Рішення

від 24.05.2007 по справі 40/129

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

40/129

                                ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ  

                                  83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

                                                             Р І Ш Е Н Н Я   

                                                            іменем України

24.05.07 р.                                                                               Справа № 40/129                               

Суддя господарського суду Донецької області Підченко Ю.О.

При секретарі судового засідання Пальчак О.М.

Розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду справу

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю „Торговий Дім „Харківнафтопродукт” м. Харків

до відповідача дочірнього підприємства „Агрофірма „Шахтар” Орендного підприємства „Шахта імені О.Ф. Засядько” с.Олександрівка

про стягнення 285359 грн. 47  коп.   

за участю:

представників сторін:

від позивача Чурсіна В.В. - юрисконсульт

від відповідача Шевченко О.Ю. - юрисконсульт

СУТЬ СПОРУ:

Заявлені вимоги про стягнення з відповідача боргу в сумі 243605 грн. 49 коп., інфляційних в сумі 15834 грн. 36 коп., трьох процентів річних в сумі 3751 грн. 52 коп., пені в сумі 22168 грн. 10 коп. згідно договору постачання нафтопродуктів від 03.05.06р.

Відповідач визнав борг в сумі 243521 грн. 35 коп., інфляційні в сумі 15828 грн. 89 коп., три проценти річних в сумі 3750 грн. 23 коп., пеню в сумі 22160 грн. 44 коп. по викладеним у відзиві обставинам.

До прийняття рішення по справі позивач згідно ст. 22 ГПК України зменшив розмір позовних вимог та намагається стягнути з відповідача борг в сумі 243521 грн. 35 коп., інфляційні в сумі 15828 грн. 89 коп., три проценти річних в сумі 3750 грн. 23 коп., пеню в сумі 22160 грн. 44 коп., у зв'язку з чим утворилася нова ціна позову, яка дорівнює 285260 грн. 91 коп.

До прийняття зменшення розміру позовних вимог позивачу роз'яснені його процесуальні права, у т.ч. те, що держмито у цій частині поверненню не підлягає і покладається на нього.

З'ясувавши  фактичні  обставини справи, докази на їх підтвердження, надавши правову кваліфікацію  відносинам сторін і виходячи з фактів, встановлених у процесі розгляду справи та правову норму, яка підлягає застосуванню, приймаючи до уваги доводи представників сторін, суд встановив:

Позов мотивовано тим, що 03.05.06р. між товариством з обмеженою відповідальністю „Торговий Дім „Харківнафтопродукт” та дочірнім підприємством „Агрофірма „Шахтар” Орендного підприємства „Шахта імені О.Ф. Засядько” був укладений договір постачання нафтопродуктів.  

На виконання п. 1.1 договору позивач здійснив постачання на адресу відповідача нафтопродуктів.

Факт постачання нафтопродуктів підтверджується товарно-транспортними накладними за період з 03.05.06р. по 19.09.06р., довіреностями з 03.05.06р. по 19.09.06р., актом звірки взаєморозрахунків станом на 03.05.07р.

Товарно-транспортна накладна - це єдиний первинний документ, що є підставою для списання товарно-матеріальних цінностей у вантажовідправника та оприбуткування їх у вантажоотримувача, а також для складського, оперативного та бухгалтерського обліку.    

Згідно п. 3.2 укладеного між сторонами договору відповідач повинен провести 100% попередню оплату товару на розрахунковий рахунок позивача.

Пункт 3.3 договору визначає, що товар може бути відвантажено без попередньої оплати. При цьому відповідач повинен здійснити оплату отриманого товару на протязі 3 банківських днів з моменту отримання товару.   

Відповідач свої зобов'язання не виконав, нафтопродукти отримав, однак їх оплату у повному обсязі не провів, внаслідок чого за ним утворився борг в сумі 243521 грн. 35 коп., який позивач намагається стягнути.

Відповідно до п. 4.4 договору за несвоєчасну оплату товару відповідач повинен сплатити позивачеві пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми несплаченого товару за кожний день прострочення.

Оскільки мало місце несвоєчасне виконання зобов'язань, позивачем пред'явлені вимоги щодо стягнення з відповідача інфляційних в сумі 15828 грн. 89 коп. за період з жовтня 2006 року по лютий 2007 року, трьох процентів річних в сумі 3750 грн. 23 коп. з 15.09.06р. по 20.03.07р., пені в сумі 22160 грн. 44 коп. за період з 20.09.06р. по 20.03.07р.

За своєю правовою природою між сторонами укладено договір поставки.

Особливості регулювання майнових відносин у сфері господарювання визначається господарським кодексом. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин регулюються ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Укладений договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов'язань, а саме майново-господарських зобов'язань згідно зі статтями 173, 174, 175 ГК України (статтями 11, 202, 509 ЦК України) і відповідно до ст. 629 ЦК України є обов'язковим для виконання сторонами.

У силу частини першої ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання – відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Відповідно до ст. 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

За правилами ЦК України відносно істотних умов договору законодавець вимагає: предмет та строк укладення договору. Щодо укладання господарських договорів, то обов'язковими умовами тут є: предмет, ціна та строк його укладання.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продажу, коли інше не передбачено договором, законом або не випливає із характеру правовідносин сторін (ч. 2 ст. 712 ЦК України).

Тобто, положення про порядок оплаті товару, ціни, тари, упаковки, потрібно брати із загальних положень ЦК України, присвячених купівлі-продажу, а саме використовувати ст.ст. 655-697 ЦК України.

Частиною третьою ст. 712 встановлено, що законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договорів поставки, як це передбачено у частині першої ст. 265 ГК України.

Згідно п. 1 ст. 265 ГК України за договором поставки одна сторона – постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні – покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього  певну грошову суму.

Господарський кодекс України чітко встановлює, що сторонами договору поставки можуть бути суб'єкти господарювання, вказані у п.п. 1,2 частини другої ст.55 ГПК України.

Таким чином законодавець ще раз чітко розвів принцип, за котрим розрізняються договір купівлі-продажу та договір поставки: реалізація суб'єктами господарювання товарів не господарюючим суб'єктам здійснюється за правилами купівлі- продажу.

Як свідчать докази по справі, сторони є суб'єктами господарювання у розумінні ст. 55 ГК України.    

Господарське зобов'язання повинно виконуватися належним чином за договором, законом або за звичаями ділового обігу та припинятися  за приписами ст.ст. 193, 203 ГК України.

Факт неналежного виконання зобов'язань за договором підтверджено доказами по справі, а існування господарських правовідносин підтверджено визнанням відповідачем боргу.

За такими обставинами, позов щодо стягнення з відповідача боргу в сумі 243521 грн. 35 коп. обґрунтовано та підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 230 ГК України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно п. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Відповідно до частини другої ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Оскільки мало місце прострочення виконання основного зобов'язання, позов щодо стягнення з відповідача інфляційних в сумі 15828 грн. 89 коп. за період з жовтня 2006 року по лютий 2007 року, трьох процентів річних в сумі 3750 грн. 23 коп. з 15.09.06р. по 20.03.07р., пені в сумі 22160 грн. 44 коп. за період з 20.09.06р. по 20.03.07р. також обґрунтовано та підлягає задоволенню.

Зменшення позовних вимог позивачем не суперечить законодавству та не порушує чиї-небудь права і охоронювані законом інтереси, тому прийнято судом.

З урахуванням викладеного, у задоволенні вимог щодо стягнення з відповідача боргу в сумі 84 грн. 14 коп., інфляційних в сумі 5 грн. 47 коп., трьох процентів річних в сумі 1 грн. 29 коп., пені в сумі 7 грн. 66 коп. слід відмовити.

До прийняття рішення по справі відповідачем була подана заява щодо розстрочення виконання рішення суду на 6 місяців.

Підстави для надання  відстрочки відповідач обґрунтовує  важким фінансовим станом підприємства, наявністю кредитних договорів з ЗАТ „Перший Український міжнародний банк” та АКБ „Київ”, існуванням кредиторської та дебіторської заборгованості, що підтверджується розшифровками станом на 31.03.07р., звітом про фінансові результати за 1 квартал 2007 року, балансом станом на 31.03.07р.

Згідно приписів п. 6 ст. 83 ГПК України господарський суд, приймаючи рішення, має право відстрочити або розстрочити виконання рішення, а тому задовольняє клопотання відповідача щодо надання йому розстрочення виконання рішення суду на 6 місяців.

Витрати по держмиту та забезпечення судового процесу покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних  вимог за приписами частини п'ятої ст. 49 ГПК України.

У зв'язку з тим, що у судовому засіданні за згодою сторін було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення згідно частини третьої ст. 85 ГПК України, воно набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого згідно статті 84 ГПК України.

На підставі викладеного керуючись ч. 2 ст. 9, ст. ст. 526, 625, ч. 2 ст. 712 ЦК України 2003 року, ст. ст. 55, 193, 203, 230, 232, 264, 265 ГК України, ст. ст. 22, 44, частиною п'ятою ст. 49, 82, 84, частиною третьою ст. 85 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1.Позов задовольнити частково.

2.Стягнути з дочірнього підприємства „Агрофірма „Шахтар” Орендного підприємства „Шахта імені О.Ф. Засядько”, 84168,  с.Олександрівка, Донецька область, вул. Комсомольська, 17, ід.код 25330750, р/р 260003190479001 в КФ КБ „Приватбанк” м. Краматорськ, код банку 335548, на користь:

- товариства з обмеженою відповідальністю „Торговий Дім „Харківнафтопродукт”, 61022, м. Харків, Держпром, 4 під., 5 поверх, ід. код 31800120, р/р 26005101334001 в ЗАТ „Альфа-банк” м. Київ, код банку 300346, борг в сумі 243521 грн. 35 коп., інфляційні в сумі 15828 грн. 89 коп., три проценти річних в сумі 3750 грн. 23 коп., пеню в сумі 22160 грн. 44 коп., витрати по держмиту в сумі 2852 грн. 60 коп., витрати по забезпеченню судового процесу в сумі 117 грн. 96 коп., видавши наказ.

3.Клопотання дочірнього підприємства „Агрофірма „Шахтар” Орендного підприємства „Шахта імені О.Ф. Засядько” про надання розстрочки виконання рішення по справі № 40/129 задовольнити.

4.Розстрочити виконання рішення господарського суду по справі № 40/129 в сумі 285260 грн. 91 коп. на 6 місяців з липня 2007 року по листопад 2007 року:

- липень 2007 року - 47543 грн. 48 коп.;

- червень 2007 року - 47543 грн. 48 коп.;

- серпень 2007 року - 47543 грн. 48 коп.;

- вересень 2007 року - 47543 грн. 48 коп.;

- жовтень 2007 року - 47543 грн. 48 коп.;

- листопад 2007 року - 47543 грн. 51 коп.

5.Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Дата підписання рішення, оформленого у відповідності зі ст. 84 ГПК України: 29.05.07р.

Суддя