Рішення

від 25.01.2018 по справі 904/9217/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49600

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.01.2018 Справа № 904/9217/17

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю Пері Україна , м. Київ

До: Приватного акціонерного товариства Аеробуд в особі філії Аеробуд-Дніпро , м. Дніпро

Про: стягнення 1 099 033, 72 грн.

Суддя Васильєв О.Ю.

Секретар судового засідання Сологуб А.М.

ПРЕДСТАВНИКИ:

Від позивача: ОСОБА_1 ( дов.№304 від 18.10.17р.);

Від відповідача: не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

ТОВ Пері Україна (позивач) в жовтні 2017 р. звернувся з позовом про стягнення з ПрАТ Аеробуд в особі філії Аеробуд-Дніпро (відповідач) 1 099 003, 72 грн. (в т.ч.: 61 355, 12 грн. - основна заборгованість; 17 718, 99 грн. - пеня; 25 759, 84 грн. - інфляційні втрати, 4 571, 37 грн. - 3% річних; 989 598, 40 грн. - вартість неповерненого обладнання) за договором оперативної оренди обладнання №385843 від 06.12.13р., укладеним між сторонами. Позовні вимоги обґрунтовані посиланням на невиконання відповідачем обов'язків щодо сплати орендних платежів за користування орендованим майном та не поверненням позивачу орендованого обладнання.

ПрАТ Аеробуд в особі філії Аеробуд-Дніпро (відповідач) проти задоволення позовних вимог заперечував , зазначаючи, що він не міг передати позивачу орендоване обладнання за договором, оскільки це майно знаходиться на тимчасово окупованій території України - м. Ялта, смт. Гурзуф; що на думку відповідача є обставинами не переборної сили ( форс-мажорними обставинами ); а тому просив в задоволенні позову відмовити. Окрім того - позивач клопотав про застосування строку позовної давності до спірних правовідносин.

Під час розгляду справи, відповідач неодноразово клопотав про відкладення слухання справи (т.1., а.с.175-176, а.с.235-236 ; т.2., а.с.1-2, 29, 34, ) для отримання ним сертифікату ТПП України про засвідчення форс-мажорних обставин та надання його у судове засідання. Вищезазначені клопотання були неодноразово задоволені судом.

Ухвалою суду від 19.12.17р. справу №904/9217/17 ( у зв'язку з набранням чинності нового ГПК України ) було вирішено її розглядати за правилами загального позовного провадження та розгляд справи по суті призначено на 09.01.18р. Але до судового засідання 09.01.18 р. представники сторін не з'явилися , у зв'язку з чим слухання справи було відкладено на 25.01.18р.

До судового засідання 25.01.18р. з'явився представник позивача, відповідач явку повноважного представника не забезпечив, а звернувся до суду з черговим клопотанням про відкладення слухання справи для отримання ним рішення Торгово-промислової платати України про засвідчення форс-мажорних обставин та надання його у судове засідання.

Суд не вбачає достатньо правових підстав для задоволення вищезазначеного клопотання, оскільки судом ухвалами суду від 09.11.17р., 12.12.17р. та 09.01.18р. тричі відкладалось слухання справи за аналогічними клопотанням відповідача .

Відповідно до ч.2. п.3. ст. 202 ГПК України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки.

По справі було оголошено перерву з 21.11.17р. по 12.12.17р.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

06.12.13р. між ТОВ Пері Україна ( орендодавець ) та ПрАТ Аеробуд в особі філії Аеробуд-Дніпро ( орендар ) укладено договір оперативної оренди обладнання №385843. Відповідно до п. 1.1. договору орендодавець надає орендарю у тимчасове оплатне користування (оренду) будівельну опалубку РЕКІ (в т.ч. окремі елементи опалубки, спеціалізовану тару для її транспортування), іменовану надалі обладнання , асортимент, кількість і вартість якого вказуються в актах прийому-передачі, що є невід'ємною частиною цього договору.

Згідно п.1.2. договору обладнання надається в оренду для використання орендарем на будівельному майданчику за адресою: АР Крим, М. Ялта, смт. Гурзуф, вул. Набережна ОСОБА_2, 5д. Пунктом 2.1. договору встановлено, ідо передача обладнання в оренду (з оренди) здійснюється на підставі акту (ів) прийому-передачі. Відповідно до 2.2. договору асортимент і строки передачі обладнання Орендарю узгоджуються сторонами додатково.

На виконання взятих на себе зобов'язань орендодавець передав, а орендар прийняв обладнання , про що сторонами підписано Акт прийому-передачі №0076б-Р від 19 грудня 2013 року на суму 443708, 05 грн., Акт прийому-передачі №00769-Р від 23 грудня 2013 року на суму 159572, 40 грн., Акт прийому-передачі №00789-Р від 27 грудня 2013 року на суму 38 025, 00 грн., Акт прийому-передачі №00007-Р від 14 січня 2014 року на суму 32580, 00 грн., Акт прийому-передачі №00025-Р від 23 січня 2014 року на суму 150780, 00 грн. Всього передано обладнання в оренду загальною вартістю 824 665, 45 грн. (т.1, а.с.25-29)

Згідно п.2.6 договору орендар протягом строку дії договору вправі повертати обладнання орендодавцю за відсутністю необхідності і за погодженням з орендодавцем, одержувати нове (інше) обладнання в оренду, здійснювати заміну окремих елементів.

Пунктом 3.1. договору передбачено, що договір набирає чинності з моменту його підписання і діє до 31 січня 2014 року (в частині строку оренди обладнання і нарахування орендної плати), а в частині повернення обладнання, оплати заборгованості з орендної плати та інших платежів - до повного виконання орендарем своїх обов'язків за цим договором. Подовження строку дії даного договору здійснюється шляхом підписання відповідної додаткової угоди до нього. У разі відсутності додаткової угоди про подовження строку дії даного договору він припиняє свою чинність у строк, зазначений в цьому пункті.

Згідно п.4.1.1. договору орендна плата нараховується за повний календарний місяць по факту знаходження обладнання у орендаря (згідно актів прийому-передачі), а у разі використання обладнання не повний календарний місяць - орендна плата нараховується за фактичну (згідно п.4.3. даного договору) кількість днів знаходження обладнання в оренді (згідно актів прийому-передачі)

Відповідно до п.4.1.2. договору орендна плата сплачується шляхом перерахування грошових коштів на банківський рахунок Орендодавця за наступними реквізитами: п/р 26006400062500 в ПАТ УкрСиббанк м. Харків, МФО 351005.При наявності заборгованості по орендній платі, суми оплат, що надходять від орендаря за цим договором, зараховуються орендодавцем як оплата орендної плати за більш ранній неоплачений період, незалежно від відомостей про призначення платежів вказаних в платіжних документах орендаря.

Пунктом 4.1.5. договору встановлено, що орендар сплачує орендну плату щомісячно. Орендна плата сплачується орендарем протягом 26 календарних днів з моменту закінчення оплачуваного (за який нарахована орендна плата) місяця. Відповідно до п.4.2.1. договору ставка орендної плати (без ПДВ) за один місяць складає 3,00% від вартості переданого в оренду обладнання.

Згідно п.5.2.9. договору орендар зобов'язаний повернути (здати на склад орендодавця) обладнання очищеним, належно упакованим, в справному стані із врахуванням природного зносу не пізніше останнього дня строку оренди, визначеного в п.3.1. договору.

Відповідно до п.5.2.10. договору орендар зобов'язаний відшкодувати орендодавцю повну вартість неповернутого (в т.ч. пошкодженого (при неможливості відновлення), некомплектного або втраченого) обладнання протягом десяти календарних днів з моменту виставлення орендодавцем претензії і рахунку на оплату відповідно до п.7.3. договору. Згідно п.6.3. договору датою передачі (повернення) обладнання є дата акту прийому-передачі, підписаного сторонами. Відповідно до п.6.5. договору обладнання вважається зданим (прийняти) за кількістю-згідно кількості, вказаній в акті прийому-передачі.

Згідно п.7.1. договору у разі несвоєчасної оплати орендної плати орендар сплачує пеню від суми простроченого платежу в розмірі подвійної облікової ставки НБУ яка діяла в період за який сплачується пеня.

Згідно п.7.3. договору у випадку неповернення у встановлений строк, а також у випадку пошкодження обладнання (при неможливості відновлення), порушення комплектності (при якому подальша експлуатація обладнання неможлива) або його загибелі (втраті). Орендар сплачує орендодавцю (згідно п.5.2.10 даного договору) вартість такого обладнання, згідно із цінами , вказаними в актах прийому-передачі , з нарахуванням податку на додану вартість (відповідно до чинного законодавства).

Підставою для відшкодування орендарем вартості неповернутого обладнання є фактичні дані актів прийому-передачі обладнання в оренду і повернення з оренди.

Відповідно до п.7.9 договору, штрафні санкції сплачуються винною стороною за відповідне порушення умов даного договору і не покривають (а також не припиняють) одна іншу. Нарахування штрафних санкцій здійснюється протягом всього строку загальної позовної давності (три роки). (т.1, а.с.18-24)

31 січня 2014 року між орендодавцем та орендарем укладено додаткову угоду №1 до договору №385843 від 06 грудня 2013 року відповідно до якої сторони договору дійшли згоди пункт 3.1. договору №385843 від 06 грудня 2013 року викласти в наступній редакції: 3.1. договір набирає чинності з моменту його підписання і діє до 30 квітня 2014 року, а в частині повернення обладнання, оплати орендної плати та інших платежів - до повного виконання орендарем своїх обов'язків за цим договором. Подовження строку дії даного договору здійснюється шляхом підписання відповідної додаткової угоди до нього. У разі відсутності додаткової угоди про подовження строку дії даного договору він припиняє свою чинність у строк визначений в цьому пункті . (т.1, а.с.31)

30 квітня 2014 року шляхом підписання додаткової угоди №2 до договору №385843 від 06 грудня 2014 року, подовжено строк дії договору до 30 червня 2014 року. (т.1, а.с.32).

30 червня 2014 року сторони шляхом підписання додаткової угоди №3 до договору №385843 від 06 грудня 2013 року дійшли згоди подовжити строк дії договору до 31 грудня 2014 року (т.1, а.с.33)

01 січня 2015 року між орендодавцем та орендарем підписано додаткову угоду №4 до договору оперативної оренди обладнання №385843 від 06 грудня 2013 року, відповідно до якої продовжено строк дії договору до 28 лютого 2015 року. Крім того, даною угодою сторони договору встановили/дійшли згоди, що станом на 01 січня 2015 року заборгованість орендаря перед орендодавцем становить 172 127, 24 грн. ( т.1, а.с.34)

31 січня 2015 року між ТОВ Пері Україна та Приватним акціонерним товариством Аеробуд філія Аеробуд-Дніпро укладено додаткову угоду №5 до договору, відповідно до якої сторони встановили ставку орендної плати (без ПДВ) за лютий 2015 року в розмірі 1,50% від вартості переданого в оренду обладнання за один місяць (т.1, а.с.35).

28 лютого 2015 року сторонами шляхом підписання додаткової угоди №6 до договору №385843 від 06 грудня 2013 року подовжено строк дії договору до 31 березня 2015 року (т.1, а.с. 37).

Отже, відповідно до умов договору №385843 оперативної оренди обладнання від 06 грудня 2013 року та додаткової угоди №6 від 28 лютого 2015 року, строк дії договору припиняється 31 березня 2015 року (в частині строку оренди обладнання і нарахування орендної плати), а в частині повернення обладнання, оплати заборгованості з орендної плати та інших платежів - до повного виконання орендарем своїх обов'язків за цим договором.

З матеріалів справи вбачається, що в період дії договору позивач надав відповідачу послуги з оренди будівельної опалубки Peri про що сторонами підписано наступні Акти виконаних робіт: №1466 від 31 грудня 2013 року на суму 8587, 08 грн. (з ПДВ 20%); №0096 від 31 січня 2014 року на суму 25343, 04 грн. (з ПДВ 20%); №0227 від 28 лютого 2014 року на суму 29687, 82 грн. (з ПДВ 20%); №0343 від 31 березня 2014 року на суму 29687, 82 грн. (з ПДВ 20%); №0458 від ЗО квітня 2014 року на суму 29687, 82 грн. (з ПДВ 20%); №0490 від 31 травня 2014 року на суму 29687, 82 грн. (з ПДВ 20%); №0652 від ЗО червня 2014 року на суму 29687, 82 грн. (з ПДВ 20%); №0730 від 31 липня 2014 року на суму 29687, 82 грн. (з ПДВ 20%); №0894 від 31 серпня 2014 року на суму 29687, 82 грн. (з ПДВ 20%); №0975 від 30 вересня 2014 року на суму 29687, 82 грн. (з ПДВ 20%); №1124 від 31 жовтня 2014 року 29687, 82 грн. (з ПДВ 20%); №30002114 від 30 листопада 2014 року на суму 29687, 98 грн. (з ПДВ 20%); №30002166 від 31 грудня 2014 року на суму 29687, 98 грн. (з ПДВ 20%); №30002304 від 31 січня 2015 року на суму 30677, 56 грн. (з ПДВ 20%); №30002375 від 28 лютого 2015 року на суму 13854, 38 грн. (з ПДВ 20%); №30002539 від 31 березня 2015 року на суму 30677, 56 грн. (з ПДВ 20%). (т.1, а.с. 36-68 ).

Таким чином, вартість послуг з оренди будівельної опалубки Peri за договором №385843 оперативної пройди обладнання від 06 грудня 2013 року становить 435 705, 96 грн. (з ПДВ 20%).

Однак, орендар в порушення взятих на себе зобов'язань лише частково оплатив вартість послуг з оренди будівельної опалубки Peri за вищенаведеним договором в загальному розмірі 374 350, 84 грн. (з ПДВ 20%), а саме: 20.01.2014 року - 8587, 08 грн. (з ПДВ 20%); 24.02.2014 року - 25343, 04 грн. (з ПДВ 20%); 29.05.2014 року - 2000, 00 грн. (з ПДВ 20%); 11.06.2014 року - 14751, 28 грн. (з ПДВ 20%); 24.06.2014 року - 47000, 00 грн. (з ПДВ 20%); 08.07.2014 року - 25000, 00 грн. (з ПДВ 20%); 09.07.2014 року - 54684, 82 грн. (з ПДВ 20%); 23.07.2014 року - 3,00 грн. (з ПДВ 20%); 03.09.2(М4 року - 8000, 00 грн. (з ПДВ 20%); 30.12.2014 року - 3000, 00 грн. (з ПДВ 20%); 16.02.2015 року - 77236, 00 грн. (з ПДВ 20%); 26.03.2015 року - 94891, 24 грн. (з ПДВ 20%); 14.04.2015 року - 13854, 38 грн. (з ПДВ 20%).

Отже, заборгованість по договору №385843 оперативної оренди обладнання від 06 грудня 2013 року з оренди будівельної опалубки РЕRІ становить 61 355,12 грн. (з ПДВ 20%). ( 435705, 96 грн. (вартість послуг з оренди) - 374350, 84 грн. (сплачено коштів) =61 355, 12 грн.)

Таким чином, на даний час у орендаря існують невиконані зобов'язання щодо часткової оплати послуг згідно Акта приймання-здавання виконаних робіт №30002304 від 31 січня 2015 року на суму 16823, 18 грн. (з ПДВ 20%) та повної оплати послуг згідно Акта приймання-здавання виконаних робіт №30002375 від 28 лютого 2015 року на суму 13854, 38 грн. (з ПДВ 20%); №30002539 від 31 березня 2015 року на суму 30677, 56 грн. (з ПДВ 20%).

Окрім того , позивач відповідно до приписів ст. 625 ЦК України пункту 7.1 договору нарахував відповідачу: 17 718, 99 грн. - пені; 25 759, 84 грн. - інфляційних втрат, 4 571, 37 грн. - 3% річних (т.1, а.с. 14-17).

Також судом, встановлено, що відповідач після припинення дії договору, а саме 31 березня 2015 року не здійснив повернення обладнання в порядку та на умовах визначених договором в зв'язку з чим у нього існують невиконані зобов'язання щодо оплати вартості неповернутого обладнання в розмірі 989 598, 40 грн. (яка визначена в актах прийому-передачі обладнання по договору №385843 оперативної оренди обладнання від 06 грудня 2013 року), вартість якого просить стягнути позивач з відповідача керуючись п.7.3. договору.

На час прийняття рішення у справі відповідачем не надано жодних доказів сплати заборгованості та повернення обладнання позивача, або доказів, які б спростовували обставини справи, викладені в позовній заяві , або розрахунок заборгованості , наданий позивачем.

За приписами статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього кодексу, зокрема з договорів та правочинів.

Статтями 525, 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Частиною 1 статті 759 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Відповідно до положень частини 1 статті 762 Цивільного кодексу України з наймача справляється плата, за користування майном, розмір, якої встановлюється договором оренди.

За приписами частини 6 статті 762 Цивільного кодексу України наймач звільняється від плати за весь час, протягом якого майно не могло бути використане ним через обставини, за які він не відповідає.

Відповідно статті 607 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняються неможливістю його виконання у зв'язку з обставиною, за яку жодна із сторін не відповідає.

Вказаною статтею унормовано, що обставини, які викликають неможливість виконання, можуть бути як юридичними, так і фактичними. Головна умова полягає в тому, що за такі обставини не буде відповідати жодна зі сторін зобов'язання.

За приписами статті 14 1 Закону України Про торгово-промислові палати України Торгово-промислова палата України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та видають сертифікат про такі обставини протягом семи днів з дня звернення суб'єкта господарської діяльності.

Форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об'єктивно унеможливлюють виконання зобов'язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов'язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами, а саме: загроза війни, збройний конфлікт або серйозна погроза такого конфлікту, включаючи але не обмежуючись ворожими атаками, блокадами, військовим ембарго, дії іноземного ворога, загальна військова мобілізація, військові дії, оголошена та неоголошена війна, дії суспільного ворога, збурення, акти тероризму, диверсії, піратства, безлади, вторгнення, блокада, революція, заколот, повстання, масові заворушення, введення комендантської години, експропріація, примусове вилучення, захоплення підприємств, реквізиція, громадська демонстрація, блокада, страйк, аварія, протиправні дії третіх осіб, пожежа, вибух, тривалі перерви в роботі транспорту, регламентовані умовами відповідних рішень та актами державних органів влади, закриття морських проток, ембарго, заборона (обмеження) експорту/імпорту тощо, а також викликані винятковими погодними умовами і стихійним лихом, а саме: епідемія, сильний шторм, циклон, ураган, торнадо, буревій, повінь, нагромадження снігу, ожеледь, град, заморозки, замерзання моря, проток, портів, перевалів, землетрус, блискавка, пожежа, посуха, просідання і зсув ґрунту, інші стихійні лиха тощо.

Відповідно до п.6.5. Регламенту засвідчення Торгово-промисловою палатою України та регіональними торгово-промисловими палатами форс-мажорних обставин (обставин не переробної сил), затверджених Рішенням Президії ТПП України від 18.12.2014р. №44(5) , тягар доказування настання форс-мажорних обставин (обставин не переробної сили) покладений на заявника; заявник несе відповідальність за повне та належне оформлення встановленої форми заяви для відповідної категорії заявників, достовірність викладених фактів, наданих документів, даних, вірність завірених ним копій згідно з чинним законодавством України. Згідно п.6.6. Регламенту уповноважена особа приймає до розгляду заяви з доданим до неї повним відповідним комплектом документів , що пройшли вхідну реєстрацію з присвоєнням реєстраційного номера в ТПП України/регіональній ТПП. Відповідно до п.6.7. Регламенту заява підлягає розгляду залежно від складності та обсягу документів протягом семи робочих днів із дня звернення суб'єкта господарської діяльності та протягом двадцяти одного робочого дня - з дня звернення фізичної особи.

Відповідно до приписів ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи; ці дані встановлюються такими засобами:1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень; у разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов'язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події; у разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою; докази подаються сторонами та іншими учасниками справи; суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів. (ст. 74 ГПК України). Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування; питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання. (ст. 79 ГПК України). Учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду. Позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви. Відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом з поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи. Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об'єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу. У випадку визнання поважними причин неподання учасником справи доказів у встановлений законом строк суд може встановити додатковий строк для подання вказаних доказів. У випадку прийняття судом відмови сторони від визнання обставин суд може встановити строк для подання доказів щодо таких обставин. Якщо зі зміною предмета або підстав позову або поданням зустрічного позову змінилися обставини, що підлягають доказуванню, суд залежно від таких обставин встановлює строк подання додаткових доказів. Докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї. Копії доказів (крім речових доказів), що подаються до суду, заздалегідь надсилаються або надаються особою, яка їх подає, іншим учасникам справи. Суд не бере до уваги відповідні докази у разі відсутності підтвердження надсилання (надання) їх копій іншим учасникам справи, крім випадку, якщо такі докази є у відповідного учасника справи або обсяг доказів є надмірним, або вони подані до суду в електронній формі, або є публічно доступними. Докази, які не додані до позовної заяви чи до відзиву на неї, якщо інше не передбачено цим Кодексом, подаються через канцелярію суду, з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи або в судовому засіданні з клопотанням про їх приєднання до матеріалів справи. У разі подання заяви про те, що доданий до справи або поданий до суду учасником справи для ознайомлення документ викликає сумнів з приводу його достовірності або є підробленим, особа, яка подала цей документ, може просити суд до закінчення підготовчого засідання виключити його з числа доказів і розглядати справу на підставі інших доказів. (ст. 80 ГПК України).

Відповідно до ч.3-4 ст. 13 ГПК України : кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом; кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Відповідачем жодних доказів на спростування обставин, викладених в позовній заяві, не надано ; сертифікату ТПП України, який б засвідчував форс-мажорні обставини ( викладені відповідачем у відзиві на позов не надано) , незважаючи на те , що судом надавалася відповідачу можливість та достатній для цього час , щоби отримати такий сертифікат ( із змісту наданої відповідачем копії заяви до ТПП України вбачається , що вона подана відповідачем та зареєстрована в канцелярії ТПП України 07.12.17 р. ( т.2, а.с.36 ) ; за таких обставин позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Окрім того - суд не вбачає достатньо правових підстав для застосування строку позовної давності до спірних правовідносин, з урахуванням наступного.

Статтею 256 Цивільного кодексу України встановлено, що позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Відповідно до статті 257 Цивільного кодексу України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Частинами 3 та 4 статті 267 Цивільного кодексу України встановлено, що позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

За змістом частини першої статті 261 Цивільного кодексу України позовна давність застосовується лише за наявності порушення права особи. Отже, перш ніж застосовувати позовну давність, господарський суд повинен з'ясувати та зазначити в судовому рішенні, чи порушене право або охоронюваний законом інтерес позивача, за захистом якого той звернувся до суду. Згідно п.4.3. постанови (поміж-іншим), у зобов'язальних правовідносинах, в яких визначено строк виконання зобов'язання, перебіг позовної давності починається з дня, наступного за останнім днем, у який відповідне зобов'язання мало бути виконане. Якщо договором чи іншим правочином визначено різні строки виконання окремих зобов'язань, що з нього виникають (наприклад, у зв'язку з поетапним виконанням робіт або з розстроченням оплати), позовна давність обчислюється окремо стосовно кожного з таких строків. Позовна давність за позовами, пов'язаними з простроченням почасових платежів (проценти за користування кредитом, орендна плата тощо), обчислюється окремо за кожним простроченим платежем.. Правила переривання перебігу позовної давності (стаття 264 ЦК України) застосовуються господарським судом незалежно від наявності чи відсутності відповідного клопотання сторін у справі, якщо в останній є докази, що підтверджують факт такого переривання. При цьому господарським судом слід мати на увазі таке. У дослідженні обставин, пов'язаних із вчиненням зобов'язаною особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов'язку (частина перша статті 264 ЦК України), господарському суду необхідно у кожному випадку встановлювати, коли конкретно вчинені боржником відповідні дії, маючи на увазі, що переривання перебігу позовної давності може мати місце лише в межах строку давності, а не після його спливу. До дій, що свідчать про визнання боргу або іншого обов'язку, можуть, з урахуванням конкретних обставин справи, належати: визнання пред'явленої претензії; зміна договору, з якої вбачається, що боржник визнає існування боргу, а так само прохання боржника про таку зміну договору; письмове прохання відстрочити сплату боргу; підписання уповноваженою на це посадовою особою боржника разом з кредитором акта звірки взаєморозрахунків, який підтверджує наявність заборгованості в сумі, щодо якої виник спір; письмове звернення боржника до кредитора щодо гарантування сплати суми боргу; часткова сплата боржником або з його згоди іншою особою основного боргу та/або сум санкцій. При цьому якщо виконання зобов'язання передбачалося частинами або у вигляді періодичних платежів і боржник вчинив дії, що свідчать про визнання лише певної частини (чи періодичного платежу), то такі дії не можуть бути підставою для переривання перебігу позовної давності стосовно інших (невизнаних) частин платежу. Вчинення боржником дій з виконання зобов'язання вважається таким, що перериває перебіг позовної давності, лише за умови, коли такі дії здійснено уповноваженою на це особою, яка представляє боржника у відносинах з кредитором у силу закону, на підставі установчих документів або довіреності. Бездіяльність боржника (наприклад, не оспорювання ним безспірного списання коштів, якщо така можливість допускається за законом або договором) не свідчить про переривання перебігу позовної давності, оскільки таке переривання можливе лише шляхом вчинення дій. Визнання боржником основного боргу, в тому числі і його сплата, саме по собі не є доказом визнання ним також і додаткових вимог кредитора (зокрема, неустойки, процентів за користування коштами), а так само й вимог щодо відшкодування збитків і, відтак, не може вважатися перериванням перебігу позовної давності за зазначеними вимогами. Визнання боржником свого боргу після спливу позовної давності не свідчить про переривання перебігу такої давності.

Судом встановлено, що сторонами неодноразово укладалися додаткові угоди до вищезазначеного договору. Так, останньою додатковою угодою від 28.02.2015р. сторонами договору шляхом підписання додаткової угоди №6 до договору №385843 від 06 грудня 2013 року подовжено строк дії договору до 31 березня 2015 року . (т.1, а.с. 37). Також із змісту додаткової угоди №4 від 01.01.15р. вбачається, що відповідачем було визнано наявність заборгованості перед позивачем в розмірі 172 127, 24 грн. (п.4. додаткової угоди, т.1. а.с.35). Таким чином, укладання вищезазначених додаткових угод, визнання відповідачем заборгованості ( з урахуванням вищенаведених приписів ЦК України ) є належними доказами переривання позовної давності за спірними правовідносинами. Судом також встановлено ,що відповідачем порушено права та охоронювані законом інтереси позивача стосовно своєчасного отримання від відповідача орендної плати за користування риштуванням Peri та право власності позивача на це риштування . А тому , заява відповідача про застосування строку позовної давності застосуванню не підлягає.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 73, 74, 79, 80, 232, 233, 235- 238, 240, 241 ГПК України, господарський суд , -

ВИРІШИВ :

1. Позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

2. Стягнути з відповідача - Приватного акціонерного товариства Аеробуд в особі філії Аеробуд-Дніпро ( 49057, м. Дніпро , вул. Героїв Сталінграду, 149; код ЄДРПОУ 34935488 ) на користь позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю Пері Україна ( 07400, м. Бровари Київської області, вул. Об'їзна дорога, 60; код ЄДРПОУ 31032954): 61 355, 12 грн. - заборгованості зі сплати орендної плати за договором; 17 718, 99 грн. - пені; 25 759, 84 грн. - інфляційних втрат, 4 571, 37 грн. - 3% річних; 989 598, 40 грн. - вартості неповерненого обладнання та 16 486, 00 грн. - витрат на сплату судового збору.

Видати відповідний наказ після набрання рішенням чинності.

Відповідно до вимог ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно до вимог ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення . Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду , зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення .

Відповідно до вимог ст. 257 ГПК України апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції .

Суддя Васильєв О.Ю.

Повне рішення складено 29.01.18р.