Ухвала

від 18.04.2018 по справі 814/3839/13-а

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 квітня 2018 р.м. ОдесаСправа № 814/3839/13-а

Категорія: 8.3.3 Головуючий в 1 інстанції: Устинов І. А. Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді - Коваля М.П.,

суддів - Домусчі С.Д.,

- ОСОБА_1,

розглянувши в порядку письмового провадження в місті ОСОБА_1 клопотання Державної податкової інспекції в Інгульському районі м. Миколаєва Головного управління ДФС у Миколаївській області про закриття провадження у зв'язку з досягненням сторонами примирення на підставі податкового компромісу у справі за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції в Інгульському районі м. Миколаєва Головного управління ДФС у Миколаївській області на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 04 жовтня 2013 року по справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Клімат-Сервіс-Миколаїв до Державної податкової інспекції в Інгульському районі м. Миколаєва Головного управління ДФС у Миколаївській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю Клімат-Сервіс-Миколаїв звернулось до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Миколаєва Головного управління Міндоходів у Миколаївській області (правонаступник - Державна податкова інспекція в Інгульському районі м. Миколаєва Головного управління ДФС у Миколаївській області) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № НОМЕР_1 від 02.08.2013 року.

Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 04 жовтня 2013 року заявлений позов задоволено в повному обсязі.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу.

Ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 04 червня 2015 року апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Миколаєва Головного управління Міндоходів у Миколаївській області залишено без задоволення, а постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 04 жовтня 2013 року - без змін.

Постановою Верхового Суду від 24 січня 2018 року касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Миколаєва Головного управління Міндоходів у Миколаївській області задоволено частково, ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 04 червня 2015 року скасовано, а справу направлено на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Скасовуючи рішення суду апеляційної інстанції та направляючи дану справу на новий розгляд апеляційного суду, суд касаційної інстанції виходив з того, що 18 травня 2015 року на адресу суду апеляційної інстанції надійшло клопотання відповідача про закриття провадження у справі у зв'язку із примиренням сторін на умовах податкового компромісу, в обґрунтування якого зазначено, що між позивачем та відповідачем з дотриманням положень підрозділу 9-2 розділу XX Перехідні положення Податкового кодексу України досягнуто податковий компроміс. Разом з тим, суд касаційної інстанції вказав, що поставляючи 4 червня 2015 року оскаржувану ухвалу, суд апеляційної інстанції взагалі не надав оцінки наявності чи відсутності підстав для задоволення такого клопотання, що стало підставою для направлення справи на новий розгляд апеляційного суду.

Під час нового розгляду справи в апеляційному порядку судом апеляційної інстанції встановлено, що 18.05.2015 року під час апеляційного розгляду даної справи відповідачем подано клопотання про закриття провадження у справі у зв'язку з досягненням сторонами примирення на підставі податкового компромісу.

Колегія суддів, розглянувши матеріали справи, дослідивши заявлене клопотання про закриття провадження у справі у зв'язку із примиренням сторін на умовах податкового компромісу, інші письмові докази, вважає, що клопотання про закриття провадження у справі у зв'язку з примиренням сторін підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Відповідно до ч.ч. 3, 4 ст. 51 Кодексу адміністративного судочинства України (чинного та в редакції на момент заявлення клопотання про закриття провадження у справі у зв'язку із примиренням сторін на умовах податкового компромісу) (далі - КАС України) сторони можуть досягнути примирення на будь-якій стадії адміністративного процесу, що є підставою для закриття провадження в адміністративній справі.

Суд не приймає відмови позивача від адміністративного позову, визнання адміністративного позову відповідачем і не визнає умов примирення сторін, якщо ці дії суперечать закону або порушують чиї-небудь права, свободи чи інтереси.

Відповідно до ст. 194 КАС України, у вказаній редакції, позивач може відмовитися від адміністративного позову, а сторони можуть примиритися у будь-який час до закінчення апеляційного розгляду.

У разі відмови від адміністративного позову або примирення сторін суд апеляційної інстанції постановляє ухвалу відповідно до вимог статей 112 і 113 цього Кодексу.

Згідно зі ст. 113 КАС України, у наведеній редакції, сторони можуть повністю або частково врегулювати спір на основі взаємних поступок. Примирення сторін може стосуватися лише прав та обов'язків сторін і предмета адміністративного позову.

У разі примирення сторін суд постановляє ухвалу про закриття провадження у справі, у якій фіксуються умови примирення. Умови примирення не повинні суперечити закону або порушувати чиї-небудь права, свободи або інтереси.

У разі невиконання умов примирення однією із сторін суд за клопотанням іншої сторони поновлює провадження у справі.

Згідно з п. 11-2 р. VIII Прикінцеві та перехідні положення КАС України (чинного та в редакції на момент заявлення клопотання про закриття провадження у справі у зв'язку із примиренням сторін на умовах податкового компромісу) підставою для примирення сторін на будь-якій стадії процесу є досягнення податкового компромісу щодо сплати податкових зобов'язань з податку на додану вартість та податку на прибуток підприємств відповідно до підрозділу 9-2 розділу XX Перехідні положення Податкового кодексу України.

Пунктом 1 підрозділу 9-2 розділу XX Перехідні положення Податкового кодексу України (чинного та в редакції на момент заявлення клопотання про закриття провадження у справі у зв'язку із примиренням сторін на умовах податкового компромісу) визначено, що податковий компроміс - це режим звільнення від юридичної відповідальності платників податків та/або їх посадових (службових) осіб за заниження податкових зобов'язань з податку на прибуток підприємств та/або податку на додану вартість за будь-які податкові періоди до 1 квітня 2014 року з урахуванням строків давності, встановлених статтею 102 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 7 підрозділу 9-2 розділу ХХ Перехідні положення Податкового кодексу України, у вказаній редакції, процедура податкового компромісу, встановлена цим підрозділом, поширюється також на неузгоджені суми податкових зобов'язань з податку на прибуток підприємств та/або податку на додану вартість, визначені у податкових повідомленнях-рішеннях, щодо яких триває процедура судового та/або адміністративного оскарження, а також на випадки, коли платник податків отримав податкове повідомлення-рішення, за яким податкові зобов'язання не узгоджені відповідно до норм цього Кодексу. Досягнення податкового компромісу у такому разі здійснюється за заявою платника податків у письмовій формі до контролюючого органу про намір досягнення податкового компромісу. У таких випадках днем узгодження платником податків податкових зобов'язань, визначених у податковому повідомленні-рішенні, є день подання такої заяви до відповідного контролюючого органу. У разі несплати платником податків такого податкового зобов'язання у сумі, визначеній пунктом 2 цього підрозділу, таке податкове зобов'язання вважається неузгодженим.

Згідно з пунктом 11 підрозділу 9-2 розділу XX Перехідні положення Податкового кодексу України (чинного та в редакції на момент заявлення клопотання про закриття провадження у справі у зв'язку із примиренням сторін на умовах податкового компромісу) податковий компроміс з урахуванням строків давності відповідно до статті 102 цього Кодексу застосовується до правовідносин, що виникли до 1 квітня 2014 року, та поширюється виключно на податкові зобов'язання з податку на прибуток підприємств та/або податку на додану вартість незалежно від того, проводилися перевірки контролюючих органів чи ні за такі періоди.

Предметом даного адміністративного спору є податкове повідомлення-рішення № НОМЕР_1 від 02.08.2013 року про збільшення позивачу суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 182964 грн., в тому числі, основне зобов'язання - 121976 грн., штрафні санкції - 60988 грн.

Згідно акту перевірки від 19.07.2013 року № 1565/22-200/30143517, на підставі якого винесене оскаржуване податкове повідомлення - рішення, період нарахування податкових зобов'язань зазначеним рішенням - квітень-червень 2012 року.

Таким чином, колегія суддів вважає, що до податкових зобов'язань, нарахованих оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням, може бути застосована процедура податкового компромісу.

Згідно з пунктом 8 підрозділу 9-2 розділу XX Перехідні положення Податкового кодексу України (чинного та в редакції на момент заявлення клопотання про закриття провадження у справі у зв'язку із примиренням сторін на умовах податкового компромісу) податковий компроміс вважається досягнутим після сплати платником податків узгоджених податкових зобов'язань згідно із цим підрозділом.

Після досягнення податкового компромісу згідно із цим підрозділом такі зобов'язання не підлягають оскарженню та їх розмір не може бути змінений в інших податкових періодах.

Відповідно до пункту 2 підрозділу 9-2 розділу XX Перехідні положення Податкового кодексу України (чинного та в редакції на момент заявлення клопотання про закриття провадження у справі у зв'язку із примиренням сторін на умовах податкового компромісу) сума заниженого податкового зобов'язання з податку на прибуток підприємств та/або податку на додану вартість сплачується в розмірі 5 відсотків такої суми. При цьому 95 відсотків суми заниженого податкового зобов'язання з податку на прибуток підприємств та/або податку на додану вартість вважаються погашеними, штрафні санкції не застосовуються, пеня не нараховується.

Сума погашеного податкового зобов'язання з податку на прибуток та/або податку на додану вартість в розмірі 95 відсотків внаслідок застосування податкового компромісу не враховується для визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток підприємств.

Колегією суддів встановлено, що 01.04.2015 року ДПІ у Ленінському районі м. Миколаєва прийнято рішення про погодження застосування процедури податкового компромісу відповідно до заяви ТОВ Клімат-Сервіс-Миколаїв від 25.03.2015 року про намір досягнення податкового компромісу щодо неузгоджених сум податкових зобов'язань згідно податкового повідомлення-рішення № НОМЕР_1 від 02.08.2013 року.

З наявного в матеріалах справи платіжного доручення від 02.04.2015 року № 1358

вбачається, що позивачем в повному обсязі сплачені податкові зобов'язання згідно прийнятого рішення про погодження застосування процедури податкового компромісу від 01.04.2015 року, відповідно до п. 2 підрозділу 9-2 розділу XX Перехідні положення Податкового кодексу України.

Тобто, з наведеного вбачається, що сторонами досягнуто податкового компромісу та податкові зобов'язання, що є предметом даного спору з моменту подання позивачем заяви про застосування податкового компромісу є узгодженими, не підлягають оскарженню та їх розмір не може бути змінений в інших податкових періодах.

Таким чином, примирення сторін відбулось внаслідок узгодження та проведення процедури податкового компромісу, передбаченою підрозділом 9-2 розділу ХХ Перехідні положення Податкового кодексу України. Умови податкового компромісу затверджено рішенням ДПІ у Ленінському районі м. Миколаєва від 01.04.2015 року, платником податків сплачено необхідну суму.

За таких обставин, розглянувши заявлене клопотання про закриття провадження у справі у зв'язку з примиренням сторін, колегія суддів встановила, що примирення між сторонами досягнуто та не суперечить закону, не порушує права або інтереси сторін по справі.

Відповідно до ч. 3 ст. 3 КАС України (чинного та в редакції на момент розгляду справи судом апеляційної інстанції) провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Згідно вимог ст. 314 КАС позивач може відмовитися від позову, а сторони можуть примиритися у будь-який час до закінчення апеляційного провадження.

У разі відмови від позову або примирення сторін суд апеляційної інстанції постановляє ухвалу відповідно до вимог статей 189, 190 цього Кодексу, якою одночасно визнає нечинним судове рішення суду першої інстанції, яким закінчено розгляд справи, та закриває провадження у справі.

Відповідно до ч.ч. 1, 5 ст. 190 КАС України сторони можуть повністю або частково врегулювати спір на підставі взаємних поступок. Примирення сторін може стосуватися лише прав та обов'язків сторін. Сторони можуть примиритися на умовах, які виходять за межі предмета спору, якщо такі умови примирення не порушують прав чи охоронюваних законом інтересів третіх осіб. Умови примирення не можуть суперечити закону або виходити за межі компетенції суб'єкта владних повноважень. Умови примирення сторін затверджуються ухвалою суду. Затверджуючи умови примирення сторін, суд цією самою ухвалою одночасно закриває провадження у справі.

З огляду на вищевикладене у сукупності, враховуючи, що примирення сторін відбулось внаслідок узгодження та проведення процедури податкового компромісу, передбаченою підрозділом 9-2 розділу ХХ Перехідні положення Податкового кодексу України, умови податкового компромісу затверджено рішенням ДПІ у Ленінському районі м. Миколаєва від 01.04.2015 року, платником податків сплачено необхідну суму, колегія суддів приходить до висновку, що заявлене клопотання про закриття провадження у справі у зв'язку з досягненням сторонами примирення на підставі податкового компромісу підлягає задоволенню, рішення суду першої інстанції підлягає визнанню нечинним, а провадження у справі - закриттю.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 190, 241, 243, 248, 314, 321, 325 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В:

Клопотання Державної податкової інспекції в Інгульському районі м. Миколаєва Головного управління ДФС у Миколаївській області про закриття провадження у зв'язку з досягненням сторонами примирення на підставі податкового компромісу у справі за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції в Інгульському районі м. Миколаєва Головного управління ДФС у Миколаївській області на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 04 жовтня 2013 року по справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Клімат-Сервіс-Миколаїв до Державної податкової інспекції в Інгульському районі м. Миколаєва Головного управління ДФС у Миколаївській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - задовольнити.

Постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 04 жовтня 2013 року по справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Клімат-Сервіс-Миколаїв до Державної податкової інспекції в Інгульському районі м. Миколаєва Головного управління ДФС у Миколаївській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - визнати нечинною.

Провадження у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Клімат-Сервіс-Миколаїв до Державної податкової інспекції в Інгульському районі м. Миколаєва Головного управління ДФС у Миколаївській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - закрити.

Ухвала набирає законної сили з моменту підписання та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя: М.П. Коваль

Суддя: С.Д. Домусчі

Суддя: О.О. Кравець