Постанова

від 25.01.2018 по справі 922/1474/17

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

проспект Незалежності, 13, місто Харків, 61058

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"25" січня 2018 р. Справа № 922/1474/17

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя Тихий П.В., суддя Терещенко О.І. , суддя Хачатрян В.С.

при секретарі судового засідання Пляс Л.Ф.

без повідомлення сторін

розглянувши матеріали апеляційної скарги Публічного акціонерного товариства «Концерн АВЕК та Ко» (вх.№3920Х/1-43) на ухвалу господарського суду Харківської області від 13.11.2017 року (суддя М.В. Калантай) по справі №922/1474/17,

за позовом Публічного акціонерного товариства «Український ОСОБА_1» , м.Донецьк,

до Публічного акціонерного товариства «Концерн АВЕК та Ко» , м.Харків,

про звернення стягнення на предмет іпотеки, -

ВСТАНОВИЛА:

Ухвалою господарського суду Харківської області від 13.11.2017 року у справі №922/1474/17 (суддя Калантай М.В.) повернуто зустрічну позовну заяву Публічного акціонерного товариства «Концерн АВЕК та Ко» та додані до неї документи без розгляду на підставі п. 4, 6 ч. 1 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідач із вказаною ухвалою суду першої інстанції не погодився та звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення місцевим господарським судом при прийнятті ухвали норм процесуального права, просить скасувати ухвалу господарського суду Харківської області від 13.11.2017 року та направити справу до суду першої інстанції для вирішення питання про прийняття зустрічної позовної заяви.

В обґрунтування апеляційної скарги, апелянт посилається на те, що ним було направлено на адресу суду першої інстанції зустрічну позовну заяву з додатками, зокрема з доказами сплати судового збору та доказами надсилання позовної заяви з додатками стороні у справі. Зазначена обставина підтверджується описом вкладення до цінного листа.

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 26.12.2017 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою відповідача на ухвалу господарського суду Харківської області від 13.11.2017 у справі №922/1474/17. Позивачу встановлено строк для подання відзиву на апеляційну скаргу протягом 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.

Ухвалою суду від 19.01.2018 року справу було призначено до розгляду на 25.01.2018 року.

Відповідно до ч.1 ст.271 ГПК України апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення суду першої інстанції з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.

Згідно частини 2 ст.271 ГПК України, апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції, зазначені в пунктах 1, 5, 6, 8, 9, 12, 18, 31, 32, 33, 34 частини першої статті 255 цього Кодексу, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Згідно із ст.269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Судова колегія, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, дійшла до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, Публічне акціонерне товариство "Український ОСОБА_1" (далі за текстом - позивач) звернулося до господарського суду Харківської області з позовом до Публічного акціонерного товариства "Концерн АВЕК та Ко" (далі за текстом - відповідач), в якому просить в рахунок погашення заборгованості ТОВ "Проперті Менеджмент Україна" перед ПАТ "Український ОСОБА_1" за Кредитним договором №49Хрк від 29.11.2013 у розмірі 16589700,28грн. звернути стягнення на нерухоме майно, що є предметом іпотеки відповідно до Договору іпотеки від 29.11.2013, посвідченого 29.11.2013 приватним нотаріусом Харківського нотаріального округу Харківської області ОСОБА_2 та зареєстрованого в реєстрі за №2033, шляхом продажу на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження, передбаченої Законом України "Про виконавче провадження", встановивши початкову ціну продажу вказаного предмета іпотеки для його подальшої реалізації у розмірі 11021103,00грн.

13 листопада 2017 року до господарського суду Харківської області надійшла зустрічна позовна заява (вх.37342) Приватного акціонерного товариства "Концерн АВЕК та Ко" до Публічного акціонерного товариства "Український ОСОБА_1" про визнання недійсним Договору іпотеки, посвідченого 29.11.2013 приватним нотаріусом Харківського нотаріального округу Харківської області ОСОБА_2 за реєстровим номером 2033.

Повертаючи зустрічну позовну заяву, суд першої інстанції послався на п.п. 4, 6 статті 63 ГПК України (в редакції, яка діяла на момент винесення ухвали) оскільки заявником не подано доказів сплати судового збору у встановлених порядку та розмірі; не подано доказів надсилання відповідачеві копії позовної заяви (зустрічної позовної заяви) і доданих до неї документів.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Згідно статті 60 ГПК України (в редакції, яка діяла на момент винесення оскаржуваної ухвали) відповідач має право до початку розгляду господарським судом справи по суті подати до позивача зустрічний позов для спільного розгляду з первісним позовом. Зустрічний позов повинен бути взаємно пов'язаний з первісним.

Подання зустрічного позову провадиться за загальними правилами подання позовів.

Так, статтею 57 ГПК України встановлено, що до позовної заяви додаються документи, які підтверджують відправлення відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів; сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

Як встановлено судовою колегією, зустрічний позов було направлено відповідачем до суду засобам поштового зв'язку цінним листом з описом вкладення.

З ксерокопії опису вкладення вбачається, що відправником зазначено, що ним вкладено у цінний лист, зокрема докази сплати судового збору (оригінал) та докази надсилання позовної заяви з додатками стороні у справі (оригінал).

Проте, працівниками відділу документального забезпечення та контролю господарського суду Харківської області під час перевірки документів при розкриванні поштового відправлення зустрічного позову по справі №922/1474/17, які надійшли від ПАТ «Концерн АВЕК та Ко» не було виявлено доказів сплати судового збору та доказів надсилання позовної заяви з додатками стороні у справі, про що складено відповідний акт від 13.11.2017 року.

Апелянт зазначає, що опис вкладення є документом, що підтверджує достовірність наявності заявлених в ньому предметів, вкладених до цінного листа, і є підтвердженням їх відправлення адресатові. Посилається на те, що місцевий суд проігнорував цей доказ.

Колегія суддів вважає такі доводи апелянта безпідставними.

Відповідно до пункту 61 Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених постановою КМУ від 05.03.2009 №270, у разі приймання внутрішніх поштових відправлень з оголошеною цінністю з описом вкладення бланк опису заповнюється відправником у двох примірниках. Працівник поштового зв'язку повинен перевірити відповідність вкладення опису, розписатися на обох його примірниках і проставити відбиток календарного штемпеля. Один примірник опису вкладається до поштового відправлення, другий видається відправникові.

З опису вкладення не вбачається , що він був складений відправником, про що свідчить його підпис, однак відповідність опису вкладення працівником поштового зв'язку перевірено не було, з огляду на відсутність підпису відповідального працівника у відповідній графі.

За таких обставин, твердження апелянта про наявність доказів сплати судового збору та доказів надсилання позовної заяви з додатками стороні у справі судова колегія вважає безпідставними.

Відповідно до пунктів 4, 6 статті 63 ГПК України (в редакції, яка діяла на момент винесення оскаржуваної ухвали) суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо не подано доказів сплати судового збору у встановлених порядку та розмірі; не подано доказів надсилання відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів.

На підставі викладеного, враховуючи відсутність доказів сплати судового збору та доказів надсилання зустрічної позовної заяви з додатками ПАТ "Український ОСОБА_1", суд першої інстанції правомірно повернув зустрічну позовну заяву та додані до неї документи без розгляду.

Твердження апелянта, що повернення зустрічної позовної заяви ПрАТ «Концерн АВЕК та Ко» до ПАТ "Український ОСОБА_1" про визнання недійсним договору іпотеки обмежує його право на доступ до правосуддя є безпідставними.

Згідно із ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

В рішеннях Європейського суду з прав людини від 20.05.2010 у справі "Пелевін проти України", від 30.05.2013 у справі "ОСОБА_3 проти України" зазначено, що право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг; оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою, регулювання може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб та ресурсів суспільства та окремих осіб.

Доступ до правосуддя в контексті п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та прецедентної практики Європейського суду з прав людини не може бути абсолютним і підлягає державному регулюванню й обмеженню. Кожна держава встановлює правила судової процедури, зокрема й процесуальні заборони та обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух. Доступ до правосуддя здійснюється шляхом точного, послідовного і неухильного дотримання процесуального алгоритму, що передбачений Господарським процесуальним кодексом України.

Враховуючи викладене та те, що ПАТ "Концерн АВЕК та Ко" не надано доказів надсилання копії зустрічного позову з додатками відповідачу і не подано доказів сплати судового збору, колегія суддів вважає, що місцевий господарський суд правильно застосував приписи п.п. 4, 6 ч. 1 ст. 63 ГПК України та обґрунтовано повернув зустрічну позовну заяву ПАТ "Концерн АВЕК та Ко", а тому підстав для скасування законної ухвали місцевого господарського суду не вбачає.

Керуючись ст.ст. 254, 269, 271 п.1 ч.1 ст.ст. 275, 276, 282, 284 Господарського процесуального кодексу України, ч.6 ст. 147 Закону України "Про судоустрій та статус суддів", колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Концерн АВЕК та Ко» залишити без задоволення.

Ухвалу господарського суду Харківської області від 13.11.2017 року по справі №922/1474/17 залишити без змін.

Дана постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена протягом двадцяти днів до Верховного суду у порядку, встановленому Господарським процесуальним кодексом.

Головуючий суддя Тихий П.В.

Суддя Терещенко О.І.

Суддя Хачатрян В.С.