Ухвала

від 25.01.2018 по справі 902/843/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Пирогова, 29, м. Вінниця, 21018, тел./факс (0432)55-80-00, (0432)55-80-06 ел.пошта : inbox@vn.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

"25" січня 2018 р. Cправа № 902/843/14

Господарський суд Вінницької області у складі судді Банаська О.О. , розглянувши у відкритому судовому засіданні скаргу Приватного підприємства "Конекс" б/н від 11.12.2017 р. на дії Центрального відділу державної виконавчої служби м.Вінниця Головного територіального управління юстиції в Вінницькій області у справі

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "ЧФ Декада", м.Вінниця

до: Приватного підприємства "Конекс", м.Вінниця

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: ОСОБА_1 акціонерного товариства "ОСОБА_2 МКБ", м.Київ

та за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: ОСОБА_1 акціонерного товариства "ОСОБА_3 Аваль", м.Київ

про витребування майна з чужого незаконного володіння

За участю секретаря судового засідання Василишеної Н.О.

За участю представників:

позивача (стягувача): ОСОБА_4, арбітражний керуючий згідно посвідчення № 309 від 28.02.2013 р.

відповідача (скаржника/боржника): ОСОБА_5, довіреність № б/н від 28.11.2017 р., довіреність дійсна до 30.03.2018 р. включно; ордер про надання правової допомоги ВН № 017295 від 25.01.2018 р.; посвідчення адвоката №76 від 19.12.2003 р.

третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: ОСОБА_1 акціонерного товариства "ОСОБА_2 МКБ": ОСОБА_6, довіреність № 1476/юр від 12.01.2018 р., довіреність на строк до 15.01.2019 р.; НОМЕР_1 виданий Ленінським РВ УМВС України у Вінницькій області 28.11.1995 р.

третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: ОСОБА_1 акціонерного товариства "ОСОБА_3 Аваль": не з'явився.

Центрального відділу державної виконавчої служби м. Вінниця Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області: ОСОБА_7, довіреність № б/н від 25.01.2018 р., довіреність строком на один рік; службове посвідчення ВІ №144 від 07.06.2016 р.

В С Т А Н О В И В :

Товариством з обмеженою відповідальністю "ЧФ Декада" подано позов до Приватного підприємства "Конекс" про витребування майна з чужого незаконного володіння.

Ухвалою суду від 18.06.2014 р. за вказаним позовом порушено провадження у справі № 902/843/14.

Відповідно до ухвал суду від 30.09.2014 р. та 22.10.2014 р., наряду з іншим, залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача публічне акціонерне товариства "ОСОБА_2 МКБ" в особі Вінницької філії Відкритого акціонерного товариства "ОСОБА_2 МКБ" та в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача публічне акціонерне товариство "ОСОБА_3 Аваль".

28.10.2014 р. у даній справі прийнято рішення, яким у задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "ЧФ Декада" до Приватного підприємства "Конекс" відмовлено повністю.

Постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 12.05.2014 р. у даній справі рішення господарського суду Вінницької області від 28.10.2014 р. скасовано та прийнято нове рішення, яке позовні вимоги задоволено: витребувано із чужого незаконного володіння ПП "Конекс" будівлі та споруди в м. Вінниця по вул. Генерала Арабея, 3, що складаються з: адмінбудинку (літ.А) загальною площею 1761,5 кв.м., диспетчерська (літ. К) загальною площею 7,5 м. кв., гаражів (літ. Ж) загальною площею 302,7 м. кв., диспетчерської (літ. В) загальною площею 21,9 м. кв. на користь власника ТОВ "ЧФ Декада".

06.05.2015 р. на виконання постанови Рівненського апеляційного господарського суду видано відповідні накази.

Постановою Вищого господарського суду України від 07.04.2015 р. постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 18.12.2014 року у справі № 902/843/14 залишено без змін.

12.12.2017 р. до суду надійшла скарга б/н від 11.12.2017 р. Приватного підприємства "Конекс" на дії Центрального відділу державної виконавчої служби м. Вінниця Головного територіального управління юстиції в Вінницькій області у справі № 902/843/14, яка згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями передана на розгляд судді Банаську О.О.

Ухвалою суду від 14.12.2017 р. зазначену скаргу призначено до розгляду на 25.01.2018 р.

16.01.2018 р. на електронну адресу суду від ліквідатора ТОВ "ЧФ Декада" арбітражного керуючого ОСОБА_4 надійшли скріпленні електронним цифровим підписом пояснення на скаргу ПП "Конекс" вих. № 7 від 15.01.2018 р.

В судове засідання 25.01.2018 р. третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ПАТ "ОСОБА_3 Аваль" не з'явився, хоча про дату, час та місце судового засідання повідомлявся належним чином ухвалою суду, яка надсилалась йому рекомендованою кореспонденцією.

Факт належного повідомлення останнього підтверджується наявним в матеріалах справи повідомленням про вручення поштового відправлення № 0101122382533.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 342 ГПК України скарга розглядається у десятиденний строк у судовому засіданні за участю стягувача, боржника і державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби чи приватного виконавця, рішення, дія чи бездіяльність яких оскаржуються. Неявка стягувача, боржника, державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, які належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду скарги, не перешкоджають її розгляду.

З огляду на вказане суд дійшов висновку про розгляд даної скарги за відсутності представника третьої особи - ПАТ "ОСОБА_3 Аваль".

Відповідно до ухвали Господарського суду Вінницької області від 27.12.2017 р. судове засідання за участю представника позивача проведено в режимі відеоконференції з Господарським судом Волинської області про що здійснено запис відеофонограми на диск DVD-R, який долучено до матеріалів справи.

Розглянувши наявні в матеріалах справи докази, заслухавши пояснення учасників процесу, судом встановлено наступне.

Як вбачається із змісту поданої скарги відповідач (боржник) не погоджується із винесеною Центральним відділом ДВС м. Вінниця Головного територіального управління юстиції в Вінницькій області постановою про відкриття виконавчого провадження з виконання наказу Господарського суду Вінницької області від 06.05.2015 р. у справі № 902/843/14.

В обґрунтування своїх доводів, викладених у скарзі, ПП "Конекс" зазначає, що 16.05.2016 р. відділом ДВС відмовлено у прийнятті до провадження виконавчого документа - наказу Господарського суду Вінницької області від 06.05.2015 р. у зв'язку із пропуском строку для пред'явлення виконавчого документу до виконання.

При цьому, ухвалою Господарського суду Вінницької області від 15.09.2016 р. у справі № 902/843/14 відмовлено ліквідатору ТОВ "ЧФ Декада" у відновленні пропущеного строку для пред'явлення наказу до виконання.

Таким чином, на думку скаржника, право на пред'явлення до примусового виконання наказу Господарського суду Вінницької області від 06.05.2015 р. у справі № 902/843/14 було реалізовано ліквідатором ТОВ "ЧФ Декада" ОСОБА_4 за законодавством, яке діяло на момент його видання та з порушенням даного законодавства.

Даний факт, за твердженням останнього, встановлено вищевказаною ухвалою Господарського суду Вінницької області від 15.09.2016 р. у справі № 902/843/14.

Крім того, згідно доводів скаржника, в оскаржуваній постанові від 26.10.217 р. головним державним виконавцем самостійно визначено дату вступу документа у законну силу, а саме 06.05.2015 р., яка не відповідає дійсній даті.

Враховуючи, що при винесенні постанови про відкриття виконавчого провадження від 26.10.2017 р. державним виконавцем не враховано викладеного вище, оскаржувана постанова, на думку ПП "Конекс", підлягає визнанню судом протиправною та скасуванню.

Ліквідатор ТОВ "ЧФ Декада" (стягувач) у надісланих на електронну адресу суду поясненнях вих. № 7 від 15.01.2018 р. викладені в скарзі ПП "Конекс" вимоги вважає такими, що не підлягають задоволенню, а постанову відділу ДВС від 26.10.2017 р. про відкриття виконавчого провадження законною.

На підтвердження своїх доводів зазначає, що п. 5 Розділу ХІІ "Прикінцеві та перехідні положення" ЗУ "Про виконавче провадження" в редакції від 05.10.2016 р., встановлено зворотну дію в часі ч. 1 ст. 12 даного Закону щодо строку пред'явлення виконавчих документів до примусового виконання та встановлено даний строк у межах трьох років.

Таким чином, на думку ТОВ "ЧФ Декада", норми ч.1 ст.12 ЗУ "Про виконавче провадження" в редакції від 05.10.2016 р. щодо строків пред'явлення виконавчих документів до примусового виконання, поширюються на правовідносини, що виникли до набуття ним чинності, тобто на виконавчі документи, які видані до набуття чинності цим законом, в тому числі на наказ Господарського суду Вінницької області, виданий на виконання постанови Рівненського апеляційного господарського суду від 18.12.2014 р., який з урахування вказаного може бути пред'явлений до виконання до 18.12.2017 р.

В усних поясненнях наданих в судовому засіданні представники ОСОБА_1 акціонерного товариства "ОСОБА_2 МКБ" та Центрального відділу державної виконавчої служби м. Вінниця Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області підтримали доводи позивача вказуючи на відповідність дій органу ДВС чинному законодавству та відсутність підстав для задоволення скарги.

Із наявних матеріалів справи, судом встановлено, що рішенням Господарського суду Вінницької області від 28.10.2014 року у справі № 902/843/14 відмовлено у задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "ЧФ Декада" до Приватного підприємства "Конекс" за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача ОСОБА_1 акціонерного товариства "ОСОБА_2 МКБ" та третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_1 акціонерного товариства "ОСОБА_3 Аваль" про витребування майна з чужого незаконного володіння.

Постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 12.05.2014 р. у даній справі рішення Господарського суду Вінницької області від 28.10.2014 р. скасовано та прийнято нове рішення, яке позовні вимоги задоволено: витребувано із чужого незаконного володіння ПП "Конекс" будівлі та споруди в м. Вінниця по вул.Генерала Арабея, 3, що складаються з: адмінбудинку (літ.А) загальною площею 1761,5 кв.м., диспетчерська (літ. К) загальною площею 7,5 м. кв., гаражів (літ. Ж) загальною площею 302,7 м. кв., диспетчерської (літ. В) загальною площею 21,9 м. кв. на користь власника ТОВ "ЧФ Декада".

Постановою Вищого господарського суду України від 07.04.2015 р. постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 18.12.2014 року у справі № 902/843/14 залишено без змін.

06.05.2015 р. на виконання постанови Рівненського апеляційного господарського суду видано відповідні накази.

27.04.2016 р. ТОВ "ЧФ Декада" подано до Центрального відділу ДВС м.Вінниця ГТУЮ у Вінницькій області заяву про примусове виконання наказу Господарського суду Вінницької області від 06.05.2016 р. у справі № 902/843/14.

16.05.2016 р. головним державним виконавцем Центрального відділу ДВС Вінницького міського управління юстиції ОСОБА_8 винесено постанову про відмову в прийнятті до провадження виконавчого документу - наказу Господарського суду Вінницької області від 06.05.2015 р. у справі № 902/843/14 у зв'язку з пропуском стягувачем строку для пред'явлення виконавчого документу до виконання.

30.08.2016 р. товариством з обмеженою відповідальністю "ЧФ Декада" до суду подано заяву № 1 та заяву № 2 про відновлення пропущеного строку для пред'явлення наказів до виконання у справі № 902/843/14.

Відповідно до ухвали суду від 15.09.2016 р. відмовлено в задоволенні заяв № 1 та № 2 від 11.07.2016р. Товариства з обмеженою відповідальністю "ЧФ Декада" про поновлення пропущеного строку для пред`явлення до виконання наказів від 06.05.2015 року по справі № 902/843/14.

Ухвалою Рівненського апеляційного господарського суду від 30.09.2016 р. апеляційну скаргу ліквідатора ТОВ "ЧФ Декада" арбітражного керуючого ОСОБА_4 на ухвалу Господарського суду Вінницької області від 15.09.2016 у справі № 902/843/14 повернуто скаржнику.

26.10.2017 р. Головним державним виконавцем Центрального відділу державної виконавчої служби м.Вінниця Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області ОСОБА_7 винесено постанову про відкриття виконавчого провадження з виконання наказу Господарського суду Вінницької області від 06.05.2015 р. у справі № 902/843/14.

Незгода скаржника із вказаною постановою відділу ДВС слугувала підставою звернення останнього з даною скаргою до суду.

З урахуванням встановлених обставин суд дійшов наступних міркувань щодо поданої скарги.

Умови і порядок виконання рішень судів регламентовані Законом України "Про виконавче провадження".

Відповідно до п. 7 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про виконавче провадження" від 02.06.2016 р., виконавчі дії, здійснення яких розпочато до набрання чинності цим Законом, завершуються у порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом. Після набрання чинності цим Законом виконавчі дії здійснюються відповідно до цього Закону .

Враховуючи, що виконавчі дії державним виконавцем стосовно винесення постанови від 26.10.2017 р. вчинено після набрання чинності Закону України "Про виконавче провадження" від 02.06.2016 р., який набрав чинності 05.10.2016 р., оцінка правомірності дій державного виконавця здійснюється на відповідність нормам Закону України "Про виконавче провадження" від 02.06.2016 р.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про виконавче провадження" від 02.06.2016 р. (ЗУ "Про виконавче провадження"), виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

У розумінні Закону України "Про виконавче провадження" від 02.06.2016 р., виконавчі дії виконавець вчиняє під час здійснення виконавчого провадження, а виконавче провадження, відповідно, - це сукупність дій, визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень.

При цьому з матеріалів даної справи вбачається, що до 05.10.2016 здійснення виконавчих дій по відповідному виконавчому документу розпочато не було.

В обґрунтування підстав для визнання незаконною та скасування постанови відділу ДВС від 26.10.2017 р., боржник посилається на пропуск стягувачем строку пред'явлення наказу у даній справи до виконання, оскільки, на його думку, зазначений строк закінчився 19.12.2015 р., відносно чого суд зазначає наступне.

Так, у п. 6 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про виконавче провадження" від 02.06.2016 року визначено, що рішення, які виконувалися органами державної виконавчої служби до набрання чинності цим Законом, продовжують виконуватися цими органами до настання підстав для завершення виконавчого провадження.

Поряд з тим, в п. 5 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про виконавче провадження" від 02.06.2016 року передбачено, що виконавчі документи, видані до набрання чинності цим Законом , пред'являються до виконання у строки, встановлені цим Законом .

Із аналізу змісту наведеної вище норми суд приходить до висновку, що за напрямом темпоральної дії вказана норма являється нормою зворотної дії (ретроактивна форма дії закону в часі ), тобто з моменту набрання чинності положеннями Закону України "Про виконавче провадження" в редакції Закону України від 02.06.2016 р. № 1404-VIII п.5 Прикінцевих та перехідних положень Закону поширюється на всі правовідносини, які виникли як до так і після набуття чинності Законом.

У відповідності до ч. 1 ст. 12 Закону України "Про виконавче провадження" в редакції Закону України від 02.06.2016 р. № 1404-VIII виконавчі документи можуть бути пред'явлені до примусового виконання протягом трьох років , крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред'явлені до примусового виконання протягом трьох місяців.

Згідно із ч. 2 ст. 12 ЗУ "Про виконавче провадження" строки, зазначені в частині першій цієї статті, встановлюються для виконання рішення з наступного дня після набрання ним законної сили чи закінчення строку, встановленого в разі відстрочки чи розстрочки виконання рішення, а якщо рішення підлягає негайному виконанню - з наступного дня після його прийняття.

Судом встановлено, що наказ Господарського суду Вінницької області від 06.05.2015 р. у справі № 902/843/14 з виконання якого винесено постанову про відкриття виконавчого провадження від 26.10.2017 р., видано на виконання постанови Рівненського апеляційного господарського суду від 18.12.2014 р.

Постанова Рівненського апеляційного господарського суду від 18.12.2014 р. у відповідності до приписів ч. 3 ст. 105 ГПК України (в редакції чинній на момент її винесення) набрала законної сили з дня її прийняття (18.12.2014 р.).

Таким чином, враховуючи викладене, строк пред'явлення наказу у даній справі до виконання, становить три роки з моменту прийняття постанови Рівненського апеляційного господарського суду від 18.12.2014 р., тобто до 18.12.2017 р. включно.

В той же час наказ Господарського суду Вінницької області від 06.05.2015 р. пред'явлено до виконання у жовтні 2017 р.

Враховуючи вищевикладене, ТОВ "ЧФ Декада" звернулося до відділу ДВС із заявою про примусове виконання рішення у даній справі в межах строку, визначеного законом, а відтак підстави для скасування постанови Центрального відділу державної виконавчої служби м. Вінниця Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області від 26.10.2017 р. про відкриття виконавчого провадження з виконання наказу у даній справі відсутні.

Аналогічна позиція стосовно правомірності дій відділу ДВС з винесення постанов про відкриття виконавчого провадження за наказами, які були видані до вступу Закону України від 02.06.2016 р. № 1404-VIII в силу викладена у постановах Вищого господарського суду України від 28.09.2017 р. у справі № 921/70/13-г, від 27.11.2017 р. у справі № 41/904/334/2013 .

При цьому також враховується, що частиною 2 ст. 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" закріплено, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання усіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.

Згідно із ч.ч.1, 2 ст.18 ГПК України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.

В силу приписів ст.326 ГПК України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.

Відповідно до статті 129 1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Згідно з мотивувальною частиною рішення Конституційного Суду України №16-рп/2009 від 30.06.2009 р., виконання всіма суб'єктами правовідносин приписів, викладених у рішеннях суду, які набрали законної сили, утверджує авторитет держави як правової держави.

Виконання судового рішення є невід'ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (пункт 2 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 13.12.2012 р. №18-рп/2012).

У п. 3 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 25.04.2012 р. у справі №11-рп/2012 зазначено, що невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом.

Отже, право на судовий захист є конституційною гарантією прав і свобод людини і громадянина, а обов'язкове виконання судових рішень складовою права на справедливий судовий захист.

За приписами ст. 9 Конституції України, ст. 19 Закону України "Про міжнародні договори України" та ст. 3 Господарського процесуального кодексу України господарські суди у процесі здійснення правосуддя мають за відповідними правилами керуватися нормами міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

Згідно із ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду, як джерело права.

17.07.1997 р. Україна ратифікувала Європейську конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція), яка відповідно до частини першої статті 9 Конституції України стала частиною національного законодавства. Згідно із статтею 19 Конвенції для забезпечення дотримання державами-учасницями взятих на себе зобов'язань за Конвенцією та протоколами до неї створюється Європейський суд з прав людини.

У справі "Сьорінг проти Об'єднаного Королівства Великої Британії", Європейський суд визначив, що Конвенція як правовий акт, що забезпечує захист прав людини, передбачає, що її гарантії мають бути реальними та ефективними. Крім того, будь-яке тлумачення прав та свобод, що гарантуються, має відповідати загальним рисам Конвенції, мета якої - забезпечення і розвиток ідеалів та цінностей демократичного суспільства. Таким чином, на державі лежить прямий обов'язок дотримуватися громадянських прав осіб і забезпечувати належне та своєчасне виконання рішення суду, що набрало законної сили. Виконання будь-якого судового рішення є невід'ємною стадією процесу правосуддя, а отже, має відповідати вимогам статті 6 Конвенції.

Відповідно до п. 40 рішення Європейського суду від 10.03.1997 р. "Горнсбі проти Греції" для цілей статті 6 Конвенції виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина "суду" .

Відповідальність держави за виконання судових рішень щодо приватних осіб зводиться до участі державних органів у виконавчому провадженні (рішення Суду у справі Антонюк проти України, no. 17022/02, від 11.12.2008).

Право на судовий розгляд, гарантований ст. 6 Конвенції, захищає також виконання остаточних та обов'язкових судових рішень, які в країні, що поважає верховенство права, не можуть залишатися невиконаними, завдаючи при цьому шкоди одній зі сторін (п. 35 рішення Європейського суду з прав людини від 20.06.2004 р. в справі "Півень проти України").

Невиконання державою винесеного на користь підприємства-заявника рішення становить порушення пункту 1 статті 6 Конвенції, статті 13 Конвенції та статті 1 Першого протоколу до Конвенції (рішення Суду у справі "Силенок і Техносервіс-плюс проти України", no. 20988/02, від 09.12.2010)

Як зазначив Європейський суд у рішенні, ухваленому у справі "Горнсбі проти Греції", виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватись як складова частина судового розгляду. Відтак, невиконання рішення є втручанням у право на мирне володіння майном, гарантоване статтею 1 Першого протоколу до Конвенції.

Окрім того, Європейський суд з прав людини у п. 32 рішення від 30.05.2013 р. в справі "ОСОБА_9 проти України" визначає, що Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод призначена для гарантування не теоретичних або примарних прав, а прав практичних та ефективних.

У п. 43 рішення Європейського суду з прав людини від 20.07.2004 р. у справі "Шмалько проти України" (заява N60750/00) суд наголошує, що пункт 1 статті 6 Конвенції гарантує кожному право на звернення до суду або арбітражу з позовом стосовно будь-яких його цивільних прав та обов'язків. Таким чином, ця стаття проголошує "право на суд", одним з аспектів якого є право на доступ, тобто право подати позов з приводу цивільно-правових питань до суду. Однак це право було б ілюзорним, якби правова система держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов'язкову силу, не виконувалося на шкоду одній зі сторін. Було б незрозуміло, якби стаття 6 детально описувала процесуальні гарантії, які надаються сторонам у спорі, а саме: справедливий, публічний і швидкий розгляд, - і, водночас, не передбачала виконання судових рішень. Якщо тлумачити статтю 6 як таку, що стосується виключно доступу до судового органу та судового провадження, то це могло б призводити до ситуацій, що суперечать принципу верховенства права, який договірні держави зобов'язалися поважати, ратифікуючи Конвенцію. Отже, для цілей статті 6 виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина "судового розгляду".

Відповідно до п. 4.2 рішення Європейського суду від 27.07.2004 р. у справі "Ромашов проти України" невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд справи судом.

Таким чином, основною ідеєю (аксіомою) права на судовий захист (права на суд) є не лише прийняття судом рішення про захист прав та інтересів особи, а й виконання зазначеного судового рішення, яке в країні, що поважає верховенство права, не може залишатися невиконаним та є складовою частиною судового розгляду. При цьому на державу в особі її органів влади, покладається забезпечення реалізації зазначеного права.

Відтак, постанова Рівненського апеляційного господарського суду від 18.12.2014 р. у справі № 902/843/14 підлягає обов'язковому виконанню на підставі виданого судом наказу від 06.05.2015 р.

Відповідно до ст. 339, ч. 1 ст. 342, ч.ч.1, 3 ст.343 ГПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права . Скарга розглядається у десятиденний строк у судовому засіданні за участю стягувача, боржника і державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби чи приватного виконавця, рішення, дія чи бездіяльність яких оскаржуються. Якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби , приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги .

Враховуючи встановлені обставини справи та наведені вище норми законодавства, суд дійшов про відсутність підстав для задоволення скарги Приватного підприємства "Конекс" б/н від 11.12.2017 р., з огляду на що відмовляє в її задоволенні в повному обсязі.

Беручи до уваги викладене та керуючись ст.ст. 2, 5, 18, 46, 232, 233, 234, 235, 240, 242, 326, 339, 342, 343, 345 Господарського процесуального кодексу України, суд -

УХВАЛИВ :

1. Відмовити повністю в задоволенні скарги Приватного підприємства "Конекс" б/н від 11.12.2017 р. на дії Центрального відділу державної виконавчої служби м.Вінниця Головного територіального управління юстиції в Вінницькій області щодо винесення постанови від 26.10.2017 р. про відкриття виконавчого провадження.

2. Згідно з приписами ст.235 ГПК України ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення , якщо інше не передбачено цим Кодексом чи Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

3. За приписами п.25 ч.1 ст.255 ГПК України ухвалу про розгляд скарг на рішення, дії (бездіяльність) органів Державної виконавчої служби, державного виконавця, приватного виконавця може бути оскаржено окремо від рішення суду першої інстанції до Рівненського апеляційного господарського суду.

4. Згідно з положеннями ч.1 ст.256 ГПК України апеляційна скарга ухвалу суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

5. Примірник повного тексту ухвали надіслати учасникам справи та Центральному відділу державної виконавчої служби м.Вінниця Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення.

Дата складання повного тексту ухвали 29.01.2018 р.

Суддя О.О. Банасько

віддрук. 8 прим.:

1 - до справи.

2, 3, 4 - позивачу - вул.Б. Хмельницького, буд.8, кв.3, м. Луцьк, Волинська область, 43000; вул.Винниченка, 26, м.Луцьк, Волинська область, 43000 (поштова адреса); вул.Соборна, 24/3.411, м.Вінниця, 21050.

5 - відповідачу - вул. Хмельницьке шосе, 23, м. Вінниця, 21036.

6 - третій особі - ПАТ "ОСОБА_2 МКБ" - вул. Іллінська, 8, бізнес-центр "Іллінський", 7 під'їзд, м.Київ, 04070.

7 - третій особі ПАТ "ОСОБА_3 Аваль" - вул. Лєскова, буд. 9, м.Київ, 01011.

8 - Центральному відділу державної виконавчої служби м.Вінниця Головного територіального управління юстиції в Вінницькій області - вул. Соборна, 15 А, м.Вінниця, 21050.