2/85
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46
Р І Ш Е Н Н Я
іменем України
27.04.07 р. Справа № 2/85
Суддя господарського суду Донецької області Мартюхіна Н.О.
при секретарі судового засідання Трубачової А.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні господарського суду справу
За позовом: Донецького обласного міжгосподарського промислового об”єднання по виробництву комбікормів “Агрокомбікорм” м. Донецьк
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю “Мічурина” с. Білоярівка
про: стягнення в розмірі 8607,99 грн.
за участю
представників сторін:
від позивача: Міщенко М.І. – за довір.
від відповідача: не з'явився
СУТЬ СПОРУ:
Позивач, Донецьке обласне міжгосподарське промислове об”єднання по виробництву комбікормів “Агрокомбікорм” м. Донецьк, звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю “Мічурина” с. Білоярівка про стягнення заборгованості в розмірі 8607,99 грн., у тому числі основний борг у сумі 6463,20 грн., пеня у сумі 647,32 грн., штраф у сумі 1498,47 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на невиконання відповідачем договору № 14 від 14.03.2005 р. та вимог виставленої претензії від 23.01.2007р. № 1
Відповідач явку свого представника у судове засідання не забезпечив, відзив на позовну заяву не надав.
На підставі вищевикладеного, з огляду на достатність представлених матеріалів, та належне повідомлення відповідача про час та місце слухання справи, справа розглянута відповідно ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними в ній матеріалами.
Заслухавши пояснення представника позивача, розглянувши матеріали справи та дослідивши надані докази, суд ВСТАНОВИВ:
14.03.2005 р. між Донецьким обласним міжгосподарським промисловим об”єднанням по виробництву комбікормів “Агрокомбікорм” м. Донецьк (постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю “Мічурина” с. Білоярівка (покупець) укладений договір № 14.
Постачальник зобов'язується відпустити 30 т. отрубей пшеничних на суму 2700 грн. з включенням ПДВ та 25 т. отрубей житніх на суму 3250 грн. з включенням ПДВ. Покупець зобов'язується повернути борг до 01.10.2005 р. соняшником у залік ваги у вартості 1000 грн. за 1 т. з включенням ПДВ та доставки на ВАТ “Агрофірма Кутейницький Агропродукт” (п. 1 договору).
Відповідно п. 3 договору у випадку оплати товару пізніше строків зазначених у договорі, винна сторона зобов'язана сплатити пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ вартості товару за кожен день прострочки. За односторонню відмовою від виконання своїх обов'язків винна сторона сплачує штраф в розмірі 10% від суми невиконаного зобов'язання.
Строк дії договору передбачений п. 4 договору, а саме договір вступає в силу з дня підписання та зупиняє свою дію після повного взаєморозрахунку сторін.
Позивач на виконання договору був поставлений товар згідно:
- накладна № 59 від 23.03.2005 р. на суму 2583,60 грн., податкова накладна № 637 від 23.03.2005 р. на суму 2583,60 грн.;
- накладна № 60 від 24.03.2005 р. на суму 2638,80 грн., податкова накладна № 638 від 24.03.2005 р. на суму 2638,80 грн.;
- накладна № 66 від 29.03.2005 р. на суму 1097,17 грн., податкова накладна № 644 від 29.03.2005 р. на суму 1097,17 грн.;
- накладна № 67 від 30.03.2005 р. на суму 1002,26 грн., податкова накладна № 645 від 30.03.2005 р. на суму 1002,26 грн.;
- накладна № 71 від 31.03.2005 р. на суму 1141,37 грн., податкова накладна № 649 від 31.03.2005 р. на суму 1141,37 грн.
31.03.2005 р. позивачем виписаний рахунок № 70 на сплату відповідачем 8463,20 грн.
Відповідно до додаткової угоди № 1 від 10.10.05р. до цього договору, сторони змінили умови пунктів 1,2 договору, й домовились про розрахунки у грошовому вигляді на суму поставлених позивачем отрубей.
Згідно виписки банку від 19.04.2006 р. відповідачем сплачено 2000 грн. у погашення боргу по договору № 14 від 14.03.2005 р.
На час розгляду справи відповідачем договір № 14 в повному обсязі не виконаний.
Позивачем на адресу відповідача направлена претензія № 1 від 23.01.2007 р., відповідь на яку не була надана.
На підставі викладеного позивач просить стягнути з відповідача 8607,99 грн., у тому числі основний борг у сумі 6463,20 грн., пеня у сумі 647,32 грн., штраф у сумі 1498,47 грн.
Відповідно ст. ст. 715,716 Цивільного кодексу України за договором міни (бартеру) кожна із сторін зобов'язується передати другій стороні у власність один товар в обмін на інший товар. Кожна із сторін договору міни є продавцем того товару, який він передає в обмін, і покупцем товару, який він одержує взамін. До договору міни застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, договір контрактації або інші договори, елементи яких містяться в договорі міни, якщо це не суперечить суті зобов'язання.
Статтею 673 ЦК України визначено вимоги щодо якості поставленого товару, а саме: продавець повинен передати покупцеві товар, якість якого відповідає умовам договору купівлі-продажу; якщо подавець при укладенні договору купівлі-продажу був повідомлений покупцем про конкретну мету придбання товару, продавець повинен передати покупцеві товар, придатний для використання відповідно до цієї мети; якщо законом встановлено вимоги щодо якості товару, продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, який відповідає цим вимогам.
Позивачем був поставлений відповідачу товар обумовлений сторонами у договорі, а саме 30 т. отрубей пшеничних на суму 2700 грн. з включенням ПДВ та 25 т. отрубей житніх на суму 3250 грн. з включенням ПДВ, в заміну на соняшник у залік ваги у вартості 1000 грн. за 1 т. з включенням ПДВ та доставки на ВАТ “Агрофірма Кутейницький Агропродукт”.
Згідно ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.
Згідно п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Статтею 610 Цивільного кодексу України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідачем суду не надано жодних доказів зустрічної поставки товару по договору, чи сплати заборгованості в розмірі 6463,20 грн.
Відповідно зі ст. 43 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності. Оскільки відповідачем до теперішнього часу, виконані позивачем зобов'язання не оплачені, то суд вважає вимоги позивача обґрунтованими та підлягаючими задоволенню у цій частині.
Щодо вимог позивача про стягнення штрафу у розмірі 10% від суми невиконаного зобов'язання у сумі 647,32 грн., та пені в розмірі 1498,47 грн. в розмірі подвійної облікової ставки НБУ вартості товару за кожен день прострочки то вони не підлягають задоволенню, оскільки позивач не обгрунтував підстави застосування такого штрафу, тобто, односторонню відмову від виконання зобов'язань.
Крім того, відповідно до ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Відповідно до розрахунку заборгованості, яку позивач просить стягнути, штраф розрахований станом на 01.03.2007 р. та складає у загальній сумі 2144,79 грн.
Враховуючи вимоги ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України та п. 2 ст. 258 Цивільного кодексу України, позивачем безпідставно нараховувався штрафні санкції на суму заборгованості 6463,20 грн., оскільки до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені) застосовується позовна давність в один рік, а нарахування штрафу припинилося відповідно 01.04.2006 р. та мав бути стягнутий у повному об'ємі до 01.10.2006 р. Але, позовна заява подана до господарського суду 14.03.2007 р.
Тобто, вимоги позивача щодо стягнення штрафної санкції в сумі 2144,79 грн. не є правомірними та не підлягають задоволенню.
Судові витрати підлягають віднесенню на відповідача відповідно ст. 49 ГПК України, оскільки спір виник внаслідок його неправильних дій.
На підставі викладеного та керуючись Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України ст. ст. 22, 33, 43, 49, 59, 75, 82-85 Господарським процесуальним кодексом України суд,
ВИРІШИВ:
Позов Донецького обласного міжгосподарського промислового об”єднання по виробництву комбікормів “Агрокомбікорм” м. Донецьк до Товариства з обмеженою відповідальністю “Мічурина” с. Білоярівка про стягнення в розмірі 8607,99 грн. – задовольнити частково.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Мічурина” с. Білоярівка (87343, Донецька область, Амвросієвський район, с. Белоярівка, код ЄДРПОУ 32644322, р/р 26006301461854 у ПІБ м. Торез, МФО 334282, св. № 06859608, ІНН 326443205309)на користь Донецького обласного міжгосподарського промислового об”єднання по виробництву комбікормів “Агрокомбікорм” м. Донецьк (83096, м. Донецьк, вул. Куйбишева, 139а, код ЄДРПОУ 22006983, р/р № 26009187882001 у ДРУ “Приватбанк” м. Донецьк, МФО 335496, св. № 08021174 ІНН 220069805660) заборгованість у сумі 6463,20 грн.
В іншій частині позову відмовити.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Мічурина” с. Білоярівка (87343, Донецька область, Амвросієвський район, с. Белоярівка, код ЄДРПОУ 32644322, р/р 26006301461854 у ПІБ м. Торез, МФО 334282, св. № 06859608, ІНН 326443205309)на користь Донецького обласного міжгосподарського промислового об”єднання по виробництву комбікормів “Агрокомбікорм” м. Донецьк (83096, м. Донецьк, вул. Куйбишева, 139а, код ЄДРПОУ 22006983, р/р № 26009187882001 у ДРУ “Приватбанк” м. Донецьк, МФО 335496, св. № 08021174 ІНН 220069805660) витрати по сплаті держмита у сумі 76,38 грн. та витрати за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 88,59 грн.
Рішення суду набуває законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.
Рішення суду може бути оскаржене через господарський суд Донецької області в апеляційному порядку протягом десяти днів з дні прийняття рішення або в касаційному порядку протягом одного місяця з дні набрання рішенням законної сили.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Суддя
Суд | Господарський суд Донецької області |
Дата ухвалення рішення | 27.04.2007 |
Оприлюднено | 22.08.2007 |
Номер документу | 718146 |
Судочинство | Господарське |
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні