32/129пн
донецький апеляційний господарський суд
Постанова
Іменем України
31.07.2007 р. справа №32/129пн
Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Діброви Г.І.
суддів Гези Т.Д. , Шевкової Т.А.
за участю представників сторін:
від позивача:Бєломєстнов О.Ю. (по дов.),
від відповідача:Бодіна В.Б.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргуТовариства з обмеженою відповідальністю „Спільне українсько-грузинське підприємство „ЛЄКС-ВІТ” м.Горлівка, Донецької області
на рішення господарського суду
Донецької області
від30.05.2007 року
по справі№32/129пн (суддя Сковородіна О.М.)
за позовомПриватного підприємства "Рубикон" м.Макіївка Донецької області
доТовариства з обмеженою відповідальністю „Спільне українсько-грузинське підприємство „ЛЄКС-ВІТ” м.Горлівка, Донецької області
прозобов'язання вчинити певні дії
В С Т А Н О В И В:
У квітні 2007року позивач, Приватне підприємство „Рубикон”, м.Макіївка Донецької області, звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю „Спільне українсько-грузинське підприємство „ЛЄКС-ВІТ”, м.Горлівка Донецької області, про зобов'язання вчинити певні дії.
Ухвалою господарського суду від 26.04.2007року були застосовані заходи забезпечення позову у вигляді заборони відповідачу вчиняти будь-які дії щодо відчудження майна (а.с.28).
Рішенням від 30.05.2007року господарський суд Донецької області (суддя Сковородіна О.М.) позовні вимоги задовольнив у повному обсязі. Зобов'язав відповідача передати позивачу товар відповідно до договору №1512 від 15.12.2006року та специфікації, а саме: раму ходову (у кількості 2 шт.), балку (у кількості 4 шт.), раму баластну (у кількості 2 шт.), ящик кабельний з площадкою (у кількості 2 шт.), барабан кабельний (у кількості 2 шт.), візок ходовий (у кількості 8 шт.), основаніє секція нижня (у кількості 2 шт.), раму шарніров (у кількості 2 шт.), секцію 3 м. (у кількості 2 шт.), секцію рядову 6м (у кількості 10 шт.), секцію верхню, ліфтову (у кількості 2 шт.), балансири (у кількості 8 шт.), раму неповоротню (у кількості 2 шт.). раму поворотню (у кількості 2 шт.), оголовок (у кількості 2 шт.), стійку монтажну (у кількості 2 шт.), секцію стріли (у кількості 8 шт.), візок вантажний (у кількості 2 шт.), візок контрвантажний (у кількості 4 шт.), консоль противовесну (у кількості 4 шт.) та технічну документацію до них.
Не погодившись з прийнятим рішенням, відповідач звернуся з апеляційною скаргою, в якій просить рішення суду скасувати, прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити. Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції порушені норми матеріального та процесуального права, неповно з'ясуванні обставини, що мають значення для справи, а також невідповідність висновків обставинам справи, що призвело до прийняття неправильного рішення.
Позивач вважає рішення суду законним та обґрунтованим, а скаргу такою, що не підлягає задоволенню. Надав відзив на апеляційну скаргу, в якому просить Донецький апеляційний суд рішення суду першої інстанції залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
В судовому засіданні представник Товариства з обмеженою відповідальністю „Спільне українсько-грузинське підприємство „ЛЄКС-ВІТ” м.Горлівка, Донецької області висловився в підтримку апеляційної скарги, а представник Приватного підприємства „Рубикон” м.Макіївка, Донецька область, проти доводів скарги заперечував.
Ухвалою апеляційного суду від 25.07.2007року були витребувані докази повноваження особи-керівника підприємства на теперішній час, які судовій колегії не надані.
Відповідно до статті 101 Господарського процесуального кодексу України у процесі розгляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу.
Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Заслухавши пояснення представників сторін, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Господарським судом встановлено, що між позивачем, Приватним підприємством „Рубикон” м.Макіївка, Донецька область, та відповідачем, Товариством з обмеженою відповідальністю „Спільне українсько-грузинське підприємство „ЛЄКС-ВІТ” м.Горлівка, Донецької області, 15.12.2006року, укладений договір №1512 купівлі-продажу, відповідно до якого продавець зобов'язаний передати у власність покупця, а покупець прийняти та сплатити запасні частини баштового крану марки КБ-674А, які були в користуванні, відповідно до умов договору, та специфікації, яка є невід'ємною частиною договору. Ціна договору складає 100000,00грн., у тому числі ПДВ в сумі 16666,67грн. (п.4.1 договору). Даний договір підписаний сторонами та скріплений печатками сторін.
Пунктом 1.2 договору, в редакції додаткової угоди від 26.12.2006р., яка також підписана та скріплена печатками підприємств, передбачено, що право власності на товар переходить до покупця в момент отримання продавцем 100% передоплати.
Як свідчать матеріали справи, відповідно до пункту 4.2 договору, позивач 26.12.2003року платіжним дорученням №381 перерахував у порядку попередньої оплати грошові кошти у розмірі 100000,00грн. з призначенням платежу: „Перераховується за запчастини до крану відповідно до договору 1512 від 15.12.2006р. у т.ч. ПДВ 16666,67” (а.с.13), а відповідач, в свою чергу, у порушення п.3.1 договору на протязі 20 календарних днів з моменту отримання 100% передоплати, товар не передав.
Частиною 2 статті 693 Цивільного кодексу України передбачено, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.
Отже, на підставі вказаної норми та ст.530 ЦК України, позивач звернувся 18.04.2007року до відповідача з вимогою про виконання умов договору та передачу товару у відповідності до специфікації до договору у семиденний строк (а.с.14-15). Дана вимога залишилася відповідачем без реагування.
Дослідивши матеріали справи, судова колегія дійшла висновку, що вимоги позивача доведені у відповідності до ст.33 Господарського процесуального кодексу України, тому задовольняючи позов, місцевий господарський суд повно та всебічно дослідив всі суттєві обставини справи, надав правову оцінку наявним у справі доказам.
Посилання скаржника на той факт, що спірний договір купівлі-продажу №1512 від 15.12.2006року підписаний неуповноваженою особою, судовою колегією до уваги не приймається, оскільки, відповідно до ч.1 ст.241 ЦК України правочин, вчинений представником з перевищенням повноважень, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки особи, яку він представляє, лише у разі наступного схвалення правочину цією особою. Правочин вважається схваленим зокрема у разі, якщо особа, яку він представляє, вчинила дії, що свідчать про прийняття його до виконання. Схвалення дії представника можливо у різних формах: 1) схвалення шляхом заяви про це; 2) схвалення мовчазною згодою; 3) схвалення шляхом здійснення так званих конклюдентних дій, що свідчать про прийняття правочину.
Як вбачається із матеріалів справи і встановлено судом, перерахування передоплати було здійснено на підставі договору. Грошові кошти отримані відповідачем, до теперішнього часу не повернуті. Тому господарським судом правомірно встановлено, що з боку відповідача були вчинені конклюдентні дії, які свідчать про схвалення угоди, і тому відповідач має виконувати зобов'язання, які з неї витікають. Відповідно до ч.1 ст.92 ЦК України, юридична особа набуває цивільних прав та обов'язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону. Частиною 3 зазначеної статті встановлено, що у відносинах з третіми особами обмеження повноважень щодо представництва юридичної особи не має юридичної сили, крім випадків, коли юридична особа доведе, що третя особа знала чи за всіма обставинами не могла не знати про такі обмеження. Доказів визнання спірного договору недійсним у встановленому чинним законодавством України порядку, відповідачем не надано.
Стосовно доводів скаржника щодо порушення судом першої інстанції норм процесуального права, то вони апеляційною інстанцією до уваги не прийняті, оскільки скаржник не довів, в чому саме судом було порушено принцип рівності сторін, в тому числі до нього самого, так як суд створив сторонам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи.
Господарський суд Донецької області належним чином, відповідно до ст.ст. 64, 87 Господарського процесуального кодексу України, Інструкції з діловодства в господарський судах України, затвердженої наказом Вищого господарського суду України від 10.12.2002р. №75 (із змінами та доповненнями внесеними наказами ВГСУ від 17.11.03р. №57, від 25.10.04р. №64) повідомив сторони по справі про час і місце розгляду останньої.
Із матеріалів справи вбачається, що ухвалою від 26.04.2007року господарським судом Донецької області була порушена справа і прийнята позовна заява до розгляду на 17.05.2007р. (а.с.1). В зв'язку з клопотання саме відповідача для ознайомлення із матеріалами справи, суд першої інстанції розгляд справи відклав на 30.05.2007року (а.с.45), та зобов'язав відповідача надати документи на обґрунтування заявлених вимог. Але, відповідач не скористався своїм процесуальним правом в межах строку, передбаченого для розгляду справи, з матеріалами справи не ознайомився, до судового засідання не з'явився, ніяких додаткових документів до суду не надіслав. Отже, господарський суд попередньої інстанції дійшов до висновку про можливість розглянути справу за наявними в ній документами. Крім того, клопотання про відкладення розгляду справи надійшло до суду 30.05.2007року о 11г.15хв. (а.с.72), тоді як судове засідання було оголошено о 10г.50хв., про що зазначено у протоколі судового засідання (а.с.68).
Розглядаючи справу, та приймаючи рішення, господарський суд не припустився порушення господарського процесуального законодавства, яке б давало підстави для скасування або зміни рішення у розумінні положень ст.104 Господарського процесуального кодексу України.
Інші доводи, наведені у скарзі, до уваги судовою колегією не приймаються, оскільки спростовуються матеріалами справи.
Крім того, до апеляційної скарги заявником були надані додаткові документи, а саме: договір №3 від 05.01.2006р., акт від 15.02.2007р., специфікація до акту передачі №1 від 15.02.2007р. Дані документи судова колегія в якості додаткових доказів по справі не приймає, та повертає їх заявникові, оскільки у відповідності до ч.3 ст.101 Господарського процесуального кодексу України вони не були предметом розгляду в суді першої інстанції, та заявник скарги не обґрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього.
Враховуючи наведене, судова колегія апеляційної інстанції дійшла висновку, що доводи апеляційної скарги не підтверджені матеріалам справи, а тому рішення господарського суду Донецької області від 30.05.2007року по справі №32/129пн підлягає залишенню без змін, апеляційна скарга без задоволення.
Відповідно до ст. 49 ГПК України витрати по сплаті державного мита за подачу апеляційної скарги покладаються на заявника апеляційної скарги.
Керуючись ст. ст. 49, 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд, -
П О С Т А Н О В И В:
Апеляційну скаргу на рішення господарського суду Донецької області від 30.05.2007року по справі №32/129пн - залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Донецької області від 30.05.2007року по справі №32/129пн - залишити без змін.
Головуючий Г.І. Діброва
Судді: Т.Д. Геза
Т.А. Шевкова
Надруковано: 5 прим.
1. позивачу
2. відповідачу
3 у справу
4 ДАГС
Суд | Донецький апеляційний господарський суд |
Дата ухвалення рішення | 03.08.2007 |
Оприлюднено | 29.08.2007 |
Номер документу | 864713 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Донецький апеляційний господарський суд
Діброва Г.І.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні