Постанова

від 29.01.2018 по справі 914/1029/17

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"29" січня 2018 р. Справа № 914/1029/17

Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії:

судді-доповідача: ОСОБА_1,

суддів: Бойко С.М., Бонк Т.Б.,

при секретарі судового засідання Коростенській О.І.,

за участю представників:

від позивача - ОСОБА_2

від відповідача (скаржника) - ОСОБА_3

від третіх осіб - не з'явилися

розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_4 з обмеженою відповідальністю Подорожник Волинь , б/н від 31 жовтня 2017 року

на рішення Господарського суду Львівської області від 23 жовтня 2017 року (підписане 30.10.2017 року), головуючий суддя Мазовіта А.Б., судді: Гоменюк З.П., Мороз Н.В.

у справі №914/1029/17

за позовом ОСОБА_4 з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Європейське бюро реструктуризації , м. Київ

до відповідача ОСОБА_4 з обмеженою відповідальністю Подорожник Волинь , м. Львів

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача ОСОБА_4 з обмеженою відповідальністю ФРАМ КО , с. Софіївська Борщагівка, Київська область

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_4 з обмеженою відповідальністю Мові Хелс , с. Шевченкове, Київська область

про стягнення 620 826,49 грн.

в с т а н о в и в :

22 травня 2017 року ОСОБА_4 з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Європейське бюро реструктуризації звернулось до Господарського суду Львівської області з позовом до ОСОБА_4 з обмеженою відповідальністю Подорожник Волинь про стягнення заборгованості в розмірі 620 826,49 грн.

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 09 серпня 2017 року до участі у справі залучено третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - ОСОБА_4 з обмеженою відповідальністю ФРАМ КО .

Ухвалою суду від 18 вересня 2017 року до участі у справі залучено третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ОСОБА_4 з обмеженою відповідальністю Мові Хелс .

Рішенням Господарського суду Львівської області від 23 жовтня 2017 року по справі №914/1029/17 позов задоволено: присуджено до стягнення з ОСОБА_4 з обмеженою відповідальністю Подорожник Волинь на користь ОСОБА_4 з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Європейське бюро реструктуризації 620 826,49 грн.

Рішення суду мотивоване тим, що відповідачем належним чином та в повному обсязі не виконано зобов'язання за договором №3859 від 03.06.2016 року щодо оплати вартості товару, внаслідок чого у останнього існувала заборгованість перед ОСОБА_4 з обмеженою відповідальністю ФРАМ КО в розмірі 620 826,49 грн. Одночасно, суд у рішенні встановив, що договір надання послуги факторингу №Ф130317 від 13.03.2017 року, укладений позивачем та третьою особою (ТзОВ ФРАМ КО ) є належною підставою, у розумінні ст.11 ЦК України, для виникнення у позивача права вимоги до відповідача в розмірі 620 826,49 грн. При цьому, суд взяв до уваги, що позивач 03.05.2017 року надсилав на адресу відповідача повідомлення про відступлення права вимоги за договором надання послуги факторингу №Ф130317 від 13 березня 2017 року, яке містило вимогу про сплату заборгованості в сумі 620 826,49 грн. у триденний строк з дати отримання такого повідомлення.

Щодо заяви про зарахування зустрічних вимог, на яку посилався відповідач, суд зазначив, що станом на 16.03.2017 року у ОСОБА_4 з обмеженою відповідальністю ФРАМ КО право вимоги до відповідача на підставі договору №3859 від 03.06.2016 року було відсутнє, у зв'язку із передачею 13.03.2017 року вищевказаного права вимоги позивачу згідно договору надання послуги факторингу №Ф130317 від 13.03.2017 року, тобто, право вимоги у відповідача до ТзОВ ФРАМ КО виникло після відступлення права вимоги ТзОВ ФРАМ КО до позивача, відтак, суд зазначив, що станом на момент складення заяви про зарахування зустрічних однорідних вимог від 17.03.2017 року між сторонами не було зустрічності таких вимог, у зв'язку із чим не могло відбутися їх зарахування, з огляду на що, суд дійшов висновку про відсутність підстав для проведення зарахування зустрічних однорідних вимог на суму 590 784,32 грн. Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що висловлені відповідачем заперечення не спростовують висновків суду стосовно виникнення у позивача на підставі договору надання послуги факторингу №Ф130317 від 13.03.2017 року права вимоги до ОСОБА_4 з обмеженою відповідальністю Подорожник Волинь згідно договору поставки товару №3859 від 03.06.2016 року на суму 620 826,49 грн.

Не погоджуючись з рішенням місцевого господарського суду, ОСОБА_4 з обмеженою відповідальністю Подорожник Волинь подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Львівської області від 23 жовтня 2017 року по справі №914/1029/17 та прийняти нове рішення про відмову в позові. Зокрема, зазначає, що враховуючи несвоєчасне повідомлення боржника про заміну кредитора у зобов'язанні, позивач, у відповідності до ч.2 ст.512 ЦК України, несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. Так, грошові зобов'язання за договором поставки припинилися на підставі ст.601 ЦК України, шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог ще до того, як позивач надіслав відповідачу повідомлення про заміну кредитора в зобов'язанні. Крім того, наголошує, що судом також не враховано оплату боржником (відповідачем) на рахунок первісного кредитора (ТзОВ ФРАМ КО ) 20 000 грн., що підтверджується платіжним дорученням №1000 від 20 березня 2017 року.

Представник відповідача (скаржника) в судовому засіданні вимоги апеляційної скарги підтримав, просив задоволити в повному обсязі: скасувати рішення Господарського суду Львівської області від 23 жовтня 2017 року по справі №914/1029/17 та прийняти нове рішення про відмову в позові.

Представник позивача в судовому засіданні проти вимог апеляційної скарги заперечив, просив оскаржуване рішення залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення, з підстав, наведених у відзиві на апеляційну скаргу (б/н від 10 січня 2018 року). Зокрема, зазначав, що умовою, за наявності якої можливе припинення зобов'язання зарахуванням, є прозорість вимог, тобто коли між сторонами немає спору відносно характеру зобов'язання, його змісту, умов виконання, в той час, як на момент складення заяви про зарахування у ТзОВ ФРАМ КО було відсутнє право вимоги до відповідача на підставі договору поставки від 03.06.2016 року, у зв'язку із передачею такого права позивачу за договором факторингу №Ф130317 від 13.03.2017 року. Разом з тим, зазначав, що сума, на яку відповідач мав намір здійснити зарахування, є спірною та передана на розгляд до господарського суду.

Представники третіх осіб в судове засідання не з'явились, про причини неявки суд не повідомили, хоча належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, що підтверджується повідомленням про вручення ухвали суду та витягом з реєстру поштових відправлень суду про надіслання ухвали суду від 15 січня 2018 року на адреси третіх осіб.

16 січня 2018 року на адресу суду від третьої особи - ТзОВ ФРАМ КО надійшли пояснення на апеляційну скаргу (б/н від 12 січня 2018 року), в яких останнє просить оскаржуване рішення залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення. Зокрема, зазначає, що відповідачем не подано суду доказів надіслання на адресу ТзОВ ФРАМ КО повідомлення про заміну кредитора в зобов'язанні за договором поставки №38 від 02.12.2014 року, заяви про зарахування зустрічних однорідних вимог та повідомлення про припинення зобов'язань перед ТзОВ ФРАМ КО на підставі заяви про зарахування. Одночасно, наголошує, на неможливості проведення зустрічного зарахування, зважаючи на укладення позивачем та ТзОВ ФРАМ КО договору факторингу, у зв'язку з чим, у зобов'язанні за договором поставки №38 від 02.12.2014 року змінився суб'єктний склад сторін.

Від третьої особи (ОСОБА_4 з обмеженою відповідальністю Мові Хелс ) відзив на апеляційну скаргу до суду не надходив.

Оскільки явка представників третіх осіб не визнавалась обов'язковою, зважаючи на належне повідомлення останніх про дату, час та місце розгляду справи, колегія суддів вважає за можливе розглянути справу за відсутності представників третіх осіб.

Суд, розглянувши доводи апеляційної скарги та дослідивши наявні докази по справі, вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного:

Як встановлено місцевим господарським судом та вбачається з матеріалів справи, 03 червня 2016 року між ОСОБА_4 з обмеженою відповідальністю ФРАМ КО (в тексті договору - постачальник) і ОСОБА_4 з обмеженою відповідальністю Подорожник Волинь (в тексті договору - покупець) укладено договір поставки товару №3859, відповідно до умов якого, постачальник зобов'язався передати у власність покупця лікарські засоби, вироби медичного призначення (медичні вироби) та інше, а покупець - приймати товар та своєчасно здійснювати його оплату на умовах вказаного договору.

Загальна кількість товару, що має бути поставлений, часткове співвідношення (асортимент, номенклатура), ціна товару встановлюється сторонами в накладних, що є специфікаціями та складають невід'ємну частину договору. Постачання товару здійснюється партіями. Партією є товар, наведений в одній видатковій накладні (п.1.2 Договору).

На виконання умов договору поставки №3859 від 03 червня 2016 року ОСОБА_4 з обмеженою відповідальністю ФРАМ КО за період з 04.02.2017 року по 11.03.2017 року поставило відповідачу товар на загальну суму 620 826,49 грн., що підтверджується товарно-транспортними накладними, копії яких долучено до матеріалів справи.

Відповідно до п.п.4.1, 4.2, 4.3 Договору строк оплати товару, сума кожної поставки, вказуються у накладних. Розрахунки за товар здійснюються у безготівковій або готівковій формі, відповідно до законодавства. Суми оплати за товар, які постачальник отримує від покупця, зараховуються постачальником в рахунок оплати по накладним, які не оплачені, та строк оплати яких настав.

13 березня 2017 року між ОСОБА_4 з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Європейське бюро реструктуризації (в тексті договору - фактор) та ОСОБА_4 з обмеженою відповідальністю ФРАМ КО (в тексті договору - клієнт) укладено договір надання послуги факторингу №Ф130317, відповідно до умов якого фактор зобов'язався передати грошові кошти в сумі 620 826,49 грн. у розпорядження клієнта за плату, а клієнт - відступити факторові своє право грошової вимоги за договором поставки товару №3859 від 03.06.2016 року до ТзОВ Подорожник Волинь в розмірі 620 826,49 грн.

Разом з тим, судом встановлено, що 02 грудня 2014 року між ОСОБА_4 з обмеженою відповідальністю Мові Хелс (в тексті договору - постачальник) та ОСОБА_4 з обмеженою відповідальністю ФРАМ КО (в тексті договору - покупець) укладено договір поставки №38, за умовами якого постачальник зобов'язався поставити покупцю лікарські засоби (товар), а покупець - прийняти їх та своєчасно оплатити на умовах, передбачених цим договором та додатковими угодами до нього.

16 березня 2017 року між ОСОБА_4 з обмеженою відповідальністю Мові Хелс (в тексті договору - первісний кредитор) та ОСОБА_4 з обмеженою відповідальністю Подорожник Волинь (новий кредитор) укладено договір про відступлення права вимоги №16/03-17/4, відповідно до умов якого первісний кредитор відступив новому кредитору своє право грошових вимог, що виникли на підставі договору поставки №38 від 02.12.2014 року, укладеного між ТзОВ Мові Хелс та ТзОВ ФРАМ КО , щодо оплати вартості поставленого товару в сумі 590 784,32 грн.

20 березня 2017 року ТзОВ Мові Хелс надіслало на адресу боржника - ТзОВ ФРАМ КО повідомлення про відступлення права вимоги за вих. №126 від 17.03.2017 року копію договору відступлення права вимоги №16/03-17/4 від 16.03.2017 року та копію акта приймання-передачі первинних документів до договору відступлення права вимоги №16/03-17/4 від 16.03.2017 року, що підтверджується описом вкладення у цінний лист та фіскальним чеком, копії яких знаходяться у матеріалах справи.

Крім того, судом встановлено, що 17 березня 2017 року ТзОВ Подорожник Волинь надіслало на адресу ТзОВ ФРАМ КО заяву про зарахування зустрічних однорідних вимог та повідомлення про припинення зобов'язань перед ТзОВ ФРАМ КО на підставі заяви про зарахування зустрічних однорідних вимог, що підтверджується описом вкладення у рекомендований лист та фіскальним чеком, копії яких знаходяться у матеріалах справи.

У заяві про зарахування зустрічних однорідних вимог, ТзОВ Подорожник Волинь зазначило, що у сторін існує взаємна заборгованість в розмірі 590 784,32 грн. (у ТзОВ Подорожник Волинь перед ТзОВ ФРАМ КО - на підставі договору поставки товару №3859 від 03.06.2016 року, а у ТзОВ ФРАМ КО перед ТзОВ Подорожник Волинь на підставі договору про відступлення права вимоги №16/03-17/4 від 16.03.2017 року, за умовами якого ТзОВ Мові Хелс відступило своє право вимоги у розмірі 590 784,32 грн. до ТзОВ ФРАМ КО на підставі договору поставки №38 від 02.12.2014 року.

Зважаючи на наведене ТзОВ Подорожник Волинь повідомило ТзОВ ФРАМ КО про зарахування такої заборгованості на підставі ст.601 ЦК України.

Також до заяви про зарахування зустрічних однорідних вимог відповідач долучив два примірники акту зарахування зустрічних однорідних вимог.

Відповіді на вказану заяву ТзОВ ФРАМ КО на адресу відповідача не надіслало.

28 квітня 2017 року ТзОВ Подорожник Волинь надіслало на адресу ТзОВ ФРАМ КО повторне повідомлення , в якому зазначило про направлення на адресу останнього заяви про зарахування зустрічних однорідних вимог та направило акти звірки взаємних розрахунків за період з 01.03.2017 року по 28.04.2017 року, що підтверджується описом вкладення у цінний лист та фіскальним чеком, копії яких знаходяться у матеріалах справи.

03 травня 2017 року ТзОВ Фінансова компанія Європейське бюро реструктуризації листом за вих.№13/03 повідомив ТзОВ Подорожник Волинь про заміну кредитора у зобов'язанні, що виникло із договору поставки №3859 від 03.06.2016 року та про необхідність сплати фактору заборгованості у 3-денний строк з дати отримання вказаного повідомлення.

У зв'язку з несплатою такої заборгованості 22 травня 2017 року ТзОВ Фінансова компанія Європейське бюро реструктуризації звернулось до суду з даним позовом про стягнення з ОСОБА_4 з обмеженою відповідальністю Подорожник Волинь 620 826,49 грн.

Як зазначалось вище, рішенням місцевого господарського суду позов задоволено в повному обсязі.

Проте, колегія суддів з таким висновком суду не погоджується з огляду на наступне:

Частинами першою, третьою статті 512 ЦК України передбачено, що кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відповідно до ч.1 статті 516 ЦК України заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ч.1 ст.1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Частиною першою статті 1078 ЦК України передбачено, що предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Клієнт відповідає перед фактором за дійсність грошової вимоги, право якої відступається, якщо інше не встановлено договором факторингу. Клієнт не відповідає за невиконання або неналежне виконання боржником грошової вимоги, право якої відступається і яка пред'явлена до виконання фактором, якщо інше не встановлено договором факторингу (частини перша, третя статті 1081 ЦК України).

Частиною 1 ст.603 ЦК України передбачено, що у разі заміни кредитора боржник має право пред'явити проти вимоги нового кредитора свою зустрічну вимогу до первісного кредитора.

Згідно з ст.1082 ЦК України боржник зобов'язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж.

Відповідно до ч.2 ст.516 ЦК України якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов'язку первісному кредиторові є належним виконанням.

Разом з тим, місцевим господарським судом не було враховано дати, коли позивач повідомив відповідача про відступлення права вимоги та необхідність сплатити борг саме позивачу як новому кредитору.

Колегією суддів встановлено, що ТзОВ Фінансова компанія Європейське бюро реструктуризації , як новий кредитор, повідомив боржника - ТзОВ Подорожник Волинь про заміну кредитора у зобов'язанні, що виникло із договору поставки №3859 від 03.06.2016 року та про необхідність сплати заборгованості саме фактору лише 03 травня 2017 року листом за вих.№13/03.

Тобто до моменту такого повідомлення - до 03 травня 2017 року боржник не знав та не міг знати про заміну кредитора у зобов'язанні, що випливає з договору поставки №3859 від 03.06.2016 року, відтак, вважав кредитором саме ТзОВ ФРАМ КО (яке було постачальником за договором №3859 від 03.06.2016 року).

Суд першої інстанції помилково не врахував заяву відповідача про зарахування зустрічних однорідних вимог від 17 березня 2017 року , яка була надіслана на адресу первісного кредитора - ТзОВ ФРАМ КО до момент повідомлення боржника про заміну кредитора у зобов'язанні, що в свою чергу вважається належним виконанням боржником свого обов'язку.

Так, заяву про зарахування зустрічних однорідних вимог та повідомлення про припинення зобов'язань перед ТзОВ ФРАМ КО на підставі заяви про зарахування зустрічних однорідних вимог ТзОВ Подорожник Волинь надіслало на адресу ТзОВ ФРАМ КО 17 березня 2017 року, що підтверджується описом вкладення у рекомендований лист та фіскальним чеком, копії яких знаходяться у матеріалах справи.

ТзОВ Подорожник Волинь повідомило ТзОВ ФРАМ КО про зарахування заборгованості ТзОВ ФРАМ КО в розмірі 590 784,32 грн. на підставі договору про відступлення права вимоги №16/03-17/4 від 16.03.2017 року, за умовами якого ТзОВ Мові Хелс відступило своє право вимоги у розмірі 590 784,32 грн. до ТзОВ ФРАМ КО на підставі договору поставки №38 від 02.12.2014 року в рахунок погашення заборгованості ТзОВ Подорожник Волинь перед ТзОВ ФРАМ КО в розмірі 590 784,32 грн. на підставі договору поставки товару №3859 від 03.06.2016 року.

Відповідно до ст.598 ЦК України зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Припинення зобов'язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених договором або законом.

У статті 599 ЦК України визначено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Частиною 3 ст.203 ГК України передбачено, що господарське зобов'язання припиняється зарахуванням зустрічної однорідної вимоги, строк якої настав або строк якої не зазначений чи визначений моментом витребування. Для зарахування достатньо заяви однієї сторони.

Згідно зі ст.601 ЦК України зобов'язання припиняється зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги. Зарахування зустрічних вимог може здійснюватися за заявою однієї із сторін.

Виходячи з наведених положень закону, зарахування являє собою спосіб припинення зобов'язання і можливе за наявності умов зустрічності та однорідності вимог, настання строків виконання зобов'язання, а також відсутності спору відносно характеру зобов'язання, його змісту, умов виконання тощо. Тобто, зарахування зустрічних однорідних вимог є способом припинення одночасно двох зобов'язань, в одному із яких одна сторона є кредитором, а інша - боржником, а в другому - навпаки (боржник у першому зобов'язанні є кредитором у другому).

З аналізу норм чинного законодавства вбачається, що зарахування можливе при наявності зустрічності вимог, що означає, що сторони беруть участь у двох зобов'язаннях, і при цьому кредитор в одному зобов'язанні є боржником в іншому зобов'язанні; однорідності вимог (гроші, однорідні речі).

Отже, зарахування зустрічних однорідних вимог, про яке заявлено однією із сторін у зобов'язанні, здійснюється в силу положень статті 601 ЦК України та не пов'язується із прийняттям такого зарахування іншою стороною.

При цьому, чинним законодавством не передбачено спеціальних вимог щодо форми заяви про зарахування зустрічних вимог як одностороннього правочину, тому її слід вважати зробленою, а зобов'язання припиненим внаслідок заліку зустрічних однорідних вимог (враховуючи, зокрема, і положення п. 1 ч. 1 ст. 211 ЦК України), у момент вчинення такого правочину, тобто у момент реалізації цього правочину суб'єктом через його відповідне зовнішнє волевиявлення (зокрема, направленням такої заяви іншій стороні у зобов'язанні).

Зарахування зустрічних однорідних вимог як односторонній правочин, є волевиявленням суб'єкта правочину, спрямованим на настання певних правових наслідків у межах двосторонніх правовідносин.

Відтак, враховуючи надіслання ТзОВ Подорожник Волинь на адресу ТзОВ ФРАМ КО (яке було кредитором в силу неповідомлення боржника про заміну кредитора) заяви про зарахування зустрічних однорідних вимог на суму 590 784,32 грн. на підставі ст.601 ЦК України, суд дійшов висновку про належне виконання боржником зобов'язання щодо оплати товару на суму 590 784,32 грн. за договором поставки товару №3859 від 03.06.2016 року.

Одночасно суд відхиляє твердження ТзОВ ФРАМ КО про неповідомлення останнього з боку відповідача про заміну кредитора на підставі договору про відступлення права вимоги №16/03-17/4 від 16.03.2017 року, за умовами якого ТзОВ Мові Хелс відступило своє право вимоги до ТзОВ ФРАМ КО у розмірі 590 784,32 грн. на підставі договору поставки №38 від 02.12.2014 року - ОСОБА_4 з обмеженою відповідальністю Подорожник Волинь , оскільки, 20 березня 2017 року ТзОВ Мові Хелс (як первісний кредитор) надіслало на адресу боржника - ТзОВ ФРАМ КО повідомлення про відступлення права вимоги за вих. №126 від 17.03.2017 року копію договору відступлення права вимоги №16/03-17/4 від 16.03.2017 року та копію акта приймання-передачі первинних документів до договору відступлення права вимоги №16/03-17/4 від 16.03.2017 року, що підтверджується описом вкладення у цінний лист та фіскальним чеком, копії яких знаходяться у матеріалах справи.

При цьому, судом взято до уваги, що після отримання ТзОВ ФРАМ КО заяви ТзОВ Подорожник Волинь про зарахування зустрічних однорідних вимог, ТзОВ ФРАМ КО не надіслало будь-яких заперечень на вказану заяву та не повідомило ТзОВ Подорожник Волинь про заміну кредитора у зобов'язанні, разом з тим, суд зазначає, що заява про зарахування зустрічних однорідних вимог не оскаржувалась до суду, при цьому, звернення ТзОВ Фінансова компанія Європейське бюро реструктуризації до суду з даним позовом не спростовує висновків, викладених вище (щодо невчасного повідомлення боржника про заміну кредитора).

Разом з тим, беручи до уваги наведені вище обставини та положення ч.2 ст.516 ЦК України, ст.1082 ЦК України, суд також бере до уваги сплату відповідачем на користь ТзОВ ФРАМ КО частини заборгованості в розмірі 20 000 грн., що підтверджується платіжним дорученням №1000 від 20 березня 2017 року, копія якого знаходиться у матеріалах справи.

Статтею 73 ГПК України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Згідно з ч.1 ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (ч.1 ст.86 ГПК України).

Враховуючи все наведене вище, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для часткового задоволення позову, а саме: стягнення з ОСОБА_4 з обмеженою відповідальністю Подорожник Волинь на користь ОСОБА_4 з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Європейське бюро реструктуризації 10 042,17 грн. - заборгованості, що випливає з договору надання послуги факторингу №Ф130317 від 13 березня 2017 року та договору поставки товару №3859 від 03 червня 2016 року (зважаючи на зарахування зустрічних однорідних вимог на суму 590 784,32 грн. та сплату ТзОВ Подорожник Волинь 20 000 грн. платіжним дорученням №1000 від 20 березня 2017 року.

Статтею 277 ГПК України передбачено, що підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є, зокрема, неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи та неправильне застосування норм матеріального права, у зв'язку з чим, колегія суддів дійшла висновку про часткове задоволення апеляційної скарги, скасування рішення місцевого господарського суду та прийняття нового рішення про часткове задоволення позову.

Щодо судового збору, колегія суддів зазначає наступне:

З огляду на часткове задоволення позову, беручи до уваги положення ст.129 ГПК України, з позивача на користь відповідача (скаржника) слід стягнути 10 077,94 грн. - у відшкодування витрат по сплаті судового збору за подання та розгляд апеляційної скарги. Разом з тим, з відповідача на користь позивача слід стягнути 150,63 грн. - у відшкодування витрат по сплаті судового збору за подання позову.

Відповідно до ч.11 ст.129 ГПК України при частковому задоволенні позову, у випадку покладення судових витрат на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, суд може зобов'язати сторону, на яку покладено більшу суму судових витрат, сплатити різницю іншій стороні. В такому випадку сторони звільняються від обов'язку сплачувати одна одній іншу частину судових витрат. Відтак, з огляду на вказане, з позивача підлягає до стягнення на користь відповідача 9 927,31 грн. - у відшкодування витрат по сплаті судового збору за подання та розгляд апеляційної скарги.

Керуючись ст.ст.129, 270, 273, 275, 277, 281, 282 ГПК України, суд,

постановив:

Апеляційну скаргу ОСОБА_4 з обмеженою відповідальністю Подорожник Волинь задоволити частково.

Рішення Господарського суду Львівської області від 23 жовтня 2017 року по справі №914/1029/17 скасувати.

Прийняти нове рішення, яким позов задоволити частково.

Стягнути з ОСОБА_4 з обмеженою відповідальністю Подорожник Волинь (м. Львів, вул. Бойчука, 5/117, код ЄДРПОУ 40520168) на користь ОСОБА_4 з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Європейське бюро реструктуризації (м. Київ, вул. Зоологічна, 4-А, офіс 139, код ЄДРПОУ 39704618) 10 042,17 грн.

В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_4 з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Європейське бюро реструктуризації (м. Київ, вул. Зоологічна, 4-А, офіс 139, код ЄДРПОУ 39704618) на користь ОСОБА_4 з обмеженою відповідальністю Подорожник Волинь (м. Львів, вул. Бойчука, 5/117, код ЄДРПОУ 40520168) 9 927,31 грн. - у відшкодування витрат по сплаті судового збору за подання та розгляд апеляційної скарги.

Місцевому господарському суду - видати наказ.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку.

Матеріали справи №914/1029/17 повернути до Господарського суду Львівської області .

Повну постанову складено 31.01.2018 року

Суддя-доповідач ОСОБА_1

Судді Бойко С.М.

ОСОБА_5