Рішення

від 17.05.2007 по справі 6/259

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

6/259

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел.486-65-72

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И

№ 6/259                                                                                                         17.05.07

За позовом          Відкритого акціонерного товариства «Укрнафта»

До           Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтерліс»

Про          стягнення 16143599,29 грн.

          Суддя Ковтун С.А.

Представники:

Від позивача:          Бунечко В.І. (представник за дов. № юр-666/д від 26.12.2006)

Від боржника:          не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До господарського суду міста Києва звернулося з позовом відкрите акціонерне товариство (далі - ВАТ) «Укрнафта»до товариства з обмеженою відповідальністю (далі - ТОВ) «Інтерліс»про стягнення з останнього 12969278,47грн. за договором № 290/935-Г від 15.12.2003, а саме: 10052676грн. боргу, 1464473,84грн. пені, 1180706,38 грн. інфляційних та трьох процентів річних в розмірі 271422,25 грн.

Ухвалою суду від 21.03.2005 було порушено провадження у справі № 6/259 та призначено розгляд останньої на 18.04.2005.

Через канцелярію суду надійшло клопотання відповідача з проханням направити запит до Шевченківського районного суду міста Києва з метою з'ясування тієї обставини, чи розглядається останнім справа за позовом Киби Ю.Я. до товариства з обмеженою відповідальністю «Інтерліс»та відкритого акціонерного товариства «Укрнафта»про визнання договору комісії, укладеного між даними товариствами, недійсним.

Оскільки позовні вимоги ґрунтуються на невиконанні відповідачем згаданого вище договору комісії, судом дане клопотання було задоволено та направлено відповідний запит.

18.04.2005 через канцелярію суду надійшла відповідь на запит, з якої вбачається, що в провадженні Шевченківського районного суду міста Києва знаходиться справа за позовом Киби Ю.Я. до товариства з обмеженою відповідальністю «Інтерліс»та відкритого акціонерного товариства «Укрнафта»про визнання договору комісії недійсним. Розгляд справи призначено на 16.05.2005.

Ухвалою суду від 18.04.2005 провадження у справі було зупинено на підставі ч. 1 ст. 79 ГПК України до вирішення Шевченківським районним судом міста Києва справи за позовом Киби Ю.Я., оскільки предметом першої є стягнення грошових коштів за договором, визнання недійсним якого є предметом спору у другій з зазначених справ, тобто справи є пов'язаними між собою, розгляд справи № 6/259 є неможливим до вирішення справи № 2-4453/05.

На адресу суду надійшло клопотання позивача про поновлення провадження у справі. Дане клопотання мотивоване тим, що 21.03.2006 Шевченківським районним судом міста Києва постановлено ухвалу у справі № 2-4453/05, якою позов залишено без розгляду.

Враховуючи те, що обставина, яка зумовила зупинення провадження у справі, усунена, ухвалою суду від 21.04.2006 провадження у справі було поновлено, розгляд справи було призначено на 23.05.2006.

Представник відповідача на виклик суду не з'явився, передавши через канцелярію суду клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку з необхідністю направлення запиту до апеляційного суду міста Києва. Судом клопотання відхилено.

Ухвалою суду від 23.05.2006 розгляд справи відкладено до 08.06.2006.

У вказане судове засідання представник позивача подав заяву про збільшення розміру позовних вимог до 14689448,01 грн., а саме: 10052676 грн. основного боргу, 1464473,84 грн. пені, 2528926,91 грн. збільшення суми боргу з врахуванням встановленого індексу інфляції, трьох процентів річних в розмірі 643371,26 грн.

У свою чергу, представник відповідача подав суду клопотання про направлення запиту до апеляційного суду міста Києва та відкладення розгляду справи.

Представник позивача заперечив. Клопотання судом відхилено.

Дослідивши наявні матеріали справи, суд ухвалою від 08.06.2006 зупинив провадження у справі № 6/259 на підставі ч. 1 ст. 79 ГПК України до розгляду апеляційним судом міста Києва цивільної справи за апеляційною скаргою Киби Ю.Я. на ухвалу Шевченківського районного суду міста Києва від 21.03.2006 за позовом Киби Ю.Я до відкритого акціонерного товариства «Укрнафта»та товариства з обмеженою відповідальністю «Інтерліс»про визнання договору комісії недійсним, оскільки результати розгляду останньої можуть вплинути на рішення у справі № 6/259.

Відкрите акціонерне товариство «Укрнафта»звернулося до суду з клопотанням про поновлення провадження у справі, яке мотивоване тим, що ухвалою Шевченківського районного суду міста Києва від 19.10.2006 провадження у справі за позовом Киби Юлії Ярославівни до відкритого акціонерного товариства «Укрнафта», товариства з обмеженою відповідальністю «Інтерліс»було закрито.

Зважаючи на усунення обставини, яка зумовила зупинення провадження у справі, ухвалою суду від 03.05.2007 провадження у справі було поновлено та призначено розгляд справи на 03.04.2007.

У судовому засіданні 03.04.2007 представник позивача в черговий раз збільшив позовні вимоги до 16143599,29грн. та просив стягнути: 10052676 грн. основного боргу, 1464473,84 грн. пені, 3757898,25 грн. збільшення суми боргу з врахуванням встановленого індексу інфляції, три проценти річних в розмірі 868551,20 грн.

У свою чергу, представник відповідача подав суду клопотання про зупинення провадження у справі до закінчення апеляційного перегляду ухвали Шевченківського районного суду міста Києва від 19.10.2006 у справі за позовом Киби Юлії Ярославівни до відкритого акціонерного товариства «Укрнафта», товариства з обмеженою відповідальністю «Інтерліс»

Судом відхилено клопотання відповідача та відкладено розгляд справи до 19.04.2007.

У судовому засіданні 19.04.2007 розгляд справи відкладено до 17.05.2007.

В обґрунтування своїх позовних вимог представник позивача послався на обставини, викладені в позові.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, відзиву на позов не надав, про час і місце розгляду справи був повідомлений належним чином. Про причини неявки в судове засідання повноважних представників відповідача суд не повідомлений. Клопотань про відкладення розгляду справи від відповідача не надходило.

Відповідно до ст. 75 ГПК України в зв'язку з ненаданням відповідачем відзиву на позовну заяву справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення повноважних представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для справи, суд встановив:

15 грудня 2003 року між ВАТ «Укрнафта»і ТОВ «Інтерліс»укладено договір комісії № 290/935-Г (далі - Договір), згідно з яким ВАТ «Укрнафта», як комітент, доручило, а ТОВ «Інтерліс», як комісіонер, зобов'язалося від свого імені та за рахунок комітента укласти договори на поставку природного газу споживачам України.

Відповідно до умов Договору позивач у січні-березні 2004 року передав відповідачу на комісію природний газ в кількості 90000000 кубічних метрів на загальну суму 31876200 грн., з яких: в січні на підставі акту прийому-передачі № 1 від 31.01.2004 - 30000000 кубічних метрів на суму 10243800грн.; в лютому на підставі акту прийому-передачі природного газу № 2-04 від 29.02.2004 - 30000000 кубічних метрів на суму 10551600 грн.; в березні на підставі акту прийому-передачі № 3-Г від 31.03.2004  - 30000000 кубічних метрів на суму 11080800 грн.

Відповідач, як комісіонер, в січні-березні 2004 року реалізував природний газ в кількості 90000000 кубічних метрів, тобто в повному обсязі, отриманому на комісію від позивача, що підтверджується звітами про виконані роботи № 1 від 31.01.2004, № 2 від 29.02.2004 та № 3 від 31.03.2004.

Згідно з ч. 3 ст. 1016 ЦК України комісіонер не відповідає перед комітентом за невиконання третьою особою договору, укладеного з нею за рахунок комітента, крім випадків, коли комісіонер був необачним при виборі цієї особи або поручився за виконання договору (делькредере).

Відповідно до пункту 8.3 Договору відповідач, як комісіонер прийняв на себе поруку за виконання споживачами природного газу договорів, укладених комісіонером, відповідно до умов договору за принципом делькредере, в тому числі поручився за своєчасну оплату споживачами вартості природного газу.

Згідно з ч. 2 ст. 554 ЦК України поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Тобто, відповідач, як комісіонер, який прийняв на себе поруку за принципом делькредере, несе повну солідарну відповідальність за виконання зобов'язання щодо оплати грошових коштів позивачу, як комітенту.

Відповідач здійснив розрахунки з позивачем за отриманий на комісію природний газ частково, на суму 19643085грн., з яких відповідачем сплачено: 300000 грн. - платіжним дорученням № 36 від 30.12.2003; 1600000 грн. –платіжним дорученням № 34 від 29.01.2004; 400000 грн. - платіжним дорученням № 35 від 29.01.2004; 3500000 грн. - платіжним дорученням № 38 від 29.01.2004; 1000000 грн. - платіжним дорученням № 39 від 30.01.2004; 1600581,4 грн. -платіжним дорученням № 61 від 10.02.2004; 1200000 грн. - платіжним дорученням № 69 від 17.02.2004; 1800000 грн. - платіжним дорученням № 84 від 26.02.2004; 140000 грн. - платіжним дорученням № 128 від 15.03.2004; 476000 грн. - платіжним дорученням № 129 від 15.03.2004; 860000 грн. - платіжним дорученням № 48 від 16.03.2004; 573198 грн. - платіжним дорученням № 132 від 17.03.2004; 1500000 грн. - платіжним дорученням № 49 від 19.03.2004; 337000 грн. - платіжним дорученням № 142 від 23.03.2004; 663000 грн. - платіжним дорученням № 54 від 23.03.2004; 510000 грн. - платіжним дорученням № 56 від 26.03.2004; 924000 грн. - платіжним дорученням № 146 від 26.03.2004; 566000 грн. - платіжним дорученням № 147 від 26.03.2004; 1028124 грн. - платіжним дорученням № 148 від 26.03.2004; 665181,60 грн. - платіжним дорученням № 1078 від 30.12.2003.

Також заборгованість відповідача перед позивачем була зменшена на суму 2180439 грн. шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог, внаслідок утримання відповідачем винагороди комісіонера відповідно до пункту 7.3 Договору та ст. 120 Цивільного кодексу України, а саме: 1178037 грн. відповідач утримав згідно з актом виконаних робіт від 10.02.2004 та припинив зобов'язання щодо сплати цієї суми позивачу на підставі протоколу про залік взаємних вимог від 10.02.2004; 1002402грн. –відповідно до акту виконаних робіт від 26.03.2004 та протоколу про залік взаємних вимог від 26.03.2004.

Згідно з ч. 1 ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Однак, як вбачається з вищевикладеного, відповідач свої зобов'язання щодо оплати отриманого на комісію природного газу у встановлений пунктом 7.2 Договору строк (за 5 днів до початку місяця споживання природного газу) вчасно та повністю не виконав, чим порушив чинне законодавство України та охоронювані законом права позивача.

Таким чином, на день розгляду справи сума основного боргу відповідача перед позивачем складає 10052676грн.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Борг з урахуванням індексу інфляції складає 13810574,25 грн., а три  проценти річних - 868551,2 грн. Розрахунок позивача знаходиться в матеріалах справи та приймається судом як вірний.

Пунктом 8.1 Договору передбачено, що при порушенні термінів розрахунків комісіонера з комітентом за природний газ комісіонер виплачує комітенту пеню в розмірі 0, 5 % від суми простроченого платежу за кожний день прострочення.

Згідно зі ст. 550 ЦК України право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання.

За несвоєчасне виконання грошового зобов'язання позивач, з врахуванням ст. 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»нарахував відповідачу пеню в розмірі 1464473,84 грн. (розрахунок, який приймається судом як вірний, - у матеріалах справи).

Таким чином, позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. 193 ГК України, ст.ст. 525, 526, 550, 625 ЦК України, ст.ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, –

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Інтерліс»(02160, м. Київ, проспект Возз'єднання, 7-а, код 30855179, рахунок 26005301001621 в АКБ «Трансбанк», МФО 300089) на користь відкритого акціонерного товариства «Укрнафта»(04053, м. Київ, пров. Несторівський, 3-5, код 00135390, рахунок 26001050000632 в ПриватБанку м. Дніпропетровськ, МФО 305299) 13810574,25 грн. основного боргу з урахуванням індексу інфляції, 1464473,84 грн. пені, три проценти річних в розмірі 868551,2 грн., 1700 грн. державного мита 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Суддя                                                            С.А. Ковтун