Постанова

від 13.12.2017 по справі 804/8068/17

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 49089 м. Дніпро, вул. Академіка Янгеля, 4, (веб адреса сторінки на офіційному веб -порталі судової влади України в мережі Інтернет - http://adm.dp.court.gov.ua)

13 грудня 2017 р. Справа № 804/8068/17 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Жукової Є.О.

при секретарі судового засідання Воробйовій П.В.

за участю:

представника позивача: Коваленка Д.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м.Дніпрі адміністративну справу за позовом Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області до Товариства з обмеженою відповідальністю Віннер-Пласт , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Державна податкова інспекція у Центральному районі м. Дніпра Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області про стягнення заборгованості з: мита на товари, що ввозяться суб'єктами підприємницької діяльності в сумі 34 434,83 грн.; додаткового імпортного збору на товари, що ввозяться суб'єктами підприємницької діяльності в сумі 34 434,83 грн.; податку на додану вартість в сумі 151 513,23 грн. та пені в сумі 141 199,61 грн.,-

ВСТАНОВИВ:

01 грудня 2017 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області до Товариства з обмеженою відповідальністю Віннер-Пласт , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Державна податкова інспекція у Центральному районі м. Дніпра Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області про стягнення заборгованості з: мита на товари, що ввозяться суб'єктами підприємницької діяльності в сумі 34 434,83 грн.; додаткового імпортного збору на товари, що ввозяться суб'єктами підприємницької діяльності в сумі 34 434,83 грн.; податку на додану вартість в сумі 151 513,23 грн. та пені в сумі 141 199,61 грн.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04.12.2017 р. по справі було відкрито провадження, справа призначена до розгляду у судовому засіданні на 13.12.2017 р. о 15:00 год. та зобов'язано позивача повідомити належним чином відповідача про дату, час та місце судового засідання та надати докази належного повідомлення. Відповідачу подати до суду письмові заперечення проти позову та їх копію з посиланням на докази, якими вони обґрунтовуються. Особам які беруть участь у справі, в судове засідання надати оригінали поданих до суду документів, та інших документів, на які сторони посилатимуться на підтвердження обґрунтування позову або заперечення проти нього.

Позовні вимоги, обгрунтовано наступним. В інтегрованих картках платника податків станом на 17.10.2017 р. за відповідачем рахується податковий борг по митних платежах у загальному розмірі - 361 582, 50 грн. (у т.ч. пеня - 141 199,61 грн.), який виник в результаті несплати у встановлені терміни сум грошових зобов'язань нарахованих контролюючим органом та залишається несплаченим на момент звернення до суду із цим позовом.

Сторони були належним чином повідомлені про порядок розгляду адміністративного позову, що підтверджується наявними в матеріалах справи доказами.

Відповідач та представник третьої особи у судове засідання не з'явилися. Відомості про вручення судової повістки відповідачу та третій особі в матеріалах справи наявні, причини неявки не відомі. У відповідності до положень ст. 41 КАС України у разі неявки в судове засідання осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, вивчивши наявні у справі докази та оцінивши їх у сукупності, вважає необхідним частково задовольнити цей адміністративний позов з наступних підстав.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що відповідно до вимог ст.336, ст.345, п.2 ч.2 ст.351 Митного кодексу України, на підставі наказу ГУ ДФС у Київській області від 10.02.2017 р. №702, проведена документальна невиїзна перевірка дотримання вимог законодавства України з питань державної митної справи, в частині правильності визначення бази оподаткування, своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати митних платежів по митній декларації від 28.03.2015 р. №500060001/2015/007286.

Перевіркою встановлено порушення: п.1 ч.1 ст.279, ст.295 Митного Кодексу України, в результаті чого занижено податкове зобов'язання по сплаті мита на суму 27 547,86 грн. та додаткового імпортного збору на суму 27 547,86 грн., п.190.1 ст.190 ПКУ, в результаті чого занижено податок на додану вартість на суму 121 210,58 грн.

За результатами перевірки складений акт №1688/04-36-14-12/39665910 від 03.03.2017 року за результатами якого прийняті податкові повідомлення-рішення від 21.04.2017 року:

- податкове повідомлення - рішення №0004541412, мито на товари, що ввозяться суб'єктами підприємницької діяльності (15010100) 34 434,83 грн. (основний платіж 27 547,86 грн., штрафна (фінансова) санкція - 6 886,97 грн.);

- податкове повідомлення - рішення №0004551412, додатковий імпортний збір на товари, що ввозяться суб'єктами підприємницької діяльності (15011100) 34 434,83 грн. (основний платіж 27 547,86 грн., штрафна (фінансова) санкція - 6 886,97 грн.);

- податкове повідомлення - рішення №0004561412, податок на додану вартість з ввезених на територію України товарів (14070100) 151 513,23 грн. (основний платіж 121 210,58 грн., штрафна (фінансова) санкція - 30 302,65 грн.).

Крім того, нараховано пеню на загальну суму 141 199,61 грн. ( в тому числі по платежах: 15010100 - 22 062,44грн., 15011100 - 22 062,44 грн., 14070100 - 97 074,73 грн.).

На виконання вимог ст.59 Податкового кодексу України відповідачу було надіслано податкову вимогу від 29.06.2017 року № 944-17. Проте, суму податкового боргу із вказаних видів податків відповідач у встановлені законодавством строки не сплатив, зазначена вимога не є скасованою, тому сума заборгованості підлягає стягненню в судовому порядку.

Відтак, на момент звернення до суду із цим позовом за відповідачем рахується податковий борг у розмірі - 361 582, 50 грн.

Будь-яких доказів сплати зазначеної суми податкового боргу матеріали даної адміністративної справи не містять, як не містять і будь-яких доказів щодо оскарження в адміністративному або судовому порядку зазначеного вище податкового повідомлення-рішення або вказаної вище податкової вимоги.

Суд не може обійти увагою сам факт нарахування пені у розмірі 141 199,61 грн. Головним управлінням Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області, оскільки неодноразово на питання головуючого судді у даній справі щодо порядку нарахування зазначеної пені та з дати її нараховування, повноважний представник позивача в судовому засіданні 13.12.2017 р. не зміг надати суду вмотивованої відповіді, а лише посилався на вирвані з контексту позову дати, а саме: 17.10.2017 р., як на дату -початок нарахування пені. Чому саме цю дату зазначає контролюючий орган, його представник не зміг надати відповідні обґрунтування. Також суд не приймає до уваги посилання позивача про нарахування пенні на загальну суму 141 199,66 грн. ( в тому числі по платежах: 15010100 - 22 062,44грн., 15011100 - 22 062,44 грн., 14070100 - 97 074,73 грн.), оскільки законом чітко встановлений порядок нарахування пені, який відображений у п.п.129.1.1 п.129.1 ст.129 ПК України, а з пояснень позивача та наданого на вимогу суду розрахунку пені, здійсненого, за поясненнями представника позивача, в автоматичному режимі, вбачається недотримання останнім вимог ст.129 ПК України щодо обчислення пені у зазначеній вище сумі.

З урахуванням вищезазначеного, суд прийшов до висновку, що позивачем в судових засіданнях не було доведено законних підстав, з посиланнями на ст.129 ПК України, розміру пені, що була нарахована Товариству з обмеженою відповідальністю Віннер-Пласт контролюючим органом у розмірі 141 199,61 грн.

Згідно до ч. 1 ст. 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

У відповідності до положень ст.41 Податкового кодексу України контролюючими органами є органи доходів і зборів - центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування єдиної державної податкової, державної митної політики в частині адміністрування податків і зборів, митних платежів та реалізує державну податкову, державну митну політику, забезпечує формування та реалізацію державної політики з адміністрування єдиного внеску, забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері боротьби з правопорушеннями при застосуванні податкового та митного законодавства, а також законодавства з питань сплати єдиного внеску (далі - центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику), його територіальні органи.

За ст.61 Податкового кодексу України податковий контроль - система заходів, що вживаються контролюючими органами з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Податковий контроль здійснюється органами, зазначеними у статті 41 цього Кодексу, в межах їх повноважень, встановлених цим Кодексом.

Підпунктом 16.1.4 п.16.1 ст. 16 ПК України передбачено, що платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Відповідно до підпункту 14.1.39 пункту 14.1 статті 14 ПК України грошове грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Згідно з пунктом 57.3 статті 57 ПК України у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

Згідно п.129.1 ст. 129 Податкового кодексу України, при нарахуванні суми грошового зобов'язання, визначеного контролюючим органом за результатами податкової перевірки, - починаючи з першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати платником податків податкового зобов'язання, визначеного цим Кодексом (у тому числі за період адміністративного та/або судового оскарження); при нарахуванні суми податкового зобов'язання, визначеного контролюючим органом у випадках, не пов'язаних з проведенням податкових перевірок, - починаючи з першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати податкового зобов'язання (в тому числі за період адміністративного та/або судового оскарження); при нарахуванні суми податкового зобов'язання, визначеного платником податків або податковим агентом, - після спливу 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати податкового зобов'язання.

Пунктом 95.2 ст. 95 ПК України визначено, що стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.

Згідно з п. 59.1 ст. 59 ПК України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Позивачем відповідно до п. 59.1 ст. 59 ПК України було направлено відповідачу податкову вимогу № 944-17 від 29.06.2017 року.

Згідно ст.180 Податкового кодексу України визначено, що для цілей оподаткування платником податку на додану вартість є, в тому числі будь-яка особа, що провадить або планує провадити господарську діяльність і реєструється за своїм добровільним рішенням як платник податку у порядку, визначеному статтею 183 цього розділу.

Згідно ст. 36 Податкового кодексу України податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи.

Податковий обов'язок виникає у платника за кожним податком та збором.

Податковий обов'язок є безумовним і першочерговим стосовно інших неподаткових обов'язків платника податків, крім випадків, передбачених законом.

Виконання податкового обов'язку може здійснюватися платником податків самостійно або за допомогою свого представника чи податкового агента.

Відповідальність за невиконання або неналежне виконання податкового обов'язку несе платник податків, крім випадків, визначених цим Кодексом або законами з питань митної справи.

Згідно з пунктом 38.1 статті 38 ПК України виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк.

Станом на день розгляду справи податковий борг у сумі 220 382,89 гривень залишається непогашеним. Про наявність суми податкового боргу свідчать податкові повідомлення - рішення, довідка про наявність заборгованості та зворотній бік облікової картки платника податків.

З урахуванням наведеного, податкове зобов'язання з податку на додану вартість, мито на товари, що ввозяться на територію України суб'єктами підприємницької діяльності, додатковому імпортному збору на товари, що ввозяться суб'єктами підприємницької діяльності є узгодженими, і набули статусу податкового боргу платника податків.

Згідно з пунктами 95.1, 95.3 статті 95 ПК України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі. Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в органі, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

За ст.75 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи контролюючого органу і проводиться за наявності хоча б однієї з обставин, визначених цим Кодексом.

Документальною виїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться за місцезнаходженням платника податків чи місцем розташування об'єкта права власності, стосовно якого проводиться така перевірка.

За п.87.1,п.87.2, п.87.11 ст.87 Податкового кодексу України джерелами самостійної сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів.

Джерелом самостійної сплати грошових зобов'язань з податку на додану вартість є суми коштів, що обліковуються в системі електронного адміністрування податку на додану вартість, та джерела, зазначені в абзаці першому цього пункту.

Сплата грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків з відповідного платежу може бути здійснена також за рахунок надміру сплачених сум такого платежу (без заяви платника) або за рахунок помилково та/або надміру сплачених сум з інших платежів (на підставі відповідної заяви платника) до відповідних бюджетів.

Не можуть бути джерелом погашення податкового боргу, крім погашення податкового боргу з податку на додану вартість, кошти на рахунку платника в системі електронного адміністрування податку на додану вартість.

Джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.

Орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку - фізичної особи. Стягнення податкового боргу за рішенням суду здійснюється державною виконавчою службою відповідно до закону про виконавче провадження.

Згідно п.95.2 ст.95 Податкового кодексу України стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.

Згідно п.20.1.19 п.20.1 ст.20 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом та іншими законами України.

Згідно з частиною 3 статті 72 КАС України обставини, які визнаються сторонами, можуть не доказуватися перед судом, якщо проти цього не заперечують сторони і в суду не виникає сумніву щодо достовірності цих обставин та добровільності їх визнання.

Відповідно до статті 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Суд, приймаючи до уваги вищевикладене та, враховуючи, що на час розгляду справи податковий борг відповідачем не сплачено в добровільному порядку, будь-яких доказів оскарження з боку відповідача наведених вище податкових повідомлень-рішень від 21.04.2017 р. № 0004541412, № 0004551412, № 0004561412 на суму 220 382,89 та податкової вимоги №944-17 від 29.06.2017 р. до суду надано не було, приходить до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, тому підлягають частковому задоволенню з огляду на викладену вище позицію суду щодо донарахування позивачем пені в сумі 141 199,61 всупереч положенням ст.129 ПК України.

Щодо питання про розподіл судових витрат, то суд зазначає, що у відповідності до положень ч.4 ст.94 КАС України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються. Тому, сплачена податковим органом сума судового збору у розмірі - 4246, 80 грн. (платіжне доручення №2629 від 22.11.2016) йому з Державного бюджету України не повертається.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 10, 12, 60, 86, 94, 160, 161, 163, КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області до Товариства з обмеженою відповідальністю Віннер-Пласт , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Державна податкова інспекція у Центральному районі м. Дніпра Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області про стягнення заборгованості з: мита на товари, що ввозяться суб'єктами підприємницької діяльності в сумі 34 434,83 грн.; додаткового імпортного збору на товари, що ввозяться суб'єктами підприємницької діяльності в сумі 34 434,83 грн.; податку на додану вартість в сумі 151 513,23 грн. та пені в сумі 141 199,61 грн. - задовольнити частково.

В задоволенні іншої частини позовних вимог, а саме: щодо стягнення пені в сумі 141 199,61 грн. - відмовити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Віннер-Пласт (ЄДРПОУ 39665910) податковий борг платника податків за узгодженими грошовими зобов'язаннями (коди призначення платежів 15010100,15011100,14070100) у сумі 220 382 (двісті двадцять тисяч триста вісімдесят дві) грн. 86 коп.

Постанова суду набирає законної сили відповідно до ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені ст.186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Є.О. Жукова