Постанова

від 30.01.2018 по справі 908/491/17

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Верховний

Суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 січня 2018 року

м. Київ

справа № 908/491/17

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Студенець В.І. - головуючий, Баранець О.М., Вронська Г.О.

за участю секретаря: Натаріної О.О.

розглянувши матеріали касаційної скарги Публічного акціонерного товариства "Запоріжжяобленерго" в особі Мелітопольського району електричних мереж

на рішення Господарського суду Запорізької області

(суддя - Топчій О.А.)

від 13.04.2017,

та постанову Донецького апеляційного господарського суду

(головуючий - Марченко О.А., судді: Зубченко І.В., Радіонова О.О.)

від 20.09.2017

за позовом Публічного акціонерного товариства "Запоріжжяобленерго" в особі Мелітопольського району електричних мереж

до Приватного підприємства "Завод Двигун"

про внесення змін до договору постачання електричної енергії №189 від 31.01.2011,

за участю представників сторін:

від позивача - Кулешова Л.В.;

від відповідача - не з'явився;

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство "Запоріжжяобленерго" в особі Мелітопольського району електричних мереж (далі - ПАТ "Запоріжжяобленерго" в особі МелітопольськогоРЕМ) звернулося до Господарського суду Запорізької області з позовом до Приватного підприємства "Завод двигун" (далі - ПП "Завод двигун") про внесення змін до договору про постачання електричної енергії № 189 від 31.01.2011, укладеного між ПАТ "Запоріжжяобленерго" в особі Мелітопольського РЕМ та ПП "Завод двигун" шляхом викладення його пунктів та додатків в редакції додаткової угоди № 6 від 16.02.2017, які зумовлені перенесенням розрахункового засобу обліку на межу балансової належності.

Позовні вимоги мотивовані таким:

- з метою приведення умов договору щодо місця встановлення розрахункового засобу обліку у відповідність до вимог Правил улаштування електроустановок (далі - ПУЕ) та Правил користування електричною енергією (далі - ПКЕЕ), та перейменування компанії, 16.02.2017 на адресу ПП "Завод двигун" було направлено додаткову угоду про перенесення розрахункового засобу обліку на межу балансової належності та експлуатаційної відповідальності сторін, тобто на ПЛ 10 кВ Ф-117;

- враховуючи, що енергопостачальник виступає ініціатором перенесення обліку електричної енергії на межу балансової належності та експлуатаційної відповідальності сторін, ним за власний рахунок було замовлено робочий проект "Реконструкція ВЛ-10кВ Ф-117 після опори № 115 для обліку електричної енергії, спожитої ПП Завод двигун", на підставі якого здійснюється така заміна, при цьому споживач не несе ніяких матеріальних затрат, які відповідно до ч. 2 п. 3.27 ПКЕЕ покладено на енергопостачальника;

- підставою для внесення відповідних змін є істотне порушення споживачем умов договору, зокрема пунктів 2.3.6, 2.3.12, та ПКЕЕ, зокрема пунктів 8.1.4, 8.1.5, 11.1.3. Так, працівниками ПП "Завод двигун" не допускаються представники енергопостачальної організації на територію підприємства до приладів обліку електроенергії. Окрім того, 11.05.2016 був складений акт про порушення ПКЕЕ № 000253 у зв'язку з умисними діями споживача, які призвели до зміни показників приладу обліку електроенергії у розмірі 93 405, 31 грн;

- враховуючи, що енергопостачальник, в силу п. 3.33. ПКЕЕ, лише раз на шість місяців має право здійснити перевірку дотримання споживачами ПКЕЕ, що виключає можливість своєчасного виявлення недообліку електричної енергії, перенесення розрахункового засобу обліку на межу балансової належності є єдиним дієвим способом подальшого недопущення споживачем умов договору та ПКЕЕ;

- в підтвердження факту втручання в роботу приладу обліку також свідчить наявність різниці між показами технічного приладу обліку і розрахункового, яка складає в середньому 30% необлікованої, при цьому спожитої, електричної енергії відповідачем.

Отже, предметом позову у даній справі є матеріально-правова вимога ПАТ "Запоріжжяобленерго" в особі МелітопольськогоРЕМ до ПП "Завод двигун" про внесення змін до договору про постачання електричної енергії № 189 від 31.01.2011, укладеного між ПАТ "Запоріжжяобленерго" в особі Мелітопольського РЕМ та ПП "Завод двигун" шляхом викладення його пунктів та додатків в редакції додаткової угоди № 6 від 16.02.2017, які зумовлені перенесенням розрахункового засобу обліку на межу балансової належності.

Підставою позову є приведення умов договору щодо місця встановлення розрахункового засобу обліку у відповідність до вимог ПУЕ та ПКЕЕ, невиконання ПП "Завод двигун" умов договору та вимог ПКЕЕ щодо забезпечення безперешкодного доступу працівників постачальника електричної енергії до приладів обліку електроенергії для здійснення робіт відповідно до договору, а також зміна показників приладу обліку електроенергії.

В обґрунтування наявності правових підстав для задоволення позовних вимог ПАТ "Запоріжжяобленерго" в особі МелітопольськогоРЕМ посилається на пункт 1.2, 3.33, частину 2 пункту 3.1, частину 2 пункту 3.7, частину 2 пункту 3.27, пункти 8.1.4, 8.1.5, підпункти 4, 5, 10 пункту 10.2, підпункт 11.1.3 ПКЕЕ, пункт 1.5.6 ПУЕ, частини 2, 3 статті 26 Закону України "Про електроенергетику", статті 526, 651 Цивільного кодексу України, статті 188, 235, 237 Господарського кодексу України, а також на положення підпункту г) пункту 2.1 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 16.12.2015 № 3 "Про узагальнення судової практики вирішення спорів, що виникають у сфері надання послуг з електропостачання".

Рішенням Господарського суду Запорізької області від 13.04.2017 в задоволенні позовних вимог ПАТ "Запоріжжяобленерго" в особі Мелітопольського РЕМ відмовлено. При цьому місцевим господарським судом встановлено такі обставини:

- між Відкритим акціонерним товариством "Запоріжжяобленерго" (постачальник електричної енергії) та ПП "Завод двигун" (споживач) 31.01.2011 укладений договір про постачання електричної енергії № 189, за умовами якого постачальник продає електричну енергію споживачеві для забезпечення потреб електроустановок споживача з приєднаною потужністю, зазначеною у додатку № 1 "Обсяги постачання електричної енергії споживачу", а споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору;

- пунктом 9.4. договору № 189 сторони узгодили, що він набирає чинності з дня його підписання та укладається на термін до 31.12.2011. Договір вважається продовженим на наступний календарний рік, якщо за місяць до закінчення терміну його дії жодною із сторін не буде заявлено про припинення дії договору. Умови, а також термін дії договору, можуть бути переглянуті в будь-який момент за узгодженням сторін;

- на момент винесення рішення договір є чинним;

- відповідно до п. 2.1 договору № 189, під час виконання умов цього договору, а також вирішення всіх питань, що не обумовлені цим договором, сторони зобов'язуються керуватися чинним законодавством України, зокрема ПКЕЕ;

- згідно з підпунктом 2.3.12 договору споживач взяв на себе зобов'язання у випадках зміни діючого законодавства України привести умови даного договору у відповідність з вимогами законодавства;

- постачальник 16.02.2017 направив на адресу споживача додаткову угоду № 6 від 14.02.2017 про перенесення розрахункового засобу обліку на межу балансової належності та експлуатаційної відповідальності сторін, тобто на ПЛ 10 кВ Ф-117, з метою приведення умов договору щодо місця встановлення розрахункового засобу обліку у відповідності до вимог ПУЕ та ПКЕЕ;

- постачальником було замовлено робочий проект "Реконструкція ВЛ-10Кв Ф-117 після опори № 115 для обліку електричної енергії, спожитої ПП "Завод Двигун", на підставі якого здійснюється така заміна;

- в матеріалах справи містяться акти про не допуск представників позивача на територію відповідача до приладів обліку електроенергії від 18.03.2016, 05.04.2016, 13.05.2016, 31.05.2016, 17.06.2016;

- крім того, 11.05.2016 постачальником складений акт № 000253 про порушення споживачем ПКЕЕ, що призвело до зміни показників приладу обліку електроенергії у розмірі 93 405, 31 грн. Споживачем вказаний акт оспорювався, однак згідно з протоколом № 32 засідання комісії Інформаційно-консультативного центру від 19.07.2016, порушень вимог чинного законодавства з боку постачальника не встановлено. Відповідачем сума по акту у розмірі 93 405, 31 грн була добровільно сплачена;

- ПАТ "Запоріжжяобленерго" в особі Мелітопольського РЕМ звернулося до ПП "Завод Двигун" з пропозицією про внесення змін до договору про постачання електричної енергії № 189 від 31.01.2011 шляхом укладання додаткової угоди № 6 від 14.02.2017 з додатками. А саме, 16.02.2017 супровідним листом № 007-43/2447 ПП "Завод Двигун" було направлено додаткову угоду з додатками, споживачем отримано - 17.02.2017. Розглянувши додаткову угоду № 6 від 14.02.2017, ПП "Завод Двигун" супровідним листом від 01.03.2017 № 31 направив ПАТ "Запоріжжяобленерго" в особі Мелітопольського РЕМ оформлений екземпляр додаткової угоди з протоколом розбіжностей.

З врахуванням встановлених фактичних обставин справи, місцевий господарський суд, відмовляючи в задоволенні позовних вимог, виходив з такого:

- у встановлений двадцятиденний строк після одержання пропозиції, відповідно до вимог ст. 188 ГК України, ПП "Завод Двигун" направило ПАТ "Запоріжжяобленерго" в особі Мелітопольського РЕМ оформлений екземпляр додаткової угоди з протоколом розбіжностей. При цьому, як було встановлено у судових засіданнях, ПП "Завод Двигун" помилково надіслав іншу додаткову угоду № 6 ніж ту, яку йому направляв ПАТ "Запоріжжяобленерго" в особі Мелітопольського РЕМ, однак з вірним протоколом розбіжностей до додаткової угоди № 6;

- ПП "Завод Двигун" відреагував на пропозицію ПАТ "Запоріжжяобленерго" в особі Мелітопольського РЕМ, та повідомив другу сторону про результати її розгляду у вигляді протоколу розбіжностей;

- в даному випадку існує спір щодо врегулювання розбіжностей, які виникли між сторонами при внесенні змін до договору про постачання електричної енергії № 189 від 31.01.2011 та викладенням редакції спірних пунктів додаткової угоди № 6 від 14.02.2017;

- ПП "Завод Двигун" не було порушено вимоги статті 188 Господарського кодексу України та останній не ухиляється від приведення відповідно до вимог чинного законодавства договору про постачання електричної енергії № 189 від 31.01.2011, а тому ПАТ "Запоріжжяобленерго" в особі Мелітопольського РЕМ передчасно подано позов до ПП "Завод Двигун" про внесення змін до договору про постачання електричної енергії № 189 від 31.01.2011 шляхом викладення його пунктів та додатків у редакції додаткової угоди № 6 від 14.02.2017.

Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 20.09.2017 апеляційну скаргу ПАТ "Запоріжжяобленерго" в особі Мелітопольського РЕМ залишено без задоволення, а рішення Господарського суду Запорізької області від 13.04.2017 - без змін.

Відповідно до частини 1 статті 101 Господарського процесуального кодексу України в редакції до 15.12.2017, якою було передбачено, що у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу, Донецьким апеляційним господарським судом було встановлено:

- порядок внесення змін до діючого договору, визначений статтею 188 Господарського кодексу України, є відмінним від порядку узгодження розбіжностей, які виникають на стадії укладення договору (стаття 181 Господарського кодексу України), у зв'язку з чим правові підстави для складання з боку відповідача протоколу розбіжностей до додаткової угоди №6 від 14.02.2017 - відсутні;

- відповідно до копії додаткової угоди №6 в редакції від 14.02.2017 сторонами погоджено зміну реквізитів постачальника електричної енергії та внесено зміни до договору про постачання договору про постачання електричної енергії №189 від 31.01.2011 (п. 1 додаткової угоди №6 від 14.02.2017);

- погоджено додаток №2 "Точки продажу електричної енергії споживачу", додаток №3 "Категорії надійності електропостачання струмоприймачів споживача", п. 3 додатку №4 "Порядок розрахунків за активну електричну енергію" та додаток №8 "Розрахунок втрат електричної енергії в мережах споживача" (п. 2, 3, 4, 7 додаткової угоди №6 від 14.02.2017);

- спір щодо наведених змін до договору між сторонами - відсутній. Оскільки додаткова угода №6 датована 14.02.2017 та направлена ПП "Завод Двигун" вперше 01.03.2017, тобто до дати подання позову - 09.03.2017, тобто предмет спору щодо цих вимог був відсутній ще на момент звернення до суд з позовом, то відсутні правові підстави для припинення провадження в цій частині, у задоволенні зазначених вимог слід відмовити;

- між сторонами залишились неврегульованими п. 6, п. 8 додатку № 5 "Графік зняття показів розрахункових засобів обліку електричної енергії", п. 1 додатку № 6.1 "Перелік точок розрахункового обліку реактивної електричної енергії" та додатку № 9 "Акт розмежування балансової належності електромереж та експлуатаційної відповідальності сторін". При цьому у якості підстав внесення таких змін, ПАТ "Запоріжжяобленерго" в особі Мелітопольського РЕМ зазначає, що виступає ініціатором перенесення засобу обліку електричної енергії на межу балансової належності та експлуатаційної відповідальності сторін, у зв'язку з чим останнім замовлено робочий проект "Реконструкція ВЛ-10кВ Ф-117 після опори №115 для обліку електричної енергії".

Залишаючи без змін рішення місцевого господарського суду про відмову в позові також в частині неврегульованих пунктів договору, суд апеляційної інстанції виходив з такого:

- згідно з підпунктом 2.3.12 договору сторони взяли на себе зобов'язання у випадках зміни діючого законодавства України привести умови даного договору у відповідність з вимогами законодавства. Відповідно до пункту 5.23 ПКЕЕ зміна або розірвання договору у зв'язку з істотною зміною обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, здійснюється в порядку, визначеному законодавством України. Згода сторін на зміну умов договору про постачання електричної енергії №189 від 31.01.2011 в цій частині відсутня, умови договору не надають права ПАТ "Запоріжжяобленерго" в особі Мелітопольського РЕМ змінювати його умови в односторонньому порядку, а тому внесення таких змін до договору в судовому порядку можливо лише за наявності передбачених законом підстав;

- закон пов'язує можливість зміни договору безпосередньо не з наявністю істотної зміни обставин, а з наявністю чотирьох умов, визначених частиною 2 статті 652 Цивільного кодексу України, при істотній зміні обставин;

- підстави для внесення змін у договір шляхом викладення п. 6, п. 8 додатку № 5 "Графік зняття показів розрахункових засобів обліку електричної енергії", п. 1 додатку № 6.1 "Перелік точок розрахункового обліку реактивної електричної енергії" та додаток № 9 "Акт розмежування балансової належності електромереж та експлуатаційної відповідальності сторін" в новій редакції відсутні, оскільки ПАТ "Запоріжжяобленерго" в особі Мелітопольського РЕМ не наведено правового обґрунтування для внесення таких змін до умов договору, як і не доведено об'єктивних причин необхідності зміни розташування засобу обліку електричної енергії;

- ПАТ "Запоріжжяобленерго" в особі Мелітопольського РЕМ не доведено, що виконання договору в існуючій редакції порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б позивача того, на що він розраховував при укладенні даного договору як і не доведено, що чинна редакція спірного договору суперечить суспільним інтересам сторін. Доводи апелянта про те, що таке розташування розрахункового приладу обліку викликає незручності для позивача при здійсненні контрольного огляду приладів обліку не є тією необхідною умовою, з якою законодавство пов'язує внесення змін до договору. Обставини, на які посилається позивач, були відомі останньому на момент укладення договору про постачання електричної енергії №189 від 31.01.2011.

Не погоджуючись з постановою Донецького апеляційного господарського суду від 20.09.2017 та рішенням Господарського суду Запорізької області від 13.04.2017, ПАТ "Запоріжжяобленерго" в особі Мелітопольського РЕМ подало касаційну скаргу, в якій просить оскаржувані судові рішення скасувати, а справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції.

Узагальнені доводи ПАТ "Запоріжжяобленерго" в особі Мелітопольського РЕМ, викладені у касаційній скарзі:

- судами попередніх інстанцій порушено норми статей 20, 181, 188 Господарського кодексу України, статей 16, 651, 652 Цивільного кодексу України;

- господарськими судами не враховано положення підпункту г) пункту 2.1 постанови пленуму Вищого господарського суду України "Про узагальнення судової практики вирішення спорів, що виникають у сфері надання послуг з електропостачання" від 16.12.2015 № 3;

- оскільки нормами чинного законодавства передбачено можливість зміни умов договору за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у випадках, встановлених договором або законом, внесення змін до ПКЕЕ, обов'язок додержання яких законодавчо встановлений статтею 277 Господарського кодексу України, то це є достатньою підставою для внесення змін до договору в разі його невідповідності ПКЕЕ.

Узагальнений виклад позиції інших учасників справи:

- ПП "Завод Двигун" у відзиві на позовну заяву зазначив про те, що пропозиції ПАТ "Запоріжжяобленерго" в особі Мелітопольського РЕМ щодо внесення змін до договору про постачання електричної енергії № 189 від 31.01.2011 були ним частково прийняті. Розглянувши додаткову угоду № 6 від 14.02.2017 про внесення змін до договору про постачання електричної енергії, відповідач супровідним листом від 01.03.2017 № 31 з описом вкладення у цінний лист від 01.03.2017 ПП "Завод Двигун" направив ПАТ "Запоріжжяобленерго" в особі Мелітопольського РЕМ екземпляр додаткової угоди № 6 від 14.02.2017 та протокол розбіжностей з додатками;

- ПАТ "Запоріжжяобленерго" в особі Мелітопольського РЕМ не надало нормативного обґрунтування зміні умов договору щодо перенесення точки обліку;

- нові положення ПУЕ не є обов'язковими для застосування в діючих електроустановках;

- вимоги ПКЕЕ, на які посилається ПАТ "Запоріжжяобленерго" в особі Мелітопольського РЕМ, не місять вимог щодо перенесення точок обліку;

- роз'яснення НКРЕ від 08.04.2010 № 1896/11/17-10 не є нормативним документом.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 29.11.2017 касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Запоріжжяобленерго" в особі Мелітопольського району електричних мереж прийнято до касаційного провадження та призначено до розгляду.

На підставі підпункту 6 пункту 1 Розділу ХІ "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України, в редакції Закону України від 03.10.2017 № 2147-VІІІ, за розпорядженням керівника апарату Вищого господарського суду України № 38-р від 15.12.2017 вказана касаційна скарга разом зі справою №908/491/17 передана до Касаційного господарського суду.

Відповідно до положень підпункту 4 пункту 1 Розділу ХІ "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України, в редакції Закону України від 03.10.2017 № 2147-VІІІ, зазначена касаційна скарга підлягає розгляду спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Ухвалою Касаційного господарського суду касаційну скаргу ПАТ "Запоріжжяобленерго" в особі Мелітопольського РЕМ на рішення Господарського суду Запорізької області від 13.04.2017 та постанову Донецького апеляційного господарського суду від 20.09.2017 у справі № 908/491/17 призначено до розгляду на 30.01.2018. Цією ж ухвалою ПП "Завод Двигун" було надано строк для подання відзиву на касаційну скаргу до 25 січня 2018 року.

ПП "Завод Двигун" своїм правом на подання відзиву на касаційну скаргу не скористався, що відповідно до частини 3 статті 295 Господарського процесуального кодексу України не перешкоджає перегляду судових рішень (рішення).

Ухвалою Касаційного господарського суду від 23.01.2018 задоволено клопотання ПАТ "Запоріжжяобленерго" в особі Мелітопольського РЕМ про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції.

У засідання суду, призначене на 30.01.2018, уповноважені представники ПП "Завод Двигун" не з'явились та не повідомили суд про причини своєї неявки, хоча належним чином були повідомлені про дату, час і місце проведення судового засідання, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення.

При цьому відповідно до положень статей 120, 121, 301 Господарського процесуального кодексу України, оскільки явка представників сторін у судове засідання не визнавалась обов'язковою та їх було лише повідомлено про дату, час і місце проведення судового засідання, то неявка представників ПП "Завод Двигун" не перешкоджає перегляду оскаржуваних судових рішень.

Касаційний господарський суд, переглядаючи у касаційному порядку оскаржувані судові рішення, в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення касаційної скарги з огляду на таке.

Як встановлено судом апеляційної інстанції, сторонами погоджено зміну реквізитів постачальника електричної енергії та внесено зміни до договору про постачання договору про постачання електричної енергії №189 від 31.01.2011 (п. 1 додаткової угоди №6 від 14.02.2017); погоджено додаток №2 "Точки продажу електричної енергії споживачу", додаток №3 "Категорії надійності електропостачання струмоприймачів споживача", п. 3 додатку №4 "Порядок розрахунків за активну електричну енергію" та додаток №8 "Розрахунок втрат електричної енергії в мережах споживача" (п. 2, 3, 4, 7 додаткової угоди №6 від 14.02.2017). Спір щодо наведених змін до договору між сторонами відсутній.

Оскільки додаткова угода №6 датована 14.02.2017 та направлена ПП "Завод Двигун" вперше 01.03.2017, тобто до дати подання позову - 09.03.2017, тобто предмет спору щодо цих вимог був відсутній ще на момент звернення до суд з позовом, то колегія суддів погоджується з висновком суду апеляційної інстанції про відсутність правових підстав для припинення провадження в цій частині та вважає обґрунтованими, такими, що ухвалені з додержанням норм матеріального і процесуального права, рішення судів попередніх інстанцій в цій частині, а отже постанова Донецького апеляційного господарського суду від 20.09.2017 та рішення Господарського суду Запорізької області від 13.04.2017 підлягають залишенню без змін в цій частині позовних вимог.

Разом з тим колегія суддів вважає передчасними та необґрунтованими висновки судів попередніх інстанцій в іншій частині позовних вимог щодо пунктів договору, які залишились неврегульованими, а саме: п. 6, п. 8 додатку № 5 "Графік зняття показів розрахункових засобів обліку електричної енергії", п. 1 додатку № 6.1 "Перелік точок розрахункового обліку реактивної електричної енергії" та додатку № 9 "Акт розмежування балансової належності електромереж та експлуатаційної відповідальності сторін".

Так, в обґрунтування наявності підстав для внесення відповідних змін до договору ПАТ "Запоріжжяобленерго" в особі Мелітопольського РЕМ посилалось на дві підстави: 1) необхідність приведення умов договору до вимог чинного законодавства; 2) істотне порушення умов договору.

Проте ні місцевим господарським судом, ні судом апеляційної інстанції не дано належної правової оцінки кожній з цих підстав.

Відповідно до частини другої статті 651 Цивільного кодексу України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї з сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Правила користування електричною енергією, затверджені постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України від 31.07.1996 № 28 (у редакції постанови Національної комісії регулювання електроенергетики України від 17.10.2005 № 910) регулюють взаємовідносини, які виникають в процесі продажу і купівлі електричної енергії між виробниками або постачальниками електричної енергії та споживачами (на роздрібному ринку електричної енергії).

Абзацом 2 пункту 3.1 ПКЕЕ передбачено, що розрахункові засоби обліку електричної енергії, технічні засоби контролю і управління споживанням електричної енергії та величини потужності, засоби вимірювальної техніки для контролю якості електричної енергії встановлюються відповідно до вимог ПУЕ, цих Правил та проектних рішень.

Місця та умови встановлення розрахункових засобів обліку визначаються згідно з ПУЕ та проектними рішеннями (абзац 2 пункту 3.7 ПКЕЕ).

Правила улаштування електроустановок затверджені наказом Міненерговугілля України від 20.06.2014 № 469 (далі - ПУЕ), визначають будову, принципи улаштування особливі вимоги до окремих систем, їх елементів, вузлів і комунікацій електроустановок. Нова редакція Правил забезпечує врахування змін законодавства, національних стандартів, будівельних норм і правил, галузевих нормативів та інших документів, які належать до предмету регулювання Правил.

Згідно з положеннями абзаців 2, 3 пункту 1.1 ПУЕ ці Правила є обов'язковими для застосування під час проектування нового будівництва, реконструкції, технічного переоснащення або капітального ремонту електроустановок. Нові положення Правил не є обов'язковими для застосування в діючих електроустановках, улаштованих за Правилами, чинними на час створення електроустановок.

Відповідно до п. 1.5.6 ПУЕ в новій редакції розрахункові ВК (вимірювальний комплекс розрахункового обліку) потрібно встановлювати на межі поділу мережі за балансовою належністю або на визначеній межі експлуатаційної відповідальності (за винятком випадків, передбачених 1.5.10-1.5.11). Засоби обліку треба встановлювати таким чином, щоб забезпечити технічну можливість безперешкодного доступ до них відповідальних працівників зацікавлених сторін.

Пунктом 1.5.6 ПУЕ в попередній редакції, чинній на момент улаштування електроустановки, було передбачено, що лічильники для розрахунку електропостачальної організації зі споживачами електроенергії рекомендовано встановлювати на межі поділу мережі (за балансовою приналежністю) електропостачальної організації та споживача.

Межа балансової належності - точка розділу елементів електричної мережі між власниками електроустановок за ознаками права власності або користування, або повного господарського відання (абзац 42 пункту 1.2 ПКЕЕ).

Межа експлуатаційної відповідальності - точка розділу електричної мережі за ознакою договірних зобов'язань з експлуатації тих чи інших її ділянок або елементів, встановлюється за згодою сторін. За відсутності такої згоди межа експлуатаційної відповідальності збігається з межею балансової належності (абзац 43 пункту 1.2 ПКЕЕ).

Розрахункові засоби обліку - засоби обліку електричної енергії, що застосовуються для здійснення комерційних розрахунків (абзац 74 пункту 1.2 ПКЕЕ).

Точка обліку - межа балансової належності, на якій за допомогою засобів обліку або розрахунковим шляхом визначаються та обліковуються значення обсягів споживання/передачі електричної енергії та величини споживання/транзиту електричної потужності за певний період (абзац 92 пункту 1.2 ПКЕЕ).

З врахуванням викладеного, на момент улаштування спірної електроустановки споживачам та постачальникам електричної енергії було рекомендовано встановлювати розрахункові засоби обліку на межі поділу мережі (за балансовою приналежністю), тобто регулювання було диспозитивним. Разом з тим ПУЕ в новій редакції імперативно встановлює, що розрахункові ВК потрібно встановлювати на межі поділу мережі за балансовою належністю або на визначеній межі експлуатаційної відповідальності (за винятком випадків, передбачених 1.5.10-1.5.11), при цьому нові положення ПУЕ не є обов'язковими для застосування в діючих електроустановках, улаштованих за ПУЕ, чинними на час створення електроустановок.

Таким чином, вимога постачальника електричної енергії про внесення змін до договору в частині перенесення розрахункового засобу обліку електричної енергії на межу балансової належності та експлуатаційної відповідальності у зв'язку з тим, що змінилось регулювання зазначених правовідносин, не є достатньою правовою підставою для вчинення таких дій.

Однак, ПАТ "Запоріжжяобленерго" в особі Мелітопольського РЕМ в обґрунтування своїх вимог посилалось також на істотне порушення ПП "Завод Двигун" умов договору в частині незабезпечення безперешкодного доступу представників постачальної організації до засобів обліку, а також в частині втручання в роботу таких засобів обліку, що призвело до зміни їх показників. При цьому позивач зазначав про те, що оскільки енергопостачальник виступає ініціатором перенесення обліку електричної енергії на межу балансової належності та експлуатаційної відповідальності сторін, ним за власний рахунок було замовлено робочий проект "Реконструкція ВЛ-10кВ Ф-117 після опори № 115 для обліку електричної енергії, спожитою ПП Завод двигун", на підставі якого здійснюється така заміна, і споживач не несе ніяких матеріальних затрат, які відповідно до ч. 2 п. 3.27 ПКЕЕ покладено на енергопостачальника. В обґрунтування позовних вимог ПАТ "Запоріжжяобленерго" в особі Мелітопольського РЕМ посилалось на положення статті 651 Цивільного кодексу України.

Місцевий господарський суд не надав правової оцінки таким доводам ПАТ "Запоріжжяобленерго" в особі Мелітопольського РЕМ, а суд апеляційної інстанції застосувавши до спірних правовідносин статтю 652 Цивільного кодексу України, дійшов висновку про відсутність відповідних умов для зміни договору у зв'язку з істотної зміною обставин.

При цьому колегія суддів вважає, що пункт 5.23 ПКЕЕ, на який посилався суд апеляційної інстанції та згідно з яким, зміна або розірвання договору у зв'язку з істотною зміною обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, здійснюється у порядку, визначеному законодавством України, не обмежує сторін договору про постачання електричної енергії ставити вимогу про розірвання договору на підставі статті 651 Цивільного кодексу України у зв'язку з істотним порушенням договору.

Разом з тим судом апеляційної інстанції не було перевірено наявність правових підстав для задоволення чи відмови в позові з огляду на приписи статті 651 Цивільного кодексу України у зв'язку з істотним порушенням умов договору другою стороною.

Відповідно до частини 2 статті 651 Цивільного кодексу України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

У постанові Верховного Суду України, прийнятій за результатами перегляду справи № 6-75цс13 на спільному засіданні палат у цивільних та господарських справах від 18.09.2013, зазначено, що в ч. 2 ст. 651 ЦК України йдеться про таке порушення договору однією зі сторін, яке тягне для другої сторони неможливість досягнення нею цілей договору.

Оцінка порушення договору як істотного здійснюється судом відповідно до критеріїв, що встановлені вказаною нормою. Оціночне поняття істотності порушення договору законодавець розкриває за допомогою іншого оціночного поняття - значної міри позбавлення сторони того, на що вона розраховувала при укладенні договору. Це (друге) оціночне поняття значно звужує сферу суддівського розсуду. Істотність порушення визначається виключно за об'єктивними обставинами, що склалися у сторони, яка вимагає розірвання договору.

Іншим критерієм істотного порушення договору закон визнає розмір завданої порушенням шкоди, який не дозволяє потерпілій стороні отримати очікуване при укладенні договору. При цьому, йдеться не лише про грошовий вираз завданої шкоди, прямі збитки, а й випадки, коли потерпіла сторона не зможе використати результати договору.

Вирішальне значення для застосування зазначеного положення закону має співвідношення шкоди з тим, що могла очікувати від виконання договору сторона.

При цьому до предмета доказування у даній справі, окрім встановлення обставин щодо порушення договору та оцінки відповідного порушення як істотного, входять також обставини щодо перевірки наявності чи відсутності випадків, передбачених 1.5.10-1.5.11 ПУЕ, за яких розрахункові ВК встановлюються не на межі поділу мережі за балансовою належністю або на визначеній межі експлуатаційної відповідальності.

Таким чином, доводи ПАТ "Запоріжжяобленерго" в особі Мелітопольського РЕМ щодо порушення судами попередніх інстанцій норми статті 651 Цивільного кодексу України знайшли своє підтвердження. Інші доводи скаржника з посиланням на статтю 277 Господарського кодексу України колегією суддів відхиляються, оскільки вона виключена згідно із Законом України від 13.04.2017 № 2019-VII.

Згідно з частиною 3 статті 310 Господарського процесуального кодексу України підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є також порушення норм процесуального права, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд не дослідив зібрані у справі докази.

Положеннями статті 300 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

Згідно з пунктом 2 частини 1 статті 308 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд, зокрема за встановленою підсудністю або для продовження розгляду.

З врахуванням викладеного, оскільки як місцевий, так і апеляційний господарські суди припустились неправильного застосування приписів частини 1 статті 47 Господарського процесуального кодексу України, в редакції, що діяла на момент ухвалення оскаржуваних судових рішень, щодо прийняття судового рішення суддею за результатами обговорення усіх обставин справи та частини 1 статті 43 цієї ж редакції Кодексу стосовно всебічного, повного і об'єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, а у Касаційного господарського суду відсутня процесуальна можливість з'ясувати дійсні обставини справи, що перешкоджає ухвалити нове рішення у справі, то це відповідно є підставою для скасування рішень судів попередніх інстанцій, та передання справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

Під час нового розгляду господарському суду першої інстанції слід взяти до уваги викладене, вжити всі передбачені законом заходи для всебічного, повного та об'єктивного встановлення обставин справи, прав та обов'язків сторін, і, залежно від встановленого та відповідно до вимог чинного законодавства, вирішити спір.

Керуючись статтями 236, 238, 240, 300, 301, 308-310, 314-317 Господарського процесуального кодексу України, Суд -

П О С Т А Н О В И В:

1. Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Запоріжжяобленерго" в особі Мелітопольського району електричних мереж задовольнити частково.

2. Рішення Господарського суду Запорізької області від 13.04.2017 та постанову Донецького апеляційного господарського суду від 20.09.2017 у справі № 908/491/17 в частині відмови в задоволенні позовних вимог про внесення змін до пункту 6, пункту 8 додатку № 5 "Графік зняття показів розрахункових засобів обліку електричної енергії", пункт 1 додатку № 6.1 "Перелік точок розрахункового обліку реактивної електричної енергії" та додатку № 9 "Акт розмежування балансової належності електромереж та експлуатаційної відповідальності сторін" до договору про постачання електричної енергії № 189 від 31.01.2011, укладеного між ПАТ "Запоріжжяобленерго" в особі Мелітопольського РЕМ та ПП "Завод двигун", скасувати та в цій частині справу передати на новий розгляд.

3. В іншій частині рішення Господарського суду Запорізької області від 13.04.2017 та постанову Донецького апеляційного господарського суду від 20.09.2017 у справі № 908/491/17 залишити без змін.

4. Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та не підлягає оскарженню.

Головуючий В.Студенець

Судді О.Баранець

Г.Вронська