Рішення

від 14.05.2007 по справі 40/67

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

40/67

                                ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ  

                                  83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

                                                             Р І Ш Е Н Н Я   

                                                            іменем України

14.05.07 р.                                                                               Справа № 40/67                               

Суддя господарського суду Донецької області Підченко Ю.О.

При секретарі судового засідання Пальчак О.М.

Розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду справу

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю Паливна Компанія „Серіол-Плюс” м. Запоріжжя

до відповідача товариства з обмеженою відповідальністю „Акрос” м. Донецьк

про стягнення 245000 грн. 00  коп.

за участю:

представників сторін:

від позивача Дерев'янко І.О. - адвокат

від відповідача не з'явився

Сторін було належним чином повідомлено про час та місце проведення судового засідання, тому судом з урахуванням вимог ст. ст. 42, 43 ГПК України створені всі необхідні умови для вирішення спору на принципах змагальності, рівності учасників процесу перед законом.

СУТЬ СПОРУ:

Заявлені вимоги про стягнення з відповідача боргу в сумі 239000 грн. 00 коп. згідно договору № 1613 від 20.12.06р. на постачання паливно-мастильних матеріалів.

До прийняття рішення по справі позивач згідно ст. 22 ГПК України уточнив ціну позову, яка дорівнює 239000 грн. 00 коп.  

Неприбуття у судове засідання відповідача, який був належним чином повідомлений про час та місце проведення судового засідання не перешкоджає розгляду спору по суті згідно вимог ст. 75 ГПК України, оскільки до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками "адресат вибув", "адресат відсутній" і т. п., з урахуванням конкретних обставин справи вважаються належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.

З'ясувавши  фактичні  обставини справи, докази на їх підтвердження, надавши правову кваліфікацію  відносинам сторін і виходячи з фактів, встановлених у процесі розгляду справи та правову норму, яка підлягає застосуванню, приймаючи до уваги доводи представника позивача, суд встановив:

Позов мотивовано тим, що 20.12.06р. між товариством з обмеженою відповідальністю Паливна Компанія „Серіол-Плюс” та товариством з обмеженою відповідальністю „Акрос” був укладений договір на постачання паливно-мастильних матеріалів № 1613.  

Відповідно до п. 1.1 договору відповідач зобов'язався здійснити постачання на адресу позивача паливно-мастильних матеріалів, а позивач зобов'язався сплатити товар шляхом перерахування грошових коштів на банківський рахунок відповідача.

21.12.06р. відповідач повідомив позивача про те, що належний йому товар поставлений та знаходиться на паливній базі в м. Запоріжжі.

Направлений факсимільним зв'язком рахунок-фактура № А-12617 від 21.12.06р. на загальну суму 241126 гр. 68 коп. щодо сплати за поставлений товар позивачем був сплачений на суму 239000 грн. у вигляді попередньої оплати, що підтверджується платіжним дорученням № 1610 від 22.12.06р.

Проте після перерахування 239000 грн. відвантажити оплачений товар позивачу не вдалося, оскільки товар належав іншому покупцю.

Позивач звернувся до відповідача листом № 351 від 29.12.06р. з проханням поставити товар або повернути отримані грошові кошти.

Однак відповідач свої зобов'язання не виконав, грошові кошти в сумі 239000 грн. отримав, однак постачання товару не здійснив, внаслідок чого за ним утворився борг в сумі 239000 грн. 00 коп., який позивач намагається стягнути.

За своєю правовою природою між сторонами укладено договір поставки.

Укладений договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов'язань, а саме майново-господарських зобов'язань згідно зі статтями 173, 174, 175 ГК України (статтями 11, 202, 509 ЦК України) і відповідно до ст. 629 ЦК України є обов'язковим для виконання сторонами.

У силу частини першої ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання – відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Відповідно до ст. 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

За правилами ЦК України відносно істотних умов договору законодавець вимагає: предмет та строк дії договору. Щодо укладання господарських договорів, то обов'язковими умовами тут є: предмет, ціна та строк його дії.

Частиною третьою ст. 712 встановлено, що законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договорів поставки, як це передбачено у частині першої ст. 265 ГК України.

Згідно п. 1 ст. 265 ГК України за договором поставки одна сторона – постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні – покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього  певну грошову суму.

Господарський кодекс України чітко встановлює, що сторонами договору поставки можуть бути суб'єкти господарювання, вказані у п.п. 1,2 частини другої ст.55 ГПК України.

Як свідчать докази по справі, сторони є суб'єктами господарювання у розумінні ст. 55 ГК України.    

За такими обставинами, позов щодо стягнення з відповідача боргу в сумі 239000 грн. 00 коп. обґрунтовано та підлягає задоволенню.

Витрати позивачів та відповідачів, пов'язані з оплатою ними послуг адвокатів, адвокатських бюро, колегій, фірм, контор та інших адвокатських об'єднань з надання правової допомоги щодо ведення справи в господарському суді, розподіляються між сторонами на загальних підставах, визначених частиною п'ятою статті 49 ГПК України.

Відшкодування цих витрат здійснюється господарським судом шляхом зазначення про це у рішенні, ухвалі, постанові за наявності документального підтвердження витрат, як-от угоди про надання послуг щодо ведення справи у суді та/або належно оформленої довіреності, виданої стороною представникові її інтересів у суді, і платіжного доручення або іншого документа, який підтверджує сплату відповідних послуг.

Оплата позивачем послуг адвоката в розмірі 5000 грн. підтверджується договором на надання адвокатських послуг № 36 від 30.01.07р., рахунками № 52 від 31.01.07р. та № 53 від 31.01.07р., випискою з особового рахунку за 31.01.07р.

Витрати по держмиту та забезпечення судового процесу, а також оплата послуг адвоката покладаються на відповідача згідно ст. ст. 44, 49 ГПК України.

Позивач зайво перерахував до державного бюджету держмито в розмірі 60 грн. 00 коп., яке за вимогами п.1 ст.8 Декрету Кабінету Міністрів "Про державне мито" № 7-93 від 21.01.93р. підлягає поверненню на його розрахунковий рахунок.

Суддя може оголосити в судовому засіданні тільки вступну та резолютивну частини рішення за наявності згоди на це представників як позивача, так і відповідача, присутніх у засіданні. А в разі присутності представника лише однієї сторони - за згодою цього представника. Позивачем надана така згода, тому судом оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення по справі.

На підставі викладеного керуючись ч. 2 ст. 9, ст. 526, ч. 2 ст. 712 ЦК України 2003 року, ст. ст. 55, 193, 202, 264, 265 ГК України, ст. ст. 22, 44, 49, 82, 84, частиною третьою ст. 85 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1.Позов задовольнити.

2.Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю „Акрос”, 83003, м. Донецьк, проспект Ілліча, 113, ід.код 30455370, р/р 26005184340001 в ДРУ КБ „Приватбанк”, МФО 335496, на користь:

- товариства з обмеженою відповідальністю Паливна Компанія „Серіол-Плюс”, 69000, м. Запоріжжя, вул. Діагональна, 1, ід. код 30699933, р/р 26006011776980 в ФКБ „Фінанси та кредит”, МФО 313731, борг в сумі 239000 грн. 00 коп., витрати по держмиту в сумі 2390 грн. 00 коп.,  витрати по забезпеченню судового процесу в сумі 118 грн. 00 коп., послуги адвоката в сумі 5000 грн. 00 коп., видавши наказ.

3.Повернути на розрахунковий рахунок товариства з обмеженою відповідальністю Паливна Компанія „Серіол-Плюс” м.Запоріжжя державне мито в сумі 60 грн. 00 коп. перераховане платіжним дорученням № 110 від 05.02.07р., оригінал якого знаходиться у матеріалах справи. Підставою повернення  державного  мита є дане рішення, яке затверджене гербовою печаткою господарського суду Донецької області.

4.Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Дата підписання рішення, оформленого у відповідності зі ст. 84 ГПК України: 21.05.07р.

Суддя