Постанова

від 01.02.2018 по справі 2а-6928/10/0470

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 лютого 2018 рокусправа № 2а-6928/10/0470

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючий-суддя                    Чередниченка В.Є.

судді:                                         Іванова С.М. Панченко О.М.

за участю секретаря судового засідання:          Яковенко О.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпро адміністративну справу за апеляційною скаргою заступника прокурора Дніпропетровської області на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01 липня 2013 року (суддя - Потолова Г.В. м. Дніпро) у справі № 2а-6928/10/0470 за позовом прокурора Самарського району м. Дніпропетровська в інтересах держави в особі управління Пенсійного фонду України в Самарському районі м. Дніпропетровська до товариства з додатковою відповідальністю «Електропівденмонтаж -3» про стягнення витрат на виплату та доставку пільгових пенсій,-

ВСТАНОВИВ:

Прокурор Самарського району м. Дніпропетровська в інтересах держави в особі управління Пенсійного фонду України в Самарському районі м. Дніпропетровська 07 червня 2010 року звернувся до суду з позовом до товариства з додатковою відповідальністю «Електропівденмонтаж-3», згідно з яким просить стягнути з відповідача заборгованість по відшкодуванню витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах за списком №2, за період травень - грудень 2009 року та січень - травень 2010 року у сумі 88750,17 грн.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01 липня 2013 року у задоволенні позову відмовлено.

Постанова суду мотивована тим, що правові підстави для вимог про відшкодування витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах за Списком №2, відсутні. Крім того, суд зазначив, що пенсії колишнім працівникам відповідача призначались або мали призначатись на підставі ст. 100 Закону України «Про пенсійне забезпечення», а відтак, мають бути відшкодовані за рахунок бюджету.

Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції позивач оскаржив її до апеляційного суду з підстав порушення судом першої інстанції норм матеріального права. Просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нове рішення яким позов задовольнити.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що рішення суду прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, внаслідок неповного з'ясування обставин справи. Так, прокурор зазначає, що рішення суду не відповідає нормам п.2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» №1058, статей 12, 13, 100 Закону України «Про пенсійне забезпечення», а також ст.1 ч.1 ст.2, п.1 ч.1 ст.4 Закону України «Про збір на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», відповідно до якого суб'єкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності, повинні сплачувати збір на обов'язкове державне пенсійне страхування у 100% розмірі від об'єкта оподаткування, яким є фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених у відповідності до пп. «б»-«з» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого ст. 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення прокурора який підтримав доводи апеляційної скарги, пояснення відповідача який заперечував щодо її задоволення перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 28 квітня 2015 року апеляційну скаргу заступника прокурора Дніпропетровської області задоволено частково. Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01 липня 2013 року у справі № 2а-6928/10/0470 скасовано. Позов задоволено частково. Стягнуто з товариства з додатковою відповідальністю «Електропівденмонтаж-3» (м. Дніпропетровськ, вулиця 20-річчя Перемоги, 77 ЄДРПОУ 00121815) на користь управління Пенсійного фонду України в Самарському районі м. Дніпропетровська (ЄДРПОУ 21908732) 39692,01 грн. відшкодування на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах. Позовні вимоги, заявлені за період до грудня 2009 року, залишено без розгляду. У задоволенні решти позову – відмовлено.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 12 грудня 2017 року касаційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Самарському районі м. Дніпропетровська задоволено частково, постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 28 квітня 2015 року скасовано в частині залишення позовних вимог управління Пенсійного фонду України в Самарському районі м. Дніпропетровська за період до 2009 року без розгляду і в цій частині направлено на новий апеляційний розгляд. В іншій частині постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 28 квітня 2015 року залишено без змін.

Стягнення з відповідача фактичних витрат на виплату та доставку пенсій по списку №2 за період з травня 2009 року по жовтень 2009 року, включно, є предметом спору переданого на вирішення суду.

Колегія суддів, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права при винесенні оскарженої постанови виходить з наступного.

За змістом пункту 2 Прикінцевих положень Закону № 1058-IV пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, роботах з особливо шкідливими й важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди. До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування (далі – Закон № 1058-IV) в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України «Про пенсійне забезпечення» (далі – Закон № 1788-XII). У цьому випадку розміри пенсій визначаються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 Закону № 1058-IV. При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом.

На момент набрання чинності Законом № 1058-IV питання щодо відшкодування витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до пункту «б»-«з» статті 13 Закону № 1788-XII було врегульовано Законом України від 26 червня 1997 року № 400/97-ВР «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» (далі – Закон № 400/97-ВР), відповідно до пунктів 1 та 2 статті 1 якого відповідач є платником збору на обов'язкове державне пенсійне забезпечення.

Згідно з абзацом четвертим пункту 1 статті 2 Закону № 400/97-ВР для платників збору, визначених пунктами 1 та 2 статті 1 цього Закону, об'єктом оподаткування є також фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів «б»-«з» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Абзацом третім пункту 1 статті 4 Закону № 400/97-ВР встановлено ставку на обов'язкове державне пенсійне страхування у розмірі 100 відсотків від об'єкта оподаткування, визначеного абзацом четвертим пункту 1 статті 2 цього Закону.

Враховуючи зазначене, суд апеляційної інстанції зробив висновок про те, що якщо працівникам призначено пенсію відповідно до пункту «б»-«з» частини 1 статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 року №1788-ХІІ, то фактичні витрати на виплату і доставку пенсій за віком на пільгових умовах покриваються підприємствами, робота на якому дає право на пільгову пенсію.

Згідно з розрахунків фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» в частині пенсій, призначених відповідно до пункту «б»-«з» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» відповідачу необхідно було покрити витрати на виплату та доставку пільгових пенсій в розмірі у сумі 33380,05 грн., яка утворилася за з травня 2009 року по листопад 2009 року.

У зв`язку з несплатою суми боргу у визначений законодавством строк у відповідача залишилась несплаченою заборгованість перед Управлінням щодо витрат на виплату і доставку пенсій колишнім працівникам підприємства, які були зайняті на роботах з особливо шкідливими і важкими умовами праці за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України на суму 33380,05 грн.

Доказів того, що відповідачем зазначені вище розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до пункту «б»-«з» частини 1 статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 року №1788-ХІІ, на час розгляду справи судом першої інстанції були оскаржені до суду не надано. Також до суду першої інстанції не надано доказів сплати відповідачем заборгованості, яка утворилася перед позивачем.

Тобто зазначені розрахунки є чинними.

Між тим, суд апеляційної інстанції зазначає, що доводи відповідача фактично зводяться до незгоди з сумами зазначеними відповідачем у цих розрахунках, проте в межах розгляду цієї справи суд не надає правової оцінки розрахункам фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій по списку № 2, оскільки предметом спору у цій справі є стягнення сум за розрахунками, а не законність таких розрахунків.

Враховуючи зазначене, суд апеляційної інстанції зробив висновок про необхідність задоволення апеляційної скарги, та скасування постанови суду першої інстанції в частині розглянутих позовних вимог за період до грудня 2009 року та позов в цій частині задовольнити.

Керуючись: пунктом 2 частини 1 статті 315, статтями 321, 322 КАС України, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу заступника прокурора Дніпропетровської області – задовольнити.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01 липня 2013 року у справі № 2а-6928/10/0470 – скасувати в частині розглянутих позовних вимог за період до грудня 2009 року та прийняти нову постанову, якою позов в цій частині задовольнити.

Стягнути з товариства з додатковою відповідальністю «Електропівденмонтаж-3» на користь управління Пенсійного фонду України в Самарському районі м. Дніпропетровська заборгованість з відшкодування витрат на виплату та доставку пенсії, призначених на пільгових умовах за період з травня 2009 року по листопад 2009 року, включно, в сумі 33380 (тридцять три тисячі триста вісімдесят) гривень 05 копійок.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та відповідно до п.7,10 ч. 6 ст. 12, п.2 ч.5 ст. 328 КАС України оскарженню не підлягає.

          Повне судове рішення складено 01 лютого 2018 року.

Головуючий суддя:                                                                                В.Є. Чередниченко

           Суддя:                                                                                С.М. Іванов

           Суддя:                                                                                О.М. Панченко