Рішення

від 25.01.2018 по справі 344/3526/17

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 344/3526/17

Провадження № 2-а/344/148/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 січня 2018 року м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області в складі:

головуючої судді Пастернак І.А.

секретаря Кріцак Г.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ТОВ «Легіс Віртус» до виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради, третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Департамент житлової, комунальної політики та благоустрою Івано-Франківської міської ради про визнання нечинними та скасування п.п. 2.4, 2.5 рішення виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради від 12.01.2017 року №19 «Про демонтаж об»єктів зовнішньої реклами та тимчасових споруд» , стягнення судових витрат, -

В С Т А Н О В И В:

ТОВ «Легіс Віртус» звернулось до суду з адміністративним позовом до виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради, третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Департамент житлової, комунальної політики та благоустрою Івано-Франківської міської ради про визнання нечинними та скасування п.п. 2.4, 2.5 рішення виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради від 12.01.2017 року №19 «Про демонтаж об»єктів зовнішньої реклами та тимчасових споруд» , стягнення судових витрат. Позовні вимоги мотивує тим, що 12.01.2017 року виконавчим комітетом Івано-Франківської міської ради було винесено рішення №19 «Про демонтаж об'єктів зовнішньої реклами та тимчасових споруд» . Пункти 2.4 та 2.5 вказаного рішення було прийнято на підставі Постанов №13/686 та 13/687 адміністративної комісії при виконавчому комітеті Івано-Франківської міської ради по справі про адміністративні правопорушення від 22.11.2016 року. Згідно вказаних пунктів рішення, відбуватиметься демонтаж об'єкту зовнішньої реклами та вивіска по вул.Вовчинецькій, 68 (суб'єкт господарювання ТОВ «Легіс Віртус» ). Однак, постановою Івано-Франківського міського суду від 24.02.2017 року постанову №13/687 адміністративної комісії при виконавчому комітеті Івано-Франківської міської ради по справі про адміністративні правопорушення від 22.11.2016 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст.152 КУпАП та накладення адмінстягнення у вигляді штрафу у розмірі 850,00 грн. визнано протиправною та скасовано. Тобто, документ, на підставі якого було прийнято рішення демонтувати об'єкт зовнішньої реклами, рішенням суду визнано протиправним та скасовано, що тягне за собою незаконність та протиправність рішення про демонтаж об'єкта зовнішньої реклами. На даний час в провадженні Івано-Франківського міського суду розглядається адміністративна справа №344/15903/16а за позовом ОСОБА_1 до адміністративної комісії при виконавчому комітеті Івано-Франківської міської ради та виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради про скасування постанови №13/686 про адміністративне правопорушення, визнання протиправними дії адміністративної комісії при виконавчому комітеті Івано-Франківської міської ради. Поряд з цим пункт 2.5 оскаржуваного рішення є незаконним, оскільки, відповідно до ст.41 Конституції України, вилучення майна з власності особи допускається виключно за рішенням суду, якого на даний час не існує. Просить визнати нечинними та скасувати п.п. 2.4, 2.5 рішення виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради від 12.01.2017 року №19 «Про демонтаж об»єктів зовнішньої реклами та тимчасових споруд» та стягнути судові витрати, в тому числі, витрати на правову допомогу за рахунок бюджетних асигнувань Івано-Франківської міської ради.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримала з мотивів, викладених у позовній заяві, просила позов задоволити в повному обсязі.

Представник відповідача виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради в судовому засіданні проти позову заперечила, вважає позов безпідставним та необгрунтованим. Просила відмовити в повному обсязі.

Представник третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Департаменту житлової, комунальної політики та благоустрою Івано-Франківської міської ради в судовому засіданні при винесені рішення поклався на розсуд суду.

Беручи до уваги пояснення учасників процесу, дослідивши матеріали справи, суд приходить до переконання, що адміністративний позов підлягає до часткового задоволення, виходячи з наступного.

Відповідно достатті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень. .

Статтею 5 КАС України встановлено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: 1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; 2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; 3) визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій; 4) визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії; 5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень; 6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю. Захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Згідно статті 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема: спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

Згідно частини 2 статті 2 КАС України У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Як вбачається з копій постанов №13/686 та №13/687 адміністративної комісії при виконавчому комітеті Івано-Франківської міської ради по справі про адміністративне правопорушення від 22.11.2016 року, ОСОБА_1, заступником директора «Легіс Віртус» , 17.10.2016 року о 10:40 год. порушено п.16.1.5 правил благоустрою м.Івано-Франківська та п.15.1.6 правил благоустрою м.Івано-Франківська, а саме: розміщення вивісок та елементу зовнішньої реклами без дозволу на вул.Вовчинецькій, 68, чим порушено ст.152 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу по 850 грн. за кожне адміністративне правопорушення в дохід міського бюджету м.Івано-Франківська (а.с. 64, 65).

Постановами Івано-Франківського міського суду від 03.04.2017 року та 24.02.2017 року, які набрали законної сили, визнано протиправними та скасовано вищезазначені постанови адміністративної комісії при виконавчому комітеті Івано-Франківської міської ради (а.с. 8-14, 48).

Рішення виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради №19 від 12.01.2017 року «Про демонтаж об'єктів зовнішньої реклами та тимчасових споруд» , а саме пунктами 2.4, 2.5 вирішено демонтувати в 5-ти денний термін з моменту опублікування даного рішення об'єкт зовнішньої реклами на вул.Вовчинецькій, 68 (суб'єкт господарювання - ТОВ «Легіс Віртус» ; вивіски на вул.Вовчинецькій, 68 (суб'єкт господарювання - ТОВ «Легіс Віртус» (а.с. 49, 50).

Відповідно до ч.2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 140 Конституції України встановлено, що місцеве самоврядування є правом територіальної громади - жителів села чи добровільного об'єднання у сільську громаду жителів кількох сіл, селища та міста - самостійно вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України. Місцеве самоврядування здійснюється територіальною громадою в порядку, встановленому законом, як безпосередньо, так і через органи місцевого самоврядування: сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи.

Ст. 143 Конституції України передбачено, що територіальні громади села, селища, міста безпосередньо або через утворені ними органи місцевого самоврядування, зокрема, затверджують програми соціально-економічного та культурного розвитку і контролюють їх виконання; вирішують інші питання місцевого значення, віднесені законом до їхньої компетенції.

Частиною 1 ст. 144 Конституції України передбачено, що органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов'язковими до виконання на відповідній території.

Згідно ч. 2 ст. 4 Європейської хартії місцевого самоврядування органи місцевого самоврядування в межах закону мають повне право вільно вирішувати будь-яке питання, яке не вилучене зі сфери їхньої компетенції і вирішення якого не доручене жодному іншому органу.

Відповідно до ч.1 ст. 52 ЗУ «Про місцеве самоврядування в Україні» виконавчий комітет сільської, селищної, міської, районної у місті (у разі її створення) ради може розглядати і вирішувати питання, віднесені цим Законом до відання виконавчих органів ради.

Статтею 41 Конституції України встановлено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним. Конфіскація майна може бути застосована виключно за рішенням суду у випадках, обсязі та порядку, встановлених законом.

Згідно ч.1 ст.317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Відповідно до ч.4 ст.78 КАС України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Враховуючи те, що рішеннями Івано-Франківського міського суду від 24.02.2017 року та від 03.04.2017 року, визнано протиправними та скасовано відповідно постанови №13/687 та №13/686 адміністративної комісії при виконавчому комітеті Івано-Франківської міської ради від 22.11.2016 року, які були підставою для ухвалення Рішення виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради №19 від 12.01.2017 року «Про демонтаж об'єктів зовнішньої реклами та тимчасових споруд» , суд вважає, що позовні вимогі в частині визнання нечинними та скасування п.п. 2.4, 2.5 рішення виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради від 12.01.2017 року №19 «Про демонтаж об»єктів зовнішньої реклами та тимчасових споруд» є законними, обгрунтованими та такими, що підлягають до задоволення.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

А тому на користь позивача слід стягнути з державного бюджету України 1 600,00 грн. витрат по оплаті судового збору.

Що стосується позовної вимоги про стягнення витрат на правову допомогу, то суд вважає, що в її задовленні слід відмовити, оскільки представником позивача суду не представлено жодних належних та допустимих доказів понесення таких судових витрат.

З урахуванням наведеного, суд дійшов висновку, що вимоги адміністративного позову підлягають до часткового задовлення.

На підставі викладеного, відповідно до ст.ст.19, 41, 140, 143, 144 Конституції України, ст. 317 ЦК України, керуючись ст.ст. 2, 5, 19, 78, 139, 241-246, 250, 255, 293, 295, 297 КАС України, суд -

В И Р І Ш И В :

Адміністративний позов ТОВ «Легіс Віртус» до виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради, третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Департамент житлової, комунальної політики та благоустрою Івано-Франківської міської ради про визнання нечинними та скасування п.п. 2.4, 2.5 рішення виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради від 12.01.2017 року №19 «Про демонтаж об»єктів зовнішньої реклами та тимчасових споруд» , стягнення судових витрат - задоволити частково.

Визнати нечинними та скасувати п.п. 2.4, 2.5 рішення виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради від 12.01.2017 року №19 «Про демонтаж об»єктів зовнішньої реклами та тимчасових споруд» .

Стягнути з Державного бюджету України на користь ТОВ «Легіс Віртус» , місцезнаходження якого: м.Івано-Франківськ, вул. Вовчинецька, 68, код ЄДРПОУ 36497196, р/р 26004500046892 в ПАТ «Креді ОСОБА_2» , МФО 300614 - 1 600 грн. витрат по оплаті судового збору.

В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Довідка: повний текст рішення виготовлено 01.02.2018 року.

Суддя Пастернак І.А.