Рішення

від 24.01.2018 по справі 823/1971/17

ЧЕРКАСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 січня 2018 року справа № 823/1971/17

м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого-судді Паламаря П.Г.,

при секретарі Овсієнко Г.О.,

за участю:

позивача - ОСОБА_1 (особисто),

представника третьої особи - Мазурок С.С. (за довіреністю),

представника третьої особи - Ярути В.С.(за посадою),

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області, третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Ковалиська сільська рада Смілянського району Черкаської області про визнання протиправною відмови та зобов'язання вчинити дії

ВСТАНОВИВ:

04 грудня 2017 року до суду з позовною заявою звернувся ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, далі - позивач) до Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області (18000, м. Черкаси, вул. Смлянська, 131, далі - відповідач), третя особа - Ковалиська сільська рада Смілянського району Черкаської області (20734, Черкаська область, Смілянський район, с. Ковалиха, вул. Леніна, 11), в якій просить:

-визнати протиправною відмову Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області за № 9763/6-17 від 08.11.2017 у наданні ОСОБА_1 дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 2,0га у власність для ведення особистого селянського господарства в адміністративних межах Ковалиської сільської ради (за межами населеного пункту) Смілянського району Черкаської області;

-зобов'язати Головне управління Держгеокадастру у Черкаській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 08.10.2017 про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 2,0га у власність для ведення особистого селянського господарства в адміністративних межах Ковалиської сільської ради (за межами населеного пункту) Смілянського району Черкаської області.

-зобов'язати Головне управління Держгеокадастру у Черкаській області подати до суду звіт про виконання рішення.

Ухвалою від 13.12.2017 залучено до участі у справі в якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Ковалиську сільську раду Смілянського району Черкаської області.

16.01.2018 винесено ухвалу щодо витребовування з Смілянської районної державної адміністрації Черкаської області (Архівного сектору) належним чином засвідчені копії рішень Ковалиської сільської ради Смілянського району Черкаської області.

Позов мотивований тим, що відповідач відмовив позивачу у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 2,0га у власність для ведення особистого селянського господарства в адміністративних межах Ковалиської сільської ради (за межами населеного пункту) Смілянського району Черкаської області в зв'язку з відмовою Ковалиської сільської ради Смілянського району Черкаської області в погодженні на надання дозволу на розробку такого проекту землеустрою. Позивач вважає, що відмова сільської ради, не може слугувати підставою відмови ГУ Держгеокадастру у Черкаській області у наданні дозволу, оскільки лише невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів дають право відповідачу відмовити в наданні дозволу на розробку проекту землеустрою. Враховуючи вищевикладене позивач вважає, відмову не мотивованою та такою, що суперечить вимогам ст. 118, 123 ЗК України.

Позивач адміністративний позов підтримав у повному обсязі та просив його задовольнити.

Представник відповідача в судове засіданні не з'явився, однак до суду направлено письмове заперечення проти задоволення позовних вимог. В даних запереченнях зазначено, що Головне управління повідомило позивача про те, що він не може претендувати на отримання земельної ділянки площею 2,000 га в адміністративних межах Ковалиської сільської ради у власність, оскільки рішенням Ковалиської сільської ради від 30.10.2017 №170 відмовлено у погодженні надання такого дозволу - зазначена земельна ділянка, на яку зроблено викопіювання знаходиться по вулиці Ювілейна і використовується жителями села понад двадцять років. Таким чином, представник відповідача наголосив на тому, що бажана земельна ділянка має не відповідність місця розташування об'єкта, вимогам проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, а тому рішення ГУ Держгеокадастру у Черкаській області за № 9763/6-17 від 08.11.2017 прийнято у відповідності до ст. 118 Земельного кодексу України.

Представники третьої особи - Ковалиської сільської ради Смілянського району Черкаської області, в судовому засіданні також заперечували щодо задоволення адміністративного позову, з підстав використання земельної ділянки жителями села.

Заслухавши пояснення учасників справи, розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд прийшов до висновку, що позов не підлягає задоволенню, виходячи з такого.

ОСОБА_1 звернувся до Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області з клопотанням від 09.10.2017 про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства орієнтовною площею 2,0 га в адміністративних межах Ковалиської сільської ради Смілянського району Черкаської області за межами населеного пункту.

До заяви на підставі вимог ст. 118 Земельного кодексу України було додано:

-копію паспорта та ідентифікаційного номеру;

-довідку з державної статистичної звітності;

-викопіювання бажаного місця розташування земельної ділянки.

У зв'язку з надходженням вищевказаного клопотання позивача, Головне управління Держгеокадастру у Черкаській області на виконання доручення віце-прем'єр-міністра - Міністра регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України Гройсмана В.Б. від 08.10.2014 № 37732/0/1-14, надіслало до Ковалиської сільської ради Смілянського району Черкаської області запит щодо можливості надання позивачу дозволу на розробку документації із землеустрою.

Листом від 30.10.2017 за № 170, Ковалиська сільська рада Смілянського району Черкаської області повідомила ГУ Держгеокадастру у Черкаській області, що зазначена земельна ділянка, на яку зроблено викопіювання знаходиться по вулиці Ювілейна і використовується жителями села понад двадцять років. В 1994 році було зроблено наділ земельних ділянок по вулиці Ювілейна жителям села. Вулиця Ювілейна знаходиться за межами населеного пункту, але розглядається питання про введення даної вулиці в межі населеного пункту. Також згідно, рішення Ковалиської сільської ради № 6-40 від 08.02.1997 року було надано дозвіл на приватизацію земельних ділянок по АДРЕСА_2 чотири земельні ділянки, виготовлена технічна документація та оформлено право на приватну власність громадян. Дві земельні ділянки використовують батьки учасників АТО. В даний час шість учасників АТО, які проживають на території села не отримали земельних ділянок для ведення особистого селянського господарства.

Таким чином, Ковалиська сільська рада Смілянського району Черкаської області, заперечувала у наданні дозволу гр. ОСОБА_1 на розробку документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність.

08.11.2017 за № 9763-6-17 Головне управління Держгеокадастру у Черкаській області відмовило позивачу у наданні відповідного дозволу на розробку проекту землеустрою, в зв'язку з відмовою сільської ради в наданні погодження.

Вважаючи дії відповідача по відмові в задоволенні його клопотання протиправними та такими, що здійснені з порушенням норм Земельного кодексу України, позивач звернувся до суду за захистом порушених прав та інтересів зі сторони суб'єкта владних повноважень.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з такого.

Земельні відносини в Україні, відповідно до статті 3 Земельного кодексу України (далі - ЗК України) регулюються Конституцією України, цим Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.

Громадянам для ведення особистого селянського господарства передаються у власність та надаються у користування землі, віднесені до категорії земель сільськогосподарського призначення (п. "а" ч. 3 ст. 22 Земельного кодексу України).

Відповідно до ч. 1 ст. 33 ЗК України громадяни України можуть мати на праві власності та орендувати земельні ділянки для ведення особистого селянського господарства.

Громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності, зокрема для ведення особистого селянського господарства - не більше 2 гектарів (ст. 121 ЗК України).

Статтею 116 ЗК України, зокрема частиною 1 передбачено, що громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом.

Частиною 1 статті 118 ЗК України встановлено, що громадянин, зацікавлений у приватизації земельної ділянки, яка перебуває у його користуванні, подає заяву до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим.

Громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.( ч. 6 ст. 118 ЗК України).

На виконання доручення віце-прем'єр-міністра - Міністра регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України Гройсмана В.Б. від 08.10.2014 №37732/0/1-14, наказом Держземагентства України № 328 від 15.10.2014 "Про введення в дію рішень колегії Держземагентства України" введені в дію рішення колегії Держземагентства України від 14.10.2014 (протокол засідання № 2) "Про обов'язкове направлення на розгляд до місцевих рад питань щодо розпорядження землями сільськогосподарського призначення державної власності" № 2/1.

Відповідно до пункту 2 рішення колегії № 2/1 "Про обов'язкове направлення на розгляд до місцевих рад питань щодо розпорядження землями сільськогосподарського призначення державної власності" начальники головних управлінь Держземагентства в областях, м. Києві за зверненнями юридичних та фізичних осіб щодо відведення земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності, які не перебувають у їхньому користуванні, що надходитимуть з 15.10.2014 року, забезпечують обов'язкове направлення на розгляд місцевих рад питань щодо розпорядження землями сільськогосподарського призначення державної власності на етапі надання згоди на розроблення відповідної документації із землеустрою.

Під час розгляду клопотань про надання дозволів на розроблення документації із землеустрою щодо земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності надсилати органам місцевого самоврядування (сільським, селищним, міським радам) за місцем розташування земельної ділянки запити про висловлення позиції щодо можливості надання дозволу на розроблення документації із землеустрою, на підставі якої зазначені земельні ділянки можуть бути передані у власність або користування.

Відповідно до пп. 2.3 п. 2 рішення колегії Держземагентства України № 2/1, у разі надходження у десятиденний строк від органу місцевого самоврядування мотивованих заперечень стосовно надання дозволу на розроблення документації із землеустрою щодо земельної ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, які безпосередньо передбачені законом, зокрема частиною сьомою статті 118 та частиною третьою статті 123 Земельного кодексу України, відмовляти заявникові у задоволенні відповідного клопотання.

Згідно ч. 7 ст. 118 ЗК України, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Вказана норма кореспондується із ч. 3 ст. 123 ЗК України, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування в межах їх повноважень у місячний строк розглядає клопотання і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування земельної ділянки вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, а також генеральних планів населених пунктів, іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування території населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Із наведених вище норм ЗК України слідує, що підставою для відмови у наданні дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою.

Разом з цим, в листі Ковалиської сільської ради Смілянського району Черкаської області № 170 надано мотивовані заперечення стосовно надання позивачу дозволу на розроблення документації із землеустрою, яка безпосередньо передбачена законом, зокрема частиною сьомою статті 118 та частиною третьою статті 123 Земельного кодексу України.

Судом встановлено, що бажана земельна ділянка у відповідності до рішень Ковалиської сільської ради Смілянського району Черкаської області знаходиться по вулиці Ювілейна, наділена у користування і використовується жителями села з 1990 років та за які сплачується земельний податок.

В силу приписів ст. 59 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні , дані рішення є нормативно-правовими актами індивідуальної дії.

Отже, фактично дана земельна ділянка знаходиться в користуванні і не є вільною.

При цьому судом враховано, що ст. 119 ЗК України, закріплює право громадяни, які добросовісно, відкрито і безперервно користуються земельною ділянкою протягом 15 років, але не мають документів, які б свідчили про наявність у них прав на цю земельну ділянку, можуть звернутися до органу державної влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування з клопотанням про передачу її у власність або надання у користування. Розмір цієї земельної ділянки встановлюється у межах норм, визначених цим Кодексом.

Конституцією України закріплено, що держава забезпечує захист прав усіх суб'єктів права власності і господарювання, соціальну спрямованість економіки; усі суб'єкти права власності рівні перед законом (частина четверта статті 13); право власності на землю гарантується, воно набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону (частина друга статті 14).

В абзаці 10 пункту 9 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 30.01.2003 № 3-рп/2003 Конституційний Суд України наголошував, що правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах.

Таким чином, право позивача на земельну ділянку не може слугувати підставо для позбавлення права на землю інших громадян з підстав набувальної давності.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що відмова Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області у наданні позивачу дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в приватну власність для ведення особистого селянського господарства площею 2,0 га в адміністративних межах Ковалиської сільської ради Смілянського району Черкаської області узгоджується з вимогами ст. 118 ЗК України, а тому позовні вимоги не підлягають до задоволення.

Керуючись ст.ст. 6, 9, 14, 241-246, 255, 295 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

В задоволенні адміністративного позову відмовити.

Копію рішення направити учасникам справи.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, яка може бути подана протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя П.Г. Паламар

Повний текст рішення виготовлено 29.01.2018