Постанова

від 29.01.2018 по справі 816/1810/17

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Головуючий І інстанції: Бойко С.С.

Суддя-доповідач: Любчич Л.В.

29 січня 2018 р. м. ХарківСправа № 816/1810/17 Харківський апеляційний адміністративний суд

у складі колегії :

головуючого судді: Любчич Л.В.

суддів: Спаскіна О.А. , Сіренко О.І.

за участю секретаря судового засідання Медяник А.О.

представника позивача - Шульгін Г.Л.

представника відповідача Бурба К.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління Державної фіскальної служби у Полтавській області на постанову, суддя С.С. Бойко, Полтавського окружного адміністративного суду від 28.11.2017 (повний текст постанови складено 04.12.2017, вул. Пушкарівська 9/26, м. Полтава) по справі № 816/1810/17

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Салекс Абсолют"

до Головного управління Державної фіскальної служби у Полтавській області

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 28.11.2017 задоволено позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Салекс Абсолют" (далі - позивач, ТОВ "Салекс Абсолют") до Головного управління Державної фіскальної служби у Полтавській області (далі - відповідач, ГУ ДФС у Полтавській обл.).

Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення ГУ ДФС у Полтавській обл. від 02.10.2017 №0009761401, №0009751401.

Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ДФС у Полтавській обл. на користь ТОВ "Салекс Абсолют" судові витрати у розмірі 2517,35 грн.

Не погодившись з даною постановою суду, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач послався на порушення позивачем п.п.14.1.36 п. 14.1 ст. 14, п. 44.2 ст. 44, п. 134.1.1 п. 1341 ст. 134 Податкового кодексу України, п. 4 П(С)БО 7 "Основні засоби", п. 1 п. 2 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" в результаті чого занижено податок на прибуток в сумі 141027,00 грн.

Позивач подав відзив на апеляційну скаргу, в якому наполягав на законності судового рішення та просив залишити його без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника позивача та представника відповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги та відзиву на неї, правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, дослідивши письмові докази по справі, колегія суддів прийшла до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Згідно з положеннями ч. 3 ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства (далі -КАС України), суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з обгрунтованості позовних вимог.

Суд з даним висновком суду першої інстанції погоджується з огляду на наступне.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що з 14.08.2017 по 11.09.2017 працівниками ГУ ДФС у Полтавській обл. проведено документальну планову виїзну перевірку ТОВ "Салекс Абсолют" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2015 по 31.03.2017, правильності нарахування та обчислення єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2015 по 31.03.2017, за результатами якої складено акт від 18.09.2017 №1221/16-31-14-01-10/36345921.

На підставі зазначеного вище Акта перевірки ГУ ДФС у Полтавській області 02.10.2017 сформовано податкові повідомлення-рішення:

- №0009761401, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем: "Податок на прибуток приватних підприємств, 11021000" на загальну суму 167313,00 грн. (в т.ч., основний платіж - 141027,00 грн., штрафні (фінансові) санкції - 26286,00 грн.);

- №0009751401, яким до позивача застосовано штрафні (фінансові) санкції у сумі 510,00 грн, за порушення вимог п. 85.2, п. 85.4 ст. 85 Податкового кодексу України (далі - ПК України).

Перевіряючи правомірність доводів апеляційної скарги, суд виходить з наступного.

Фактичною підставою прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень стали висновки податкового органу про завищення позивачем загальновиробничих витрат та заниження об'єкту оподаткування по податку на прибуток на загальну суму 498984,00 грн., у т.ч. у 2015 році - 199366,00 грн., 1 кв. 2016 року - 299618,00 грн., а також завищення собівартості продукції за рахунок включення до загальновиробничих витрат послуг, отриманих від ФОП ОСОБА_4 по ремонту основних засобів на загальну суму 284502,00 грн.

Підставою для винесення спірного рішення від 02.10.2017 №0009751401 слугувало не виконання позивачем вимог запитів контролюючого органу про надання на перевірку первинних фінансових документів, бухгалтерських та інших документів щодо взаємовідносин ТОВ "Салекс Абсолют" з ТОВ "Укрмережбудмонтаж" і ФОП ОСОБА_4.

Згідно п. 44.2 ст. 44 ПК України для обрахунку об'єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування.

Платники податку, які відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" застосовують міжнародні стандарти фінансової звітності, ведуть облік доходів і витрат та визначають об'єкт оподаткування з податку на прибуток за такими стандартами з урахуванням положень цього Кодексу. Такі платники податку при застосуванні положень цього Кодексу, в яких міститься посилання на положення (стандарти) бухгалтерського обліку, застосовують відповідні міжнародні стандарти фінансової звітності.

Відповідно до пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 ПК України об'єктом оподаткування є:

прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього розділу.

Під час судового розгляду був досліджений договір підряду №01/11-1 від 01.11.2013 між ТОВ "Салекс Абсолют" (замовник) та ТОВ "Укрмережбудмонтаж" (підрядник), за умовами якого підрядник зобов'язується на власний ризик виконати за плату ремонт ЛЕП-6кВ за адресою м. Кременчук, проспект 50-річчя Жовтня, 144.

Також судом досліджено договір підряду №9/15 24.09.2015 між ТОВ "Салекс Абсолют" (замовник) та ТОВ "Укрмережбудмонтаж" (підрядник), за умовами якого підрядник зобов'язується на власний ризик виконати за плату поточний ремонт кабельних ліній 6кВ для електропостачання цілісного комплексу ТОВ "Салекс Абсолют" по проспекту 50-річчя Жовтня, 144 в м. Кременчук.

Судовим розглядом встановлено, що ремонтні роботи ЛЕП-6кВ проводились в декілька етапів, за результатами здійснення вказаних робіт ТОВ "Салекс Абсолют" та ТОВ "Укрмережбудмонтаж" складено акти приймання виконаних будівельних робіт форми КБ-2В 10 К та довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрат за формою КБ-3. Крім того, ТОВ "Укрмережбудмонтаж" були складені наступні документи: рахунки-фактури, локальний кошторис з розрахунком договірної ціни. На підтвердження оплати за вказані послуги позивачем суду надано платіжні доручення.

Посилання відповідача на Правила організації технічного обслуговування та ремонту обладнання, будівель і споруд електростанцій та мереж ГКД 34.20.661-2003, затверджених наказом Міністерства палива та енергетики України від 14.05.2003 №228 (далі по тексту - Правила), суд вважає необгрунтованими, оскільки відповідно до розділу 1 Правил, останні встановлюють порядок організації технічного обслуговування та ремонту обладнання електростанцій, теплових і електричних мереж, будівель і споруд електростанцій та мереж, планування і фінансування ремонтних робіт, приймання з ремонту, оцінки якості відремонтованого обладнання, будівель і споруд та виконаних ремонтних робіт та є обов'язковими для виконання підприємств та організацій, що здійснюють ці роботи.

Посилання контролюючого органу, в обґрунтування завищення позивачем собівартості реалізованої продукції на суму витрат з поточного ремонту основних засобів, на п. 14 П(С)БО 7 "Основні засоби" згідно якого первісна вартість основних засобів збільшується на суму витрат, пов'язаних з поліпшенням об'єкта (модернізація, модифікація, добудова, дообладнання, реконструкція тощо), що призводить до збільшення майбутніх економічних вигод, первісно очікуваних від використання об'єкта, суд вважає необґрунтованими, оскільки ремонт кабельних ліній не передбачає збільшення потужностей виробництва чи будь-яких економічних вигод, а спрямований лише на забезпечення безперервності діяльності товариства.

Разом з тим, згідно п. 15 П(С)БО 7 витрати, що здійснюються для підтримання об'єкта в робочому стані (проведення технічного огляду, нагляду, обслуговування, ремонту тощо) та одержання первісно визначеної суми майбутніх економічних вигод від його використання, включаються до складу витрат, що й знайшло своє відображення у бухгалтерському обліку позивача.

Враховуючи викладене, а також те, що визначення собівартості реалізованої продукції в періоді, що перевірявся включає в тому числі витрати на ремонт кабельних ліній, які забезпечують електропостачання виробництва продукції, суд приходить до висновку, що ТОВ "Салекс Абсолют" правомірно віднесено до загальновиробничих витрат витрати на ремонт кабельних ліній, а тому останнім не допущено загальновиробничих витрат та завищення собівартості реалізованої продукції, а отже не допущено заниження об'єкта оподаткування по податку на прибуток.

Також під час судового розгляду було досліджено договір підряду №18.12/15 від18.12.2015 між ТОВ "Салекс Абсолют" (замовник) та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_4 (підрядник), за умовами якого підрядник зобов'язується на власний ризик виконати за плату відповідно до умов цього договору поточні ремонтні роботи приміщення ТОВ "Салекс Абсолют" по проспекту 50-річчя Жовтня, 144 в м. Кременчуці Полтавської області.

08.12.2016 між позивачем (замовник) та ФОП ОСОБА_4 (підрядник), укладено договір підряду №08.12/16, за умов якого підрядник зобов'язується на власний ризик виконати за плату відповідно до умов цього договору поточні ремонтні роботи приміщення ТОВ "Салекс Абсолют" по проспекту Лесі Українки, 144 в м. Кременчуці Полтавської області.

На виконання вимог вказаних договорів ФОП ОСОБА_4 здійснено поточні ремонтні роботи за результатами яких останнім складено акти здачі-прийняття робіт, рахунки-фактури. На підтвердження здійснення оплати за вказані послуги позивачем суду надано платіжні доручення.

На період виконання ФОП ОСОБА_4 ремонтних робіт керівництвом ТОВ "Салекс Абсолют" надавалися дозволи на перебування його працівників на території товариства на підтвердження чого позивачем до матеріалів справи долучено листи ФОП ОСОБА_4 про надання дозволів на перебування останнього та перебування його працівників на території товариства з відповідними погодженнями. На підтвердження наявності у ФОП ОСОБА_4 найманих працівників та матеріально-технічної бази, необхідних для виконання підрядних робіт, позивачем до суду надано листи-підтвердження складені ФОП ОСОБА_4

Оплата за вказані послуги підтверджується платіжними дорученнями.

На підтвердження виконання умов вищезазначених договорів, позивачем надано акти прийому-передачі, згідно яких ТОВ "Салекс Абсолют" передав ФОП ОСОБА_4 матеріали, необхідні для проведення ремонтних робіт, та акти списання товарів, накладні, товарно-транспортні накладні, видаткові накладні, звітами про використання коштів, виданих на відрядження або під звіт, чеками.

Доводи апеляційної скарги про те, що ФОП ОСОБА_4 не міг одночасно виконувати роботи на об'єкті позивача та на об'єктах інших суб'єктів господарювання, враховуючи те, що у нього працівники у ІІ півріччі 2016 року не обліковувались, а до перевірки не надано доказів залучення ФОП ОСОБА_4 інших суб'єктів господарювання, суд вважає необгрунтованими, оскільки позивач не зобов'язаний мати докази залучення його контрагентом трудових ресурсів для виконання взятих на себе зобов'язань.

Чинним законодавством не передбачено обов'язок замовника контролювати дії виконавця послуг по виконанню ним своїх податкових зобов'язань, як і не передбачено обов'язку суб'єктів господарювання перевіряти один одного на предмет наявності у них трудових ресурсів, основних фондів, складських приміщень, транспортних засобів тощо.

З урахуванням ч. 2 ст. 61 Конституції України, суд погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що позивач не може нести відповідальність за дії своїх контрагентів щодо декларування податкових зобов'язань чи дотримання інших вимог чинного законодавства, у зв'язку з чим твердження контролюючого органу про відсутність таких контрагентів за їх місцезнаходженням, відсутності основних фондів, неподання податкової звітності чи не зазначення в останній відомостей про господарські операції з позивачем не є належними доказами відсутності між контрагентами господарських правовідносин.

Посилання в апеляційній скарзі на відсутність матеріальних чи трудових ресурсів суд вважає необгрунтованими, оскільки на момент виникнення правовідносин контрагенти не були позбавлені права укладати з іншими суб'єктами господарювання договорів з метою виконання взятих на себе зобов'язань.

Надані позивачем первинні документи відповідають вимогам ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність Україні ", дефектів форми, змісту або походження не мають, а тому є належними доказами на підтвердження здійснення господарських правовідносин.

Враховуючи викладене вище, суд прийшов до висновку, що позивачем правомірно віднесено витрати на придбання у ФОП ОСОБА_4 послуг до загальновиробничих витрат.

Щодо винесення конролюючим органом податкового повідомлення-рішення від 02.10.2017 №0009751401, яким до позивача застосовано штраф в сумі 510 грн, суд зазначає наступне.

Відповідно до пп. 20.1.6 п. 20.1 ст. 20 ПК України встановлено, що контролюючи органи мають право запитувати та вивчати під час проведення перевірок первинні документи, що використовуються в бухгалтерському обліку, регістри, фінансову, статистичну та іншу звітність, пов'язану з обчисленням і сплатою податків, зборів, платежів, виконанням вимог законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи.

В ході розгляду справи судом встановлено, що у період проведення перевірки товариством було надано усі первинні бухгалтерські документи, що використовуються останнім у бухгалтерському обліку, регістри, фінансову, статистичну та іншу звітність, пов'язану з обчисленням і сплатою податків, зборів, платежів.

Враховуючи вищезазначене, суд вважає, що постанова суду першої інстанції ухвалена з дотриманням норм процесуального права, у відповідності до вимог норм матеріального права, а тому підстави для її скасування відсутні. .

Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. 243, 250, 310, 315, 316, 321 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у Полтавській області залишити без задоволення .

Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 28.11.2017 по справі № 816/1810/17 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя Л.В. Любчич Судді О.А. Спаскін О.І. Сіренко Повний текст постанови складено 02.02.2018