Рішення

від 19.12.2017 по справі 804/7128/17

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 49089 м. Дніпро, вул. Академіка Янгеля, 4, (веб адреса сторінки на офіційному веб -порталі судової влади України в мережі Інтернет - http://adm.dp.court.gov.ua)

19 грудня 2017 року Справа № 804/7128/17 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Жукової Є.О.

при секретарі судового засідання Воробйовій П.В.

за участю:

представника позивача ОСОБА_1

представника відповідача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпрі позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕНЕРГОПОЛІС" до Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, а саме: від 12.10.2017 р. №0016831417 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 134 857,50 грн. та від 12.10.2017 р. №0016871417 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств в сумі 121 371,25 грн., -

ВСТАНОВИВ:

01 литопада 2017 р. до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕНЕРГОПОЛІС" до Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, а саме: від 12.10.2017 р. №0016831417 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 134 857,50 грн. та від 12.10.2017 р. №0016871417 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств в сумі 121 371,25 грн.

Позовні вимоги обґрунтовано наступним.

На підставі повідомлення від 12.09.2017 р. №2219 та відповідно до наказу Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області від 12.09.2017 р. №4936-п, заступником начальника відділу аудиту полатників території обслуговування Державної податкової інспекції у Соборному районі м.Дніпра управління аудиту Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області - ОСОБА_3, згідно із пп.191 .1.1 п.191.1 ст.191, пп.20.1.4 п.20.1 ст.20, ст.75, пп.78.1.1 п.78, ст.79, п.82.2 ст.82 ПК України від 02 грудня 2010 року №2755-VI (зі змінами та доповненнями) проведено позапланову невиїзну документальну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю Енергополіс з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на прибуток та податку на додану вартість по взаємовідносинам з Товариством з обмеженою відповідальністю Укроргенергогоз (код ЄДРПОУ 32768338) за період вересень 2014 року, за результатами якої складено акт від 26.09.2017 р. №13250/04-36-14-17/32456392 Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ Енергополіс (код ЄДРПОУ 32756392) з питань дотримання вимог податкового законодавства України з податку на прибуток та податку на додану вартість по взаємовідносинам з ТОВ Укорогенергогаз (код ЄДРПОУ 32768338) за період вересень 2014 року. .

В акті перевірки від 26.09.2017 р. №13250/04-36-14-17/32456392 відповідачем зроблено висновок про порушення Товариством з обмеженою відповідальністю Енергополіс п.44.1 ст.44, п.198.1. п.198.2. п.198.3. п. 198.6 ст.198 Податкового Кодексу України від 02.12.2010р. №2755-VI (із змінами та доповненнями) ТОВ Енергополіс , в результаті чого завищено податковий кредит на суму 107886 грн., що призвело до заниження податку на додану вартість в вересень 2014 року на суму 107886 грн.; п41.1 ст.44, пп.134.1.1 п.134.1 ст.134, п.138.1, п.138.2, п.138.4, п.п.139.1.9 п. 139.1 ст.139, п. 149.1 ст. 149 Податкового Кодексу України №2755- VI від 02.12.2010 (із змінами та доповненнями) ТОВ Енергополіс занижено податок на прибуток за 2014 рік в сумі 97097 грн.

На підставі висновків, викладених в акті від 26.09.2017 р. №13250/04-36-14-17/32456392 Головним управлінням Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області прийняті податкові повідомлення-рішення, а саме: від 12.10.2017 р. №0016831417, відповідно до якого Товариству з обмеженою відповідальністю Енергополіс збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 107 886,00 грн. та застосовано штрафні фінансові санкції в сумі 26 971,5 грн.; від 12.10.2017 р. №0016871417, відповідно до якого Товариству з обмеженою відповідальністю Енергополіс збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств в сумі 97 097 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції в сумі 24 274,25 грн.

Позивач висновки вищевказаного акту перевірки вважає неправомірними та незаконними, а тому відповідно і податкові повідомлення-рішення такими, що підлягають скасуванню.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02 листопада 2017 р. по справі було відкрито провадження та справа призначена до розгляду в судовому засіданні.

Представник позивача в судовому засіданні підтримала позовні вимоги та просила суд задовольнити позов в повному обсязі за викладених у ньому підстав.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечувала проти адміністративного позову та просила відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі, посилаючись на заперечення, в яких зазначено наступне.

При проведенні позапланової невиїзної документальної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю Енергополіс з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на прибуток та податку на додану вартість по взаємовідносинам з Товариством з обмеженою відповідальністю Укроргенергогаз (код ЄДРПОУ 32768338) за період вересень 2014 р.

При проведенні перевірки використано такі документи, як: податкова декларація з податку на додану вартість Товариства з обмеженою відповідальністю Енергополіс за вересень 2014 року від 18.10.2014 р. №9060128464; додаток №5 Розшифровка податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів до податкової декларації з податку на додану вартість за вересень 2014 року; податкова декларація з податку на прибуток Товариства з обмеженою відповідальністю Енергополіс за 2014 рік від 27.02.2015 р. №9081160901; дані інформаційних ресурсів Головного управління ресурсів Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області - IC Податковий Блок , база даних Єдиного реєстру зареєстрованих податкових накладних; вирок Жовтневого районного суду м.Дніпра від 16.06.2017 р.; первинні документи надані ТОВ Енергополіс .

За податковою адресою Товариство з обмеженою відповідальністю Енергополіс надіслано запит 17623/10/04-36-14-09 від 02.08.2017 р., щодо надання підтверджуючихдокументів та письмових пояснень з питань придбання товару (робіт, послуг) у Товариства з обмеженою відповідальнісью Укроргенергогаз (код ЄДРПОУ 32768338) у вересні 2014 року та їх подальшої реалізації.

Товариством з обмеженою відповідальністю Енергополіс листом від 11.08.2017 р. №9 було надано первинні документи.

Відповідно до наданих до перевірки документів, як зазначає контролюючий орган встановлено, що між Товариством з обмеженою відповідальністю Енергополіс та Товариством з обмеженою відповідальністю Енергополіс укладено договір №0970814 від 29.08.2014р.

У відповідності до проведеного аналізу податкових накладних та актів встановлено наступне:

В податковій накладній №96 від 02.09.2014 р. вказано, що ТОВ Укроргенергогаз надає послугу (технічне обслуговування тепллогенераторної, м.Дніпропетровськ, вул. Чкалова, 12 А) ТОВ Енергополіс . Однак в акті здачі-приймання виконаних робіт №1 від 02.09.2014 р. - технічне обслуговування парогенераторів камер дозрівания, за адресою: м.Дніпропетровськ, вул. Будівельників, 34, загальна вартість робіт (послуг) - 19699,0 грн., у тому числі ПДВ - 3283,17 грн.

До перевірки підприємством ТОВ Енергополіс надано лише платіжне доручення від 10.10.2014 р. №2041. Бухгалтерські відомості (оборотно-садьдові відомості та журнали-ордери по рахунку 631), в яких відображено операції по отриманню робіт (послуг) до перевірки не надані. Кредиторську/дебіторську заборгованість по розроахунках із ТОВ Укроргенергогаз встановити не має можливості внаслідок відсутності бухгалтерського обліку.

Згідно інформаційних баз даних ДФС України та у ході аналізу податкової звітності ТОВ Укроргенергогаз (кодЄДРПОУ 32768338) встановлено: підприємство знаходиться на обліку в Державні податковій інспекції у Голосіївському райні м.Києва; основний вид діяльності - 46.38-Оптова торгівля іншими продуктами харчування, у тому числі рибою, ракоподібними і молюсками.; свідоцтво платника податку на додану вартість анульовано 19.01.2015 р.; остання податкова декларація з податку на додану вартість за жовтень 2014 року; податкова декларація з податку на прибуток за 2014 р. не подавалась, баланс (фінансовий звіт суб'єкта малого підприємства) на 31 грудня 2014 року - не подано. Інформація щодо наявності основних засобів відсутня.

При цьому, в поданих запереченнях відповідач зазначає, що Головним управлінням Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області отримано вирок Жовтневого районного суду м.Дніпра від 16.06.2017 р., відповідно до тексту якого встановлено фіктивність рядку підприємств, в тому числі й ТОВ Укроргенергогаз , з яким позивач перебував у господарських правовідносинах у перевіряємий період.

Зважаючи на викладене, Головне управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області вважає вимоги позивача безпідставними, необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Дослідивши в судовому засіданні докази, наявні в матеріалах справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив наступне.

На підставі повідомлення від 12.09.2017 р. №2219 та відповідно до наказу Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області від 12.09.2017 р. №4936-п, заступником начальника відділу аудиту полатників території обслуговування Державної податкової інспекції у Соборному районі м.Дніпра управління аудиту Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області - ОСОБА_3, згідно із пп.191 .1.1 п.191.1 ст.191, пп.20.1.4 п.20.1 ст.20, ст.75, пп.78.1.1 п.78, ст.79, п.82.2 ст.82 ПК України від 02 грудня 2010 року №2755-VI (зі змінами та доповненнями) проведено позапланову невиїзну документальну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю Енергополіс з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на прибуток та податку на додану вартість по взаємовідносинам з Товариством з обмеженою відповідальністю Укроргенергогоз (код ЄДРПОУ 32768338) за період вересень 2014 року, за результатами якої складено акт від 26.09.2017 р. №13250/04-36-14-17/32456392 Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ Енергополіс (код ЄДРПОУ 32756392) з питань дотримання вимог податкового законодавства України з податку на прибуток та податку на додану вартість по взаємовідносинам з ТОВ Укорогенергогаз (код ЄДРПОУ 32768338) за період вересень 2014 року. .

В акті перевірки від 26.09.2017 р. №13250/04-36-14-17/32456392 відповідачем зроблено висновок про порушення Товариством з обмеженою відповідальністю Енергополіс п.44.1 ст.44, п.198.1. п.198.2. п.198.3. п. 198.6 ст.198 Податкового Кодексу України від 02.12.2010р. №2755-VI (із змінами та доповненнями) ТОВ Енергополіс , в результаті чого завищено податковий кредит на суму 107886 грн., що призвело до заниження податку на додану вартість в вересень 2014 року на суму 107886 грн.; п41.1 ст.44, пп.134.1.1 п.134.1 ст.134, п.138.1, п.138.2, п.138.4, п.п.139.1.9 п. 139.1 ст.139, п. 149.1 ст. 149 Податкового Кодексу України №2755- VI від 02.12.2010 (із змінами та доповненнями) ТОВ Енергополіс занижено податок на прибуток за 2014 рік в сумі 97097 грн.

На підставі висновків, викладених в акті від 26.09.2017 р. №13250/04-36-14-17/32456392 Головним управлінням Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області прийняті податкові повідомлення-рішення, а саме: від 12.10.2017 р. №0016831417, відповідно до якого Товариству з обмеженою відповідальністю Енергополіс збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 107 886,00 грн. та застосовано штрафні фінансові санкції в сумі 26 971,5 грн.; від 12.10.2017 р. №0016871417, відповідно до якого Товариству з обмеженою відповідальністю Енергополіс збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств в сумі 97 097 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції в сумі 24 274,25 грн.

Під час проведення перевірки контролюючим органом було використано такі документи, як: податкова декларація з податку на додану вартість Товариства з обмеженою відповідальністю Енергополіс за вересень 2014 р. від 18.10.2014 р. №9060128164; додаток №5 Розшифровка податкових зообов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів до податкової декларації з податку на додану вартість за вересень 2014 року від 18.10.2014 р. №9060128164; додаток №5 Розшифровка податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів до податкової декларації з податку на додану вартість за вересень 2014 року; податкова декларація з податку на прибуток ТОВ Енергополіс за 2014 р. від 27.02.2015 р. №9081160901; дані інформаційних ресурсів Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області - IC Податковий блок , база даних Єдиного реєстру зареєстрованих податкових накладних; вирок Жовтневого районного суду м.Дніпра від 16.06.2017 р.; первинні документи надані ТОВ Енергополіс .

Судом встановлено, що контролюючим органом на адресу ТОВ Енергополіс було направлено запит №17623/10/04-36-14-09 від 02.08.2017 р., щодо надання підтверджуючих первинних документів та письмових пояснень з придбання товару (робіт, послуг) у ТОВ Укроргенергогаз (код ЄДРПОУ 32768338) у вересні 2014 року та їх подальшої реалізації.

11.08.2017 р. за №9 ТОВ Енергополіс було надано письмові пояснення по взаємовідносинам із ТОВ Укроргенергогаз (код ЄДРПОУ 32768338) за вересень 2014 р., в яких зазначено наступне: у вересні 2014 р. ТОВ Енергополіс були отримані від ТОВ Укроргенергогаз послуги, надання яких оформлені актами виконаних робіт, податковими накладними; ТМЦ від ТОВ Укроргенергогаз не є кінцевим споживачем.

При цьому, в листі від 11.08.2017 р. за №9 ТОВ Енергополіс було зазначено перелік контрагентів, яким було надано отриманні від ТОВ Укроргенергогаз послуги та надано перелік первинних бухгалтерських документів по взаємовіждносинам між ТОВ Енергополіс та ТОВ Укроргенергогаз за вересень 2014 р.

Судом встановлено, матеріалами справи підтверджено, що за перевіряємий період позивач перебував у господарський взаємовідносинах з таким контрагентом, як: Товариство з обмеженою відповідальністю Укроргенергогаз .

З документів, наявних в матеріалах справи, вбачається що між Товариством з обмеженою відповідальністю Енергополіс та Товариством з обмеженою відповідальністю Укроргенергогаз було укладено договір №0970814 від 29 серпня 2014 р., відповідно до умов якого Товариство з обмеженою відповідальністю Енергополіс доручає, а Товариство з обмеженою відповідальністю Укроргенергогаз зобов'язувалось виконати будівельно-монтажні роботи та роботи з технічного обслуговування, зазначені в додатках до даного договору. Копія зазначеного договору міститься в матералах справи.

Під час розгляду адміністративної справи позивачем, на підтвердження виконання умов зазначеного вище договору було надано копії наступних документів у якості первинних, а саме: акти приймання-передачі виконаних робіт (наданих послуг) відповідно до договору №0970814 від 29.08.2014 р.; акти приймання виконаних робіт за вересень 2014 р.; податкові накладні: №№96, 97, 98, 99, 100, 101, 102, 103, 104, 105, 106, 107; оборотно-сальдова відомість за вересень 2014 р.; ліцензія АВ №617243 ТОВ ЕНЕРГОПОЛІС ; дозвіл ТОВ ЕНЕРГОПОЛІС на продовження виконання робіт підвищеної небезпеки №152.11.12-45.33.1

Правовідносини сторін, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, щодо визначення вичерпного переліку податків і зборів, що справляються в Україні, та порядку їх адміністрування, платників податків та зборів, їх прав та обов`язків, компетенції контролюючих органів, повноважень і обов`язків їх посадових осіб під час здійснення податковою контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, регулюються нормами Конституції України від 28.06.1996 № 254к/96-ВР, Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI, тощо.

Відповідно до ст.55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Статтями 61, 67 Конституції України встановлено, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом. Юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.

Відповідно до ст. ст. 6, 13 Європейської конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 року, кожен має право на справедливий розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення, а також кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинено особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Відповідно до ч.2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч.1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу, а суд згідно ст. 90 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Відповідно до п.п.14.1.156 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).

Відповідно до пп. 20.1.1 та пп.20.1.28 п.20.1 ст.20 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право: звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини; застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом, стягувати суми простроченої заборгованості суб'єкта господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитом (позикою), залученим державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державну (місцеву) гарантію, а також за кредитом з бюджету в порядку, визначеному цим Кодексом.

Статтею 36 ПК України податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи. Податковий обов'язок виникає у платника за кожним податком та збором. Податковий обов'язок є безумовним і першочерговим стосовно інших неподаткових обов'язків платника податків, крім випадків, передбачених законом. Виконання податкового обов'язку може здійснюватися платником податків самостійно або за допомогою свого представника чи податкового агента. Відповідальність за невиконання або неналежне виконання податкового обов'язку несе платник податків, крім випадків, визначених цим Кодексом або законами з питань митної справи.

Пункт 37.3 статті 37 Податкового кодексу України визначає, що підставами для припинення податкового обов'язку, крім його виконання, є: ліквідація юридичної особи; смерть фізичної особи, визнання її недієздатною або безвісно відсутньою; втрата особою ознак платника податку, які визначені цим Кодексом; скасування податкового обов'язку у передбачений законодавством спосіб.

Відповідно до п.44.1 ст.44 Податкового кодексу України визначено, що для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

У випадках, передбачених статтею 216 Цивільного кодексу України, платники податків мають право вносити відповідні зміни до податкової звітності у порядку, визначеному статтею 50 цього Кодексу.

Відповідно до п.46.1 ст.46 ПК України податкова декларація, розрахунок (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку. Митні декларації прирівнюються до податкових декларацій для цілей нарахування та/або сплати податкових зобов'язань. Додатки до податкової декларації є її невід'ємною частиною.

Відповідно до п.п.54.3.1 - п.п. 54.3.5 пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо: платник податків не подає в установлені строки податкову (митну) декларацію; дані перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках; 54.3.3. згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов'язань з окремого податку або збору, застосування штрафних (фінансових) санкцій та пені, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, є контролюючий орган; рішенням суду, що набрало законної сили, особу визнано винною в ухиленні від сплати податків; дані перевірок щодо утримання податків у джерела виплати, в тому числі податкового агента, свідчать про порушення правил нарахування, утримання та сплати до відповідних бюджетів податків і зборів, передбачених цим Кодексом, у тому числі податку на доходи фізичних осіб таким податковим агентом.

Згідно з п.55.1. ст.55 ПК України податкове повідомлення-рішення про визначення суми грошового зобов'язання платника податків або будь-яке інше рішення контролюючого органу може бути скасоване контролюючим органом вищого рівня під час проведення процедури його адміністративного оскарження та в інших випадках у разі встановлення невідповідності таких рішень актам законодавства. Процедура адміністративного оскарження рішень органів державної податкової служби є дворівневою.

Контролюючими органами вищого рівня є Державна податкова адміністрація України - для державних податкових адміністрацій в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, які у свою чергу є контролюючими органами вищого рівня для державних податкових інспекцій (п.55.2 ст.55 ПК України).

Порядок оскарження рішень контролюючих органів визначений у ст.56 ПК України, п. 56.1 якої визначає, що рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.

У разі коли платник податків вважає, що контролюючий орган неправильно визначив суму грошового зобов'язання або прийняв будь-яке інше рішення, що суперечить законодавству або виходить за межі повноважень контролюючого органу, встановлених цим Кодексом або іншими законами України, він має право звернутися до контролюючого органу вищого рівня із скаргою про перегляд цього рішення (п.56.2 ст.56 ПК України).

Згідно з п. 56.18. ст.56 ПК України з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення - рішення або інше рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов'язання у будь-який момент після отримання такого рішення.

Відповідно до п.58.1 ст. 58 Податкового кодексу України у разі коли сума грошового зобов'язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до статті 54 цього Кодексу (крім декларування товарів, передбаченого для громадян), або у разі коли за результатами перевірки контролюючий орган встановлює факт невідповідності суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, або зменшує розмір задекларованого від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість, розрахованого платником податків відповідно до розділу V цього Кодексу, такий контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення.

Податкове повідомлення-рішення містить підставу для такого нарахування (зменшення) податкового зобов'язання та/або зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість; посилання на норму цього Кодексу та/або іншого закону, контроль за виконанням якого покладено на контролюючі органи, відповідно до якої був зроблений розрахунок або перерахунок грошових зобов'язань платника податків; суму грошового зобов'язання, що повинен сплатити платник податку; суму зменшеного (збільшеного) бюджетного відшкодування та/або зменшення від'ємного значення результатів господарської діяльності або від'ємного значення суми податку на додану вартість; граничні строки сплати грошового зобов'язання та/або строки виправлення платником податків показників податкової звітності; попередження про наслідки несплати грошового зобов'язання або внесення виправлень до показників податкової звітності в установлений строк; граничні строки, передбачені цим Кодексом для оскарження податкового повідомлення-рішення.

До податкового повідомлення-рішення додається розрахунок податкового зобов'язання та штрафних (фінансових) санкцій.

Форма та порядок надіслання податкового повідомлення-рішення і розрахунку грошового зобов'язання визначається центральним контролюючим органом.

Відповідно до п.п. 61.1. ст. 61 ПК України податковий контроль - система заходів, що вживаються контролюючими органами з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Способи здійснення податкового контролю перелічені у ст.62 ПК України, до них відноситься, зокрема, відповідно до п.62.1.3. ПК України здійснення податкового контролю шляхом проведення перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.

Відповідно до п.79.2 ст.79 ПК України документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу виключно на підставі рішення керівника контролюючого органу, оформленного наказом, та за умов надіслання платнику податку рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому чий його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.

У відповідності до ст. 86 Податкового кодексу України результати проведених перевірок оформлюються актом та шляхом прийняття податкових повідомлень-рішень у разі виявлення податковим органом заниження чи завищення податкових зобов'язань платника податків.

Згідно з абзацами 3.4 пункту 123.1 статті 123 Податкового кодексу України у разі якщо контролюючий орган самостійно визначає суму податкового зобов'язання, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків на підставах, визначених підпунктами 54.3.1, 54.3.2, 54.3.4, 54.3.5, 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 25 відсотків суми визначеного податкового зобов'язання, завищеної суми бюджетного відшкодування.

При повторному протягом 1095 днів визначенні контролюючим органом суми податкового зобов'язання з цього податку, зменшення суми бюджетного відшкодування тягне за собою накладення на платника податків штрафу у розмірі 50 відсотків суми нарахованого податкового зобов'язання, завищеної суми бюджетного відшкодування.

Відповідно до п.п. 14.1.157 ПК України податкове повідомлення-рішення - письмове повідомлення контролюючого органу (рішення) про обов'язок платника податків сплатити суму грошового зобов'язання, визначену контролюючим органом у випадках, передбачених цим Кодексом та іншими законодавчими актами, контроль за виконанням яких покладено на контролюючі органи, або внести відповідні зміни до податкової звітності.

Відровідно до пп.134.1.1 п.134.1 ст.134 ПК України, Об'єктом оподаткування є: прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього Кодексу.

Якщо відповідно до цього розділу передбачено здійснення коригування шляхом збільшення фінансового результату до оподаткування, то в цьому разі відбувається:

зменшення від'ємного значення фінансового результату до оподаткування (збитку);

збільшення позитивного значення фінансового результату до оподаткування (прибутку).

Якщо відповідно до цього розділу передбачено здійснення коригування шляхом зменшення фінансового результату до оподаткування, то в цьому разі відбувається:

збільшення від'ємного значення фінансового результату до оподаткування (збитку);

зменшення позитивного значення фінансового результату до оподаткування (прибутку).

Для платників податку, у яких річний дохід від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку за останній річний звітний (податковий) період не перевищує двадцяти мільйонів гривень, об'єкт оподаткування може визначатися без коригування фінансового результату до оподаткування на усі різниці (крім від'ємного значення об'єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років), визначені відповідно до положень цього розділу. Платник податку, у якого річний дохід (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку за останній річний звітний (податковий) період не перевищує двадцяти мільйонів гривень, має право прийняти рішення про незастосування коригувань фінансового результату до оподаткування на усі різниці (крім від'ємного значення об'єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років), визначені відповідно до положень цього розділу, не більше одного разу протягом безперервної сукупності років в кожному з яких виконується цей критерій щодо розміру доходу. Про прийняте рішення платник податку зазначає у податковій звітності з цього податку, що подається за перший рік в такій безперервній сукупності років. В подальші роки такої сукупності коригування фінансового результату також не застосовуються (крім від'ємного значення об'єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років).

Якщо у платника, який прийняв рішення про незастосування коригувань фінансового результату до оподаткування на усі різниці (крім від'ємного значення об'єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років), визначені відповідно до положень цього розділу, в будь-якому наступному році річний дохід (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку за останній річний звітний (податковий) період перевищує двадцять мільйонів гривень, такий платник визначає об'єкт оподаткування починаючи з такого року шляхом коригування фінансового результату до оподаткування на усі різниці, визначені відповідно до положень цього розділу.

Для цілей цього підпункту до річного доходу від будь-якої діяльності, визначеного за правилами бухгалтерського обліку, включається дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), інші операційні доходи, фінансові доходи та інші доходи.

Платники податку на прибуток - виробники сільськогосподарської продукції, які обрали річний податковий (звітний) період відповідно до підпункту 137.4.1 пункту 137.4 статті 137 цього Кодексу, фінансовий результат до оподаткування за податковий (звітний) період обчислюють шляхом зменшення фінансового результату до оподаткування за минулий звітний рік на фінансовий результат до оподаткування за перше півріччя такого року та збільшення на фінансовий результат до оподаткування за перше півріччя поточного звітного року, що визначені відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності.

Відповідно до п.138.1 ст.138 ПК України 138.1. Фінансовий результат до оподаткування збільшується:

на суму нарахованої амортизації основних засобів або нематеріальних активів відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності;

на суму уцінки та втрат від зменшення корисності основних засобів або нематеріальних активів, включених до витрат звітного періоду відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності;

на суму залишкової вартості окремого об'єкта основних засобів або нематеріальних активів, визначеної відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, у разі ліквідації або продажу такого об'єкта.

на суму залишкової вартості окремого об'єкта невиробничих основних засобів або невиробничих нематеріальних активів, визначеної відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, у разі ліквідації або продажу такого об'єкта;

на суму витрат на ремонт, реконструкцію, модернізацію або інші поліпшення невиробничих основних засобів чи невиробничих нематеріальних активів, віднесених до витрат відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності".

Відповідно до п.138.2 ст.138 ПК України, фінансовий результат до оподаткування зменшується:

на суму розрахованої амортизації основних засобів або нематеріальних активів відповідно до пункту 138.3 цієї статті;

на суму залишкової вартості окремого об'єкта основних засобів або нематеріальних активів, визначеної з урахуванням положень цієї статті Кодексу, у разі ліквідації або продажу такого об'єкта;

на суму дооцінки основних засобів або нематеріальних активів у межах попередньо віднесених до витрат уцінки відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності;

на суму вигід від відновлення корисності основних засобів або нематеріальних активів у межах попередньо віднесених до витрат втрат від зменшення корисності основних засобів або нематеріальних активів відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності;

на суму первісної вартості придбання або виготовлення окремого об'єкта невиробничих основних засобів або невиробничих нематеріальних активів та витрат на їх ремонт, реконструкцію, модернізацію або інші поліпшення, у тому числі віднесених до витрат відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, у разі продажу такого об'єкта невиробничих основних засобів або нематеріальних активів, але не більше суми доходу (виручки), отриманої від такого продажу.

Відповідно до п. 198.1.ст.198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною (п. 198.2 ст.198 ПК України).

Згідно з п. 198.3. ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до ст. 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 ст.193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до п.198.6 ст.198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку сплаченого (наоахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтвердженні податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цого Кодексу) чи не підтвердженні митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статі 201 цього Кодексу).

Відповідно до норм ст.201 ПК України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) податкову накладну, складену в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи, та зареєстровану в Єдиному реєстрі податкових накладних.

У податковій накладній зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити:

а) порядковий номер податкової накладної;

б) дата виписування податкової накладної;

в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг;

г) податковий номер платника податку (продавця та покупця);

ґ) місцезнаходження юридичної особи-продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку;

д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг;

е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг;

є) ціна постачання без урахування податку;

ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні;

з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку;

и) вид цивільно-правового договору;

і) код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України).

Відповідно до п.201.10 ст.201 ПК України При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Податкові накладні, які не надаються покупцю, а також податкові накладні, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

З метою отримання податкової накладної/розрахунку коригування, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, покупець надсилає в електронному вигляді запит до Єдиного реєстру податкових накладних, за яким отримує в електронному вигляді повідомлення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та податкову накладну/розрахунок коригування в електронному вигляді. Такі податкова накладна/розрахунок коригування вважаються зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних та отриманими покупцем.

Покупцю товарів/послуг податкова накладна/розрахунок коригування можуть бути надані продавцем таких товарів/послуг в електронній формі з дотриманням вимог законодавства щодо електронного документообігу та електронного цифрового підпису.

З метою отримання продавцем зареєстрованого в Єдиному реєстрі податкових накладних розрахунку коригування, що підлягає реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних покупцем, такий продавець надсилає в електронному вигляді запит до Єдиного реєстру податкових накладних, за яким отримує в електронному вигляді повідомлення про реєстрацію розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та розрахунок коригування в електронному вигляді. Такий розрахунок коригування вважається зареєстрованим в Єдиному реєстрі податкових накладних та отриманими продавцем.

Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Якщо надіслані податкові накладні та/або розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених відповідно пунктом 201.1 статті 201 та/або пунктом 192.1статті 192 цього Кодексу, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді із зазначенням причин.

Якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних здійснюється не пізніше п'ятнадцяти календарних днів, наступних за датою їх складання.

Платник податку має право зареєструвати податкову накладну та/або розрахунок коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, в якій загальна сума податку не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу.

Якщо сума, визначена відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу, є меншою, ніж сума податку в податковій накладній та/або розрахунок коригування, які платник повинен зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних, то платник зобов'язаний перерахувати потрібну суму коштів із свого поточного рахунку на свій рахунок в системі електронного адміністрування податку на додану вартість.

Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України. Покупець має право звіряти дані отриманої податкової накладної на відповідність із даними Єдиного реєстру податкових накладних.

Відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних та/або порушення порядку заповнення обов'язкових реквізитів податкової накладної, передбачених пунктом 201.1 статті 201 цього Кодексу, не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов'язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов'язань за відповідний звітний період.

Виявлення розбіжностей даних податкової декларації та даних Єдиного реєстру податкових накладних є підставою для проведення контролюючими органами документальної позапланової виїзної перевірки продавця та у відповідних випадках покупця товарів/послуг.

У разі порушення продавцем/покупцем товарів/послуг порядку заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної та/або розрахунку коригування покупець/продавець таких товарів/послуг має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву із скаргою на такого продавця/покупця. Таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів, що настають за граничним терміном подання податкової декларації за звітний (податковий) період, у якому не надано податкову накладну або порушено порядок її заповнення та/або порядок реєстрації в Єдиному реєстрі. До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку у зв'язку з придбанням таких товарів/послуг або копії первинних документів, складених відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", що підтверджують факт отримання таких товарів/послуг.

Надходження такої заяви із скаргою є підставою для проведення документальної позапланової виїзної перевірки зазначеного продавця для з'ясування достовірності та повноти нарахування ним зобов'язань з податку за такою операцією.

Здійснивши системний аналіз наведених вище норм чинного законодавства України та надаючи оцінку доводам сторін, як викладених в заявленному адміністративному позові та відзиві до нього, так і в поясненнях, наданих в судовому засіданні, суд виходить з наступного.

Здійснюючи перевірку та складаючи акт перевірки, приймаючи податкові повідомлення-рішення відносно позивача щодо визначення грошових зобов'язань за результатами перевірки, відповідач діяв у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Щодо податкового повідомлення-рішення від 12.10.2017 р. №0016831417, відповідно до якого Товариству з обмеженою відповідальністю Енергополіс збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 107 886,00 грн. та застосовано штрафні фінансові санкції в сумі 26 971,5 грн. та податкового-повідомлення рішення від 12.10.2017 р. №0016871417, відповідно до якого Товариству з обмеженою відповідальністю Енергополіс збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств в сумі 97 097 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції в сумі 24 274,25 грн., на підставі акту перевірки від 26.09.2017 р. №13250/04-36-14-17/32756392, суд зазначає наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, ТОВ Енергополіс було неправомірно включено до податкового кредиту декларації з податку на додану вартість за вересень 2014 р. ТОВ Енергополіс податкові накладні, виписані ТОВ Укроргенергогаз на суму 107886 грн.

В грудні 2014 року ТОВ Енергополіс було подано до контролюючого органу уточнюючий розрахунок від 03.12.2014 р. №1400055292 за вересень 2014 року та зменшено податкові зобов'язання по взаємовідносинам з ТОВ УКРОРГЕНЕРГОГАЗ на суму податку на додану вартість 107885,5 грн.

При цьому суд зазначає, що підставою для винесення оскаржуваних податкових повідомлень-рішень стала податкова інформація, а саме: вирок Жовтневого районного суду м.Дніпропетровська від 16.06.2017 р., винесений на підставі матеріалів кримінального провадження №201/8082/16-к (пр. № 1-кп/201/11/2017) з тексту якого вбачається, що ОСОБА_4, який був засновником та директором ТОВ Укроргенергогаз , паспортні та ідентифікаційні дані якого було придбано в червні-липні 2014 р. ОСОБА_5 у невстановленої досудовим розслідуванням особи, з метою подальшого придбання суб'єкта підприємницької діяльності без мети здійснення будь-яких видів господарювання на ньому, усвідомлюючи протиправність таких дій. При цьому, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 та ОСОБА_5 не повідомили ОСОБА_4 про злочинний характер своїх дій. Для досягнення своєї злочинної мети ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 та ОСОБА_9 щодо умов, на яких ОСОБА_4 мав стати засновником та керівником підприємства, при цьому не будучи обізнаним про намір здійснювати від його імені будь-яку підприємницьку діяльність, будучи непоставленим до відома про злочинний характер дій вказаних осіб, на початку липня 2014 року в денний час в м.Дніпропетровську, більш точної дати та місця досудовим розслідуванням не встановлено, ОСОБА_5 за вказівкою ОСОБА_6 виконав підпис за допомогою невстановленої досудовим розслідуванням особи в договорі від 03.07.2014 р. купівлі-продажу частки у статутному капіталі ТОВ УКРОРГЕНЕРГОГАЗ , протоколі №03/07/2014 від 03.07.2014 р. загальних зборів учасників ТОВ УКРОРГЕНЕРГОГАЗ , статуті ТОВ УКРОРГЕНЕРГОГАЗ , реєстраційних картах від 15.07.2014 р., які після підписання надав у розпорядження ОСОБА_6 на його вимогу.

Отримавши від ОСОБА_5 підписані вище перелічені документи, 16.07.2014 р. ОСОБА_6 надав такі документи до відділу державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Голосіївського району.

Отже, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 та ОСОБА_5 діючи спільно у складі організованої злочинної групи та в межах злочинного плату, розроблено ОСОБА_6, набули можливість розпоряджатись всіма майновими і немайновими правами ТОВ УКРОРГЕНЕРГОГАЗ , шляхом його оформлення на номінарного керівника - директора підприємства ОСОБА_4, який не був обізнаний про мету діяльності ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 та ОСОБА_5

Таким чином, своїми умисними протиправними діями ОСОБА_6, будучи організатором вчинення злочину, діючи у складі організованої злочинної групи, скоїли фіктивне підприємство, тобто створення (придбання) суб'єктів підприємницької діяльності (юридичних осіб) з метою покриття незаконної діяльності, вчинено протиправно.

Статус фіктивного, нелегального підприємства несумісний з легальною підприємницькою діяльністю. Господарські операції таких підприємств не можуть бути леганізовані навіть за формального підтвердження документами бухгалтерського обліку, оскільки подані суб'єктом господарювання первинні документи бухгалтерського та податкового обліку (податкові накладні, акти приймання-передічі виконаних робіт (надання послуг) тощо) не є достатніми доказами фактичного виконання операцій; спірні господарські операції не підтверджені належними первинними документами, що в сукупності з виявленими податковим органом фактами щодо фіктичної діяльності контрагента свідчить про безтоварність гоподарських операцій, що виключає правомірність їх відображення у податковому обліку цього товариста, є правильним.

В матеріалах справи міститься лист Жовтневого районного суду м.Дніпропетровська від 21.07.2017 р. №ОДВ-24071/2017 адресований Першому заступнику начальника Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області, з тексту якого вбачається наступне.

16 червня 2017 р. у справі за криміналним провадженням стосовно ОСОБА_6, 01.06,1975 р.н., ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1 обвинувачених у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.27, ч.3 ст.28, ч.2 ст.205, ч.3 ст.27, ч.3 ст.28, ч.3 ст.358, ч.3 ст.27, ч.3 ст.28, ч.4 ст.358, ч.ч.3,5 ст.27, ч.3 ст.28, ч.2 ст.212 КК України, ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_2, ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_3, обвинувачених у вичненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.28, ч.2 ст.205, ч.3 ст.28, ч.3 ст.358, ч.3 ст.28, ч.4 ст.358, ч.5 ст.27, ч.3 ст.28, ч.2 ст.212 КК України було винесено вирок. Перевіривши матеріали справи було встановлено, що апеляційної скарги на вирок Жовтневого районного суду м.Дніпропетровська від 16 червня 2017 року подано не було, у зв'язку з чим зазначений вирок набрав законної сили 17 липня 2017 року, відповідно до норм КПК України.

Так, відповідно до ч.6 ст.78 КАС України, вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов'язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Судом встановлено, матеріалами справи підтверджено, що ТОВ Енергополіс знаходиться на податковому обліку в Державній податковій інспекції у Голосіївському районі м.Києва; основний вид діяльності - 46.38 - оптова торгівля іншими продуктами харчування, у тому числі рибою, ракоподібними і молюсками. Свідоцтво платника податку на додану вартість анюльовано 19.01.2015 р. Баланс (фінансовий звіт суб'єкта малого підприємства) на 31 грудня 2014 року - не подано. Інформація щодо наявності основних засобів відсутня.

При цьому, суд зазначає, що позивачем надані, у якості належних та допустимих доказів у відповідності до ст.ст.73, 74 КАС України, документи такі як: податкові накладні, а саме: №№ 96, 97, 98, 99, 100, 101, 102, 103, 104, 105, 106, 107; акти приймання виконаних будівельних робіт за вересень 2014 р.; оборотно-сальдові відомості за вересень 2014 року, копії яких містяться в матеріалах справи, судом не приймаються в якості підтверджуючих доказів, оскільки останні не можуть спростовуватити факт встановлення вироком Жовтневого районного суду у справі за матеріалами кримінального провадження №201/8082/16-к фіктивності Товариства з обмеженою відповідальністю Укроргенергогаз , з яким позивач перебував у господарських правовідносинах за перевіряємий період, а саме - вересень 2014 р.

Суд критично ставиться до позиції позивача, викладеної в адміністративному позові та стосовно наданих як усних, так і письмових пояснень у даній справі, в розумінні ст.ст. 73, 74 КАС України, щодо начебто реальності здійснених господарських операцій Товариства з обмеженою відповідальністю Енергополіс та Товариства з обмеженою відповідальністю Укроргенергогаз , у зв'язку з наступним.

Статтею 1 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Відповідно до ч. 2 ст. 3 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Згідно ст. 9 вказаного вище Закону визначено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання, назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійснення господарської операції.

Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки, тощо) мають силу первинних документів лише у разі фактичного здійснення господарської операції.

Якщо ж фактично здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх оформлених реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

З метою встановлення факту здійснення господарської операції, формування витрат для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість належить з'ясовувати, зокрема, такі обставини як рух активів у процесі здійснення господарської операції.

З урахуванням викладеного, для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Відсутність доказів реального вчинення господарських операцій виключає правомірність визначення платником податкового кредиту за такими операціями, не зважаючи на наявність у нього податкових накладних, що за формою відповідають вимогам чинного законодавства, а також доказів сплати продавцю вартості товару з ПДВ.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Як вбачається з наданих до суду документів, на підтвердження реальності вчинення господарської операції Товариства з обмеженою відповідальністю Енергополіс з Товариством з обмеженою відповідальністю Укроргенергогаз - зазначені вище по тексту документи, за відсутності підтвердження належними та достовірними доказами самого факту реальності здійснення господарських операцій за договором від 29.08.2014 р. №0970814, мають характер лише формально складених, але недостовірних документів, що виключає наявність правових підстав для включення відповідних сум до складу податкового кредиту з податку на додану вартість, та не можуть вважатися належними доказами реального здійснення господарської операції.

до положень ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передачені Конституцією та законами України.

Одним з принципів адміністративного судочинства, передбачених ч.3 ст.2 КАС України, є принцип верховенства права, який відповідно до ст.6 КАС України, полягає в наступному: суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Відповідно до ч.1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу, а суд згідно ст. 90 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Системний аналіз наведених вище норм чинного податкового законодавства України у сукупності з обставинами, встановленими судом в процесі розгляду даної справи на підставі доказів, наявних в матеріалах справи, дозволяє суду прийти до висновку про відсутність з боку позивача обґрунтування належними доказами в розумінні ст. ст. 73, 74 КАС України незаконного та необґрунтованого характеру оскаржуваних податкових повідомленнях-рішеннях, а саме: від 12.10.2017 р. №0016831417 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 134 857,50 грн. та від 12.10.2017 р. №0016871417 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств в сумі 121 371,25 грн.

А відтак, викладене вище має наслідком наступне. Оскаржувані податкові повідомлення-рішення від 12.10.2017 р. №0016831417 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 134 857,50 грн. та від 12.10.2017 р. №0016871417 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств в сумі 121 371,25 грн., є прийнятими відповідачем на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; своєчасно, що виключає як протиправний характер оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, так і наявність у суду правових підстав для задоволення позовних вимог в межах правового поля в спосіб захисту права, обраний позивачем.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд виходить з наступного.

Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відповідно до квитанції від 30.10.2017 р. №400576 за подання адміністративного позову позивачем був сплачений судовий збір у розмірі 3 843,43 грн. (три тисячі вісімсот сорок три., 43 коп.), який у повному розмірі зараховано до Державного бюджету України.

Враховуючи відмову в задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕНЕРГОПОЛІС" до Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, а саме: від 12.10.2017 р. №0016831417 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 134 857,50 грн. та від 12.10.2017 р. №0016871417 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств в сумі 121 371,25 грн., суд приходить до висновку про відсутність підстав для присудження і всіх здійснених позивачем документально підтверджених судових витрат з Державного бюджету України, а саме, судового збору у розмірі 3 843,43,20 грн. (три тисячі вісімсот сорок три грн., 20 коп.).

Керуючись ст.ст.242-244, 246, 250, 254, 255, Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

В задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕНЕРГОПОЛІС" до Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, а саме: від 12.10.2017 р. №0016831417 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 134 857,50 грн. та від 12.10.2017 р. №0016871417 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств в сумі 121 371,25 грн. - відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до ст.255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржено в порядку та у строки, встановлені ст.295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст рішення складений 22.12.2017 р.

Суддя ОСОБА_10