Постанова

від 22.01.2018 по справі 910/8207/17

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@kia.arbitr.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" січня 2018 р. Справа№ 910/8207/17

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Пантелієнка В.О.

суддів: Доманської М.Л.

Верховця А.А.

за участю секретаря Гуліди А.О.,

та представників:

від позивача - Ясінська Н.В. - директор, Дорошенко Д.П. - дов. б/н від 0.12.2017р.,

Макашов В.В. - дов. б/н від 30.06.2016р.;

від відповідача - Чемес В.М. - дов. №49/2017 від 27.11.2017р.;

від третьої особи-1- Кулак Н.А. - дов. № 37/2017 від 14.06.2017р.;

від третьої особи-2 - Руденко В.І. - дов. б/н від 07.01.2018р.;

від третьої особи-3 - Жалюк О.В. - дов. №1/11 від 01.11.2016р.;

від третьої особи-4 - Коктиш В.Р. - керівник,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю (далі - ТОВ) "ЮНІВЕРС МЕДІА КОРПОРЕЙШН"

на рішення господарського суду м.Києва від 18.09.2017р.

(повний текст складено 03.10.2017р.)

у справі №910/8207/17 (суддя Балац С.В.)

за позовом ТОВ "ЮНІВЕРС МЕДІА КОРПОРЕЙШН"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ДІДЖІТАЛ СКРІНЗ"

треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача:

1) Товариство з обмеженою відповідальністю "ТРК УКРАЇНА"

2) Товариство з обмеженою відповідальності "АВІДІЛОН"

3) Товариство з обмеженою відповідальності "ПРАВНИЧИЙ ДІМ "КОПІРАЙТ"

4) Товариство з обмеженою відповідальності "АВТОРСЬКЕ АГЕНТСТВО "ЧЕСНА

МУЗИКА"

про: стягнення 96 000 грн.

ВСТАНОВИВ :

Рішенням господарського суду м.Києва від 18.09.2017р. по справі №910/8207/17 у задоволенні позову ТОВ "ЮНІВЕРС МЕДІА КОРПОРЕЙШН" відмовлено повністю.

Не погоджуючись з винесеним рішенням суду, ТОВ "ЮНІВЕРС МЕДІА КОРПОРЕЙШН" звернулося до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить суд скасувати рішення господарського суду м.Києва від 18.09.2017р. та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги Товариства задовольнити повністю, стягнувши з ТОВ "ДІДЖІТАЛ СКРІНЗ" на користь позивача компенсації за порушення майнових авторських прав у розмірі 96 000 грн.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 19.10.2017р. апеляційну скаргу прийнято до провадження і призначено до розгляду на 20.11.2017р.

Колегією суддів у судових засіданнях 20.11.2017р. і 28.11.2017р. оголошувались перерви згідно вимог ст. 77 ГПК України (в редакції від 21.06.2001р.).

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 28.11.2017р. відхилено клопотання ТОВ "ЮНІВЕРС МЕДІА КОРПОРЕЙШН" від 15.11.2017р. про зупинення провадження у справі №910/8207/17.

18.12.2017р. у судовому засіданні колегією суддів оголошено перерву до 22.01.2018р. згідно ст. 216 ГПК України.

У відзиві на апеляційну скаргу та поясненнях ТОВ "ДІДЖІТАЛ СКРІНЗ" і ТОВ "ТРК УКРАЇНА"просять залишити без задоволення апеляційну скаргу ТОВ "ЮНІВЕРС МЕДІА КОРПОРЕЙШН", а рішення господарського суду м.Києва від 18.09.2017р. по справі №910/8207/17 - без змін.

Колегія суддів відхиляє клопотання позивача про долучення додаткових доказів та про огляд і дослідження доказів, як необґрунтовані, оскільки позивач не обґрунтував своєї об'єктивної неможливості подання названих доказів суду першої інстанції.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, Київський апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до пп. 9 п. 1 розділу ХІ "Перехідні положення" ГПК України справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких порушено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

ТОВ "ЮНІВЕРС МЕДІА КОРПОРЕЙШН" звернулось до господарського суду міста Києва з позовною заявою до ТОВ "ДІДЖІТАЛ СКРІНЗ" про стягнення 32 000,00 грн.

08.06.2017р. позивач звернувся до місцевого суду із заявою №02-08/06/17С від 08.06.2017р. про збільшення позовних вимог до 96 000 грн. (а.с. 45 том 1), мотивуючи її кількістю самостійних порушень авторського права.

Позовні вимоги з посиланням на приписи статей 1, 7, 15 Закону України від 23.12.1993р. № 3792-XII "Про авторське право і суміжні права" (далі - Закон № 3792) та статей 426, 427 Цивільного кодексу України мотивовано неправомірним (без надання відповідного дозволу) використанням твору "ІНФОРМАЦІЯ_1" (автор тексту ОСОБА_11) у складі аудіовізуального твору "МАМАХОХОТАЛА-ШОУ", НОМЕР_1 випуск, на потужностях належного відповідачеві сайту Інтернет-ресурсу "oll.tv".

ТОВ "ЮНІВЕРС МЕДІА КОРПОРЕЙШН" (далі - позивач) стверджує, що отримав майнові авторські права, зокрема, на твір "ІНФОРМАЦІЯ_1" (автор тексту та музики ОСОБА_11), за ліцензійним договором від 01.03.2015р. № 33-01/03/15 (а.с. 9-12 том 1), укладеним з товариством з обмеженою відповідальністю "ЗВУК-М" (з подальшими змінами і доповненнями, внесеними додатковими угодами).

Пунктом 1.3. ліцензійного договору від 01.03.2015р. № 33-01/03/15 (в редакції додаткової угоди від 01.04.2015р. № 1.1) визначено, що "право на використання" - майнові авторські і суміжні права на використання творів, відеокліпів, фонограм та виконань, надані Ліцензіату (позивачу) по даному договору, на умовах виключної ліцензії відносно кожного з нижче вказаних способів використання, що включає право здійснювати самостійно та/або дозволяти третім особам здійснювати відносно творів, відеокліпів, фонограм та виконань, представлених як в оригінальній, так і в переробленій формі, у тому числі, але не виключно, у формі Мобільного контенту в межах території та і протягом строку, зокрема, способами включення творів, відеокліпів, фонограм та виконань, а також будь-яких їх окремих частин (фрагментів) як складових частин при створенні інших творів (музичних, аудіовізуальних творів), що означає можливість синхронізації твору з відеорядом таких творів, а також у збірники (п. 1.3.2. Договору); розповсюдження, в т.ч. доведення творів, відеокліпів, фонограм та виконань до загального відома публіки таким чином, що її представники можуть мати доступ до творів, відеокліпів, фонограм та виконань з будь-якого місця і в будь-який час за власним вибором (включно, але не обмежуючись, у формі мобільного контенту, в тому числі в мережі Інтернет) (п. 1.3.9. Договору).

Товариство з обмеженою відповідальністю "ЗВУК-М" було набуто виключних майнових авторських прав на твір "ІНФОРМАЦІЯ_1" (автор тексту та музики ОСОБА_11) на підставі ліцензійного договору № 68/10 та додатку № 1 до нього підписаних 21.05.2010р. з автором твору ОСОБА_11 (а.с. 17-20 том 1).

Відповідно до статті 204 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним; зазначені вище правочини є чинними і недійсними у встановленому законом порядку не визнавалися, на що вірно посилався суд першої інстанції у оскаржуваному рішенні.

Враховуючи вищевикладене, на підставі вказаних вище правочинів, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції, що позивач набув на території України виключні авторські майнові права інтелектуальної власності на музичний твір "ІНФОРМАЦІЯ_1" (автор тексту та музики ОСОБА_11).

Відповідно до ст. ст. 15, 16 Цивільного кодексу України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

До майнових прав інтелектуальної власності на твір відповідно до ст. 440 ЦК України відносяться: право на використання твору; виключне право дозволяти використання твору; право перешкоджати неправомірному використанню твору, в тому числі забороняти таке використання; інші майнові права інтелектуальної власності, встановлені законом.

Як передбачено ст. 1 Закону № 3792, виключним правом є майнове право особи, яка має щодо твору, виконання, постановки, передачі організації мовлення, фонограми чи відеограми авторське право і (або) суміжні права, на використання цих об'єктів авторського права і (або) суміжних прав лише нею і на видачу лише цією особою дозволу чи заборону їх використання іншим особам у межах строку, встановленого цим Законом.

Відповідно до ч. 3 ст. 15 Закону № 3792, виключне право автора (чи іншої особи, яка має авторське право) на дозвіл чи заборону використання твору іншими особами дає йому право дозволяти або забороняти використання творів.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про телебачення і радіомовлення" ретрансляція - це прийом і одночасна передача, незалежно від використаних технічних засобів, повних і незмінних телерадіопрограм або істотних частин таких програм, які транслюються мовником.

У постанові Кабінету Міністрів України від 18.01.2003 № 71 "Про затвердження розміру, порядку та умов виплати винагороди (роялті) за комерційне використання опублікованих з комерційною метою фонограм, відеограм, їх примірників та зафіксованих у них виконань" (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 02.04.2009 № 450; далі - Постанова КМУ) визначено, що ретрансляція є повторним публічним сповіщенням.

Як зазначено в пункті 41 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012 № 12 "Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних із захистом прав інтелектуальної власності", використанням твору в силу статті 441 Цивільного кодексу України вважається, серед іншого, його публічне використання різними способами, як-то публічний показ, публічне виконання, в тому числі з допомогою технічних засобів, публічне сповіщення (радіо, телебачення) у місці, відкритому для публічного відвідування.

Пунктом 46 вказаної постанови пленуму роз'яснено, що розміщення творів у мережі Інтернет у вигляді, доступному для публічного використання, є їх відтворенням у розумінні статті 1 Закону України "Про авторське право і суміжні права", і тому на таке розміщення творів поширюється дія статті 15 цього Закону. Якщо у зв'язку з таким розміщенням порушуються майнові права суб'єкта авторського права, визначені статтею 15 названого Закону, то це дає підстави для судового захисту авторського права (пункт "а" статті 50 Закону України "Про авторське право і суміжні права").

Згідно зі ст. 1 Закону № 3792, публічне сповіщення (доведення до загального відома) - передача за згодою суб'єктів авторського права і (або) суміжних прав в ефір за допомогою радіохвиль (а також лазерних променів, гама-променів тощо), у тому числі з використанням супутників, чи передача на віддаль за допомогою проводів або будь-якого виду наземного чи підземного (підводного) кабелю (провідникового, оптоволоконного та інших видів) творів, виконань, будь-яких звуків і (або) зображень, їх записів у фонограмах і відеограмах, програм організацій мовлення тощо, коли зазначена передача може бути сприйнята необмеженою кількістю осіб у різних місцях, віддаленість яких від місця передачі є такою, що без зазначеної передачі зображення чи звуки не можуть бути сприйняті.

Позивач стверджував, що за результатами дослідження інтернет-ресурсу відповідача "oll.tv" 13.01.2017р. на проміжках часу з 27 хвилини 29 секунд по 27 хвилину 34 секунди, було виявлено факт несанкціонованого використання музичного твору, а саме: звучить, тобто доводиться до відома, публіки твір "ІНФОРМАЦІЯ_1" (автор твору ОСОБА_11) у складі аудіовізуального твору "МАМАХОХОТАЛА-ШОУ", НОМЕР_1 випуск, що відображено в акті огляду веб-сайту /3/3 від 13.01.2017р., майнові авторські права на який належать позивачу.

На думку позивача спір між сторонами судового процесу виник внаслідок неправомірного (без надання відповідного дозволу) використанням твору "ІНФОРМАЦІЯ_1" (автор твору ОСОБА_11) у складі аудіовізуального твору "МАМАХОХОТАЛА-ШОУ", НОМЕР_1 випуск, на потужностях належного відповідачеві сайту Інтернет-ресурсу "oll.tv".

Відповідно до п. 3 ст. 426 Цивільного кодексу України, використання об'єкта права інтелектуальної власності іншою особою здійснюється з дозволу особи, яка має виключне право дозволяти використання об'єкта права інтелектуальної власності, крім випадків правомірного використання без такого дозволу, передбачених цим Кодексом та іншим законом.

У пункті 28 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012р. № 12 "Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних із захистом прав інтелектуальної власності" зазначено, що з огляду на приписи статті 33 Господарського процесуального кодексу України (ст. 74 ГПК України в редакції від 15.12.2017р.) щодо обов'язку доказування і подання доказів господарському суду у вирішенні питання про те, якій стороні належить доводити обставини, що мають значення для справи про захист авторського права чи суміжних прав, слід враховувати таке:

1) позивач повинен довести належність йому авторського права та/або суміжних прав чи права на їх захист, а також факт використання об'єктів даних прав відповідачем, а в разі заявлення вимог про відшкодування шкоди - розмір шкоди і причинно-наслідковий зв'язок між завданою шкодою та діями відповідача. У випадках коли права автора засвідчено свідоцтвом, виданим в установленому порядку уповноваженим органом, власник майнових прав інтелектуальної власності на твір, які було передано на зазначений у свідоцтві твір, звільняється від доведення належності йому відповідних прав; у таких випадках обов'язок доведення належності цих прав іншій особі, ніж та, що зазначена у свідоцтві, покладається на відповідача;

2) відповідач має довести додержання ним вимог ЦК України і Закону при використанні ним твору та/або об'єкту суміжних прав; в іншому разі фізична або юридична особа визнається порушником авторського права та/або суміжних прав, і для неї настають наслідки, передбачені цими законодавчими актами. Крім того, відповідач повинен спростувати визначену цивільним законодавством презумпцію винного заподіяння шкоди (статті 614, 1166 ЦК України).

У прийнятті судового рішення зі спору, пов'язаного з порушенням авторського права та/або суміжних прав, не є достатнім загальне посилання суду на використання твору та/або об'єкта суміжних прав позивачем: мають бути з'ясовані конкретні форма і спосіб використання кожного об'єкта такого права.

Відповідно до статті 5 ліцензійного договору № 68/10 від 21.05.2010р. укладеного між ОСОБА_11 та ТОВ "ЗВУК-М", останнє має право на передачу прав або її частини третім особам на власний розсуд в рамках об'єму установленому даним договором. При цьому субліцензія не повинна виходити за рамки отриманих прав по даному договору.

Згідно п. 1.3.2 ліцензійного договору від 01.03.2015р. № 33-01/03/15, укладеного з товариством з обмеженою відповідальністю "ЗВУК-М" (з подальшими змінами і доповненнями, внесеними додатковими угодами) визначено, що позивачеві передані права на включення твору "ІНФОРМАЦІЯ_1" (автор тексту та музики ОСОБА_11), у склад інших аудіовізуальних творів з урахуванням обмежень викладених у п. 1.3.12., яким, визначено, що використання творів зазначеним способом є можливим виключно за умови індивідуального письмового погодження ліцензіара та обговорення фінансових умов.

Проте, таке погодження в матеріалах справи відсутнє, що вказує на те, що позивач не набув відповідних майнових авторських прав на використання твору вказаним вище способом.

Пунктом 1 додатку № 4 до ліцензійного договору від 01.03.2015р. № 33-01/03/15 (а.с. 13 том 1) визначено, що у відповідності з умовами договору ліцензіар надає право на використання твору (назва твору "ІНФОРМАЦІЯ_1" (автор тексту та музики ОСОБА_11).

Відповідно до положень додатку № 1 від 27.04.2016р. до ліцензійної угоди від 27.04.2016р. б/н укладеної між відповідачем та ТОВ ТРК Україна , відповідач отримав ліцензію на використання з 27.04.2016р. по 27.04.2036р. на території України у тому числі і на сайті відповідача "oll.tv", аудіовізуального твору під назвою "МАМАХОХОТАЛА-ШОУ", НОМЕР_1, рік виробництва 2015, Україна, кількість епізодів 14 ( з 1 по 14 епізоди).

Положеннями п. 6.2 ліцензійної угоди б/н від 27.04.2016р. визначено, що телеканал гарантував, серед іншого, відповідачеві, що шоу в цілому, в його частинах (в тому числі виконання, фонограми, які включені до основи або увійшли складовою частиною шоу) та/або їх використання не порушують авторських або суміжних прав третіх осіб. Телеканал також гарантував, що при створенні шоу були дотримані всі права всіх осіб (включно з немайновими), в тому числі, які володіють інтелектуальними правами на об'єкти інтелектуальної власності, використанні при виготовленні шоу та/або які увійшли у шоу складовою частиною.

Телевізійна передача "МАМАХОХОТАЛА-ШОУ" (аудіовізуальний твір "МАМАХОХОТАЛА-ШОУ, НОМЕР_1 випуск), була створена ТОВ "АВІДІЛОН" (ТОВ "СТУДІЯ МАМАХОХОТАЛА" (виробник), на замовлення ТОВ "ТРК УКРАЇНА", відповідно до договору № ТРК-021796/2015 від 05.01.2015р. за умовами якого виробник забезпечує наявність всіх належних прав на об'єкти інтелектуальної власності, які належать третім особам та які будуть використані під час створення (виробництва) шоу.

Відповідно до п. 4.17 Договору № ТРК-021796/2015 від 05.01.2015р., виробник зобов'язується разом з актами прийому-передачі твору надавати ТОВ "ТРК УКРАЇНА" копії музичних довідок, які містять необхідні свідчення про авторів та виконавців музичних творів використаних у шоу та тривалість їх звучання. Вартість послуг виробника також включає вартість придбання прав на використання у шоу музичних творів.

Відповідно до п. 2.3, 10.4 Договору № ТРК-021796/2015 від 05.01.2015р., виробник шоу гарантував, що створене шоу та всі його складові не будуть порушувати будь-чиїх інтересів та законних прав в тому числі авторських, суміжних, не завдадуть шкоди честі, гідності, діловій репутації третіх осіб. Всі та будь-які претензії, вимоги, позови третіх осіб у зв'язку з використанням ТОВ "ТРК УКРАЇНА" шоу, створеного виробником підлягають розгляду виробником шоу.

Як зазначає ТОВ "ТРК УКРАЇНА" у листі від 07.07.2017р. № К-0588, у складі сповіщеного аудіовізуального твору було використано твір "ІНФОРМАЦІЯ_2", автор слів та музики - ОСОБА_13.

В матеріалах справи наявна довідка ТОВ СТУДІЯ МАМАХОХОТАЛА №3 в якій вказано, що у телевізійній передачі "МАМАХОХОТАЛА-ШОУ", НОМЕР_1 випуск був використаний музичний твір "ІНФОРМАЦІЯ_2", автор слів та музики - ОСОБА_13.

В матеріалах справи наявна копія ліцензійного договору № ТЕ-21/15_ТРК-027861/2015, укладеного між ТОВ "ТРК "Україна" та державною організацією "Українське агентство з авторських та суміжних прав", яке є організацією колективного управління на підставі свідоцтва № 3/2003 від 22.08.2003р.

Відомості про набуття державною організацією колективного управління відповідно до свідоцтва № 3/2003 від 22.08.2003, є загальнодоступними та, зокрема, розміщені у мережі Інтернет за посиланням http://sips.gov.ua/ua/vid_z_reestru_oku.

За умовами вказаного договору Агентство від імені авторів та їх правонаступників, включаючи іноземних, надало товариству з обмеженою відповідальністю "ТРК УКРАЇНА" право (невиключну ліцензію) на публічне сповіщення Творів (п. 2.1. договору).

Довідкою № 10 ТОВ "ТРК УКРАЇНА" було повідомлено Агентство про використання твору "ІНФОРМАЦІЯ_2", автор слів та музики - ОСОБА_13, у складі аудіовізуального твору "МАМАХОХОТАЛА-ШОУ, НОМЕР_1, а відтак, саме Агентство має здійснювати розподіл винагороди (роялті) між правовласниками певних творів.

В матеріалах справи наявний лист ДО "Українське агентство з авторських та суміжних прав" від 09.11.2016р. № 06/3403 в якому, зокрема, вказано наступне: "згідно наданого каталогу від ТОВ "ЮНІВЕРС МЕДІА КОРПОРЕЙШН", авторська винагорода (роялті) за твір "ІНФОРМАЦІЯ_2" у виконанні ОСОБА_13, що використовувалась в ефірі телевізійного каналу "НЛО.tv" в передачі "МАМАХОХОТАЛА-ШОУ, сезон 3, розподілена 100 % (сто відсотків) на ТОВ "ЮНІВЕРС МЕДІА КОРПОРЕЙШН" та виплачена згідно договору про виплату роялті за використання об'єктів авторського права № 20/05/2016 від 20.05.2016 року, про що був наданий відповідний звіт з розподілу.

Вказаний лист є підтвердженням того, що позивачем: надаючи власний каталог було визнано існування твору "ІНФОРМАЦІЯ_2"; було визнано, що в аудіовізуальному творі "МАМАХОХОТАЛА-ШОУ, НОМЕР_1, використовувався саме твір "ІНФОРМАЦІЯ_2"; не було відмовлено від отримання авторської винагороди (роялті) за твір "ІНФОРМАЦІЯ_2" у виконанні ОСОБА_13, що був використаний в аудіовізуальному творі "МАМАХОХОТАЛА-ШОУ, НОМЕР_1.

Матеріалами справи підтверджується правомірність дій ТОВ "ТРК УКРАЇНА" при використанні твору "ІНФОРМАЦІЯ_2", автор слів та музики - ОСОБА_13, у складі аудіовізуального твору "МАМАХОХОТАЛА-ШОУ, НОМЕР_1 випуск.

Також з матеріалів справи вбачається, що між ТОВ "АВІДІЛОН (ТОВ "СТУДІЯ МАМАХОХОТАЛА") та ТОВ "ПД "КОПІРАЙТ" було укладено договір від 12.11.2014р. № 12/11/14-ЮР про надання юридичних послуг, за яким ТОВ "ПД "КОПІРАЙТ" зобов'язалось в інтересах ТОВ "СТУДІЯ МАМАХОХОТАЛА" укладати і виконувати договори з авторами/правовласниками авторських та/або суміжних прав про передачу прав інтелектуальної власності на використання об'єктів у складі аудіовізуальних творів, виробництво яких здійснює ТОВ "СТУДІЯ МАМАХОХОТАЛА".

Вказаним договором на ТОВ "ПД "КОПІРАЙТ" було покладено також зобов'язання по здійсненню виплати авторської винагороди за використання авторських/суміжних прав товариством з обмеженою відповідальністю "СТУДІЯ МАМАХОХОТАЛА".

Додатком від 12.11.2014р. № 1 до Договору було визначено перелік об'єктів, що використовуватимуться в аудіовізуальних творах "МАМАХОХОТАЛА-ШОУ", у якому міститься і музичний твір "ІНФОРМАЦІЯ_2", автор слів та музики - ОСОБА_13.

Згідно з актом від 14.04.2015р. № 6 до Договору № 12/11/14-ЮР ТОВ "СТУДІЄЮ МАМАХОХОТАЛА" було отримано від ТОВ "ПД "КОПІРАЙТ" права на використання у складі аудіовізуальних творів "МАМАХОХОТАЛА-ШОУ" об'єкти за Додатком № 1 до договору, а ТОВ "ПД "КОПІРАЙТ" було отримано грошові кошти з метою здійснення виплати авторської винагороди правовласникам.

ТОВ "ПРАВНИЧИЙ ДІМ "КОПІРАЙТ" було укладено ліцензійний договір від 24.02.2015р. № 23-К з ТОВ "АВТОРСЬКЕ АГЕНТСТВО "ЧЕСНА МУЗИКА".

За вказаним договором ТОВ "АА "ЧЕСНА МУЗИКА" (правовласник) було надано ТОВ "ПД "КОПІРАЙТ" право (невиключну ліцензію) на включення, серед інших, музичного твору "ІНФОРМАЦІЯ_2", автор слів та музики - ОСОБА_13, у складі аудіовізуальних творів під назвою "МАМАХОХОТАЛА-ШОУ".

В матеріалах справи наявний текст та пояснення автора тексту до музичного твору "ІНФОРМАЦІЯ_1", поданий позивачем, як доказ того, що музичний твір "ІНФОРМАЦІЯ_1" (з відповідним текстом) був незаконно використаний відповідачами - 1, 2 у складі аудіовізуального твору "МАМАХОХОТАЛА-ШОУ" (а.с. 28-29, т. 1).

Згідно зі ст. 10 Конституції України Державною мовою в Україні є українська мова.

Відповідно ч. 1 ст. 12 Закону України "Про судоустрій та статус судів" судочинство і діловодство в судах України провадиться державною мовою.

У разі, коли письмові докази подаються до господарського суду іноземною мовою, додається їх засвідчений у встановленому порядку переклад українською мовою. Вірність перекладу документів юридичного характеру повинна бути нотаріально посвідчена в порядку ст. 79 Закону України "Про нотаріат".

Якщо документи подано до суду не українською мовою, суд не має права відмовити в їх прийнятті лише з цієї підстави.

При цьому, вірність перекладу документів юридичного характеру повинна бути нотаріально посвідчена в порядку ст. 79 Закону України "Про нотаріат". Згідно з гл. 8 розділу II Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України 22.02.2012р. № 296/5, нотаріус засвідчує вірність перекладу документа за усним зверненням заінтересованої особи, а також за клопотанням заінтересованої особи при вчиненні іншої нотаріальної дії. Нотаріус засвідчує вірність перекладу документа з однієї мови на іншу, якщо він знає відповідні мови, з яких або на які перекладається документ. Якщо нотаріус не знає відповідних мов (однієї з них), переклад документа може бути зроблено перекладачем, справжність підпису якого засвідчує нотаріус за правилами, передбаченими цим Порядком. Перекладач разом з документом, що встановлює його особу, повинен надати документ, який підтверджує його кваліфікацію.

Господарський суд першої інстанції приймав вищевказаний документ, складений мовою іноземної держави, проте цей документ не супроводжений його нотаріально засвідченим перекладом на українську мову .

У разі, коли письмові докази подаються до господарського суду іноземною мовою, додається їх засвідчений у встановленому порядку переклад українською мовою.

Відповідно до ст. 10 ГПК України (в редакції чинній з 15.12.2017р.) господарське судочинство в судах здійснюється державною мовою. Суди забезпечують рівність прав учасників судового процесу за мовною ознакою.

Тому, всі докази, додані до позовної заяви та викладені не державною мовою, слід було надати до суду в посвідченому належним чином перекладі, а тому нотаріально завірений текст та пояснення автора музичного твору "ІНФОРМАЦІЯ_1", поданий позивачем на іноземній мові не можуть бути прийняті судом до уваги, вважаються неналежними доказами у справі.

У відповідності до ч. 1 ст. 73, ч. 1 ст. 74 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно з ч. 1 ст. 77 ГПК України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Таким чином, виключно на позивача покладається обов'язок доведення факту використання відповідачами музичного твору "ІНФОРМАЦІЯ_1" (з відповідним текстом та музикою), автор твору - ОСОБА_11 (творчий псевдонім ОСОБА_11), який йому належить, та всіх обставин такого використання, чого у даній справі позивачем зроблено не було.

Доводи, викладені апелянтом в апеляційній скарзі, відхиляються судовою колегією за необґрунтованістю, оскільки не спростовують обставин, які на підставі належних та допустимих доказів встановлені у даній справі.

Відповідно до вимог ч.4 ст.269 ГПК України суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Відповідно до статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

За таких обставин, Київський апеляційний господарський суд не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги, зміни чи скасування рішення суду першої інстанції.

Керуючись ст.ст. 240, 269, 270, 275, 276, 282, 283 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ТОВ "ЮНІВЕРС МЕДІА КОРПОРЕЙШН" залишити без задоволення, а рішення господарського суду м.Києва від 18.09.2017р. по справі №910/8207/17 - без змін.

Справу №910/8207/17 повернути до господарського суду м. Києва.

Постанова апеляційного господарського суду набирає законної сили з дня її прийняття. Постанову Київського апеляційного господарського суду може бути оскаржено до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений ст. 288 ГПК України.

Повний текст постанови складений та підписаний 29.01.2018р.

Головуючий суддя В.О. Пантелієнко

Судді М.Л. Доманська

А.А. Верховець