Постанова

від 01.11.2017 по справі 810/1895/17

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 листопада 2017 року № 810/1895/17

Київський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді - Панової Г.В., за участю секретаря судового засідання: Касьянової О.В.,

від позивача - Симонова Т.М.,

від відповідача - Кальковець В.Л.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ВАЛМПАК"

до Головного управління ДФС у Київській області

про визнання протиправним, недійсним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 16.05.2017 № 0017371401

ВСТАНОВИВ:

До Київського окружного адміністративного суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "ВАЛМПАК" (далі - позивач, ТОВ ВАЛМПАК ) з позовом до Головного управління ДФС у Київській області (далі - відповідач, контролюючий орган, ГУ ДФС у Київській області) про скасування податкових повідомлень - рішень від 16.05.2017 № 0017371401 (враховуючи уточнення позовних вимог від 21.07.2017 (а.с.79-124 Том-I)).

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що не погоджується з висновками Акта від 24.04.2017 № 245/10-36-14-02-132/36058469 Про результати документальної позапланової виїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю ВАЛМПАК код за ЄДРПОУ 36058469, з питання правильності нарахування та своєчасності сплати податку на додану вартість при проведенні взаємовідносин з ТОВ ГРУПА РЕАЛ код за ЄДРПОУ 37360804, за період з 01.11.2016 по 30.11.2016 (далі - Акт перевірки), на підставі яких було прийнято спірне податкове повідомлення - рішення і вважає висновки зазначеного Акта безпідставними та необґрунтованими з огляду на наступне.

В Акті № 245/10-36-14-02-132/36058469 від 24 квітня 2017 року про результати документальної позапланової виїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю ВАЛМПАК , з питання правильності нарахування та своєчасності сплати податку на додану вартість при проведенні взаємовідносин з ТОВ ГРУПА РЕАЛ код за ЄДРПОУ 37360804, за період з 01.11.2016 року по 30.11.2016 року

Позивач стверджує, що відповідачем зроблено хибні висновки в Акті перевірки, які зводяться до припущень посадових осіб податкового органу щодо не підтвердження реальності здійснення фінансово-господарських операцій ТОВ ВАЛМПАК з ТОВ ГРУПА РЕАЛ , тоді як реальність та правомірність відповідних операцій підтверджується належним чином оформленими первинними документами бухгалтерського обліку та податкової звітності, на підставі зареєстрованих в Єдиному державному реєстрі податкових накладних було визначено суму податкового кредиту, яку в подальшому включено до складу податкового кредиту за листопад 2016 року.

За наведених обставин, позивач вважає, що ТОВ ВАЛМПАК правомірно сформовано податковий кредит, а податковим органом не повно досліджені обставини господарської операції ТОВ ВАЛМПАК з ТОВ ГРУПА РЕАЛ , тому, податкове повідомлення - рішення підлягає скасуванню.

Представник позивача у судовому засіданні 01.11.2017 підтримав доводи викладені в адміністративному позові та просив суд задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Представник відповідач позову не визнав, стверджував, що оскаржуване рішення прийнято правомірно і у відповідності до вимог чинного податкового законодавства та просив відмовити в задоволенні позову в повному обсязі. В обґрунтування доводів заперечень посилався на обставини, викладені в Акті перевірки від 24.04.2017 № 245/10-36-14-02-132/36058469.

Заслухавши пояснення представника позивача, представника відповідача, дослідивши матеріали справи, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню з таких підстав.

Судом встановлено, що ТОВ ВАЛМПАК (код за ЄДРПОУ 36058469), зареєстровано як юридичну особу Дарницькою районною в місті Києві державною адміністрацією 22.08.2008 за № 106511020003011451(свідоцтво про державну реєстрацію серії А01 № 345310), в подальшому у зв'язку із зміною місцезнаходження ТОВ ВАЛМПАК перереєстровано Виконавчим комітетом Броварської міської ради.

Станом на час перевірки позивач, як платник податків перебував на обліку в Броварській ОДПІ Головного управління ДФС у Київській області.

У період з 12.04.2017 по 19.04.2017 працівниками відповідача проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ ВАЛМПАК код за ЄДРПОУ 36058469, з питання правильності нарахування та своєчасності сплати податку на додану вартість при проведенні взаємовідносин з ТОВ ГРУПА РЕАЛ код за ЄДРПОУ 37360804, за період з 01.11.2016 по 30.11.2016.

За результатом вказаної перевірки складено Акт перевірки від 24.04.2017 № 245/10-36-14-02-132/36058469 (а.с. 23-27 Том I).

У висновках зазначеного Акта перевірки зафіксовано порушення ТОВ ВАЛМПАК норм діючого законодавства, а саме:

- підпункту а пункту 198.1, абзацу 1 пункту 198.3 статті 198 Податкового Кодексу України внаслідок чого завищено від'ємне значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду за листопад 2016 року на 300 000,00 грн.

Вказаних висновків відповідач дійшов у зв'язку з наступним.

З наявних у матеріалах справи документів вбачається, що 01.11.2016 між позивачем та ТОВ ГРУПА РЕАЛ було укладено договір поставки (гранули вторинної 1 сорту) № 0111/16.

На підставі первинних документів складених за наслідком виконання умов зазначеного договору, позивачем було сформовано суму податкового кредиту.

Водночас, податковий орган в Акті перевірки, обґрунтовуючи свої висновки щодо завищення позивачем податкового кредиту з податку на додану вартість на загальну суму 300 000 грн., посилається на ту обставину, що станом на 30.11.2016 у бухгалтерському обліку позивача обліковувалась кредиторська заборгованість по взаєморозрахунках ТОВ ВАЛМПАК з підприємством ТОВ ГРУПА РЕАЛ за договором № 0111/16 у розмірі 1 800 000,00 гривень.

Також в Акті перевірки, відповідач зазначає, що з аналізу наявної податкової інформації, отриманої з АІС Податковий блок встановлено відсутність у ТОВ ГРУПА РЕАЛ можливості поставки ТМЦ згідно до номенклатури зазначеної у первинних документах, складених згідно договору № 0111/16 внаслідок чого такий договір не опосередковується реальним виконанням операцій, які становлять його предмет. Тому операції за договором № 0111/16 є нереальними, а первинні документи складені ТОВ ГРУПА РЕАЛ на виконання його умов не підтверджують факт проведення відповідних господарських операцій (операції не мали реального товарного характеру). Зокрема на письмовий запит ГУ ДФС у Київській області від 21.02.2017 року № 857/10/10-36-14-07 ТОВ ВАЛМПАК не надано товаросупроводжуючі документи, сертифікати відповідності та інші документи, які б мали можливість встановити фактичні обставини проведення господарських операцій за договором № 0111/16.

На підставі висновків Акта перевірки, відповідачем 16.05.2016 було прийнято податкове повідомлення - рішення № 0017371401, яким зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість на суму 300 000 грн.(а.с. 20 Том I).

Не погоджуючись з висновками Акта перевірки та прийнятим на їх підставі податковим повідомленням - рішенням, позивач звернувся до суду.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд зазначає про таке.

Відповідно до підпункту 14.1.181. пункту 14.1. статті 4 Податкового кодексу України, податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно розділу V цього Кодексу.

Згідно із пунктом 185.1 статті 185 Податкового кодексу України, об'єктом оподаткування є операції платників податку з: а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю; б) постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу; в) ввезення товарів на митну територію України; г) вивезення товарів за межі митної території України; е) постачання послуг з міжнародних перевезень пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом.

З метою оподаткування цим податком до операцій з ввезення товарів на митну територію України та вивезення товарів за межі митної території України прирівнюється поміщення товарів у будь-який митний режим, визначений Митним кодексом України.

Згідно з пунктом 188.1 статті 188 Податкового кодексу України, база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім акцизного податку на реалізацію суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів, збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв'язку, податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб'єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів).

При цьому база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг не може бути нижче ціни придбання таких товарів/послуг, база оподаткування операцій з постачання самостійно виготовлених товарів/послуг не може бути нижче звичайних цін, а база оподаткування операцій з постачання необоротних активів не може бути нижче балансової (залишкової) вартості за даними бухгалтерського обліку, що склалася станом на початок звітного (податкового) періоду, протягом якого здійснюються такі операції (у разі відсутності обліку необоротних активів - виходячи із звичайної ціни), за винятком: товарів (послуг), ціни на які підлягають державному регулюванню; газу, який постачається для потреб населення.

До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податків безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу у зв'язку з компенсацією вартості товарів/послуг. До складу договірної (контрактної) вартості не включаються суми неустойки (штрафів та/або пені), три проценти річних та інфляційні, що отримані платником податку внаслідок невиконання або неналежного виконання договірних зобов'язань.

До бази оподаткування включаються вартість товарів/послуг, які постачаються (за виключенням суми компенсації на покриття різниці між фактичними витратами та регульованими цінами (тарифами) у вигляді виробничої дотації з бюджету та/або суми відшкодування орендодавцю - бюджетній установі витрат на утримання наданого в оренду нерухомого майна, на комунальні послуги та на енергоносії), та вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податків безпосередньо отримувачем товарів/послуг, поставлених таким платником податку.

У випадках, передбачених статтею 189 цього Кодексу, база оподаткування визначається з урахуванням положень статті 189 цього Кодексу.

Підпунктом а пункту 198.1 Податкового кодексу України визначено, що до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з: придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Відповідно до пункту 198.2 статті 198 Податкового кодексу України, датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.

Згідно з пунктом 198.3 статті 198 Податкового кодексу України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Податкові накладні, отримані з Єдиного реєстру податкових накладних, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Пунктами 200.1 та 201.2 статті 200 Податкового кодексу України передбачено, що сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.

Відповідно до пункту 200.4 статті 200 Податкового кодексу України, при від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума:

а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу -

б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, на поточний рахунок платника податку та/або у рахунок сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету;

в) та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

За приписами пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України, на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Згідно з пунктом 201.4 статті 201 Податкового кодексу України, платники податку в разі здійснення постачання товарів/послуг протягом періоду, за який складається така податкова накладна, постачання яких має безперервний або ритмічний характер: покупцям - платникам податку - можуть складати не пізніше останнього дня місяця, в якому здійснено такі постачання, зведені податкові накладні на кожного платника податку, з яким постачання мають такий характер протягом періоду, за який складається така податкова накладна, з урахуванням усього обсягу постачання товарів/послуг відповідному платнику протягом такого місяця; покупцям - особам, не зареєстрованим платниками податку, - можуть складати не пізніше останнього дня місяця, в якому здійснено такі постачання, зведену податкову накладну з урахуванням всього обсягу постачання товарів/послуг таким покупцям, з якими постачання мають такий характер, протягом такого місяця.

Відповідно до пункту 201.7. статті 201 податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

У разі якщо частка товарів/послуг, послуг не містить відокремленої вартості, перелік (номенклатура) частково поставлених товарів/послуг зазначається в додатку до податкової накладної у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, та враховується при визначенні загальних податкових зобов'язань.

Згідно з пунктом 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Таким чином, право платника податку на податковий кредит пов'язано з виникненням визначеної законом події та наявністю належним чином оформленого документа, який засвідчує суму сплаченого (нарахованого) податку на додану вартість по дійсній операції, пов'язаній з господарською діяльністю платника податку.

У свою чергу, формування податкового кредиту дає право на відшкодування сплаченого до бюджету податку на додану вартість.

Правила податкового обліку визначаються відповідними нормативними документами, що регламентують порядок оподаткування в Україні.

Необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами визначена підпунктом 1.2 пункту 1, підпунктом 2.1 пункту 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів і України від 24.05.1995 № 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 05.06.1995 за № 168/704, відповідно до якого первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.

Правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні визначає Закон України від 16.07.1999 № 996-XIV Про бухгалтерський облік та фінансові звітність в Україні (далі по тексту - Закон № 996-XIV).

Відповідно до статті 1 Закону № 996-XIV первинний документ це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Аналіз цієї норми дає підстави вважати, що первинний документ згідно з цим визначенням містить дві обовязкові ознаки: він має містити відомості про господарську операцію і підтверджувати її реальне (фактичне) здійснення.

Господарська операція це дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобовязань, власному капіталі підприємства (стаття 1 Закону № 996-ХIV).

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона має спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Здійснення господарської операції і власне її результат підлягають; відображенню; в бухгалтерському обліку.

Частиною 1 статті 9 вказаного вище Закону визначено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції (частина 2 статті 9 цього ж Закону).

Відповідно до листа Вищого адміністративного суду України від 01.11.2011 № 1936/11/13-11 для з'ясування обставин реальності вчинення господарської операції судам належить ретельно перевіряти доводи податкових органів про фактичне нездійснення господарської операції, викладені в актах перевірки або підтверджені іншими доказами.

З огляду на те, що відповідач зменшив розмір від'ємного значення суми податку на додатну вартість на підставі висновків Акта перевірки, судом досліджено дане питання і встановлено наступне.

Судом встановлено, що 01.11.2016 між TOB ВАЛМПАК (Покупець) та ТОВ ГРУПА РЕАЛ (Постачальник) було укладено договір поставки № 0111/16 (а.с. 29-33 Том I).

Відповідно до пункту 1.1 зазначеного договору, постачальник зобов'язується передати у власність покупцеві продукцію, визначену у п. 1.2 цього договору, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити продукцію.

Найменування, одиниці виміру та загальна кількість продукції, що підлягає поставці за цим договором, її часткове співвідношення (асортимент, сортамент, номенклатура), визначаються специфікацією, що є додатком № 1 до цього договору (пункт 1.2 договору).

В пункті 2.1 логовору визначено, що асортимент та ціна на товар, що поставляється, визначаються на підставі Специфікації постачальника яка надається покупцю (прас-цін) а також в видаткових накладних. Специфікація носить інформаційний характер про асортимент та ціну товару та не потребує двостороннього засвідчення ні постачальником ні покупцем.

В ціну товару включені вартість тари, упаковки та транспортування товару.

Згідно з пунктом 3.1 договору розрахунки за поставлений постачальником товар здійснюються протягом 15 календарних днів з моменту поставки товару або у інший строк, попередньо домовлений між сторонами, про що сторонами укладається додаткова угода до даного договору.

З наданих позивачем копій специфікацій вбачається, що продукцією (товар) яку позивачу поставляло ТОВ ГРУПА РЕАЛ була Гранула вторинна 1 сорту .

Так, між позивачем і ТОВ ГРУПА РЕАЛ були укладені наступні додатки до договору у вигляді специфікацій: від 10.11.2016 на поставку Гранула вторинна 1 сорту у кількості 20 341,74 кг на загальну суму 600 000 грн. з ПДВ; від 15.11.2016 у кількості 20 341,74 кг на загальну суму 600 000 грн. з ПДВ; від 21.11.2016 у кількості 20 341,74 кг на загальну суму 600 000 грн. з ПДВ.

Відповідно до пункту 7.4 договору від 01.11.2016 № 0111/16 якщо інше прямо не передбачено цим договором або чинним законодавством України, зміни у цей договір можуть бути внесені тільки за домовленістю сторін, яка оформлюється додатковою угодою до цього договору.

Судом встановлено, що 04.02.2017 між позивачем та ТОВ ГРУПА РЕАЛ було укладено додаткову угоду № 1 до договору поставки від 01.11.2016 № 0111/16 (а.с. 139 Том I).

Відповідно до змісту додаткової угоди, на виконання пункту 3 договору поставки № 0111/16 від 01.11.2016 сторони домовились: оплата за отриманий товар буде проводитися після реалізації готової продукції та отримання коштів за продукцію, яка була виготовлена з поставленої сировини. Але не пізніше 180 днів здати підписання даної додаткової угоди.

На підтвердження реальності зазначеної господарської операції, позивачем було надано суду наступні документи:

- рахунок фактуру від 10.11.2016 № СФ-0000049 на загальну суму 600 000 грн. в т.ч. 100 000 грн. ПДВ, від 15.11.2016 № СФ-0000050 на загальну суму 600 000 грн. в т.ч. 100 000 грн. ПДВ, від 21.11.2016 № СФ-0000052 на загальну суму 600 000 грн. в т.ч. 100 000 грн. ПДВ (а.с. 140, 144, 148 Том I);

- видаткові накладні від 10.11.2016 № PH - 0000047 на загальну суму 600 000 грн. в т.ч. 100 000 грн. ПДВ, від 15.11.2016 № PH - 0000049 на загальну суму 600 000 грн. в т.ч. 100 000 грн. ПДВ, від 21.11.2016 № PH - 0000050 на загальну суму 600 000 грн. в т.ч. 100 000 грн. ПДВ (а.с. 141, 145, 149 Том I);

- податкові накладні від 10.11.2016 № 46 на загальну суму 600 000 грн. в т.ч. 100 000 грн. ПДВ, від 15.11.2016 № 47 на загальну суму 600 000 грн. в т.ч. 100 000 грн. ПДВ, від 21.11.2016 № 48 на загальну суму 600 000 грн. в т.ч. 100 000 грн. ПДВ (а.с. 153-157 Том I).

Крім того, позивачем були надані суду паспорти якості на отриману від ТОВ ГРУПА РЕАЛ продукцію, а саме: паспорт якості від 10.11.2016 № 10 на продукцію: гранула вторинна, номер партії 14, маса продукції 20341 кг, дата виготовлення 10.11.2016; паспорт якості від 15.11.2016 № 15 на продукцію: гранула вторинна, номер партії 07, маса продукції 20341 кг, дата виготовлення 15.11.2016, паспорт якості від 21.11.2016 № 21 на продукцію: гранула вторинна, номер партії 02, маса продукції 20341 кг, дата виготовлення 21.11.2016 (а.с. 142, 146, 150 Том I).

Стосовно зауважень працівників контролюючого органу в Акті перевірки щодо відсутності товаросупроводжуючих документів, представник позивача зазначив, що предметом спірної господарської операції за договором від 01.11.2016 № 0111/16 є придбання продукції гранула вторинна 1 сорту , а не перевезення товару, у зв'язку з чим сама по собі наявність або відсутність товарно - транспортної накладної не може свідчити про безтоварність господарської операції.

Разом з цим, позивачем акцентовано увагу суду на положення пункту 2.1 договору від 01.11.2016 № 0111/16, відповідно до яких в ціну товару включається вартість тари, упаковки та транспортування.

Також позивачем зазначено, що на його вимогу ТОВ ГРУПА РЕАЛ були надані позивачу товарно-транспортні накладні, які підтверджують транспортування зазначеної продукції, а саме: від 10.11.2016 № ТТН-47, від 15.11.2016 № ТТН-49, від 21.11.2016 № ТТН-50 (а.с. 143, 147, 15 Том I).

Стосовно економічного змісту господарської операції позивача з ТОВ ГРУПА РЕАЛ за договором від 01.11.2016 № 0111/16 позивачем було зазначено, що основний напрямок діяльності ТОВ ВАЛМПАК є промислове виробництво та реалізація поліетиленових плівок різного призначення, а також послуги флексодруку.

Так, позивачем надані пояснення, що гранула вторинна 1 сорту закупалась ТОВ ВАЛМПАК для виробництва: термозбігової плівки, мішків, рукавної тепличної поліетиленової плівки, чорної рукавної поліетиленової плівки, полотна плівки поліетиленової, плівки РТУ, плівки РТУ з друком, плівки трьохшарові РТУ, плівки чорно-білої декоративно-листяної, плівки чорно-білої універсальної, плівки чорно-білої для розсади, плівки чорно-білої цитрусової, плівки чорно-білої пальми, плівки чорно-білої квітучої, плівки ПТУ.

На підтвердження використання гранула вторинна 1 сорту у виробництві зазначеної продукції, позивачем були надані копії Технологічних карток виробництва (а.с. 159-197 Том I).

Крім того, позивачем надано суду копії договорів та супроводжуючих документів на підтвердження їх виконання, укладених позивачем з контрагентами - покупцями продукції, що вироблена з придбаної гранула вторинна 1 сорту , а саме:

договір поставки від 24.06.2015 № 0615-ВП укладений між ТОВ ВАЛМПАК (постачальник) та ТОВ ВОРЛДПАН код ЄДРПОУ 36058469 (покупець) на поставку товару - продукції: виробів з поліетилену - плівка поліетиленова термозбігова, а саме полотно ПТУ 750 x 90 нетто (а.с. 214-220 Том I);

договір поставки від 17.06.2015 № 170615/1 укладений між ТОВ ВАЛМПАК (продавець) та ТОВ ЮДК код ЄДРПОУ 33384219 (покупець) на поставку товару-продукції: плівка тришарова Р ТУ 2450 x 80 з флексодруком UDK (а.с. 121-230 Том I);

договір поставки від 02.06.2014 № 02062014-В укладений між ТОВ ВАЛМПАК (постачальник) та ТОВ Церсаніт Інвест код ЄДРПОУ 33529350 (покупець) на поставку товару - продукції: плівка Р ТУ 2260x140 стаб 18 синя, плівка Р ТУ 2260x120 стаб 18 синя, плівка Р ТУ 2260x120 стаб. 18 місяців салатова, плівка ПЕ полотно 1400x1000x80, плівка ПЕ полотно 1300x900x80, мішок ПЕ 2260x1200x120, плівка Р ТУ 2260x140 стаб 18 місяців жовта (а.с. 230-247 Том I);

договір поставки від 19.05.2011 № 19/05/11-3 укладений між ТОВ ВАЛМПАК (постачальник) та TOB ATEM код ЄДРПОУ 21643937 (покупець) на поставку товару - продукції: плівка Р ТУ (стаб) 2280 x 0.160 (а.с. 1-29 Том II);

договір купівлі-продажу від 20.05.2011 № АБ-0393/11 укладений між ТОВ ВАЛМПАК (продавець) та TOB АЕРОК код ЄДРПОУ 34840150 (покупець) на поставку товару - продукції: МТУ (1270х2)+(605х4)х0,1x2080 1 тип, МТУ (1270х2)+(525х4)х0,1x2450 2 тип (а.с. 30-62 Том II).

Також позивачем було зазначно, що згідно замовлень та специфікацій ТОВ ВАЛМПАК було відвантажено готову продукцію, товар наступним контрагентам: ТОВ ТОТ БУД код ЄДРПОУ 35742560 (Плівка стабілізована чорна рукав 1500x200 в кількості 3350 кг); ПАТ Житомирський комбінат силікатних виробів код ЄДРПОУ 00290676 (плівка РТУ 2760 x 0,12 жовта з 2х.сторонімм логотипом чорний, Плівка Р ТУ 50x50 вт. 1900); ТОВ Завод сталевої дробі , код ЄДРПОУ 32804063 (мішок ПЕ 2090x1080x140, мішок ПЕ 1840 x 1080 x 140); ТОВ Вінницьке спеціалізоване підприємство РЕМБУДЗВ'ЯЗОК , код ЄДРПОУ 01168170 (стрічка сигнальна Не копати нижче кабель BOJI3 ПРАТ Київстар ); Фермерське господарство з відокремленою садибою Зоря Каховщини , код ЄДРПОУ 19225352 (плівка ПЕ); Приватне акціонерне товариство Роздільський керамічний завод , код ЄДРПОУ 33182881 (плівка РТУ 2100x160 первинна стаб. 12 місяців, плівка РТУ 2100x160 первинна стаб. 12 місяців); Приватне акціонерне товариство з іноземними інвестиціями Слобожанська будівельна кераміка , код ЄДРПОУ 21129872 (плівка термозбігова з флексодруком 2340x160, плівка ПЕ); TOB Сонячне , код ЄДРПОУ 32861520 (плівка чорна 1400x50); Приватне сільськогосподарське підприємство Євросервісгруп , код ЄДРПОУ 40454382 (плівка ПЕ); ТОВ Українська організація Торф'яників , код ЄДРПОУ 40308792 (плівка термозбігова з флексодруком 1570x120); ТОВ ТД ТЕРМОФІТ , код ЄДРПОУ 35858132 (стрічка сигнальна Обережно кабель ); ТОВ ТЕХНІ-ЛЮБ Компанія , код ЄДРПОУ 30435422 (плівка ПЕ); ТОВ ГЕЛІОС-1 , код ЄДРПОУ 30380352 (мішок ПЕ).

На підтвердження поставки зазначеним підприємствам готової продукції позивачем були надані суду первинні бухгалтерські документи, які супроводжували зазначену поставку (а.с. 63-102 Том II).

Також позивачем були надані суду оборотно-сальдові відомості по рахунку 361: Контрагенти. Замовлення за період з 01.01.2017 по 19.07.2017 згідно до яких обороти за зазначений період складають: Дебет 43 754 098,17 гривень, Кредит 46 405 940,57 гривень.

Відповідно до даних зазначеної оборотно-сальдові відомості по рахунку 361 заборгованість контрагентів перед позивачем складає 3 282 836,07 грн., а заборгованість позивача перед контрагентами складає 679 292,66 грн. (а.с. 106-133 Том II).

Відповідачем під час розгляду справи на підтвердження наявності податкової інформації щодо ТОВ ГРУПА РЕАЛ враховуючи яку контролюючий орган дійшов висновку про нереальність господарської інформації, надав суду Податкову декларацію ТОВ ГРУПА РЕАЛ з податку на додану вартість за звітній період 2016 рік відповідно до змісту якої, контрагентом позивача були задекларовані нульові показники по податковим зобов'язанням, податковому кредиту, розрахункам за звітній період.

З даного приводу, суд заначає, що будь-яка неправомірна діяльність контрагентів при укладанні і виконанні господарських договорів, що прямо не пов'язані з досліджуваними господарськими операціями, не може бути єдиною підставою для притягнення до відповідальності платника податку, оскільки згідно статті 61 Конституції України, юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.

Такі висновки суду відповідають рішенню Європейського суду з прав людини від 09.01.2007 року у справі "Інтерсплав проти України", в якому зазначено: якщо державні органи мають інформацію про зловживання в системі оподаткування конкретною компанією, вони повинні застосовувати відповідні заходи саме до цього суб'єкта, а не розповсюджувати негативні наслідки на інших осіб при відсутності зловживання з їх боку.

Аналогічна правова позиція викладена й в листі Вищого адміністративного суду України від 01.11.2011 № 1936/11/13-11, в якому зазначено, що оцінюватися при дослідженні факту здійснення господарської операції повинні відносини безпосередньо між учасниками тієї операції, на підставі якої сформовані дані податкового обліку. Не є обов'язковою передумовою для визначення контролюючими органами грошових зобов'язань визнання недійсними (у тому числі нікчемними) правочинів, які укладалися за ланцюгом між попередніми посередниками, через ланцюг яких декларувався рух товарів чи послуг, нібито придбаних останнім у такому ланцюгу платником податку. При цьому відносини між учасниками попередніх ланцюгів постачань товарів та послуг не мають безпосереднього впливу на дослідження факту реальності господарської операції, вчиненої між останнім у ланцюгу постачань платником податків та його безпосереднім контрагентом.

Крім того, подібну позицію займав і Верховний Суд України, який у постановах від 11.12.2007 року (справа № 21-1376во06), від 09.09.2008 (справа № 21-500во08), від 01.06.2010 (справа № 21-573во10) та від 31.01.2011 у справі № 21-47а10 дійшов висновку, що "у разі невиконання контрагентом зобов'язання зі сплати податку до бюджету, відповідальність та негативні наслідки настають саме щодо цієї особи. Ця обставина не є підставою для позбавлення платника ПДВ права на його відшкодування у разі, коли цей платник виконав усі передбачені законом умови щодо отримання такого відшкодування та має необхідні документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту".

Європейський суд, Верховний суд та національне законодавство чітко визначає правило індивідуальної відповідальності платника податків. Тобто, добросовісний платник податків не має зазнавати негативних наслідків через порушення з боку його контрагента.

Суд наголошує на важливості правової позиції, висловленої Європейським судом з прав людини у пункті 53 рішення у справі "Федорченко та Лозенко проти України", відповідно до якої суд при оцінці доказів керується критерієм доведення "поза розумним сумнівом".

Тобто, у даному випадку, недобросовісність платника податків має бути встановлена безумовними та недвозначними доказами.

Крім того, суд зазначає, що згідно до частини 1 статті 10 Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців визначено: якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою.

Як встановлено судом та не заперечується ні представником відповідача, ні відомостями Акта перевірки ТОВ ГРУПА РЕАЛ на час спірних господарських операцій мало цивільну правоздатність та було платниками податку на додану вартість.

Крім того, під час розгляду справи відповідачем не надано доказів протиправної діяльності контрагента відповідача під час здійснення своєї господарської діяльності.

Також судом не приймаються до уваги твердження відповідача щодо відсутності у позивача товаросупроводжуючих документів, оскільки під час розгляду справи позивачем були надані суду належним чином оформлені копії товарно - транспортних документів.

Крім того, суд зазначає, що відповідно до листа Вищого адміністративного суду від 01.11.2011 року № 1936/11/13-11 … сама собою наявність або відсутність окремих документів, а так само помилки у їх оформленні не є підставою для висновків про відсутність господарської операції якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов'язаннях платника податків у зв'язку з його господарською діяльністю мали місце. .

Під час розгляду справи, відповідач не спростував тверджень позивача про реальність господарських операцій з ТОВ ГРУПА РЕАЛ , у зв'язку з чим, суд дійшов висновку, що господарські операції між позивачем та ТОВ ГРУПА РЕАЛ мали реальний характер, що підтверджується належними документами.

З огляду на зазначене та на той факт, що позивачем надано необхідний пакет документів, що підтверджує реальність вказаних господарських операцій, суд дійшов висновку, що податковим органом необґрунтовано здійснено висновок про нереальність господарських операцій позивача з ТОВ ГРУПА РЕАЛ .

Відповідно до статей 11 і 71 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд вживає передбачені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідач, в свою чергу, жодних доказів на підтвердження правомірності прийнятого спірного податкового - повідомлення рішення суду не надав. Доводів позивача відповідач належним чином не спростував.

З огляду на зазначене, судом встановлено, що висновки викладені в Акті перевірки не відповідають дійсності, не мають доказової сили за відсутності доведення факту нереальності господарської операцій та є лише носіями певної інформації, яка є суто суб'єктивною думкою податкових органів.

Частина 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України визначає, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

За таких обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, беручи до уваги не доведеність відповідачем висновків, що господарська операція між позивачем та ТОВ ГРУПА РЕАЛ не мала реальний характер; правомірності сформованого податкового кредиту по господарській операції з ТОВ ГРУПА РЕАЛ , суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог та скасування оскаржуваних податкового повідомлення - рішення.

Відповідно до частини 1 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Таким чином, витрати позивача, пов'язані зі сплатою судового збору у сумі 4 500 грн, підлягають відшкодуванню позивачу з Державного бюджету України за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області.

Керуючись статтями 11, 14, 69, 70, 71, 158 - 163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:

1. Адміністративний позов задовольнити.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області від 16.05.2017 № 0017371401.

3. Стягнути з Державного бюджету України за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Київській області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ВАЛМПАК" (код ЄДРПОУ 36058469) судовий збір у сумі 4 500 (чотири тисячі п'ятсот) гривень 00 коп.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Панова Г. В.

Дата виготовлення і підписання повного тексту постанови - 06 листопада 2017 р.