Постанова

від 14.06.2007 по справі 18/149пн

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

18/149пн

                                ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ  

                                                             ПОСТАНОВА

                                                        ІМЕНЕМ УКРАЇНИ  

14.06.07 р.                                                                             Справа № 18/149пн

за позовом: Управління Пенсійного Фонду України в м. Торезі, Донецької області

до відповідача: Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Торезі, Донецької області

про зобов'язання вчинити певні дії

Суддя господарського суду Донецької області  Овсяннікова О. В.

розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду справу за участю

представників сторін:

від позивача: Щукіна С.Г.-дов.

від відповідача: Леушин А.В.-дов.

СУТЬ СПОРУ:

     Управління Пенсійного Фонду України в м. Торезі, Донецької області звернулось з позовом  про зобов'язання  Торезького відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України м. Торез, Донецької області  підписати акт звірки та прийняти  до заліку для відшкодування на централізованому рівні виплат пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві та пенсій у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві на суму 106889,31грн.

   Заявою від 30.05.2007 року позивач змінив позовні вимоги і  просить суд зобов'язати Торезьке відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України підписати акт звірки та прийняти до заліку для відшкодування на централізованому рівні  виплат пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві та пенсій у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві на суму 25682,65грн.

 Відповідно до ст. 51 Кодексу Адміністративного судочинства України позивач має право змінити підставу або предмет адміністративного позову, збільшити або зменшити розмір позовних вимог в будь-який час до закінчення судового розгляду, тому справа розглядається  з урахуванням змінених вимог.

 У підтвердження заявлених вимог позивач посилається на  розрахунок суми позову,  акт звірки, список осіб, не прийнятих до заліку, свідоцтво про державну реєстрацію УПФУ.

   Відповідач проти позову заперечує  з посиланням на те, що  УПФУ в м. Торезі не є суб'єктом владних повноважень . Крім того, пояснив, що фахівці УПФУ не проводять роз'яснювальну роботу з пенсіонерами з приводу переходу на пенсію за віком , оскільки вона більше ніж пенсія по інвалідності внаслідок трудового каліцтва або професійного захворювання, чим порушуються їх інтереси.

   Сторони  у засідання суду   надали заяву, в якій просили розглянути справу по суті в цьому засіданні.

   Відповідно до п.3 ст. 121 Кодексу Адміністративного Судочинства України  якщо під час попереднього судового засідання, на яке прибули всі особи, які беруть участь у справі, вирішені необхідні для її розгляду питання, то за письмовою згодою цих осіб судовий розгляд може бути розпочатий у той же день.  

    Розглянувши матеріали справи, вислухавши доводи та пояснення представників сторін, суд встановив наступне.

    Відповідно до ст. 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника безробіття з належних від них обставин, а також у старості та і інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального страхування.

   Згідно зі ст. 6 Закону України „Про пенсійне забезпечення” від 06.12.1991 року № 1931-ХІІ ( у подальшому -  Закон № 1931-ХІІ) , ст. 10 Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”  особи, які одночасно мають право на різні види пенсій (по віку, по інвалідності, у зв'язку із втратою годувальника) призначається одна пенсія за їх вибором.

 ПФУ не має права без згоди громадянина переводити його з одного виду пенсії на інший, тому право вибору пенсії належить тільки особі, яка має право на різні види пенсії.

 На підставі ст. 10 Закону України „Про пенсійне забезпечення” пенсійне забезпечення громадян здійснюється ПФУ. Стаття 81 вказаного закону передбачає, що призначення та виплата пенсій, в тому числі пенсій по інвалідності внаслідок трудового каліцтва або професійного захворювання здійснюється також цим фондом.

  З набранням чинності Законом України  „Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, які спричинили втрату працездатності”, обов'язок відшкодування шкоди, заподіяної працівникові внаслідок ушкодження його здоров'я або в разі його смерті при настанні страхового випадку, зокрема, виплати йому або особам, які перебували на його утриманні, пенсії по інвалідності та в зв'язку із втратою годувальника  покладено на Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань.    

   Згідно з п.2 ст. 7 Закону України “Про страхові тарифи на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, які спричинили втрату працездатності” Фонд соціального страхування від нещасних випадків сплачує страхові виплати та надає соціальні послуги працівникам (членам їх сімей), які потерпіли на виробництві до 1 квітня 2001 року, з того часу, коли відповідні підприємства передали в установленому порядку Фонду соціального страхування від нещасних випадків документи, що підтверджують право цих працівників (членів їх сімей) на такі страхові виплати та соціальні послуги, або коли таке право встановлено в судовому порядку.

Потерпілі, документи яких не передані до Фонду соціального страхування від нещасних випадків, продовжують отримувати належні виплати та соціальні послуги від свого роботодавця, Пенсійного фонду України та Фонду соціального страхування України. При цьому кошти, виплачені потерпілому страхувальником, зараховуються Фондом соціального страхування від нещасних випадків у рахунок його страхових внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, а між страховиками з інших видів страхування і Фондом соціального страхування від нещасних випадків в подальшому відбуваються відповідні розрахунки.

  16.05.2003 року Міністерством юстиції України зареєстрована Постанова правління Пенсійного фонду України та правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 04.03.2003 року № 5-4\4, якою затверджений “Порядок відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному Фонду України витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання” ( в подальшому –Порядок).

Пунктом 5 Порядку передбачено, що органи Пенсійного Фонду щомісяця до 10 числа місяця, наступного за звітним  проводять з Відділенням виконавчої дирекції Фонду звірки витрат по особових справах потерпілих, складають акт щомісячної звірки, в якому визначають загальну суму витрат, що підлягає відшкодуванню, та до 15 числа місяця, наступного за звітним, подають його відповідно головним управлінням Пенсійного Фонду і управлінням Виконавчої дирекції Фонду в областях.

 Згідно з розрахунком суми сплачених  пенсій, позивачем  у березні 2007 року було виплачено пенсій у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок  нещасного випадку на виробництві  або професійного захворювання (не прийнятих відповідачем до заліку) 165 особам на загальну суму 25682,65 грн.

  Таким чином, відповідно до зазначеного Порядку виплачені позивачем суми мають бути прийняті відповідачем до заліку.

  Беручи до уваги, що позовні вимоги обґрунтовані, документально доведені і підтверджені матеріалами справи, вони підлягають задоволенню.

   Керуючись ст.ст. 51, 86, п.3 ст.121, 94, ст.ст. 162, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі  ст. 46 Конституції України,  ст. 6 Закону України „Про пенсійне забезпечення”, ст. 10 Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, пункту 5 Порядку відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному Фонду України витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання”, суд, -

                                                      П О С Т А Н О В И В  :

    Позовні вимоги  Управління Пенсійного Фонду України в м. Торезі, Донецької області до Торезького відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Торезі, Донецької області  – задовольнити.

    Зобов'язати Торезьке відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворюваннь України (86607, Донецька область, м. Торез, пр. Гагаріна,131/1, р/р 37179400900084 в ВДК м. Торез, МФО 834016, ЗКПО 24165160) підписати акт звірки та прийняти до заліку для відшкодування на централізованому рівні  виплат пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві та пенсій у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві на суму 25682,65грн.

     Постанова оголошена 14.06.2007 року і набуває законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого Кодексом Адміністративного Судочинства України, якщо таку заяву не було подано.

   Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений Кодексом Адміністративного Судочинства України, постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку.

Суддя