Постанова

від 24.01.2018 по справі 359/677/17

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 359/677/17 Головуючий у І інстанції Вознюк С. М. Провадження № 22-ц/780/58/18 Доповідач у 2 інстанції Голуб С. А. Категорія 56 24.01.2018

ПОСТАНОВА

Іменем України

24 січня 2018 року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Київської області у складі:

головуючого судді Голуб С.А.

суддів Гуля В.В., Таргоній Д.О.

за участю секретаря Дрозда Р.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Апеляційного суду Київської області цивільну справу за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства Альфа-Банк на рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 18 квітня 2017 року за позовом ОСОБА_3 до Товариства з обмеженою відповідальністю "СТІБІО", Публічного акціонерного товариства "Альфа-Банк", про захист прав споживачів, розірвання договору, розірвання акцепту та оферти пропозиції про укладання угоди про надання споживчого кредиту, -

в с т а н о в и л а :

У січні 2017 року позивач звернувся до суду з вказаним позовом, посилаючись на те, що 01.11.2016 року між нею та ТОВ "СТІБІО" укладено договір, за яким ТОВ "СТІБІО" надало їй комплекс товарів та послуг по догляду за шкірою обличчя за визначену договором грошову суму 8758,00 грн. Оскільки коштів для сплати за товари та послуги за договором у неї не було, ПАТ "Альфа - Банк" оформило на неї кредитний договір, однак за документами був акцепт пропозиції про укладення угоди про надання споживчого кредиту № 401727768 від 01.11.2016 року та оферта на укладання угоди про надання споживчого кредиту № 401727768 від 01.11.2016 року. Сума кредиту складає 9 075, 65 грн. Позивач вказує, що при використанні косметичних засобів у неї з'явилася алергічна реакція на косметику, що зробило неможливими їх подальше використання. У зв'язку з цим вона звернулася до ТОВ "СТІБІО" про дострокове розірвання договору. Однак відповідач її відмовив.

З огляду на вище вказане позивач просила суд розірвати договір № СК.01.11 від 01.11.2016 року укладений між нею та ТОВ "СТІБІО", розірвати угоду про надання споживчого кредиту № 401727768 від 01.11.2016 року укладеного між нею та ПАТ "Альфа-Банк", а також стягнути з ТОВ "СТІБІО" на користь ПАТ "Альфа-Банк" кредитні кошти у розмірі 9075,65 грн. з усіма нарахуваннями за кредитом, пенею та штрафними санкціями.

Рішенням Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 23 серпня 2017 року позов задоволено частково.

Розірвано договір № СК.01.11 від 01.11.2016 року укладений між ОСОБА_3 та Товариством з обмеженою відповідальністю "СТІБІО".

Розірвано угоду про надання споживчого кредиту № 401727768 від 01.11.2016 року укладеного між ОСОБА_3 та Публічним акціонерним товариством "Альфа-Банк".

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "СТІБІО" на користь Публічного акціонерного товариства "Альфа-Банк" кредитні кошти у розмірі 9075 гривень 65 коп.

Вирішено питання про розподіл судових витрат.

У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з таким рішенням суду першої інстанції, ПАТ Альфа-банк подав апеляційну скаргу, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що матеріали справи не містять належних та допустимих доказів того, що придбаний позивачем товар містить істотні недоліки, які виникли з вини виробника товару (продавця, виконавця), або внаслідок фальсифікації товару.

Позивачем взагалі не надано документів медичного характеру, а саме медичні довідки, де вказувалось би тривала непрацездатність, яка спричинена зовнішніми факторами, також документи, які підтверджують, що вказана косметична продукція містить шкідливі, психотропні, гормональні, наркотичні речовини, також підтвердження на предмет присутності хімічних домішок або канцерогенів або біо-добавок. які призводять до онкозахворювання, різноманітних алергічних дерматитів. Або протоколи медичних чи державної санітарно-епідеміологічної експертиз, які доводять небезпеку та неякість вказаного косметичного товару, які підтверджують, що вони не відносяться до медичних виробів, та загрожують життю або здоров'ю та чи був складений акт Державної інспекції України з питань захисту прав споживачів, Інспекції з питань захисту прав споживачів у м. Києві щодо розслідування зазначеного факту.

Ухвалюючи рішення про розірвання кредитного договору та стягнення з ТОВ СТІБІО на користь ПАТ Альфа-Банк кредитних коштів в сумі 9075,65 грн., суд виходив з того, що позивач особисто звернулась з письмовою вимогою до ПАТ Альфа-Банк про відкликання своєї згоди на укладення угоди про надання споживчого кредиту 01.11.2016 р., при цьому 14.11.2016 р. позивач зверталася до ТОВ СТІБІО з заявою про розірвання договору № СК.01.11 від 01.11.2016 р.

Відповідно до ч. 6 ст. 11 Закону України Про захист прав споживачів споживач має право протягом чотирнадцяти календарних днів відкликати свою згоду на укладення договору про надання споживчого кредиту без пояснення причин. Перебіг цього строку розпочинається з моменту їі споживачеві примірника укладеного договору. Відкликання згоди оформлюється письмовим повідомленням, яке споживач зобов'язаний подати особисто чи через уповноваженого представника або наджіслати кредитодавцю до закінчення строку, зазначеного в абзаці першому цієї частини. З відкликанням згоди на укладення договору про надання споживчого кредиту споживач повинен одночасно повернути кредитодавцю кошти або товари, одержані згідно з договором. Споживач також сплачує відсотки за період між моментом одержання коштів та моментом їх повернення за ставкою, визначеною в договорі.

Однак належних та допустимих доказів щодо особистого звернення позивача до ПАТ Альфа банк із заявою про відкликання своєї згоди на укладення кредитного договору та доказів того, що позивач повернула грошові кошти, одержані згідно з договором, матеріали справи не містять.

Відкликання згоди на укладення договору про надання споживчого кредиту не є підставою для його розірвання в розумінні ст. 651 ЦК України.

На підставі вищевикладеного, ПАТ Альфа Банк вважає, що при ухваленні судового рішення не дотримано принципу оцінки доказів, встановленого ст.212-214 ЦПК України, та висновки суду грунтуються на припущеннях, що відповідно до вимог ч.4 ст.60 ЦПК України є неприпустимим.

На підставі викладеного просить апеляційний суд скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.

Позивач подала свої заперечення на апеляційну скаргу. Однак в своїх запереченнях позивач викладає додаткові підстави для розірвання договору між нею та ТОВ СТІБІО , які не зазначались нею як підстава позову в позовній заяві. Крім того, позивач вважає, що ПАТ Альфа-Банк не може оскаржувати рішення суду в частині задоволення позовних вимог до ТОВ СТІБІО , оскільки ці позовні вимоги ПАТ Альфа-Банк не стосуються. Просить відхилити апеляційну скаргу, а рішення суду залишити без змін.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника позивача та представника ТОВ СТІБІО , перевіривши матеріали справи у межах доводів апеляційної скарги та вимог заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає до задоволення з таких підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що 01.11.2016 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "СТІБІО" та ОСОБА_3 було укладено договір № СК.01.11, за умовами якого, Сторона-1 - ТОВ "СТІБІО" зобов'язується надати Клієнту - ОСОБА_3 комплекс товарів та послуг по догляду за шкірою обличчя, а Клієнт - ОСОБА_3 зобов'язується прийняти цей комплекс по догляду згідно акту приймання передачі та сплатити за нього грошову суму визначену даним Договором (а.с.8).

В переліку № 1 (специфікації) до Договору № СК.01.11 від 01.11.2016 року зазначено комплекс послуг, які відповідач повинен був надати позивачу (а.с.9).

Пунктом 5.1 даного Договору визначено, що ціна товару складає 8758,00 грн. Клієнт має можливість сплати комплекс послуг єдиноразовим платежем на поточний рахунок Сторони-1, або через оформлення споживчого кредиту. При оплаті товарів через споживчий кредит покупець вносить перший платіж (завдаток) Стороні-1 в розмірі 0 грн. та залишок в розмірі 8758,00 грн. протягом 14 місяців згідно умов кредитного договору.

За актом приймання-передачі від 01.11.2016 року до Договору № СК.01.11 від 01.11.2016 року ТОВ "СТІБІО" надало ОСОБА_3 комплекс товарів та послуг по догляду за шкірою обличчя, який складається з: 1 процедури комбінованої чистки; 4 процедур пілінгу поверхневого; 10 процедур криомасажу обличчя; 4 процедур альгінатної маски; 6 процедур зволоження і відновлення; 2 консультацій дерматолога (а.с.10).

Встановлено, що 01.11.2016 р. позивач ОСОБА_3 звернулася до ПАТ "Альфа-Банк" із офертою на укладення угоди про надання споживчого кредиту № 401727768 (а.с.11).

01.11.2016 року ПАТ "Альфа-Банк" прийняло пропозицію ОСОБА_3, що міститься в оферті на укладення угоди про надання споживчого кредиту № 401727768 від 01.11.2016 року та надало позивачу споживчий кредит в сумі 9075,65 грн. з процентною ставкою за користування кредитом в розмірі 0,01 % річних (а.с.12).

Згідно графіку платежів та розрахунку сукупної вартості споживчого кредиту та реальної процентної ставки, датою остаточного повернення кредиту, яка є датою припинення нарахування відсотків та комісії визначено 02.11.2019 року (а.с.12).

Як вбачається з матеріалів справи, позивач зазначала, що при використанні косметичних засобів, з'явилася алергічна реакція на косметику, що зробило неможливим їх подальше використання.

У зв'язку з цим, 14.11.2016 року позивач звернулася до відповідача ТОВ "СТІБІО" з письмовою заявою про розірвання договору № СК.01.11 від 01.11.2016 року.

18.11.2016 року директором ТОВ "СТІБІО" Єрпульовою В.В. було письмово повідомлено позивача ОСОБА_3 про відсутність правових підстав для одностороннього розірвання договору № СК.01.11 від 01.11.2016 року. Крім того, ОСОБА_3 не надано ніякої медичної довідки чи висновку лікаря, що наданий згідно Договору комплекс послуг, їй протипоказаний. З огляду на вказане ТОВ "СТІБІО" надасть замовлені позивачем послуги у зручний для неї час (а.с.14).

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що оскільки косметичні засоби, які використовувались ТОВ СІБІО при наданні послуг ОСОБА_3 призвели до негативних наслідків, які вплинули на здоров'я споживача, це є підставою для відшкодування відповідачем Товариством з обмеженою відповідальністю "СТІБІО" відповідачу Публічному акціонерному товариству "Альфа-Банк" грошової шкоди завданої ОСОБА_3 при укладенні угоди про надання споживчого кредиту № 401727768 від 01.11.2016 року шляхом повернення кредитних коштів у розмірі 9075,65 грн.

Судова колегія не погоджується із такими висновками суду першої інстанції виходячи з такого.

Відповідно до ст. 678 ЦК України у разі істотного порушення вимог щодо якості товару (виявлення недоліків, які не можна усунути, недоліків, усунення яких пов'язане з непропорційними витратами або затратами часу, недоліків, які виявилися неодноразово чи з'явилися знову після їх усунення) покупець має право за своїм вибором: відмовитися від договору і вимагати повернення сплачених за товар грошових коштів ; вимагати заміни товару.

Відповідно до ч.2 ст. 8 Закону України Про захист прав споживачів у разі виявлення протягом встановленого гарантійного строку істотних недоліків, які виникли з вини виробника товару (продавця, виконавця), або фальсифікації товару, підтверджених за необхідності висновком експертизи, споживач, в порядку та у строки, що встановлені законодавством і на підставі обов'язкових для сторін правил чи договору, має право за своїм вибором вимагати від продавця або виробника на розірвання договору та повернення сплаченої за товар грошової суми.

Позивач підставами свого позову вказала наведені вище норми матеріального права і обґрунтувала свій позов тим, що внаслідок користування проданим ТОВ СТІБІО товаром була завдана шкода її здоров ю. Тобто товар був неналежної якості, або був фальсифікований. Саме тому вона вимагала розірвання договорів і повернення коштів на користь ПАТ Альфа-Банк .

Суд першої інстанції вважав встановленими обставини завдання шкоди здоров ю косметичними засобами, які були надані їй ТОВ СТІБІО , а тому задовольнив позов і розірвав договір.

Однак до таких висновків суд прийшов лише на підставі пояснень позивача.

Відповідно до ст. 60 ЦПК України в редакції 2004 року, який діяв на час ухвалення судом рішення, кожна сторона зобов язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ст..61 цього Кодексу.

Жодного доказу на доведення обставин, якими позивач обґрунтовувала свій позов, суду надано не було. За відсутності у судовому засіданні відповідачів і їх заперечень проти позову суд не перевіряв вказані обставини і ухвалив заочне рішення.

Відповідно до ст. 213 ЦПК України, в редакції, яка діяла на час ухвалення рішення, рішення суду має бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Однак цим вимогам рішення суду першої інстанції не відповідає. Навіть при ухваленні заочного рішення і відсутності заперечень відповідачів, суд не мав права встановлювати обставини справи лише на підставі пояснень позивача, а зобов язаний був також перевірити, чи підтверджуються ці пояснення наданими позивачем доказами.

Крім того, в своїй заяві про перегляд заочного рішення ТОВ СТІБІО вже заперечувало проти позову з посиланням на відсутність доказів заподіяння шкоди здоров ю позивача та неякісного товару, однак суд не вважав ці доводи достатньою підставою для перегляду рішення суду.

Позивач заперечуючи апеляційну скаргу подала суду ряд фотокопій документів, які б могли, на її думку, довести її позовні вимоги щодо неякісності косметичних засобів, якими в ТОВ СТІБІО проводились процедури позивачу, однак ці документи не були надані суду першої інстанції, поважності причин їх ненадання до суду першої інстанції позивач не навела, а тому судова колегія не має повноважень для їх приєднання до справи і дослідження в якості доказів.

При розгляді апеляційної скарги представник позивача пояснила суду, що позивач отримала від ТОВ СТІБІО одну безкоштовну послугу по догляду за обличчям, після чого купила у відповідача комплекс косметичних засобів по домашньому догляду за обличчям, які зазначені в акті-приймання передачі. Вже після купівлі цих засобів позивач виявила, що ці косметичні засоби не підходять до типу її шкіри, а тому вирішила розірвати договір. Позивач зверталась з листом до ТОВ СТІБІО щодо розірвання договору. Однак сторони не надали суду копію цього листа, а тому судова колегія не може встановити які підстави для розірвання договору були зазначені в цьому листі.

Таким чином судовою колегією встановлено, що фактично між сторонами був укладений договір купівлі-продажу косметичних засобів, продавець ТОВ СТІБІО , попередньо продемонструвавши ОСОБА_3 товар шляхом проведення безоплатної процедури по догляду за обличчям, продало ОСОБА_3 косметичні засоби, а ОСОБА_3 сплатила за нього кошти, які отримала в кредит від ТОВ Альфа-Банк . ОСОБА_3 виявила бажання в односторонньому порядку розірвати цей договір .

Діючим законодавством передбачені випадки для розірвання договорів купівлі-продажу товару належної якості (ст.. 707 ЦК України), а також у разі купівлі неякісного товару (ст.. 708 ЦК України).

Але ч. ст. 707 ЦК України передбачено, що перелік товарів, які не підлягають обміну або поверненню на підставах, передбачених цією статтею, встановлюється нормативно-правовими актами.

Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 19 березня 1994 р. № 172 "Про реалізацію окремих положень Закону України "Про захист прав споживачів", затверджено перелік товарів належної якості, що не підлягають обміну (поверненню).

до товарів які не підлягають обміну, або поверненню відносяться зокрема парфюмерно-косметичні вироби.

Таким чином позивач не може вимагати розірвання договору лише з тих підстав, що товар її не влаштовує, оскільки косметичні засоби поверненню не підлягають.

Позивач дійсно могла ставити питання про розірвання договору лише у випадку купівлі товару неналежної якості. Однак доказів того, що товар, який позивач придбала є товаром неналежної якості позивач суду не надала.

Всі посилання представника позивача при розгляді апеляційної скарги на порушення прав споживача при укладенні договору не були підставою позову, а тому не можуть бути прийняті судом. Ці доводи могли бути прийняті судом у випадку визнання договору недійсним з підстав порушення прав споживача при його укладенні. Однак предметом даного позову є розірвання договору , а тому позивач мав надати суду докази саме наявності підстав для його розірвання.

З врахуванням наведеного, судова колегія вважає, що рішення суду ґрунтується на припущеннях, а тому не може бути визнано законним і обґрунтованим.

Щодо заперечень позивача проти апеляційної скарги про те, що відповідач ТОВ Альфа-Банк оскаржує рішення суду в частині, що яка його не стосується, а саме розірвання договору між позивачем та ТОВ СТІБІО , то судова колегія з ними не погоджується виходячи з того, що Цивільним процесуальним кодексом України не визначені межі для будь-якого з відповідачів для оскарження рішення. Оскільки саме від вирішення питання про розірвання договору про укладеного між позивачем та ТОВ СТІБІО залежить вирішення позовних вимог до ТОВ Альфа-Банк , останній мав законне право на оскарження рішення суду в повному обсязі на свій розсуд.

Згідно із ст.367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Докази. які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об єктивно не залежали від нього.

В суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції

Відповідно до ст. 376 ЦПК України, підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміні судового рішення є недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими.

Враховуючи наведене, судова колегія прийшла до висновку, що апеляційна скарга підлягає до задоволення, а рішення суду підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні позову.

Керуючись ст. ст.. 374, 376, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, колегія суддів,

П О С Т А Н О ВИ Л А :

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства Альфа-банк задовольнити.

Рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 18 травня 2017 року скасувати і ухвалити нове рішення.

В задоволенні позову ОСОБА_3 до Товариства з обмеженою відповідальністю "СТІБІО", Публічного акціонерного товариства "Альфа-Банк", про захист прав споживачів, розірвання договору, розірвання акцепту та оферти пропозиції про укладання угоди про надання споживчого кредиту відмовити

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і відповідно до п.2 ч.3 ст.389 ЦПК України касаційному оскарженню не підлягає.

Головуючий

Судді: