Ухвала

від 24.01.2018 по справі 760/13019/16-к

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

1[1]

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 січня 2018 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду міста Києва у складі:

головуючого - судді ОСОБА_1 ,

суддів: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

при секретарі: ОСОБА_4 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві кримінальне провадження за апеляційною скаргою прокурора ОСОБА_5 на ухвалу Солом`янського районного суду м. Києва від 13 жовтня 2017 року про повернення прокурору обвинувального акту у кримінальному провадженні № 12015000000000489 щодо ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 за ч. 2 ст. 15. ч. 2 ст. 28, ч. 3 ст. 365, ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 366 КК України ,

за участю сторін кримінального провадження:

прокурора ОСОБА_5 ,

захисників ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 ,

обвинувачених: ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_7 , ОСОБА_10 , ОСОБА_6 ,

в с т а н о в и л а :

Ухвалою Солом`янського районного суду м. Києва від 13 жовтня 2017 року обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12015000000000489 по обвинуваченню ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 28, ч. З ст. 565, ч. 2 ст.28, ч. 1 ст. 366 КК України, повернуто прокурору для усунення виявлених недоліків.

Підставою для повернення обвинувального акту згідно з ухвалою суду стало те, що обвинувальний акт відносно ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 та ОСОБА_10 не відповідає вимогам ст. 291 КПК України, оскільки не містить чіткого формулювання обвинувачення, пред`явленого кожному окремо, тобто прокурором фактично не висунуто останнім обвинувачення у вчиненні ними кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 28, ч. 3 ст. 365, ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 366 КК України. В даному обвинувальному акті викладений лише перелік фактичних обставин справи, які не можуть бути пов`язані судом між собою, не перебувають у причинно-наслідковому зв`язку, не формулюють предмету обвинувачення в їх сукупності.

До того ж, при викладенні відомостей у обвинувальному акті щодо дій осіб, якими, на думку органу досудового розслідування, було вчинено кримінальні правопорушення, не було визначено час та місце вчинення інкримінованих їм кримінальних правопорушень, а також, при зазначенні в обвинувальному акті відомостей про вчинення кримінальних правопорушень за попередньою змовою групою осіб, чітко не зазначено час та місце вступу кожного з них у злочинну групу, розподіл ролей учасників кримінальних правопорушень та у чому конкретно вони були виражені, а також інші істотні обставини, що повинні бути висвітлені в обвинувальному акті для кваліфікації дій обвинувачених.

Крім того, в обвинувальному акті також не конкретизовано обвинувачення в частині завдання шкоди організаціям стосовно розміру шкоди, яку мали на меті спричинити обвинувачені за попередньою змовою, як стосовно кожного з обвинувачених, відсутні дані про потерпілих.

Отже, суд першої інстанції прийшов до висновку, що при складанні та затвердженні обвинувального акта допущено порушення вимог ст. 291 КПК України, основним з яких с неконкретизоване формулювання обвинувачення, що у свою чергу позбавляє обвинувачених можливості реалізувати конституційне право на захист, у зв`язку з чим обвинувальний акт з реєстром матеріалів досудового розслідування повернув прокурору.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, прокурор у кримінальному провадженні ОСОБА_15 подав апеляційну скаргу, у якій просить скасувати ухвалу Солом`янського районного суду міста Києва від 13 жовтня 2017 року та призначити новий судовий розгляд у суді першої інстанції.

Своє прохання апелянт мотивує тим, що в обвинувальний акт відповідає вимогам ст. 291 КПК України, оскільки в ньому наявний виклад фактичних обставин, тобто конкретний опис поведінки особи й інших юридичних фактів, які встановлено (процесуально доведено) та які мають кримінально-правове значення і утворюють фактичний склад злочину. Виклад фактичних обставин відповідає формулюванню обвинувачення.

Водночас суд безпідставно прийшов до висновку про неконкретність обвинувачення та вийшов за межі ст. 314 КПК України, оскільки вдався до аналізу фактичних обставин, юридичної кваліфікації інкримінованих злочинів, що не входить до переліку питань, які суд з`ясовує в ході підготовчого судового засідання. Вирішення зазначених питань судом можливо лише в ході судового розгляду кримінального провадження.

До того ж, Апеляційним судом міста Києва вже двічі приймалось рішення про призначення нового розгляду кримінального провадження № 12015000000000489 в суді першої інстанції, однак, суд першої інстанції, не зважаючи на попередні рішення Апеляційного суду міста Києва, в черговий раз обвинувальний акт повернув прокурору з тих самих підстав, що вже двічі досліджувалися апеляційним судом.

Від адвоката ОСОБА_12 , який діє в інтересах обвинуваченої ОСОБА_9 , а також від захисника ОСОБА_13 , який діє в інтересах обвинуваченого ОСОБА_16 , надійшли заперечення на апеляційну скаргу прокурора, в яких вони вказують, що обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12015000000000489 відносно ОСОБА_9 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 і ОСОБА_10 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст.15, ч.2 ст. 28 ч.3 ст. 365, ч.1 ст.366 КК України, правомірно і обґрунтовано було повернуто прокурору, у зв`язку з чим просять ухвалу Солом`янського районного суду міста Києва від 13 жовтня 2017 року про повернення обвинувального акту прокурору, залишити без змін, а апеляційну скаргу прокурора - без задоволення.

Заслухавши суддю-доповідача, прокурора, який підтримав апеляційну скаргу, обвинувачених та їх захисників, які заперечували проти задоволення апеляційної скарги, перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає до задоволення, виходячи з таких підстав.

Відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 314 КПК України у підготовчому судовому засіданні суд має право прийняти рішення про повернення обвинувального акту прокурору, якщо обвинувальний акт не відповідає вимогам закону.

Вимоги до обвинувального акту передбачені у ст. 291 КПК України.

На думку районного суду, невідповідність обвинувального акту у кримінальному провадженні відносно ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 вимогам п. 5 ч. 2 ст. 291 КПК України полягає у тому, що вказаним особам пред`явлено нечітке та неконкретне обвинувачення, оскільки по деяких кримінальних правопорушеннях не визначено час і місце їх вчинення, не зазначені обставини щодо наявності попереднього зговору між обвинуваченими та роль кожного з обвинувачених у вчиненні певних дій, не вказані наслідки кримінальних правопорушень тощо. Проте такий висновок не ґрунтується на вимогах закону.

Так. згідно з п. 5 ч. 2 ст. 291 КПК України обвинувальний акт має містити виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення.

Колегія суддів зауважує, що відповідно до вимог вказаного закону в обвинувальному акті викладаються фактичні обставини кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, проте щодо формулювання обвинувачення немає будь-яких застережень чи вимог.

Оскільки відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 291 КПК України в обвинувальному акті викладаються фактичні обставини кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, то, відповідно формулювання обвинувачення викладається у такому виді, як це вважає необхідним прокурор.

Обвинувальний акт у кримінальному провадженні відносно ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 містить виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінальних правопорушень щодо кожного з обвинувачених з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення, у якому викладена позиція прокурора, як державного обвинувача.

Отже, обвинувальний акт у кримінальному провадженні відносно ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 відповідає вимогам п. 5 ч. 2 ст. 291 КПК України.

Обґрунтовуючи в ухвалі питання щодо конкретності обвинувачення, суд першої інстанції вдався до аналізу фактичних обставин, наявності причинно-наслідкових зв`язків між викладеними обставинами, відповідності фактичних обставин провадження юридичній кваліфікації інкримінованих кримінальних правопорушень, чого не міг робити у підготовчому судовому засіданні. Тому колегія суддів, приймаючи до уваги доводи апеляційної скарги прокурора, вважає, що у даному випадку суд вийшов за межі повноважень, наданих ст. 314 КПК України, та вирішив питання, які є предметом судового розгляду кримінального провадження.

За таких обставин ухвала суду про повернення обвинувального акту не може вважатись законною і обгрунтованою, а тому підлягає до скасування з призначенням нового розгляду в суді прешої інстанції.

Керуючись ст.ст. 404, 405, 407, 419 КПК України, колегія суддів, -

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу прокурора у кримінальному провадженні ОСОБА_5 задовольнити.

Ухвалу Солом`янського районного суду м. Києва від 13 жовтня 2017 року про повернення прокурору обвинувального акту у кримінальному провадженні № 12015000000000489 по обвинуваченню ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 15. ч. 2 ст. 28, ч. 3 ст. 365, ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 366 КК України скасувати та призначити новий розгляд вказаного кримінального провадження у суді першої інстанції.

Ухвала апеляційного суду оскарженню не підлягає.

С у д д і :

ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3

[1] Справа № 11-кп/796/2044/2017 Категорія КК: ст. 365 ч. 3

Головуючий у першій інстанції ОСОБА_17

Доповідач ОСОБА_1