Постанова

від 24.01.2018 по справі 814/3839/13-а

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ВЕРХОВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24.01.2018 Київ К/9901/5485/18 справа № 814/3839/13-а Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Пасічник С.С., суддів Васильєвої І.А., Юрченко В.П., розглянувши у письмовому провадженні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Миколаєва Головного управління Міндоходів у Миколаївській області на ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду у складі колегії суддів Єщенка О.В., Димерлія О.О., Романішина В.Л. від 04 червня 2015 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Клімат-Сервіс Миколаїв" до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Миколаєва Головного управління Міндоходів у Миколаївській області про скасування податкового повідомлення-рішення,

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю Клімат-Сервіс-Миколаїв (далі - Товариство) звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Миколаєва Головного управління Міндоходів у Миколаївській області (далі - Інспекція) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 2 серпня 2013 року №0001452202.

Обґрунтовуючи позовну заяву, вказувало, що висновки відповідача про порушення позивачем положень податкового законодавства щодо документального непідтвердження господарських операцій не відповідають фактичним обставинам та спростовуються наданими доказами.

Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 04 жовтня 2013 року, яка залишена без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 4 червня 2015 року, позов задоволено: визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 2 серпня 2013 року №0001452202.

Приймаючи вказані рішення, суди дійшли висновку, що операції між позивачем та його контрагентом фактично здійснені та підтверджені відповідними первинним документами.

Не погоджуючись із рішенням суду апеляційної інстанції, Інспекція подала касаційну скаргу, в якій просила його скасувати та прийняти нове рішення, яким задовольнити клопотання про закриття провадження у справі у зв'язку із примиренням сторін на умовах податкового компромісу, посилаючись на те, що суд апеляційної інстанції при постановленні ухвали не врахував заявленого відповідачем клопотання про примирення сторін у зв'язку із досягненням податкового компромісу.

Позивач не скористався процесуальним правом надіслати заперечення на касаційну скаргу.

Справу згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 17 січня 2018 року передано для розгляду касаційної скарги колегії суддів Касаційного адміністративного суду у складі Пасічник С.С. (суддя-доповідач), Васильєвої І.А., Юрченко В.П.

Заслухавши суддю-доповідача, переглянувши судове рішення в межах доводів і вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіривши правильність застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права, колегія суддів дійшла висновку про часткове задоволення касаційної скарги.

Згідно з частиною 2 статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України, в редакції, що була чинною на час вчинення процесуальних дій судом апеляційної інстанції, провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи. Аналогічні положення передбачені й частиною 3 статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України, що набрав чинності 15 грудня 2017 року.

Статтею 194 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, чинній на час розгляду справи в суді апеляційної інстанції) передбачено, що позивач може відмовитися від адміністративного позову, а сторони можуть примиритися у будь-який час до закінчення апеляційного розгляду. У разі відмови від адміністративного позову або примирення сторін суд апеляційної інстанції постановляє ухвалу відповідно до вимог статей 112 і 113 цього Кодексу.

Підставою для примирення сторін на будь-якій стадії процесу відповідно до пункту 11-2 Розділу VIII Прикінцеві та перехідні положення наведеного Кодексу є досягнення податкового компромісу щодо сплати податкових зобов'язань з податку на додану вартість та податку на прибуток підприємств відповідно до підрозділу 9-2 розділу XX Перехідні положення Податкового кодексу України.

Наведені процесуальні норми дають підстави для висновку, що досягнення податкового компромісу в порядку, передбаченому Податковим кодексом України, є підставою для примирення сторін та постановлення ухвали відповідно до положень статті 113 Кодексу адміністративного судочинства України.

Згідно з матеріалами справи, 18 травня 2015 року на адресу суду апеляційної інстанції надійшло клопотання Інспекції про закриття провадження у справі у зв'язку із примиренням сторін на умовах податкового компромісу, в обґрунтування якого зазначено, що між Товариством та Інспекцією з дотриманням положень підрозділу 9-2 розділу XX Перехідні положення Податкового кодексу України досягнуто податковий компроміс. На підтвердження вказаних обставин додано копії заяви позивача про застосування податкового компромісу, рішення про погодження застосування процедури податкового компромісу по Товариству, платіжного доручення від 2 квітня 2015 року №1358.

Разом з тим, поставляючи 4 червня 2015 року оскаржувану ухвалу, суд апеляційної інстанції взагалі не надав оцінки наявності чи відсутності підстав для задоволення такого клопотання.

Допущене судом апеляційної інстанції процесуальне порушення відповідно до статті 353 Кодексу адміністративного судочинства України, який набрав чинності 15 грудня 2017 року, є підставою для скасування рішення суду апеляційної інстанції з направленням справи на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Згідно з частиною 4 цієї статті справа направляється до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду або на новий розгляд, якщо порушення допущені тільки цим судом. В усіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції.

Колегія суддів зауважує, що клопотання про примирення сторін подане та адресоване відповідачем суду апеляційної інстанції, а відтак, у суду касаційної інстанції відсутні підстави для його розгляду.

Керуючись статтями 341, 345, 349, 353, 355 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Миколаєва Головного управління Міндоходів у Миколаївській області задовольнити частково.

Ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 04 червня 2015 року скасувати, а справу направити на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили з моменту прийняття та оскарженню не підлягає.

Суддя - доповідач С.С. Пасічник

Судді: І.А. Васильєва

В.П. Юрченко