Постанова

від 23.05.2018 по справі 904/9217/17

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.05.2018 року Справа № 904/9217/17

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Чимбар Л.О. (доповідач),

суддів: Антонік С.Г., Іванов О.Г.

Секретар судового засідання Манчік О.О.

Представники сторін:

від позивача: ОСОБА_1, довіреність №304 від 18.10.2017 р., адвокат;

від відповідача: ОСОБА_2, довіреність №б/н від 10.05.2018 р., адвокат;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу приватного акціонерного товариства «Аеробуд» в особі філії «Аеробуд-Дніпро» на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 25.01.18р. у справі №904/9217/17 (суддя Васильєв О.Ю.), повний текст складено 29.01.2018р.

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Пері Україна» , м. Київ

до: Приватного акціонерного товариства «Аеробуд» в особі філії «Аеробуд-Дніпро» , м. Дніпро

про: стягнення 1099033, 72 грн.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 25.01.2018р. позов задоволено. Стягнуто з Приватного акціонерного товариства «Аеробуд» в особі філії «Аеробуд-Дніпро» на користь позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю «Пері Україна» : 61355, 12 грн. - заборгованості зі сплати орендної плати за договором; 17718, 99 грн. - пені; 25759, 84 грн. - інфляційних втрат, 4571, 37 грн. - 3% річних; 989598, 40 грн. - вартості неповерненого обладнання та 16486, 00 грн. - витрат на сплату судового збору.

Відповідач, не погоджуючись з прийнятим рішенням, звернувся до Дніпропетровського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою в якій просить рішення скасувати та відмовити в задоволені позову.

В апеляційній скарзі скаржник зазначив, що виконання ним зобов'язань за спірним договором є не можливим у зв'язку з настанням обставин непереборної сили, а саме: факт збройної агресії Росії проти України.

Разом з тим, як зазначає скаржник, суд не звернув уваги на використання орендованого обладнання в Автономній Республіці Крим, де відбулась збройна окупація, що не дозволило відповідачу повернути обладнання.

Крім того, скаржник в апеляційній скарзі зазначив, що суд не задовольнив його клопотання про відкладення розгляду справи для можливості надання відповідачем сертифікату Торгово-промислової палати, що призвело до порушення господарським судом норм процесуального права.

Позивач у відзиві на апеляційну скаргу зазначив, що рішення суду першої інстанції слід залишити без замін, а апеляційну скаргу без задоволення.

В судовому засіданні 23.05.2018р. оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Заслухавши доповідь судді - доповідача, вислухавши пояснення представників сторін, перевіривши законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду в повному обсязі, Дніпропетровський апеляційний господарський суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного:

Як встановлено господарським судом та вбачається з матеріалів справи, 06.12.13р. між ТОВ «Пері Україна» ( орендодавець ) та ПрАТ «Аеробуд» в особі філії «Аеробуд-Дніпро» (орендар) було укладено договір оперативної оренди обладнання №385843.

Відповідно до п. 1.1. договору орендодавець надає орендарю у тимчасове оплатне користування (оренду) будівельну опалубку РЕКІ (в т.ч. окремі елементи опалубки, спеціалізовану тару для її транспортування), іменовану надалі «обладнання» , асортимент, кількість і вартість якого вказуються в актах прийому-передачі, що є невід'ємною частиною цього договору.

Згідно п.1.2. договору обладнання надається в оренду для використання орендарем на будівельному майданчику за адресою: АР Крим, М. Ялта, смт. Гурзуф, вул. Набережна ОСОБА_3, 5д. Пунктом 2.1. договору встановлено, ідо передача обладнання в оренду (з оренди) здійснюється на підставі акту (ів) прийому-передачі. Відповідно до 2.2. договору асортимент і строки передачі обладнання Орендарю узгоджуються сторонами додатково.

На виконання взятих на себе зобов'язань орендодавець передав, а орендар прийняв обладнання , про що сторонами підписано Акт прийому-передачі №0076б-Р від 19 грудня 2013 року на суму 443708, 05 грн., Акт прийому-передачі №00769-Р від 23 грудня 2013 року на суму 159572, 40 грн., Акт прийому-передачі №00789-Р від 27 грудня 2013 року на суму 38 025, 00 грн., Акт прийому-передачі №00007-Р від 14 січня 2014 року на суму 32580, 00 грн., Акт прийому-передачі №00025-Р від 23 січня 2014 року на суму 150780, 00 грн.

Всього було передано обладнання в оренду загальною вартістю 824 665, 45 грн. (т.1, а.с.25-29)

Згідно п.2.6 договору орендар протягом строку дії договору вправі повертати обладнання орендодавцю за відсутністю необхідності і за погодженням з орендодавцем, одержувати нове (інше) обладнання в оренду, здійснювати заміну окремих елементів.

Пунктом 3.1. договору передбачено, що договір набирає чинності з моменту його підписання і діє до 31 січня 2014 року (в частині строку оренди обладнання і нарахування орендної плати), а в частині повернення обладнання, оплати заборгованості з орендної плати та інших платежів - до повного виконання орендарем своїх обов'язків за цим договором. Подовження строку дії даного договору здійснюється шляхом підписання відповідної додаткової угоди до нього. У разі відсутності додаткової угоди про подовження строку дії даного договору він припиняє свою чинність у строк, зазначений в цьому пункті.

Згідно п.4.1.1. договору орендна плата нараховується за повний календарний місяць по факту знаходження обладнання у орендаря (згідно актів прийому-передачі), а у разі використання обладнання не повний календарний місяць - орендна плата нараховується за фактичну (згідно п.4.3. даного договору) кількість днів знаходження обладнання в оренді (згідно актів прийому-передачі)

Відповідно до п.4.1.2. договору орендна плата сплачується шляхом перерахування грошових коштів на банківський рахунок Орендодавця за наступними реквізитами: п/р 26006400062500 в ПАТ «УкрСиббанк» м. Харків, МФО 351005.При наявності заборгованості по орендній платі, суми оплат, що надходять від орендаря за цим договором, зараховуються орендодавцем як оплата орендної плати за більш ранній неоплачений період, незалежно від відомостей про призначення платежів вказаних в платіжних документах орендаря.

Пунктом 4.1.5. договору встановлено, що орендар сплачує орендну плату щомісячно. Орендна плата сплачується орендарем протягом 26 календарних днів з моменту закінчення оплачуваного (за який нарахована орендна плата) місяця. Відповідно до п.4.2.1. договору ставка орендної плати (без ПДВ) за один місяць складає 3,00% від вартості переданого в оренду обладнання.

Згідно п.5.2.9. договору орендар зобов'язаний повернути (здати на склад орендодавця) обладнання очищеним, належно упакованим, в справному стані із врахуванням природного зносу не пізніше останнього дня строку оренди, визначеного в п.3.1. договору.

Відповідно до п.5.2.10. договору орендар зобов'язаний відшкодувати орендодавцю повну вартість неповернутого (в т.ч. пошкодженого (при неможливості відновлення), некомплектного або втраченого) обладнання протягом десяти календарних днів з моменту виставлення орендодавцем претензії і рахунку на оплату відповідно до п.7.3. договору. Згідно п.6.3. договору датою передачі (повернення) обладнання є дата акту прийому-передачі, підписаного сторонами. Відповідно до п.6.5. договору обладнання вважається зданим (прийняти) за кількістю-згідно кількості, вказаній в акті прийому-передачі.

Згідно п.7.1. договору у разі несвоєчасної оплати орендної плати орендар сплачує пеню від суми простроченого платежу в розмірі подвійної облікової ставки НБУ яка діяла в період за який сплачується пеня.

Згідно п.7.3. договору у випадку неповернення у встановлений строк, а також у випадку пошкодження обладнання (при неможливості відновлення), порушення комплектності (при якому подальша експлуатація обладнання неможлива) або його загибелі (втраті). Орендар сплачує орендодавцю (згідно п.5.2.10 даного договору) вартість такого обладнання, згідно із цінами , вказаними в актах прийому-передачі , з нарахуванням податку на додану вартість (відповідно до чинного законодавства).

Підставою для відшкодування орендарем вартості неповернутого обладнання є фактичні дані актів прийому-передачі обладнання в оренду і повернення з оренди.

Відповідно до п.7.9 договору, штрафні санкції сплачуються винною стороною за відповідне порушення умов даного договору і не покривають (а також не припиняють) одна іншу. Нарахування штрафних санкцій здійснюється протягом всього строку загальної позовної давності (три роки). (т.1, а.с.18-24)

31.01.2014року між орендодавцем та орендарем було укладено додаткову угоду №1 до договору №385843 від 06 грудня 2013 року відповідно до якої сторони договору дійшли згоди пункт 3.1. договору №385843 від 06 грудня 2013 року викласти в наступній редакції: « 3.1. договір набирає чинності з моменту його підписання і діє до 30 квітня 2014 року, а в частині повернення обладнання, оплати орендної плати та інших платежів - до повного виконання орендарем своїх обов'язків за цим договором. Подовження строку дії даного договору здійснюється шляхом підписання відповідної додаткової угоди до нього. У разі відсутності додаткової угоди про подовження строку дії даного договору він припиняє свою чинність у строк визначений в цьому пункті» . (т.1, а.с.31)

30 квітня 2014 року шляхом підписання додаткової угоди №2 до договору №385843 від 06 грудня 2013 року, подовжено строк дії договору до 30 червня 2014 року. (т.1, а.с.32).

30 червня 2014 року сторони шляхом підписання додаткової угоди №3 до договору №385843 від 06 грудня 2013 року дійшли згоди подовжити строк дії договору до 31 грудня 2014 року (т.1, а.с.33)

01 січня 2015 року між орендодавцем та орендарем було підписано додаткову угоду №4 до договору оперативної оренди обладнання №385843 від 06 грудня 2013 року, відповідно до якої продовжено строк дії договору до 28 лютого 2015 року. Крім того, даною угодою сторони договору встановили/дійшли згоди, що станом на 01 січня 2015 року заборгованість орендаря перед орендодавцем становить 172 127, 24 грн. ( т.1, а.с.34)

31 січня 2015 року між ТОВ «Пері Україна» та Приватним акціонерним товариством «Аеробуд» філія «Аеробуд-Дніпро»було укладено додаткову угоду №5 до договору, відповідно до якої сторони встановили ставку орендної плати (без ПДВ) за лютий 2015 року в розмірі 1,50% від вартості переданого в оренду обладнання за один місяць (т.1, а.с.35).

28 лютого 2015 року сторонами шляхом підписання додаткової угоди №6 до договору №385843 від 06 грудня 2013 року подовжено строк дії договору до 31 березня 2015 року (т.1, а.с. 37).

Таким чином, згідно договору №385843 від 06 грудня 2013 року та додаткової угоди №6 від 28 лютого 2015 року, строк дії договору припиняється 31 березня 2015 року (в частині строку оренди обладнання і нарахування орендної плати), а в частині повернення обладнання, оплати заборгованості з орендної плати та інших платежів - до повного виконання орендарем своїх обов'язків за цим договором.

В період дії договору позивач надав відповідачу послуги з оренди будівельної опалубки « Peri» , що підтверджується відповідними актами виконаних робіт (т.1, а.с. 36-68 ) на загальну суму 435 705, 96грн. (з ПДВ 20%).

Відповідач за орендоване обладнання розрахувався частково, в сумі 374 350, 84 грн. (з ПДВ 20%), внаслідок чого в нього утворилась заборгованість перед позивачем в сумі 61 355,12 грн. (з ПДВ 20%), що і стало підставою для звернення з позовом до суду.

Оскільки відповідачем умови договору щодо сплати основного боргу виконані несвоєчасно, позивач просив стягнути з відповідача 17 718, 99 грн. - пені; 25759, 84 грн. - інфляційних втрат, 4 571, 37 грн. - 3% річних.

Також, оскільки відповідач не здійснив повернення обладнання в порядку та на умовах визначених договором, позивач, керуючись п. 7.3 договору просив стягнути вартість неповернутого обладнання в розмірі 989598, 40 грн.

Задовольняючи позовні вимоги, господарський суд виходив з того, що відповідачем не було надано жодних доказів сплати заборгованості та повернення обладнання позивачу.

Колегія суддів з таким висновком погоджується, виходячи з наступного.

Відповідно до ч.1 ст.193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

За статтями 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Частиною 1 статті 759 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Відповідно до положень частини 1 статті 762 Цивільного кодексу України з наймача справляється плата, за користування майном, розмір, якої встановлюється договором оренди.

Матеріалами справи, а саме: актами виконаних робіт (т.1, а.с. 36-68) підтверджується надання позивачем послуг з оренди будівельної опалубки на загальну суму 435 705, 96грн. .

Оскільки відповідачем за надані послуги було сплачено частково, в розмірі 374350,84грн., несплаченою залишилась сума 61355,12грн.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів вважає обґрунтованим висновок господарського суду про задоволення позовних вимог в частині стягнення суми основної заборгованості в розмірі 61355,12грн.

Згідно ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора повинен сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних з простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивачем було надано розрахунок інфляційних втрат в сумі 25759, 84 грн. та 3% річних в сумі 4 571, 37 грн.

Перевіривши розрахунок, апеляційний суд вважає його таким, що відповідає нормам чинного законодавства, а тому ввадажає правильним висновок суду першої інстанції про стягнення з відповідача на користь позивача інфляційних втрат в сумі 25759, 84 грн. та 3% річних в сумі 4 571, 37 грн.

Відповідно до ст.611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Згідно ст.549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Згідно з частиною 6 статті 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Позивач, звертаючись з позовом до суду просив стягнути з відповідача пеню в сумі 17718,99грн.

Вказаний розрахунок апеляційний суд перевірив та визнав його обгрунтованим, а тому господарським судом прийнято правильне рішення про задоволення позову в цій частині.

Оскільки відповідач не здійснив повернення орендованого обладнання, колегія суддів погоджується з висновком господарського суду про стягнення з відповідача 989598, 40 грн. вартості неповернутого обладнання, яка визначена в актах прийому-передачі обладнання по договору №385843 оперативної оренди обладнання від 06 грудня 2013 року.

Враховуючи наведене, апеляційний господарський суд вважає, що рішення господарського суду першої інстанції прийняте з урахуванням усіх обставин справи та з дотриманням норм чинного законодавства, а тому підстав для його скасування немає.

Доводи апеляційної скарги з посиланням на те, що виконання ним зобов'язань за спірним договором є не можливим у зв'язку з настанням обставин непереборної сили, а саме: факт збройної агресії Росії проти України, не приймаються судом до уваги, враховуючи наступне.

Відповідно статті 607 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняються неможливістю його виконання у зв'язку з обставиною, за яку жодна із сторін не відповідає.

За приписами статті 14 1 Закону України «Про торгово-промислові палати України» Торгово-промислова палата України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та видають сертифікат про такі обставини протягом семи днів з дня звернення суб'єкта господарської діяльності.

Форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об'єктивно унеможливлюють виконання зобов'язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов'язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами, а саме: загроза війни, збройний конфлікт або серйозна погроза такого конфлікту, включаючи але не обмежуючись ворожими атаками, блокадами, військовим ембарго, дії іноземного ворога, загальна військова мобілізація, військові дії, оголошена та неоголошена війна, дії суспільного ворога, збурення, акти тероризму, диверсії, піратства, безлади, вторгнення, блокада, революція, заколот, повстання, масові заворушення, введення комендантської години, експропріація, примусове вилучення, захоплення підприємств, реквізиція, громадська демонстрація, блокада, страйк, аварія, протиправні дії третіх осіб, пожежа, вибух, тривалі перерви в роботі транспорту, регламентовані умовами відповідних рішень та актами державних органів влади, закриття морських проток, ембарго, заборона (обмеження) експорту/імпорту тощо, а також викликані винятковими погодними умовами і стихійним лихом, а саме: епідемія, сильний шторм, циклон, ураган, торнадо, буревій, повінь, нагромадження снігу, ожеледь, град, заморозки, замерзання моря, проток, портів, перевалів, землетрус, блискавка, пожежа, посуха, просідання і зсув ґрунту, інші стихійні лиха тощо.

Відповідно до п.6.5. Регламенту засвідчення Торгово-промисловою палатою України та регіональними торгово-промисловими палатами форс-мажорних обставин (обставин не переробної сил), затверджених Рішенням Президії ТПП України від 18.12.2014р. №44(5) , тягар доказування настання форс-мажорних обставин (обставин не переробної сили) покладений на заявника; заявник несе відповідальність за повне та належне оформлення встановленої форми заяви для відповідної категорії заявників, достовірність викладених фактів, наданих документів, даних, вірність завірених ним копій згідно з чинним законодавством України. Згідно п.6.6. Регламенту уповноважена особа приймає до розгляду заяви з доданим до неї повним відповідним комплектом документів , що пройшли вхідну реєстрацію з присвоєнням реєстраційного номера в Торгово-промисловій палаті України/регіональній Торгово-промисловій палаті. Відповідно до п.6.7. Регламенту заява підлягає розгляду залежно від складності та обсягу документів протягом семи робочих днів із дня звернення суб'єкта господарської діяльності та протягом двадцяти одного робочого дня - з дня звернення фізичної особи.

Відповідачем ні під час розгляду справи судом першої інстанції, ні під час апеляційного перегляду справи не було надано доказів факту настання форс-мажорних обставин, а також того, що дані обставини впливали на можливість виконання відповідачем зобов'язань за спірним договором.

Господарським судом неодноразово відкладався розгляд даної справи для надання відповідачу можливості залучити до матеріалів справи сертифікату Торгово-промислової палати, але на час прийняття оскаржуваного рішення відповідач такий сертифікат не надав.

Вказане вище також спростовує доводи апеляційної скарги про те, що суд не задовольнив клопотання відповідача про відкладення розгляду справи для можливості надання відповідачем сертифікату Торгово-промислової палати.

Інших належних та допустимих доказів у розумінні ст.ст.75, 76 ГПК України на підтвердження своєї правової позиції, викладеної в апеляційній скарзі, відповідач не надав.

У відповідності до ст. 276 ГПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи, що оскаржуване рішення постановлене з дотриманням вимог ст.276 ГПК України, його слід залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Керуючись ст.ст.129, 269-270, 273, 275-276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Дніпропетровський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу приватного акціонерного товариства «Аеробуд» в особі філії «Аеробуд-Дніпро» залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 25.01.18р. у справі №904/9217/17 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом 20 днів з дня складення повного тексту постанови до Верховного Суду.

Постанова виготовлена в повному обсязі 29.05.2018р.

Головуючий суддя Л.О. Чимбар

Суддя С.Г. Антонік

Суддя О.Г. Іванов