Рішення

від 01.02.2018 по справі 816/1965/17

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 лютого 2018 рокум. ПолтаваСправа № 816/1965/17

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Слободянюк Н.І.,

за участю:

секретаря судового засідання - Дубінчина О.М.

представників позивача - ОСОБА_1, ОСОБА_2,

представника відповідача - ОСОБА_3,

розглянувши у судовому засіданні справу за адміністративним позовом Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Полтавській області до Плосківського дошкільного навчального закладу дитячого садку "Дзвіночок" Плосківської сільської ради Решетилівського району Полтавської області про застосування заходів реагування у сфері державного нагляду (контролю),-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 управління Державної служби з надзвичайних ситуацій України у Полтавській області (надалі - позивач, ОСОБА_1 управління ДСНС України у Полтавській області) звернулось до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Плосківського дошкільного навчального закладу дитячого садку "Дзвіночок" Плосківської сільської ради Решетилівського району Полтавської області про застосування заходів реагування у вигляді повного зупинення експлуатації будівлі за адресою: Полтавська область, Решетилівський район, с. Плоске, вул. Красна, 8 до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері пожежної безпеки.

В обґрунтування заявленої вимоги позивачем зазначено, що за результатами позапланової перевірки відповідача щодо додержання вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки встановлено та в акті перевірки від 24.10.2017 № 113 зафіксовано недотримання вимог законодавства у сфері пожежної безпеки при експлуатації будівлі дитячого садку за адресою: Полтавська область, Решетилівський район, с. Плоске, вул. Красна, 8. За твердженням позивача, подальша експлуатація такої будівлі дитячого садку створює загрозу життю та здоров'ю людей, а відтак, наявні підстави для застосування заходів реагування у сфері державного нагляду (контролю) у вигляді повного зупинення експлуатації зазначеної будівлі /а.с. 4-10/.

Відповідач з поданим позовом не погодився, обґрунтувавши письмові заперечення проти позову тим, що порушення, викладені в акті перевірки від 24.10.2017 № 113 ним частково усунуті /а.с. 32- 35/.

У судовому засіданні представники позивача та відповідача підтримали заявлені відповідно вимоги та заперечення.

Заслухавши пояснення представників учасників, встановивши обставини справи, які мають значення для вирішення спору по суті, оцінивши докази у їх сукупності, застосувавши до спірних правовідносин відповідні норми матеріального та процесуального права, суд дійшов наступних висновків.

Судом встановлено, що Решетилівським районним сектором Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Полтавській області на підставі наказу від 04.10.2017 № 2 та посвідчення на проведення перевірки від 04.10.2017 № 115 проведено позапланову перевірку Плосківського дошкільного навчального закладу дитячого садку "Дзвіночок" Плосківської сільської ради Решетилівського району Полтавської області, за результатами якої складено акт перевірки щодо додержання суб'єктом господарювання вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки від 24.10.2017 № 113 /а.с. 13-19/.

У вказаному акті перевірки відображена наявність низки порушень, які на момент подання позову та у ході розгляду справи частково усунуті відповідачем, що підтверджено актом від 29.01.2018 №2, складеним Решетилівським районним сектором Головного управління ДСНС України у Полтавській області за результатами позапланової перевірки відповідача /а.с. 90-98/.

Як слідує із акта від 29.01.2018 №2, на момент проведення перевірки мали місце наступні порушення:

- не проведено вогнезахисний обробіток дерев'яних будівельних конструкцій горищного приміщення (порушено пункт 2.5 Розділу III Правил пожежної безпеки в Україні А.01.001-2014);

- влаштовано установку блискавкозахисту на будівлі дитячого навчального закладу "Дзвіночок" із порушенням вимог ДСТУ Б.В.2.5-38-2008, а саме: відсутній комплект експлуатаційно-технічної документації (пояснювальна записка, схеми зон захисту блискавкозахисту, робочі креслення конструкцій блискавковідводів, приймальна документація); установка блискавкозахисту не прийнята в експлуатацію робочою комісією (порушено пункти 9.1.2; 9.2.3; 9.2.4 ДСТУ Б.В.2.5-38-2008).

Представник відповідача наявність цих порушень визнала у судовому засіданні.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з такого.

Відносини, пов'язані із захистом населення, територій, навколишнього природного середовища та майна від надзвичайних ситуацій, реагуванням на них, функціонуванням єдиної державної системи цивільного захисту, повноваження органів державної влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, права та обов'язки громадян України, іноземців та осіб без громадянства, підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності врегульовані Кодексом цивільного захисту України.

Відповідно до частин 1, 2 статті 64 цього Кодексу центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, уповноважений організовувати та здійснювати державний нагляд (контроль) щодо виконання вимог законів та інших нормативно-правових актів з питань техногенної та пожежної безпеки, цивільного захисту і діяльності аварійно-рятувальних служб.

Центральний орган виконавчої влади, який здійснює нагляд (контроль) у сфері техногенної та пожежної безпеки, реалізує повноваження безпосередньо і через свої територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, районах, районах у містах, містах обласного, республіканського (Автономної Республіки Крим) значення.

Пунктом 1 Положення про Державну службу України з надзвичайних ситуацій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.12.2015 № 1052, встановлено, що Державна служба України з надзвичайних ситуацій (ДСНС) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра внутрішніх справ і який реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій та запобігання їх виникненню, ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій, рятувальної справи, гасіння пожеж, пожежної та техногенної безпеки, діяльності аварійно-рятувальних служб, а також гідрометеорологічної діяльності.

Пунктом 7 цього Положення передбачено, що ДСНС здійснює свої повноваження безпосередньо і через утворені в установленому порядку територіальні органи.

За приписом статті 66 Кодексу цивільного захисту України центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, здійснює державний нагляд (контроль) шляхом проведення планових та позапланових перевірок відповідно до закону.

Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов'язки та відповідальність суб'єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначені Законом України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" .

Згідно з частиною 7 статті 7 вказаного Закону на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду.

Частиною 2 статті 68 Кодексу цивільного захисту України передбачено, що у разі встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров'ю людей, посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, звертаються до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту у порядку, встановленому законом.

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 70 згаданого Кодексу підставою для звернення центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об'єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів є: недотримання вимог пожежної безпеки, визначених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, стандартами, нормами і правилами.

Відповідно до частини 2 цієї статті повне або часткове зупинення роботи підприємств, об'єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, виконання робіт, надання послуг здійснюється виключно за рішенням адміністративного суду.

Проаналізувавши положення частини 7 статті 7 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" та статей 68, 70 Кодексу цивільного захисту України, суд дійшов висновку, що цими правовими нормами встановлена можливість застосування як органом державного нагляду, так і судом різних заходів реагування за одні й ті самі порушення, при цьому критерієм їх розмежування є створення такими порушеннями загрози життю та здоров'ю людей і саме наявність такої загрози надає органу державного нагляду підставу для звернення до суду з позовом та можливість для застосування адміністративним судом заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень.

За визначенням пункту 33 частини 1 статті 2 Кодексу цивільного захисту України пожежна безпека - це відсутність неприпустимого ризику виникнення і розвитку пожеж та пов'язаної з ними можливості завдання шкоди живим істотам, матеріальним цінностям і довкіллю.

Техногенна безпека - відсутність ризику виникнення аварій та/або катастроф на потенційно небезпечних об'єктах, а також у суб'єктів господарювання, що можуть створити реальну загрозу їх виникнення. Техногенна безпека характеризує стан захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного характеру. Забезпечення техногенної безпеки є особливою (специфічною) функцією захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій /пункт 43 частини 1 статті 2 цього Кодексу/.

Небезпечний чинник - це складова частина небезпечного явища (пожежа, вибух, викидання, загроза викидання небезпечних хімічних, радіоактивних і біологічно небезпечних речовин) або процесу, що характеризується фізичною, хімічною, біологічною чи іншою дією (впливом), перевищенням нормативних показників і створює загрозу життю та/або здоров'ю людини /пункт 26 частини 1 статті 2 цього ж Кодексу/.

У контексті наведених норм настання реальної загрози життю та здоров'ю людей слід пов'язувати з обставинами, які можуть призвести до займання, розповсюдження вогню, виникнення аварій (катастроф) та інших надзвичайних ситуацій, та з впливом небезпечних факторів, які породжують вказані явища.

У той же час виявлені перевіркою порушення Правил пожежної безпеки в Україні та вимог ДСТУ самі по собі не створюють безпосереднього ризику виникнення і розвитку пожеж, аварій та інших надзвичайних ситуацій.

Ці порушення існували тривалий час, але виникнення надзвичайних ситуацій не спричиняли і раніше не розцінювалися органом державного нагляду як реальна загроза життю та здоров'ю людей, і для їх усунення відповідачу встановлювався певний час, а не негайне виконання.

Отже, суд не знаходить підстав для висновку, що виявлені порушення самостійно /без вирішального впливу іншого заздалегідь непередбачуваного, невідворотного та нездоланного фактору/ здатні спричинити виникнення ризику життю та здоров'ю людей.

Оскільки проведеним судовим розглядом не встановлено факту існування явної та очевидної небезпеки від умов діяльності відповідача для життя та здоров'я людей, то у суду відсутні підстави вважати, що виявлені порушення зумовлюють необхідність застосування судом заходу реагування у вигляді повного зупинення експлуатації будівлі дитячого садочку.

У зв'язку з цим, суд дійшов висновку, що обраний позивачем захід реагування не співмірний з характером допущених порушень та ступенем їх небезпеки і не пропорційний до мети його застосування. Метою застосування цього заходу є відвернення ймовірного настання негативних наслідків виявлених порушень, що полягають у завданні шкоди здоров'ю та життю людей.

Таким чином, у задоволенні позову слід відмовити.

Разом з тим, суд звертає увагу керівника відповідача на те, що з прийняттям цього судового рішення він не звільняється від обов'язку усунути виявлені порушення, а сумлінне ставлення до виконання обов'язків за посадою та турбота про життя та здоров'я людей спонукає його вжити всі можливі заходи.

Підстави для розподілу судових витрат відсутні.

На підставі викладеного, керуючись статтями 243-246 Кодексу адміністративного судочинства України,

В И Р І Ш И В:

Відмовити у задоволенні адміністративного позову Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Полтавській області до Плосківського дошкільного навчального закладу дитячого садку "Дзвіночок" Плосківської сільської ради Решетилівського району Полтавської області про застосування заходів реагування у сфері державного нагляду (контролю) у вигляді повного зупинення експлуатації будівлі.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Харківського апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подання апеляційної скарги відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України у редакції Закону України від 03.10.2017 № 2147-VIII.

Повне судове рішення складено 02 лютого 2018 року.

Головуючий суддя ОСОБА_4