Постанова

від 12.07.2018 по справі 804/8068/17

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

12 липня 2018 рокусправа № 804/8068/17

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючий суддя:                    Сафронова С.В.

           судді:                     Мельник В.В., Чепурнов Д.В.,

за участю секретаря судового засідання:          Царьової Н.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпрі апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13 грудня 2017 року

          у адміністративній справі № 804/8068/17 за позовом Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Віннер-Пласт», та третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Державної податкової інспекції у Центральному районі м. Дніпра Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області про стягнення заборгованості з мита на товари, що ввозяться суб'єктами підприємницької діяльності в сумі 34 434,83 грн., додаткового імпортного збору на товари, що ввозяться суб'єктами підприємницької діяльності в сумі 34 434,83 грн., податку на додану вартість в сумі 151 513,23 грн. та пені в сумі 141 199,61 грн., -

в с т а н о в и л а :

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13 грудня 2017 року частково задоволено адміністративний позов Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області, стягнуто з ТОВ «Віннер-Пласт» (ЄДРПОУ 39665910) податковий борг платника податків за узгодженими грошовими зобов'язаннями (коди призначення платежів 15010100,15011100,14070100) у сумі 220 382, 86 грн., та відмовлено у задоволені вимог про стягнення з ТОВ «Віннер-Пласт» пені в сумі 141 199,61 грн.

          Зазначена постанова суду першої інстанції оскаржена позивачем по справі в частині відмови у задоволенні позову з підстав порушення норм матеріального та процесуального права, і неповного дослідження та з'ясування всіх обставин справи, у зв'язку з чим просить її скасувати в оскаржуваній частині, та прийняти в цій частині нове рішення про задоволення вимог Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області.

          Апеляційна скарга позивача мотивована безпідставним не врахуванням судом того, що пені за несвоєчасну сплату нарахована на податкові повідомлення-рішення №0004541412. №0004551412. №00045611412 від 21.04.2017р., що підтверджується інтегрованою карткою платника податків, і відмова суду у її стягненні суперечить положенням пп.129.1.1 п.п.129.1.2 п. 129.1 п. 129.4 ст.129 Податкового кодексу України.

          Обговоривши доводи апеляційної скарги та перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин, і правильність застосування до них норм матеріального права, якими регулюються спірні правовідносини, колегія суддів вважає апеляційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню.

Судом першої інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджено, що заявлені у цій справі вимоги позивача пов'язані з наявністю у відповідача податкового боргу у розмірі - 361 582, 50 грн., який виник внаслідок визначених сум за податковими повідомленнями рішеннями від 21.04.2017 року: №0004541412. №0004551412. №00045611412 від 21.04.2017р., винесених за результатами проведеної відповідно до вимог ст.336, ст.345, п.2 ч.2 ст.351 Митного кодексу України та на підставі наказу ГУ ДФС у Київській області від 10.02.2017 р. №702 документальної невиїзної перевірки стосовно дотримання вимог законодавства України з питань державної митної справи, в частині правильності визначення бази оподаткування, своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати митних платежів по митній декларації від 28.03.2015 р. №500060001/2015/007286, яка була оформлена Актом №1688/04-36-14-12/39665910 від 03.03.2017 року .

Вирішуючи спір по суті у цій справі, суд першої інстанції виходив з доведеності позивачем наявності у відповідача податкової заборгованості стосовно якої відповідно до ст.59 Податкового кодексу України відповідачу надсилалась податкова вимогу від 29.06.2017 року № 944-17, яка не виконана, а відповідачем сума заборгованості не сплачена, хоча зазначені вище податкові повідомлення-рішення та податкова вимога в адміністративному або судовому порядку не оскаржувалися, що у сукупності стало підставою для задоволенні вимог позивача в частині стягнення з ТОВ «Віннер-Пласт» податкового боргу за узгодженими грошовими зобов'язаннями на суму 220 382, 86 грн.

Оскільки апеляційним судом переглядається справа в межах апеляційного оскарження, а у зазначеній в попередньому абзаці частині рішення суду першої інстанції не оскаржується, судова колегія не вбачає підстав для більш детального обговорення судового рішення в зазначеній частині.

          Перевіряючи рішення суду в частині, що оскаржується позивачем, судовою колегією встановлено, що підставою для відмови у стягненні контролюючим органом з ТОВ «Віннер-Пласт» пені, нарахованої у розмірі 141 199,61 грн., стало не доведення позивачем в судових засіданнях законних підстав для такого нарахування відповідно до вимог ст.129 ПК України.

          Мотивуючи своє рішення в зазначеній частині, суд першої інстанції посилався на те, що повноважний представник позивача в судовому засіданні на питання головуючого судді не зміг надати вмотивованої відповіді, посилаючись лише на вирвані з контексту позову дати, а саме: 17.10.2017 р., як на дату - початок нарахування пені в автоматичному режимі, але без обґрунтувань підстав для зазначення цієї дати, у той час, коли законом чітко встановлений порядок нарахування пені.

Судова колегія в повному обсязі погоджується з висновками суду першої інстанції, оскільки відповідно до п.п.129.1.1 п.129.1 ст.129 ПК України зрозуміло прописано, що у разі визначення контролюючим органом за результатами податкової перевірки суми грошового зобов'язання, нарахування пені починається з першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати платником податків податкового зобов'язання, визначеного цим Кодексом (у тому числі за період адміністративного та/або судового оскарження).

Виходячи з того, що позивачем по справі ні в суді першої інстанції, ні під час апеляційного перегляду даної справи не наводять розрахунки пені, з урахуванням вимог ст. 129 Податкового кодексу України, не вказується період нарахування пені з урахуванням не погашеного податкового боргу загальною сумою 361582,50 грн., судова колегія вважає обґрунтованою позицію суду першої інстанції про невідповідність вимогам п.п. 129.1.1, п. 129.4 ст. 129 Податкового кодексу України розраховану без врахування дати погашення грошового зобов'язання суму пені у розмірі 141 199,61 грн.

В силу положень статті 21 ПК України посадові особи контролюючих органів, зокрема, зобов'язані: дотримуватися Конституції України та діяти виключно у відповідності з цим Кодексом та іншими законами України, іншими нормативними актами; забезпечувати сумлінне виконання покладених на контролюючі органи функцій; не допускати порушень прав та охоронюваних законом інтересів громадян, підприємств, установ, організацій; коректно та уважно ставитися до платників податків, їх представників та інших учасників відносин, що виникають під час реалізації норм цього Кодексу та інших законів, не принижувати їх честі та гідності.

Рішення, дії суб'єкта владних повноважень не можуть бути упередженими, тобто здійснюватися дискримінаційно через власний, у тому числі фінансовий, корпоративний інтерес. Також суб'єкт владних повноважень зобов'язаний діяти добросовісно, тобто з щирим наміром щодо реалізації владних повноважень та досягнення поставлених цілей і справедливих результатів.

Водночас, аналіз фактичних у цій справі обставин, свідчить про те, що позивач у спірному випадку знехтував нормами діючого податкового законодавства та недотримався згаданих вище вимог, тому судова колегія за результатами розгляду справи в межах апеляційної скарги і заявлених у цій справі позивачем вимог, дійшла висновку про безпідставність наведених позивачем в апеляційній скарзі доводів, та про відсутність правових підстав для скасування законного рішення суду першої інстанції у цій справі в оскаржуваній частині.

Підсумовуючи викладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що судом першої інстанції надано належну оцінку наявним у справі доказам, а їх достатня кількість та взаємний зв'язок у сукупності свідчать про правильність висновку суду першої інстанції про наявність підстав для відмови в задоволенні позову в частині, яка стосується стягнення з ТОВ «Віннер-Пласт» пені в сумі 141 199,61 грн., тому судова колегія вважає за необхідне залишити без задоволення апеляційну скаргу позивача, а рішення суду - без змін..

Керуючись ст.ст. 242, 315, 316, 322 325, 328 КАС України, суд,-

П о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області – залишити без задоволення, постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13 грудня 2017 року – залишити без змін

          Постанова Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя:                                                                                С.В. Сафронова

           Суддя:                                                                                В.В. Мельник

           Суддя:                                                                                Д.В. Чепурнов