Рішення

від 25.01.2018 по справі 912/1433/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Кіровоградської області

вул.В'ячеслава Чорновола, 29/32, м.Кропивницький, Україна, 25022,

тел/факс: 22-09-70/24-09-91 E-mail: inbox@kr.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 січня 2018 рокуСправа № 912/1433/16 Господарський суд Кіровоградської області колегією суддів в складі головуючого судді Колодій С.Б., суддів Вавренюк Л.С. та Тимошевської В.В., розглянув у відкритому судовому засіданні при секретарі судового засідання Легун А.О. справу № 912/1433/16

за позовом публічного акціонерного товариства "УкрСиббанк"

до приватного підприємства "Гамма"

про зобов'язання включити кредиторські вимоги

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1, довіреність № 23-1/52563 від 29.12.2017;

від відповідача: ОСОБА_2, посвідчення адвоката № 38 від 03.10.2007.

Публічне акціонерне товариство "УкрСиббанк" (надалі - Банк) у квітні 2016 року звернулося до господарського суду Кіровоградської області з позовом до приватного підприємства "Гамма" (Надалі - ПП „Гамма» ) в особі ліквідаційної комісії про зобов'язання включити кредиторські вимоги. Із подальшим уточненням позивача, він просить зобов'язати відповідача в особі ліквідаційної комісії включити вимоги ПАТ "УкрСиббанк" по кредиту та процентах у розмірі 208166,06 євро та 1207121,16 грн пені до ліквідаційного балансу. Таке уточнення, враховуючи мотиви позову та зазначені у ньому обставини і обґрунтування, не є зміною предмету позову, а є лише конкретизацією позовних вимог. Крім того, така заява прийнята при первісному розгляді даної справи, що у подальшому переглядалась в апеляційному та касаційному порядках, відтак, суди вищих інстанцій погодились на можливість такої конкретизації.

Зазначені позовні вимоги мотивовані тим, що 15.09.2015 позивач надіслав на адресу відповідача заяви № 2346 та № 2347 про визнання кредиторських вимог в сумі 208 166,06 євро і пені в розмірі 1 207 121,16 грн та включення їх до реєстру вимог кредиторів з подальшим повідомленням про результати. Вказана грошова вимога виникла на підставі Кредитних договорів №11146800000 та № 11225484000, укладених між Акціонерним комерційним інноваційним банком "УкрСиббанк" та Приватним підприємством "Гамма" 24.08.2007 і 28.09.2007 відповідно. В забезпечення виконання умов Кредитних договорів між позивачем та відповідачем укладено Іпотечний договір від 24.04.2007, посвідчений приватним нотаріусом Олександрійського міського нотаріального округу ОСОБА_3, зареєстровано в реєстрі за №1487, та Договір застави транспортного засобу №92030 від 28.09.2007. Позивач стверджує, що свої зобов'язання за Кредитними договорами виконав у повному обсязі, надавши позичальнику кредит у розмірі 107 000 євро за Кредитним договором №11146800000 і 10 759 євро за Кредитним договором № 11225484000. Проте відповідач порушив умови укладених договорів у зв'язку з чим у Приватного підприємства "Гамма" виникла заборгованість перед позивачем, яка станом на 14.09.2015 склала 208 166,06 євро по кредиту та процентах і 1 207 121,16 грн по пені. На момент звернення до господарського суду із даним позовом позивач не отримав від відповідача повідомлення про результати розгляду пред'явлених йому кредиторських вимог.

В ході розгляду справи відповідач надавав свої заперечення проти позову, зокрема, 08.06.2016 у своїх письмових поясненнях відповідач в частині вимоги щодо зобов'язання відповідача визнати проценти в сумі 102 211,71 євро, що були нараховані позивачем за період з 11.09.2009 по 14.09.2015, просив суд застосувати положення законодавства щодо загального строку позовної давності, передбаченого статтею 257 Цивільного кодексу України. Тобто відповідач заявив клопотання про сплив позовної давності щодо пред'явлення позову в частині процентів.

Позивач, зазначаючи про непропущення ним позовної давності, звертає увагу суду на п. 1.2.2. Кредитного договору № 11146800000 від 24.04.2007, яким передбачено, що Позичальник у будь-якому випадку зобов'язаний повернути кредит у повному обсязі у термін, встановлений графіком погашення кредиту (Додаток № 1 до ОСОБА_4), але в будь-якому випадку не пізніше 23 квітня 2018 року.

Рішенням господарського суду Кіровоградської області від 17.06.2016 у позові в частині зобов'язання Приватного підприємства "Гамма" включити до проміжного ліквідаційного балансу кредиторські вимоги Публічного акціонерного товариства "УкрСиббанк" у розмірі 102 288,55 євро по процентах та 1 207 121,16 грн по пені відмовлено; провадження у справі в частині зобов'язання Приватного підприємства "Гамма" включити до проміжного ліквідаційного балансу кредиторські вимоги Публічного акціонерного товариства "УкрСиббанк" по кредиту та процентах у розмірі 105 877,51 євро припинено.

Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 15.09.2016 зазначене рішення суду першої інстанції залишено в силі.

Постановою Вищого господарського суду України від 11.04.2017 постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 15.09.2016 та рішення господарського суду Кіровоградської області від 17.06.2016 скасовано в частині відмови в задоволенні позовних вимог, справу передано в цій частині на новий розгляд до господарського суду Кіровоградської області в іншому складі суду. Так Вищий господарський суд України наголосив на неправильному застосуванні судами попередніх інстанцій положень статті 112 Цивільного кодексу України, зокрема суд касаційної інстанції наголосив, що ухилення від розгляду кредиторських вимог, за нормою частини 3 статті 112 Цивільного кодексу України, є окремою підставою для звернення кредитора до суду із відповідним позовом і не є тотожному невизнанню відповідачем таких вимог.

24.04.2017 матеріали справи № 912/1433/16 надійшли до господарського суду Кіровоградської області.

Розпорядженням в.о. керівника апарату Господарського суду Кіровоградської області № 51 від 24.04.2017 призначено повторний автоматичний розподіл справи № 912/1433/16.

Згідно протоколу автоматичного розподілу судової справи між суддями від 24.04.2017 дану справу призначено судді Колодій С.Б.

Ухвалою від 26.04.2017 суддя Колодій С.Б. прийняла справу до свого провадження, розгляд справи призначено на 18.05.2017.

18.05.2017 позивачем подано письмові пояснення до позовної заяви, відповідно до яких позивач наголошує, що позов у даній справі подано саме з підстав ухилення від розгляду вимог кредитора - ненаправлення результатів розгляду вимог в порушення порядку, визначеного ч. 6 ст. 105 Цивільного кодексу України. Проте, визнання вимог погашеними, відповідно до конструкції ч. 5 ст. 112 Цивільного кодексу України можливе виключно у разі невизнання ліквідаційною комісією вимог кредитора, направлення рішення про відмову та непред'явлення позову. Відлік місячного строку за ч. 5 ст. 112 Цивільного кодексу України для визнання вимог погашеними починається після отримання повідомлення про повну або часткову відмову у задоволенні вимог. З цих підстав, позивач вважає, заява відповідача про застосування строку позовної давності є необґрунтованою, адже ліквідаційна комісія не направляла відповіді на вимогу кредитора, і, відповідно, не настала підстава для перебігу строку (перебіг строку не почався), і до того ж під час розгляду справи Ліквідаційна комісія включила частину заявлених вимог кредитора до проміжного ліквідаційного балансу. Відтак позивач просить задовольнити його позовні вимоги у повному обсязі.

Ухвалою від 18.05.2017 продовжено строк розгляду спору на п'ятнадцять днів та відкладено розгляд справи до 29.06.2017.

26.06.2017 від відповідача надійшов відзив на позов, у якому позовні вимоги не визнаються повністю. Так відповідач вказує, що конкретних, обов'язкових для виконання судом першої інстанції вказівок, у розумінні статті 111-12 Господарського процесуального кодексу України, постанова касаційного суду не містить, тому при новому розгляді суд має самостійно встановити обставини, що мають значення для розгляду справи та дати їм власні правові оцінки. По суті позовних вимог відповідач зазначає, що позивачем не розраховано суми, заявлені для включення до кредиторських вимог. Так, за твердженням відповідача, станом на 11.09.2009 розрахований позивачем розмір заборгованості значно відрізняється від того розміру, що був встановлений на цю ж дату рішенням Апеляційного суду Кіровоградської області від 22.02.2013, яке в даних правовідносинах має преюдиційне значення, зокрема, відповідач вказує, що за ОСОБА_4 № 11146800000 від 24.04.2007 заборгованість по кредиту складає 91 899,24 євро - за рішенням суду і 91 899,24 євро - згідно з розрахунком позивача; заборгованість по процентам складає 8214,22 євро - за рішенням суду і 10225,25 євро - згідно з розрахунком позивача; за ОСОБА_4 № 11225484000 від 28.04.2007 заборгованість по кредиту складає 5835,21 євро - за рішенням суду і 5764,05 євро - згідно з розрахунком позивача; заборгованість по процентам складає 76,84 євро - за рішенням суду і 155,87 євро - згідно з розрахунком позивача. Встановлені на дату - 11.09.2009 розміри заборгованостей за кредитом та процентами прямо впливають на подальші нарахування сум процентів та пені, оскільки вони обліковуються та враховуються при розрахунку заборгованості з наростаючим підсумком. Відповідач наполягає, що наявний факт невідповідності даних щодо заборгованостей на одну й ту ж дату (встановлений рішенням суду проти розрахованого позивачем) неможливий за обставин належного ведення позивачем обліку заборгованості клієнта-відповідача, що вказує на недостовірність даних цього розрахунку, є підставою для невизнання відповідачем розрахованих вимог та виключає можливість прийняття судом цього розрахунку заборгованості як належного доказу існування заборгованості відповідача та її розміру й загалом має наслідком недоведеність позивачем наявності та розміру вимог, які просить зобов'язати визнати відповідача.

Подальші заперечення відповідача стосуються порядку застосування штрафних санкцій та позовної давності. Так відповідач вважає, що встановлений нормою ч. 3 ст. 112 Цивільного кодексу України місячний строк на звернення до суду не є процесуальним строком, а є різновидом позовної давності, тому позивач має право на судовий захист лише у разі визнання поважними причин його пропуску; позивачем не подавалась заява про поновлення такого строку. Також відповідач звертає увагу суду, що шестимісячний строк нарахування штрафних санкцій, передбачений ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, обчислюється з моменту прострочення платежу і не може бути змінений сторонами у відповідному договорі. Крім того, на спірні правовідносини поширюється і норма цивільного законодавства, передбачена п. 1 ч. 2 ст. 258 Цивільного кодексу України, що до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені) застосовується позовна давність в один рік, яка визначається шляхом зворотного відрахування від дати пред'явлення вимоги.

У судових засіданнях 29.06.2017 та 07.07.2017 на підставі статті 77 Господарського процесуального кодексу України оголошувалась перерва до 12:00 07.07.2017 та до 14:30 07.07.2017 відповідно.

Ухвалою від 07.07.2017 вирішено продовжити розгляд справи № 912/1433/16 колегією у складі трьох суддів під головуванням судді Колодій С.Б.

Відповідно до протоколу автоматичного визначення складу колегії суддів до складу колегії увійшли судді Коваленко Н.М. та Шевчук О.Б.

Ухвалою від 07.07.2017 колегією суддів у складі: ОСОБА_5 - головуючий, судді - Н.М. Коваленко, О.Б. Шевчук справу прийнято до свого провадження.

У судовому засіданні 07.07.2017 о 14:30 відкладено розгляд справи до 08.08.2017.

07.08.2017 господарський суд шляхом надіслання телефонограм повідомив сторін про те, що судове засідання 08.08.2017 не відбудеться у зв'язку з перебуванням головуючого судді Колодій С.Б. у відпустці.

Після усунення вказаної обставини, розгляд справи підлягав призначенню у судовому засіданні на іншу дату, проте суддя Коваленко Н.М. перебувала у щорічній основній відпустці, а суддю Шевчук О.Б. звільнено з посади судді у зв'язку з поданням нею заяви про відставку. З огляду на вказане здійснено повторний автоматизований розподіл справи № 912/1433/16, згідно з протоколом автоматичної зміни складу колегії суддів від 29.08.2017 визначено склад колегії суддів: Колодій С.Б. - головуючий суддя, судді Тимошевська В.В., Макаренко Т.В. Ухвалою від 30.08.2017 справу № 912/1433/16 зазначеною колегією прийнято до свого провадження, розгляд справи у удовому засіданні призначено на 16:30 14.09.2017.

Ухвалою від 14.09.2017 відкладено розгляд справи до 12.10.2017.

12.10.2017 позивач надав свої письмові пояснення до позовної заяви.

У судовому засіданні 12.10.2017 на підставі статті 77 Господарського процесуального кодексу України оголошено перерву до 11:00 20.10.2017.

З огляду на перебування судді Тимошевської В.В. у відпустці, здійснено повторний автоматизований розподіл справи № 912/1433/16, в результаті чого ухвалою від 19.10.2017 колегією суддів у складі: головуючого судді Колодій С.Б., судді Макаренко Т.В., Поліщук Г.Б. прийнято справу до свого провадження.

20.10.2017 від ПАТ "УкрСиббанк" надійшло заперечення на відзив.

У судовому засіданні 20.10.2017 на підставі статті 77 Господарського процесуального кодексу України оголошено перерву до 11:00 11.12.2017.

Від ПП "Гамма" 11.12.2017 надійшло клопотання, яке включає в себе заперечення на позов, аналогічне попереднім запереченням та відзиву. Жодних спростувань відносно доводів позивача, викладених у запереченні на відзив ПП "Гамма" не навів. Також у своєму клопотанні відповідач просить витребувати від позивача докази, що підтверджують його відмову від зобов'язання та новий розрахунок з урахуванням анулювання боргу. Таке клопотання мотивоване отриманням відповідачем повідомлення позивача про прощення (анулювання) боргу за кредитним договором № 0011225484000 від 28.09.2007, що станом на 08.11.2017 становить 15771,10 євро, а саме по кредиту 4914,05 євро; по процентах 10857,05 євро.

Від позивача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Ухвалою від 11.12.2017 господарський суд задовольнив клопотання відповідача, продовжив строк розгляду спору на п'ятнадцять днів, відклав розгляд справи до 03.01.2018 та витребував від позивача необхідні докази.

15.12.2017 набрав чинності Закон України від 03.10.2017 №2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів", яким зокрема, Господарський процесуальний кодекс України викладений у новій редакції.

Пунктом 9 Розділу ХІ "Перехідні положення" Господарський процесуальний кодекс України в редакції Закону України від 03.10.2017 №2147-VIII, чинної з 15.12.2017, передбачено, що справи в судах першої та апеляційної інстанції, провадження у яких порушено до набрання чинності цієї редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

У зв'язку з перебуванням суддів Макаренко Т.В., Поліщук Г.Б. у щорічних основних відпустках, відповідно до приписів статті 32 Господарського процесуального кодексу України, визначено колегію суддів у складі: ОСОБА_5 - головуючий суддя, судді Вавренюк Л.С. та Тимошевська В.В. для розгляду справи № 912/1433/16. Ухвалою від 03.01.2018 вказаною колегією прийнято справу до свого провадження та постановлено розглядати справу № 912/1433/16 за правилами загального позовного провадження.

У судовому засіданні 03.01.2018 розпочато підготовче засідання відповідно до приписів статті 182 Господарського процесуального кодексу України.

Від позивача надійшла лише заява про припинення провадження в частині вимог кредитного договору № 11225484000 від 28.09.2007 в розмірі 7837,88 євро та 664,54 грн без посилання на відповідний пункт статті 80 Господарського процесуального кодексу України (у редакції до 15.12.2017).

Крім того від позивача 02.01.2018 надійшла заява про розгляд справи без участі його представника. Представник відповідача наполягав на витребуванні від позивача документів, які підтверджують прощення частини боргу.

У судовому засіданні 03.01.2018 розпочато підготовче засідання відповідно до приписів статті 182 Господарського процесуального кодексу України.

До господарського суду надійшли письмові пояснення до позовної заяви позивача, відзив на позові відповідача, письмові пояснення до позовної заяви з урахуванням відзиву відповідача, заперечення на відзив.

Ухвалою від 03.01.2018 господарський суд відклав підготовче засідання до 14:30 25.01.2018, витребувавши від сторін необхідні докази, зокрема від позивача обґрунтування його клопотання про припинення (закриття) провадження у справі та відповідні докази стосовно списання (прощення) частини боргу, встановивши строк подання таких доказів.

Перед початком підготовчого засідання 25.01.2018 позивач через канцелярію суду подав клопотання про закриття провадження в частині вимог Кредитного договору № 11225484000 від 28.09.2007. Так, керуючись статтею 231 Господарського процесуального кодексу України позивач просить закрити провадження у справі в частині позовних вимог про визнання кредиторських вимог по кредитному договору № 11225484000 від 28.09.2007 в розмірі 7837,88 євро та 664,54 грн у зв'язку з добровільним погашенням відповідачем по акційним умовам заборгованості по Кредитному договору № 11225484000 від 28.09.2007. Водночас пункту частини 1 вказаної статті, на підставі чого позивач просить закрити провадження у справі, останній не вказав, доказів вказаного добровільного погашення відповідачем заборгованості да заяви про закриття не додано.

Також представник позивача через канцелярію суду подав письмові пояснення до позовної заяви № 68/18 від 22.01.2018, згідно яких повноважний представник ОСОБА_6 просить зобов'язати Приватне підприємство "Гамма" в особі ліквідаційної комісії включити до ліквідаційного балансу кредиторські вимоги АТ "УкрСиббанк" у розмірі 94 450,67 євро по процентах та 1206 456,62 грн по пені. По тексту таких письмових пояснень мова йде лише про включення до ліквідаційного балансу кредиторські вимоги, що складаються із заборгованості згідно з Кредитним договором № 11146800000 від 24.04.2007. Відтак, позивач у своїх письмових поясненнях змінив предмет позову, право на що має представник позивача ОСОБА_6 згідно довіреності № 23-1/52546 від 29.12.2017. Водночас представник позивача у підготовчому засіданні підтримав такі письмові пояснення зазначивши, що вони фактично є зменшенням позовних вимог, право на таке зменшення не заборонено відповідному представнику на підставі вказаної довіреності.

З огляду на викладене, господарський суд прийняв таке зменшення позовних вимог і вирішив розглядати позов в частині, зазначеній у письмових поясненнях до позовної заяви № 68/18 від 22.01.2018.

Водночас заява про закриття провадження у справі в частині позовних вимог ПАТ "Укрсиббанк" до ПП "Гамма" про визнання кредиторських вимог по кредитному договору № 11225484000 від 28.09.2007 в розмірі 7837,88 євро та 664,54 грн не взята до розгляду господарським судом, оскільки відсутні докази погашення відповідачем заборгованості, як вказується позивачем, і, водночас, відсутні підстави для розгляду заяви про закриття за відсутності в предметі спору кредиторських вимог по вказаному кредитному договору.

Ухвалою від 25.01.2018 господарський суд прийняв вказані письмові пояснення в якості зменшення позовних вимог, закрив підготовче провадження та призначив справу до розгляду по суті у цьому ж судовому засіданні, враховуючи згоду представників позивача та відповідача.

Представник позивача підтримав позовні вимоги в обсязі, зазначеному в письмових поясненнях до позовної заяви № 68/18 від 22.01.2018, тобто просить зобов'язати ПП „Гамма» в особі ліквідаційної комісії включити до ліквідаційного балансу кредиторські вимоги АТ „УкрСиббанк» у розмірі 94 450,67 євро по процентах та 1 206 456,62 грн по пені.

Присутній у судовому засіданні представник відповідача позов заперечив, просив у його задоволенні відмовити з підстав, викладених у відзиві та додатково поданих поясненнях. Так, представник відповідача наголошував, що позивачем пропущено місячний строк звернення до суду з дати, коли він дізнався або мав дізнатись про невключення ліквідаційною комісією кредиторських вимог, який передбачений ч. 3 ст. 112 Цивільного кодексу України.

Дослідивши подані сторонами документи і матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для вирішення спору, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

24.04.2007 між Акціонерним комерційним інноваційним банком «УкрСиббанк» (надалі-банк) (в подальшому перейменовано у ПАТ «УкрСиббанк» , у зв'язку з приведенням Статуту у відповідність із нормами Закону України «Про акціонерні товариства» ) та Приватним підприємством «Гамма» (надалі - позичальник) укладено Кредитний договір № 11146800000 (надалі - Договір 1) (а. с. 13-23, 205-206 том 1), відповідно до умов якого (п. 1.2.2.), банк зобов'язується надати позичальнику, а позичальник зобов'язується прийняти, належним чином використовувати і повернути банку кредит в іноземній валюті в сумі 107 000 євро у термін встановлений графіком погашення кредиту (Додаток №1 до ОСОБА_4 1), але в будь-якому випадку не пізніше 23.04.2018, якщо тільки не застосовується інший термін повернення кредиту, встановлений на підставі додаткової угоди Сторін або до вказаного терміну (достроково) відповідно до умов розділу 11 цього ОСОБА_4 на підставі будь-якого з п.п. 2.3., 5.3., 5.5., 5.6., 5.9., 5.10., 5.11., 7.4. ОСОБА_4. Позичальник зобов'язується повернути основну суму кредиту та сплачувати плату за користування кредитом у вигляді процентів, комісій, а також сплатити штрафні санкції та здійснити інші грошові платежі згідно умов ОСОБА_4 на рахунок № 3739511146800, відкритий в АКІБ "УкрСиббанк", код банку (МФО) 351005. Кредит вважається повернутим в момент зарахування грошової суми в повному обсязі на зазначений рахунок банку (пункти 1.1., 1.2. ОСОБА_4 1).

Пунктом 1.3 ОСОБА_4 1 встановлено процентну ставку за використання кредитних коштів в розмірі 11,9 % річних, за користування кредитними коштами понад встановлений ОСОБА_4 строк процентна ставка встановлюється у розмірі 17,85% річних. Нарахування процентів за цим ОСОБА_4 здійснюється щомісяця, в останній робочий день поточного місяця, методом "факт/360" відповідно до вимог нормативно-правових актів НБУ та чинного законодавства України. Період нарахування процентів починається з дня фактичного надання кредитних коштів, а в наступному - з першого календарного дня поточного місяця і закінчується останнім календарним днем поточного місяця. При цьому проценти нараховуються на суму кредитних коштів, що фактично надані банком позичальнику і які ще не повернуті останнім у власність банку відповідно до умов ОСОБА_4. Позичальник зобов'язується сплачувати проценти за ОСОБА_4 у строк - протягом перших 5 робочих днів кожного місяця, наступного за тим, за який вони були нараховані.

У забезпечення виконання зобов'язань позичальника за даним ОСОБА_4 банком прийнято заставу - нерухоме майно, а саме: торгівельний комплекс, загальною площею 883,3 кв.м, розташований за адресою: Кіровоградська область, місто Олександрія, вул. Героїв Сталінграду,19-б (пункт 2.1. ОСОБА_4 1).

У випадку порушення позичальником термінів повернення кредиту (основної суми боргу) та/або термінів сплати плати за кредит строком більш ніж на п'ять календарних днів та/або у випадку порушення позичальником та/або заставодавцем та/або поручителем та/або гарантом умов укладеного з банком договору щодо надання забезпечення виконання зобов'язань позичальника за цим ОСОБА_4, банк має право змінити термін погашення кредиту та плати за кредит за цим ОСОБА_4 в порядку, визначеному розділом 11 ОСОБА_4 (пункт 5.5 ОСОБА_4 1).

Відповідно до пункту 7.1. ОСОБА_4 1 сторони узгодили, що за порушення позичальником термінів повернення кредиту та/або процентів за кредит та/або комісій, встановлених ОСОБА_4, банк має право вимагати від позичальника, а позичальник зобов'язаний сплатити банку додатково до плати за кредит пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від гривневого еквіваленту суми зазначеної простроченої заборгованості (суми кредиту та/або процентів по кредиту та/або комісій), розрахованої за кожен день прострочення платежу, включаючи день сплати заборгованості, за методом «факт/360» (метод «факт/360» передбачає, що для розрахунку використовується фактична кількість днів у місяці, але умовно в році 360 днів), але в будь-якому випадку такий розмір пені не може перевищувати розмір, встановлений чинним законодавством України.

Пунктом 11.1 ОСОБА_4 1 передбачено, що відповідно до вимог чинного законодавства України, зокрема, статей 525, 611 Цивільного кодексу України сторони погодили, що у випадку застосування будь-якого з п.п. 2.3., 5.3., 5.5., 5.6., 5.9., 5.10., 5.11., 7.4. цього ОСОБА_4 та/або настання обставин, що передбачені вищевказаними пунктами банк має право визнати термін повернення кредиту таким, що настав згідно з п. 1.2.2. цього ОСОБА_4. При цьому термін повернення кредиту вважається таким, що настав, а кредит - обов'язковим до повернення з дати отримання позичальником відповідної письмової вимоги банку. В цьому випадку позичальник зобов'язується достроково повернути отриманий кредит та плату за кредит у встановлений банком заново термін у повному обсязі. В будь-якому випадку новий строк повернення кредиту та плати за кредит згідно вимоги банку не може перевищувати 14 календарних днів з дати відправлення банком вказаної вимоги позичальнику.

Вказаний Договір 1 та Додаток №1 до нього підписані уповноваженими представниками сторін, підписи яких скріплені печатками.

Усі грошові зобов'язання позичальника - Приватного підприємства «Гамма» за Кредитним договором №11146800000 від 24.04.2007 забезпечені переданим за Іпотечним договором від 24.04.2007 в іпотеку нерухомим майном: в цілому торговий комплекс нежитловою загальною площею 883, 3 кв. м, цегляний, позначений на технічному плані літерою «А» , розташований на земельній ділянці площею 0,13 гектарів, місцезнаходження (адреса) - по вул. Героїв Сталінграда, номер 19б в м. Олександрії Кіровоградської області, вартість предмета іпотеки згідно довідки-характеристики, виданої Олександрійським КМБТІ 19 березня 2007 року за № 719, становить 599 670,00 грн, предмет іпотеки є власністю іпотекодавця, що підтверджується: свідоцтвом про право власності, виданим виконкомом Олександрійської міської ради 10 листопада 2003 року на підставі рішення №807 від 20.02.2003, зареєстрованого Олександрійським міжміським бюро технічної інвентаризації 28 листопада 2003 року у реєстровій книзі за реєстром №1817/9 (ю); Державним актом на право приватної власності на землю серії КР, виданим Олександрійською міською Радою народних депутатів 27 червня 1995 року на підставі договору купівлі-продажу №2-248 від 24.03.1995, зареєстрованим в Книзі записів державних актів на право власності на землю за КР №1011, наданої для будівництва та обслуговування.

Цей договір нотаріально посвідчено з реєстрацією обтяження в Реєстрі іпотек та накладенням заборони відчуження зазначеного в договорі майна (а.с.24-26 том 1).

28.09.2007 між Акціонерним комерційним інноваційним банком «УкрСиббанк» (надалі-банк) (в подальшому перейменовано у ПАТ «УкрСиббанк» , у зв'язку з приведенням Статуту у відповідність із нормами Закону України «Про акціонерні товариства» ) та Приватним підприємством «Гамма» (надалі - позичальник) укладено Кредитний договір № 11225484000 (надалі - Договір 2) (а. с. 27-36 том 1), відповідно до умов якого, банк зобов'язується надати позичальнику, а позичальник зобов'язується прийняти, належним чином використовувати і повернути банку кредит в іноземній валюті в сумі 10 759,00 євро у термін встановлений графіком погашення кредиту (Додаток №1 до ОСОБА_4 2), але в будь-якому випадку не пізніше 28.09.2010. Позичальник зобов'язується повернути основну суму кредиту та сплачувати плату за користування кредитом у вигляді процентів, комісій, а також сплатити штрафні санкції та здійснити інші грошові платежі згідно умов ОСОБА_4 на рахунок № 3739311225484, відкритий в АКІБ «УкрСиббанк» . Кредит вважається повернутим в момент зарахування грошової суми в повному обсязі на зазначений рахунок банку (пункти 1.1., 1.2. ОСОБА_4 2).

Пунктом 1.3 ОСОБА_4 2 встановлено процентну ставку за використання кредитних коштів в розмірі 11,8 % річних, за користування кредитними коштами понад встановлений ОСОБА_4 строк процентна ставка встановлюється у розмірі 17,7% річних. Нарахування процентів за цим ОСОБА_4 здійснюється щомісяця, в останній робочий день поточного місяця, методом "факт/360" відповідно до вимог нормативно-правових актів НБУ та чинного законодавства України. Період нарахування процентів починається з дня фактичного надання кредитних коштів, а в наступному - з першого календарного дня поточного місяця і закінчується останнім календарним днем поточного місяця. При цьому проценти нараховуються на суму кредитних коштів, що фактично надані банком позичальнику і які ще не повернуті останнім у власність банку відповідно до умов ОСОБА_4. Позичальник зобов'язується сплачувати проценти за ОСОБА_4 у строк - з 01 по 05 число (включно) кожного місяця, наступного за тим, за який були нараховані банком такі проценти.

У забезпечення виконання зобов'язань позичальника за даним ОСОБА_4 банком прийнято заставу - транспортного засобу, а саме: сідловий тягач - Е MAN 19.414, 2000 року випуску, об'єм двигуна 11967, № кузову WMAT33ZZZYM295507, що є власністю ПП «Гамма» , код ЄДРПОУ 13761686, відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу СРВ № 239648 від 05.09.2007. (пункт 2.1. ОСОБА_4 2).

У випадку порушення позичальником термінів повернення кредиту (основної суми боргу) та/або термінів сплати плати за кредит строком більш ніж на п'ять календарних днів та/або у випадку порушення позичальником та/або заставодавцем та/або поручителем та/або гарантом умов укладеного з банком договору щодо надання забезпечення виконання зобов'язань позичальника за цим ОСОБА_4, банк має право змінити термін погашення кредиту та плати за кредит за цим ОСОБА_4 в порядку, визначеному розділом 11 ОСОБА_4 (пункт 5.5 ОСОБА_4 2).

Відповідно до пункту 7.1. ОСОБА_4 2 сторони узгодили, що за порушення позичальником термінів повернення кредиту та/або процентів за кредит та/або комісій, встановлених ОСОБА_4, банк має право вимагати від позичальника, а позичальник зобов'язаний сплатити банку додатково до плати за кредит пеню з розрахунку 0,4 % річних від суми зазначеної простроченої заборгованості (суми кредиту та/або процентів по кредиту та/або комісій), розрахованої за кожен день прострочення платежу, включаючи день сплати заборгованості, за методом «факт/360» (метод «факт/360» передбачає, що для розрахунку використовується фактична кількість днів у місяці, але умовно в році 360 днів), але в будь-якому випадку такий розмір пені не може перевищувати розмір, встановлений чинним законодавством України.

Пунктом 11.1. ОСОБА_4 2 передбачено. що відповідно до вимог чинного законодавства України, зокрема, ст.ст. 525,611 Цивільного кодексу України сторони погодили, що у випадку застосування будь-якого з п.п. 2.3., 5.3., 5.5., 5.6., 5.9., 5.10., 5.11., 7.4. цього ОСОБА_4 та/або настання обставин, що передбачені вищевказаними пунктами банк має право визнати термін повернення кредиту таким, що настав згідно з п. 1.2.2. цього ОСОБА_4. При цьому термін повернення кредиту вважається таким, що настав, а кредит - обов'язковим до повернення з дати отримання позичальником відповідної письмової вимоги банку. В цьому випадку позичальник зобов'язується достроково повернути отриманий кредит та плату за кредит у встановлений банком заново термін у повному обсязі. В будь-якому випадку новий строк повернення кредиту та плати за кредит згідно вимоги банку не може перевищувати 14 календарних днів з дати відправлення банком вказаної вимоги позичальнику.

Вказаний Договір 2 та Додаток №1 до нього підписані уповноваженими представниками сторін, підписи яких скріплені печатками.

Усі грошові зобов'язання позичальника -ПП «Гамма» за Кредитним договором №11225484000 від 28.09.2007 забезпечені переданим за ОСОБА_4 застави № 92030 від 28.09.2007 в заставу рухомим майном: транспортний засіб: марка MAN, модель - 19.414, рік випуску 2000, колір синій, тип ТЗ сідловий тягач - Е, номери агрегатів: номер шасі (кузова, рами) WMAT33ZZZYM295507, державний номер НОМЕР_1, що є власністю ПП «Гамма» , на підставі Свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії СРВ № 239648, виданого ДАІ ГУ УМВСУ м. Кіровограда 05.09.2007, договірна вартість предмета застави складає 150 627,00грн.

Цей договір підписано повноважними представниками сторін і скріплено печатками (а.с.36-38 том 1).

Як вбачається з матеріалів справи при зверненні до суду спочатку кредиторські вимоги до відповідача виникли у зв'язку з неналежним виконанням ПП "Гамма" умов Кредитних договорів №11146800000 від 24.04.2007 та № 11225484000 від 28.09.2007.

Рішенням з даної справи від 17.06.2016, зокрема, провадження у справі в частині зобов'язання Приватного підприємства "Гамма" включити до проміжного ліквідаційного балансу кредиторські вимоги Публічного акціонерного товариства "УкрСиббанк" по кредиту та процентах у розмірі 105 877,51 євро припинено.

Припинення провадження у вказаній частині позову мотивоване тим, що відповідач самостійно включив до проміжного ліквідаційного балансу частину кредиторських вимог, які є предметом розгляду у даній справі, зокрема:

1) за Кредитним договором №11146800000:

- заборгованість, що стягнута за рішенням Апеляційного суду Кіровоградської області від 22.02.2012 у справі №22ц/1190/269/12 станом на 11.08.2009 і складається із:

а) кредиту в розмірі 91 899,24 євро,

б) відсотків в розмірі 8214,22 євро;

2) за Кредитним договором №11225484000:

а) заборгованість, що стягнута за рішенням Апеляційного суду Кіровоградської області від 22.02.2012 у справі №22ц/1190/269/12 станом на 11.08.2009 і складається із кредиту в розмірі 5764,05 євро.

Загальний розмір самостійно включених відповідачем до проміжного ліквідаційного балансу кредиторських вимог позивача, які заявлені ним у позовній заяві, складає 105 877,51 євро по кредиту та процентах.

Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 15.09.2016 рішення суду першої інстанції залишено в силі.

Постановою Вищого господарського суду України від 11.04.2017 постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 15.09.2016 та рішення господарського суду Кіровоградської області від 17.06.2016 скасовано в частині відмови в задоволенні позовних вимог, справу передано в цій частині на новий розгляд до господарського суду Кіровоградської області в іншому складі суду. Водночас в частині припинення провадження у справі щодо зобов'язання ПП „Гамма» включити до проміжного ліквідаційного балансу кредиторські вимоги банку в розмірі 105 877,51 євро по кредиту та процентах рішення залишено в силі. Відтак при новому розгляді господарський суд не розглядає позовні вимоги, згідно яких припинено провадження у справі.

Позивач зменшив позовні вимоги, залишивши лише кредиторські вимоги щодо Кредитного договору №11146800000.

Щодо визнання кредиторських вимог за кредитним договором № 11225484000 від 28.09.2007 у розмірі 7 837,88 євро та 664,54 грн, то позивач стверджує, що вони погашені відповідачем в акційному порядку і тому не підтримує позовні вимоги в цій частині. Вказані суми складались із заборгованості по процентам та пені за прострочення сплати кредиту і процентів по ОСОБА_4 2. Господарський суд враховує, що розмір основної заборгованості за ОСОБА_4 2 у розмірі 5764,05 євро відповідач самостійно включив до проміжного балансу, у зв'язку з чим рішенням від 17.06.2016, яке в цій частині набрало законної сили, припинено провадження у справі.

Відтак, господарський суд розглядає даний спір в частині зобов'язання ПП „Гамма» в особі ліквідаційної комісії включити до ліквідаційного балансу кредиторські вимоги ПАТ „УкрСиббанк» по кредиту та процентам у розмірі 94450,67 євро (заборгованості по процентам) та 1 206 456,62 грн (478 721,60 грн пені за прострочення сплати кредиту та 727 735,02 грн пені за прострочення сплати процентів) по ОСОБА_4 1.

При розгляді даного спору господарським судом враховуються такі положення чинного законодавства.

Частиною 1 статті 509 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу (частина 2 статті 11 Цивільного кодексу України).

Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до частини 1 статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

За своєю правовою природою укладені позивачем та відповідачем ОСОБА_4 є кредитними договорами.

Відповідно до статті 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

До відносин за кредитним договором застосовуються положення про позику, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Частинами 1, 3 статті 1049 Цивільного кодексу України передбачено, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.

Статтею 1050 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася.

Згідно зі статтями 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства; одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Відповідно до частини 1 статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

За положеннями статті 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно зі статтею 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання, настають наслідки, передбачені договором або законом.

В силу приписів статті 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

З огляду на несвоєчасне виконання обов'язків по поверненню кредитних коштів та сплати відсотків за користування ними, позивач, в порядку, встановленому ОСОБА_4 1, нарахував відповідачу пеню та штраф.

Із змісту рішення Апеляційного суду Кіровоградської області від 22.02.2012 у справі №22ц/1190/269/12, яке набрало законної сили з моменту його проголошення, випливає, що позовні вимоги ПАТ "УкрСиббанк" до ПП "Гамма" і ОСОБА_7 про стягнення заборгованості за кредитними договорами №11146800000 від 24.04.2007 та №11225484000 від 28.09.2007 у загальній сумі 107 371,78 євро, що еквівалентно 1 175 693,36 грн, було задоволено частково, стягнуто солідарно з відповідачів на користь банку заборгованість за Кредитним договором №11146800000 станом на 11.08.2009 у розмірі 100 113 євро 46 євроцентів та 14 707,87 грн, за Кредитним договором №11225484000 станом на 11.08.2009 у розмірі 5912 євро 05 євроцентів та 33,51 грн, а також стягнуто на користь банку з кожного із відповідачів по 910,00 грн понесених судових витрат (а. с. 39-42 том 1). Також в такому рішенні вказано, що у зв'язку з простроченням ПП „Гамма» повернення кредиту та відсотків, у Банка виникло право на дострокове повернення кредиту. Зі змісту позовної заяви яка подавалась до Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області, копія якої міститься в матеріалах справи (а.с. 202-204, том 1), випливає, що Банк, на підставі п. 5.5. ОСОБА_4 1, змінив термін повернення кредиту та плати за кредит за цим договором в порядку, визначеному в розділі 11 ОСОБА_4, направивши вимогу, у якій надав час для сплати простроченої заборгованості, при цьому зазначивши, що в разі несплати простроченої заборгованості Банк визнає термін погашення кредиту таким, що настав відповідно до розділу 11 ОСОБА_4 1. Оскільки ПП „Гамма» не здійснив таке погашення, Банк визнав строк погашення кредиту таким, що настав, в результаті чого звернувся до Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області із позовом, в результаті чого прийняте рішення Апеляційного суду Кіровоградської області від 22.02.2012 у справі №22ц/1190/269/12.

На виконання вказаного рішення 03.04.2012 були видані виконавчі листи №2-187, за одним із яких старшим державним виконавцем ВДВС Олександрійського міськрайонного управління юстиції ОСОБА_8 згідно постанови від 01.06.2012 відкрито виконавче провадження №32871847 (ідентифікатор доступу 2А5БГД9454) щодо примусового стягнення заборгованості за кредитними договорами.

Постановою державного виконавця ВДВС Олександрійського міськрайонного управління юстиції ОСОБА_9 від 13.02.2014 зазначене виконавче провадження було закінчено на підставі статті 67 Закону України "Про виконавче провадження" у зв'язку зі здійсненням ліквідаційної процедури.

Дані обставини підтверджуються і відповідачем у відзиві на позовну заяву.

У рішенні Апеляційного суду Кіровоградської області встановлено, що банк свої зобов'язання за Кредитними договорами №11146800000 від 24.04.2007 та № 11225484000 від 28.09.2007 виконав у повному обсязі, надавши позичальнику ПП "Гамма" грошові кошти у розмірах 107 000 євро та 10 759,00 євро відповідно, що у загальній сумі складає 117 759,00 євро, а позичальник неналежно виконував свої зобов'язання за Кредитними договорами і з цих підстав виникла заборгованість, яка станом на 11 серпня 2009 року становила:

за Кредитним договором №11146800000 - 100 113 євро 46 євроцентів (заборгованість по кредиту та відсотках) та 14 707 грн 87 копійок (пеня по кредиту та відсотках);

за Кредитним договором №11225484000 - 5912 євро 05 євроцентів (заборгованість по кредиту та відсотках) та 33 грн 51 копійка (пеня по кредиту та відсотках), яку стягнуто з відповідачів солідарно.

Господарський суду бере до уваги, що підставою для часткового задоволення позовних вимог ПАТ «УкрСиббанк» у зазначеній цивільній справі, як свідчить зміст рішення Апеляційного суду Кіровоградської області та позовної заяви ПАТ «УкрСиббанк» № 139/3-22-015-592 від 11.08.2009 (а.с.202-204 том 1, а.с.6-7 том 2), слугувало несвоєчасне та не в повній мірі повернення позичальником кредиту та погашення відсотків за вказаними кредитними договорами, що змусило банк у відповідності до положень пункту 5.5 та розділу 11 Кредитних договорів вимагати дострокового повернення кредиту та плати за кредит, визнавши строк повернення кредиту таким, що настав. За рішенням суду заборгованість за кредитами станом на 11.08.2009 стягнута у повному обсязі, так за Кредитним договором №11146800000 стягнуто 91899,24 євро, за Кредитним договором №11225484000 - 5835,21 євро заборгованості за неповернутими кредитами.

У відповідності до приписів частини 4 статті 75 Господарського процесуального кодексу України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Оскільки у цивільній справі №22ц/1190/269/12 брало участь Приватне підприємство «Гамма» - особа щодо якої встановлено обставини про неналежне виконання ним зобов'язань за Договорами 1, 2 та наявну станом на 11.08.2009 заборгованість у загальній сумі 107 025,51 євро (по кредиту та відсотках) та 14741,38 грн (пені по кредиту та відсотках), господарський суд вважає, що відповідно до змісту частини 4 статті 75 Господарського процесуального кодексу України, зазначені обставини не потребують доказування при вирішенні даної справи.

Доказів погашення відповідачем заборгованості, яка стягнута за рішенням Апеляційного суду Кіровоградської області у справі №22ц/1190/269/12, сторони господарському суду не надали.

Як стверджує позивач, відповідачем отриманий за ОСОБА_4 1 кредит не повернуто, кредитний договір не розірвано, відповідач продовжує користуватися кредитними коштами, що, у свою чергу, надає право банку у відповідності до узгоджених ОСОБА_4 1 умов нараховувати проценти за користування грошовими коштами, а також пеню за прострочення повернення кредиту та сплати процентів. За розрахунками позивача станом на 14.09.2015 заборгованість ПП "Гамма" складає за Кредитним договором №11146800000: 91 899,24 євро - по кредиту, 102 664,89 євро - по процентах (в загальному розмірі кредит і проценти становлять в еквіваленті 4 757 101,54 грн), 478 721,60 грн - пеня по кредиту, 727 735,02 грн - пеня по процентах, що в загальній сумі становить 5 963 558,16 грн.

Зазначена заборгованість визначена ним із урахуванням сум, що стягнуті із відповідача солідарно за рішенням Апеляційного суду Кіровоградської області від 22.02.2012 у справі №22ц/1190/269/12. Частину заборгованості, що стягнута вказаним рішенням, відповідач включив до проміжного балансу. Щодо невключеної заборгованості, то відповідач оспорює правильність нарахування відсотків та пені.

По суті позовних вимог відповідач зазначає, що позивачем не розраховано суми, заявлені для включення до кредиторських вимог. Так, за твердженням відповідача, станом на 11.09.2009 розрахований позивачем розмір заборгованості значно відрізняється від того розміру, що був встановлений на цю ж дату рішенням Апеляційного суду Кіровоградської області від 22.02.2013, яке в даних правовідносинах має преюдиційне значення, зокрема, відповідач вказує, що за ОСОБА_4 № 11146800000 від 24.04.2007 заборгованість по кредиту складає 91 899,24 євро - за рішенням суду і 91 899,24 євро - згідно з розрахунком позивача; заборгованість по процентам складає 8214,22 євро - за рішенням суду і 10225,25 євро - згідно з розрахунком позивача. Встановлені на дату - 11.09.2009 розміри заборгованостей за кредитом та процентами прямо впливають на подальші нарахування сум процентів та пені, оскільки вони обліковуються та враховуються при розрахунку заборгованості з наростаючим підсумком. Відповідач наполягає, що наявний факт невідповідності даних щодо заборгованостей на одну й ту ж дату (встановлений рішенням суду проти розрахованого позивачем) неможливий за обставин належного ведення позивачем обліку заборгованості клієнта-відповідача, що вказує на недостовірність даних цього розрахунку, є підставою для невизнання відповідачем розрахованих вимог та виключає можливість прийняття судом цього розрахунку заборгованості як належного доказу існування заборгованості відповідача та її розміру й загалом має наслідком недоведеність позивачем наявності та розміру вимог, які просить зобов'язати визнати відповідача.

Господарський суд категорично не погоджується із вказаною позицією відповідача, як і позивач, який неодноразово у своїх поясненнях спростовував такі доводи відповідача, проте відповідач жодним чином не відреагував на таке спростування.

Так, всупереч доводам відповідача, розмір заборгованості зазначений у рішенні Апеляційного суду Кіровоградської області від 22.02.2013, встановлений станом на 11.08.2009, а не на 11.09.2009 (як стверджує відповідач), що підтверджується копією такого рішення, що міститься в матеріалах справи (а.с. 40, том 1): „Приватне підприємство „Гамма» несвоєчасно та не у повному обсязі виконувало зобов'язання по кредитних договорах і станом на 11.08.2009 заборгованість становить:

1.- по кредитному договору від 24.04.2007 року - 101456 евро 67 евроцентів, у тому числі: по кредиту - 91899 евро 21 цент, по відсотках - 8214 евро 22 цента, пеня по кредиту - 684 евро 92 цента, пеня по відсотках - 658 евро 29 центів.»

Водночас в розрахунку позивача (а.с. 47-60, том 1) проценти станом на 31.07.2009 (а.с. 50, том 1) складали 8 214,22 євро, тобто абсолютно стільки ж, скільки і зазначено у рішенні Апеляційного суду Кіровоградської області від 22.02.2013.

Вказане спростовує необґрунтовані доводи відповідача щодо неправильного арифметичного розрахунку позивачем процентів за ОСОБА_4 1, останні розраховані вірно, що перевірено і встановлено у рішенні Апеляційного суду Кіровоградської області від 22.02.2013.

Водночас у своїх письмових поясненнях, поданих господарському суду 08.06.2016 (а.с. 4, том 2), відповідач просить при визначенні суми процентів за кредитом застосувати приписи статті 257 Цивільного кодексу України. Відтак відповідач заявляє про застосування спливу позовної давності.

Відповідно до ч. 1 ст. 256 Цивільного кодексу України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (ч. 1 ст. 257 Цивільного кодексу України).

Перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (ч. 1 ст. 261 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ч. 3 ст. 267 Цивільного кодексу України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення, а згідно з ч. 4 цієї ж статті сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Отже, у зв'язку зі спливом позовної давності (строку, в межах якого позивач мав право звернутись до суду із позовом про захист свого права), господарський суд відмовляє у задоволенні позову щодо вимоги про включення до ліквідаційного балансу процентів, за виключенням тих, що нараховані за останні три роки до подання даного позову до суду.

Так, згідно поштового штемпеля на поштовому конверті, що надійшов із позовною заявою до суду, позивач звернувся із позовом 08.04.2016, отже, трирічний строк нарахування процентів: 08.04.2013 - 31.08.2015 (дата, по яку нарахував проценти позивач).

Відповідно до обґрунтованого розрахунку процентів (а.с. 47-58, том 1) за квітень 2013 року нараховано 1339,02 євро, тоді за період з 08.04.2013-30.04.2013 (23 дні) розмір процентів складає 1026,58 євро (1339,02:30х23). Згідно того ж розрахунку відсотки: за травень 2013 року - 1391,46 євро; за червень 2013 року - 1355,11 євро; за липень 2013 року - 1408,62 євро; за серпень 2013 року - 1416,93 євро; за вересень 2013 року - 1379,22 євро; за жовтень 2013 року - 1433,00 євро; за листопад 2013 року - 1395,30 євро; за грудень 2013 року - 1450,16 євро; за січень 2014 року - 1457,65 євро; за лютий 2014 року - 1324,69 євро; за березень 2014 року - 1475,07 євро; за квітень 2014 року - 1434,96 євро; за травень 2014 року - 1491,69 євро; за червень 2014 року - 1451,56 євро; за липень 2014 року - 1507,76 євро; за серпень 2014 року - 1516,60 євро; за вересень 2014 року - 1475,68 євро; за жовтень 2014 року - 1532,95 євро; за листопад 2014 року - 1491,76 євро; за грудень 2014 року - 1549,83 євро; за січень 2015 року - 1557,87 євро; за лютий 2015 року - 1414,73 євро; за березень 2015 року - 1574,76 євро; за квітень 2015 року - 1531,68 євро; за травень 2015 року - 1591,36 євро; за червень 2015 року - 1548,02 євро; за липень 2015 року - 1607,71 євро; за серпень 2015 року - 1616,29 євро. Всього 42 409 євро (сума процентів за всі зазначені місяці (41382,42 євро) + проценти за 23 дні квітня 2013 року (1026,58 євро)). З огляду на викладене позивач має право на включення до ліквідаційного балансу відповідача кредитних вимог у вигляді процентів по ОСОБА_4 1 на загальну суму 42 409 євро.

Подальші заперечення відповідача стосуються порядку застосування штрафних санкцій. Так відповідач звертає увагу суду, що шестимісячний строк нарахування штрафних санкцій, передбачений ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, обчислюється з моменту прострочення платежу і не може бути змінений сторонами у відповідному договорі. Крім того, на спірні правовідносини поширюється і норма цивільного законодавства, передбачена п. 1 ч. 2 ст. 258 Цивільного кодексу України, що до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені) застосовується позовна давність в один рік, яка визначається шляхом зворотного відрахування від дати пред'явлення вимоги.

Господарський суд погоджується із позицією відповідача щодо неможливості зміни періоду нарахування штрафних санкцій, як це зроблено позивачем.

Так статтею 230 Господарського кодексу України визначено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Так, даним приписом передбачено не позовну давність, а період часу, за який нараховується пеня і який не повинен перевищувати шести місяців від дня, коли відповідне зобов'язання мало бути виконане; законом або укладеним сторонами договором може бути передбачено більшу або меншу тривалість цього періоду. Його перебіг починається з дня, наступного за останнім днем, у який зобов'язання мало бути виконане, і початок такого перебігу не може бути змінений за згодою сторін. Необхідно також мати на увазі, що умова договору про сплату пені за кожний день прострочення виконання зобов'язання не може розцінюватися як установлення цим договором іншого, ніж передбачений частиною шостою статті 232 ГК України, строку, за який нараховуються штрафні санкції. Такої ж правової позиції дотримувався пленум Вищого господарського кодексу України (п. 2.5. постанови № 14 від 17.12.2013 „Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань» ).

Позивач здійснює нарахування пені на прострочену заборгованість за кредитом по ОСОБА_4 1 за період 14.03.2015 - 14.09.2015, тоді як зобов'язання по сплаті кредиту у зв'язку із достроковим його поверненням виникло у відповідача ще у серпні 2009 року. Відтак правильним мав бути шестимісячний період нарахування пені 11.08.2009 - 11.02.2010. Твердження позивача, що термін погашення боргу - 23.04.2018, оскільки відповідно до п. 1.2.2. Кредитного договору № 11146800000 від 24.04.2007 Позичальник у будь-якому випадку зобов'язаний повернути кредит у повному обсязі у термін, встановлений графіком погашення кредиту (Додаток № 1 до ОСОБА_4), але в будь-якому випадку не пізніше 23 квітня 2018 року, не відповідає дійсності. Вказане спростовується у тому ж пункті 1.2.2. ОСОБА_4 1, далі по тексту: „Позичальник у будь-якому випадку зобов'язаний повернути кредит у повному обсязі термін, встановлений графіком погашення кредиту (Додаток 1 до ОСОБА_4), але в будь-якому випадку не пізніше 23 квітня 2018 року, якщо тільки не застосовується інший термін повернення кредиту, встановлений на підставі додаткової угоди Сторін або до вказаного терміну (достроково) відповідно до умов розділу 11 цього ОСОБА_4 на підставі будь-якого з п.п. 2.3., 5.3., 5.5., 5.6., 5.9., 5.10., 5.11., 7.4. ОСОБА_4.» Так, Банк скористався своїм правом і, у зв'язку з порушенням відповідачем п. 5.5. ОСОБА_4 1 стосовно порушення термінів повернення кредиту та сплати плати за кредит, змінив термін (достроково) повернення кредиту, визначивши дату - 11.08.2009.

З огляду на викладене, господарський суд дійшов висновку, що позивач неправильно здійснив нарахування пені на несплачену основну заборгованість по кредиту, обравши невірний період.

Аналогічно на відсотки, позивач має право нараховувати пеню лише протягом шести місяців з моменту виникнення обов'язку відповідача по сплаті таких відсотків кожного місяця, позивачем же визначено період нарахування пені на загальні суми відсотків, заборгованість по яким існувала на відповідні дати. Так, на залишок простроченої заборгованості за відсотками - 93195,07 євро позивач за період 14.03.2015-06.04.2015 нарахував пеню у розмірі 91 144,87 грн; на залишок - 94769,83 євро за період 07.04.2015 - 05.05.2015 нарахував пеню в розмірі 111 994,40 грн; на залишок 96 301,51 євро за період 06.05.2015-05.06.2015 нарахував пеню в розмірі 121 653,43 грн; на залишок 97 892,87 євро за період 06.06.2015-06.07.2015 нарахував пеню в розмірі 123 663,43 грн; на залишок 99 440,89 євро за період 07.07.2015-05.08.2015 нарахував пеню в розмірі 121 566,60 грн; на залишок 101 048,60 євро за період 06.08.2015-27.08.2015 нарахував пеню в розмірі 90 590,35 грн; на залишок 101048,60 євро за період 28.08.2015-07.09.2015 нарахував пеню в розмірі 40 765,56 грн; на залишок 102664,89 євро за період 08.09.2015-14.09.2015 нарахував пеню в розмірі 26 356,66 грн.

Господарський суд здійснив власний розрахунок пені на заборгованість по відсоткам, право на яку має позивач і яка знаходиться в межах шестимісячного заявленого позивачем строку. При здійсненні перерахунку пені в межах заявлених вимог господарський суд враховує, що відповідно до п. 1.3.5. ОСОБА_4 1 позичальник зобов'язується сплачувати відсотки за ОСОБА_4 у строк - протягом перших 5 (п'яти) робочих днів кожного місяця, наступного за тим, за який були нараховані проценти за користування кредитом (при розрахунку позивачем норма „5 робочих днів» не була врахована, оскільки брались у розрахунок і вихідні дні). Заперечення відповідача щодо того, що позивач всупереч нормам діючого законодавства нараховує пеню в євро і потім переводить її в гривні спростовується тим, що в результаті виходять ті ж суми, якщо суму заборгованості переводить по курсу в гривні і потім нараховувати на неї пеню.

Отже, господарський суд здійснює перерахунок пені на відсотки. Так, згідно розрахунку відсотків (а.с. 57-58, том 1) у лютому 2015 року нараховано відсотків у розмірі 1414,73 євро; з 14.03.2015 по 07.04.2015 на таку прострочену суму заборгованості по відсоткам нараховується пеня в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України в розмірі 58,14 євро, що в гривні становить 1421,52 грн, курс станом на 14.09.2015 - 24,45 грн за 1 євро (саме на цей день позивач взяв курс євро до гривні, перед надсиланням претензії № 2347 від 15.09.2015 на адресу ПП „Гамма» ). Надалі у березні 2015 року нараховано відсотків у розмірі 1574,76 євро. Із суми 2989,49 євро (1414,73 євро + 1574,76 євро) за період 08.04.2015 - 11.05.2015 сума пені складає 167,08 євро, що дорівнює 4085,11 грн. У квітні 2015 року нараховано відсотків у розмірі 1531,68 євро. Із суми 4521,17 євро (2989,49 євро + 1531,68 євро) за період 12.05.2015 - 05.06.2015 сума пені складає 185,80 євро, що дорівнює 4542,81 грн. У травні 2015 року нараховано відсотків у розмірі 1591,36 євро. Із суми 6112,53 євро (4521,17 євро + 1591,36 євро) за період 06.06.2015 - 07.07.2015 сума пені складає 321,54 євро, що дорівнює 7861,65 грн. У червні 2015 року нараховано відсотків у розмірі 1548,02 євро. Із суми 7660,55 євро (6112,53 євро + 1548,02 євро) за період 08.07.2015 - 07.08.2015 сума пені складає 390,37 євро, що дорівнює 9544,55 грн. У липні 2015 року нараховано відсотків у розмірі 1607,77 євро. Із суми 9268,32 євро (7660,55 євро + 1607,77 євро) за період 08.08.2015 - 07.09.2015 сума пені складає 455,54 євро, що дорівнює 11137,95 грн. У серпні 2015 року нараховано відсотків у розмірі 1616,29 євро. Із суми 10884,61 євро (9268,32 євро + 1616,29 євро) за період 08.09.2015 - 14.09.2015 сума пені складає 112,72 євро, що дорівнює 2756,00 грн. Отже, всього позивач має право заявити відповідачу пеню по відсоткам за вказаний позивачем період на загальну суму 41 349,59 грн.

У зв'язку з тим, що позивачу із відомостей, розміщених у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб підприємців, стало відомо про перебування ПП "Гамма" в стані припинення діяльності за рішенням засновника від 22.07.2013, ним на адресу відповідача надіслані заяви №№2346,2347 від 15.09.2015 про визнання вимог банку до боржника в сумі 208 166,06 євро та 1 207 121,16 грн та включення їх до реєстру вимог кредиторів. Відповідачем зазначені вимоги отримані, про що свідчать, за твердженням позивача, повідомлення про вручення поштових відправлень, але залишені без відповіді про результати їх розгляду.

Саме ухилення ПП "Гамма" від розгляду кредиторських вимог банку слугувало підставою для звернення до господарського суду з даним позовом про зобов'язання відповідача в особі ліквідаційної комісії включити в ліквідаційний баланс кредиторські вимоги ПАТ "УкрСиббанк" по кредиту та процентам.

При вирішенні даного спору господарський суд враховує таке.

Відповідно до приписів частини 1 статті 104 Цивільного кодексу України (у редакції чинній на день прийняття рішення засновником про припинення підприємства) юридична особа припиняється в результаті передання всього свого майна, прав та обов'язків іншим юридичним особам - правонаступникам (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або в результаті ліквідації.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 110 Цивільного кодексу України юридична особа ліквідується за рішенням її учасників або органу юридичної особи, уповноваженого на це установчими документами, в тому числі у зв'язку із закінченням строку, на який було створено юридичну особу, досягненням мети, для якої її створено, а також в інших випадках, передбачених установчими документами.

За положеннями частини 3 статті 105 Цивільного кодексу України учасники юридичної особи, суд або орган, що прийняв рішення про припинення юридичної особи, відповідно до цього Кодексу призначають комісію з припинення юридичної особи (комісію з реорганізації, ліквідаційну комісію), голову комісії або ліквідатора та встановлюють порядок і строк заявлення кредиторами своїх вимог до юридичної особи, що припиняється. Виконання функцій комісії з припинення юридичної особи (комісії з реорганізації, ліквідаційної комісії) може бути покладено на орган управління юридичної особи.

Строк заявлення кредиторами своїх вимог до юридичної особи, що припиняється, не може становити менше двох і більше шести місяців з дня опублікування повідомлення про рішення щодо припинення юридичної особи (частина 5 статті статті 105 Цивільного кодексу України).

Як випливає зі змісту Спеціального витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань №21866607 від 13.04.2016 (а. с. 130 том 1), ПП "Гамма" з 22.07.2013 перебуває в стані припинення за рішенням засновників.

Дана обставина підтверджується також наданою господарському суду відповідачем копією рішення засновника ПП "Гамма" від 22.07.2013 (а.с.154, том 1).

Згідно вказаного рішення засновником призначена ліквідаційна комісія у складі: голови комісії ОСОБА_7, членів комісії - ОСОБА_10 та ОСОБА_11, та встановлено строк для заявлення претензій кредиторів у два місяці з моменту публікації у спеціалізованому друкованому засобі масової інформації спеціально уповноваженого органу з питань державної реєстрації, в якому публікуються відомості з Єдиного державного реєстру повідомлення про припинення діяльності Приватного підприємства "Гамма" (пункти 2, 4 рішення).

Як свідчить фотокопія (витяг) Спеціалізованого друкованого засобу масової інформації "Бюлетень державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" №255 (20) від 29 липня 2013 на 69 аркуші у розділі 1.6 цього видання під номером 2751 опубліковано оголошення про прийняття засновником Приватного підприємства "Гамма" рішення про припинення юридичної особи, склад ліквідаційної комісії, та строк для заявлення претензій кредиторів (а.с.159-160, том 1).

З огляду на досліджені у процесі судового розгляду документи та приписи частини 2 статті 105 Цивільного кодексу України, господарський суд вважає безпідставними твердження позивача щодо необхідності опублікування відповідачем відомостей про прийняте рішення щодо припинення юридичної особи в офіційних друкованих органах. Отже, відсутність такої публікації в офіційних друкованих органах не спростовує правомірності публікації зазначених відомостей у спеціалізованому друкованому засобі масової інформації, яким є "Бюлетень державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців".

Відтак, строк для пред'явлення вимог кредиторів встановлений відповідачем сплив 29.09.2013, що відповідає відомостям про строк, визначений засновником юридичної особи для заявлення кредиторами своїх вимог, зазначеним як у його рішенні від 22.07.2013 і Спеціалізованому друкованому засобі масової інформації "Бюлетень державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців" №255 (20) від 29 липня 2013 року, так і в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

Звертаючись до господарського суду з цим позовом, позивач зазначив, що саме з інформації, яка міститься в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, йому стало відомо про те, що відповідач з 22.07.2013 знаходиться в стадії припинення за рішенням його засновника, і строк для заявлення кредиторами своїх вимог, визначений засновником, сплинув 29.09.2013. За відсутності публікації в офіційних друкованих органах відомостей про прийняте рішення щодо ліквідації ПП "Гамма", за твердженням позивача, він був позбавлений права пред'явити свої кредиторські вимоги до відповідача, а тому вважає їх заявлення в межах встановленого строку.

Оцінюючи дані обставини господарський суд враховує, що згідно з частиною 4 статті 112 Цивільного кодексу України вимоги кредитора, заявлені після спливу строку, встановленого ліквідаційною комісією для їх пред'явлення, задовольняються з майна юридичної особи, яку ліквідують, що залишилося після задоволення вимог кредиторів, заявлених своєчасно.

Таким чином несвоєчасне звернення кредитора (позивача) до боржника (відповідача) про визнання його грошових вимог у процедурі добровільної ліквідації боржника (відповідача) не має наслідком їх погашення, а впливає лише на порядок задоволення таких вимог.

Позивач звернувся до голови ліквідаційної ПП "Гамма" ОСОБА_7 та директора ПП "Гамма" з претензією щодо визнання кредиторських вимог (вих. № 2346 від 15.09.2015 та вих. № 2347 від 15.09.2015, а.с.71-76, том 1), де, з огляду на припинення юридичної особи відповідача, заявив до нього вимоги щодо заборгованості за ОСОБА_4 № 11146800000 від 24.04.2007, яка станом на 14.09.2015 становила за кредитом - 91 899,24 євро, за процентами - 102 664,89 євро, по пені за простроченим кредитом - 478 721,60 грн, по пені за простроченими процентами - 727 735,02 грн, а також за ОСОБА_4 № 11225484000 від 28.09.2007, яка станом на 14.09.2015 становила за кредитом - 5 764,05 євро, за процентами - 7 837,88 євро, по пені за простроченим кредитом - 289,73 грн, по пені за простроченими процентами - 374,81 грн, а всього: 208 166,16 євро та 1 207 121,16 грн.

Підтвердженням надіслання на адресу голови ліквідаційної комісії ПП "Гамма" зазначеної претензії позивач надає Список згрупованих поштових відправлень за 16.09.2015 з відбитком календарного штемпеля відділення поштового зв'язку (а.с. 77, том 1) та копії рекомендованих повідомлень про вручення поштового відправлення (а.с. 78-79, том 1, а.с.24 на звороті, том 2), які свідчать про вручення цих відправлень 25.09.2015 адресату.

Дослідивши вказані документи, господарський суд вважає їх належними доказами, які доводять отримання відповідачем вказаної претензії.

Відповідач, заперечуючи дану обставину, вказує на те, що поштові відправлення з вимогами про кредиторські вимоги банку ним не отримані і не могли бути отримані, оскільки на обох копіях рекомендованих повідомлень про вручення поштових відправлень відсутня повна адреса (не зазначено номер будинку) місцезнаходження відповідача.

Господарський суд вважає дане заперечення відповідача безпідставним, оскільки відповідно до Списку згрупованих поштових відправлень за 16.09.2015, що містить відбиток календарного штемпеля відділення поштового зв'язку, яким прийнято зазначені реєстровані поштові відправлення, поштовою адресою одержувачів, як голови ліквідаційної комісії ПП "Гамма", так і директора ПП "Гамма", вказано: 28000, м. Олександрія, вул. Героїв Сталінграду, 19-б, тобто повна адреса відповідача.

Згідно наданої позивачем господарському суду копії рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення Голові ліквідаційної комісії ПП "Гамма" за №02068 0992757 9, останнє вручено особисто Гаврилову 25.09.2015 і поштова адреса повністю відповідає адресі відповідача і містить номер будинку (а.с. 24 зі звороту, том 2).

Відповідно до вимог пунктів 2, 42, 45 Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 №270 (у редакції чинній на день приймання поштових відправлень) поштова адреса адресата, яка зазначається на поштовому відправленні (поштовій картці, листі, бандеролі, секограмі, дрібному пакеті, мішку «М» , посилці, прямому контейнері, відправленні «ЕМS» ), повинна бути точною, повною, без скорочених найменувань чи будь-яких знаків, що її не стосуються. Повідомлення про вручення поштового відправлення, на яке посилається відповідач, не є поштовим відправленням, а є повідомленням, яким оператор поштового зв'язку доводить до відома відправника чи уповноваженої ним особи інформацію про дату вручення реєстрованого поштового відправлення та прізвище одержувача. Водночас у вказаному повідомленні міститься повна адреса відповідача, в тому числі і номер будинку, що, у свою чергу, свідчить, що поштова адреса адресата точно та повно була зазначена і на самому поштовому відправленні. До того ж враховуючи, що оператором поштового зв'язку таке поштове відправлення було прийняте, слід вважати, що воно відповідало вимогам, передбачених Правилами надання послуг поштового зв'язку. Відповідно до приписів пункту 62 Правил надання послуг поштового зв'язку у разі подання для пересилання реєстрованого поштового відправлення з повідомленням про його вручення обов'язком відправника є заповнення бланку повідомлення на свою поштову адресу або адресу особи, якій за його дорученням належить надіслати повідомлення після вручення поштового відправлення. Матеріалами справи підтверджено повноваження Товариства з обмеженою відповідальністю «Агенція з комплексного захисту бізнесу «Дельта М» в особі ОСОБА_6І здійснювати дії, спрямовані на сприяння погашенню наявної заборгованості боржників перед ПАТ «УкрСиббанк» за Кредитними договорами (а.с.106-122, 141,167, том 1).

Отже, не можна визнати підставними твердження відповідача щодо направлення позивачем претензії лише директору ПП "Гамма", оскільки матеріалами справи підтверджується, що претензія з кредиторськими вимогами до відповідача направлялася не тільки адресату - директору ПП "Гамма" ОСОБА_7, а і голові ліквідаційної комісії ОСОБА_7

Відповідач на вказану претензію відповіді не надав, що ним не спростовується.

За приписами частини 6 статті 105 Цивільного кодексу України кожна окрема вимога кредитора, зокрема щодо сплати податків, зборів, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, страхових коштів до Пенсійного фонду України, фондів соціального страхування, розглядається, після чого приймається відповідне рішення, яке надсилається кредитору не пізніше тридцяти днів з дня отримання юридичною особою, що припиняється, відповідної вимоги кредитора.

Тобто, по кожній окремій вимозі кредитора, ліквідаційна комісія вправі прийняти рішення про задоволення таких вимог чи про відмову у їх задоволенні, із обов'язковим надісланням відповідного акта заявнику.

Проте, зазначена вище заява позивача залишена відповідачем без відповіді та без задоволення у встановлений вказаною нормою Цивільного кодексу України строк.

Відповідно до частини 3 статті 112 Цивільного кодексу України у разі відмови ліквідаційної комісії у задоволенні вимог кредитора або ухилення від їх розгляду, кредитор має право протягом місяця з дати, коли він дізнався або мав дізнатися про таку відмову звернутися до суду із позовом до ліквідаційної комісії.

Отже, обов'язок у місячний строк звернутись до суду у позивача виник би за наявності відмови ліквідаційної комісії у визнанні його кредиторських вимог, проте, оскільки ліквідаційна комісія ПП „Гамма» саме ухилилась від розгляду претензії позивача, то це є окремою підставою для звернення до суду і не обмежене місячним строком.

Саме таких висновків дійшов Вищий господарський суд України у своїй постанові від 11.04.2017 по даній справі, скасовуючи судові рішення попередніх інстанцій.

„Ухилення від розгляду кредиторських вимог, за нормою частини 3 статті 112 Цивільного кодексу України, є окремою підставою для звернення кредитора до суду із відповідним позовом. Суд, розглядаючи спір, вирішує питання про обґрунтованість кредиторських вимог та про наявність підстав для їх включення до проміжного ліквідаційного балансу. Вимоги, у задоволенні яких за рішенням суду кредиторові відмовлено вважаються погашеними (частина 5 статті 112 Цивільного кодексу України).»

Вказаним спростовуються заперечення відповідача, що стосуються так званої позовної давності. Так відповідач вважає, що встановлений нормою ч. 3 ст. 112 Цивільного кодексу України місячний строк на звернення до суду не є процесуальним строком, а є різновидом позовної давності, тому позивач має право на судовий захист лише у разі визнання поважними причин його пропуску, а позивачем не подавалась заява про поновлення такого строку.

Відтак, цей місячний строк не стосується випадку ухилення ліквідаційної комісії від розгляду заяви з кредиторськими вимогами. Крім вказаного, господарський суд враховує, що відповідач склав ліквідаційний баланс лише станом на 01.06.2016 (а.с. 9-10, том 2), відтак тільки в процесі розгляду справи 01.06.2016 позивач дізнався, що відповідач лише частково визнав його кредиторські вимоги. Підсумовуючи викладене, Банк не пропустив місячний строк з дати, коли він дізнався або мав дізнатися про таку відмову, оскільки відмови відповідача по суті не було.

Отже, господарським судом встановлено, а відповідачем не заперечується, що він вимоги банку в розмірі 102 288,55 євро по процентах та 1 207 121,16 грн по пені, з якими останній звернувся до суду, взагалі не розглядав, що в контексті встановлених судом обставин, унеможливлює застосування до таких вимог присічного строку, встановленого частиною 5 статті 112 Цивільного кодексу України, оскільки повідомлення про відмову у визнанні вимог кредитором так і не було отримано.

Норми частини 3 статті 112 Цивільного кодексу України не виключають можливість розгляду судом вимог, від розгляду яких ухилилась ліквідаційна комісія у разі звернення кредитора до суду поза межами місячного строку, встановленого цією частиною.

Частиною 8 статті 111 Цивільного кодексу України визначено, що ліквідаційна комісія (ліквідатор) після закінчення строку для пред'явлення вимог кредиторами складає проміжний ліквідаційний баланс, що включає відомості про склад майна юридичної особи, що ліквідується, перелік пред'явлених кредиторами вимог та результат їх розгляду.

Враховуючи викладене, господарський суд розглянув на правомірність заявлення позивачем вимог і визначив, що по ОСОБА_4 1 підлягають включенню до проміжного ліквідаційного балансу такі суми: 42 409 євро процентів та 41 349,59 грн пені у зв'язку з простроченням сплати процентів.

В іншій частині заявлені позивачем суми не підлягають включенню до проміжного ліквідаційного балансу у зв'язку зі спливом позовної давності (частина заборгованості по процентам у сумі 52 041,67 євро) та у зв'язку з неправильним нарахуванням пені без дотримання приписів ст. 232 Господарського кодексу України (478 721,60 грн пені за прострочення сплати кредиту та 686385,43 грн пені за прострочення сплати процентів).

Господарський суд наголошує, що відповідно до ч. 4 ст. 112 Цивільного кодексу України вимоги кредитора, заявлені після спливу строку, встановленого ліквідаційною комісією для їх пред'явлення, задовольняються з майна юридичної особи, яку ліквідовують, що залишилося після задоволення вимог кредиторів, заявлених своєчасно.

Господарський суд враховує, що судовий збір за подання даного позову сплачено як з позовної заяви немайнового характеру, оскільки предметом доказування у даній справі є захист права за допомогою зобов'язально-правових засобів, а саме: зобов'язання вчинити дії стосовно включення кредиторських вимог до проміжного ліквідаційного балансу, а не визнання і стягнення коштів у певному розмірі, визначити вартісну оцінку бездіяльності ліквідаційної комісії неможливо. Отже, оскільки господарським судом встановлено, що відповідач, в особі ліквідаційної комісії, порушивши приписи Цивільного кодексу України, не розглянув заяву Банку про включення кредиторських вимог до ліквідаційного балансу, що спричинило звернення Банку до господарського суду із даним позовом, то в даній ситуації судовий збір не підлягає поділу відповідно до ч. 1 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, а покладається на відповідача в силу приписів ч. 9 вказаної статті.

Так у ч. 9 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України зазначено, що у випадку якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.

Керуючись ст. ст. 74, 76, 77, 129, 233, 236-241, 327 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Зобов'язати Приватне підприємство "Гамма" (28009, Кіровоградська обл., м. Олександрія, вул. Героїв Сталінграду, 19-б, ідентифікаційний код 13761686) в особі ліквідаційної комісії включити вимоги Публічного акціонерного товариства "УкрСиббанк" (61050, м Харків, просп. Московський, 60, ідентифікаційний код 09807750; поштова адреса: 02660, м. Київ, а/с 15) по процентах у розмірі 42 409 євро та 41349,59 грн пені до ліквідаційного балансу.

Стягнути з Приватного підприємства "Гамма" (28009, Кіровоградська обл., м. Олександрія, вул. Героїв Сталінграду, 19-б, ідентифікаційний код 13761686) на користь Публічного акціонерного товариства "УкрСиббанк" (61050, м Харків, просп. Московський, 60, ідентифікаційний код 09807750; поштова адреса: 02660, м. Київ, а/с 15) 1378 грн судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

В частині зобов'язання Приватного підприємства "Гамма" включити до проміжного ліквідаційного балансу кредиторські вимоги Публічного акціонерного товариства "УкрСиббанк" у розмірі 52041,67 євро по процентах та 1165107,03 грн по пені відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення в порядку передбаченому Господарським процесуальним кодексом України. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 29.01.2018.

Головуючий суддя С.Б. Колодій

Суддя Л.С. Вавренюк

Суддя В.В. Тимошевська