Постанова

від 24.01.2018 по справі 816/1587/17

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Головуючий І інстанції: Алексєєва Н.Ю..

(дата складання повного тексту 13.11.2017 р.)

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 січня 2018 р. м. ХарківСправа № 816/1587/17 Харківський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді: Яковенка М.М.

суддів: Лях О.П., Старосуда М.І.

секретарі судового засідання: Жданюк А.О.

за участі:

представника позивача Білоярець О.С.

представника відповідача Оніпченко В.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у Полтавської області на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 31 жовтня 2017 року по справі № 816/1587/17 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Торговий Дім Полтавхіммаш до Головного управління Державної фіскальної служби у Полтавської області про скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ :

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Полтавхіммаш" (надалі також - позивач, ТОВ "ТД "Полтавхіммаш") звернулося до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління ДФС у Полтавській області (надалі також - відповіда, ГУ ДФС у Полтавські області) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 05.07.2017 №0006381401, №0006371401, №0006361401.

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 31 жовтня 2017 року адміністративний позов задоволено (229, 230-235).

Визнано протиправними та скасовані податкові повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Полтавській області від 05 липня 2017 року №0006381401, №0006371401, №0006361401.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, Відповідач подав апеляційну скаргу, пославшись на незаконність та необґрунтованість постанови суду, яка прийнята з порушенням норм матеріального права, просив постанову суду першої інстанції скасувати, а у задоволенні позову відмовити (а.с.89-94). Апелянт наголошує, що порушення, встановлені в ході перевірки позивача, зафіксовані належним чином, підставою для винесення спірного ППР слугував відображений в акті перевірки висновок про неможливість реального здійснення фінансово - господарських операцій позивача по взаємовідносинах з контрагентами за перевіряємий період.

Представник відповідача наполягав на задоволенні апеляційної скарги у повному обсязі. Зазначив, що факт господарських операцій позивача з його контрагентами не підтверджуються.

Представник позивача заперечував проти задоволення апеляційної скарги у повному обсязі. Представник посилається на незаконність та необґрунтованість спірного ППР, вказує на товарність господарських операцій з придбання товарів, їх оприбуткування та відображення у бух.обліку, та використання у власній господарській діяльності. Наданий письмовий відзив із запереченнями на апеляційну скаргу, в якому наводять доводи безпідставності скарги та законності постанови суду.

Колегія суддів заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає за необхідне апеляційну скаргу залишити без задоволення з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено судом апеляційної інстанції, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Полтавхіммаш" (ідентифікаційний код 39520238) зареєстроване юридичною особою 01.12.2014, номер запису про державну реєстрацію 1 585 102 0000 014280. Позивач перебуває на податковому обліку в ДПІ у м. Полтаві ГУ ДФС у Полтавській області з 02.12.2014 та є, зокрема, платником податку на додану вартість, податку на прибуток.

Основним видом економічної діяльності товариства є 46.90 - неспеціалізована оптова торгівля.

В період з 22.05.2017 по 02.06.2017 (термін проведення перевірки продовжувався на 5 робочих днів з 06.06.2017 по 12.06.017 на підставі наказу від 01.06.2017 №1401) ГУ ДФС у Полтавській області, на підставі направлень від 18.05.2017 №1655, №1656 та відповідно до наказу від 28.4.2017 № 1138, була проведена документальна планова виїзна документальна перевірка ТОВ "ТД "Полтавхіммаш" (код за ЄДРПОУ 39520238) з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 02.12.2014 по 31.12.2016, правильності нарахування та обчислення єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за період з 02.12.2014 по 31.12.216.

За наслідками проведеної перевірки ТОВ "ТД "Полтавхіммаш" відповідачем складений акт від 19.06.2017 № 808/16-31-14-01-09/39520238, яким зафіксовані порушення:

- пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Податкового кодексу України, в результаті чого підприємством занижено податок на прибуток на суму 5136 грн., в т.ч. за 2016 рік у сумі 5136 грн.;

- п. 198.1, п.198.3 ст. 198 Податкового кодексу України, в результаті чого ТОВ "ТД "Полтавхіммаш" занижено податок на додану вартість за період з 02.12.2014 по 31.12.2016 у сумі 84807 грн., у тому числі за грудень 2016 року у сумі 84807 грн. та завищено р. 21 "Сума від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду" у сумі 49163 грн., в т.ч. за грудень 2016 року у сумі 49163 грн.

В матеріалах справи наявна копія заперечення ТОВ "ТД "Полтавхіммаш" на акт перевірки, в якому позивач вказує про незгоду із висновками акту від 19.06.2017 № 808/16-31-14-01-09/39520238. За наслідками розгляду заперечень на акт перевірки, ГУ ДФС у Полтавській області його висновки залишені без змін.

У зв'язку із встановленням в ході перевірки порушень вимог податкового законодавства, ГУ ДФС у Полтавській області було винесено податкові повідомлення-рішення від 05.07.2017:

- №0006381401, яким ТОВ "Торговий дім "Полтавхіммаш" збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 106 008,75 грн, у т.ч. за податковими зобов'язаннями в розмірі 84807 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями в розмірі 21201,75 грн;

- №0006371401, яким ТОВ "Торговий дім "Полтавхіммаш" зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість за грудень 2016 року в розмірі 49 163 грн.;

- №0006361401, яким ТОВ "Торговий дім "Полтавхіммаш" збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток в розмірі 6 420 грн, у т.ч. за податковими зобов'язаннями в розмірі 5 136 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями в розмірі 1 284 грн.

Із даними податковими повідомленнями - рішеннями позивач не погодився та оскаржив їх в адміністративному порядку до Державної фіскальної служби України.

Рішенням ДФС України про результати розгляду скарг №18849/6/99-99-11-01-01-25 від 23.08.2017 скаргу позивача на вказані податкові повідомлення - рішення залишено без задоволення, а податкові повідомлення - рішення ГУ ДФС у Полтавській області - без змін.

Здійснюючи апеляційний перегляд постанови суду першої інстанції, з огляду на представлені документи податкового та бухгалтерського обліку, та фактичні обставини справи, колегія суддів приходить до висновку про безпідставність висновків податкового органу, які прийняті внаслідок неналежної правової оцінки фактичним обставинам.

Фактичного спору між сторонами щодо застосування правових норм матеріального права в межах спірних правовідносин не має. Колегія суддів зазначає, що з огляду на вимоги положень ст..ст.134, 138, 198, 201, умовою правомірності формування Позивачем показників податкової звітності, є реальність здійснених господарських операцій по укладеним договорам з рядом контрагентів, при чому така правомірність та товарність господарських операцій повинна підтверджуватися сукупністю належно оформлених первинних документів податкового та бухгалтерського обліку, що є підставою для формування показників податкового обліку платника податків.

З огляду на зазначене, спірним питанням (що складає предмет доказування) в межах справи є надання належної обґрунтованої оцінки щодо доведеності або недоведеності з боку позивача щодо правомірності формування податкового кредиту, та як наслідок з боку відповідача, прийнятих ним на підставі акту перевірки спірних податкових повідомлень - рішень.

Необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами визначена не лише статтею 44 Податкового кодексу України, але Положенням про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95 р. № 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 05.06.95 р. за № 168/704 (із змінами та доповненнями), Законом України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні .

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності на підставі даних, не підтверджених документами. Для підтвердження даних податкового обліку можуть братися о уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Як правильно було зазначено судом, що спірні відносини стосуються правомірності визначення та відображення позивачем у податковій звітності з ПДВ та податку на прибуток сум податкових зобов'язань, податкового кредиту та амортизації основних засобів за наслідками здійснення господарських операцій щодо купівлі-продажу товарів, вчинених між ТОВ "Торговий дім "Полтавхіммаш" та ТОВ "Райденком" (ТОВ "Фулденч").

Так, на переконання відповідача, господарські операції позивача з вищевказаним контрагентом, не носили реального характеру та безпідставно відображені у податковій звітності позивача з ПДВ та податку на прибуток.

Мотивуючи дані доводи, контролюючий орган виходить із встановлення незаконного формування підприємством податкового кредиту від ТОВ "Райденком" за липень 2016 року в сумі 133970 грн. та безпідставного віднесення до складу собівартості реалізованої продукції суму амортизації штампа придбаного від ТОВ "Райденком", факт поставки якого не підтверджено у ланцюгу постачання.

Крім того, згідно результатів опрацювання зібраної податкової інформації, отриманої від Києво-Святошинської ОДПІ ГУ ДФС у Київській області від 04.10.2016 №343/10-13-14-04/40551608, щодо ТОВ "Фулденч" за період липень-серпень 2016 року з питань проведення фінансово-господарських операцій з контрагентами - покупцями та контрагентами - постачальниками, встановлено відсутність трудових ресурсів, не надання звіту про суми нарахованої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення, допомоги, компенсації) застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування до органів доходів і зборів (форма Д4) за період липень-серпень 2016 року. Під час проведеного аналізу наявних трудових ресурсів, встановлено незначну кількість працюючих та значні обсяги фактично оформлених ТОВ "Фулденч" операцій з придбання та реалізації товару, що передбачає значно більшого обсягу трудовитрат, особистої участі персоналу із відповідними фаховими знаннями (агентів, менеджерів, вантажників, водіїв, бухгалтерів. У зв'язку з цим посадові особи ТОВ "Фулденч" не могли фактично здійснювати господарські операції з урахуванням часу, оперативності проведення операцій, місцезнаходження майна, віддаленості контрагентів один від одного. Також встановлено, що з жовтня 2016 ТОВ "Фулденч" податкової звітності не подає.

Також, відповідач вказав про не надання технічного паспорту, сертифікату якості для встановлення походження товару, а також надання позивачем на перевірку товарно-транспортних накладних, які не відповідають вимогам Правил перевезення вантажів автомобільним транспортом України, а саме: у товарно-транспортних накладних відсутні підписи водія та перевізника.

За приписами підпункту 14.1.36 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Підпунктом 14.1.231 пункту 14.1 статті 14 ПК України передбачено, що розумна економічна причина (ділова мета) - причина, яка може бути наявна лише за умови, що платник податків має намір одержати економічний ефект у результаті господарської діяльності.

Відповідно до пункту 44.1 статті 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Згідно з п. 14.1.181 ст. 14 ПК України, податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Згідно з п.198.1 ст.198 ПК України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій, зокрема, з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Відповідно до п. 198.2 ст.198 ПК України, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно з п.198.3 ст. 198 ПК України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 ст. 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до п.198.6 ст.198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог ст. 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими п. 201.11ст.201 цього Кодексу.

Як було встановлено судами під час розгляду справи, що для забезпечення виготовлення вагонів-цистерн, ємностей певних об'ємів, а також подальшої реалізації виготовлених товарів з метою отримання прибутку, Позивачем укладено договір поставки з ТОВ "Фулденч".

Так, 20.07.2016 між ТОВ "Фулденч" (постачальник) та ТОВ "Торговий дім "Полтавхіммаш" (покупець) укладений договір поставки №СН 219/16, згідно якого постачальник зобов'язується поставити, а покупець прийняти штамп в асортименті і кількості відповідно до специфікації №1, яка є невід'ємною частиною даного договору (а.с. 96).

В рамках виконання вказаного договору, ТОВ "Торговий дім "Полтавхіммаш" у липні 2016 року придбало у ТОВ "Фулденч" штамп для витяжки днищ 2600 ч.902.270.000, в т.ч. кільця протяжні, пуансон, прижим, матрицю, подушку. Сума податку на додану вартість по вказаній операції склала 133970 грн.

Позивачем, до матеріалів справи надані копії первинних документів, складених за результатами здійснення господарських операцій між ТОВ "Торговий дім "Полтавхіммаш" та ТОВ "Фулденч" з придбання штампу: податкову накладну №176 від 29.07.2016, видаткову накладну №12/08 від 02.08.2016, акти приймання-передачі від 02.08.2016 №1, №2, №3 /а.с. 107-111/.

Дослідивши первинні документи, виписані ТОВ "Фулденч" на користь ТОВ "Торговий дім "Полтавхіммаш" в результаті здійснення у липні 2016 року спірних господарських операцій, судами не встановлена їх не відповідність вимогам оформлення первинних документів бухгалтерської та податкової звітності. При цьому, недоліків податкової накладної, на основі якої позивач має право на формування податкового кредиту, перевіряючими в ході перевірки не встановлено.

Сплата позивачем на користь ТОВ "Фулденч" коштів за товар проведена в повному обсязі, що підтверджується наявними у матеріалах справи платіжними дорученнями (а.с. 118-119), проти чого не заперечувалось контролюючим органом.

Також судами встановлено, що придбаний у липні 2016 року товар у ТОВ "Фулденч" доставлявся на виробничу базу ТОВ "Торговий дім "Полтавхіммаш", що розташована за адресою: вул. Маршала Бірюзова, 85, м. Полтава, Полтавська область. Наявність у користуванні позивача виробничої бази за даною адресою підтверджується наявним у матеріалах справи договором оренди від 01.06.2015 №АР97/15АР2/15 (а.с. 201-211).

Перевезення придбаного товару здійснювалося за допомогою перевізника ТОВ "Оптімус Прайм ЛТД", з яким позивачем укладено договір про надання транспортних послуг по перевезенню вантажу. Надання послуг перевезення підтверджується також актом здачі-прийняття робіт №ОП-00006' 14 від 03.08.2016 р. Оплата транспортних послуг в сумі 18000 грн. була здійснення платіжним дорученням №313 на підставі рахунку-фактури від 03.08.2016 р. (а.с. 179, 183-185). На підтвердження реальності транспортування придбаного ТОВ "Торговий дім "Полтавхіммаш" товару, представниками позивача надано до матеріалів справи належним чином завірені копії товарно-транспортних накладних (а.с. 112-117).

Стовно доводів викладених в Акті та в апеляційній скарзі зауваження контролюючого органу стосовно відсутності в наданих до перевірки товарно-транспортних накладних підпису водія та перевізника колегія суддів зазначає, що помилки у оформленні товарно-транспортних накладних не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, в зв'язку з тим, що з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов'язаннях платника податку у зв'язку з його господарською діяльністю мали місце.

Отриманий товар був віднесений на відповідний рахунок №1521 бух.обліку як капітальні інвестиції. 03.08.2016 р. на підставі акту приймання-передачі основних засобів він був введений в експлуатації та переміщений на рахунок №104 як основний засіб. (копія приходного ордеру, акт приймання - передачі основних засобів від 03.08.2016 р., оборотно-сальдова відомості наявні в матеріалах справи).

Також, матеріалами справи підтверджено, що товар та послуги придбавалися позивачем у ТОВ "Фулденч" з метою використання у своїй господарській діяльності.

Так, придбаний у липні 2016 року штамп у ТОВ "Фулденч" в подальшому на виконання умов договору оренди №АР239/16АР111/16 від 01.09.2016 (а.с.190) наданий в оренду ТОВ "Полтавахіммаш" із підтвердженням специфікацією №1, актом приймання-передачі до вказаного договору (а.с. 191-192).

Проведення відповідної діяльності підприємством також підтверджуються документами, що знаходяться в матеріалах справи: копія договору оренди нежилого приміщення та обладнання від 01.06.2015р., укладеного між ПАТ Полтавхіммаш та ТОВ ТД Полтавхіммаш , відповідно до якого ТОВ ТД Полтавхіммаш прийняло на себе договірні зобов'язання в якості Орендаря виробничих приміщень та належного Орендодавцю (ПАТ Полтавхіммаш ) обладнання; копії погоджених між сторонами договору № СН 219/16 від 20.07.2016р. креслень на придбане штампове оснащення; довідка від 25.10.2017р. №390 за підписом головного бухгалтера ТОВ ТД Полтавхіммаш про здійснення амортизації обладнання; копії запитів потенційних замовників щодо можливості виготовлення та придбання продукції.

Колегія суддів вважає безпідставними висновки відповідача щодо безтоварності операції, яка пов'язана з відсутністю тех..паспортів або сертифікату. Наявність в розпорядженні контролюючого органу всіх первинних документів по операції з придбання ТОВ ТД Полтавхіммаш штампового оснащення, ГУ ДФС у Полтавській області безпідставно пов'язує право ТОВ ТД Полтавхіммаш на віднесення суми 133 970,00 грн. до податкового кредиту з наявністю технічного паспорта та/або сертифіката якості на вказане обладнання (на сторінці 15 Акту зазначено, що для встановлення походження товару ТОВ ТД Полтавхіммаш було надано запит №1 від 31.05.2017 з проханням надати до перевірки документи, що визначили б фактичного виробника даного штампу: тех.паспорт, сертифікат якості, даних документів підприємством надано не було).

Зазначені документи, з огляду на положення та зміст Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , де вказано, що первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення (в редакції на момент виникнення правовідносин), тобто сертифікат якості, паспорт на товар тощо, не відносяться до первинних документів та не фіксують факт здійснення господарської операції. Крім того вказані документи не використовуються у бухгалтерському та податковому обліках, отже їх відсутність чи наявність не впливає на результати бухгалтерського та податкового обліку.

Колегія суддів знаходить обґрунтованими доводи сторони позивача, що Наказом Державного Комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 01.02.2005 №28 (зареєстрований в Міністерстві юстиції України 4 травня 2005 р. за № 466/10746) затверджено Перелік продукції, яка підлягає обов'язковій сертифікації в Україні.

Штампове оснащення, поставлене у рамках господарських взаємовідносин з ТОВ Фулденч , не входить до переліку продукції, яка підлягає сертифікації, зазначеної у Наказі № 28, що свідчить про відсутність у контролюючого органу законних підстав для вимагання вказаного документа у ТОВ ТД Полтавхіммаш та здійснення на цій підставі висновків про наявність порушення у формуванні податкового кредиту підприємством у зазначений період.

З огляду на вимоги податкового законодавства, щодо підстав та порядку обліку господарських операцій, колегія суддів вважає, що Позивач правомірно проводив амортизаційних відрахування у вказаний, адже право ТОВ ТД Полтавхіммаш на проведення амортизаційних відрахувань та віднесення до складу витрат відповідних сум підтверджене тими ж первинними документами, які надавались ТОВ ТД Полтавхіммаш в ході Перевірки та додані до даної позовної заяви.

Колегія суддів вважає безпідставними посилання Відповідача в апеляційній скарзі на постанову Верховного Суду України від 18.07.2017р. у справі №21-2757а16, в якій зазначається, зокрема, що висновок податкового органу про неправомірність формування підприємством податкового кредиту з ПДВ по відносинах з контрагентом обґрунтовується відсутністю товарного характеру відносин, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, а оформлені документально.

Штамп для витяжки днищ діаметром 2 600 з моменту доставки на підприємство та по теперішній час знаходиться на території останнього, що спростовує викладені в апеляційній скарзі доводи про фактичну відсутність придбаного товару.

Посилання контролюючого органу в акті перевірки на податкову інформацію, отриману від Києво-Святошинської ОДПІ ГУ ДФС у Київській області від 04.10.2016 №343/10-13-14-04/40551608 щодо ТОВ "Фулденч", не можуть бути достатніми обґрунтуваннями правомірності оскаржених податкових повідомлень-рішень, оскільки отримання контролюючим органом податкової інформації стосовно контрагента платника податків, в якому викладені висновки про відсутність можливості для здійснення господарської діяльності, не звільняє контролюючий орган від виконання обов'язку по самостійному встановленню та доведенню факту вчинення платником податків порушення закону, адже податкова інформація стосовно контрагента не має преюдиційного значення а лист із відповідною інформацією не є документом, що достовірно та безсумнівно підтверджує обставини фактичної дійсності.

Поміж іншого, суд вважає безпідставними посилання податкового органу в обґрунтування висновків щодо порушення позивачем вимог податкового законодавства на неможливість підтвердження фактичного походження та постачання товару по ланцюгу постачання, оскільки позивач як платник податку не має обов'язку та повноважень здійснювати контроль за дотриманням усіма постачальниками товару (робіт, послуг) у ланцюгу постачання вимог законодавства щодо здійснення господарської діяльності, дотримання вимог податкового законодавства тощо і в подальшому зазнавати певних негативних наслідків у вигляді позбавлення права на податковий кредит чи бюджетне відшкодування за можливу неправомірну діяльність будь-кого з контрагентів

Таким чином, зважаючи на принцип персональної відповідальності платника податку, право добросовісного платника податків на податковий кредит з ПДВ не може ставитись у пряму залежність від додержання податкової дисципліни третіми особами.

Суд зазначає, що дані, відображені у зазначених документах інших податкових органів, не можуть бути підставою для висновку про неправомірність віднесення сум ПДВ до податкового кредиту. Зазначені дані по контрагенту позивача, що вплинули на висновки відповідача, з урахуванням ст.83 ПК України, не є єдиним та обов'язковим фактором при врахуванні висновків сформованих по факту неможливості провести звірки в межах даної справи.

Як вже було встановлено, що позивачем отриманий товар було віднесено на рахунок №5121 бухгалтерського обліку як капітальні інвестиції.

В ході проведення перевірки відповідачем було встановлено, що основний засіб - штамп був введений в експлуатацію 03.08.2016 та суму амортизації, придбаного товару, віднесено до складу собівартості реалізованої продукції.

З 01.01.2015 року порядок визначення податку на прибуток ґрунтується на визначенні фінансового результату (прибутку до оподаткування) за даними бухгалтерського обліку та його подальшого коригування на перелік визначених законом податкових різниць.

Так, підпунктом 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 Податкового кодексу України визначено, що об'єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього розділу.

Якщо відповідно до цього розділу передбачено здійснення коригування шляхом збільшення фінансового результату до оподаткування, то в цьому разі відбувається: зменшення від'ємного значення фінансового результату до оподаткування (збитку); збільшення позитивного значення фінансового результату до оподаткування (прибутку).

Якщо відповідно до цього розділу передбачено здійснення коригування шляхом зменшення фінансового результату до оподаткування, то в цьому разі відбувається: збільшення від'ємного значення фінансового результату до оподаткування (збитку); зменшення позитивного значення фінансового результату до оподаткування (прибутку).

Згідно з п.138.2 ст.138 ПК України фінансовий результат до оподаткування зменшується, зокрема, на суму розрахованої амортизації основних засобів або нематеріальних активів відповідно до пункту 138.3 цієї статті.

У відповідності до пп.138.3.1 п.138.3 ст.138 ПК України розрахунок амортизації основних засобів або нематеріальних активів здійснюється відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності з урахуванням обмежень, встановлених підпунктом 14.1.138 пункту 14.1 статті 14 розділу I цього Кодексу, підпунктами 138.3.2-138.3.4 цього пункту. При такому розрахунку застосовуються методи нарахування амортизації, передбачені національними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку, крім "виробничого" методу.

За визначенням п.4 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 7 Основні засоби , затвердженого наказом Мінфіну від 27.04.2000 року № 92 (далі по тексту - П (С) БО 7) амортизація - систематичний розподіл вартості, яка амортизується, необоротних активів протягом строку їх корисного використання (експлуатації); вартість, яка амортизується, - первісна або переоцінена вартість необоротних активів за вирахуванням їх ліквідаційної вартості; група основних засобів - сукупність однотипних за технічними характеристиками, призначенням та умовами використання необоротних матеріальних активів; знос основних засобів - сума амортизації об'єкта основних засобів з початку його корисного використання.

Основні засоби - матеріальні активи, які підприємство утримує з метою використання їх у процесі виробництва або постачання товарів, надання послуг, здавання в оренду іншим особам або для здійснення адміністративних і соціально-культурних функцій, очікуваний строк корисного використання (експлуатації) яких більше одного року (або операційного циклу, якщо він довший за рік).

Об'єкт основних засобів - це: закінчений пристрій з усіма пристосуваннями і приладдям до нього; конструктивно відокремлений предмет, призначений для виконання певних самостійних функцій; відокремлений комплекс конструктивно з'єднаних предметів однакового або різного призначення, що мають для їх обслуговування загальні пристосування, приладдя, керування та єдиний фундамент, унаслідок чого кожен предмет може виконувати свої функції, а комплекс - певну роботу тільки в складі комплексу, а не самостійно; інші актив, що відповідає визначенню основних засобів, або частина такого активу, що контролюється підприємством.

Згідно із п. 7, 10 ПСБО 16 Основні засоби собівартість об'єкта основних засобів слід визнавати активом, якщо і тільки якщо: є ймовірність, що майбутні економічні вигоди, пов'язані з об'єктом, надійдуть до суб'єкта господарювання; собівартість об'єкта можна достовірно оцінити. Суб'єкт господарювання оцінює згідно з цим принципом визнання всі свої витрати на основні засоби на час їх виникнення. Ці витрати складаються з витрат, понесених спочатку на придбання або спорудження об'єкта основних засобів, та витрат, понесених у подальшому на його збільшення, заміну його частини або на обслуговування.

Пунктом 8 П(С)БО 7 Основні засоби визначено, що первісна вартість об'єкта основних засобів складається з таких витрат: суми, що сплачують постачальникам активів та підрядникам за виконання будівельно-монтажних робіт (без непрямих податків); реєстраційні збори, державне мито та аналогічні платежі, що здійснюються в зв'язку з придбанням (отриманням) прав на об'єкт основних засобів; суми ввізного мита; суми непрямих податків у зв'язку з придбанням (створенням) основних засобів (якщо вони не відшкодовуються підприємству/установі); витрати зі страхування ризиків доставки основних засобів; витрати на транспортування, установку, монтаж, налагодження основних засобів.

Суму нарахованої амортизації всі підприємства відображають збільшенням суми витрат підприємства і зносу основних засобів (п.30 П (С) БО 7).

В бухгалтерскому обліку операції придбання та амортизації штампу придбаного від ТОВ "Фулденч" відображено з наступними проводками: придбання штампу: КТ 631 ДТ 15 -669850,00 грн. КТ 631 ДТ 644 - 133970,00 грн.; введення в експлуатацію КТ 152 ДТ 104- 669850,00 грн.; нарахування амортизації штампу та списання її на собівартість реалізованої продукції (посуг) КТ 131 ДТ91 -28535,40 грн. ( в.т.ч. за вересень 2016 у сумі 7133,85 грн., за жовтень 2016 у сумі 7133,85 грн., за листопад 2016 у сумі 7133,85 грн., за грудень 2016 у сумі 7133,85 грн.), КТ91ДТ 23 - 28535,40 грн. КТ91 ДТ 901, 903-28535,40 грн.

Судом встановлено, що спірні відносини щодо нарахування позивачем амортизації склалися у зв'язку з не підтвердженням, на думку відповідача, факту поставки штампу, придбаного у ТОВ "Фулденч".

Однак, висновки перевірки позивача по взаємовідносинам із ТОВ "Фулденч" не знайшли свого підтвердження в ході судового розгляду, а інших порушень правил формування податкового кредиту та податку на прибуток відповідачем не наведено, а судом не встановлено.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що висновки акту не відповідають дійсним обставинам справи та не ґрунтуються на вимогах закону, а оскаржувані податкові повідомлення - рішення було винесено відповідачем без урахування всіх обставин, які мали значення для його прийняття, тобто необґрунтовано, а тому є протиправними та підлягають скасуванню.

Суд апеляційної інстанції оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок досліджених доказів в їх сукупності, приходить до висновку, що позивачем доведено здійснення господарських операцій між ним та його контрагентами. фактичні обставини справи об'єктивно засвідчують здійснення господарської діяльності та правомірність віднесення позивачем до податкового кредиту з податку на додану вартість та сум валових витрат, відповідно до первинних бухгалтерських документів та по податковим накладним, які виписані на виконання умов договірних відносин.

Ні на час прийняття спірного податкового повідомлення - рішення, ні час розгляду справи в суді, не представлено жодних належних доказів, в тому числі наявних судових рішень, за якими встановлений злонавмисний, свідомий зв'язок між позивачем та його контрагентами спрямований на протиправне формування показників податкової звітності з ПДВ та на ухилення від належного оподаткування підприємства. Висновки відповідача щодо безтоварності господарських операцій є лише припущеннями податкового органу, які не підтверджуються належними та допустимими доказами в межах цієї справи.

Колегія суддів зазначає, що надані позивачем та досліджені судом документи за змістом і формою є первинними документами у розумінні положень Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні та містять інформацію про здійснені господарські операції, їх невідповідність ст.ст. 3, 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , не встановлено. Вказана первинна документація бухгалтерської та фінансової звітності, яка складена на виконання договорів з контрагентами оформлена належним чином. Наявність документів податкового та бухгалтерського обліку у позивача, з урахуванням положень п.44.1-44.2 ст.44 ПК України, надавало усі правові підстави та можливості для формування для себе відповідних показників за господарськими операціями з контрагентами. Крім того, матеріалами справи доведено використання у власній господарській діяльності придбаного товару та послуг, підтверджений рух активів у процесі здійснення господарських операцій позивача.

Колегія суддів звертає увагу, що при прийнятті рішення, ДПІ повинно з'ясувати усі необхідні обставини, на підставі яких приймається рішення. Рішення суб'єкту владних повноважень повинно бути обґрунтованим. Перекладання свого обов'язку щодо доказування обставин справи, що стосується встановлення факту правопорушення позивача, та як правило на обґрунтованість прийнятого відповідачем рішення на суд, є недоречним.

Недоведеність податковим органом правомірності прийняття спірного податкового повідомлення - рішення доводить протиправність визначення податкових зобов'язань, і як наслідок цього безпідставність застосування штрафних (фінансових) санкцій.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції прийшов до обґрунтованого висновку, що оскаржувані ППР, прийняте відповідачем неправомірно.

Під час апеляційного провадження, колегія суду не встановила таких порушень судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, які б призвели до неправильного вирішення справи по суті, які були предметом розгляду і заявлені в суді першої інстанції.

Жодні доводи апелянтів не спростовують правильності прийнятого судом першої інстанції рішення.

Таким чином, судова колегія вважає, що рішення суду першої інстанції є обґрунтованим, прийняте на підставі з'ясованих та встановлених обставинах справи, які підтверджуються доказами, та ухвалив постанову з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому залишає апеляційні скарги без задоволення, а судове рішення без змін.

Керуючись ст. ст. 23, 31, 33, 90, 292, 308, 309, 310, 313, 315, 316, 321, 322, 325, 329, 331 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ :

Апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у Полтавської області - залишити без задоволення.

Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 31 жовтня 2017 року по справі № 816/1587/17 - залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена безпосередньо до касаційної інстанції в адміністративних справах Верховного Суду шляхом подачі касаційної скарги протягом тридцяти днів - з дня складення повного судового рішення.

У повному обсязі буде складена 29 січня 2018 року.

Головуючий суддя (підпис)М.М. Яковенко Судді (підпис) (підпис) М.І. Старосуд О.П. Лях