Рішення

від 23.01.2018 по справі 463/1559/17

ЛИЧАКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЛЬВОВА

Справа № 463/1559/17

Провадження № 2/463/341/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 січня 2018 року Личаківський районний суд м. Львова

в складі:

головуючого судді Гирич С. В.

при секретарі судового засідання Попович Х.І.

за участю представника позивача ОСОБА_1

представника відповідача ОСОБА_2

в м. Львові

у відкритому судовому засіданні,

розглянувши цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до Житлово-будівельного кооперативу Винники-1 , третя особа ОСОБА_4 про знесення самочинного будівництва, -

ВСТАНОВИВ:

позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про знесення самочинно збудованої трьохповерхової нежитлової будівлі (контрольно-пропускного пункту) позначену в технічному паспорті під літ. А-1, загальною площею 349,7 квадратних метрів, що знаходиться на земельній ділянці загальною площею 0,8960 га, кадастровий номер НОМЕР_3 за адресою: АДРЕСА_1, за рахунок коштів Житлово-будівельного кооперативу Винники-1 , який здійснив самочинне будівництво з відшкодуванням підтверджених витрат на його знесення; знесення самочинно збудованої трьохповерхової нежитлової будівлі (контрольно-пропускного пункту) позначену в технічному паспорті під літ. А-1, загальною площею 349,7 квадратних метрів, що знаходиться на земельній ділянці загальною площею 0,8960 га, кадастровий номер НОМЕР_3 за адресою: АДРЕСА_1 покласти на ОСОБА_3 за рахунок Житлово-будівельного кооперативу Винники-1 , що здійснив самочинне будівництво з одночасним відшкодуванням підтверджених витрат на їх знесення; стягнути з відповідача судові витрати.

Позовні вимоги мотивує тим, що 25.06.2014 року між сторонами було укладено договір суперфіцію, відповідно до умов якого позивач надав в строкове користування земельну ділянку за адресою АДРЕСА_1 з метою здійснення будівництва та подальшої експлуатації об'єктів нерухомості з дотриманням цільового признання земельної ділянки. Цільовим призначенням ділянки згідно умов договору - для будівництва та обслуговування зблокованої котеджної забудови, та будівництво багатоповерхових житлових будинків. Разом з тим, не зважаючи на умови Договору суперфіцію від 25.06.2014 року за № 785, відповідач без будь-якого погодження із позивачем та всупереч цільовому визначенню земельної ділянки передбаченому у п.1.3. договору, самовільно здійснив самочинне будівництво трьох поверхової нежитлової будівлі (контрольно - пропускний пункт). Окрім цього, на першому поверсі вказаного будинку знаходиться магазини. Позивач вважає, що такі дії відповідача істотно порушують його законні права та інтереси, як законного власника земельної ділянки, на якому без погодження та всупереч умовам договору від 25.06.2014 року проведено самочинне будівництво, а тому змушений звернутись із позовом до суду.

Ухвалою суду від 29.03.2017 року відкрито провадження у справі.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі, дав пояснення аналогічні наведеним у позовній заяві,доповнив, що спірні нежитлові приміщення відповідачем були збудовані самовільно, оскільки відповідно до названого договору суперфіцію ділянка підлягала забудовою виключно житловими приміщеннями і вся технічна документація мала погоджуватися із власником ділянки. Однак позивач не погоджував технічну документацію на зведення нежилих приміщень і згоди на таке будівництво не надавав, а тому спірні приміщення є самочинним будівництвом. .

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечив. Зазначив, що дійсно між сторонами укладено договір суперфіцію. Реалізуючи право забудови, відповідач, на вказаній земельній ділянці, спорудив ряд багатоквартирних житлових будинків, в тому числі багатоповерховий багатосекційний житловий будинок (друга черга) з вбудованими приміщеннями громадського призначення, трансформаторною підстанцією та контрольно-пропускним пунктом за адресою: АДРЕСА_1. Будівля контрольно-пропускного пункту споруджувалась відповідачем як допоміжне приміщення (невід'ємний елемент) багатоповерхового трисекційного житлового будинку з вбудованими приміщеннями громадського призначення. Спірний контрольно-пропускний пункт споруджувався не як самостійний об'єкт нерухомості, а як допоміжне приміщення (елемент) багатоквартирного житлового будинку, на спорудження якого позивач надав свою згоду, уклавши договір суперфіцію, вказаний об'єкт самочинним будівництвом. Більше того, на момент розгляду справи спірний об'єкт набув статусу багатоквартирного житлового будинку, оскільки він містить 8 квартир і за правовим статусом належить до об'єктів житлової забудови. Наявність у спірному об'єкті приміщення, яке експлуатується як магазин, не змінює статусу будівлі як багатоквартирного житлового будинку. Враховуючи, що позивач самостійно розпорядився земельною ділянкою, надавши право відповідачу забудувати її шляхом спорудження багатоквартирних житлових будинків, а спірна будівля є багатоквартирним житловим будинком, права позивача не порушено. Спірні квартири належать на праві власності 3-й особі і їх знесення призведе до порушення її законних прав на володіння, користування і розпорядженням власністю. Відтак в задоволенні позову просить відмовити повністю.

Залучена в ході розгляду справи третя особа ОСОБА_4 в судове засідання за викликом не з'явилась, про час та місце розгляду справи повідомлена належним чином, подала до суду клопотання про розгляд справи у її відсутності, з позовними вимогами не погоджується.

Заслухавши думку сторін, дослідивши представленні по справі докази та оцінивши їх в сукупності, суд приходить до висновку, що позов до задоволення не підлягає з наступних підстав.

Відповідно до положень ч.1 ст.3 ЦПК України та ч.1 ст.16 ЦК України, кожна особа має право в порядку, встановленому законом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Позивач обґрунтовує наявність правових підстав для задоволення його позову з посиланням на положення ст. 376 ЦК України обґрунтовуючи вимоги тим, що відповідач уклавши договору суперфіцію на житлову забудову спірної ділянки, яка належить йому на праві власності, фактично збудував на цій ділянці частину приміщень нежитлової забудови, а саме трьох поверхову нежитлову будівлі (контрольно - пропускний пункт), а тому вважає таке будівництво самочинним.

Дійсно, як вбачається із Державного акту про право приватної власності на земельну ділянку серії НОМЕР_4, виданого 04.12.2012 року Відділом Держземагенства у м. Львові Львівської області та зареєстрованого у книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю за № НОМЕР_5, загальною площею 0,8960 га, кадастровий номер НОМЕР_3 (а.с.29) витягу та витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності (а.с.30-31) позивачу ОСОБА_3 на праві приватної власності належить вказана земельна ділянка.

Як вбачається із договору (а.с.6-15), 25.06.2014 року між ОСОБА_3 та ЖБК Винники-1 було укладено договір суперфіцію, посвідчений приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу ОСОБА_5, який зареєстровано в реєстрі за №785, відповідно до умов якого суперфіціар (ОСОБА_3.) надає, а суперфіціарій (ЖБК) приймає в строкове користування земельну ділянку, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, загальною площею 0,8960 га, кадастровий номер НОМЕР_3, цільове призначення: для будівництва та обслуговування зблокованої котеджної забудови.

Відповідно до Генерального плану м. Винники, виходячи із складних містобудівних умов в районі АДРЕСА_1 запроектована як котеджна забудова, так і блокована високощільна малоповерхова, а в окремих місцях групи пяти-, дев'яти-поверхової житлової забудови з врахуванням складеної планувальної структури та масштабності забудови. суперфіціарій набуває функцій замовника будівництва.

Відповідно до положень п.1.2 вказаного договору, метою надання в користування земельної ділянки є здійснення суперфіціарієм будівництва та подальшої експлуатації об'єктів нерухомості, інших господарських споруд, необхідних для їх обслуговування, згідно затвердженого проекту будівництва, з дотриманням цільового призначення наданої в користування Земельної ділянки.

У свою чергу п.1.3 договору передбачено, що цільове призначення Земельної ділянки - для будівництва та обслуговування зблокової котеджної забудови, та будівництво багатоповерхових житлових будинків.

Також, відповідно до п.8.4.1 договору, суперфіціарій зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до її цільового призначення та діючого проекту організації території.

Згідно із п.8.4.6 договору, суперфіціарій зобов'язаний погодити із суперфіціаром проект будівництва на земельній ділянці.

Відповідно до ст.376 Цивільного кодексу України, самочинним вважається будівництво житлового будинку, будівлі, споруди, іншого нерухомого майна, якщо вони збудовані (будуються) на земельній ділянці, що не була відведена особі, яка здійснює будівництво; або відведена не для цієї мети; або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи, чи належно затвердженого проекту; або з істотним порушенням будівельних норм і правил.

Відповідно до пункту 4 статті 26, статті 27 Закону N 3038-VI право на забудову земельної ділянки реалізується її власником або користувачем за умови використання земельної ділянки відповідно до вимог необхідної містобудівельної документації, отриманої забудовником до початку виконання будівельних робіт, зокрема: вихідних даних, технічних умов, будівельного паспорта, розроблення проектної документації та проведення у випадках, передбачених статтею 31 цього Закону, її експертизи; затвердження проектної документації; виконання підготовчих та будівельних робіт, про що зазначено у п.11 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ Про практику застосування судами статті 376 Цивільного кодексу України (про правовий режим самочинного будівництва) від 30.03.2012 року №6.

Як вбачається із долучених до матеріалів справи декларації, зареєстрованої ДАБІ 22.09.2015 року (а.с.63-65), за замовленням ЖБК Винники-1 було розпочато виконання будівельних робіт по будівництву багатоповерхового багатосекційоного житлового будинку (друга черга) з вбудованими приміщеннями громадського призначення, трансформаторною підстанцією та контрольно-пропускним пунктом за адресою: АДРЕСА_1.

Також, згідно декларацій про початок виконання будівельних робіт (реконструкції) та готовність до експлуатації об'єкта, замовником ОСОБА_4 було здійснено реконструкцію 2-ого та 3-го поверхів нежитлової будівлі (контрольно-пропускний пункт) під тимчасове службове житло по АДРЕСА_2. Вказані декларації також були подані та зареєстровані Львівською міською радою 23.09.2016 року та 11.10.2016 року.

Як вбачається із витягу з державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності (а.с.71-78), за третьою особою ОСОБА_4 зареєстровано право власності на об'єкти житлової нерухомості - квартири АДРЕСА_2

Таким чином, судом встановлено, що на момент розгляду справи спірна будівля містить 8 квартир - об'єктів житлової нерухомості, право власності щодо яких зареєстровано та не оспорюється позивачем.

Тому суд приходить до висновку про те, що позивач безпідставно вважає вказаний об'єкт самочинним будівництвом і до нього правові наслідки передбачені ст.376 ЦК України не можуть бути застосовані.

Доводи представника позивача про те, що відповідач самовільно збудував на спірній ділянці трьохповерхову нежитлову будівлю (контрольно-пропускний пункт), а згодом перебудував ці приміщення під житло без згоди позивача, а тому цей об'єкт є самочинним будівництвом не заслуговує на увагу, оскільки в судовому засіданні встановлено, що письмове погодження позивачем проектної документації на забудову спірної ділянки договором не передбачено, доказів погодження іншої технічної документації на будівництво котеджів в такий спосіб, позивачем не надано. Представник позивача в судовому засіданні визнав, що погодження технічної документації на будівництво котеджів, по яких спору не має, здійснювалося усно. В той же час за твердженням представника відповідача вся проектна документація, в тому числі на спірний об'єкт була надана для ознайомлення, погоджена з позивачем та його батьком, який являється мером м. Винник.

Окрім того, відповідно до положень п.1.2 укладеного між сторонами договору суперфіціарій мав право на забудову спірної ділянки не лише об'єктами житлової забудови, а й іншими господарськими спорудами, необхідними для обслуговування житлових будинків, згідно затвердженого проекту будівництва, з дотриманням цільового призначення наданої в користування Земельної ділянки.

Відповідно до положень ст.1 Закону України Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку , багатоквартирний будинок - житловий будинок, в якому розташовано три чи більше квартири. У багатоквартирному будинку можуть також бути розташовані нежитлові приміщення, які є самостійними об'єктами нерухомого майна.

Таким чином, суд погоджується з доводами представника відповідача про те, що наявність у спірному об'єкті приміщення, яке експлуатується як магазин не суперечить нормам законодавства, не змінює статусу житлового будинку та не порушує права позивача.

Згідно з положеннями статей 10, 60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Таким чином, оскільки будівництво та реконструкція об'єкту проводилось відповідно до проекту та зареєстрованих декларацій, які були надані відповідному органу виконавчої влади, тобто у встановленому законом порядку, право власності на об'єкти житлової нерухомості на даний час зареєстровано та не оспорюється позивачем, суд приходить до переконання, що вказане будівництво не є самочинним, а тому позовні вимоги є безпідставними і в задоволенні позову слід відмовити.

Керуючись ст.ст. 2, 81, 258, 259, 263, 264-265, 268 ЦПК України, суд -

в и р і ш и в :

в задоволенні позову ОСОБА_3 (АДРЕСА_3, РНОКПП НОМЕР_1 ) до Житлово-будівельного кооперативу Винники-1 (79005, м.Львів, вул. Скельна, 5, код ЄДРПОУ 39262602) , третя особа ОСОБА_4 (АДРЕСА_4, РНОКПП НОМЕР_2) про знесення самочинного будівництва - відмовити за безпідставністю.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга протягом 30 днів з часу складання повного судового рішення до Апеляційного суду Львівської області або через місцевий суд до Апеляційного суду Львівської області. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено в день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Дата складання повного рішення - 02.02.2018 року.

Суддя: Гирич С. В.