Ухвала

від 29.01.2018 по справі 378/196/17

СТАВИЩЕНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Єдиний унікальний номер: 378/196/17

Провадження № 1-кп/378/1/18

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29.01.2018 року Ставищенський районний суд Київської області в складі:

головуючого - судді: ОСОБА_1 ,

за участю секретаря: ОСОБА_2 ,

прокурорів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

захисника: ОСОБА_5 ,

представника ТОВ „Логістик МТС: ОСОБА_6 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань в смт. Ставище клопотання про звільнення від кримінальної відповідальності у звязку із закінченням строків давності відносно обвинуваченого ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, уродженця с. Білецьківка Кременчуцького району Полтавської області, не працюючого, не одружений, маючого на утриманні одну дитину, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого, в скоєнні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

Органом досудового розслідування ОСОБА_7 обвинувачується у порушенні правил безпеки дорожнього руху, особою, яка керувала транспортним засобом, що спричинило потерпілим середньої тяжкості тілесні ушкодження.

Так, ОСОБА_7 , працюючи на посаді водія ТОВ «Логістик МТС», 06 листопада 2014 року, близько 10 години, керував вантажним автомобілем марки «Камаз 45143-012-15» реєстраційний номер НОМЕР_1 з причіпом марки «Нефаз 8560-082-02» реєстраційний номер НОМЕР_2 , які знаходилися у технічно справному працездатному стані, та рухався на 127 кілометрі + 300 метрів автодороги «Київ-Одеса» по правій смузі руху в напрямку м. Києва. Проїжджаючи повз металевий колесовідбійник, що знаходився ліворуч на розділювальній смузі автодороги в зустрічних напрямках та на краю якого розміщений дорожній наказовий знак 4.1 «Рух прямо», ОСОБА_7 , всупереч вказаного знаку, не продовжив рух прямо, а в порушення вимог п. 1.10. ПДР України, на розділювальній смузі за колесовідбійником вирішив здійснити маневр розвороту на зустрічні смуги руху автодороги в напрямку м. Одеса. Виконуючи вказаний маневр, ОСОБА_7 всупереч п. 2.3. «б» ПДР України, проявив неуважність та маючи об`єктивну можливість виявити небезпеку для руху, всупереч вимог п. 10.1 ПДР України, перед зміною напрямку руху, а саме поворотом ліворуч з правої смуги руху в напрямку м. Києва, не переконався, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасниками руху, а саме пасажирському автобусу «Temsa Safir» реєстраційний номер НОМЕР_3 , який рухався в попутному напрямку по лівій смузі руху, та почав змінювати напрямок руху ліворуч на ліву смугу руху в напрямку м. Київ, де допустив зіткнення з пасажирським автобусом.

Внаслідок даної дорожньо-транспортної пригоди провідниця автобуса ОСОБА_8 отримала тілесні ушкодження у вигляді забійної рани в області підборіддя, множинних саден в області тулуба та кінцівках, забою грудної клітини, закритого перелому кісток тазу, забою м`яких тканин верхньої третини правого стегна, та термічного опіку 2 ступеня 1,5% поверхні правої стопи, які, згідно висновку експерта № 2 Д від 23.01.2015 року, відносяться до категорії середньої тяжкості тілесних ушкоджень, що спричинили розлад здоров`я більше 21 дня, а пасажир автобуса ОСОБА_9 отримала тілесні ушкодження у вигляді закритого перелому лівої плечової кістки та саден на двох гомілках, які, згідно висновку судово-медичної експертизи № 11 Д від 10.02.2015 року, відносяться до категорії середньої тяжкості тілесних ушкоджень, що спричинили розлад здоров`я більше 21 дня.

Згідно висновку експерта № 474 від 10.12.2014 року встановлено що:

- в момент первинного контакту правий передній кут автобуса "Temsa Safir", контактував із лівою боковою частиною автомобіля "КАМАЗ", на відстані близько 3,2м від переднього краю автомобіля "КАМАЗ", при цьому продовжні осі автомобіля та автобуса розташовувались під кутом близько 40±5°, при відхиленні направляючої повздовжньої вісі автомобіля "КАМАЗ" ліворуч по відношенню до направляючої повздовжньої вісі автобуса "Temsa Safir";

- зіткнення автобуса "Temsa Safir", із автомобілем "КАМАЗ", який буксирував причеп "Нефаз", сталось на лівій смузі руху проїзної частини автодороги «Київ-Одеса» в напрямку м. Києва до початку слідів бокового зсуву коліс автомобіля "КАМАЗ";

- автобус "Temsa Safir" перед зіткненням рухався по лівій смузі руху проїзної частини автодороги «Київ-Одеса» в напрямку до м. Київ. Автопоїзд у складі автомобіля "КАМАЗ" та причепа "Нефаз" рухався праворуч та попереду автобуса та зміщувався ліворуч. Зіткнення автомобіля "КАМАЗ" з автобусом "Temsa Safir" сталось на лівій смузі руху проїзної частини автодороги в напрямку м. Києва. Після первинного контакту транспортні засоби змістились до своїх кінцевих положень.

Згідно висновку експерта № 5-02/4 від 29.01.2015 року встановлено що:

- покази водія автобуса марки "Temsa Safir" ОСОБА_10 , вказані ним під час проведення слідчого експерименту в частині розташування місця зіткнення та вказаного ним механізму ДТП, є технічно спроможними;

- покази водія автомобіля "КАМАЗ" з причепом "Нефаз" ОСОБА_7 , вказані ним під час слідчого експерименту в частині розташування місця зіткнення автомобіля "КАМАЗ" з автобусом "Temsa Safir", траєкторії руху керованого ним автомобіля "КАМАЗ", та взаємного розташування автомобіля "КАМАЗ" та автобуса "Temsa Safir" в момент їх первинного контакту вказаних під час 2-4 замірів слідчого експерименту, є технічно неспроможними. Технічно неспроможні покази не можуть використовуватись при проведенні експертного дослідження, тому всі подальші відповіді на поставлені питання дані для технічно-спроможного варіанту показів вказаного водієм автобуса марки "Temsa Safir";

- за даних дорожніх обставин, з технічної точки зору водій автомобіля "КАМАЗ" з причепом "Нефаз" повинен був діяти згідно вимог пунктів 10.1., 33.4.1 та п. 1.10. Правил дорожнього руху;

- за даних дорожніх обставин, з технічної точки зору, водій автобуса "Temsa Safir" повинен був діяти згідно вимог пункту 12.3. Правил дорожнього руху;

- в заданій дорожньо-транспортній ситуації водій автомобіля "КАМАЗ" з причепом "Нефаз" мав технічну можливість уникнути зіткнення із автобусом марки "Temsa Safir", яка полягала у виконанні ним вимог пункту 10.1. Правил дорожнього руху;

- в заданій дорожньо-транспортній ситуації водій автобуса "Temsa Safir", не мав технічної можливості уникнути зіткнення з автомобілем "КАМАЗ", який буксував причеп "Нефаз", шляхом застосування термінового гальмування в заданий момент виникнення небезпеки для руху;

- в даній дорожній обстановці в діях водія автобуса "Temsa Safir", невідповідностей вимогам Правил дорожнього руху, які перебували в причинному зв`язку з даною пригодою, не вбачається;

- в даній дорожній обстановці в діях водія автомобіля "КАМАЗ", з причепом "Нефаз", маються невідповідності вимогам пункту 10.1. Правил дорожнього руху, які перебувають в причинному зв`язку з виникненням даної ДТП;

- в даній дорожній обстановці, з технічної точки зору, в причинному зв`язку з виникненням даної ДТП перебувають невідповідності дій водія автомобіля "КАМАЗ", з причепом "Нефаз", вимогам пункту 10.1. Правил дорожнього руху.

Дана дорожньо-транспортна пригода сталася внаслідок грубого порушення водієм ОСОБА_7 Правил дорожнього руху України, а саме:

- п. 1.10. Розділювальна смуга - виділений конструктивно або за допомогою суцільних ліній дорожньої розмітки 1.1 або 1.2 елемент автомобільної дороги, який розділяє суміжні проїзні частини. Розділювальна смуга не призначена для руху або стоянки транспортних засобів. За наявності на розділювальній смузі тротуару по ньому дозволяється рух пішоходів;

- п. 2.3. Для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов`язаний:

б) бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі;

д) не створювати своїми діями загрози безпеці дорожнього руху.

- п. 10.1. Перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху.

- п.12.3. У разі виникнення небезпеки для руху або перешкоди, яку водій об`єктивно спроможний виявити, він повинен негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об`їзду перешкоди.

-п. 33.4.1 (наказовий дорожній знак «Рух прямо»), тобто рух дозволено в напрямку вказаному стрілкою на знаку.

Вказані порушення Правил дорожнього руху України перебувають в прямому причинному зв`язку із вчиненням дорожньо-транспортної пригоди та наслідками які настали, а саме спричиненням середньої тяжкості тілесних ушкоджень потерпілим ОСОБА_8 та ОСОБА_9 .

Вказаний злочин органами досудового розслідування кваліфіковано за ч. 1 ст. 286 КК України, як порушення правил безпеки дорожнього руху, особою, яка керувала транспортним засобом, що спричинило потерпілим середньої тяжкості тілесні ушкодження та обвинувальний акт надійшов до суду 10 квітня 2015 року.

Під час судового розгляду справи по суті від обвинуваченого ОСОБА_7 надійшло клопотання про звільнення його від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності, який зазначив, що хоча і не визнає своєї вини у інкримінованому йому злочині, однак просить звільнити його від кримінальної відповідальності за вказаною підставою.

Після роз`яснення обвинуваченому судом правової суті підстави звільнення від кримінальної відповідальності обвинувачений своє клопотання підтримав.

Прокурор та захисник проти задоволення клопотання не заперечили.

Перевіривши клопотання обвинуваченого, заслухавши думку прокурора та захисника, вивчивши матеріали даного кримінального провадження, суд вважає, що клопотання слід задовольнити з наступних підстав.

Згідно з п.1 ч.2 ст. 284 КПК України кримінальне провадження закривається судом у зв`язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності.

Відповідно до ч. 4 ст. 286 КПК України якщо під час здійснення судового провадження щодо провадження, яке надійшло до суду з обвинувальним актом, сторона кримінального провадження звернеться до суду з клопотанням про звільнення від кримінальної відповідальності обвинуваченого, суд має невідкладно розглянути таке клопотання.

Відповідно до п.2 ч. 1 ст. 49 КК України, особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею злочину і до дня набрання вироком законної сили минув строк три роки - у разі вчинення злочину невеликої тяжкості, за який передбачене покарання у виді обмеження або позбавлення волі.

За вчинення злочину, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України суб`єкт злочину карається штрафом від двохсот до п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк до двох років, або арештом на строк до шести місяців, або обмеження волі на строк до трьох років, з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк до трьох років або без такого.

Відповідно до ч. 2 ст.12 КК України злочин, передбачений ч. 1 ст. 286 КК України, та у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_7 , відноситься до злочину невеликої тяжкості.

З дня вчинення злочину, передбаченого ч.1 ст. 286 КК України, а саме з 6 листопада 2014 року минув строк понад три роки.

Як видно з обвинувального акту та доданого до нього реєстру обвинувачений раніше не судимий та до кримінальної відповідальності не притягувався, у кримінальному провадженні від органів досудового розслідування не ухилявся та у розшуку не перебував.

Виходячи з положень ст. 49 КК України, параграфу 2 глави 24 КПК України, звільнення від кримінальної відповідальності є правом обвинуваченого, який може ним скористатись за на наявності до того підстав, передбачених законом і лише заперечення обвинуваченим про звільнення його від кримінальної відповідальності тягне за собою проведення судового провадження у повному обсязі. Водночас як видно з матеріалів справи обвинувачений без роз`яснення йому його права бути звільненим від кримінальної відповідальності сам звернувся до суду з таким клопотанням.

За таких обставин обвинувачений може бути звільнений від кримінальної відповідальності на підставі п.2 ч. 1 ст. 49 КК України, а кримінальне провадження щодо нього слід закрити.

У зв`язку із закриттям кримінального провадження, цивільні позови слід залишити без розгляду.

На підставі викладеного, керуючись п. 2 ч. 1 ст. 49 КК України, ст.ст. 285, 286, 350, 372, 395 КПК України, суд -

У Х В А Л И В :

Клопотання обвинуваченого ОСОБА_7 про звільнення від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності задовольнити.

Звільнити ОСОБА_7 , обвинуваченого у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст. 286 КК України, від кримінальної відповідальності у звязку із закінченням строків давності.

Судове провадження № 378/196/17, 1-кп/378/1/18 (кримінальне провадження № 12014110280000286) щодо ОСОБА_7 закрити у зв`язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності.

Цивільний позов прокурора Ставищенського району в інтересах держави в особі Комунального закладу Київської обласної ради „Київська обласна клінічна лікарня залишити без розгляду .

Цивільний позов прокурора Ставищенського району в інтересах держави в особі Київської міської клінічної лікарні швидкої медичної допомоги залишити без розгляду.

Цивільний позов прокурора Ставищенського району в інтересах держави в особі Управління фінансів Ставищенської райдержадміністрації залишити без розгляду.

Цивільний позов ОСОБА_8 до Товариства з обмеженою відповідальністю „Логістик залишити без розгляду.

Речові докази автомобіль "КАМАЗ" з причепом "Нефаз" та автобус "ТЕМЗА" залишити власникам.

Ухвала може бути оскаржена до Апеляційного суду Київської області через Ставищенський районний суд Київської області протягом семи днів з дня її проголошення.

Суддя ОСОБА_1