Рішення

від 22.01.2018 по справі 192/3236/16-ц

СОЛОНЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 192/3236/16-ц

Провадження № 2/192/22/18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22.01.2018 року Солонянський районний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого - судді Щербини Н. О.,

за участю: секретаря судового засідання - Савчукової В.В.,

представника позивача - адвоката Булкіної О. І.,

представника відповідача - адвоката ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у смт Солоне в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю Мрія-Сервіс до ОСОБА_3 про усунення перешкод у користуванні орендованою земельною ділянкою та за зустрічним позовом ОСОБА_3 до товариства з обмеженою відповідальністю Мрія-Сервіс про розірвання договору оренди землі,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3 про усунення перешкод у користуванні орендованою земельною ділянкою згідно укладеного договору оренди від 14 серпня 2006 року між позивачем та ОСОБА_4, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 та спадкоємницею якої є ОСОБА_3

На обґрунтування свої позовних вимог посилається на те, що 14 серпня 2006 року між ТОВ Мрія-Сервіс та ОСОБА_4 було укладено договір оренди землі №280, відповідно до умов якого ОСОБА_4 було передано в оренду позивачу для вирощування товарної сільськогосподарської продукції (ведення товарного сільськогосподарського виробництва) земельну ділянку площею 8,40 га, належну їй на підставі Державного акта на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_2, виданого 13 березня 2003 року Солонянською районною державною адміністрацією.

14 серпня 2006 року земельна ділянка була передана ОСОБА_4 позивачу відповідно до акта приймання-передачі земельної ділянки, а згідно п.8 Договору термін дії його становить до 19 березня 2012 року. 12 листопада 2007 року договір оренди було зареєстровано у Солонянському відділі ДРФ ЦДЗК , про що у Державному реєстрі земель вчинено запис за №040713201602.

20 серпня 2010 року між сторонами було укладено додаткову угоду, якою продовжено дію цього договору до 31 грудня 2022 року, а ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 померла і спадкоємицею спірної земельної ділянки стала її дочка - відповідач у справі ОСОБА_3, про що 05 листопада 2013 року було видано свідоцтво про право на спадщину за заповітом на її ім'я.

Після вступу у спадщину відповідач зверталася до позивача із заявою про бажання обробляти земельну ділянку самостійно та вважала, що дія договору оренди припинилася у зв'язку з придбанням орендованої ділянки нею у власність (отримання у спадщину) і вона як новий власник відмовляється від продовження договору, бажала договір розірвати, на що орендарем згоди надано не було і дії з приводу розірвання договору оренди сторонами не вчинялись.

Листом за №48 від 22 вересня 2015 року їй було повідомлено про наявність додаткової угоди, укладеної 20 серпня 2010 року між позивачем та її матір'ю ОСОБА_4 та роз'яснено, що всі питання по обробці земельної ділянки нею можливі після завершення терміну дії договору.

04 червня 2016 року під час обстеження поля №27 на території Новомар'ївської сільської ради Солонянського району, на якому розташована спірна земельна ділянка належна відповідачу, було встановлено факт проведення на ній відповідачем самостійно сільськогосподарських робіт - посів соняшника, згоду на проведення яких позивач як орендар не надавав.

23 червня 2016 року на адресу відповідача було надіслано письмову вимогу про усунення перешкод у користуванні позивачем орендованою земельною ділянкою, яка була залишена без виконання. Оскільки позивачу чиняться перешкоди у користуванні орендованою ділянкою, тим самим орендар позбавлений можливості обробляти земельну ділянку та використовувати її за цільовим призначенням у відповідності до умов договору, він змушений звернутися з відповідним позовом до суду.

07 квітня 2017 року відповідач ОСОБА_3 звернулася до суду із зустрічною позовною заявою до ТОВ Мрія-Сервіс про розірвання договору оренди землі, укладеного 14 серпня 2006 року між ОСОБА_4 та ТОВ Мрія-Сервіс .

На обґрунтування зустрічного позову зазначила, що 14 серпня 2006 року між ОСОБА_4 та ТОВ Мрія-Сервіс було укладено договір оренди землі №280, згідно умов якого ОСОБА_4 передала в оренду ТОВ Мрія-Сервіс для вирощування товарної сільськогосподарської продукції земельну ділянку площею 8,400 га, яка належала їй на підставі Державного акту про право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_2, виданого 13 березня 2003 року Солонянською районною державною адміністрацією. Строк дії даного договору був визначений сторонами до 19 березня 2012 року (п.8.8 Договору).

12 листопада 2007 року договір було зареєстровано у Солонянському відділі ДРФ ЦДЗК , про що у Державному реєстрі земель було вчинено запис за №040713201602.

20 серпня 2010 року було укладено додаткову угоду, якою продовжено дію цього договору до 31 грудня 2022 року, а ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_4, спадкоємицею якої є вона - ОСОБА_3

05 листопада 2013 року їй було видано свідоцтво про право власності на земельну ділянку у порядку спадкування за заповітом. ОСОБА_3 вважає, що договір оренди землі має бути розірваним у зв'язку з недотриманням в момент його укладення норм діючого законодавства та у зв'язку з невиконанням його умов з боку ТОВ Мрія-Сервіс .

Так, ОСОБА_3 зазначає, що згідно умов договору оренди землі (п.9) орендна плата вноситься орендарем у формі та розмірі: грошової орендної плати, що складає не менше як 1,5 % нормативної грошової оцінки землі, а саме 1127 гривень; натуральною формою у вигляді зерна фуражного - 2000 кг, соняшник - 100 кг, мука - 50 кг, солома - 1 тонна, оранка присадибної ділянки - 0,50 га (п.9.2). Оплата повинна бути внесена у строк до 31 грудня кожного року оренди (п.10). Розмір орендної плати переглядається раз на два роки у разі: а) зміни умов господарювання; б) зміни розмірів земельного податку, підвищення цін тарифів в тому числі,внаслідок інфляції.

Додатковою угодою від 20 серпня 2010 року було змінено строк дії та порядок оплати за договором оренди земельної ділянки. Так, визначено, що орендна плата вноситься орендарем у формі та розмірі: грошової орендної плати, що складає не менше як 3 % нормативної грошової оцінки землі(п.9.1); натуральною формою у вигляді зерна фуражного - 2500 кг, соняшник - 100 кг, мука - 50 кг, солома - 1000 тон (саме такий розмір встановлений в додатковій угоді і жодних приміток щодо виправлення його в письмовій або від руки дана додаткова угода не містить); оранка присадибної ділянки - 0,50 га (п.9.02).

Проте стороною відповідача умови щодо оплати орендної плати за землю не виконуються, а її мати за життя неодноразово зазначала про неповне виконання умов договору оренди земельної ділянки з боку ТОВ Мрія-Сервіс , а також вона сама зазначає, що починаючи з 2013 року ТОВ Мрія-Сервіс не виконує свої зобов'язання по внесенню орендної плати за землю згідно даного договору. З цих підстав просить розірвати договір оренди землі.

Ухвалою Солонянського районного суду Дніпропетровської області від 07 квітня 2017 року вказані позови було прийнято до спільного розгляду та об'єднано їх в одне провадження (а.с.73).

Представник позивача - адвокат Булкіна О.І. в судових засіданнях підтримала позов та просила його задовольнити. Пояснила, що з 2016 року спірною земельною ділянкою користується самостійно ОСОБА_3, у зв'язку з чим позивач позбавлений можливості використовувати орендовану земельну ділянку за призначенням за умови наявності укладеного договору оренду, який було укладено з матір'ю відповідачки. Зустрічний позов не визнала та пояснила, що відсутність істотних умов договору, на що посилається відповідачка в своєму зустрічному позові, не може бути підставою для розірвання договору. Представник позивача вважає, що в даному випадку ОСОБА_3 обрано неналежний спосіб захисту, оскільки в такому випадку договір слід визнавати недійсним, а не звертатися з позовом про його розірвання. Щодо виплати орендної плати, то представник позивача пояснила, що за життя ОСОБА_4 не зверталася до ТОВ Мрія-Сервіс з вимогою про виплату орендної плати в грошовій формі, а тому орендна плата виплачувалася їй в натуральній формі, про що є відповідні докази. Щодо оранки земельної ділянки, то ані ОСОБА_4, ані ОСОБА_3 не зверталися з такими вимогами, адресу земельної ділянки, на якій необхідно здійснити оранку, не повідомляли. За 2015 рік позивач не повністю сплатив оренду плату, оскільки ОСОБА_3 почала самостійно обробляти земельну ділянку, а за 2013 та 2014 роки позивач розрахувався по орендній платі в натуральній формі в повному обсязі.

Відповідач ОСОБА_3 та її представник в судових засіданнях не заперечували факт обробки самостійно спірної земельної ділянки з початку 2016 року у зв'язку з тим, що не досягли згоди по орендній плати з орендарем. На час розгляду спору судом ОСОБА_3 продовжує користуватися спірною земельною ділянкою, самостійно обробляє її не зважаючи на існування договору оренди. Також пояснила, що ніколи не отримувала орендну плату в грошовій формі, а в 2013-2015 роках орендну плату в натуральній формі отримала лише частково, а в 2016 році взагалі не отримувала оренду. Адвокат ОСОБА_2 вважав, що надані представником позивача накладні не можуть вважатися належними доказами сплати орендної плати в натуральній формі в повному обсязі, оскільки, наприклад, цукор взагалі не передбачений умовами договору, а його надавали відповідачці в якості орендної плати, солому теж ніхто не надавав в розмірі, який зазначено в договорі, оранку земельної ділянки не виконували. Тому вважав, що існує систематичне невиконання орендарем умов договору щодо несплати орендної плати, та у зв'язку з цим просив розірвати договір. Також вважав, що договір оренди не містить всіх істотних умов, а саме: не містить кадастрового плану, плану-схеми земельної ділянки, акта визначення меж земельної ділянки, акту приймання-передачі, які згідно ч. 4 ст. 15 Закону України Про оренду землі є істотними умовами договору. На підставі викладеного просив розірвати договір.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, відповідача, дослідивши наявні у справі та надані сторонами у судовому засіданні докази, приходить до наступних висновків.

Положеннями ч.1 ст. 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, а ч. 1 ст. 15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до положень ст.ст. 12, 13, 81 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках, а кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом.

Судом встановлено, що 14 серпня 2006 року між товариством з обмеженою відповідальністю Мрія-Сервіс та ОСОБА_4 був укладений договір оренди землі №280, згідно якого в оренду передавалась земельна ділянка загальною площею 8,40 га, яка розташована на території Новомар?ївської сільської ради Солонянського району Дніпропетровської області строком на 5 років (а.с.15-16), яка належала орендодавцю згідно Державного акта на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_2, виданого 13 березня 2003 року Солонянською районною державною адміністрацією та 12 листопада 2007 року відповідно до умов чинного законодавства, яке діяло на час укладання договору, було зареєстровано у Солонянському відділі ДРФ ЦДЗК , про що у державному реєстрі земель вчинено запис за №040713201602, та згідно акту приймання - передачі земельної ділянки передано в оренду орендареві (а.с.13).

20 серпня 2010 року між сторонами було укладено Додаткову угоду до договору оренди землі, згідно умов якого строк його дії було продовжено до 31 грудня 2022 року, а також змінено умови виплати орендної плати (а.с.14).

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 померла та 05 листопада 2013 року відповідач ОСОБА_3 отримала свідоцтво про право на спадщину за заповітом, згідно якого успадкувала спірну земельну ділянку (а.с.15).

Частиною 1 ст. 7 Закону України Про оренду землі передбачено, що право на оренду земельної ділянки переходить після смерті фізичної особи-орендаря, якщо інше не передбачено договором оренди, до спадкоємців, а в разі їх відмови чи відсутності таких спадкоємців - до осіб, які використовували цю земельну ділянку разом з орендарем і виявили бажання стати орендарями в разі, якщо це не суперечить вимогам Земельного кодексу України та цього Закону.

Пунктом 39 договору оренди передбачено, що право на орендовану земельну ділянку в разі смерті фізичної особи-орендодавця переходить до спадкоємців (а.с.12 зворот). Таким чином до ОСОБА_3 перейшло право на оренду спірної земельної ділянки відповідно до умов укладеного договору.

Судом було встановлено, що ОСОБА_3 ще до отримання свідоцтва про право на спадщину зверталася до позивача з листами, в яких просила не обробляти спірну земельну ділянку у зв'язку з тим, що бажає обробляти її самостійно (ас.16,17,19) на що отримала відповідь про те, що вирішення даного питання можливо після закінчення строку оренди (а.с.18).

Актом обстеження від 04 червня 2016 року було встановлено, що на земельній ділянці, яка отримана в оренду згідно договору № 280 від 14 серпня 2006 року, проводяться сільськогосподарські роботи невідомими особами (а.с.20).

В судових засіданнях відповідачка ОСОБА_3 та її представник не заперечували факт самостійного проведення сільськогосподарських робіт на вказаній земельній ділянці та не заперечували, що позивач позбавлений можливості з 2016 року виконувати будь-які роботи на вказаній ділянці.

Статтею 27 Закону України Про оренду землі передбачено, що орендареві забезпечується захист його права на орендовану земельну ділянку нарівні із захистом права власності на земельну ділянку відповідно до закону. Орендар в установленому законом порядку має право витребувати орендовану земельну ділянку з будь-якого незаконного володіння та користування, на усунення перешкод у користуванні нею, відшкодування шкоди, заподіяної земельній ділянці громадянами і юридичними особами України, іноземцями, особами без громадянства, іноземними юридичними особами, у тому числі міжнародними об'єднаннями та організаціями.

Таким чином, оскільки судом було встановлено факт самостійної обробки відповідачкою земельної ділянки, яка згідно договору оренди № 280 була передана строком до 31 грудня 2022 року в оренду ТОВ Мрія-Сервіс , що не заперечувалося самою ОСОБА_3, тому позовні вимоги за первісним позовом підлягають задоволенню в повному обсязі.

Стосовно вимог за зустрічним позовом, то суд вважає, що підстави для його задоволення відсутні у зв'язку з наступним.

В позові зазначено дві підстави для розірвання договору: відсутність істотних умов, передбачених Законом України Про оренду землі та систематична несплата орендної плати.

Стаття 15 Закону України Про оренду землі передбачає істотні умови договору оренди землі. Відсутність у договорі оренди землі однієї з істотних умов, передбачених цією статтею, а також порушення вимог статей 4-6, 11, 17, 19 цього Закону є підставою для відмови в державній реєстрації договору оренди, а також для визнання договору недійсним відповідно до закону. Вказана норма Закону передбачає, що за згодою сторін у договорі оренди землі можуть зазначатися інші умови, та передбачає невід'ємні складові частини договору оренди землі.

Статті 31, 32 ЦК України передбачають підстави припинення договору оренди землі, в тому числі шляхом його розірвання.

Згідно з ч. 3 ст.31 зазначеного Закону, договір оренди землі може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний за рішенням суду в порядку, встановленому законом.

Частиною 1 ст. 32 Закону України Про оренду землі передбачено, що на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов'язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об'єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених Земельним кодексом України та іншими законами України.

Таким чином, відсутність у договорі оренди землі однієї з істотних умов не може бути підставою для його розірвання.

Стосовно вимог про розірвання спірного договору на підставі систематичної несплати орендної плати, то суд посилається на наступне.

Згідно із пунктом д частини першої статті 141 ЗК України підставою для припинення права користування земельною ділянкою є систематична несплата орендної плати.

Аналіз зазначених норм дає підстави для висновку, що вказані положення закону, які регулюють спірні відносини, вимагають саме систематичної (два та більше випадків) несплати орендної плати, передбаченої договором, як підстави для розірвання договору оренди, тоді як разове порушення умов договору оренди у цій частині не вважається систематичним і не може бути підставою для його розірвання. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 12 грудня 2012 року у справі № 6-146цс1.

Дослідженими в судовому засіданні документами (накладними) було встановлено, що позивач здійснював розрахунки з орендної плати, що не заперечувалося представником відповідачки (а.с.113-121) в натуральній формі, а за 2016 рік орендна плата не виплачувалася саме з підстав самовільного зайняття спірної земельної ділянки відповідачкою.

Таким чином судом не було встановлено двох та більше випадків систематичної несплати ТОВ Мрія-Сервіс оренди, оскільки за всі періоди оренди позивачем виплачувалася орендна плата в натуральній формі, а позов про стягнення заборгованості за орендною платою в грошовій формі ОСОБА_3 не подавався.

Посилання представника відповідача стосовно того, що орендна плата виплачувалася в натуральній формі не тими продуктами, які зазначені в договорі, а також на те, що не проводилася оранка земельної ділянки, на думку суду не може бути прийнято в якості доказів саме систематичної несплати орендної плати, а надає право відповідачці на звернення з позовом до суду про стягнення заборгованості за орендною платою або з позовом про розірвання договору з інших підстав, ніж систематична несплата орендної плати.

Тому суд вважає, що правові підстави для розірвання спірного договору саме з підстав систематичної несплати орендної плати в даному випадку відсутні.

Згідно вимог ст. 141 ЦПК України витрати по сплаті судового збору за первісним позовом покладаються на відповідачку у зв'язку із задоволенням первісного позову, а по зустрічному позову - на відповідачку у зв'язку з відмовою в задоволенні зустрічного позову.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 4,12,13,76-83,141,258-259,263-266,273 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

Позов товариства з обмеженою відповідальністю Мрія-Сервіс (52420, Дніпропетровська область, Солонянський район, с. Новомар'ївка, ЄДРПОУ 31071612) до ОСОБА_3 (АДРЕСА_1, РНОКПП НОМЕР_1) про усунення перешкод у користуванні орендованою земельною ділянкою та за зустрічним позовом ОСОБА_3 до товариства з обмеженою відповідальністю - задовольнити.

Зобов'язати ОСОБА_3 усунути перешкоди товариству з обмеженою відповідальністю Мрія-Сервіс в користуванні земельною ділянкою площею 8,40 га кадастровий номер 1225084500:01:030:0003, яка розташована на території Новомар'ївської сільської ради Солонянського району Дніпропетровської області.

Стягнути з ОСОБА_3 (АДРЕСА_1, РНОКПП НОМЕР_1) на користь товариства з обмеженою відповідальністю Мрія-Сервіс (52420, Дніпропетровська область, Солонянський район, с. Новомар'ївка, ЄДРПОУ 31071612) судовий збір в розмірі 1 378 (одна тисяча триста сімдесят вісім) гривень 00 копійок.

Відмовити в задоволенні зустрічного позову ОСОБА_3 до товариства з обмеженою відповідальністю Мрія-Сервіс про розірвання договору оренди землі в повному обсязі.

Рішення суду може бути оскаржене безпосередньо до апеляційного суду Дніпропетровської області протягом тридцяти днів з дня його складання.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення суду складений 05 лютого 2018 року.

Головуючий: суддя Н. О. Щербина