Рішення

від 17.01.2018 по справі 498/417/17

ВЕЛИКОМИХАЙЛІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №498/417/17

Провадження по справі №2/498/7/18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 січня 2018 року смт. Велика Михайлівка Одеської області

Великомихайлівский районний суд Одеської області у складі:

головуючої судді -Ткачук О.Л.

при секретарі судового засідання - Козачінській Л.Г.,

представника ТОВ Моноліт - ОСОБА_1,

відповідача за первісним позовом та позивача за зустрічним позовом - ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Велика Михайлівка, цивільну справу за позовом товариства із обмеженою відповідальністю Моноліт до ОСОБА_2, треті особи на стороні відповідача: ОСОБА_3, ОСОБА_4 про повернення самовільно зайнятих земельних ділянок та зустрічним позовом представника ОСОБА_2 - ОСОБА_5 до ТОВ Моноліт , треті особи на стороні позивача: ОСОБА_3, ОСОБА_4 про застосування наслідків недійсності нікчемних правочинів,-

ВСТАНОВИВ:

15 травня 2017 року ТОВ Моноліт звернулось до суду з позовом до ОСОБА_2, в якому просить зобов'язати відповідача ОСОБА_2 повернути за актом приймання-передачі самовільно зайняті земельні ділянки кадастрові номери: НОМЕР_3 площею 4,9155 га, НОМЕР_4 площею 5,22 га, НОМЕР_5 площею 4, 9189 га з передачею ОСОБА_2 незібраного врожаю на цих земельних ділянках, в якій просить суд забезпечити його позов, в порядку п.2 ч.1 ст.152 ЦПК України та заборонити ОСОБА_2 здійснювати роботи по обробці вищевказаних земельних ділянок та посівів соняшника на них до прийняття судом рішення у справі.

Ухвалою суду від 15 травня 2017 року, за заявою представника ТОВ Моноліт - ОСОБА_1, про забезпечення позову, заборонено ОСОБА_2 здійснювати роботи по обробці земельної ділянки кадастровий номер НОМЕР_3 площею 4,9155 га яка належить ОСОБА_3, земельної ділянки кадастровий номер НОМЕР_4 площею 5,22 га, яка належить ОСОБА_3, земельної ділянки кадастровий номер НОМЕР_5 площею 4, 9189 га яка належить ОСОБА_4.

Ухвалою від 18 травня 2017 року відкрито провадження у вищезазначеній справі.

Представник відповідача ОСОБА_2 - ОСОБА_5 до початку розгляду справи по суті, через канцелярію суду 15.06.2017 року, пред'явила зустрічний позов до ТОВ Моноліт , треті особи на стороні позивача: ОСОБА_3, ОСОБА_4 про застосування наслідків недійсності нікчемних правочинів, в якому просила прийняти даний зустрічний позов до спільного розгляду з первісним позовом ТОВ Моноліт до ОСОБА_2, треті особи на стороні відповідача: ОСОБА_3, ОСОБА_4 про повернення самовільно зайнятих земельних ділянок. Свої позовні вимоги обґрунтовує тим, що вищезазначені договори земельних ділянок по своєї суті є нікчемними, оскільки, не відповідають вимогам діючого законодавства, у зв'язку з чим, просить застосувати до договорів оренди:

- земельної ділянки, кадастровий номер НОМЕР_3, площею 4,9155 га від 19 листопада 2014 року, укладений від імені ОСОБА_3, терміном дії - 10 років, зареєстрований у державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 10.02.2016 року за номером запису 13353107;

- земельної ділянки, кадастровий номер НОМЕР_4 площею 5,22 га, від 20 лютого 2014 року, укладений від імені ОСОБА_3, терміном дії - 10 років, зареєстрований у державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 12.02.2016 року за номером запису 13352354;

- земельної ділянки, кадастровий номер НОМЕР_5 площею 4, 9189 га, від 20 лютого 2014 року, укладений від імені ОСОБА_4, терміном дії - 10 років, зареєстрований у державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 29.01.2016 року за номером запису 13350904,-

правові наслідки недійсності нікчемних правочинів.

Ухвалою суду від 06.07.2017 року зустрічний позов представника ОСОБА_2 - ОСОБА_5 до ТОВ Моноліт , треті особи на стороні позивача: ОСОБА_3, ОСОБА_4 про застосування наслідків недійсності нікчемних правочинів об'єднано в одне провадження з первісним позовом товариства із обмеженою відповідальністю Моноліт до ОСОБА_2, треті особи на стороні відповідача: ОСОБА_3, ОСОБА_4 про повернення самовільно зайнятих земельних ділянок.

Ухвалою суду від 25 липня 2017 року, за заявою представника ТОВ Моноліт - ОСОБА_1, про заміну виду забезпечення позову, визначеного ухвалою суду від 15 травня 2017 року вирішено: передати на зберігання посіви соняшника на земельних ділянках кадастрові номери НОМЕР_3, площею 4,9155 га, НОМЕР_4, площею 5,22 га, НОМЕР_5, площею 4,9189 га Селянському господарству ВІКТОРІЯ , код ЄДРПОУ 31206687, вул.Миру, 3, с.Великокомарівка, Великомихайлівський р-н, Одеська обл., тел. НОМЕР_6; дозволено Селянському господарству ВІКТОРІЯ збирання врожаю соняшника на вищезазначених земельних ділянках і подальше зберігання на своєму складі; всі дії щодо збирання та передачі на зберігання врожаю проводити за присутності сторін спору ОСОБА_2 та представника ТОВ МОНОЛІТ ОСОБА_6; сторона, на користь якої буде винесене рішення, сплачує Селянському господарству ВІКТОРІЯ документально підтверджені витрати пов'язані із збиранням та зберіганням врожаю; зобов'язано селянське господарство ВІКТОРІЯ протягом трьох днів, з моменту набрання рішенням законної сили, передати врожай соняшника стороні, на користь якої винесене рішення по справі; залучено до участі в цивільній справі третю особу, яка не заявляє самостійних вимог: Селянське господарство ВІКТОРІЯ .

Ухвалою суду від 18 вересня 2017 року, подання начальника Великомихайлівського міжрайонного відділу ДВС Головного територіального управління юстиції в Одеській області про заміну способу та порядку виконання ухвали суду від 25.07.2017 року, у зв'язку з тим, що СГ Вікторія відмовилось збирати, зберігати посіви соняшнику було залишено без задоволення, так як на день розгляду, подання втратило свою актуальність, у зв'язку із фактичним зібранням ТОВ Моноліт врожаю зі спірних земельних ділянок.

Ухвалою суду від 18 грудня 2017 року, заяву представника відповідача за первісним позовом та позивача за зустрічним позовом ОСОБА_2 - ОСОБА_5 про забезпечення позову, повернуто заявнику ОСОБА_5, так її подано без додержання вимог статті 151 ЦПК України.

Ухвалою суду від 17.01.2018 року продовжено судовий розгляд вищезазначеної цивільної справи за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою суду від 17 січня 2018 року відмовлено в задоволенні клопотання представника ОСОБА_2 - ОСОБА_5 про призначення судової почеркознавчої експертизи по цивільній справі №498/417/17, так як належність підпису ОСОБА_7, ОСОБА_4 в договорі оренди, відомостях про отримання орендної плати не являється обставиною, що є предметом доказування, в межах заявлених вимог.

В судовому засіданні представник ТОВ Моноліт - ОСОБА_1, позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просив задовольнити, пояснивши, що позивач уклав договори оренди: земельної ділянки кадастровий номер НОМЕР_3, площею 4,9155 га від 19 листопада 2014 року, з ОСОБА_3, терміном дії - 10 років, зареєстрований у державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 10.02.2016 року за номером запису 13353107; земельної ділянки, кадастровий номер НОМЕР_4 площею 5,22 га, від 20 лютого 2014 року, з ОСОБА_3, терміном дії - 10 років, зареєстрований у державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 12.02.2016 року за номером запису 13352354; земельної ділянки, кадастровий номер НОМЕР_5 площею 4, 9189 га, від 20 лютого 2014 року, з ОСОБА_4, терміном дії - 10 років, зареєстрований у державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 29.01.2016 року за номером запису 13350904. Вищезначені договори є чинними, не припиненими, не розірваними, не визнаними недійсними, отже є правомірними. Укладені договори виконуються сторонами належним чином. Позивач своєчасно в повному обсязі сплачує орендодавцям орендну плату. Протягом дії договорів оренди від орендодавців не надходило жодної скарги, заяви, пропозиції щодо виконання умов договорів позивачем. Знаючи про укладені договори оренди відповідач ОСОБА_2, який не є ні власником, ні користувачем спірних земельних ділянок, 10.04.2017 року самовільно здійснив на вищезазначених земельних ділянках, підготовлених для посіву сільськогосподарських культур, посів соняшнику. В серпні 2017 року, враховуючи, що їх товариство орендує вищезазначені ділянки, а СГ Вікторія відмовилось виконувати ухвалу суду від 25.07.2017 року, з метою збереження та врятування врожаю - насіння соняшнику, ТОВ Моноліт зібрало урожай зі спірних земель та зберігає його у своїх складських приміщеннях.

Вимоги за зустрічним позов не визнав, заперечував проти його задоволення, вказавши, що при укладанні договорів оренди земельних ділянок були дотримані всі вимоги діючого законодавства. На укладання договорів була отримана згода сторін договорів, земельні ділянки були передані у користування орендарю згідно з актами приймання-передачі земельних ділянок та погодженням меж, договори були зареєстровані у державному реєстрі речових прав на нерухоме майно. В своїй заяві позивач за зустрічним позовом посилається на ч.2 ст.792 ЦК України, згідно з якою відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом та на ст.14 ЗУ Про оренду землі , згідно з якою договір оренди землі укладається у письмовій формі і за бажанням однієї із сторін може бути посвідчений нотаріально. Вважає, що в даному випадку відсутня суперечність у змісті законодавчих норм. І спеціальний закон і ЦК не передбачають обов'язкової нотаріальної форми договору оренди землі, а посилання позивача на інші законодавчі акти, які не регулюють питання найму (оренди) землі, є недоречними. Зустрічний позов подано представником в інтересах ОСОБА_2. Предметом позову є застосування правових наслідків недійсності щодо нікчемних договорів оренди земельних ділянок між ТОВ МОНОЛІТ з однієї сторони та ОСОБА_3 і ОСОБА_4 з іншої сторони. ОСОБА_2 не є стороною у правовідносинах за цими договорами. Відповідно ніяких прав ОСОБА_2 жодною з сторін не могло бути і не порушено. Таким чином мета звернення до суду із зустрічною позовною заявою, зазначеною заявником, не пов'язана із захистом його прав та інтересів.

Відповідач за первісним позовом та позивач за зустрічним позовом - ОСОБА_2 в судовому засіданні заперечував проти задоволення первісного позову, вимоги зустрічного позову підтримав, просив задовольнити.

Представник відповідача за первісним позовом та позивача за зустрічним позовом ОСОБА_2 - ОСОБА_5 в судовому засіданні заперечувала проти задоволення первісного позову, вимоги зустрічного позову підтримала, просила його задовольнити. Пояснивши, що договори оренди: земельної ділянки, кадастровий номер НОМЕР_3, площею 4,9155 га від 19 листопада 2014 року, укладений від імені ОСОБА_3; земельної ділянки, кадастровий номер НОМЕР_4 площею 5,22 га, від 20 лютого 2014 року, укладений від імені ОСОБА_3; земельної ділянки, кадастровий номер НОМЕР_5 площею 4, 9189 га, від 20 лютого 2014 року, укладений від імені ОСОБА_4 з ТОВ Моноліт , є нікчемними, а тому не породжують жодних зобов'язань для їх учасників. Ініційований стороною позивача за первинним позовом судовий спір відносно відповідача за первинним позовом не містить нормативного посилання на порушене право, не доводить наявність спірних правовідносин щодо самовільного заняття землі, має на меті обмеження права власності на землю та має усі ознаки зловживання правом судового захисту. Захист права оренди на рівні із правом власності в розумінні пріоритетності прав орендаря над правами власника шляхом судового примусу до розпорядження є неприйнятним і таким, що суперечить загальним засадам цивільного судочинства. ОСОБА_2 не був стороною укладання спірних договорів, а від так жодних обов'язків за вказаними договорами не здобув. Сторона позивача стверджує, що ОСОБА_2 сам зайняв вищевказані земельні ділянки, однак доказів, на підставі якого здійснено вказаний висновок - не надано. Більше того, визначення процесуального статусу власників землі як третіх осіб на стороні відповідача, свідчить про те, що представнику товариства відомо про їх процесуальну позицію як таку, що узгоджена із відповідачем. Дії позивача за первинним позовом, а саме ініціювання судового спору із позовною вимогою про повернення землі і незібраного із неї врожаю, пред'явленого до відповідача - ОСОБА_2, як власника врожаю, вирощеного на земельних ділянках: кадастровий номер НОМЕР_3, кадастровий номер НОМЕР_4, кадастровий номерНОМЕР_5, є нічим іншим, як легалізований через судовий процес, способом заволодіння власністю ОСОБА_2, ОСОБА_8, ОСОБА_4, шляхом винесення судового рішення. ОСОБА_2 не має жодних зобов'язань по поверненню земельних ділянок товариству, оскільки такого обов'язку не набував, право на вказані земельні ділянки набули треті особи. Від так лише їм належить право на розпорядження приналежними їм земельними ділянками. Зобов'язувати на розпорядження землею виключно на користь товариства ні відповідач, ні суд повноважень не має. Повернення земельних ділянок з передачею незібраного врожаю як спосіб захисту порушених прав чинним законодавством не передбачено, від так позовна вимога із таким формулюванням не підлягає задоволенню. Посів соняшнику на вказаних земельних ділянках товариство не здійснювало, а тому не набуло права власності на урожай. Тому, просить відмовити у задоволенні позову ТОВ Моноліт , задовольнити зустрічний позов, посилаючись на те, що вищезазначені договори оренди землі є нікчемними через порушення обов'язкової нотаріальної форми їх посвідчення та не породжують будь-яких правових наслідків ні для ОСОБА_2, ні для ОСОБА_3 та ОСОБА_4 Тому, просить застосувати правові наслідки недійсності щодо вищезазначених нікчемних договорів.

Третя особа: ОСОБА_4 в судовому засіданні пояснила, що не пам'ятає чи підписувала договір оренди земельної ділянки, яка належить їй на праві власності. Її чоловік ОСОБА_3 став інвалідом 1 серпня 2014 року, чи підписував він договори оренди земельних ділянок, які належать йому на праві власності, їй невідомо. Однак, при дослідженні оригіналів договорів оренди стверджувала, підписи на них, виконані не нею та не її чоловіком. У 2014-2016рр. отримували в рахунок орендної плати від ТОВ Моноліт зерно та кошти. Коли захворів чоловік, кошти на лікування давав ОСОБА_2 У 2016 році нічого не підписувала.

Третя особа: ОСОБА_3, в судове засідання не з'явився, будучи належним чином повідомленим про час та місце його проведення.

Суд, заслухавши представників сторін, відповідача, третю особу і дослідивши письмові докази по справі, вважає, що позов товариства із обмеженою відповідальністю Моноліт до ОСОБА_2, треті особи на стороні відповідача: ОСОБА_3, ОСОБА_4 про повернення самовільно зайнятих земельних ділянок та зустрічний позов представника ОСОБА_2 - ОСОБА_5 до ТОВ Моноліт , треті особи на стороні позивача: ОСОБА_3, ОСОБА_4 про застосування наслідків недійсності нікчемних правочинів не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлені наступні обставини і відповідні їм правовідносини.

Відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань за №1002227450 від 23.02.2017 року, Товариство з обмеженою діяльністю МОНОЛІТ , код ЄДРПОУ: 30817023, місцезнаходження: 67140 Одеська область Великомихайлівський район село Великоплоске вулиця Центральна садиба здійснює, зокрема, вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур.

В судовому засіданні встановлено та підтверджується матеріалами справи, що ОСОБА_3 на праві власності належить земельна ділянка площею 5,22 га, кадастровий номер НОМЕР_4, яка розташована на території Новоолександрівської сільської ради Великомихайлівського району Одеської області з цільовим призначенням (використання) земельної ділянки - ведення товарного сільськогосподарського виробництва, відповідно до Державного акту серії НОМЕР_7, виданого Великомихайлівською районною державною адміністрацією Великомихайлівського району Одеської області від 23 червня 2005 року; земельна ділянка площею 4,92 га, кадастровий номер НОМЕР_3, яка розташована на території Новоолександрівської сільської ради Великомихайлівського району Одеської області з цільовим призначенням (використання) земельної ділянки - ведення товарного сільськогосподарського виробництва, відповідно до Державного акту серії НОМЕР_8, виданого Великомихайлівською районною державною адміністрацією Великомихайлівського району Одеської області від 10 грудня 2001 року. ОСОБА_4 на праві власності належить земельна ділянка площею 4,92 га, кадастровий номер НОМЕР_5, яка розташована на території Новоолександрівської сільської ради Великомихайлівського району Одеської області з цільовим призначенням (використання) земельної ділянки - ведення товарного сільськогосподарського виробництва, відповідно до Державного акту серії НОМЕР_9, виданого Великомихайлівською районною державною адміністрацією Великомихайлівського району Одеської області від 10 грудня 2001 року.

Право власності ОСОБА_3 на земельну ділянку площею 5,22 га, кадастровий номер НОМЕР_4, яка розташована на території Новоолександрівської сільської ради Великомихайлівського району Одеської області з цільовим призначенням (використання) земельної ділянки - ведення товарного сільськогосподарського виробництва зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, що підтверджується інформаційною довідкою №53673268 від 20.02.2016 року з Державного реєстру речових прав та нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 854817051216, номер запису про право власності: 13352354 від 12.02.2016 року, в якій зазначена актуальна інформація про державну реєстрацію іншого речового права: номер запису про інше речове право: 13352388 від 12.02.2016 року, підстава виникнення іншого речового права: договір оренди землі, серія та номер: б/н, виданий 20.02.2014, видавник: Товариство з обмеженою відповідальністю МОНОЛІТ , ОСОБА_3; вид іншого речового права: право оренди земельної ділянки, строк дії: 10 років, з правом пролонгації; орендар: ТОВ МОНОЛІТ , код ЄДРПОУ: 30817023, країна реєстрації: Україна; орендодавець: ОСОБА_3, РНОКПП: НОМЕР_1, країна громадянства: Україна (державний реєстратор Сьомбак Віталій Ярославович, Роздільнянське міжрайонне управління юстиції Одеської області).

Право власності ОСОБА_3 на земельну ділянку площею 4,9155 га, кадастровий номер НОМЕР_3, яка розташована на території Новоолександрівської сільської ради Великомихайлівського району Одеської області з цільовим призначенням (використання) земельної ділянки - ведення товарного сільськогосподарського виробництва зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, що підтверджується інформаційною довідкою №53676000 від 20.02.2016 року з Державного реєстру речових прав та нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 854859051216, номер запису про право власності: 13353107 від 10.02.2016 року, в якій зазначена актуальна інформація про державну реєстрацію іншого речового права: номер запису про інше речове право: 13353187 від 10.02.2016 року, підстава виникнення іншого речового права: договір оренди землі, серія та номер: б/н, виданий 19.11.2014, видавник: Товариство з обмеженою відповідальністю МОНОЛІТ , ОСОБА_3; вид іншого речового права: право оренди земельної ділянки, строк дії: 10 років, з правом пролонгації; орендар: ТОВ МОНОЛІТ , код ЄДРПОУ: 30817023, країна реєстрації: Україна; орендодавець: ОСОБА_3, РНОКПП: НОМЕР_1, країна громадянства: Україна (державний реєстратор Сьомбак Віталій Ярославович, Роздільнянське міжрайонне управління юстиції Одеської області).

Право власності ОСОБА_4 на земельну ділянку площею 4,9189 га, кадастровий номер НОМЕР_5, яка розташована на території Новоолександрівської сільської ради Великомихайлівського району Одеської області з цільовим призначенням (використання) земельної ділянки - ведення товарного сільськогосподарського виробництва зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, що підтверджується інформаційною довідкою №53668117 від 20.02.2016 року з Державного реєстру речових прав та нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 854736851239, номер запису про право власності: 13350904 від 29.01.2016 року, в якій зазначена актуальна інформація про державну реєстрацію іншого речового права: номер запису про інше речове право: 13350969 від 29.01.2016 року, підстава виникнення іншого речового права: договір оренди землі, серія та номер: б/н, виданий 20.02.2014, видавник: Товариство з обмеженою відповідальністю МОНОЛІТ , ОСОБА_4; вид іншого речового права: право оренди земельної ділянки, строк дії: 10 років, з правом пролонгації; орендар: ТОВ МОНОЛІТ , код ЄДРПОУ: 30817023, країна реєстрації: Україна; орендодавець: ОСОБА_4, РНОКПП: НОМЕР_2, країна громадянства: Україна (державний реєстратор Сьомбак Віталій Ярославович, Роздільнянське міжрайонне управління юстиції Одеської області).

Сплата ТОВ Моноліт орендодавцям орендної плати за користування земельними ділянками підтверджується копіями платіжних відомостей на видачу зернових та коштів за 2011-2016 рр., отримання якої в судовому засідання підтвердила орендодавець ОСОБА_4

Розглянувши зустрічний позов ОСОБА_2 про застосування наслідків недійсності нікчемних правочинів, суд виходить з наступного.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою- третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Відповідно до Постанови Пленуму Верховного суду України за № 9 від 06.11.2009 року Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними , вимога про визнання оспорюваного правочину недійсним та про застосування наслідків його недійсності, а також вимога про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину може бути заявлена як однією зі сторін правочину, так і іншою заінтересованою особою, права та законні інтереси якої порушено вчиненням правочину.

Однак, в судовому засіданні не встановлено порушення жодних прав та законних інтересів позивача ОСОБА_2 при укладені договорів оренди між ТОВ Моноліт та ОСОБА_3, ОСОБА_4, тому суд вважає, що він не є суб'єктом звернення з позовними вимогами про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину.

Разом з тим, суд вважає за необхідне перевірити чи були порушені права та законні інтереси орендодавців, в даній цивільній справі третіх осіб - ОСОБА_3 та ОСОБА_4 в межах заявлених вимог,- застосування наслідків недійсності нікчемного правочину.

Правочин може бути визнаний недійсним лише з підстав, визначених законом, та із застосуванням наслідків недійсності, передбачених законом. У разі якщо під час розгляду спору про визнання правочину недійсним як оспорюваного та застосування наслідків його недійсності буде встановлено наявність підстав, передбачених законодавством, вважати такий правочин нікчемним, суд, вказуючи про нікчемність такого правочину, одночасно застосовує наслідки недійсності нікчемного правочину.

Згідно ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Представник позивача ОСОБА_2-ОСОБА_5, зазначаючи про застосування наслідків недійсності нікчемних правочинів, посилається на їх нікчемність через порушення обов'язкової нотаріальної форми їх посвідчення. Вважає, що бажання сторони, викладене в ст.14 ЗУ Про оренду землі , враховуючи, що товариство є суб'єктом господарського права, обумовлюється змістом Господарського кодексу України, Податкового кодексу України та ЗУ Про податок із доходів фізичних осіб . Перевіривши вищезазначену позицію, суд вважає її хибною та такою, що не ґрунтується на вимогах діючого законодавства виходячи із наступного.

Відповідно до ч.4 ст.124 ЗК України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у власності громадян і юридичних осіб, здійснюється за договором оренди між власником земельної ділянки і орендарем. Підставою для укладення договору оренди може бути цивільно-правовий договір про відчуження права оренди.

Статтею 125 вищезазначеного Кодексу передбачено, що право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав. Право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень"(ст.126).

Відповідно до положень ст. 203 ЦК України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятись у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що були обумовлені ним.

Згідно ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ст. 627 ЦК України).

Відповідно до ч.1 ст.638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Відповідно до ч.1 ст. 639 ЦК України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.

Відповідно до ст.792 ЦК України за договором найму (оренди) земельної ділянки наймодавець зобов'язується передати наймачеві земельну ділянку на встановлений договором строк у володіння та користування за плату. Земельна ділянка може передаватись у найм разом з насадженнями, будівлями, спорудами, водоймами, які знаходяться на ній, або без них. Відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.

Тобто, спеціальним законом, яким регулюються відносини, пов'язані з орендою землі, є Закон України Про оренду землі .

За змістом ст. 1 Закону України Про оренду землі , в редакції закону, що діяв на момент укладення договору оренди, оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Відповідно до ст. 3 Закону, в редакції закону, що діяв на момент укладення договору оренди, об'єктами оренди є земельні ділянки, що перебувають у власності громадян, юридичних осіб, комунальній або державній власності.

Згідно ч.ч.1,5 ст. 6 зазначеного Закону, в редакції закону, що діяв на момент укладення договору оренди, орендарі набувають права оренди земельної ділянки на підставах і в порядку, передбачених Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим та іншими законами України і договором оренди землі. Право оренди земельної ділянки підлягає державній реєстрації

відповідно до закону.

Відповідно до статті 13 Закону України Про оренду землі , в редакції закону, що діяв на момент укладення договору оренди, під договором оренди землі розуміється Договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Відповідно до ст.14 Закону України Про оренду землі договір оренди землі укладається у письмовій формі і за бажанням однієї із сторін може бути посвідчений нотаріально. Типова форма договору оренди землі затверджується Кабінетом Міністрів України.

Аналізуючи вищезазначені норми законодавства, суд приходить до висновку, що жодна норма законодавста на момент укладення оспорюваних правочинів не передбачала обов'язкової умови нотаріального посвідчення таких договорів та право користування земельними ділянками було оформлено в порядку встановленому на час їх реєстрації, а тому підстав для застосування наслідків недійсності нікчемних правочинів, суд не вбачає.

Разом з тим, в судовому засіданні третьою особою - ОСОБА_4 було заявлено, що підписи в договорах оренди земельних ділянок вчинені не нею та не її чоловіком - ОСОБА_3, що не позбавляє її права та права ОСОБА_3 звернутися до суду з відповідним позовом до ТОВ Моноліт з вірно обраним передбаченим законом способом захисту своїх прав та інтересів.

Разом з тим, не підлягають задоволенню і вимоги первісного позову ТОВ Моноліт до ОСОБА_2 про повернення самовільно зайнятих земельних ділянок, виходячи з наступного.

Відповідно до ч.1, 2 ст.13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках; збирання доказів у цивільних справах не є обов'язком суду, крім випадків встановленим цим Кодексом.

Згідно із ч. 3 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом, надавши докази відповідно до вимог ст.ст. 76-81 ЦПК України.

Відповідно до вимог ч.ч.1,5,6,7 ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.

Враховуючи викладене, в ході судового розгляду судом не встановлено факту порушення прав позивача в особі ТОВ Моноліт , як користувача земельних ділянок, саме відповідачем ОСОБА_2 Так, позивач в обґрунтування позовних вимог щодо повернення ОСОБА_2 самовільно зайнятих земельних ділянокстверджує, що останній зайняв земельні ділянки та здійснив на них посів соняшнику, однак жодних належних та допустимих доказів на підтвердження цього факту суду не надав, а тому правових підстав для задоволення його позову немає.

Згідно ст.141 ЦПК України у зв'язку з відмовою в задоволенні позовів понесені позивачем та відповідачем за первісним та зустрічним позовом судові витрати по сплаті судового збору, розподілу не підлягають.

Керуючись статтями 12, 81, 263 - 265, 268 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

У задоволені позову товариства із обмеженою відповідальністю Моноліт (код ЄДРПОУ: 30817023, місцезнаходження: 67140 Одеська область Великомихайлівський район село Великоплоске вулиця Центральна садиба) до ОСОБА_2 (РНОКПП-НОМЕР_10, місце проживання: АДРЕСА_1), треті особи на стороні відповідача: ОСОБА_3 (РНОКПП-НОМЕР_1, місце проживання: АДРЕСА_2), ОСОБА_4 (РНОКПП-НОМЕР_2, місце проживання: АДРЕСА_2) про повернення самовільно зайнятих земельних ділянок - відмовити повністю.

У задоволені зустрічного позову представника ОСОБА_2 - ОСОБА_5 (місце проживання: АДРЕСА_3) до ТОВ Моноліт (код ЄДРПОУ: 30817023, місцезнаходження: 67140 Одеська область Великомихайлівський район село Великоплоске вулиця Центральна садиба), треті особи на стороні позивача: ОСОБА_3 (РНОКПП-НОМЕР_1, місце проживання: АДРЕСА_2), ОСОБА_4 (РНОКПП-НОМЕР_2, місце проживання: АДРЕСА_2) про застосування наслідків недійсності нікчемних правочинів - відмовити повністю.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Одеської області через Великомихайлівський районний суд шляхом подачі апеляційної скарги у 30-денний строк з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Повний текст рішення виготовлено та підписано 26 січня 2018 року.

Суддя О.Л.Ткачук