Постанова

від 03.07.2020 по справі 463/1559/17

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Постанова

Іменем України

03 липня 2020 року

м. Київ

справа № 463/1559/17

провадження № 61-43135св18

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:

Журавель В. І. (суддя-доповідач), Антоненко Н. О., Русинчука М. М.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідач - житлово-будівельний кооператив Винники-1 ,

третя особа - ОСОБА_2 ,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Личаківського районного суду міста Львова від 23 січня 2018 року у складі судді Гирич С. В. та постанову апеляційного суду Львівської області від 12 липня 2018 року у складі колегії суддів: Крайник Н. П., Мельничук О. Я., Савуляка Р. В.,

ВСТАНОВИВ:

Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У березні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до житлово-будівельного кооперативу Винники-1 (далі - ЖБК Винники-1 ), третя особа - ОСОБА_2 , про знесення самочинно збудованої триповерхової нежитлової будівлі, розташованої на земельній ділянці, загальною площею 0,8960 га, на АДРЕСА_1 з відшкодуванням витрат на її знесення та стягнення з відповідача судових витрат.

Свої вимоги обґрунтовував тим, що 25 червня 2014 року між сторонами укладено договір суперфіцію № 785, відповідно до якого він передав у строкове користування земельну ділянку, площею 0,8960 га, розташовану на АДРЕСА_1 , кадастровий номер 4610160300:01:002:0026, з цільовим призначенням - для будівництва та обслуговування зблокованої котеджної забудови з метою здійснення будівництва та подальшої експлуатації об`єктів нерухомості з дотриманням цільового призначення земельної ділянки.

Незважаючи на умови вказаного договору, відповідач без будь-якого погодження з ним та всупереч цільовому використанню земельної ділянки, визначеному в пункті 1. 3. договору, самовільно здійснив на ній самочинне будівництво триповерхової нежитлової будівлі (контрольно - пропускний пункт). Крім того, на першому поверсі вказаного будинку відповідачем облаштовано магазини.

Посилаючись на те, що такі дії відповідача істотно порушують його законні права та інтереси, як власника земельної ділянки, на якій без погодження та всупереч умовам договору від 25 червня 2014 року проведено самочинне будівництво, позивач просив позовні вимоги задовольнити.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

Рішенням Личаківського районного суду міста Львова від 23 січня 2018 року, залишеним без змін постановою апеляційного суду Львівської області від 12 липня 2018 року, в задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.

Суд першої інстанції, з яким погодився й апеляційний суд, виходив із того, що спірна триповерхова будівля містить 8 житлових квартир, право власності на які зареєстровано за ОСОБА_2 , і не є контрольно-пропускним пунктом. Крім того, на спірній земельній ділянці здійснено будівництво багатоповерхового багатосекційоного житлового будинку (друга черга) з вбудованими приміщеннями громадського призначення, трансформаторною підстанцією та контрольно-пропускним пунктом згідно з декларацією про початок виконання будівельних робіт, зареєстрованої в установленому законом порядку.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

Не погодившись із таким вирішенням спору, ОСОБА_1 подав касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами обох інстанцій норм матеріального і порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржувані судові рішення та ухвалити нове рішення, яким його позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга ОСОБА_1 мотивована тим, що суди попередніх інстанцій не врахували, що відповідач на порушення умов договору самочинно здійснив будівництво триповерхової нежитлової будівлі без відома та погодження з власником земельної ділянки.

Відзив/заперечення на касаційну скаргу не надходили

Рух справи в суді касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 20 вересня 2018 року відкрито касаційне провадження в справі за позовом ОСОБА_1 до ЖБК Винники-1 , третя особа - ОСОБА_2 , про знесення об'єкта самочинного будівництва.

Витребувано із Личаківського районного суду міста Львова зазначену справу.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

Суди встановили, що на підставі державного акта про право приватної власності на земельну ділянку серії ЯН №471040 від 04 грудня 2012 року № 461010001002655 та згідно з витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності ОСОБА_1 є власником земельної ділянки загальною площею 0,8960 га, кадастровий номер 4610160300:01:002:0026, розташованої по АДРЕСА_1 .

25 червня 2014 року між ОСОБА_1 та ЖБК Винники-1 укладено договір суперфіцію, що посвідчений приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Маслей І. Г. та зареєстрований в реєстрі за № 785, відповідно до якого ОСОБА_1 передав, а ЖБК Винники-1 прийняло в строкове платне користування земельну ділянку, розташовану по АДРЕСА_1 , загальною площею 0,8960 га, кадастровий номер 4610160300:01:002:0026, цільове призначення якої для будівництва та обслуговування зблокованої котеджної забудови.

Відповідно до пункту 1.2 вказаного договору метою надання в користування земельної ділянки є здійснення ЖБК Винники-1 будівництва та подальшої експлуатації об`єктів нерухомості, інших господарських споруд, необхідних для їх обслуговування, згідно з затвердженим проектом будівництва, з дотриманням цільового призначення наданої в користування земельної ділянки.

Пунктом 1.3 договору передбачено, що цільове призначення земельної ділянки - для будівництва та обслуговування зблокованої котеджної забудови та будівництво багатоповерхових житлових будинків.

Відповідно до пунктів 8.4.1, 8.4.6 договору ЖБК Винники-1 зобов`язане використовувати земельну ділянку відповідно до її цільового призначення та діючого проекту організації території, а також погоджувати із ОСОБА_1 проект будівництва на земельній ділянці.

Згідно з генеральним планом м. Винники, виходячи зі складних містобудівних умов в районі АДРЕСА_1 , запроектована як котеджна забудова, так і блокована високощільна малоповерхова, а в окремих місцях групи п`яти - дев`яти-поверхової житлової забудови з врахуванням складеної планувальної структури та масштабності забудови.

Відповідно до декларації про початок виконання будівельних робіт, виготовленої за замовленням ЖБК Винники-1 та зареєстрованої ДАБІ 22 вересня 2015 року, за адресою: АДРЕСА_1 виконання будівельних робіт з будівництва багатоповерхового багатосекційоного житлового будинку (друга черга) з вбудованими приміщеннями громадського призначення, трансформаторною підстанцією та контрольно-пропускним пунктом розпочате і здійснюється на підставі проекту, розробленого фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3

Експертиза проекту будівництва проведена філією товариства з обмеженою відповідальністю Укрбудекспертиза у Львівській області.

Відповідно до витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності за ОСОБА_2 зареєстровано право власності на об`єкти житлової нерухомості - квартири в„– в„– АДРЕСА_4, АДРЕСА_5, АДРЕСА_6, АДРЕСА_7, АДРЕСА_8, АДРЕСА_9, АДРЕСА_10, АДРЕСА_3 .

Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Відповідно до пункту 2 розділу II Прикінцеві та перехідні положення Закону України Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ від 15 січня 2020 року № 460-IX, який набрав чинності 08 лютого 2020 року, установлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.

Наведені в касаційній скарзі доводи не дають підстав для висновку про неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Відповідно до частини першої статті 376 Цивільного кодексу України (далі -ЦК України) житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.

Частиною сьомою статті 376 ЦК України визначено, що в разі істотного відхилення від проекту, що суперечить суспільним інтересам або порушує права інших осіб, істотного порушення будівельних норм і правил суд за позовом відповідного органу державної влади або органу місцевого самоврядування може постановити рішення, яким зобов`язати особу, яка здійснила (здійснює) будівництво, провести відповідну перебудову.

Суди встановили, що виконання будівельних робіт з будівництва багатоповерхового багатосекційоного житлового будинку (друга черга) з вбудованими приміщеннями громадського призначення, трансформаторною підстанцією та контрольно-пропускним пунктом за адресою: АДРЕСА_1 розпочато згідно з декларацією про початок виконання будівельних робіт від 22 вересня 2015 року, виготовленої за замовленням ЖБК Винники-1 та зареєстрованою в установленому законом порядку та на підставі розробленого фізичною особою - підприємцем ОСОБА_3 .

Факту відхилення від проекту чи істотного порушення будівельних норм і правил суди не встановили.

Спірний об`єкт не є самочинним будівництвом і до нього не можуть бути застосовані правові наслідки, передбачені статтею 376 ЦК України.

З урахуванням наведеного суди попередніх інстанцій зробили правильний висновок про відсутність підстав для задоволення позову.

Доводи касаційної скарги ОСОБА_1 про те, що з ним не було погоджено проект будівництва спірного об`єкта, колегія суддів відхиляє, оскільки згідно з пунктом 8.4.6 договору суперфіцію, укладеного сторонами 25 червня 2014 року, це питання стосується договірних зобов`язань і не є предметом спору.

Інші доводи не дають підстав для висновку, що оскаржувані судові рішення ухвалені без додержання норм матеріального і процесуального права та зводяться до незгоди заявника з висновками судів щодо їх оцінки та переоцінки доказів у справі, що відповідно до положень статті 400 ЦПК України (в редакції, чинній станом на 07 лютого 2020 року) знаходиться поза межами повноважень Верховного Суду.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Ураховуючи наведене, колегія суддів дійшла висновку про наявність передбачених частиною третьою статті 401 ЦПК України підстав для залишення касаційної скарги без задоволення, а рішення суду першої інстанції та постанови апеляційного суду - без змін.

Керуючись статтями 389, 400 , 401 (в редакції, чинній станом на 07 лютого 2020 року), Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Личаківського районного суду м. Львова від 23 січня 2018 року та постанову апеляційного суду Львівської області від 12 липня 2018 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Судді: В. І. Журавель

Н. О. Антоненко

М. М. Русинчук