Постанова

від 29.01.2018 по справі 916/584/13-г

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 січня 2018 року м. ОдесаСправа № 916/584/13-г Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Аленіна О.Ю.

суддів : Богатиря К.В., Лашина В.В.

секретар судового засідання Кияшко Р.О.

За участю представників учасників провадження:

від Приватного підприємства з іноземною інвестицією "Агенція з спеціальних авіаційних послуг Авіаспецсервіс" - ОСОБА_1 за довіреністю; ОСОБА_2 - директор;

від КП "Міжнародний аеропорт Одеса" - ОСОБА_3 за довіреністю;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу

Приватного підприємства з іноземною інвестицією "Агенція з спеціальних авіаційних послуг Авіаспецсервіс"

на ухвалу господарського суду Одеської області від 21 листопада 2017 року (суддя Демешин О.А.), яку проголошено у судовому засіданні о 13:50 у м. Одесі, просп. Шевченка, 29

по справі №916/584/13-г

за позовом Комунального підприємства "Міжнародний аеропорт Одеса"

до Приватного підприємства з іноземною інвестицією "Агенція з спеціальних авіаційних послуг Авіаспецсервіс"

про стягнення 15 406,57 грн.

ВСТАНОВИВ

Рішенням господарського суду Одеської області від 18.04.2013 р. позов Комунального підприємства "Міжнародний аеропорт Одеса" задоволено частково, стягнуто з Приватного підприємства з іноземною інвестицією „Агенція з спеціальних авіаційних послуг Авіаспецсервіс» на користь Комунального підприємства „Міжнародний аеропорт Одеса» боргу по орендній платі - 12998 гривень 77 коп., сплати 3% річних - 399 гривень 58 коп.; пені - 986 гривень 08 коп. та судового збору 1606 гривень 43 коп.

На виконання означеного рішення господарським судом Одеської області 30.04.2013 р. видано відповідний наказ.

08.11.2017 року позивач звернувся до господарського суду Одеської області із заявою про поновлення пропущеного строку для пред'явлення наказу до виконання.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 21 листопада 2017 року (судді Демешин О.А.) заяву Комунального підприємства "Міжнародний аеропорт Одеса" в порядку ст. 119 ГПК, України по справі № 916/584/13-г задоволено, поновлено строк пред'явлення до виконання наказу суду від 30.04.2013 року по справі №916/584/13-г.

Судова ухвала з посиланням на приписи ст. 115, 116, 119 ГПК України (у редакції чинній до 15.12.2017 р.), ст. 124 Конституції України, ст.ст. 22, 23 Закону України Про виконавче провадження мотивована тим, що постанова ДВС про повернення виконавчого документа стягувачеві від 27.06.2014 року із оригіналом наказу фактично була направлена заявникові 24.10.2017 р. за вих. №36-26594, а тому судом означені обставини визнані поважними та визнано заяву стягувача в порядку ст. 119 ГПК України такою, що підлягає задоволенню.

Не погодившись із даною ухвалою до Одеського апеляційного господарського суду звернулось ПП з іноземною інвестицією "Агенція з спеціальних авіаційних послуг Авіаспецсервіс" з апеляційною скаргою в якій просить скасувати ухвалу господарського суду Одеської області від 21.11.2017 р. у справі №916/584/13 повністю і прийняти нову ухвалу, за якою відмовити КП "Міжнародний аеропорт Одеса" в поновленні пропущеного строку для пред'явлення до виконання наказу суду про примусове виконання рішення у справі від 18.04.2013 р. №916/584/13.

Скаржник, з посиланням на приписи ст. 12, 22, 24, п.5 розділу XIII Закону України Про виконавче провадження зазначає, що строк виконання наказу про стягнення з відповідача на користь КП "Міжнародний аеропорт Одеса" суми боргу за договором від 12.11.2010 р. №1216/10 в сумі 15990 грн. 86 коп. сплинув щонайменше 30.04.2016 р.

Також, посилаючись на приписи ст. 119 ГПК України та ст. 12 Закону України Про виконавче провадження апелянт зазначає, що в обґрунтування заяви про поновлення пропущеного строку на пред'явлення наказу позивачем було зазначено, що оригінал наказу від ДВС отримано останнім лише 02.11.2017 р., тобто після закінчення строку для пред'явлення наказу до виконання, у зв'язку з чим позивач зазначив, що строк для пред'явлення наказу суду до виконання було пропущено не з власної вини. Разом з цим, за твердженням скаржника, в матеріалах справи відсутній жодний належний і допустимий письмовий доказ в розумінні ст.ст. 32, 34, 36 ГПК України, що саме в межах строку для пред'явлення наказу до виконання стягувач звертався до Овідіопольського районного відділу ДВС з вимогами виконати наказ або повернути його. Навпаки, як стверджує апелянт, з листа від 24.10.2017 р. №36-26594 випливає, що стягувач звертався до Овідіопольського районного відділу ДВС виключено поза строком для пред'явлення наказу до виконання. В матеріалах справи також, за твердженням скаржника, відсутні докази, що в межах строку для пред'явлення наказу до виконання стягував скористався нормами ст. 120 ГПК України.

З посиланням на приписи ст. 120 ГПК України, ст.ст. 74, 82 Закону України Про виконавче провадження , ст.ст. 605, 1174 ЦК України апелянт відзначає, що твердження стягувача про те, що строк для пред'явлення наказу суду до виконання було ним пропущено не з власної вини - бездовідне, навпаки, з матеріалів справи вбачається цілковита бездіяльність КП "Міжнародний аеропорт Одеса" в межах строку для пред'явлення наказу суду до виконання.

З урахуванням наведеного та посилаючись на практику Європейського суду з прав людини Верховного суду України и Вищого господарського суду України, апелянт вважає неправомірними вимоги заяви КП "Міжнародний аеропорт Одеса" про поновлення пропущеного строку для пред'явлення до виконання наказу суду про примусове виконання рішення у справі №916/584/13-г.

Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 09.01.2018 р. відкрито апеляційне провадження у справі №916/584/13-г за апеляційною скаргою Приватного підприємства з іноземною інвестицією "Агенція з спеціальних авіаційних послуг Авіаспецсервіс" на ухвалу господарського суду Одеської області від 21.11.2017 р.

Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 09.01.2018 р. призначено справу №916/584/13-г до розгляду на 29 січня 2018 року о 12:30 год.

26.01.2018 р. Одеським апеляційним господарським судом отримано відзив на апеляційну скаргу від КП "Міжнародний аеропорт Одеса" в якому останнє зазначає, що вважає доводи апеляційної скарги надуманими та такими, що не ґрунтуються на законі та відзначає, що зважаючи на те, що позивач не отримував постанови про повернення виконавчого документу в межах строку на його повторне пред'явлення до виконання і позивач не мав можливості дізнатися про наявність такої постанови, позивачем пропущений строк для пред'явлення до виконання наказу господарського суду Одеської області від 24.05.2013 р. у справі №916/584/13-г з поважних причин.

У судовому засіданні від 29.01.2018 представники скаржника підтримали вимоги за апеляційною скаргою та наполягали на їх задоволенні.

Представник КП "Міжнародний аеропорт Одеса" надав пояснення відповідно до яких не погоджується з апеляційною скаргою, просить залишити її без задоволення, а оскаржувану ухвалу без змін.

Відповідно до ст. 240 ГПК України у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Обговоривши доводи апеляційної скарги, заслухавши представників учасників справи, перевіривши наявні матеріали справи на предмет їх юридичної оцінки господарським судом Одеської області та проаналізувавши застосування норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга ПП з іноземною інвестицією "Агенція з спеціальних авіаційних послуг Авіаспецсервіс" не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до приписів ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Як вбачається з матеріалів справи, 08.11.2017 р. КП "Міжнародний аеропорт Одеса" звернулось до господарського суду Одеської області із заявою про поновлення пропущеного строку для пред'явлення наказу до виконання в якій просило поновити КП "Міжнародний аеропорт Одеса" строк для пред'явлення до виконання наказу господарського суду Одеської області від 30.04.2013 р. у справі №916/584/13 про стягнення з ПП з іноземною інвестицією "Агенція з спеціальних авіаційних послуг Авіаспецсервіс" на користь КП "Міжнародний аеропорт Одеса" заборгованості по орендній платі в розмірі 12998,77 грн., 3 процентів річних в сумі 399,58 грн., пені в розмірі 986,08 грн., а також судового збору у розмірі 1606,43 грн.

В обґрунтування означеної заяви позивач зазначив, що 27.06.2014 року державним виконавцем ВДВС Овідіопольського РУЮ Одеської області винесена постанова про повернення виконавчого документу стягувачу. Однак, за твердженням заявника, вказана постанова була отримана позивачем лише 02.11.2017 р. разом з супровідним листом Овідіопольського районного відділу ДВС ГТУЮ в Одеській області від 24.10.2017 р. №36-26594. Таким чином, заявник вважає, що отримав наказ господарського суду фактично із пропуском строку для пред'явлення наказу до виконання не з власної вини.

Судом першої інстанції заяву КП "Міжнародний аеропорт Одеса" про поновлення пропущеного строку для пред'явлення наказу до виконання визнано обґрунтованою, задоволено останню та поновлено позивачеві строк пред'явлення до виконання наказу.

Колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду погоджується з таким висновком суду першої інстанції, з наступних підстав.

Згідно зі статтею 124 Конституції України судові рішення є обов'язковими до виконання на всій території України.

Стаття 115 ГПК України (в редакції чинній на момент прийняття оскаржуваної ухвали суду) містить імперативний припис про те, що рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження".

Відповідно до частини 1 статті 116 ГПК України (в редакції чинній на момент прийняття оскаржуваної ухвали суду) виконання рішення господарського суду провадиться на підставі виданого ним наказу, який є виконавчим документом.

Виконання судового рішення є невід'ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (пункт 2 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 13.12.2012 № 18-рп/2012).

Як вказано у рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Глоба проти України" № 15729/07 від 05.07.2012, пункт 1 статті 6 Конвенції, inter alia (серед іншого), захищає виконання остаточних судових рішень, які у державах, що визнали верховенство права, не можуть залишатися невиконаними на шкоду одній зі сторін. Відповідно виконанню судового рішення не можна перешкоджати, відмовляти у виконанні або надмірно його затримувати. Держава зобов'язана організувати систему виконання судових рішень, яка буде ефективною як за законодавством, так і на практиці. Також Суд зазначає, що саме на державу покладається обов'язок вжиття у межах її компетенції усіх необхідних кроків для того, щоб виконати остаточне рішення суду та, діючи таким чином, забезпечити ефективне залучення усього її апарату. Не зробивши цього, вона не виконає вимоги, що містяться у пункті 1 статті 6 Конвенції. Насамкінець, Суд повторює, що сама природа виконавчого провадження вимагає оперативності.

Відповідно до ст. 119 ГПК України (в редакції чинній на момент прийняття оскаржуваної ухвали суду) у разі пропуску строку для пред'явлення наказу до виконання з причин, визнаних господарським судом поважними, пропущений строк може бути відновлено. Заява про відновлення пропущеного строку подається до господарського суду, який прийняв судове рішення. Заява розглядається у засіданні господарського суду, про час і місце якого повідомляються ухвалою стягувач і боржник.

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання рішення від 30.04.2013 р. у справі №916/584/13-г господарським судом Одеської області 30.04.2013 р. видано відповідний наказ, який був пред'явлений стягувачем до примусового виконання до Відділу державної виконавчої служби Овідіопольського районного управління юстиції Одеської області.

27.06.2014 р. державним виконавцем ВДВС Овідіопольського РУЮ Одеської області була винесена постанова про повернення виконавчого документу стягувачу на підставі п. 2 ч. 1 ст. 47 Закону України Про виконавче провадження , на підставі якої наказ господарського суду від 30.04.2013 року на примусове виконання рішення суду по справі №916/584/13-г щодо стягнення з Приватного підприємства з іноземною інвестицією "Агенція з спеціальних авіаційних послуг Авіаспецсервіс" на користь Комунального підприємства "Міжнародний аеропорт Одеса" боргу по орендній платі - 12998 гривень 77 коп., сплати 3% річних - 399 гривень 58 коп.; пені - 986 гривень 08 коп. та судового збору 1606 гривень 43 коп. був повернутий КП "Міжнародний аеропорт Одеса" у зв'язку з відсутністю у боржника коштів та майна, на яке може бути звернуто стягнення.

Вказану постанову ВДВС Овідіопольського РУЮ Одеської області про повернення виконавчого документу по справі №916/584/13-г та оригінал наказу суду від 30.04.2013 р. було направлено стягувачу ВДВС лише у жовтні 2017 року разом із супровідним листом цього Відділу № 36-26594 від 24.10.2017 р.

У відповідності до приписів ст. 326 ГПК України (у редакції з 15.12.2017 р.) судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Частиною 1 ст. 22 Закону України "Про виконавче провадження" (в редакції, чинній на час видачі наказу), виконавчі документи можуть бути пред'явлені до виконання протягом року, якщо інше не передбачено законом.

З урахуванням наведеного, строк для пред'явлення до виконання наказу господарського суду Одеської області від 30.04.2013 р. на примусове виконання судового рішення по справі №916/584/13-г сплинув 30.04.2014 р.

Проте, стягувач був позбавлений можливості пред'явити виконавчий документ до виконання у законодавчо визначені строки, оскільки постанову про повернення виконавчого документа від 27.06.2014 р. та оригінал наказу було направлено ВДВС Овідіопольського РУЮ Одеської області супровідним листом від 24.10.2017 р. та отримано позивачем лише 02.11.2017 р., про що свідчить штамп вхідної кореспонденції позивача.

Колегія суддів зауважує, що через дії ВДВС Овідіопольського РУЮ Одеської області стягувачем було пропущено строк для пред'явлення виконавчого документу до виконання.

Так, з листа ВДВС Овідіопольського РУЮ Одеської області від 24.10.2017 р. №36-26594 вбачається, що постанова про повернення виконавчого документу №38430787 та оригінал судового наказу №916/584/13-г виданий 13.08.2013 р. господарським судом Одеської області направлялись на адресу КП "Міжнародний аеропорт Одеса", але рекомендований лист було повернуто до відділу, як не отриманий з відміткою не повна адреса не зазначено отримувача.

В матеріалах справи відсутні докази на підтвердження вчинення відділом ДВС заходів щодо повторного направлення та вручення стягувачеві постанови про повернення виконавчого документу №38430787 та оригіналу судового наказу №916/584/13-г.

Враховуючи вищевикладене колегія суддів вважає, що причини пропуску строку для пред'явлення до виконання виданого 30.04.2013 р. господарським судом у даній справі наказу на примусове виконання рішення суду є поважними, у зв'язку із чим судом першої інстанції обґрунтовано задоволена заява Комунального підприємства Міжнародний аеропорт Одеса про відновлення пропущеного строку для пред'явлення вказаного наказу суду у даній справі до виконання.

Судова колегія відхиляє посилання апелянта на те, що позивачем строк для пред'явлення наказу суду до виконання було пропущено з власної вини, з наступних підстав.

У відповідності до приписів ст. 31 Закону України Про виконавче провадження копії постанов державного виконавця та інші документи виконавчого провадження, що державний виконавець зобов'язаний довести до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам із супровідними листами простою кореспонденцією, крім постанов про відкриття виконавчого провадження або відмову у відкритті виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу відповідно до статті 47 цього Закону, що надсилаються рекомендованим листом з повідомленням про вручення. Боржник вважається повідомленим про відкриття виконавчого провадження, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі.

Однак, наявні матеріали справи не містять жодних доказів в підтвердження факту надіслання позивачеві постанови державного виконавця від 27.06.2014 р. про повернення виконавчого документа стягувачу.

Навпаки, з наявних матеріалів справи вбачається, що постанова про повернення виконавчого документу була отримана позивачем лише 02.11.2017 р., що підтверджується супровідним листом ВДВС Овідіопольського РУЮ Одеської області від 24.10.2017 р., тобто поза межами строку для пред'явлення виконавчого документу до виконання. Отже, у даному випадку обставини, що зумовили пропуск стягувачем строку для пред'явлення виконавчого документу до виконання не залежали від волі позивача.

Судовою колегією також відхиляються доводи апелянта, із посиланням на висновки Верховного Суду України у справі №Б29/162-10 від 13.07.2016 р. та Європейського суду з прав людини від 03.04.2008 р. у справі Пономарьов проти України , оскільки вказаними судами висловлені правові позиції щодо обґрунтованості підстав для поновлення строків на оскарження судових рішень, які набрали законної сили.

Разом з цим, предметом розгляду цієї справи, за заявою стягувача в порядку ст. 119 ГПК України, є вимога останнього щодо поновлення пропущеного строку для пред'явлення виконавчого документу до виконання, що за своїм змістом та правовими наслідками є відмінною від поновлення строків на оскарження судових рішень (їх перегляд).

Отже, враховуючи пропуск стягувачем строку для пред'явлення виконавчого документу до виконання та наявність підстав для поновлення такого строку, колегія суддів вважає, що господарським судом першої інстанції обґрунтовано задоволено заяву Комунального підприємства "Міжнародний аеропорт Одеса" про поновлення строку пред'явлення до виконання наказу суду від 30.04.2013 року по справі №916/584/13-г.

На підставі вищевикладеного, колегія суддів зазначає, що наведені в апеляційній скарзі порушення допущенні судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваної ухвали не знайшли свого підтвердження, а мотиви апеляційної скарги не спростовують висновків місцевого господарського суду щодо задоволення заяви позивача про поновлення пропущеного строку для пред'явлення наказу до виконання.

З урахуванням викладеного, апеляційний господарський суд вважає, що оскаржувана ухвала господарського суду Одеської області від 21.11.2017 р. є законною та обґрунтованою та приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги.

Зважаючи на те, що апеляційну скаргу залишено без задоволення, витрати по сплаті судового збору за перегляд ухвали місцевого господарського суду в апеляційному порядку, у відповідності до ст. 129 ГПК України покладаються на скаржника.

Керуючись статтями 269-271, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Ухвалу господарського суду Одеської області від 21.11.2017 р. у справі №916/584/13-г залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Постанова, відповідно до вимог ст. 284 ГПК України, набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду.

Повний текст постанови складено та підписано 02.02.2018 р.

Головуючий суддя Аленін О.Ю.

Суддя Богатир К.В.

Суддя Лашин В.В.