафних санкцій; з податку на доходи фізичних осіб (військовий збір) - в розмірі 90,00 грн основного зобов'язання та 33,00 гривні штрафних санкцій; з єдиного соціального внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування в розмірі 1 320,00 грн основного та 594,00 грн штрафних санкцій. 30.11.2017 року відповідачем щодо позивача винесено вимогу № Ю-0069211306 про сплату недоїмки в сумі 1 320,00 грн єдиного внеску.
ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
8. У доводах касаційної скарги відповідач цитує норми матеріального та процесуального права, перелічує порушення, які на його думку допущено позивачем, та висновки, що зазначені в акті перевірки, вказує на неврахування судами доводів контролюючого органу відносно того, що громадянка ОСОБА_3 у письмових поясненнях вказала на факт перебування в трудових відносинах з позивачем та отримання заробітної плати в розмірі 3 000,00 грн. Касаційна скарга інших обґрунтувань ніж ті, які були наведені в запереченні на позовну заяву та апеляційній скарзі контролюючим органом не вказано, у чому саме полягає неправильне застосування судами норм матеріального права чи порушення норм процесуального права скаржником не наведено.
9. Позивач подав відзив на касаційну скаргу, в якому просить касаційну скаргу контролюючого органу залишити без задоволення, а судові рішення першої та апеляційної інстанцій - без змін, з посиланням на необґрунтованість такої скарги, з огляду на відсутність у діях позивача протиправного діяння, що призвело до неналежного виконання вимог податкового законодавства.
ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ
10. Податковий кодекс України (у редакції на час виникнення спірних правовідносин):
10.1 Статті 14
10.1.1 Пункт 14.1
10.1.1.1 Підпункт 14.1.222
Роботодавець - юридична особа (її філія, відділення, інший відокремлений підрозділ чи її представництво) або самозайнята особа, яка використовує найману працю фізичних осіб на підставі укладених трудових договорів (контрактів) та несе обов'язки із сплати їм заробітної плати, а також нарахування, утримання та сплати податку на доходи фізичних осіб до бюджету, нарахувань на фонд оплати праці, інші обов'язки, передбачені законами.
Для цілей розділу IV цього Кодексу до роботодавця прирівнюються юридична особа (її філія, відділення, інший відокремлений підрозділ чи її представництво), постійне представництво нерезидента або самозайнята особа, які нараховують (виплачують) дохід за виконання роботи та/або надання послуги згідно із цивільно - правовим договором у разі, якщо буде встановлено, що відносини за таким договором фактично є трудовими.
10.2. Стаття 18
10.2.1 Пункт 18.1
Податковим агентом визнається особа, на яку цим Кодексом покладається обов'язок з обчислення, утримання з доходів, що нараховуються (виплачуються, надаються) платнику, та перерахування податків до відповідного бюджету від імені та за рахунок коштів платника податків.
10.2.2 Пункт 18.2
Податкові агенти прирівнюються до платників податку і мають права та виконують обов'язки, встановлені цим Кодексом для платників податків.
10.3. Стаття 162
10.3.1. Пункт 162.1
10.3.1.1 Підпункт 162.1.3
Платником податку на доходи фізичних осіб є податковий агент.
10.4 Стаття 171
10.4.1. Пункт 171.1
Особою, відповідальною за нарахування, утримання та сплату (перерахування) до бюджету податку з доходів у вигляді заробітної плати, є роботодавець, який виплачує такі доходи на користь платника податку.
Оцінка доводів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанції
11. Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права (частина перша статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України).
14. Доводи касаційної скарги не містять інших обґрунтувань ніж ті, які були зазначені в акті перевірки, в запереченні на позовну заяву, в апеляційній скарзі та з урахуванням яких суди попередніх інстанцій вже надавали оцінку встановленим обставинам справи.
15. У ході розгляду справи судами першої та апеляційної інстанції було надано належну оцінку доказам, наданих позивачем та іншим обставинами, що спростовують позицію контролюючого органу про порушення позивачем вимог податкового законодавства у частині утримання та нарахування податку на доходи фізичних осіб, військового збору та єдиного соціального внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.
16. Судами попередніх інстанцій в повній мірі встановлено фактичні обставини справи, детально досліджено використання найманої праці фізичної особи ОСОБА_3, що стало підставою для донарахування спірних податкових зобов'язань, та надано об'єктивний та обґрунтований їх аналіз з урахуванням доводів наведених контролюючим органом як в запереченні на позовну заяву так і апеляційній скарзі, у зв'язку з чим, відсутні підстави вважати, що обставини справи встановлено не повно чи неправильно, а отже і наведені скаржником доводи в касаційній скарзі (аналогічні тим, що були зазначені в запереченні на позов та апеляційній скарзі) щодо цього не спростовують правильних по суті висновків судів попередніх інстанцій.
Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
17. Згідно статті 86 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
18. Враховуючи встановлені обставини справи, колегія суддів погоджується з висновком судів попередніх інстанцій, що обов'язковою ознакою роботодавця, як податкового агента є використання найманої праці фізичних осіб на підставі укладених трудових договорів.
Судами попередніх інстанцій встановлено те, що на підставі договору про навчально-виробничу практику від 03.03.2017, укладеного між Отинійським професійним ліцеєм енергетичних технологій та установою готель "Монарх" у особі ОСОБА_6, за змістом якого підприємство зобов'язується надати учениці ОСОБА_3 обладнані робочі місця або навчально-виробничі ділянки для проходження виробничого навчання та виробничої практики з 10.04.2017 по 30.06.2017, та розпорядженням ОСОБА_6, ОСОБА_3 допущена з 10 квітня 2017 року до проходження навчально-виробничої практики з вільним режимом відвідування без нарахування заробітної плати, що спростовує доводи контролюючого органу щодо перебування ОСОБА_3 у трудових відносинах з ПП "Веста-Електоронікс".
22. За наведених обставин, суди попередніх інстанцій, дійшли правильного висновку про те, що за умов відсутності в позивача статусу податкового агента - роботодавця стосовно громадянки ОСОБА_3 за період з 01.03.2017 по 30.04.2017, у відповідача, як у контролюючого органу, не було передумов для донарахування позивачу податкових зобов'язань, відображених в оскаржуваних податкових повідомленнях-рішеннях та вимоги про сплату боргу (недоїмки).
23. Переглянувши судові рішення в межах касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення судами фактичних обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального права, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, враховуючи статті 14, 18, 162, 171 Податкового кодексу України, дійшов висновку, що при ухваленні оскаржуваних судових рішень, суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права, які могли б бути підставою для скасування судових рішень, а тому касаційну скаргу Головного управління ДФС в Івано-Франківській області на рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 15.01.2018 та постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 27.03.2018 слід залишити без задоволення.
24. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 349 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій без змін, а скаргу без задоволення.
25. Суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій (частина перша статті 350 Кодексу адміністративного судочинства України).
Керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359, пунктом 4 частини першої Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу Головного управління ДФС в Івано-Франківській області залишити без задоволення, а рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 15.01.2018 та постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 27.03.2018 у справі №809/1588/17 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
...........................
...........................
...........................
І.Я.Олендер
І.А. Гончарова
Р.Ф. Ханова ,
Судді Верховного Суду
Суд | Касаційний адміністративний суд Верховного Суду |
Дата ухвалення рішення | 08.08.2018 |
Оприлюднено | 10.08.2018 |
Номер документу | 75775734 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Касаційний адміністративний суд Верховного Суду
Олендер І.Я.
Адміністративне
Львівський апеляційний адміністративний суд
Хобор Романа Богданівна
Адміністративне
Львівський апеляційний адміністративний суд
Хобор Романа Богданівна
Адміністративне
Львівський апеляційний адміністративний суд
Хобор Романа Богданівна
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні