Рішення

від 30.05.2007 по справі 32/129пн

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

32/129пн

                                ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ  

                                  83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

                                                             Р І Ш Е Н Н Я   

                                                            іменем України

30.05.07 р.                                                                               Справа № 32/129пн                               

Господарський суд Донецької області у складі судді О.М. Сковородіної при секретарі судового засідання: Бахмет А.В.

за участю представників сторін:

від позивача: Христенко С.В. – довіреність від 23.04.07р.

від відповідача: не з'явився

розглянув у відкритому судовому засіданні  в  м. Донецьку справу

за позовом: Приватного підприємства „Рубикон” м. Макіївка

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю „Спільне українсько-грузинське підприємство „ЛЄКС-ВІТ” м. Горлівка

про зобов'язання вчинити певні дії

Позивач, Приватне підприємство „Рубикон” м. Макіївка, 26.04.07р. звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю „Спільне українсько-грузинське підприємство „ЛЄКС-ВІТ” м. Горлівка про зобов'язання вчинити певні дії.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилався на договір № 1512 від 15.12.06р., специфікацію до договору, платіжне доручення № 381 від 26.12.06р., вимогу, додаткову угоду від 26.12.06р. до договору № 1512.

16.05.07р. позивачем у справі було надане уточнення до позовної заяви, в якому він уточнює позовні вимоги та просить суд зобов'язати відповідача передати позивачу товар відповідно до договору № 1512 від 15.12.06р. та специфікації, а саме: раму ходову (у кількості 2 шт.), балку (у кількості 4шт.), раму баластну (у кількості 2 шт.), ящик кабельний з площадкою (у кількості 2 шт.), барабан кабельний (у кількості 2 шт.), візок ходовий (у кількості 8 шт.), основаніє секція нижня (у кількості 2 шт.), раму шарніров (у кількості 2 шт.), секцію 3 м. (у кількості 2 шт.), секцію рядову 6м. (у кількості 10 шт.), секцію верхню, ліфтову (у кількості 2 шт.), балансири (у кількості 8 шт.), раму неповоротню (у кількості 2 шт.), раму поворотню (у кількості 2 шт.), оголовок (у кількості 2 шт.), стійку монтажну (у кількості 2 шт.), секцію стріли (у кількості 8 шт.), візок вантажний (у кількості 2 шт.), візок                 контрвантажний (кількість 4 шт.), консоль противовесну (у кількості 4 шт.) та технічну документацію до них  та стягнути з відповідача пеню в сумі 23200,00грн.

Суд не приймає цю заяву до розгляду в частині стягнення пені, оскільки в силу ст. 22 ГПК України позивач має право на зміну або предмету, або підстав позову.

Позивачем у справі 23.05.07р. було подане клопотання, в якому він просив залучити до участі у справі Товариство з обмеженою відповідальністю „Резон” (ЄДРПОУ 30074459) в якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору, оскільки відповідач за умовами договору повинен був поставити товар ТОВ „Резон”.

Позивач в судовому засіданні, призначеному на 30.05.07р., відмовився від поданого клопотання, в зв'язку з чим воно судом не розглядається.

Відповідач  проти позову заперечував, вказуючи на те, що договір з боку Товариства з обмеженою відповідальністю „Спільне українсько-грузинське підприємство „ЛЄКС-ВІТ” м. Горлівка підписаний особою, що не є керівником підприємства. Факт отримання грошових коштів та їх використання не заперечував. Зауважував до суду, що спірне майно у нього відсутнє, оскільки до теперішнього часу не отримано з-за кордону (Грузії).

Розглянувши матеріали справи, суд встановив, що між позивачем та відповідачем був укладений договір № 1512 від 15.12.06р., за яким продавець був зобов'язаний передати у власність покупця, а покупець прийняти та сплатити запасні частини баштового крану марки КБ-674А, які були в користуванні, відповідно до умов, специфікації, яка є невід'ємною частиною договору. Ціна договору складає 100000,00грн., в тому числі ПДВ в сумі 16666,67грн. (п. 4.1 договору).

Додатковою угодою від 26.12.06р. до договору розділ 1 договору був доповнений п. 1.2 за наступним змістом: „Право власності на товар переходить до покупця в момент отримання продавцем 100% передоплати”.

Відповідно до п. 4.2 договору оплата за товар здійснюється на умовах 100% передоплати на протязі 20 банківських днів з моменту підписання договору, шляхом перерахування грошових коштів покупця на розрахунковий рахунок продавця.

Позивачем були виконані зобов'язання за договором, а саме, відповідачу було перераховано 100000,00грн., що підтверджується платіжним дорученням № 381 від 26.12.06р.

Згідно з п. п. 3.2, 3.3 договору продавець був зобов'язаний поставити товар відповідно до строку передбаченого цим договором та передати технічну документацію до товару. Моментом передачі товару вважається дата підписання акту приймання-передачі. Відповідно до п. 3.1 договору доставка товару продавцем здійснюється за адресою: ТОВ „Резон” (ЄДРПОУ 30074459) м. Горлівка, вул. Горнопромислова, 66а, на протязі 20 календарних днів з моменту отримання продавцем 100% передоплати за підготовлений до поставки товар.          

Таким чином, відповідач свої зобов'язання всупереч п. 3.1 договору не виконав (строк до 15.01.07р.).

Статтею 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

18.04.07р. позивачем була надіслана відповідачу вимога щодо виконання останнім умов договору, яка була залишена відповідачем без розгляду.

Частиною 2 ст. 693 ЦК України встановлено, що якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Заперечення відповідача про те, що договір підписаний не керівником підприємства (тобто, не уповноваженою особою), і тому такий договір не створює для відповідача певних правових наслідків, оцінюється судом критично, з огляду на таке.

По-перше, як вбачається з викладеного та не заперечується відповідачем, ще 26.12.06р. на його користь було перераховано 100000,00грн. з призначенням платежу: „Перераховується за запчастини до крану відповідно договору 1512 від 15.12.06р.”. До теперішнього часу – ці грошові кошти не повернути позивачу, а напроти використані відповідачем.

По-друге, підпис особи Картаулі А.В. на договорі скріплений печаткою позивача.

Частиною 1 ст. 241 ЦК України встановлено, що правочин,   вчинений    представником  з  перевищенням повноважень, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки особи, яку він представляє, лише у разі наступного схвалення правочину цією особою. Правочин вважається схваленим зокрема у разі, якщо особа, яку він представляє, вчинила дії, що свідчать про прийняття його до виконання.

Враховуючи викладене, суд вважає, що з боку відповідача було вчинені конклюдентні дії, які свідчать про схвалення угоди, і тому в силу ч. 2 ст. 241 ЦК України відповідач  має виконувати зобов'язання, які з неї витікають.

Також, суд вважає спростованими посилання відповідача на те, що майно, яке є об'єктом договору у нього відсутньо, оскільки самим позивачем до матеріалів справи додані документи про надходження майна на територію України (арк. справи 47-67)

З урахуванням обставин справи та наданими позивачем доказами, вимоги позивача  щодо зобов'язання відповідача передати позивачу товар за договором № 1512 від 15.12.06р. та технічну документацію до нього обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Ухвалою суду від 26.04.07р. були застосовані заходи забезпечення позову у вигляді заборони відповідачу вчиняти будь-які дії щодо відчудження майна: рами ходової (у кількості 2 шт.), балки (у кількості 4шт.), рами баластної (у кількості 2 шт.), ящику кабельного з площадкою (у кількості 2 шт.), барабану кабельного (у кількості 2 шт.), візку ходового (у кількості 8 шт.), основанія секція нижня (у кількості 2 шт.), рами шарніров (у кількості 2 шт.), секції 3 м. (у кількості 2 шт.), секції рядової 6м. (у кількості 10 шт.), секції верхньої, ліфтового (у кількості 2 шт.), балансирів (у кількості 8 шт.), рами неповоротньої (у кількості 2 шт.), рами поворотньої (у кількості 2 шт.), оголовку (у кількості 2 шт.), стійки монтажної (у кількості 2 шт.), секції стріли (у кількості 8 шт.), візку вантажного (у кількості 2 шт.), візку контрвантажного (кількість 4 шт.), консолю противовесного (у кількості 4 шт.). Суд вважає за необхідне залишити забезпечення позову до повного виконання  рішення суду.

Позивачем було зайво перераховане до бюджету державне мито, а тому згідно п. 1 ст. 8 Декрету Кабінету міністрів України від 21.01.1993р. № 7-93 “Про державне мито” державне мито в сумі 683,00грн. підлягає поверненню.

Судові витрати підлягають віднесенню на відповідача в порядку, що передбачений ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

На підставі ст.ст. 241, 530, 693 ЦК України, керуючись ст. ст. 22, 33, 43, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд, -          

ВИРІШИВ:

Задовольнити позовні вимоги Приватного підприємства „Рубикон” м. Макіївка до Товариства з обмеженою відповідальністю „Спільне українсько-грузинське підприємство „ЛЄКС-ВІТ” м. Горлівка про зобов'язання вчинити певні дії.

Зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю „Спільне українсько-грузинське підприємство „ЛЄКС-ВІТ” м. Горлівка (84626, Донецька область, м. Горлівка, пр. Перемоги, 33, ЄДРПОУ 30500208) передати Приватному підприємству  „Рубикон” м. Макіївка (86113, Донецька область, м. Макіївка, вул. Тичини, 3, ЄДРПОУ 31688243) товар відповідно до договору № 1512 від 15.12.06р. та специфікації, а саме: раму ходову (у кількості 2 шт.), балку (у кількості 4шт.), раму баластну (у кількості 2 шт.), ящик кабельний з площадкою (у кількості 2 шт.), барабан кабельний (у кількості 2 шт.), візок ходовий (у кількості 8 шт.), основаніє секція нижня (у кількості 2 шт.), раму шарніров (у кількості 2 шт.), секцію 3 м. (у кількості 2 шт.), секцію рядову 6м. (у кількості 10 шт.), секцію верхню, ліфтову (у кількості 2 шт.), балансири (у кількості 8 шт.), раму неповоротню (у кількості 2 шт.), раму поворотню (у кількості 2 шт.), оголовок (у кількості 2 шт.), стійку монтажну (у кількості 2 шт.), секцію стріли (у кількості 8 шт.), візок вантажний (у кількості 2 шт.), візок контрвантажний (кількість 4 шт.), консоль противовесну (у кількості 4 шт.) та технічну документацію до них.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Спільне українсько-грузинське підприємство „ЛЄКС-ВІТ” м. Горлівка (84626, Донецька область,  м. Горлівка, пр. Перемоги, 33, ЄДРПОУ 30500208, п/р 26006141 в ДФ ВАТ АБ „Укргазбанк”, код банку 335894) на користь Приватного підприємства „Рубикон” м. Макіївка (86113, Донецька область, м. Макіївка, вул. Тичини, 3, ЄДРПОУ 31688243, п/р 26004010051 в ДФ ЗАТ „ЄБРФ”, код банку 394589) витрати з державного мита в сумі 85,00грн., та 118,00грн. витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати Приватному підприємству „Рубикон” м. Макіївка довідку на повернення зайво сплаченого державного мита в сумі  683,00грн.

Рішення може бути оскаржено в Донецький апеляційний господарський суд  згідно розділу XII ГПК України.

Повний текст рішення підписаний 04.06.07р.

Рішення набирає законної сили 15.06.07р.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя